«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon

«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання»




Скачати 217.37 Kb.
Назва«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання»
Дата11.09.2012
Розмір217.37 Kb.
ТипДокументи
джерело




Львівський державний університет фізичної культури

Кафедра педагогіки та психології


Навчальна програма з курсу

«Педагогіка вищої школи»,

напрям підготовки «фізичне виховання»


для магістрантів (іноземних громадян)

факультету заочного, дистанційного та післядипломного навчання


Загальна кількість годин – 54 Лекцій – 10; Семінарських –10 Самостійної роботи – 34

Автор: к.фіз.вих. доц. Окопний А.М.

«Затверджено»

на засіданні кафедри

педагогіки та психології

Протокол № від «___»2009р.

Зав. кафедри доц. Н.І.Степанченко

Львів - 2009 р.

^ Пояснювальна записка

Мета та завдання дисципліни " Педагогіка вищої школи" , її місце у навчальному процесі.

Мета вивчення дисципліни.

Метою предмета "Педагогіка " є розвиток самостійного педагогічного мислення у магістрантів, підготовка до майбутньої праці і передачі іншим Своїх знань, вмінь і навичок. Дисципліна допоможе при потребі змінити вид діяльності, проходячи періодичну підготовку, перепідготовку, чи підвищення кваліфікації кадрів.

^ Завдання дисципліни

Головне завдання предмета "Педагогіка " є допомогти студентам у самостійній роботі над педагогічними проблемами, у підвищенні рівня їх педагогічної майстерності, формування цілісної картини світу (наукового світогляду), у підготовці їх до життя у суспільстві.

^ Місце дисципліни у навчальному процесі

При вивченні дисципліни акцентується увага на актуальності проблем навчання і виховання, на переосмислені педагогічних надбань минулого з погляду сьогодення, на ознайомленні і використанні в педагогічній праці інноваційного досвіду (вітчизняного і зарубіжного). Предмет покликаний забезпечити студента знаннями педагогічної теорії, уміння застосовувати теорію педагогіки в практиці, ввести студентів у педагогічний смисл обраної спеціальності та забезпечити високу мобільність майбутніх спеціалістів і підвищити їх педагогічну майстерність.

^ Структура дисципліни

Вивчення предмета "Педагогіка " розраховано на 54 годин, 10 годин передбачено на лекції, 10 годин передбачено на практично-семінарські заняття, а 34 годин на самостійну роботу. В лекціях розкриваються теоретичні та методичні основи виховання і навчання, а в практично-семінарських заняттях створюються передумови для оволодіння практичними вміннями і навичками, необхідними для вирішування завдань практичної діяльності. В кінці вивчення предмету передбачений іспит.

Вступ

У системі підготовки фахівця, випускника вищої школи, значну роль відіграють педагогічні знання. Вивчення курсу "Педагогіка" в єдності з соціальними, природничими та гуманітарними науками (соціологія, політологія, філософія, етика, антропологія, історія, логіка, психологія) не тільки допоможуть студентам розібратися в закономірностях навчання і виховання, в їх впливі на формування і розвиток особистості, а й прищеплять їм навички роботи як у колективі, так і з колективом. Програма передбачає як вивчення основ педагогічної науки в галузі освіти вищої школи, так і виконання конкретних завдань теоретичної та практичної підготовки студентів у їхній професійній діяльності.

Об'єкт вивчення.

Об'єкт — процес навчання і виховання.

Предмет вивчення.

Предмет - закономірності процесу навчання і виховання у системі вищої школи; проблеми керування процесом навчання; особливості оволодіння пізнавальних процесів; раціональні взаємини між учасниками педагогічного процесу; формування особистості у навчально-виховному процесі, його загальні закономірності та вікову і індивідуальну специфіку; вивчення особливостей педагогічної діяльності та особистості викладача.

^ Загальна мета курсу мати знання про особливості та закономірності інтелектуального та особистісного розвитку людини під час навчання та виховання; довести до студентів знання в галузі реформи системи освіти в Україні, суті докорінного оновлення методів та форм навчання, організаційних основ педагогічної діяльності; озброїти студентів початковими навичками й уміннями проведення різних видів навчальних занять, сучасними науково-педагогічними технологіями.

У результаті вивчення курсу «Педагогіка» студент повинний Знати:

  1. Механізми і закономірності засвоєння особистістю соціокультурного досвіду,
    особливостей його структурування, збереження в індивідуальній свідомості та
    використання у різних ситуаціях.

  2. Механізми і закономірності впливу навчання та виховання на інтелектуальний та
    особистісний розвиток людини.

3. Зв'язок між рівнем інтелектуального та особистісного розвитку людини і
формами, методами навчання та виховання.

  1. Вивчення засад педагогічної діяльності.

  2. Сутність і особливості реформування вищої школи в Україні.

  3. Сучасні наукові технології, що застосовуються в системі вищої освіти.

Вміти:

  1. Давати педагогічну характеристику особистості й колективу.

  2. На основі одержаних знань будувати свою роботу з людьми.

  3. Здійснювати педагогічний аналіз поведінки і діяльності людини, аналізувати,
    оцінювати навчальні заняття й виховні заходи.

  4. Розбиратися в технології передачі знань, застосовувати багатоманітний арсенал
    шляхів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів.

  5. Підготувати й провести публічний виступ.



^ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ:



п/п

Теми заняття

^ Кількість годин

Лек-ції

Семі-нари

Сам. робота

1

Педагогіка вищої школи як наука. Предмет, об'єкт, методи дослідження педагогіки вищої школи.

4

2

12

2

Основи дидактики вищої школи

4

4

11

3.

Історія становлення вищої школи України та за кордоном

2

4

11




Всього 54 год., з них:

10

10

34

^ ЗМІСТ ГОЛОВНИХ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ

Педагогіка вищої школи як наука. Предмет, об'єкт, методи

дослідження педагогіки вищої школи. Кількість годин на вивчення:

лекційних - 4 год.;

семінарські заняття - 2 год.;

самостійна робота — 12 год.

Мета: оволодіти знаннями про предмет, об'єкт, методи дослідження педагогіки

вищої школи.

Завдання:

  1. З'ясувати предмет, об'єкт, методи дослідження на основі знання педагогіки
    вищої школи.

  2. Засвоїти основні поняття педагогіки вищої школи.

  3. Ознайомитися з основними закономірностями розвитку педагогіки вищої школи.

Теми та короткий зміст занять:

1. Педагогіка вищої школи як наука

Вища школа і педагогіка вищої школи України на сучасному етапі. Педагогіка

вищої школи як галузь загальної педагогіки. Сучасна загальна педагогіка -

сукупність теоретичних і прикладних наук, що досліджують навчання, освіту і

виховання як цілеспрямований і соціально організований процес, визначають умови

всебічного розвитку особистості.

Педагогіка як наука, предметом якої є людина, її формування як фахівця у

спеціально створених умовах цілеспрямованого впливу на неї. Система

педагогічних наук та їх класифікація. Сучасна педагогіка як наука виховання

людини. Спеціальні педагогічні системи і педагогічний процес у них - головні

об'єкти вивчення педагогіки вищої школи. Основні соціальні функції вузів:

підготовка кадрів, зокрема наукових працівників, підвищення кваліфікації і різні

форми .продовження освіти усіма бажаючими. Класифікація вищих навчальних закладів відповідно до Закону України "Про освіту": технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та ін.

Рівні кваліфікації спеціалістів з вищою освітою як випускників вищих навчальних закладів України: молодший спеціаліст (навчальні заклади І рівня акредитації);бакалавр (П);спеціаліст (Ш); магістр (ІУ). Наукові ступені кандидата і доктора наук та їх присудження спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів.

Педагогіка розкриває: сутність виховання студентів як педагогічного процесу; його закони и закономірності; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структуру й механізми взаємодії елементів педагогічної системи. Педагогіка та її роль у процесі становлення студента як молодого спеціаліста. Стадії розвитку педагогіки: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка. Педагогіка народознавства. Родинна педагогіка. Педагогічна деонтологія. Педагогіка народного календаря. Козацька педагогіка. Внесок у розвиток педагогіки філософів і діячів Церкви: Тертулліана, бл. Августина, св. Т. Аквінського та ін.

^ Література: 1-3,7,8,11,12,13,17,21-28. 2.

Викладач вищого навчального закладу як організатор навчально-виховного процесу. (Людина - об'єкт і суб'єкт педагогіки)

Специфіка діяльності педагога у вищому навчальному закладі. Завдання, права та обов'язки викладача педагогічного університету. Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу. Психологічна структура педагогічної діяльності. Педагогічний професіоналізм викладача вищого навчального закладу.

Вчення про сутність людини і виховання як суспільно-історичне явище. Безпосередній і опосередкований вплив на людину та їх взаємодія. Особа і особистість. Людина може стати особистістю, коли сформується як особа, що розвинула свій творчий потенціал, ставши своєрідною унікальною неповторністю, гідною наслідування, яка відповідає за свої вчинки. Погляди на людину в творах Ф.Ніцше, 3.Фрейда, Е.Фромй, Ж.-П.Сартра, А.Кам'ю та ін.

Література: 1-3,7,9,11-13,15,16, 17,21-28.


^ 3. Виховання як педагогічна категорія

Педагогічний процес - одна з центральних категорій педагогіки. Категоріально-понятійний апарат складається з трьох видів категорій.

Методологічні категорії: педагогічна теорія, педагогічна концепція, ідея, закономірність, принцип.

Педагогічна теорія - система науково-педагогічних знань, яка описує і пояснює елементи реальної педагогічної діяльності у вузі. Складовим елементом педагогічної теорії є педагогічна ідея, поняття, концепції, закон. На основі теорії будується методика навчально-виховної роботи у вузі. Педагогічна концепція система критичних поглядів на реальну вузівську дійсність і відповідного пошуку та запропонування нових конструктивних ідей. Вона повинна підкріплюватись дослідженнями, та емпіричними даними, на соціологічних дослідженнях серед студентів. Педагогічна ідея розгорнута модель, що відображає стосунки або зв'язки у вузькій дійсності. Ідеї можуть поєднуватись у концепції. Педагогічна закономірність -- універсальна категорія всіх галузей педагогіки, що виступає як міра можливого застосування невід'ємних явищ. Закономірності бувають: біологічні, психологічні, соціальні, педагогічні або фундаментальні і конкретні. Найважливіші закономірності:

1 Процес формування особистості студента є єдиним і взаємозумовленим.

2 . Виховання, навчання і освіта студента, його переростання у спеціаліста є

історично зумовленим процесом.

3 Загальний специфічний характер виховання студента є єдиним і
взаємозумовленим .

4 . Професійно-педагогічна діяльність викладача і навчальна діяльність

студента є взаємозумовленими і взаємозалежними.

5 . Формування особистості студента відбувається в структурі внутрішньо -

колективних стосунків.

Виховання - це процес розвитку почуттів і волі - оцінка явищ життя, процес вироблення переконань і мотивів поведінки процес формування характеру. Виховання - це тривалий процес взаємодії і впливу на людину. Виховання це процес формування і розвитку духовного і фізичного потенціалу особи. У вихованні молоді найважливішими завданнями є: формування розуму; творення на основі розуму та віри власних ідеалів та чеснот; осягнення стану, в якому: у розумі людини пануватиме віра і вона керуватиметься чеснотою мудрості, що наставляє розум розважно шукати правду; у волі - любов, що керуватиметься чеснотою справедливості, що наставляє волю бажати знайдену розумом правду; у почуттях -надію, які керуватимуться чеснотами мужності і здержливості, які керують почуттями у небажаній ситуації і стримують нахили злих почуттів; утвердженням стану, за якого розум, віра і совість управлятимуть всіма порухами волі. Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. Головна мета національного виховання

набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Література: 1-7,8,11,12,14,16,18-20,21 -29.

^ 4. Предмет педагогіки вищої школи

Предмет педагогіки вищої школи як процес створення і функціонування дійсних відношень студентів ВНЗ, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства. Складові об'єкта наукового дослідження педагогіки вищої школи. Педагогічний процес як визначена галузь об'єктивної реальності. Діяльність студентів і викладачів. Відносини як об'єкт педагогічної роботи. Завдання педагогіки вищої школи - розкриття педагогічних закономірностей формування студентів вузів як майбутніх фахівців. Співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів дослідження в педагогіці. Головна мета курсу педагогіки - дати можливість студентам осмислити й розвинути теоретичні принципи та категорії педагогічного процесу у вузі. Другорядна мета нагромадження певного фактичного матеріалу з методики виховного процесу у вузі. Педагогіка вищої школи як наука і мистецтво. Педагогіка розкриває: сутність виховання студентів як педагогічного процесу; його закони й закономірності; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структури й механізми взаємодії елементів педагогічної системи.

Педагогічний аналіз системного підходу до виховання студентської молоді. Головні структурні елементи системного підходу до виховання студентів у сучасній вищій школі. Студентський гурт -- центр системного підходу до організації виховання студентської молоді. Загальні методи виховання та їх диференціація. Методи

формування свідомості, навичок і звичок громадської поведінки студентів. Методи заохочення і покарання.

Література: 1,2,5-8,11,12,14,16,25-28.

Теми та зміст самостійної роботи

1. ^ Закономірності процесу розвитку індивіда

Індивід - окреме живе єство, носій психофізичних рис. Про зумовленість психічного розвитку індивіда конкретно-історичними умовами життя. Види діяльності індивіда. Комунікативна діяльність студентів. Основні етапи психічного розвитку. Студентський вік. Література: 1,5,7,8,11,12,14,28.

Види контролю за темами:

Опитування (відповідь чи доповнення 0-5 балів). Перевірка конспектів самопідготовки (0-5 балів). Підсумкова контрольна (0 - 10 балів). Максимальна сума балів за модуль - 20 балів. Питання тем, які винесені на іспит:

  1. Педагогіка вищого навчального закладу як наука.

  2. Предмет педагогіки вищої школи.

  3. Головні значення педагогіки вищої школи.

  4. Зміст і функції освіти.

  5. Оновлення освіти в незалежній Україні.

  6. Викладач ВНЗ як організатор навчально-виховного процесу.

  7. Гуманізація і гуманітаризація - пріоритетні напрямки оновлення системи освіти.

  8. Предмет педагогіки вищої школи.

  9. Людина - суб'єкт і об'єкт педагогіки.

  10. Головні значення педагогіки вищої школи.

  11. Педагогіка вищого навчального закладу як наука.

  12. Зміст і функції освіти.

  13. Оновлення освіти в незалежній Україні.

  14. Гуманізація і гуманітаризація - пріоритетні напрями оновлення системи освіти.

  15. Сутність і зміст виховання.

  16. Реформа освіти в Україні: мета, завдання, перспективи.

  1. Особистість: шляхи формування і розвитку.

  2. Закономірності процесу розвитку індивіда.

  3. Виховання і самовиховання.

  4. Система виховання як умова становлення особистості.

Основи дидактики вищої школи

Кількість годин на вивчення:

лекційних - 4 год.;

семінарські заняття - 4 год.;

самостійна робота - 11 год.

^ Мета: оволодіти знаннями про предмет, об'єкт, методи дослідження дидактики

вищої школи.

Завдання:

  1. З'ясувати предмет, об'єкт, методи дослідження на основі знання дидактики
    вищої школи.

  1. Засвоїти основні поняття дидактики вищої школи.

3. Ознайомитися з основними закономірностями розвитку дидактики вищої школи.

^ Теми та короткий зміст занять:

І. Предмет і принципи дидактики вищої школи

Сутність і закономірність навчання у вищій школі. Предмет і об'єкт дидактики

вищої школи. Дидактика як теорія навчання і освіти. Предмет дидактики -- процес

створення і функціонування системи дійсних відносин студентів вузів у межах

навчавально-пізнавальної і науково-дослідницької діяльності. Головний об'єкт дослідження дидактики вищої школи - факти і явища системи ставлення студентів до навчання і освіти, керівництво цією системою у загальній структурі педагогічного процесу. Дидактичні принципи навчання у вузі. Дидактичні закони і закономірності. Принцип спрямованості процесу навчання у вузі на всебічний, гармонійний розвиток особистості студентів. Науковість, систематичність, зв'язок теорії з практикою. Єдність дослідницької і навчальної діяльності вченого -педагога. Поняття методів. Методи й прийоми у навчанні. Метод організації й здійснення навчально-пізнавальної діяльності слухачів. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Методи контролю й самоконтролю. Репродуктивні і проблемно-пошукові методи. Характеристика словесних, наочних і практичних методів навчання. Евристичні і катехитичні методи.

Література: 1,2,7-9,11,12,14,16,26-28.

^ Лекційний метод викладання

Проблемна лекція у вузі на сучасному етапі. З історії питання про виникнення

Вузівської лекції. Тьюторська система кількісне співвідношення викладачів і

студентів - один до одного або один до двох. Лекція як форма організації і метод

навчання. Завдання, переваги і недоліки лекційного викладання. Переваги лекції над

іншими формами навчальної роботи студентів: оперує значно більшими

можливостями щодо специфіки аудиторії; озброює студента не тільки знаннями, а й переконаннями; зростає враження від матеріалу завдяки живому слову, інтонації, міміці і жестам викладача; відкриває можливості прямого контакту лектора зі слухачами; економність в часі; особливе професійно-педагогічне значення для студентів, які готуються до педагогічної діяльності. Недоліки лекції: не відо5ражаються актуальні проблеми сучасної науки; невідповідність обсягу і змісту лекційних курсів і навчальних планів; брак зв'язку лекції з іншими формами організації навчання; непристосовані умови; відсутність підручників і навчальних посібників. Методична концепція лекційного курсу. Ознаки лекції логічно стрункий, точний, глибокий виклад основних положень. Вимоги до лекційного курсу: виділення вступної, тематичної, заключної, оглядових і установчих лекцій; добре продумані взаємозв'язки викладача і студента; активізація пізнавальної діяльності студента на основі принципу проблемності. Загальнодидактичні вимоги до побудови лекційних курсів: врахування специфіки самостійного вивчення студентами навчального предмета; встановлення добре продуманих взаємин викладачів і студентів на лекції; активізація пізнавальної діяльності студентів на основі принципу проблемності. Організація лекційних занять. Ілюстративні, навчальні і методичні матеріали. Методика і техніка читання лекцій. Лекція як діалог, а не монолог. Урахування різних аспектів лекції: науково-інформаційного, виховально-світоглядного, проблемно-евристичного, оцінювального. Структура лекції: назва теми, план, виклад матеріалу, закінчення, висновки, рекомендована література, відповіді на запитання. Міжпредметний рівень викладу лекції. Психолого-педагогічні передумови підвищення ефективності вузівської лекції. Сучасні проблеми лекційного викладання. Принцип систематичності. Прийоми управління пізнавальною активністю студентів. Раціональне співвідношення лекції і самостійної роботи студентів. Література: 1,2,3,4,6-8,10-16,22-29.

Теми та зміст занять

^ 1. Спеціалізація, зміст, планування та організація навчання у сучасній вищій
школі


З історії спеціалізації вищої освіти. Система освіти в Україні.

Курсова і предметна системи організації навчального процесу в сучасній вищій школі. Модульна система навчання у вузах. Навчальний план і навчальні програми -вихідні державні документи планування та організації навчання у сучасній вищій школі. Розклад навчальниз занять. Література: 1,2,6-8,15,16,17.

^ 2. Самостійна робота студентів у вузі

Сутність і значення самостійної роботи студентів у вузі. Види самостійних робіт і педагогічне керівництво ними. Труднощі їх організації. Література: 1,2,6-8,15,16,17.

^ 3. Методи навчання у вищій школі

Нові вимоги до методів навчання у вищій школі за умов НТР і соціального прогресу в XXI ст. Визначення методів навчання у вузі. Структура об'єкта методів навчання. Класифікація методів навчання. Методи науки і методи навчання у вищій школі. Література: 1,2,6-8,15,16,17,28.

^ Теми та зміст самостійної роботи

1. Контроль і оцінка знань студентів

З історії питання про контроль і оцінку знань студентів. Функції контролю знань студентів. Основні принципи контролю й оцінки знань студентів. Види перевірки навчальної роботи студентів. Методи і форми організації контролю знань, шляхи їх удосконалення. Критерії і норми оцінки знань. Рейтингова система оцінки знань.

  1. Методи й прийоми у навчанні.

  2. Метод організації й здійснення навчально-пізнавальної діяльності слухачів.

  3. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

  4. Методи контролю й самоконтролю.

  5. Вимоги до лекційного курсу: виділення вступної, тематичної, заключної,
    оглядових і установчих лекцій; добре продумані взаємозв'язки викладача і студента;
    активізація пізнавальної діяльності студента на основі принципу проблемності.

  6. ^ Загальнодидактичні вимоги до побудови лекційних курсів: врахування
    специфіки самостійного вивчення студентами навчального предмета; встановлення
    добре продуманих взаємин викладачів і студентів на лекції; активізація пізнавальної
    діяльності студентів на основі принципу проблемності.

^ Види контролю за темами:

Опитування (відповідь чи доповнення 0-5балів). Перевірка конспектів самопідготовки (0-5 балів). Підсумкова контрольна (0-10 балів). Максимальна сума балів за модуль - 20 балів.

Історія становлення вищої школи України та за кордоном

Кількість годин на вивчення:

лекційних - 2 год.;

семінарські заняття - 4 год.;

самостійна робота - 11 год.

^ Мета: оволодіти знаннями про формування та розвиток вищої школи України та за кордоном.

Завдання:

  1. Ознайомитися з основними історичними закономірностями розвитку вищої школи.

  2. Знати основні педагогічні постаті в історичному аспекті вищої школи України та інших розвинених країн.

  3. Знати історію становлення та розвитку ВНЗ України та інших розвинених країн.

^ Теми та короткий зміст занять:

ТЕМА. Соціально-історичні характеристики розвитку системи вищої педагогічної школи в Україні.

Теми та зміст занять

Історія становлення і розвитку вищої школи в Україні. Братства. Братства як організації релігійного характеру. Поширення освіти поміж українським населенням. Львівське ставропігійське братство та його виникнення в 1463 р. Відомі вчені та педагоги: Арсеній Еласонський, Йов Борецький, Лаврентій і Стефан Зизанії, Памво Беринда, Кирило Транквіліон Ставровецький, Захарія Копистенський та ін. Острозька Академія (1576-1636 рр.). Князь К.Острозький як меценат української освіти і культури. Герасим Смотрицький — ректор Острозької Академії. Кирило Лукаріс, Мелетій Смотрицький, Никифор Парасхес видатні вчені Академії. Києво-Могилянська Академія (1615 - 1817 рр.). Феофан Прокопович ректор Академії. Видатні учені Києво-Могилянської Академії : І.Гізель, С.Яворський, В.Ясинський, Г.Кониський та ін. Структура Києво-Могилянської Академії: нижча конгрегація; вища конгрегація. Зросійщення Києво-Могилянської Академії. Навчальна програма відновленої Києво-Могилянської Академії. Література: 1 -2,5,7,8,11,12,14,16,25,28.

Тема: ^ Фізичне виховання в історії педагогічної думки України.

Українські педагоги про фізичне виховання. Народна педагогіка і її вплив на формування системи тіловиховання в Україні. Перший український педагогічний конгрес – про рівень розвитку фізичного виховання на Галичині. Фізичне виховання в загальновиховній системі українських педагогів. Фізичне виховання в педагогічній спадщині О.Духновича. Фізичне виховання в педагогічній спадщині К.Д. Ушинського. Тіловиховання в педагогічній думці Г. Ващенка. Фізичне виховання в педагогічній думці М.І Демкова. Тілесне виховання в педагогічній творчості А.С. Макаренка. Фізичне виховання в педагогічній творчості В.О. Сухомлинського. Фізичне виховання в спадщині Ю. Дзеровича. Фізичне виховання у творчості філософа-педагога Памфіла Юркевича. Фізичне виховання в педагогічних поглядах І. Боберського. Позакласна система фізичного виховання О. Тисовського.


Тема: Система вищої педагогічної освіти за кордоном (США, Франція, Англія, Німеччина, Японія, Південна Корея, Китай).

Самостійна робота.

1. Класичні університети України

Львівський (1661, 1784), Харківський (1805), Київський (1834), Одеський (1865) і Чернівецький (1875) університети. Література: 1,2,7-9,11,12,16,25.

2. Сучасна система вищої освіти розвинутих країн

Вища освіта в США і Англії. Акредитація вузів у США. Децентралізація в управлінні вищою школою. Елітарність освіти країн Заходу. Коефіцієнт розумових здібностей.

Література: 1,2,5,7-9,11,12,16.

^ Види контролю за темами:

Опитування (відповідь чи доповнення 0-5балів). Перевірка конспектів самопідготовки (0-5 балів). Підсумкова контрольна (0-10 балів). Максимальна сума балів за модуль - 20 балів.


Список літератури


  1. Абашкіна Н.В., Бережна Є.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень// Рідна школа -1994.-№3-4

  2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання /Навчальний посібник-К ., 1993.

  3. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998.

  4. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори. - Дрогобич: Відродження, 1997.

  5. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – К.: Школяр, 1999.

  6. Ващенко Г. Виховання любові до Батьківщини // Життя і школа. – 1991. - №5. – С. 13-15.

  7. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава : “Полтавський вісник”, 1994.

  8. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – Видання перше. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997.

  9. Ващенко Г. Основи естетичного виховання. - Мюнхен: УТС А. Жуківського в Лондоні, 1957.

  10. Ващенко Г. Твори. Том 4. Праці з педагогіки та психології. – К.: “Школяр” – “Фада” ЛТД, 2000.

  11. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру. – Мюнхен: Авангард, 1956.

  12. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру / Упорядн. та авт. Передмови О. Вацеба, А. Окопний. – Львів: Українські технології, 2001.

  13. Бугайцева Г.М. Проблеми виховання молодого покоління у творчій спадщині Григорія Ващенка: Автореф. … дис. канд. пед. наук: 13.00.01. / ІПАПНУ – К., 2000.

  14. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001. – 268 с.

  15. Окопний А. Тіловиховання у творчій спадщині Григорія Ващенка // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Збірник наукових праць. – Луцьк, 1999. – С. 70-73.

  16. Вишневський О. Методи і чинники сучасного українського виховання. – Дрогобич: “Рідна школа”, 1996.

  17. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. - Львів: ЛОНМІО, Львівське обласне педагогічне товариство ім. Г. Ващенка, 1996.

  18. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001.

  19. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч посібник. – К.: Вища школа, 1995.

  20. Галузинський В.М., Евтух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні - К., 1995.

  21. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.

  22. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методичні поради молодим науковцям. - К, 1993.

  23. Євтух М.Б. Видатний український педагог і просвітитель ( 195 років від дня народження О. Духновича ) // Шлях освіти. – 1998. - №2.

  24. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997.

  25. Програма національно-громадянського виховання студентської молоді. – Львів, 1999.

  26. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996.

  27. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. - К: Експрес - об'ява, 1998. -143с.



  28. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К.: ІЗМН, 1997.

  29. Ступарик Б.М. Національна ідея в працях українських педагогів 20-30-х років ХХ ст. // Педагогіка і психологія. – 1997. –№3.

  30. Сухомлинська О.В. Концептуальні засади розвитку історико-педагогічної науки в Україні // Шлях освіти. - 1999. - № 1. -с. 41-45.

  31. Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект: Монографія /За ред. Н.Г. Ничкало. - К. 1999.

  32. Селіверстов С.І. Деякі проблеми адаптації студентів першого куpсу у вищому навчальному закладі //Проблеми освіти. - 1997. -№10.- с 69-81.

  33. Шиян Б. До питання про зміст фізкультурної освіти в Україні // Освіта в галузі фізичної культури: стан, проблеми, перспективи. Мат. Всеукр. наук. конф. присв. 50-річчю ЛДІФК. – Львів, 1996. – Ч. 1. С. 29-33.

  34. Шиян Б.М. Що потрібно для формування національної системи фізичного виховання школярів // Фізичне виховання в школі. – 1997. - № 2. – С. 3-6.




Схожі:

«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon“Педагогіка вищої школи” напрям підготовки «фізичне виховання»
Загальна кількість годин – 54 Лекцій – 10; Семінарських –10 Самостійної роботи – 34
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання»
Загальна кількість годин 54 Лекцій – 10; Семінарських -10 Самостійної роботи 34
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon“Педагогіка вищої школи” напрям підготовки «фізичне виховання»
Загальна кількість годин – 54 Лекцій – 10; Семінарських –10 Самостійної роботи – 34
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon“психологія вищої школи”, напрям підготовки «фізичне виховання»
Мета: Підготовка до майбутньої педагогічної діяльності, формування педагогічної майстерності майбутнього викладача вищої школи, розвиток...
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» icon“психологія вищої школи”, напрям підготовки «фізичне виховання»
Даний курс в внз спортивно-фізкультурного профілю спрямований на формування у магістрантів знань та вмінь з практично-прикладних...
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» iconФакультет фізичного виховання та спорту
Тести складені на основі програмного матеріалу курсу “Теорія та методика фізичного виховання”, запланованого для вивчення студентами...
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» iconЗанять для студентів 6 курсу зі спеціальності "Педагогіка вищої школи"
Педагогіка вищої школи вечірньої форми навчання нфаУ на осінній семестр 2012/2013 навчального року
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» iconЗанять для студентів 6 курсу зі спеціальності "Педагогіка вищої школи"
Педагогіка вищої школи вечірньої форми навчання нфаУ на осінній семестр 2012/2013 навчального року
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни херсонський державний університет затверджую
Напрям підготовки/галузь знань 010201 Фізичне виховання* 010202 Спорт/0102 Фізичне виховання, спорт І здоров’я людини
«Педагогіка вищої школи», напрям підготовки «фізичне виховання» iconТема лекції: Педагогіка вищої школи як наука та методи педагогічних досліджень. План
З часом накопичення знань призвело до виникнення науки про виховання дітей. Теорія очистилася від конкретних фактів, зробила необхідні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи