Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни icon

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни




Скачати 175.59 Kb.
НазваЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Дата12.09.2012
Розмір175.59 Kb.
ТипДокументи


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Кафедра біохімії та гігієни


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з дисципліни


Біохімія спорту”

для іноземних студентів


“Затвердженно” Декан факультету спорту

Проректор з навчальної роботи


_____________Музика Ф.В. ______Бережанський В.

“___”__________2009 р.


Львів - 2009




НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З БІОХІМІІЇ СПОРТУ

для іноземних студентів


Кафедра: Біохімії та гігієни

Факультет: спорту

Семестр: V

Навчальних годин 54 год.

Лекції 16 год.

Лабораторні заняття 20 год.

Самостійна робота 18 год.

Іспит V семестр


Навчальна програму підготували: професор, к.б.н. В.М.Трач,

доцент, к.б.н. М.Г. Сибіль


Навчальна програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “___”__________ 2009р.

Протокол № ____


Зав. кафедрою,

професор В.М.Трач



  1. Вступ


Навчальна дисципліна передбачає забезпечення знань стосовно впливу різнохарактерних фізичних навантажень на біохімічний статус спортсмена в умовах тренувань і змагань. Предмет ставить за мету створити в студентів уявлення: про біохімічні перетворення у м’язах під час роботи та механізми її енергозабезпечення, про біохімічні причини втоми та молекулярні явища в період втоми; про біохімічні закономірності, що лежать в основі структури тренувального процесу та ін.

У результаті вивчення дисципліни спеціаліст повинен:

ЗНАТИ: хімізм і механізм м’язового скорочення і розслаблення, шляхи енергозабезпечення м’язової роботи різної тривалості та інтенсивності, механізми гуморального забезпечення гомеостазу, динаміку відновних процесів, вікові біохімічні особливості адаптаційних процесів.

ВМІТИ: використовувати теоретичні знання в плані забезпечення біохімічного контролю в умовах лабораторного тестування та підчас змагань.


^ 2. Розподіл годин




п/п

ЗМІСТ

Кількість годин







Лекції

Семіна

ри

Лабор.

заняття

Самост.

робота

1

2

3

4

5

6



Біохімія м’язів і м’язового скорочення.

Типи м’язів і м’язових волокон. Структурна організація м’язових волокон. Хімічний склад м’язових тканин. Структурні і біохімічні зміни в м’язах при скороченні і розслабленні. Молекулярний механізм м’язового скорочення.


2












Біохімічний аналіз м’язової тканини.

Застосування біохімічних методів для виявлення білків плазми і структурних білків м’язів. Виявлення деяких екстрактивних речовин небілкової природи: креатину, креатиніну, молочної кислоти.








4






Біоенергетика м’язової діяльності.

Загальна характеристика механізмів енергоутворення. Креатинфосфокіназний механізм ресинтезу АТФ. Гліколітичнй механізм ресинтезу АТФ. Міокіназний механізм ресинтезу АТФ. Послідовність залучення енергосистем при різних фізичних навантаженнях і її адаптація в процесі тренувань.


2












Кількісне визначення фосфору неорганічного.

Опанування колориметричного методу визначення фосфору неорганічного до і після навантаження на велоергометрі. Застосування тестів:””Vita maxima” і проби PWC170. Інтерпретація результатів досліджень.








4






Біохімічні фактори втоми.

Біохімічна характеристика процесів відновлення при м’язовій діяльності.

Сучасні теорії пояснення механізму виникнення втоми.

Біохімічні фактори втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності та при виконанні довготривалих вправ великої і помірної потужності.

Динаміка біохімічних процесів відновлення після м’язової роботи.

Послідовність відновлення енергетичних запасів після м’язової роботи.

Використання особливостей протікання відновних процесів при побудові спортивного тренування.




2











^

Біохімічні дослідження сечі


Якісний аналіз нормальних складових сечі: солей амонію, сечовини, фосфатів, креатиніну та ін. Виявлення патологічних показників: білка, цукру та кетонових тіл. Їх інтерпретація.








4






Біохімічна характеристика рухових здібностей спортсмена

Біохімічна характеристика швидкісно-силових якостей. Біохімічні основи швидкісно-силової підготовки спортсменів. Біохімічні фактори витривалості та біохімічні основи методів розвитку витривалості.


2












Кількісне визначення креатиніну в сечі

Ознайомлення з експрес-методикою визначення креатиніну (набір фірми “Lachema”). Аналіз екскреції креатиніну з сечею під впливом різних проб на велоергометрі.








4






Закономірності біохімічної адаптації в процесі спортивного тренування

Закономірності розвитку біохімічної адаптаціїі принципи тренувань. Специфічність адаптаційних змін в організмі під час тренувань. Зворотність адаптаційних змін при тренуванні. Явище розтренування. Послідовність адаптаційних змін при тренуванні. Взаємодія тренувальних ефектів в процесі тренування. Циклічність розвитку адаптації в процесі тренувань. Циклічність адаптації і статевий диморфізм.



2












Біохімічні фактори спортивної працездатності.

Біохімічна характеристика окремих видів спорту.

Фактори, які лімітують фізичну працездатність людини. Показники аеробної та анаеробної працездатності спортсмена. Вплив тренування на працездатність спортсмена. Явище перетренованості. Вік і спортивна працездатність. Фактори, які визначають характер і глибину біохімічних змін в умовах змагань з окремих видів спорту. Біохімічна характеристика передстартового стану. Біохімічна характеристика циклічних і ациклічних видів спорту. Вплив умов середньо- і високогір’я на організм спортсмена.



2












Кількісне визначення сечовини в сечі.

Ознайомлення з експрес-методикою визначення екскреції сечовини з сечею за біо-тестом фірми “Lachema”. Біохімічний аналіз та інтерпретація результатів показника сечовини у різних станах та при різних навантаженнях.







4






Гомеостазуюча роль симпато-адреналоваї системи в процесі адаптації до спортивних навантажень.

Компоненти САС і особливості їх функціонування в плані організації гомеостатичних реакцій. Медіаторна і гормональна ланки САС. Катехоламіни (адреналін-А, норадреналін-НА, ДОФА, і дофамін-ДА), специфіка їх дії в передстартових умовах та в період подолання фізичних навантажень різного характару. Особливості функціонування САС у осіб різної статі, віку, спортивної кваліфікації, спеціалізації. Хвильові явища, властиві САС.



2












Біохімічний контроль у спорті

Задачі, види і організація біохімічного контролю. Об’єкти дослідження і основні біохімічні показники. Зміна біохімічних параметрів крові, м’язів, сечі при м’язовій роботі. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення, рівнем тренованості, втоми і відновлення організму спортсмена. Допінг-контроль.

2












Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів.

Принципи раціонального харчування. Енерговитрати і їх залежність від виконуваної роботи. Збалансованість поживних речовин в раціоні спортсменів різних спеціалізацій.











4



Біохімічні зміни в окремих органах і тканинах при м’язовій роботі

Біохімічні зміни у внутрішніх органах: печінці, легенях, нирках та ін. Біохімічні зміни в крові, лімфі. Біохімічні зміни у м’язах.











4



Оптимізація фізичної працездатності спортсменів і процесів відновлення м’язової роботи

Біохімчний статус перетренованого організму.

Детренованість і біохімічні зміни, якими воно супроводжується. Ретренування.

Засоби, які сприяють підвищенню працездатності і прискорюють відновлення організму спортсмена.












4



Зміни у водно-солевому обміні під впливом фізичних навантажень

Розподіл води та електролітів. Регуляція водно-солевого обміну. Мінеральні речовини: макро- і мікроелементи.











2



Найновіші досягнення в галузі біохімічних досліджень в обраному виді спорту.

Біохімічні зміни в обраному виді спорту на старті, під час навантажень та в період відновлення. Засоби впливу на фізичну працездатність та швидкість відновлення.












4



^ 4. Засоби проведення поточного контролю


  1. Перевірка підготовки до лабораторного заняття.

1.1.Опанування методом біохімічного аналізу з теми.

1.2.Типи використовуваного тестування, забір проби аналізу.

1.3.Інтерпретація даних.

  1. Проведення колоквіуму за пробними тестами.

  2. Виконання самостійних письмових завдань:

3.1.Реферати на теми:

 Вплив САС на адаптаційні процеси під час фізичних навантажень на організм різного віку і статі.

 Допінги і їх вплив на здоров’я спортсмена.

 Біологічні особливості метаболізму в обраному виді спорту.


Екзаменаційні вимоги


  1. Типи м’язових волокон і їх залучення до м’язової діяльності.

  2. Структурна організація м’язових волокон.

  3. Будова клітини м’язового волокна.

  4. Хімічний склад м’язової тканини.

  5. Класифікація і функції білків м’язів.

  6. Будова саркомера і зміни в ньому при скороченні та розслабленні м’язового волокна.

  7. Особливості будови та функції міозинового міофіламента.

  8. Типи білка актину, будова та функції актинової потофібрили.

  9. Небілкові компоненти м’язів, їх значення.

  10. Структурні і біологічні зміни у м’язах при їх скороченні.

  11. Дайте характеристику біохімічного механізму м’язоваго розслаблення.

  12. Яка роль ацетилхоліну, іонів Са2+, тропоніну і тропоміозину у м’язовому скороченні і розслабленні?

  13. Яка роль АТФ у процесах скорочення і розслаблення м’язів?

  14. Порівняльна характеристика механізмів енергоутворення за критеріями їх оцінки.

  15. Креатинфосфатний шлях ресинтезу АТФ.

  16. Гліколітичний механізм ресинтезу АТФ.

  17. Міокіназний механізм ресинтезу АТФ.

  18. Аеробний механізм ресинтезу АТФ.

  19. Послідовність підключення енергосистем при фізичних навантаженнях різної тривалості та інтенсивності.

  20. Адаптаційні зміни, які наступають при м’язовій роботі з домінуючим гліколітичним ресинтезом АТФ.

  21. Вплив тренувань на аеробний механізм ресинтезу АТФ.

  22. В яких типах м’язових волокон краще функціонують анаеробні, а в яких – аеробні механізми ресинтезу АТФ? Чому?

  23. Які енергетичні можливості гліколітичного шляху ресинтезу АТФ та які ферменти його обслуговують?

  24. Назвіть основні енергетичні субстрати реакції і енергетичний вихід аеробного механізму ресинтезу АТФ.

  25. В чому полягає відмінність між субстратним та медіаторним фосфорилюванням? Навести приклади.

  26. Порівняти шляхи ресинтезу АТФ за швидкістю хї розгортання та за часом утримання реакції на максимумі.

  27. Біохімічні процеси, що лежать в основі розминання.

  28. Послідовність включення біохімічних систем енергозабезпечення організму під час роботи різної потужності і тривалості.

  29. Біохімічні зміни, що відбуваються в серцевому м’язі, в головному мозку, працюючих м’язах та в крові при виконанні м’язової роботи.

  30. Зони відносної потужності та їх біологічна характеристика.

  31. Особливості кисневого та енергетичного забезпечення організму при роботі в різних зонах потужності.

  32. Біохімічні зміни в крові при виконанні фізичних навантажень у різних зонах відносної потужності.

  33. Дати біохімічну характеристику обраного виду спорту.

  34. Обгрунтуйте необхідність використання в обраному виді спорту основних тренувальних вправ виходячи з динаміки біохімічних процесів енергозабезпечення.

  35. Який взаємозв’язок біохімічних процесів енергетичного обміну з потужністю роботи на рівнях Wпано,Wкрит,Wвисн,Wма.

  36. Теорії, що пояснюють біохімічний механізм виникнення втоми.

  37. Біохімічні фактори втоми при виконанні вправ максимальної потужності.

  38. Біохімічні фактори втоми при виконанні вправ субмаксимальної потужності.

  39. Біохімічні фактори втоми при виконанні вправ великої потужності.

  40. Біохімічні фактори втоми при виконанні вправ помірної потужності.

  41. Дайте характеристику трьох фаз відновлення .

  42. В чому полягає принцип гетерохронності відновлення? Вкажіть на послідовність відновлення речовин, витрачаних під час роботи.

  43. Взаємозв’язок між процесами розщеплення і ресинтезу речовин в організмі. Правило Енгельгардта.

  44. Явище суперкомпенсації. Причини його виникнення.

  45. Коли наступає суперкомпенсація креатинфасфату і її тривалість після короткочасної інтенсивної роботи і довготривалої?

  46. Швидкість відновлення запасів глікогену м’язів і печінки.

  47. Шляхи усунення лактату в період відпочинку після м’язової роботи.

  48. Використання біохімічних особливостей відновних процесів у структурі спортивних тренувань.

  49. Біоенергетичні процеси, що визначають фізичну працездатність спортсменів.

  50. Вплив багаторічних тренувань на біохімічні показники потужності, ємності та ефективності.

  51. Вік і спортивна працездатність за даними біохімічних параметрів.

  52. Біохімічні фактори прояву швидкісно-силових якостей.

  53. Біохімічний взаємозв’язок між якістю сили та швидкістю м’язового скорочення.

  54. Біоенергетичні критерії витривалості різного типу.

  55. Біохімічні характеристики різних типів відновлення.

  56. Поняття алактатної, лактатної та аеробної компонентів витривалості.

  57. Біохімічне обгрунтування методу інтервального тренування.

  58. Біохімічна суть термінового, відкладеного та кумулятивного тренувальних ефектів адаптації.

  59. Провідна роль САС в організації гомеостазуючих реакцій в процесі адаптації до фізичних навантажень.

  60. Роль САС в організації передстартових реакцій різного типу.

  61. Статевий диморфізм у прояві реакцій САС та її вікова динаміка.

  62. Закономірності біохімічної адаптації і принципи тренувань.

  63. Біохімічне обгрунтування циклічності розвитку адаптації.

  64. Біохімічна характеристика явища розтренування.

  65. Біохімічна характеристика спортсмена в стані перетренованості.

  66. Біохімічне обгрунтування адаптаційних єфектів тренувань в умовах середньогір’я.

  67. Біоенергетичні основи розминання.

  68. Роль вуглеводів, жирів та білків в організації раціонального харчування спортсмена.

  69. Особливості споживання вітамінів в окремих видах спорту.

  70. Завдання, види і організація біохімічного контролю в спорті. Об’єкти дослідження.

  71. Біохімічні показники вуглеводного обміну і їх зміна при м’язовій діяльності.

  72. Біохімічний контроль за показниками ліпідного обміну.

  73. Біохімічний моніторинг за показниками білкового обміну.

  74. Інформативність біохімічного контролю за станом САС спортсмена.

  75. Біохімічний контроль за рівнем тренованості, втоми та відновлення спортсмена.

  76. Контроль за використанням допінгу в спорті.



Ситуаційні завдання


  1. Одним з факторів перетренованості є ацидоз. Який біохімічний метод дає можливість його виявити?

  2. Як впливає ацидоз на активність ферментних систем гліколізу і глікогенолізу?

  3. У спортсменів, що займаються гірським туризмом після походу у високогірну зону, виявили явище кетонурії. Пояснити, що це таке і як його усунути?

  4. При яких навантаженнях у спортсменів спостерігають явище глюкозурії?

  5. У фазі повного відновлення спортсменів виявили явище кетонурії. Що це таке? Ваші дії як тренера.

  6. В яких видах спорту найчастіше спостерігається альбумінурія? Чому?

  7. Які хімічні компоненти їжі Ви би використали, щоб сформувати харчовий раціон на марафонській дистанції? Обгрунтуйте.

  8. Кетонові тіла – одне з провідних джерел енергії у відновний період. Чому? Пояснити виходячи з механізму явища кетозу.

  9. Які метаболіти циклу Кребса застосовують для пришвидшеного відновлення і чому?

  10. Ви бігун на середні дистанції. Які біохімічні параметри Ви виберете для контролю за ефективністю тренувань.

  11. Тренер спринтера хоче відстежити процес рівня тренованості спортсмена. Які біохімічні критерії Ви би порадили в якості контролю?

  12. У вашому тренувальному процесі значне місце посідає швидкісно-силовий компонент. З допомогою яких біохімічних параметрів Ви би спостерігали за розвитком цієї спортивної якості?

  13. Який тест на велоергометрі Ви би використали і які біохімічні показники визначили, щоб оцінити рівень швидкісної витривалості?

  14. Два спортсмени на відбірковому етапі були протестовані з допомогою проби PWC 170 на велоергометрі. В чому її суть? Для чого був використаний цей тест? Яку інформацію дала фонова і післяробоча проба на лактат?

  15. Як змінюються показники гемоглобіну та міоглобіну в умовах середньо- чи високогір’я? Чому? Чи використовуються ці адаптаційні ефекти і з якою метою?

  16. У спортсменів виявили креатинін у сечі. Як потрактувати це явище? – як норму чи патологію? У результаті якого процесу цей метаболіт нагромаджується?

  17. Біохімічний критерій фосфору неорганічного визначили у сечі двох спортсменів до і після дозованого страндарт-тесту. У одного з них різниця в порівнянні з фоновим виявилась вдвічі більшою. Про що це свідчить?

  18. Під час турніру у спортсменів командного виду спорту визначили екскрецію сечовини з ранковою порцією сечі. Як можна покоментувати результати таких досліджень?

  19. При яких навантаженнях має місце порушення водно-солевого балансу? Які біохімічні показники мають бути вибрані для контролю цієї ситуації?

  20. З яким біохімічним показником пов’язують больові відчуття у м’язах і після яких фізичних навантажень? Обгрунтувати свої міркування.

  21. Які стани наступають в організмі при глобальному і тотальному зниженні рівня АТФ?

  22. Які зміни у м’язах будуть спостерігатись при прогресуючій екскреції іонів кальцію? Обгрунтувати свої міркування.

  23. В чому полягає позитивний і негативний аспект розмежування спряження біологічного окислення і дихального фосфорилювання? Чи має місце використання цього явища під час занять спортом?

  24. Нагромадження яких метаболітів вважають факторами втоми у зоні максимальної, субмаксимальної, великої і помірної потужностей?

  25. Які речовини утворюються із глюкози в процесі пластичного обміну?

  26. Роль -аміномасляної кислоти. Яке її походження? За яких обставин має місце її посилений синтез в організмі?

  27. Процес біохімічної реституції носить коливний характер.Описати фазу циклу і пояснити на прикладі одного з біохімічних параметрів.

  28. В чому буде полягати кумулятивний ефект від повторних навантажень, які задавали в фазі суперкомпенсації після попередніх? Обгрунтуйте на прикладі.

  29. Які ефекти від повторних навантажень будемо спостерігати, якщо кожне наступне задаватимемо на стадії недовідновлення? Пояснити на прикладі біохімічного показника.

  30. Яким буде сумований ефект від повторних вправ за умови, коли кожну наступну вправу задавати на стадії повного відновлення? Чи матиме місце приріст тренованої функції? Пояснити на прикладі одного із шляхів енергозабезпечення.

  31. При яких навантаженнях має місце явище гіпоглікемії?

  32. Визначити час відновлення рівня рН і лактату крові після м’язової діяльності спринтерського спрямування.

  33. Який зазвичай (в стані спокою) показник рН артеріальної крові? М’язів? Як змінюється цей показник при виконанні фізичного навантаження в зоні субмаксимальної потужності?

  34. Описати хронологічну послідовність явищ розтренування в біоенергетичному аспекті. Як це впливає на стан рухових якостей спортсмена (швидкості, гнучкості,сили, витривалості).

  35. Як впливають на спортивну діяльність анаболічні стероїди? Які можуть бути наслідки їх використання?

  36. Як фізичні тренування змінюють біологію процесу старіння? Поняття біологічного віку спортсмена.



Література


1.Биохимия. Учебник для институтов физической культуры //Под общ. ред. В.Н.Меньшикова. – М.: ФиС, 1979.

2.Уилмор Дж. Х., Кастилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности. – К.: Олимпийская литер., 1997.

3Метаболизм в процессе физической активности //Под ред. М.Харгривса. – К.: Олимпийская литер., 1998.

3.Волков Н.И. и др. Биохимия мышечной деятельности. – К.: Олимпийская литер., 2000.

4.Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001


Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009 р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни навчальна програма з курсу «гігієна та гігієна фізичного виховання» для іноземних студентів
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент кафедри біохімії та гігієни Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм І хімізм м’язового скорочення І розслаблення
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу
В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм І хімізм м’язового скорочення І розслаблення
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного виховання І спорту, доцент...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біoхімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна дисципліна "Метаболізм рухової активності" послідовно продовжує курс біохімічних основ фв, розкриваючи при цьому нові аспекти...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра української та іноземних мов
Практичне оволодіння усним (монологічним, діалогічним) мовленням, граматичним матеріалом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи