Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна icon

Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна




НазваЛьвівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна
Сторінка1/3
Дата03.09.2012
Розмір0.6 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


СИДОРЧЕНКО КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА


УДК 796.011.3 – 055.15 «465.11/14»


ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ХЛОПЧИКІВ 11–14 РОКІВ


24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту


Львів – 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фізичної реабілітації Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

^ Єдинак Геннадій Анатолійович,

Кам’янець-Подільський національний

університет імені Івана Огієнка, професор

кафедри теорії і методики фізичного виховання.


^ Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Романенко Валерій Олександрович, Донецький національний університет, професор кафедри фізіології людини і тварин;


кандидат педагогічних наук, доцент, ^ Петришин Юрій Володимирович, Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання.


Захист відбудеться 12 червня 2009 року о 15:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).


Автореферат розіслано 11 травня 2009 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. М. Линець

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність. Успішне вирішення завдань фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі значною мірою залежить від урахування комплексу індивідуальних особливостей учнів під час вибору оптимальних засобів, методів, параметрів фізичних навантажень та розроблення педагогічних технологій і методик, що пропонують учителям ефективні алгоритми дій (Бальсевич В.К., 2000; Круцевич Т.Ю., 2000; Шиян Б.М., 2001; Єдинак Г.А., 2001, Петришин Ю.В.,2005), виходячи з трьох уроків фізичного виховання на тиждень.

Чинна програма (Основи здоров’я і фізична культура. 1–11 класи, 2001; Фізична культура. 5–12 класи, 2005) визначає рівень фізичного розвитку, здоров’я, підготовленості як критерії для реалізації диференційованого, індивідуального підходу до учнів у процесі фізичного виховання. Проте ці критерії відзначаються лабільністю, тобто зміною відповідних характеристик під впливом різних зовнішніх чинників (Шварц В.Б., 1991; Коваленко Т.Г., 2000; Волков Л.В., 2001; Ланда Б.Х., 2004; Романенко В.А., 2005), а отже, лише частково відображають індивідуальні особливості підлітків.

З іншого боку виокремлюються показники, що відображають різні сторони життєдіяльності організму людини і тривалий час залишаються без змін – генетичні маркери, одним з яких є соматичний тип конституції (Казначеев В.П., 1986; Никитюк Б.А., 2000; Дорохов Р.Н., 2002; Мицкан Б.М., 2007). На сучасному етапі його широко використовують у спортивній діяльності як прогностичний показник рухових можливостей індивіда (Дункан Дж., 1998; Губа В.П., 2000; Платонов В.Н., 2004), у практичній медицині – як показник схильності до певних захворювань (Билич Г.Л., 1998; Беляшина Н.О., 1999; Касаткин В.Н., 1999). Також виявлено суттєві розбіжності у прояві й динаміці морфофункціональних показників (Давыдов В.Ю., 1994; Зайцева В.В., 1995; Васильєв С.В., 1996; Кириченко І.М., 2005), фізичних якостей (Горская Ю.И., 1992; Изаак С.И., 1997; Глазирін І.Д., 2003; Зубаль М.В., Єдинак Г.А., 2008), в особливостях навчання руховим діям хлопців (Черкасова Р.А., 1990) та стані фізичного здоров’я дівчат 7–14 років (Єдинак Г.А., 2002; Гасюк І.Л., 2003) різних соматотипів.

Засвідчено (Федорак О.В., Єдинак Г.А., 2005) можливість покращити окремі показники фізичного стану підлітків різних соматотипів у процесі фізичного виховання, враховуючи особливості щорічної зміни структури їхньої фізичної підготовленості. Водночас відсутні дослідження з обґрунтування оптимального складу і спрямованості засобів, методів, параметрів навантажень для вирішення завдань оздоровчого змісту на уроках фізичного виховання хлопчиків-підлітків різних соматотипів, що свідчить про актуальність проблеми і зумовило вибір теми роботи.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001–2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.6 «Комплексний підхід до вирішення завдань фізичного виховання учнівської молоді» (номер державної реєстрації 0102U005721) та темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (номер державної реєстрації 0107U000771) Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Роль автора полягала в обґрунтуванні оптимального змісту занять оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання хлопчиків-підлітків, що передбачав урахування зумовлених соматотипами особливостей статевого дозрівання, щорічної зміни показників фізичної працездатності, підготовленості, фізичного здоров’я та взаємозв’язків між останніми у хлопчиків з 11 до 14 років.

^ Мета дослідження – експериментально обґрунтувати оптимальний зміст занять оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання хлопчиків-підлітків різних соматотипів у загальноосвітній школі.

Відповідно до мети вирішували такі завдання:

1. Теоретично дослідити підходи до формування й реалізації змісту занять оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання підлітків.

2. Вивчити темпи статевого дозрівання, зміни показників фізичного стану і їхні взаємозв’язки у хлопчиків різних соматотипів від 11 до 14 років.

3. Обґрунтувати організаційно-методичні положення формування оптимального змісту занять оздоровчої спрямованості для хлопчиків 11–14 років різних соматотипів у процесі шкільного фізичного виховання.

4. Розробити з урахуванням сформованих організаційно-методичних положень програму покращення фізичного здоров’я шестикласників різних соматотипів на уроках фізичного виховання.

^ Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання підлітків.

Предмет дослідження – показники фізичного стану хлопчиків 11–14 років існуючих соматотипів під впливом різного змісту фізичного виховання оздоровчої спрямованості.

^ Методи дослідження: аналіз, узагальнення літературних джерел; соматометрія, соматоскопія, спірометрія, пульсометрія, динамометрія, сфігмоманометрія, степергометрія, педагогічні (спостереження, тестування, експеримент, що передбачав констатуючий і формуючий етапи, перший – організований лонгітюдинальним методом), математико-статистичні.

^ Наукова новизна одержаних результатів:

– уперше доведено, що використання на уроках фізичного виховання для хлопчиків 11–14 років змісту, який ураховує зумовлені соматотипом особливості статевого дозрівання, динаміки фізичних якостей, здоров’я, взаємозв’язків між останніми, є ефективнішим у вирішенні завдань оздоровчої спрямованості порівняно з чинним і варіантами, що передбачають вплив на фізичні якості, які знаходяться в сенситивному періоді чи домінують у структурі їхньої фізичної підготовленості;

– уперше в лонгітюдинальному експерименті виявлено особливості зміни фізичного здоров’я, взаємозв’язків між цими даними і зміною показників фізичної підготовленості хлопчиків різних соматотипів упродовж 11–14 років, що сприяло встановленню ефективної для вирішення завдань оздоровчого змісту спрямованості фізичних навантажень;

– дістали подальшого розвитку знання про залежність темпів статевого дозрівання, динаміки показників фізичної підготовленості та працездатності хлопчиків 11–14 років від їхніх соматотипів;

– доповнено дані про особливості зміни між 11 і 12 роками показників фізичного стану хлопчиків найчисельніших (торакального і м’язового) соматотипів під впливом різних за спрямованістю, але оптимальних у досягненні термінової та кумулятивної адаптації навантажень, що використовуються на уроках фізичного виховання;

– підтверджено дані про можливість коригувати фізичне здоров’я підлітків цілеспрямованим впливом на їхні фізичні якості.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні науково обґрунтованого змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків, сутність формування і реалізації якого викладена в колективних методичних рекомендаціях «Основи формування оптимального змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків» (2008). Матеріали та отримані результати можуть бути використані: у подальших наукових дослідженнях; під час організації навчального процесу і розроблення модельних показників фізичного стану учнів 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів; у процесі підготовки студентів факультетів фізичного виховання вищих начальних закладів та післядипломної освіти фахівців з фізичного виховання.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів № 8 (акт від 1.09.2008), № 15 (акт від 2.09.2008), № 16 (акт від 3.09.2008) м. Кам’янця-Подільського; вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку майбутніх фахівців з фізичного виховання і реабілітації: Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (акт № 54 від 15.12.2008), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (акт № 139/1 від 8.09.2008), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт № 189–28/03 від 23.02.2009).

Особистий внесок здобувача полягає в постановці й розв’язанні проблеми, організації і проведенні комплексного лонгітюдинального дослідження, експериментальному обґрунтуванні організаційно-методичних положень формування оптимального змісту занять оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків різних соматотипів у процесі фізичного виховання, апробації розробленого змісту, аналізі й узагальненні отриманих даних, написанні дисертаційної роботи. Внесок дисертантки в колективну працю «Основи формування оптимального змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків» (2008) полягає у виявленні особливостей темпів статевого дозрівання, зміни фізичної працездатності, показників фізичної підготовленості, здоров’я та взаємозв’язків між останніми у тих самих хлопчиків різних соматотипів з 11 до 14 років; розробленні змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для шестикласників різних соматотипів, виходячи зі збільшеної наполовину кількості уроків фізичного виховання у навчальному році.

^ Апробація результатів дисертації. Головні теоретичні й емпіричні результати дослідження викладено й обговорено на міжнародних наукових конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004), «Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті Європейської інтеграції України» (Тернопіль, 2004; 2007), «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві» (Луцьк, 2005), VII конференції «Фізична культура, спорт та здоров’я» (Харків, 2005), «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні» (Рівне, 2006), ІІІ конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007), «Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві» (Івано-Франківськ, 2007), звітних науково-практичних конференціях викладачів, співробітників, аспірантів, магістрантів Харківської державної академії фізичної культури (2006–2007), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (2005–2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у методичних рекомендаціях (у співавторстві) та 5 одноосібних наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Текст дисертації викладено на 230 сторінках, що містять 22 таблиці, 5 рисунків, 38 додатки. У роботі використано 292 літературних джерела, з яких 6 – публікації автора за темою дисертації, 256 – вітчизняні та країн СНД, 30 – іноземні.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; подано наукову новизну, практичне значення роботи й інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Стан проблеми на сучасному етапі реалізації фізичного виховання в загальноосвітній школі» проаналізовано науково-методичну літературу щодо сучасних уявлень про категорію «здоров’я індивіда», підходи до його діагностики й оцінки, педагогічні умови ефективного вирішення завдань оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання дітей шкільного віку та про соматичний тип конституції як чинник, що значною мірою визначає зміст таких занять у загальноосвітній школі. Водночас виявлено, що поза увагою дослідників залишилася проблема ефективності формування змісту уроків фізичного виховання оздоровчої спрямованості для хлопчиків 11–14 років з урахуванням зумовлених їхніми соматотипами особливостей росту, розвитку і функціонування систем організму. Також відсутні дані з обґрунтування оптимальних параметрів і розподілу в навчальному році засобів фізичного виховання різної спрямованості, що не сприяє успішному вирішенню завдань оздоровчого змісту, а тим більше в умовах нововведення, пов’язаного зі збільшенням наполовину кількості уроків фізичного виховання.

Другий розділ «Методи та організація дослідження» містить дані про методи, що використовували для вирішення поставлених завдань, та організацію дослідження. Зокрема, під час вирішення першого завдання використовували загальнонаукові методи: аналіз, систематизацію, узагальнення літературних джерел. Вирішення другого завдання забезпечив лонгітюдинальний метод організації констатуючого експерименту, впродовж якого в тих самих хлопчиків з 11 до 14 років вивчали такі показники: статеве дозрівання (Бунак В.В., 1940), загальну фізичну працездатність (Карпман В.Л., 1988), фізичне здоров’я (Апанасенко Г.Л., 1992), а також компоненти фізичної підготовленості за допомогою поширеної батареї тестів: швидкісну силу (біг 20 м з ходу), частоту рухів (5–секундний біг на місці), абсолютну (станова динамометрія), вибухову (стрибок у довжину з місця, метання набивного м’яча сидячи) силу, гнучкість (викрут мірної лінійки за спину, нахил уперед сидячи), координацію в циклічних локомоціях (човниковий біг 4х9 м), акробатичних рухових діях (три перекиди вперед на час), метаннях на дальність провідною і непровідною рукою (метання тенісного м’ячика), загальну (6-хвилинний біг на максимальну відстань), швидкісну (біг 100 м) та статичну силову (вис на зігнутих руках) витривалість. Соматичний тип конституції визначали за методикою Штефко-Островского в модифікації С. С. Дарской (1975), взаємозв’язки між щорічною зміною фізичного здоров’я і кожного компонента фізичної підготовленості – методом канонічного кореляційного аналізу.

Дослідження здійснювали чотирма етапами. На першому (січень–серпень 2002 р.) опрацьовували літературні джерела для вивчення: стану розробленості методик оцінювання фізичного здоров’я дітей і підлітків; педагогічних умов ефективного вирішення завдань оздоровчого змісту на уроках фізичного виховання підлітків; високопрогностичних критеріїв, що дозволяють у комплексі враховувати індивідуальні особливості статевого дозрівання, розвитку фізичних якостей, динаміки фізичної працездатності підлітків та оптимізувати параметри навантажень для досягнення оздоровчого ефекту в процесі фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі. На цьому етапі також визначили мету і завдання дослідження.

На другому етапі (вересень 2002 – серпень 2006 р.) провели лонгітюдинальний констатуючий експеримент, спрямований на встановлення в тих самих хлопчиків різних соматотипів з 11 до 14 років особливостей статевого дозрівання, зміни показників фізичної працездатності, підготовленості, здоров’я та взаємозв’язків між останніми. Також порівнювали ці дані з отриманими без урахування соматотипів хлопчиків, що виявило значні розбіжності відповідно між середньотипологічними та середньогруповими досліджуваними показниками. Показники вивчали на початку кожного навчального року. Отримані дані склали основу організаційно-методичних положень формування змісту програми оздоровчої спрямованості для хлопчиків 11–14 років. Обстежили 123 хлопчиків, з них 25 – астеноїдного, 45 – торакального, 33 – м’язового, 20 – дигестивного соматотипів, які були учнями загальноосвітніх навчальних закладів №№ 9, 15, 16 м. Кам’янця-Подільського.

На третьому етапі (вересень 2006 – травень 2008 р.) проводили формуючий експеримент, спрямований на перевірку ефективності чотирьох варіантів змісту програми щодо покращення фізичного здоров’я шестикласників на уроках фізичного виховання, що почергово реалізовувалися двічі та тричі на тиждень. В експерименті взяли участь по 60 хлопчиків найчисельніших (близько 73,0% від загальної вибірки) торакального і м’язового соматотипів, які були учнями загальноосвітніх навчальних закладів №№ 6, 8, 10, 15, 16 м. Кам’янця-Подільського та увійшли до складу таких експериментальних груп: ТЕ1, ТЕ2, ТЕ3 («Т» – торакальний, «Е» – експериментальна, «1», «2», «3» – відповідно перший, другий і третій варіанти експериментального змісту); МЕ1, МЕ2, МЕ3 («М» – м’язовий); контрольними (ТК і МК) були групи шестикласників зазначених соматотипів, які займалися за чинним змістом і брали участь у констатуючому експерименті. Вік 11 років обрали у зв’язку з активізацією в цей період процесу статевого дозрівання, що потребує максимального узгодження параметрів фізичних навантажень з особливостями його перебігу. Це дозволило дозувати фізичні навантаження відповідно до генетичної програми розвитку організму, що є однією з найважливіших умов для досягнення оздоровчого ефекту в процесі фізичного виховання.

На початку і наприкінці навчального року вивчали комплексні показники, що характеризують фізичний стан підлітка: фізичне здоров’я, фізичну працездатність і підготовленість. Основна відмінність реалізованих варіантів змісту уроків полягала в спрямованості використаних фізичних навантажень, а саме: у ТЕ1 і МЕ1 – на виокремлені в констатуючому експерименті фізичні якості; ТЕ2 і МЕ2 – на якості, що за даними дослідників (Федорак О.В., Єдинак Г.А., 2005) домінують у структурі фізичної підготовленості шестикласників зазначених соматотипів; ТЕ3 і МЕ3 – на якості, що за іншими даними (Зубаль М.В., 2004) перебувають у сенситивному періоді розвитку; ТК і МК – на якості, визначені чинною програмою фізичного виховання в школі.

На четвертому етапі (червень – вересень 2008 р.) аналізували й узагальнювали результати формуючого експерименту, оцінювали ефективність використаних варіантів програми оздоровчої спрямованості, формулювали висновки, здійснювали апробацію результатів дослідження.

У третьому розділі «Зміна показників фізичного стану хлопчиків різних соматотипів з 11 до 14 років» розкрито передумови розроблення авторської програми покращення фізичного здоров’я хлопчиків-підлітків у процесі фізичного виховання. Так, встановлено, що темпи статевого дозрівання хлопчиків різних соматотипів з 11 до 14 років відрізняються: у підлітків астеноїдного соматотипу він найбільший з 12 до 13 років, в інших – з 12 до 14. За кількістю статево зрілих підлітків м’язовий соматотип випереджає торакальний, обидва – дигестивний, і особливо астеноїдний: серед 14-річних статево зрілих хлопчиків в останньому не було виявлено, в інших соматотипах вони склали відповідно 39,4, 28,9, 10,0%, в об’єднаній вибірці – 22,8% (р<0,05). Отримані дані свідчать, що за темпом цього процесу хлопчики торакального, дигестивного й астеноїдного соматотипів відстають від однолітків м’язового соматотипу відповідно щонайменше на півроку, один і два роки, тобто про його залежність в 11–14 років від соматотипу.

Аналіз даних щодо кількості хлопчиків певних соматотипів з різним рівнем фізичного здоров’я виявив, що з 11 до 14 років вона щорічно змінюється, але відзначається неоднаковою спрямованістю: серед представників астеноїдного соматотипу збільшується кількість вищих оцінок між 11 і 12, 13 і 14 роками, залишається на досягнутому рівні – між 12 і 13; торакального і дигестивного – збільшується між 11 і 12 роками, залишається на досягнутому рівні між 12 і 13, суттєво зменшується та практично не змінюється між 13 і 14; м’язового – зменшується між 11 і 12, 13 і 14 роками, залишається без змін між 12 і 13. Детальніший аналіз цих даних дозволив встановити деякі причини зазначених особливостей. Насамперед вони зумовлені різною ефективністю функціонування в певний період 11–14 років досліджуваних систем організму: астеноїдний соматотип характеризується передусім збільшенням сили м’язів при менш виразному зростанні активної маси тіла у зв’язку з удосконаленням міжм’язової координації, кращою іннервацією м’язів і функціонуванням серцево-судинної системи під впливом дозованого фізичного навантаження; торакальний – збільшенням сили м’язів, морфологічних показників та незначним зниженням ефективності функціонування дихальної системи в частини хлопчиків порівняно з тими, які відзначалися погіршенням фізичного здоров’я; м’язовий – незадовільним станом діяльності серцево-судинної системи під впливом дозованого навантаження, зниженням силового, життєвого і масо-зростового індексів; дигестивний – збільшенням силового, масо-зростового індексів у періоди покращення, зниженням цих та життєвого індексу в період деякого погіршення фізичного здоров’я (між 13 і 14 роками). Отримані дані засвідчують неоднакові темпи росту і диференціювання – двох відмінних типів структурних перетворень у морфофункціональному дозріванні однолітків різних соматотипів, що пов’язано зі значними розбіжностями в темпах їхнього статевого дозрівання (Никитюк Б.А., 2000).

Динаміка показників фізичної підготовленості хлопчиків різних соматотипів засвідчила істотну відмінність у кількості фізичних якостей, що суттєво покращуються (погіршуються чи залишаються на досягнутому рівні), їхньому складі й величині приросту в певний та за весь період 11–14 років. Так, з 11 до 12 років у хлопчиків астеноїдного соматотипу найбільшим приростом відзначається абсолютна (15,3%) і вибухова сила у стрибках (9%), координація в метаннях на дальність провідною (23,9%) й непровідною (29,1%) рукою, статична силова витривалість (35,1%), погіршенням – рухливість у плечових суглобах (12,2%), загальна (3,8%) і швидкісна (2,4%) витривалість (р<0,05÷0,001). У хлопчиків торакального соматотипу в цей період суттєво покращується швидкісна й абсолютна сила, частота рухів, вибухова сила у стрибках і метаннях, рухливість у поперековому відділі хребта, координація в метаннях провідною рукою й циклічних локомоціях, швидкісна та загальна витривалість (у межах 3,2–22,4%); погіршується рухливість у плечових суглобах, координація в метаннях непровідною рукою й акробатичних рухових діях, статична силова витривалість (у середньому на 14,6%). В однолітків м’язового соматотипу покращується частота рухів, абсолютна сила, вибухова сила у стрибках і метаннях, координація в метаннях провідною і непровідною рукою, акробатичних рухових діях, швидкісна й статична силова витривалість (у межах 3,5–46,3%), натомість погіршується швидкісна сила, рухливість у плечових суглобах і поперековому відділі хребта, координація в циклічних локомоціях, загальна витривалість (в середньому на 9,3%). У підлітків дигестивного соматотипу покращується швидкісна сила, частота рухів, абсолютна сила, вибухова сила у стрибках, рухливість у плечових суглобах, координація в метаннях провідною, непровідною рукою й акробатичних рухових діях (на 5,9–58,7%); погіршується – вибухова сила в метаннях, координація в циклічних локомоціях, загальна, швидкісна і статична силова витривалість (2,5–24,5%). Під час аналізу даних об’єднаної вибірки найбільший приріст встановлено у частоті рухів, швидкісній, абсолютній і вибуховій силі у стрибках, координації в метаннях провідною, непровідною рукою й акробатичних рухових діях, статичній силовій витривалості (в середньому на 5,2%), погіршення – в рухливості у плечових суглобах, загальній і швидкісній витривалості (0,7–8,1%).

Аналогічні розбіжності щорічної зміни зазначених показників фізичної підготовленості підлітків різних соматотипів виявлено в інші досліджувані періоди, а також у процесі порівняння цих змін зі встановленими в об’єднаній вибірці. Ці розбіжності зумовлені особливостями гетерохронії розвитку фізичних якостей та неоднаковим темпом статевого дозрівання, що найменше позначаються на зміні морфологічних показників і перебудові функціональних систем хлопчиків астеноїдного, а більш істотно – однолітків інших соматотипів (Ямпольская Ю.А., 1988; Блинков С.Н., 2000).

Загальна фізична працездатність у кожний період 11–14 років відзначається тенденцією до покращення в хлопчиків усіх соматотипів, за винятком торакального, в яких вона за трирічний період зменшується на 30,3 кгм/хв, тоді як у представників астеноїдного, м’язового і дигестивного, навпаки, збільшується відповідно на 43,1, 108,7, 66,2 кгм/хв (р>0,05). Водночас у підлітків м’язового і торакального соматотипів показник значно більший порівняно з однолітками астеноїдного і дигестивного, але практично не відрізняється в цих парах. В об’єднаній вибірці фізична працездатність не відрізняється від встановленої в кожному соматотипі, за винятком 14-річних підлітків м’язового соматотипу, в яких вона значно більша порівняно з першими. Неоднаковий темп статевого дозрівання та пов’язані з цим перебудови систем організму на певному етапі викликають дискоординацію в діяльності останніх, що є однією з причин встановлених в однолітків різних соматотипів результатів (Антропова М.В., 1996; Панасюк Т.В., 1998). Загалом, неврахування соматотипу нівелює розбіжності, що об’єктивно існують між однолітками в досліджуваних показниках, тобто суттєво зменшує ефективність програм покращення фізичного здоров’я підлітків у процесі їхнього фізичного виховання (Дарская С.С., 1988; Зайцева В.В., 1995).

Вивчення методом канонічного кореляційного аналізу взаємозв’язків між щорічною зміною фізичного здоров’я та фізичної підготовленості хлопчиків різних соматотипів упродовж 11–14 років, що містили відповідно п’ять та окремо кожний з 14 досліджуваних показників, виявило існування зумовлених соматотипами особливостей цього явища (рис. 1). Так, у підлітків астеноїдного соматотипу покращення фізичного здоров’я між 11 і 12 роками найбільше пов’язане з розвитком координації в метаннях на дальність провідною і непровідною рукою, швидкісною витривалістю (η = від 0,545 до 0,685), менш виразне, але теж вірогідне покращення – з розвитком статичної силової витривалості (η=0,333), вибухової сили у стрибках (η=0,331). Взаємозв’язок між зміною фізичного здоров’я і координації в акробатичних рухових діях (η=0,601) розглядали як випадковий збіг, оскільки остання не впливає на зміни вегетативних систем організму (Фурман Ю.М., 1994) та в зазначений період практично не змінилася. В однолітків торакального соматотипу покращення фізичного здоров’я найбільше пов’язане з розвитком абсолютної сили, рухливості в попереку, менш виразне, але вірогідне – з розвитком швидкісної та вибухової сили у стрибках і метаннях, частоти рухів, координації в метаннях провідною рукою і циклічних локомоціях, загальної і швидкісної витривалості; дигестивного соматотипу – відповідно з розвитком координації в акробатичних рухових діях, метаннях непровідною рукою, абсолютної сили, частоти рухів та рухливості у плечових суглобах, вибухової сили у стрибках, швидкісної сили, координації в метаннях провідною рукою (η = від 0,280 до 0,815). Водночас погіршення з 11 до 12 років фізичного здоров’я хлопчиків м’язового соматотипу значною мірою зумовлене зменшенням загальної витривалості, рухливості у плечових суглобах, попереку, координації в циклічних локомоціях, швидкісної сили. Аналогічні розбіжності встановлено між 12 і 14 роками, що дозволяє зробити висновок про взаємозв’язок зміни фізичного здоров’я підлітків різних соматотипів зі змінами неоднакових фізичних якостей, тобто про необхідність використання різних за спрямованістю фізичних навантажень для досягнення оздоровчого ефекту. Виявлені розбіжності, враховуючи «енергетичне правило скелетних м’язів» И.А. Аршавского (1982), можуть свідчити про неоднакові варіанти надлишкового накопичення у скелетних м’язах підлітків різних соматотипів структурно-енергетичних потенціалів, що є основою процесу росту і розвитку. У цьому випадку покращення певних фізичних якостей забезпечує формування зазначеного потенціалу, що не завжди призводить до позитивної зміни в окремих системах організму, характеристики яких складають загальну оцінку фізичного здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенка (1992). Підтвердженням цього є дані представників кожного соматотипу в періоди погіршення здоров’я, зокрема про те, що його відзначають тільки в певної частини підлітків, тоді як в інших – фізичне здоров’я незмінне у зв’язку з менш виразним покращенням пов’язаних із ним фізичним якостей (Круцевич Т.Ю., 2002).

Отримані в констатуючому експерименті дані дозволили виявити недоліки чинного підходу до формування змісту програм оздоровчої спрямованості для хлопчиків-підлітків, умов їх реалізації на уроках фізичного виховання в загальноосвітній школі та визначити способи усунення зазначеного.

Четвертий розділ «Обґрунтування оптимального змісту занять оздоровчої спрямованості для підлітків різних соматотипів у процесі фізичного виховання» містить обґрунтування організаційно-методичних положень формування змісту програми оздоровчої спрямованості на уроках фізичного виховання в школі, які почергово реалізовувалися двічі та тричі на тиждень, а також експериментальну перевірку цієї програми у практичній діяльності.

Під час вирішення першого зазначеного завдання спиралися на положення теорій індивідуального розвитку дитини, а саме про надійність біологічних систем (Маркосян А.А., 1974), енергетичне правило скелетних м’язів (Аршавский И.А., 1982), відповідність параметрів фізичних навантажень поточному стану рухового потенціалу індивіда та їхню узгодженість із природним ритмом його вікового розвитку (Линець М.М., 1997; Бальсевич В.К., 2000). Також використовували запропоноване Міжнародним комітетом зі стандартизації тестів поняття «фізичний стан» – характеристика індивіда, стан його

^ Астеноїдний соматотип



  1   2   3

Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна
move to 1322-16194
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури бандуріна катерина вікторівна
move to 1322-16198
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури бандуріна катерина вікторівна
...
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Вплив фізичної активності на якість життя студентів вищих навчальних закладів 3-4 ступенів акредитації
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
...
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
move to 1322-16196
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
move to 1322-16199
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури рокошевська віра вікторівна
move to 1322-16179
Львівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Тема: організація І проведення педагогічних спостережень та педагогічного експерименту
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи