Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій icon

Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій




Скачати 163.42 Kb.
НазваЛекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій
Дата12.09.2012
Розмір163.42 Kb.
ТипЛекція




ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


Тема3


ЛЕКЦІЯ 5


ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПОРТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ


ПЛАН


  1. Інформація: сутність та її характеристики.

  2. Зміст інформаційного забезпечення в сфері ФК іС



Література

1. Жмарев Н.В.Системный подход и целевое управление в спорте.-К.:Здоров'я, 1984.-144с.

2. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. Навчально-прикладний посібник.-Львів: Центр Європи, 1995.-176 с.

3. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.-М.: Дело,1992.-7О2с.

4. Жданова О.М. Управління фізичною культурою: Навчальний посібник.-Львів:Вільна Україна.-1996125с.


ЛЬВІВ-2006/07


^ 1.ІНФОРМАЦІЯ ЯК ПРЕДМЕТ, ЗАСІБ І ПРОДУКТ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА

Сучасне суспільство часто характеризують терміном „інформаційне”, маючи на увазі величезний об’єм існуючої в світі інформації: за останні 30 років щорічний приріст її збільшився у 15 разів.


Для характеристики обсягів інформації, з якою доводиться працювати у фізкультурно-спортивних організаціях, наведемо такий приклад: в 2000 році в Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту надійшло більше як 7 тис. вхідних документів (3253 владних документів і 3812 документів із міністерств, відомств і громадських організацій); зареєстровано 5544 вихідних документів.


Слово “інформація” означає роз’яснення, повідомлення про стан справ.


Інформація (в загальному вигляді) розуміється як зміст зв’язку між взаємопов’язаними об’єктами (обмін сигналами в тваринному і рослинному світі; обмін знаннями між людьми, людиною та автоматом, автоматом та автоматом і т.д.). Таке розуміння дозволяє зробити висновок про те, що проблема інформації є загальнонауковою.

Складність і велике значення феномена інформації є причиною існування на даний час значної кількості визначень цього поняття, яке досліджується представниками різних галузей науки. Нами буде зосереджена увага на короткому розгляді сутності інформації з точки зору управління.

^ Управлінська інформація, з практичної точки зору, представляє собою різноманітні відомості про особи, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їх уявлення. Найбільше значення має та управлінська інформація, яка зафіксована в будь-якому матеріальному носію з необхідними реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати. Таку інформацію прийнято називати документованою. Але в практиці управління використовується і неофіційна інформація, яку одержують, як правило, по каналах неформальних зв’язків.

З точки зору управління, інформація - сукупність відомостей про стан і змін об’єкту управління (керованої частини системи) і суб’єкта управління (керуючої частини системи), а також зовнішнього середовища, яке зменшує степінь невизначених знань про конкретний об’єкт.

^ Характеристика управлінської інформації повинна включати як її зміст, так і форму представлення.

По змісту управлінська інформація являє собою управлінські повідомлення, яке скеровується суб’єктом управління на об’єкт управління. В процесі управління інформація вирішує два основних завдання:

1) є особливою формою зв’язку в середині організації, а також забезпечує зв’язок системи із зовнішнім середовищем;

2) є причиною вибору системи визначеного варіанту власної поведінки, яка є основою для розробки управлінських рішень.


Управлінська інформація має деякі специфічні особливості:

1) відображає властивості окремого матеріального об’єкту і тому має окреме джерело виникнення;

2) володіє деякими властивостями матерії, що дозволяє одержувати, накопичувати, знищувати і передавати її;

3) при передачі інформації її кількість в суб’єкті управління (передавальна система) залишається незмінною, а в об’єкті управління (приймаюча система) переважно збільшується;

4) це єдиний вид ресурсів, який під час історичного розвитку людства не тільки не виснажився, а постійно збільшується, вдосконалюється і більше того сприяє ефективному використанню інших ресурсів, а іноді створює нові.


Вищезазначене дозволяє характеризувати інформацію як предмет, засіб і продукт праці менеджера.


У підготовці управлінських рішень вагоме місце посідає збір та обробка інформації.

Результати управлінської діяльності знаходяться у безпосередній залежності від якісних характеристик інформації, яку отримують суб’єкти і об’єкти управління.

Саме тому управлінська інформація повинна мати три наступні характеристики:

1. Своєчасність. З моменту отримання інформації до прийняття рішення повинно пройти стільки часу, скільки необхідно для обробки інформації, її уточнення та використання.

2. Вірогідність. Саме від цієї характеристики залежить вірність прийнятого рішення.

3. Повнота, тобто інформація повинна включати відомості з усіх необхідних аспектів проблеми, яка вирішується.

Окрім зазначеного, інформація повинна відповідати таким вимогам:

-доступність для споживачів (за об’ємом, мовою, складністю викладання, термінами і поняттями, які використовуються);

- об’єктивність (точність, обгрунтованість, неупередженість).

^ Управлінська інформація буває двох видів:

1. Пряма – яка скеровується від суб’єкта до об’єкта (наприклад, вказівки, розпорядження, інструкції, ін.).

2. Зворотня – надходить від об’єкта управління до суб’єкта (наприклад, довідки, листи, звіти, ін.).


Управлінську інформацію можна класифікувати за різними ознаками:

^ За характером змісту інформація поділяється на

- просту, складну та наукову.

Обсяг і характер інформації залежить від рівня системи, якою управляють. Чим вище цей рівень, тим більш різноманітна інформація і більший її обсяг.

^ За способом передачі інформація поділяється на:

письмову, усну, наочну (сюди відносяться графіки, рисунки, діаграми, таблиці, ін.).

за формою відображення розрізняють:

  • візуальну (візуальний ряд у вигляді текстів, таблиць, малюнків т.п.),

  • аудіоальну (слуховий сигнал);

  • аудіовізуальну (суміщення візуального ряду слухового сигналу);

за джерелами інформації розділяють:

  • зовнішня та внутрішня;

  • вхідна і вихідна;

за ступенем обробки виділяють:

  • первинну (інформація, яка надійшла на об’єкт управління),

  • виробнича (перероблена на об’єкті первинна інформація),

  • підсумовуюча (результат переробки первинної інформації, який готовий до передачі);

по часу використання прийнято виділяти:

  • постійна (використовується систематично на протязі довгого часу);

  • тимчасова (використовується не систематично на обмеженому відрізку часу);

по можливості використання інформація може бути:

  • автентична (відповідає дійсності, придатна);

  • дефектна (не відповідає дійсності, непридатна) і інші.


Джерелами збору інформації можуть бути:

- звіти, довідки, спостереження, доповідні записки, офіційна статистика, засоби масової інформації.

Розглянемо методику пошуку та обробки інформації:

1. Збір розрізнених відомостей із різноманітних джерел.

2. Відбір достовірного матеріалу.

3. Групування фактів за визначеними ознаками: приналежності часу, учасникам, ін., тобто систематизація за допомогою таблиць, схем, графіків.

4. Утворення цілісного уявлення про сутність питання, яке вивчається, порівняльний аналіз з нормативами, аналогами, тестами і оцінками стану справи.

Необхідно пам’ятати, що однобоке висвітлення справи, навіть за дуже переконливими показниками, без порівняльного аналізу може призвести до невірних висновків.

Приклад: в Фінляндії на одному хокейному полі, в середньому, тренується більше 6 команд. В Україні – 2 команди. Можна зробити невірний висновок, що Україна краще за Фінляндію забезпечена хокейними полями. Але він невірний тому, що у Фінляндії функціонує 450 хокейних команд, а в Україні – 10.

Що стосується хокейних полів, то у Фінляндії їх 44 закритих і 30 відкритих (із штучним льодом), а в Україні відповідно 3 і 2.

Важливо вірно оцінювати значення інформації тому, що управління – це інформаційний процес із зворотнім зв’язком. Володіння достатньою і вірогідною інформацією і вірно зроблені висновки – основа прийняття оптимальних управлінських рішень.


^ 2. ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ У ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ І СПОРТІ


Одною із важливих основ класифікації інформації є її зміст. Тому основу інформації, яка необхідна для здійснення управління у фізичній культурі і спорті, можна поділити на:

  • світоглядну,

  • концептуальну,

  • методичну

  • фактографічну або статистичну.


З цієї позиції розглянемо найбільш докладно зміст інформаційного забезпечення управління у фізичній культурі та спорті.


^ Світоглядна інформація за своїм змістом це - система узагальнених поглядів на об’єктивний світ і місце людини в ньому, відношення людей до дійсності, яка їх оточує і самих себе. А також обумовлені цими поглядами їх переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності.

З точки зору управління фізичною культурою і спортом принципове значення має світоглядна інформація, яка відображає відношення людей до фізкультурно-спортивної діяльності у вигляді комплексної характеристики їх потреб в занятті фізичними вправами і різними видами спорту.

Дані досліджень (Начинська С.В., Степанова О.Н., Портнов А.В., 1999) наступним чином характеризують потреби московських учнів (обстежено 3 857 учнів 11-16 років 12 загально освітніх шкіл) у фізкультурно-спортивній діяльності.

Потреба у фізкультурно-спортивній діяльності в учнів досить висока: переважна більшість учениць (понад 99,0 %) і учнів (понад 98,0 %) хочуть займатися спортом.

Інтерес до занять конкретними видами спорту залежить як від статі, так і від віку учнів.

Дівчатка (11-13 років) надають перевагу плаванню, фігурному катанню, аеробіці (ритміці, шейпінгу), тенісу, стрибкам у воду, синхронному плаванню, баскетболу, і т.д., дівчата (14-16 років)- плаванню, тенісу, аеробіці (ритміці, шейпінгу), волейболу, кінному спорті, баскетболу, фігурному катанню і т.д.

Хлопці (11-13 років) найбільшу увагу проявляють до занять футболом, стрільбою, плаванню, велоспортом, баскетболом, хокеєм, тенісом і т.д., юнаки (14-16 років) – футболом, плаванням, баскетболом, тенісом, волейболом, східними єдиноборствами, стрибками у воду і т.д.

Світогляд учнів по відношенню до фізкультурно-спортивної діяльності формується під дією різних джерел.

Для дівчаток (11-13 років) найбільш важливим є власна думка, вплив сім’ї, думка ровесників і вплив засобів масової інформації, для дівчат (14-16 років) – вплив ровесників, власна думка, вплив засобів масової інформації і наявність поблизу дому спортивних споруд.

Для хлопчиків (11-13 років) в якості найбільш важливих джерел є вплив засобів масової інформації, власна думка, вплив сім’ї і тренерів, для юнаків (14-16 років) – власна думка, вплив ровесників, вплив тренерів і засобів масової інформації.

Фізкультурно-спортивна діяльність здійснюється учнями на основі різноманітних цільових установок.

Ученицям властиві наступні установки на фізкультурно-спортивну діяльність:

11-13 років – зміцнення здоров’я, формування красивої фігури, одержання задоволення, розвиток вольових якостей, покращення фізичної підготовленості, підготовка до майбутньої професійної діяльності, одержання гострих відчуттів, досягнення високих спортивних результатів, переключення на інший вид навчання, використання вільного часу;

14-16 років – формування красивої фігури, покращення фізичної підготовленості, зміцнення здоров’я, одержання задоволення, розвиток вольових якостей, переключення на інший від навчання вид діяльності, використання вільного часу, досягнення високих результатів, підготовка до майбутньої професійної діяльності, одержання гострих відчуттів.

Рейтинг цільових установок на фізкультурно-спортивну діяльність у учнів виглядає наступним чином:

11-13 років – зміцнення здоров’я, покращення фізичної підготовленості, одержання задоволення, розвиток вольових якостей, досягнення високих спортивних результатів, підготовка до майбутньої професійної діяльності, переключення на інший від навчання вид діяльності, формування красивої фігури, використання вільного часу, одержання гострих відчуттів.

Результати проведених досліджень дозволили зробити наступні узагальнені висновки, які мають принципово важливе значення для управління фізичною культурою і спортом.

Потреба у фізкультурно-спортивній діяльності на сегменті „учні” ринку фізкультурно-спортивних послуг надзвичайно висока.

Організація по виробництву фізкультурно-спортивних послуг не в стані на даний час забезпечити своїм потенційним споживачам належний спектр і рівень надання послуг.

Багато учнів віддають перевагу займатися не одним, а одночасно декількома видами спорту. У зв’язку з цим, створення центрів і багатопрофільних клубів, які культивують найбільш популярні серед учнів різної статі і віку види спорту, більш перспективно, ніж організація секцій і груп по окремим видам спорту.

Спорт вищих досягнень не є ідеалом для школярів, тому заняття в клубах спортивного напрямку не знайдуть на даний час значної кількості споживачів на даному сегменті ринку.

Вплив вчителів фізичної культури на світогляд учнів різної статі і віку по відношенню до фізкультурно-спортивної діяльності має дуже низький рейтинг.

^ Концепційна інформація за своїм змістом показує результати фундаментальних досліджень, які характеризують суть явищ, котрі відбуваються у сфері фізичної культури і спорту.

Дані досліджень свідчать про наявність наступних основних фактів у розвитку фізичної культури і спорту на етапі формування ринкових відносин:

  • на даний час в Україні займаються фізичною культурою і спортом всього 8-10 % населення, тоді як в економічно розвинених країнах світу цей показник перевищує, як правило, 40 %;

  • реальний об’єм рухової діяльності учнів і студентів не забезпечує повноцінного розвитку і зміцнення їх здоров’я: постійно збільшується кількість віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, розповсюдженість гіподинамії серед учнів досягнула 80 %;

  • у нових соціально-економічних умовах пройшли негативні зміни в постановці фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи у трудових колективах: багаторазове підвищення вартості фізкультурно-спортивних послуг зробило недоступними заклади фізичної культури і спорту, туризму і відпочинку для багатьох мільйонів працюючих;

  • одночасна пропускна здатність мережі фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд складає лиш 17 % до нормативу забезпеченості;

  • по деяким видам спорту відсутні сучасні технічно оснащені спортивні бази, на яких можна готуватися до участі в Олімпійських іграх і інших великих міжнародних змагань;

  • відгалужена нормативно-правова база не дозволяє здійснити право кожного громадянина займатися фізичною культурою і спортом;

  • має місце практично повна відсутність пропаганди здорового способу життя і цінностей фізичної культури та спорту в засобах масової інформації, особливо на телебаченню, і т.д.

З метою подолання вище згаданих і інших негативних явищ Державний комітет України з питань ФК і С розроблена ^ Національна доктрина розвитку ФК іС.

Механізм реалізації фізичного виховання і навчання повинен здійснюватися через урочні форми заняття з предмету „фізична культура” („фізичне виховання”); додаткові (факультативні) заняття фізичними вправами і спортом; заняття фізичною культурою учнів, які мають відхилення в стані здоров’я; фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку дня; позакласні, позаакадемічні форми занять (спортивні секції, заняття в спортивних школах, самостійні заняття); спортивно-масові і фізкультурно-оздоровчі заходи.

З метою вирішення проблеми залучення до активних занять фізичною культурою дітей і молоді особливу увагу необхідно звернути на проведення дітьми дозвілля разом з батьками. Концепція сімейного активного відпочинку повинна бути визнана пріоритетною як на рівні пропаганди, так і на рівні організації дозвілля.

Особливу увагу потрібно приділяти роботі з молоддю за місцем проживання. Засоби фізичної культури і спорту можуть і повинні бути ефективно використані для профілактики асоціальної поведінки, а також на етапі виправлення молоді, яка вже здійснила протиправні дії. Для останньої групи населення потрібно створити необхідні умови для занять фізичною культурою і спортом у виправних закладах.

Концепція має також механізми реалізації основної мети і завдань, які застосовуються до інших груп населення – робітників, пенсіонерам, інвалідів, спортсменам високого класу і інших.

^ Методична інформація за своїм змістом є відображенням результатів науково-дослідницьких праць по створенню конкретних методик, скерованих на вирішення різноманітних проблем фізичної культури і спорту.

^ Фактографічна інформація за своїм змістом є свідченням про факт (сукупність фактів), які мають місце у сфері фізичної культури і спорту. За звичай, фактографічна інформація використовується в управлінні наступних основних видах – статистична інформація, звітна інформація, спортивна інформація і ін.

^ Статистична інформація - первинний статистичний матеріал, який формується в процесі спостереження, пізніше підлягає систематизації, зведенню, обробці, аналізу і узагальненню з метою використання у процесі управління.

^ ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В 1999 р. Державний комітет Російської Федерації із фізичної культури, спорту і туризму і Олімпійський комітет Росії з метою вдосконалення управління фізичною культурою і спортом на основі створення інформаційно-комунікаційної мережі, об'єднуючої фізкультурно-спортивні організації, прийняли спільну постанову «Про роботу із створення галузевої інформаційної системи».

Необхідність ухвалення такого рішення була пов'язана з кількома обставинами.

Відповідно до Закону «Про фізичну культуру і спорт в Російській Федерації» (1999 р.) до компетенції федерального органу виконавчої влади в області фізичної культури і спорту віднесено створення єдиної державної системи інформаційного забезпечення фізичної культури і спорту.

Таким чином питання інформатизації фізичної культури і спорту як галузі поставлено на законодавчому рівні.

Фізична культура і спорт — це складна соціальна система, як складові якій виступає ряд взаємозв'язаних і взаємозалежних підсистем. Тому інформаційні ресурси повинні утворювати такі масиви документів, які комплексно характеризували б кожну з підсистем, а в сукупності — всю систему «фізична культура і спорт».

Як найважливіші можна виділити наступні інформаційні ресурси (масиви документів) — «Здоров'я», «Наука», «Освіта», «Органи управління», «Право», «Реклама», «Змагання», «Фахівець», «Спортивні товари», «Спортсмен», «Тренування», «Фізкультурно-спортивна організація», «Фізкультурно-спортивна споруда», «Фінанси» і ін. Пропонований перелік інформаційних ресурсів, розташованих в алфавітному порядку, без урахування інформаційної значущості для управління того або іншого з них, є відкритою системою і тому може періодично доповнюватися.

Кожний з названих інформаційних ресурсів може бути розглянутий як самостійна система. Так, масив документів «Фізкультурно-спортивна організація» повинен бути представлений у вигляді двох основних підсистем — «Комерційна фізкультурно-спортивна організація» і «Некомерційна фізкультурно-спортивна організація», які, у свою чергу, диференціюються на масиви документів по організаційно-правових формах, в яких потенційно можуть бути створений фізкультурно-спортивні організації (див. розділ 23).

Інформатизація через свою універсальність і глобальність дозволяє істотно підвищити ефективність процесу менеджменту (управління) у фізичній культурі і спорті за рахунок практичної його раціоналізації, зокрема з використовуванням Інтернет. В даний час, наприклад, стало вже нормою при проведенні практично будь-якого міжнародного або великого національного спортивного змагання створення Wеb-сайту, який концентрує інформаційний ресурс по підсистемі «Змагання» і, що дозволяє ефективним чином організувати його інформаційне і презентаційне забезпечення.

Процес інформатизації пов'язаний не тільки з формуванням і використовуванням інформаційних ресурсів, але і з визначенням споживачів інформації, іншими словами — тих суб'єктів, які звертатимуться до інформаційної системи (або посередника) за отриманням необхідної інформації і користуватимуться нею.

В інформатизації галузі «фізична культура і спорт» зацікавлена різні організації, які з відомою часткою умовності можуть бути агрегований в декілька груп:

1) міжнародні фізкультурно-спортивні організації різного рівня і характеру (Міжнародний олімпійський комітет, міжнародні спортивні федерації.

2) органи законодавчої влади Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації;

3) державні органи виконавської влади (уряди Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації
міністерства і відомства, органи місцевого самоврядування);

4) державні органи управління фізичною культурою і спортом Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації;

5) громадські органи управління фізичною культурою і спортом різного рівня і характеру (Олімпійський комітет Росії, фізкультурно-спортивні суспільства, федерації з видів спорту, федерації загальноспортивного характеру і т.д.);

6) установи вищої і середньої професійної освіти (вузи, технікуми, училища олімпійського резерву і т.д.);

7) установи додаткової освіти (дитячо-юнацькі клуби фізичної підготовки, спортивні школи різних типів і т.п.);

8) організації за наданням різноманітних фізкультурно-спортивних послуг (фізкультурно-оздоровчі комплекси, фізкультурно-спортивні клуби і т.п.);

9) фізкультурно-спортивні споруди;

10) організації з виробництва і торгівлі спортивними товарами;

11) засоби масової інформації;

12) організації, які представляють підприємницькі і інші структури (промислові, кредитно-фінансові, страховки, транспортні і т.п. організації) і є потенційними інвесторами фізичної культури і спорту, у тому числі для реалізації власної мети, і ін.

Відособлену і вельми специфічну групу споживачів складають окремі громадяни (або їх неформальні об'єднання) — фахівці фізичної культури і спорту різного профілю (педагоги, вчені, тренери і т.п.), спортсмени, любителі фізичної культури і спорту, уболівальники і ін.

Виходячи з цього, однією з найважливіших організаційних задач процесу інформатизації є створення єдиного інформаційного простору для різнорівневих і різнохарактерних організацій, що представляють не тільки галузь «фізична культура і спорт», але і інші галузі народногосподарського комплексу, а також для громадян і їх неформальних об'єднань.

Формування єдиного інформаційного простору в рамках інформатизації фізичної культури і спорту — процес достатньо складний і тривалий. Його рішення почало здійснюватися в рамках проекту «Національна інформаційна мережа «Спортивна Росія». (адресa в Інтернеті – www.infosport.ru).

Інформаційні ресурси у сфері фізичної культури і спорту, як було показане вище, не тільки різноманітні, але і вельми об'ємні. Основними перешкодами при їх формуванні і використовуванні в даний час є відсутність у фізкультурно-спортивних організаціях фахівців відповідного профілю, а також необхідних засобів для обробки і зберігання інформації.


3.

Схожі:

Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconРегулювання аудиторської діяльності І її інформаційне забезпечення ( стандарти міжнародної практики аудиту)
Тема. Регулювання аудиторської діяльності І її інформаційне забезпечення ( стандарти міжнародної практики аудиту)
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconПитання до контрольної роботи з дисципліни «Інформаційні системи в менеджменті» для 5-го курсу заочної форми навчання спеціальності «Менеджмент організацій» ст викладач Володін Сергій Іванович
Які компоненти включаються в інформаційне забезпечення аіс торговельного підприємства?
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconЛекція 11. Інформаційне забезпечення сапр основне призначення інформаційного забезпечення (ІЗ) сапр зменшення обсягів інформації, необхідної в процесі проектування
Основне призначення інформаційного забезпечення (ІЗ) сапр — зменшення обсягів інформації, необхідної в процесі проектування від розроблювача,...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет кафедра комп’ютерних наук комплексна випускна робота на тему: «Інформаційне та програмне забезпечення інтелектуальних систем розпізнавання символьних написів. Блок ідентифікації символів»
«Інформаційне та програмне забезпечення інтелектуальних систем розпізнавання символьних написів. Блок ідентифікації символів»
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconМоніторинг вивчення стану комп'ютеризації навчальних закладів та їх інформаційне забезпечення, комп’ютерної навченості педагогічних працівників
Центром моніторингу якості освіти іппочо проведено ІІ етап відповідного дослідження, що було спрямоване на вивчення стану комп'ютеризації...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconНеприбутковий, некомерційний сектор в Україні. Законодавче забезпечення. Анатолій Ткачук Інститут громадянського суспільства
У цьому видання зроблена спроба аналізу основних законодавчих актів України, що діють сьогодні І які створюють правове поле неприбуткових...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconЛекція фінанси господарських суб'єктів
Підприємство – господарський суб'єкт, створений для організації підприємницької діяльності, економічною метою якого є забезпечення...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconЛекція Методичне забезпечення сапр призначення й склад методичного забезпечення сапр
Сапр. У методичне забезпечення сапр входять також алгоритмічні спеціальні мови програмування, термінологія, нормативи, стандарти...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconПрограма Вивчення курсу Інформаційне право України
Завдання навчального курсу “Інформаційне право України” заключається в тому, щоб надати студентам необхідні знання щодо правового...
Лекція 5 інформаційне забезпечення діяльності спортивних організацій iconПрограма Вивчення курсу Інформаційне право України
Завдання навчального курсу “Інформаційне право України” заключається в тому, щоб надати студентам необхідні знання щодо правового...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи