Львівський державний університет фізичної культури icon

Львівський державний університет фізичної культури




Скачати 185.16 Kb.
НазваЛьвівський державний університет фізичної культури
Дата11.09.2012
Розмір185.16 Kb.
ТипЛекція


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ




Кафедра теорії і методики фізичного виховання




Л Е К Ц І Я № 6



Тема: ТЕХНОЛОГІЯ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ.


з дисципліни “Методи наукових досліджень у фізичному

вихованні і спорті”

для магістрів – іноземних громадян


Виконавець:

доцент Петришин Ю.В.


Зав. кафедрою,

к.пед.н., доцент Ю.В. Петришин


ПЛАН


  1. Загальні відомості про наукові роботи.

  2. Основні вимоги до написання обґрунтування наукової роботи.

  3. Структура і зміст наукової роботи.

  4. Літературне оформлення наукової роботи.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Донской Д.Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981.

  2. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

  3. Круцевич Т.Ю. Научные исследования в массовой физической культуре. - К.: Здоров’я, 1985. – 120 с.

  4. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К.: Олімпійська література, 1995. – 320 с.

  5. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. – К.: Олімпійська література, 2001. – 439 с.

  6. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. – Харків: Вища школа, 1979. – 200 с.

  7. Шиян Б.М., Вацеба О.М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті. – Тернопіль. 2008. – 275 с.




  1. Загальні відомості про наукові роботи.


Однією з важливих і вкрай необхідних форм навчальної діяльно­сті студентів у вищому навчальному закладі є дослідницька робота. її основна мета полягає у формуванні здатності студентів до активної пізнавальної діяльності, пов'язаної з систематизацією, закріпленням і розширенням теоретичних знань та умінь практично їх застосовува­ти у процесі вирішення навчальних і наукових завдань. Готуючи на­укові роботи, студенти мають навчитися: самостійно визначати мету і завдання дослідження, аналізувати літературні джерела і докумен­тальні матеріали, методично правильно планувати експеримент, ви­користовувати методи наукових досліджень, самостійно аналізувати та узагальнювати отримані результати, формулювати висновки й практичні рекомендації. Результати студентської наукової діяльності представляються у формі курсових, дипломних та магістерських робіт, які відрізняються рівнем представлення результатів, змістом та обсягом.

^ Курсова робота — наукова праця, спрямована на поглиблене ви­вчення студентом пов'язаної з фахом проблеми. Вона виконується, зазвичай, на основі вивчення літературних джерел з обраної теми із застосуванням в процесі роботи методів педагогічного спостережен­ня й узагальнення даних власних спостережень.

^ Дипломна робота — це самостійна творча робота, яка має дослі­дницький або експериментальний характер, віддзеркалює рівень тео­ретичних знань і практичних умінь випускника, його здатність до професійної діяльності як фахівця. Під час написання дипломної роботи студент самостійно проводить спостереження, педагогічний експеримент, аналіз і узагальнення матеріалів власних досліджень з теми.

^ Магістерська робота — це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Основне завдання її автора — продемонструвати рівень своєї науко­вої кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішу­вати конкретні наукові завдання.

Тема студентської творчої роботи обирається, зазвичай, за рік до її захисту.

Виконання студентами наукових робіт передбачається навчаль­ними планами підготовки фахівця з усіх освітніх спеціальностей.

Основна мета таких наукових робіт полягає у підвищенні рівня спеціальної теоретичної підготовки студентів в обраній спеціальнос­ті, а також практичному застосуванні отриманих знань, умінь і нави­чок під час вирішення професійних навчальних і наукових завдань.

Тематика студентської наукової роботи повинна відповідати су­часним завданням підготовки фахівців, співпадати з основними напрямками і проблемами науково-методичної роботи кафедри та університету, щорічно оновлюватися та переглядатися. До вимог, що ставляться до тематики наукової роботи, належать, перш за все, її актуальність, наукова новизна і практична значущість. Студенти мають право запропонувати свою тему творчої роботи, обґрунтував­ши доцільність її розробки.

Необхідно зазначити, що в практиці не виключена можливість виконання наукової роботи реферативного характеру, а також робіт, в яких подаються результати вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду.

Обрані теми наукової роботи (дипломна, магістерська) затвер­джуються кафедрами, які здійснюють керівництво цими роботами.

Згідно з інструкцією з підготовки дипломних робіт, закріплення за студентом теми дипломної та магістерської роботи повинно офор­млятися рішенням кафедри, обговорюватися на засіданні Вченої ради факультету. Студент разом з науковим керівником складає календар­ний план написання дипломної чи магістерської роботи і розробляє завдання з вивчення об'єкта дослідження і збору матеріалу. Календарний план визначає послідовність і терміни виконання окремих ета­пів роботи. Він дисциплінує студента, лімітуючи час на огляд і ви­вчення літератури, знайомство з досвідом роботи фахівців, плану­вання і постановку експерименту, аналіз отриманих матеріалів, скла­дання висновків, підготовку роботи до захисту.


^ 2. Основні вимоги до написання обґрунтування наукової роботи.


Початковим етапом роботи над темою дипломної та магістерсь­кої роботою є написання обґрунтування. Обґрунтування теми дипло­мної та магістерської роботи є короткотривалим, але надзвичайно важливим, оскільки у цей період викристалізовується сутність нау­кового дослідження: визначається актуальність обраної теми, форму­ється об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, що полегшує подальше виконання роботи.

Зокрема, обґрунтування є основою для написання розділу "Вступ», який здебільшого рекомендують оформляти на заключному етапі роботи.

Обґрунтування теми повинно бути чітким і лаконічним.

Структура обґрунтування (2-3 стор.):

титульний аркуш — 1 стор.;

  • назва теми;

  • актуальність;

  • зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

  • об'єкт дослідження;

  • предмет дослідження;

  • робоча гіпотеза;

  • мета роботи;

  • завдання дослідження;

  • методи дослідження;

  • організація дослідження;

  • наукова новизна;

  • практичне значення;

  • контингент досліджуваних;

  • шляхи впровадження.

Науково-теоретичне обґрунтування теми дослідження обговорю­ється та затверджується на засіданні випускаючої кафедри і є підста­вою для затвердження теми магістерської роботи на раді відповідно­го факультету.

Титульний аркуш обґрунтування теми магістерської (дипломної) роботи містить:

  • найменування вищого навчального закладу, де вона виконана;

  • прізвище, ім'я, по батькові автора;

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;

  • місто і рік.


Взірець обґрунтування


Назва магістерської (дипломної) роботи має бути, за можливістю, короткою (10-12 слів), вказувати на мету дослідження і його завер­шеність. Назва має віддзеркалювати об'єкт і предмет дослідження, але не дублювати їх. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів „Дослідження питання...”, „Дослідження деяких шляхів...”, „Де­які питання...”, „Матеріали до вивчення...”, „До питання...” та ін., а яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

Наприклад: Оперативний вплив на розумову працездатність ша­хістів з вадами зору (Олімпійський та професійний спорт); Розви­ток спеціальних фізичних якостей учнів 14-15 років в процесі осво­єння техніки гри з футболу в умовах шкільної секції (Фізичне вихо­вання); Особливості впливу ЛФК і масажу на хворих остеохондро­зом шийного відділу хребта в післялікарняний період (Фізична реабі­літація).

^ Актуальність теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку галузі фізичного виховання, особливо на ко­ристь України.

Актуальність дослідження обґрунтовує вибір проблеми. При її висвітленні потрібно:

  • показати зв'язок наукової проблематики творчої роботи з ос­новними тенденціями розвитку фізичної культури та спорту, її соціа­льне значення;

  • обґрунтувати важливість проблеми, що вирішується в роботі для практики обраної спеціальності та довести, що її розв'язання на часі;

  • представити наукові колективи й окремих дослідників, які зробили значний внесок у вирішення поставленої проблеми (узагаль­нити результати їх досліджень та визначити, що залишилось недослідженим, або недостатньо дослідженим).

Об'єкт — це та частина об'єктивної реальності, яка привернула увагу дослідника (у нашому випадку практична діяльність людини В галузі фізичної культури і спорту).

Наприклад: Розумова працездатність шахістів з вадами зору (Олімпійський та професійний спорт); Фізичне виховання школярів середніх класів (Фізичне виховання); Показники нервово-м'язового апарату і серцево-судинної системи хворих остеохондрозом ший­ного відділу хребта (Фізична реабілітація).

Предмет — це та сторона об'єкту дослідження, ті його властиво­сті і відносини, які досліджують з певною метою в даних умовах і обставинах.

Наприклад: Методика оперативного впливу на розумову праце­здатність шахістів з вадами зору (Олімпійський та професійний спорт); Розвиток спеціальних фізичних якостей підлітків в процесі занять з футболу (Фізичне виховання); Функціональний стан хворих остеохондрозом хребта (Фізична реабілітація).

^ Робоча гіпотеза — визначає стратегію дослідження, виконує йо­го спрямовуючу роль. Гіпотеза показує орієнтовні шляхи розв'язання проблеми. В ході роботи гіпотеза може підтвердитися, а може і не знайти підтвердження, що також є позитивним результатом дослі­дження.

Отримавши завдання наукового керівника, студент розпочинає роботу над обраною темою. Проаналізувавши літературу, він фор­мулює гіпотезу, мету і завдання своєї роботи.

Постановка гіпотези (припущення) — відповідальний момент у написанні наукової роботи. Правильна постановка гіпотези можлива лише після з'ясування стану питання. Гіпотеза поставлена правильно у тому випадку, якщо вона:

  1. достатньо проста у формулюванні;

  2. може бути перевірена;

  3. охоплює тільки те коло питань, яке складає сутність даного дослідження;

  4. не суперечить науковим фактам, які встановлені раніше (або повинна мати докази нових фактів на достатньо великому і достовір­ному експериментальному матеріалі).

^ Приклад постановки гіпотези: припускаємо, що застосування нетрадиційних методів розвитку гнучкості сприятиме швидшому засвоєнню технічного елемента;

Припускається, що навчання легкоатлетичних вправ методом колового тренування дозволить підвищити якість і ефективність навчання.

Мета пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Вона визначає головний напрямок вирішення проблеми. Завдання дослідження — це ті кроки, які має зробити дослідник, щоб досягнути мета.

^ Наприклад. Мета: сформувати систему підготовки юних гімна­сток 6-8 років.

Завдання дослідження можуть мати такі складові:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше їх вивчення; розробка ознак, рівнів функціонування явищ або процесів, критеріїв їх ефективності, принципів умов застосування тощо);

  • всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і пері» одичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

  • обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

  • експериментальна перевірка запропонованої системи заходи щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних витратах часу і зусиль;

  • розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці діяльності відповідних установ (організацій).

Наприклад:

  1. З'ясувати стан (характер) розвитку рухових якостей і коор­динаційних здібностей юних гімнасток 6-8 років.

  2. Визначити структуру рухової підготовленості юних гімнас­ток.

  3. Розробити і експериментально обґрунтувати програму спе­ціальної рухової підготовки юних гімнасток.




  1. Структура і зміст наукової роботи


Загальний обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 сторінок;

Дипломної роботи – 50-70 сторінок;

Магістерської роботи – 70-90 сторінок.

У магістерській роботі повинні міститися:

  • Титульний аркуш

  • Зміст

  • Перелік умовних позначень

  • Вступ (2-3 сторінки)

  • Розділ 1. Стан питання (за результатами аналізу літературних джерел) (20-25 сторінок).

  • Розділ 2. Методи і організація дослідження (3-8 сторінок).

  • Розділ 3. Аналіз та узагальнення результатів дослідження (25-35 сторінок).

  • Розділ 4. (у разі потреби).

  • Висновки (2-3 сторінки).

  • Практичні рекомендації (1,5-2 сторінки).

  • Список використаних джерел (70-100 джерел).

  • Додатки (у разі потреби).

  • Анотації (українською, англійською мовами).

  • Акти впровадження.


До загального обсягу наукової роботи не входять додатки і список літературних джерел. Всі сторінки наукової роботи підлягають наскрізній нумерації (номер сторінки вказується у верхньому правому кутку).

Наукова робота починається з титульного аркуша, на якомув вказуються: назва ВНЗ, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, прізвище, ініціали, вчене звання і науковий ступінь наукового керівника, рік і місто виконання роботи.


Взірець титульної сторінки


За титульним аркушем подається зміст роботи.

Вступ складається з чіткого і короткого обґрунтування вибору теми роботи, визначення її актуальності, формулювання об’єкта, предмету, мети, завдань, наукової новизни і практичного значення дослідження.

Розділ 1. „Аналіз літературних джерел” пишеться за спеціально розробленим планом. Закінчується цей розділ коротким висновком, в якому узагальнюються основні положення, які автор роботи хотів би виділити.

Розділ 2. „Методи та організація дослідження” починається з опису методів дослідження, за допомогою яких будуть вирішуватися поставлені завдання. Організація досліджень – це час і місце проведення експериментальної частини роботи, характеристика контингенту досліджуваних.

Розділ 3. „Результати досліджень та їх обговорення” – це основа магістерської роботи. У цьому розділі описуються проведені спостереження, експерименти, аналізуються отримані результати, робляться узагальнення.

Логічним завершенням магістерської роботи є висновки. Дуже важливо, щоб висновки відповідали завданням. Основна вимога до висновків – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Практичні рекомендації містять конкретні практичні пропозиції щодо впровадження їх у практику.

Список літературних джерел свідчить про обсяг роботи, яку виконав студент, аналізуючи літературні джерела, рівень його знань і вміння працювати з літературою.

Протоколи дослідження та інші первинні матеріали подаються у додатку.


^ 4. Літературне оформлення наукової роботи


Літературне оформлення курсової, дипломної, магістерської роботи є важливим етапом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім зве­ртається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта викорис­тання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стан­дартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літе­ратури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Наукову роботу друкують на комп’ютері з використанням текс­тового редактора Word розміру 14 із міжрядковим інтервалом — 1,5. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Текст наукової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля та­ких розмірів: лівий не менше 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній і нижній — не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким.

Текст основної частини наукової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин магістерської роботи: „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки під­розділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголо­вок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої ве­ликої) з абзацного відступу. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текс­том повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожен розділ наукової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список вико­ристаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім із нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підроз­ділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, на­приклад, „1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожною пункту за такими ж правилами, як пункт.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таб­лиці необхідно подавати в науковій роботі безпосередньо після текс­ту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, роз­міри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і роз­міщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додат­ках.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і поряд­кового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

^ Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в науковій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповід­ним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і по­рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Таблиця 1.2. (друга таблиця першого розділу).

Якщо в науковій роботі одна таблиця, її нумерують за загальни­ми правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторі­нку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз справа над пер­шою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Про­довження табл.” і вказують номер таблиці у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і по­рядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

^ Наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояс­нювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова „Примітки” ставлять двокрапку.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова „Примітка” ставлять крапку.

У науковій роботі необхідно застосовувати лише штрихові ілюс­трації і оригінали фотознімків. Фотознімки розміром меншим за фо­рмат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальни­ми даними (підрисунковий текст).

Цифровий матеріал, зазвичай, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над табли­цею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” по­чинають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголов­ки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без перегортання листка, або з перегортаннями за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою

кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесен­ні таблиці на іншу сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на час­тини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — бокових.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математич­них і хімічних символів, які повторюються, не варто. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба пода­вати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожною символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності ( = ) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (•) і ділення (:).

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розмі­щуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерсь­кої роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторі­нки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. По­середині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українсь­кої абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, И, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Перед тим, як віддрукувати кінцевий варіант роботи, вона дета­льно перевіряється студентом і науковим керівником. З урахуванням зауважень автор роботи вносить необхідні зміни, доповнення і корективи. Уточнюються назви розділів і підрозділів, таблиць, малюнків, послідовність розташування матеріалу, цифрові дані, чіткість висновків і рекомендацій. Текст роботи повинен бути розбитий на ті розді­ли і підрозділи, які вказуються у змісті. Кожен розділ роботи почина­ється з нової сторінки. Між підзаголовками розділів і наступним тек­стом потрібно зберігати відстань не менше як 10 мм або 3 інтервали (комп'ютерний варіант).

У науковій роботі не рекомендується вживати мовні звороти від першої особи: „Я спостерігав”, „На мою думку”, „Мені здається”. Треба — „Ми отримали” тощо. Найкраще висловлювати свою думку так: „Вивчення передового досвіду свідчить, що...” або: „На основі аналізу можна стверджувати, що...”.

Всі сторінки остаточно оформленої і перевіреної роботи нумеру­ються за порядком. Першою сторінкою вважається титульний лист, але цифра 1 на ньому не ставиться. Робота переплітається або зшива­ється у спеціальну папку. Після розділу „Висновки” студент ставить свій підпис.

Бажано, щоб матеріали дослідження друкувалися студентами у різноманітних виданнях.

Для написання статті за матеріалами, які містять результати до­слідження, перш за все, потрібно скласти її план:

  1. Вступ — постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями (п'ять-десять рядків).

  2. Останні дослідження і публікації, на яких ґрунтується автор (зазвичай, ця частина статті складає близько 1/3 сторінки).

  3. Формулювання мети і завдань дослідження.

  4. Викладення власного матеріалу дослідження (3-4 сторінки машинописного тексту через два інтервали). Невеликий обсяг при­мушує виділити головне в матеріалах дослідження; в загальному описати методику дослідження; коротко викласти отримані результа­ти.

  5. Заключення, в якому робляться висновки проведеного дослі­дження.

Таким чином, отримані у процесі дослідження експериментальні дані, узагальнюються та аналізуються за допомогою методів математичної статистики, що дозволяє зробити певні висновки і практичні рекомендації.



Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Вплив фізичної активності на якість життя студентів вищих навчальних закладів 3-4 ступенів акредитації
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
...
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
move to 1322-16196
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури сидорченко катерина миколаївна
move to 1322-16194
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури бандуріна катерина вікторівна
move to 1322-16198
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури рокошевська віра вікторівна
move to 1322-16179
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури баришок тетяна віталіївна
move to 1322-16199
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Тема: організація І проведення педагогічних спостережень та педагогічного експерименту
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Донской Д. Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981
Львівський державний університет фізичної культури iconЛьвівський державний університет фізичної культури
Донской Д. Д. Методика исследования в физической культуре. – М.: Физкультура и спорт, 1981
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи