Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу icon

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу




Скачати 157.21 Kb.
НазваЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу
Дата12.09.2012
Розмір157.21 Kb.
ТипДокументи


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

КАФЕДРА БІОХІМІЇ ТА ГІГІЄНИ


Модульна програма навчання із курсу

Метаболізм рухової активності”

для підготовки магістрів з олімпійського спорту

(для студентів іноземців)

Загальна кількість годин – 54

Лекційних - 10

Лабораторних -16


Самостійна робота - 28

Залік - Х семестр


Склав: проф.Трач В.М.

Затверджена на засіданні

кафедри біохімії та гігієни

“31“серпня 2010 р
^

Протокол № 1




Зав.кафедрою проф. Трач В.М.




Львів – 2010р.

А н о т а ц і я

Навчальний курс “Метаболізм рухової активності” викладається для магістрантів У курсу ФФВ зі спеціальності “Олімпійський спорт ”. Загальне число годин – 54. Лекційний курс – 10 годин, лабораторних занять – 16 годин. Самостійна робота студентів - 28 години. В кінці курсу - залік.


В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм і хімізм м’язового скорочення і розслаблення;

метаболічні механізми енергетичного забезпечення активності м’язів у процесі адаптації до вправ, спрямований на удосконалення рухових якостей; біохімічні механізми втоми і компенсаторних релаксаційних явищ та шляхи їх оптимізації; гормональна регуляція м’язової діяльності в спорті вищих досягнень; біохімічні особливості тренувального і змагального процесів у кліматичних умовах різних регіонів України.

^ Засвоївши програмний матеріал, магістр повинен знати:

  • Молекулярні механізми скорочення і розслаблення та біохімічні перетворення у м’язовій тканині;

  • Анаеробні та аеробні шляхи ресинтезу АТФ;

  • Біологічні стимулятори ре синтезу енергії в організмі спортсменів;

  • Причини втоми і шляхи відновлення працездатності.

Магістр повинен вміти: На основі теоретичних знань вміти скласти план-графік тренувального процесу з врахуванням розвитку рухових якостей як в аеробних так і в анаеробних умовах роботи організму; застосовувати вправи відновлювального характеру та різні релаксаційні засоби для прискорення відновлення.

Ґрунтовні і глибокі знання та вміння набуті з курсу “Метаболізм рухової активності” значно розширять як загально освітній, так і спеціальний рівень випускників – магістрів зі спеціальності “Олімпійський спорт”.


Метаболізм рухової активності”
^
Розподіл навчальних годин за модулями






п/п

Тема модуля

Кількість годин

на модуль

Максим.

к-сть

балів за

модуль







Лекції

Лабора

торні роб.

Сам.

роб.




1.

Сучасні уявлення про механізм і хімізм м'язового скорочення.



2

2

4

15

2.

Метаболічні механізми енергетичного забезпечення активності м'язів у процесі адаптації до вправ, спрямованих на удосконалення рухової активності.


6

10

18

60

3.

Біохімічні механізми втоми і компенсаторних релаксаційних явищ та шляхи їх оптимізації.

2

4

6

25



Всього

10

16

28

100



Модульно-рейтингова програма навчання з дисципліни “Метаболізм рухової активності” для магістрів факультету спорту.

Навчальна дисципліна “Метаболізм рухової активності” складається з одного модуля.

Модуль вбирає 10 год. лекцій, 16 год. лабораторних занять і 34 год. самостійної роботи (виконання індивідуальних та контрольних робіт, написання рефератів, самопідготовка до занять).

^ Зміст навчального курсу за модулем.

Тема: Сучасні уявлення про механізм і хімізм м'язового скорочення і розслаблення. Метаболічні механізми енергетичного забез-печення активності м'язів в процесі адаптації до вправ, спрямованих на удосконалення рухових якостей.


Мета: Засвоїти основні молекулярні положення хімізму та механізму м’язового скорочення. Мати уяву про головні метаболічні шляхи під час рухової діяльності та шляхи їхнього енергетичного забезпечення і особливості метаболічних адаптаційних процесів.

Завдання:

  1. З’ясувати молекулярний механізм і хімізм м’язового скорочення.

  2. Ознайомитись з метаболічними шляхами енергетичного обміну при різних за обсягом та інтенсивністю навантаженнях.

  3. Мати уяву про особливості метаболічних адаптаційних процесів у спорті вищих досягнень.



Магістр повинен знати: Будову м’язів, молекулярні механізми скорочення та біохімічні перетворення під час виконання м’язової роботи. Шляхи енергетичного забезпечення роботи м’язового волокна та шляхи анаеробного і аеробного ре синтезу АТФ. Енергетичні субстрати, які використовуються організмом для ре синтезу АТФ.

Магістр повинен вміти: використати теоретичні знання на побудову тренувального процесу з врахуванням розвитку рухових якостей як в анаеробних, так і в аеробних умовах; застосувати вправи відновлюю чого характеру; порекомендувати різні релаксаційні засоби для прискореного відновлення.


Теми та короткий зміст лекцій.

Лекція 1. Сучасні уявлення про механізм і хімізм м'язового скорочення.

  • Особливості будови міофіламентів.

  • Теорія механіки скорочення м’язів та їх розслаблення.

  • Послідовність хімічних реакцій, що ведуть до скорочення м’язів і їх розслаблення.

  • Роль мікроелементів у забезпеченні м’язового скорочення і розслаблення.


Лекція 2: Механізми анаеробного забезпечення при адаптації

до фізичних вправ

Про джерела анаеробного ре синтезу АТФ.

  • Поняття про абсолютну і відносну інтенсивність фізичних навантажень.

  • Загальний і локальний дихальні коефіцієнти.

  • Використання м’язового глікогену і глюкози плазми крові.

  • Метаболізм лактату.

  • Використання вільних жирних кислот плазми крові та внутрім’язових тригліцеридів.

  • Використання амінокислот.

  • Окислювальна можливість м’язів.

  • Гормональна адаптація до тренування.


Лекція 3: Метаболічні аспекти енергозабезпечення

анаеробно-аеробного типу.

  • Про мобілізацію вільних жирних кислот.

  • Про внутрім’язовий триацигліцериновий механізм.

  • Ефекти впливу напружених фізичних навантажень.

  • Метаболізм кетонових тіл.

  • Про роль білків та вуглеводів, метаболізм NН3 і амінокислот у тренованих м’язах.

Лекція№4: Біохімічні особливості організації втоми при виконанні вправ у різних зонах відносної потужності.

  • Виникнення втоми під час метаболічних процесів.

  • Виділення специфічних участків розвитку втоми.

  • Про саркоплазматичний ретикулум і розвиток втоми.

  • Міофібрілярні детермінанти втоми.

  • Про втому і модель захисту для постійної концентрації АТФ у м’язах.

  • Тренування і метаболічна втома.

Лекція№5: Гормональна регуляція м'язової діяльностів спорті високих досягнень.

-Організація гормональної регуляції в стані спокою та при виконанні фізичних вправ різного типу.

-Гормональні особливості забезпечення гомеостатичних реакцій впродовж короткочасової та довготривалої адаптації до фізичних вправ.

-Участь гормональних механізмів організації втоми та відновлення.

-Гормональна адаптація організму жінки до занять спортом.


Теми самостійної роботи:

    1. Анаеробний метаболізм при високо інтенсивних різних навантаженнях.

    2. Вуглеводний метаболізм в скелетних м’язах при фізичних навантаженнях.

    3. Метаболізм жирів при м’язовій діяльності.

    4. Метаболізм амінокислот скелетних м’язів.


Теми та короткий зміст контрольних завдань:


Завдання№1. Відомо, що скорочувальна діяльність м’язів обумовлена структурою та хімічними властивостями сполук, що входять до складу м’язового волокна. Які біохімічні зміни відбуваються у м’язах при систематичному тренуванні різної спрямованості?

Послідовність виконання завдання:

1.Дати загальну характеристику хімічного складу м’язової тканини.

2.Охарактеризувати білки м’язів.

3.Дати характеристику біохімічних змін у м’язах під впливом тренування.

Завдання№2.

Визначити зв’язок хімічного складу і структурної організації м’язів з їх функцією і пояснити послідовність біохімічних процесів у м’язах при їх скороченні і розслабленні.

Послідовність виконання завдання:

1.Визначити особливості структурних компонентів м’язового волокна і їх роль в обмінних процесах, забезпечуючи можливість виконання м’язової роботи.

2.Властивості та структурна організація скорочувальних білків.

3.Механізм м’язового скорочення і розслаблення . Послідовність біохімічних процесів у м’язах при їх скороченні розслабленні.


Завдання№3.

Відомо, що енергія, яка необхідна для м’язового скорочення утворюється при гідролізі АТФ. Чим пояснити, що м’язове навантаження може відбуватися тривалий час, тоді як наявних запасів АТФ у м’язах вистачає для роботи 0,5 – 1 сек?

Послідовність виконання завдання:

1.Виділити основні процеси ре синтезу АТФ при м’язовій діяльності.

2. Визначити субстрати, які є джерелами енергії в процесах ре синтезу АТФ.

3.Вказати послідовність включення процесів ре синтезу АТФ в енергетичне забезпечення м’язової діяльності в залежності від потужності та тривалості.

Завдання№4.

Обґрунтувати особливості процесів ре синтезу АТФ в енергетичному забезпеченні різних м’язових вправ та фактори, які визначають швидкість їх розвитку, максимальну потужність, метаболічну ємність та ефективність.

Послідовність виконання завдання:

1.Охарактеризувати показники аеробного та анаеробного процесів ре синтезу АТФ.

2.Дати загальну характеристику анаеробних процесів ре синтезу АТФ при м’язовій діяльності.

3. Охарактеризувати аеробний процес ре синтезу АТФ при м’язовій діяльності

Завдання№5

Обґрунтувати яким чином впливають: загальна кількість м’язів , що бере участь у роботі, режим діяльності м’язів, інтенсивність та тривалість роботи на глибину змін метаболічних процесів при м’язовій діяльності.

Послідовність виконання завдання:

1.Дати характеристику біохімічних змін при локальній та глобальній роботах.

2. Охарактеризувати біохімічні зміни при статичному та динамічному режимах діяльності м’язів.

3. Охарактеризувати біохімічні зміни в організмі при роботі максимальної, субмаксимальної, великої та помірної зонах відносної потужності.

Завдання№6

Визначити біохімічні шляхи підвищення працездатності спортсменів за допомогою факторів харчування.

Послідовність виконання завдання:

1.Охарактеризувати загальні основи харчування спортсменів.

2.Визначити біохімічні шляхи підвищення працездатності спортсменів, враховуючи особливості їх харчування.

3.Дати характеристику засобів прискорення відновлюю чого періоду за допомогою факторів харчування.

Завдання№7

На основі знання про вихідні речовини, що використовуються у процесах ре синтезу основних енергетичних джерел та структурних компонентів клітин, дати обґрунтування використання різних харчових речовин для стимуляції відновлюючих процесів.

Послідовність виконання завдання:

  1. Охарактеризувати особливості обміну речовин у відновлюючий період після фізичних навантажень.

  2. Визначити залежність харчування від характеру діяльності людини.

  3. Визначити біохімічні шляхи підвищення працездатності спортсменів та прискорення відновлюючого періоду за допомогою факторів харчування.

Завдання№8

Обґрунтувати необхідність вживання вуглеводів після напруженої м’язової діяльності.

Послідовність виконання завдання:

  1. Охарактеризувати будову та біологічне значення вуглеводів в організмі.

  2. Розкрити особливості будови вуглеводів в тканинах організму при напруженій м’язові діяльності та обґрунтувати необхідність вживання вуглеводів після закінчення роботи.

  3. Визначити, які з вуглеводних харчів і чому рекомендується використовувати?


Завдання№9.

Відомо, що при виконанні тривалих фізичних навантажень розвивається стан втоми. Пояснити залежність біохімічних змін і механізм розвитку втоми від характеру м’язової діяльності.

Послідовність виконання завдання:

1. Визначити поняття стану втоми і причини його виникнення .

2.Які біохімічні зміни відбуваються при втомі в центральній нервовій системі, м’язах та інших органах?

3.Охарактеризувати біохімічні зміни в організмі при втомі в залежності від потужності і тривалості м’язової діяльності.

Завдання№10


Згідно того, що в період відпочинку після роботи біохімічні зміни, які виникли у м’язах і інших органах під час виконання вправ поступово ліквідуються, проаналізувати особливості загальної направленості біохімічних змін в організмі у період відновлення після фізичних навантажень.

Послідовність виконання завдання:

  1. Дати обґрунтування гетерохронності відновлення.

  2. Дати визначення , що таке термінове і відставлене відновлення.

  3. Пояснити виникнення фази суперкомпенсації (понад відновлення).


Завдання№11.

Відомо, що під час м’язової діяльності виникають підвищені потреби у кисні. Дати характеристику періоду відпочинку з точки зору оплати киcневого боргу.


Послідовність виконання завдання:

  1. Визначити механізм виникнення кисневого боргу.

  2. Типи кисневого боргу.

  3. Усунення кисневого боргу.


Завдання№12

Визначити фактори, обумовлюючі спортивну працездатність.


Послідовність виконання завдання:

  1. Охарактеризувати аеробні і анаеробні фактори спортивної працездатності.

  2. Охарактеризувати біохімічні показники рівня розвитку аеробних і анаеробних факторів спортивної працездатності.

  3. Як впливає спеціалізоване тренування на рівень розвитку аеробних і анаеробних факторів?


Завдання№13.

Обґрунтувати роль симпато-адреналової системи при м’язовій діяльності. Показати роль глюкози у м’язовому скороченні та її споживання м’язами.


Послідовність виконання завдання:

1.Показати роль гормонів адреналіну та норадреналіну при м’язовій діяльності.

2. Розкрити регуляцію споживання м’язами глюкози.


Перелік контрольних питань з модуля.

  1. Як визначається характер біохімічних процесів енергозабезпечення при м’язовій діяльності?

  2. Яка послідовність включення біохімічних систем енергозабезпечення організму під час роботи різної потужності і тривалості?

  3. Енергетичні ресурси, які забезпечують м’язову роботу різної потужності і тривалості.

  4. Як змінюється швидкість ре синтезу АТФ в аеробних і анаеробних процесах в залежності від внутріклітинного вмісту кисню?

  5. Роль гемоглобіну і міоглобіну у забезпеченні організму киснем.

  6. Біохімічні зміни в серцевому м’язі і крові при виконанні м’язової роботи.

  7. Особливості енергетичного забезпечення організму при роботі у різних зонах потужності.

  8. Які знаєте шляхи ре синтезу АТФ у скелетних м’язах?

  9. Який з механізмів ре синтезу АТФ має найбільшу максимальну потужність, метаболічну ємність і ефективність?

  10. Виконання якої роботи забезпечує креатинфосфокіназний шлях ре синтезу АТФ? В чому його переваги і недостатки?

  11. Яку фізичну роботу забезпечує гліколітичний шлях ре синтезу АТФ і які його енергетичні можливості?

  12. Які субстрати забезпечують проходження гліколітичного шляху ре синтезу АТФ ?

  13. Опишіть ключові ферменти гліколітичного ре синтезу АТФ і їх енергетичні можливості?

  14. Адаптаційні зміни у м’язах при виконанні роботи в анаеробних умовах, коли енергія АТФ забезпечується за рахунок гліколізу.

  15. Гліколіз та глікогеноліз. Енергетичний ефект. Участь жирів в забезпеченні АТФ в анаеробних умовах.

  16. Аеробний шлях ре синтезу АТФ. Основні види фізичних навантажень в яких ре синтез АТФ йде аеробним шляхом.

  17. Назвіть основні енергетичні субстрати, реакції та енергетичний вихід аеробного механізму АТФ.

  18. Регуляція мітохондріального окислення під час фізичної роботи. Роль вітамінів у мітохондріальному окисленні.

  19. Вплив тренування на аеробний механізм ре синтезу АТФ.

  20. Послідовність підключення різних механізмів ре синтезу АТФ при виконанні фізичної роботи.

  21. Роль жирів у енергозабезпеченні при виконанні м’язової роботи (гліцерин, жирні кислоти ).

  22. β –окислення жирних кислот і його енергетичний вихід.

  23. Закономірності обміну жирів при м’язовій роботі.

  24. Роль амінокислот в енергозабезпеченні організму при виконанні роботи в анаеробних, так і в аеробних умовах.

  25. Закономірності обміну білків при м’язовій роботі.

  26. Які біохімічні зміни в організмі приводять до розвитку втоми?

  27. Основні біохімічні фактори втоми при виконанні коротко часових інтенсивних навантажень.

  28. Основні фактори втоми при довготривалій роботі.

  29. Вихідні рівні КрФ і глікогену в м’язах і їх вплив на розвиток втоми.

  30. Роль глюкози крові при довготривалій роботі.

  31. Три фази відновлення.

  32. Направленість біохімічних процесів в період відпочинку після м’язової роботи.

  33. Які фактори впливають на явище над синтезу речовин?

  34. Від чого залежить швидкість відновлення внутрім’язових резервів глікогену?

  35. Шляхи виведення надлишку молочної кислоти в період відпочинку.

  36. Особливості протікання відновних процесів і підходи побудови спортивного тренування на їх основі.

  37. Вплив спеціалізованого тренування на розвиток аеробної та анаеробної працездатності.

  38. Особливості вуглеводного харчування в період тренування, змагань і відновлення.

  39. Роль вітамінів в процесі відновлення та їх норми споживання.

  40. Особливості харчування жирами в забезпеченні фізичної працездатності.

  41. Які гормони регулюють біоенергетичні процеси в організмі і як вони впливають на фізичну працездатність?

  42. Як змінюється обмін гормонів при м’язовій діяльності?

  43. Які гормони впливають на адаптацію організму до фізичних вправ?

  44. Гормональна адаптація організму жінки до занять спортом.



Модульно-рейтингова технологія оцінювання навчальної діяльності студента.

1. Виконання лабораторних робіт (0 – 20) балів:


«5» - 20 балів

«4» - 15 балів

«3» - 10 балів

«2» - 0 балів

2.Індивідуальна перевірка знань, опитування (0 – 15) балів:

«5» - 15 балів

«4» - 10 балів

«3» - 5 балів

«2» - 0 балів

^ 3.Виконання реферату (0 – 10) балів:

«5» - 10 балів

«4» - 8 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

4.Контрольна робота (0 –20) балів:

«5» - 20 балів

«4» - 15 балів

«3» - 10 балів

«2» - 0 балів

^ 5.Відвідування занять (0 - 20) балів:

6.Ведення конспекту (0 - 15) балів:


Рейтинговий показник.

Бали Національна шкала Оцінка ЕСТS


90 - 100 5 (відмінно) А (відмінно)


82 - 89 4 (добре) В (дуже добре)


75 - 81 4 (добре) С (добре)

68 - 74 3 (задовільно) D (задовільно)

61 - 67 3 (задовільно) Е (достатньо)


35 - 60 2 (незадовільно) Fх (незадовільно) з

можливістю

повторного

складання


0 - 34 2 (незадовільно) F (незадовільно) з

обовязковим

повторним

вивченням


Види контролю.

1.Письмова відповідь на завдання (0-60 балів).

2.Тести. (0-20 балів)

3.Реферат. (0-20 балів)

Максимальна сума балів за модуль – 100 балів.


Література:

  1. Биохимия. Учебник для институтов физической культуры /Под общ. ред. В.Н.Меньшикова. - ФиС, 1979.

  2. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности. - К.: Олимпийская литература, 1997.

  3. Метаболизм в процессе физической активности //Под ред. М.Харгривса. - К.: Олимпийская литература, 1998.

  4. Волков Н.И. и др. Биохимия мышечной деятельности. К.: Олимпийская литература. 2000.

  5. Р. Мохан, М. Глессон, П.Л. Гринхофф “Биохимия мышечной деятельности и физической тренировки” К.: Олимпийская литература. 2001.

  6. Допінг и эргогенные средства в спорте. //Под ред. В.И.Платонова - К.: Олимпийская литература, 2003.

  7. У. Мак-Мюррей “Обмен веществ у человека.“М. Издательство “Мир“1980 г.



Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009 р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни навчальна програма з курсу «гігієна та гігієна фізичного виховання» для іноземних студентів
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент кафедри біохімії та гігієни Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм І хімізм м’язового скорочення І розслаблення
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного виховання І спорту, доцент...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біoхімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна дисципліна "Метаболізм рухової активності" послідовно продовжує курс біохімічних основ фв, розкриваючи при цьому нові аспекти...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра української та іноземних мов
Практичне оволодіння усним (монологічним, діалогічним) мовленням, граматичним матеріалом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи