Львівський державний університет фізичної культури icon

Львівський державний університет фізичної культури




Скачати 152.84 Kb.
НазваЛьвівський державний університет фізичної культури
Дата11.09.2012
Розмір152.84 Kb.
ТипЛекція


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ




Кафедра теорії і методики фізичного виховання




Л Е К Ц І Я № 3



ТЕОРЕТИЧНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ І СПОРТІ


з дисципліни “Методи наукових досліджень у фізичному

вихованні і спорті”

для магістрів – іноземних громадян


Виконавець:

доцент Петришин Ю.В.


Зав. кафедрою,

к.пед.н., доцент Ю.В. Петришин


ПЛАН


  1. Аналіз документів.

  2. Педагогічне спостереження як метод дослідження.

  3. Опитування, як метод збору первинної соціологічної інформації.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ашмарин Б.А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании / Б.А. Ашмарин. – Л., 1973.

  2. Волков Л. Спортивная подготовка детей и подростков / Л. Волков. – К.: Вежа, 1998. – 190 с.

  3. Довідник здобувача наукового ступеня / За ред. Бойка Р.В. – К.: Редакція „Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2002. – 64 с.

  4. Донской Д.Д. Методика исследования в физической культуре / Д.Д. Донской. – М.: Физкультура и спорт, 1981.

  5. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т.Ю. Круцевич. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

  6. Круцевич Т.Ю. Научные исследования в массовой физической культуре / Т.Ю. Круцевич. - К.: Здоров’я, 1985. – 120 с.

  7. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена / В.М. Платонов, М.М. Булатова. – К.: Олімпійська література, 1995. – 320 с.

  8. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований В.М. Сиденко, И.М. Грушко. – Харків: Вища школа, 1979. – 200 с.

  9. Шандригось В.І. Методи дослідження фізичного стану школярів в процесі фізичного виховання: метод. реком. на допомогу студентам / В.І. Шандригось. – Тернопіль, 2001. – 156 с.

  10. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Методичні поради / Упорядн. Пономаренко Л.А. – К.: Редакція „Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, видавництво “Толока”, 2001. – 80 с.

  11. Шиян Б.М., Вацеба О.М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті / Б.М. Шиян, О.М. Вацеба. – Тернопіль. 2008. – 275 с.

  12. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Академія, 2008. – 544 с.

1. Аналіз документів.


Аналіз документів є досить поширеним і продуктивним методом соціологічних досліджень.

Документ – це діловий папір, протокол.

Найінформативнішими документами є:

    • плани роботи та особисті щоденники учнів і спортсменів;

    • протоколи змагань;

    • сценарії масових заходів;

    • документи та постанови МОН і керівних органів та спортивних організацій України;

    • матеріали інспекторських перевірок;

    • навчальні плани і програми;

    • картки медичних оглядів;

    • звіти спортивних організацій усіх рівнів тощо.

Аналіз документів допомагає дослідникові:

    • сформулювати проблему, об’єкт, предмет, цілі, завдання дослідження;

    • порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень;

    • отримати інформацію для розв’язання досліджуваної проблеми або поглибити її аналіз;

    • здобути інформацію про діяльність основних соціальних інститутів суспільства: сім’ї, освіти, засобів масової інформації тощо.

Усі документальні джерела поділяють на групи за певними ознаками.

За способом фіксації інформації документальні джерела можуть бути:

    • друковані;

    • рукописні;

    • кіноплівка;

    • магнітна стрічка.

За авторством документи бувають:

    • особисті;

    • громадські;

За статусом розрізняють:

    • офіційні;

    • неофіційні документальні джерела.

За джерелом інформації їх поділяють на:

    • первинні;

    • вторинні.


Документальні джерела





За способом фіксації інформації:

  • друковані

  • рукописні

  • кіноплівка

  • магнітна стрічка

За авторством:

  • особисті

  • громадські


За статусом:

  • офіційні

  • неофіційні

За джерелом інформації:

  • первинні

  • вторинні






Рис.1. Класифікація типів документів.


Друковані документи – це постанови і рішення місцевих органів влади та громадських організацій; постанови профспілок з питань розвитку фізичної культури і спорту в країні; газетні статті і публікації у науково-методичних виданнях.

Рукописні документи – це робочі плани, конспекти, щоденники учнів, спортсменів, тренерів, протоколи змагань тощо.

Кіноплівки і магнітні стрічки – містять інформацію, записану з теле- і радіопередач.

Особисті документи – це щоденники, конспекти уроків, анкети, звіти, характеристики, листи, заяви.

Громадські документи – статути, статистичні матеріали, рішення, дані преси, архівні матеріали про події. Ці документи використовують, коли потрібно отримати інформацію про події та явища в минулому.

Офіційні документи – постанови, заяви, стенограми офіційних засідань, дані державної і відомчої статистики, фінансові звіти.

Неофіційні документи – службова і доповідна записка

Первинні документи складаються на основі прямого спостереження або опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій, що відбуваються (класні журнали, протоколи нарад, плани тренувань і робочі плани, написані рукою тренера або вчителя).

Вторинні документи формуються на базі первинних. До н7их належать: зведені дані з декількох первинних, книга, стаття, акт обстеження, якщо в них узагальнюються й аналізуються первинні джерела.

Для аналізу документальних джерел використовують неформалізовані (традиційні) та формалізовані методи.

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів передбачає тлумачення документів, з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування певних висновків (наприклад, вивчення наукових публікацій).

Формалізований метод аналізу документів – це метод якісно-кількісного аналізу документів (конвент-аналіз). Його суть полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів.

Проведення конвент-аналізу потребує попередньої підготовки дослідницьких документів (класифікатор конвент-аналізу, кодувальна картка, бланк конвент-аналізу, інструкція кодувальнику, список проаналізованих документів. (Детальніше на аналізі цього методу зупинимось на семінарському занятті).

Отже, аналіз документів є одним із важливих методів, які застосовуються дослідниками для вирішення певних завдань дослідження.


^ 2. Педагогічне спостереження як метод дослідження.


Педагогічне спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприйняття й аналіз навчально-виховного процесу та його оцінка на основі заздалегідь розробленого плану.

Об’єктами педагогічного спостереження можуть бути:

    • засоби навчання, виховання та розвитку фізичних якостей, їхнє співвідношення, місце в занятті;

    • реалізація на заняттях принципів фізичного виховання;

    • поведінка учнів, їхнє ставлення до навчання, активність;

    • поведінка вчителя, його ставлення до учнів, ефективність дій;

    • взаємовідносини педагога з учнями та між учнями;

    • фізичні навантаження на уроці, їх характер і величина, відповідність вікові і підготовленості учнів;

    • прийоми регулювання навантаження на заняттях і їх адекватність;

    • техніка виконання учнями вправ;

    • прийоми активізації учнів на уроці;

    • ефективність виконання домашнього завдання;

    • форми організації занять та їх доцільність.

Педагогічні спостереження групують за певними видами:


Педагогічні спостереження



За обсягом

загальні


окремі



розвідувальні


За програмою




основні





внутрішні


За стилем




зовнішні


відкриті


За поінформованістю тих, хто займається


приховані



За тривалістю

безперервні


часткові

^ Рис. 2. Класифікація педагогічних спостережень


Загальні спостереження можуть бути загальні й окремі.

Загальні спостереження передбачають виявлення комплексу педагогічних явищ, які в сукупності дозволяють оцінити якість навчально-виховного процесу, його результати.

Окремі (тематичні) спостереження обмежені вузькими рамками об’єкта дослідження. Наприклад, об’єктом спостереження може бути поведінка учнів, величина навантаження тощо.

^ За програмою спостереження можуть бути розвідувальні й основні.

Розвідувальні спостереження не мають чітко розробленої програми і є попередніми. Такі спостереження проводяться для уточнення і поглиблення гіпотези дослідження і його методики.

Основні спостереження проводяться за чітко розробленою програмою і загальнодоступними засобами фіксації результатів, що дозволяє залучати до спостережень помічників.

^ За стилем розрізняють внутрішні і зовнішні спостереження.

Внутрішні спостереження передбачають, що дослідник є безпосереднім учасником навчально-виховного процесу, який є об’єктом спостереження і оцінки. Таке можливе за умови, коли дослідник є членом спортивної команди...

Зовнішні спостереження характеризуються тим, що дослідник є лише свідком подій, що відбуваються на навчально-тренувальних заняттях.

^ За поінформованістю тих, хто займається, спостереження можуть бути відкритими і прихованими.

Відкриті спостереження передбачають поінформованість тих, хто займається (учнів, педагога) та їхню згоду на проведення спостереження під час занять.

Приховані спостереження передбачають, що ніхто з учасників навчально-виховного процесу не знає про спостереження за ними і тому їхня поведінка є природною, оскільки спостерігача ніхто не бачить.

^ За тривалістю спостереження можуть бути безперервними і частковими.

Безперервні – це спостереження, які забезпечують стеження за розвитком будь-якого педагогічного явища від його початку і до кінця. Це може бути урок або певна його частина.

Часткове спостереження передбачає вивчення окремих етапів педагогічного процесу. Найчастіше це його початок і завершення.

Для того, щоб проводити спостереження, дослідник повинен:

    • визначити завдання спостереження;

    • підібрати об’єкти спостереження;

    • продумати способи проведення спостереження;

    • визначити способи фіксації даних;

    • продумати, як буде аналізуватися матеріал;

    • розробити схему спостереження, яка дозволить не лише зафіксувати факти, а й пояснити їх.


^ 3. Опитування, як метод збору первинної соціологічної інформації.


Широке використання методів опитування пояснюється тим, що одержана від респондентів інформація, зазвичай, багатша і детальніша від тієї, яку можна одержати іншими методами. Окрім цього, вона легко піддається математично-статистичному опрацюванню, а одержати її можна оперативно і дешево.

Водночас методи опитування не позбавлені недоліків, серед яких можна відзначити такі:

    • суб’єктивність одержаної інформації, оскільки респонденти схильні переоцінювати значення певних фактів і явищ та своєї ролі і них, або недооцінювати їх;

    • викривлення інформації, причиною якого можуть бути помилки, допущені в процесі підготовки інструментарію дослідження, визначення вибіркової сукупності (вибірки) або інтерпретації одержаних даних;

    • недостатня поінформованість опитуваних.

Методи опитування в педагогічних дослідженнях застосовуються в таких формах:

    • у вигляді інтерв’ю (усне опитування);

    • анкетування (письмове опитування);

    • бесіди (багатостороннє обговорення піднятої проблеми);

    • експертного опитування і тестування зі стандартними формами оцінки результатів опитування,

    • з використанням соціометрії, яка дозволяє виявити міжособистісні відношення в групі людей.

Бесіда – це метод отримання інформації шляхом двохстороннього або багатостороннього обговорення піднятої дослідником проблеми, або окремих її аспектів. Вона передбачає одержання інформації про явище, яке вивчається, в логічній формі від обстежуваної особи, членів групи, яка досліджується, та від оточуючих людей (батьків, педагогів, глядачів тощо).

Бесіди можуть бути формалізованими і неформалізованими.

^ Формалізована бесіда – передбачає стандартизовану постановку питань і реєстрацію відповідей на них, що дозволяє досліднику швидко групувати й аналізувати отриману інформацію.

^ Неформалізована бесіда проводиться за не жорстко стандартизованими питаннями, що дозволяє послідовно задавати додаткові питання, зважаючи на ситуацію, яка складається під час бесіди. В ході бесіди, зазвичай, досягається тісніший контакт між дослідником і респондентами, що сприяє одержанню повнішої і глибшої інформації.

Зазвичай, процес бесіди не протоколюють, але при необхідності роблять для себе помітки, які дозволяють після спілкування повно відтворити хід бесіди і запротоколювати її. В окремих випадках, зі згоди респондента, використовують магнітофон або диктофон.

Інтерв’ю – це метод отримання інформації шляхом усних відповідей респондентів на систему питань, які усно задаються дослідником.

В основі інтерв’ю лежить звичайна бесіда, яка відрізняється тим, що ролі співрозмовників закріплені і нормовані, а мета визначається задумом і завданнями дослідження.

За метою, яку прагне реалізувати дослідник, розрізняють інтерв’ю думок (оцінка явищ і подій) та документальне інтерв’ю, зв’язане з виявленням фактів.

Специфіка інтерв’ю полягає в тому, що дослідник завчасно визначає лише тему майбутньої бесіди й основні питання, на які хоче одержати відповіді. Всі необхідні дані, зазвичай, беруть з інформації, одержаної в процесі спілкування особи, що бере інтерв’ю з особою, що дає його. Успіх інтерв’ю, повнота і якість отриманої інформації залежить від характеру спілкування і взаєморозуміння сторін.

^ Метод експертного опитування є одним з найефективніших в системі педагогічних досліджень, оскільки передбачає одержання даних за допомогою знань компетентних осіб, висококваліфікованих, досвідчених фахівців, які дають свої заключення при розгляді певних питань.

Результати опитувань, що ґрунтуються на судженнях фахівців, називають експертними оцінками.

За допомогою цього методу можна:

- уточнювати основні положення методики дослідження, вибирати методи і прийоми збору інформації і її обробки;

- оцінювати достовірність й уточнювати дані масових опитувань, особливо у випадках, коли існує небезпека їх перекручення;

- глибше аналізувати результати дослідження і прогнозувати характер змін педагогічного явища, що вивчається;

- підтверджувати й уточнювати відомості, одержані іншими методами;

- аналізувати результати дослідження, особливо, якщо вони можуть по-різному тлумачитися.

^ Соціометричний метод (метод соціометрії) дозволяє виявити міжособистісні стосунки в групі людей за допомогою їх попереднього опитування.

Для дослідження структури стосунків в групі застосовують два варіанти соціометрії: параметрична і непараметрична.

^ Параметрична соціометрія передбачає строго визначену кількість виборів за заданим критерієм. Наприклад, респонденту пропонують назвати трьох товаришів, з якими він хотів би (або не хотів би) грати в одній команді.

^ Непараметрична соціометрія передбачає вибір, не обмежений числом осіб. Цей варіант можливий лише за умови позитивного ставлення респондентів до дослідження. Якщо опитувані ставляться до дослідження байдуже, безвідповідально, то можливі відповіді: „Вибираю всіх”.

Анкетування – це метод отримання інформації шляхом письмових відповідей респондентів на систему стандартизованих питань анкети.

Воно є найпоширенішим способом опитування, оскільки:

    • доступне основній масі дослідників, які не мають великого педагогічного життєвого і наукового досвіду, не здатні швидко і легко вступати в контакт з людьми;

    • дозволяє охопити велику кількість людей;

    • дозволяє методами математичної статистики опрацьовувати отримані результати.

Для контролю опитуваних за рівнем поінформованості в темі опитування використовують прямі фільтри і „пастки”. Наприклад, при опитуванні батьків можна ввести „фільтр” за критерієм наявності дітей (на наступні питання відповідають тільки ті, у кого є діти дошкільного і молодшого шкільного віку).

Питання „пастки” допомагають визначити сумлінність респондентів. Наприклад, для оцінки різних іноваційних систем фізичного виховання, або видів аеробіки (які, зазвичай, називають іменами їх авторів) при опитуванні фахівців включають одну-дві неіснуючі назви. Якщо вони будуть оцінені окремими респондентами, то ці особи підозрюються у неуважності або несумлінності.

Зондажні анкетування застосовуються для вивчення громадської думки. Вони містять 3-4 питання, на які відповіді великої кількості осіб дозволяють отримати інформацію, що сприяє якісній підготовці повного змісту анкети.

^ Основне анкетування дає можливість зібрати матеріал у будь-якому дослідженні про внутрішні спонукання людей; події минулого і сьогодення, про продукти діяльності, іншими словами - про що завгодно. Основне анкетне опитування складає основу констатуючого експерименту практично у всіх педагогічних дослідженнях з фізичного виховання і спорту.

Експрес-анкетування може використовуватись у процесі формуючого експерименту, або і після його проведення, коли необхідно отримати інформацію, за допомогою якої можна пояснити ті чи інші факти, поведінку учасників експерименту, причини їх успіхів і невдач. До цього виду анкетування залучається невелика кількість кваліфікованих осіб, які добре володіють досліджуваною проблемою.

^ Суцільне анкетування передбачає опитування всієї генеральної сукупності осіб, причетних до піднятої дослідником проблеми.

Вибіркове анкетування передбачає опитування лише частини генеральної сукупності - вибіркової сукупності. Саме це анкетування є найпоширенішим.

^ Особисте анкетування передбачає безпосередній контакт дослідника з респондентом, який заповнює анкету у його присутності. Це забезпечує: 1) повернення всіх анкет; 2) контроль правильності заповнення анкет; 3) допомогу респондентам у процесі відповіді на питання.

Особисте опитування може бути груповим і індивідуальним.

^ Групове анкетування передбачає одночасне опитування великої кількості осіб, що дозволяє одержати значний матеріал при мінімальній затраті часу. Проводячи групове анкетування, треба забезпечити такі умови, які б гарантували самостійність відповідей кожного учасника опитування. У приміщенні, де проводиться опитування, має витати ділова, творча атмосфера.

Індивідуальне анкетування передбачає опитування однієї особи, що створює умови для якісних відповідей, оскільки дослідник може уточнити питання і допомогти респонденту у випадку виникнення труднощів, сумнівів тощо.

За способом спілкування з респондентами анкетування може бути не лише особистим, але й заочним.

^ Заочне анкетування передбачає відповіді на питання у відсутності дослідника, що дозволяє сумлінному респондентові неквапливо, ґрунтовно вивчити питання, зрозуміти, що від нього хочуть, і дати кваліфіковані, глибокі й вичерпні відповіді.

За способом вручення анкет заочне анкетування може бути поштовим і роздатковим.

^ Поштове анкетування полягає в тому, що анкети розсилаються дослідником і повертаються до нього поштою. Його перевага в тому, що серед опитаних можуть бути особи, які територіально знаходяться на великій відстані. Недоліком є: низький відсоток повернення анкет; невпевненість у самостійному заповненні анкет респондентами; трудність визначення відповідності респондентів передбачуваному контингентові.

^ Роздаткове анкетування передбачає особисте вручення анкети респондентові, самостійні відповіді на питання, повернення анкети різними способами.

Роздаткове анкетування можна здійснити й опосередковано через своїх колег чи товаришів. Переваги цього виду очевидні. Вони полягають у можливості проконсультувати респондента чи довірену особу та оцінити відповідність респондентів передбачуваній вибірці.

Анкета складається з трьох частин:

    • вступна частина – містить мотивацію і мету анкетування, підкреслює значення участі в ньому респондента, гарантує таємницю відповідей і чітко викладає правила заповнення. У цій частині вказується наукова установа, від імені якої виступає дослідник;

    • основна частина – містить перелік питань, на які треба дати відповіді, що дозволяють вирішити окремі завдання дослідження.

    • Демографічна частина – складається з питань, які визначають паспортну характеристику респондентів.




Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Вплив фізичної активності на якість життя студентів вищих навчальних закладів 3-4 ступенів акредитації
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
...
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
move to 1322-16196
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна
move to 1322-16194
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури бандуріна катерина вікторівна
move to 1322-16198
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури рокошевська віра вікторівна
move to 1322-16179
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
move to 1322-16199
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Тема: організація І проведення педагогічних спостережень та педагогічного експерименту
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Донской Д. Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Донской Д. Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи