Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» icon

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»




Скачати 143.48 Kb.
НазваЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Дата12.09.2012
Розмір143.48 Kb.
ТипДокументи


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ


КАФЕДРА БІОХІМІЇ ТА ГІГІЄНИ


«Затверджено»

на засіданні Вченої ради факультету

здоров’я людини і туризму

Протокол № 5 від " 6 " 07 2009р.

Голова ради ________А.О.Кухтій


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з ЗАГАЛЬНОЇ БІОХІМІЇ

(для іноземних студентів)


"Затверджено"

на засіданні кафедри біохімії та гігієни

Протокол № __ від "___" _______ 2009р.

Зав.каф.,проф.____________В. М. Трач


ЛЬВІВ – 2009


^ НАВЧАЛЬНА РОГРАММА

З ЗАГАЛЬНОЇ БІОХІМІЇ


для іноземних студентів


Кафедра: Біохімії та гігієни

Кількість годин 54 год.

Лекції 16 год.

Лабораторні заняття 20 год.

Контрольна робота 18 год.


Навчальну програму підготували: професор, к.б.н. В.М.Трач,

доцент Сибіль М.Г.


Навчальна програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни

“ ” 2009 р. Протокол №


Зав. кафедрою, професор В.М.Трач




^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з курсу ЗАГАЛЬНА БІОХІМІЯ

для іноземних студентів


№п/п

ЛЕКЦІЇ


16 год.

1.

Вода в живих системах

2

2.

Вуглеводи. Будова і властивості.

2

3.

Обмін вуглеводів.

2

4.

Ліпіди. Будова і властивості.

2

5.

Обмін ліпідів.

2

6.

Білки і нуклеїнові кислоти. Будова і обмін.

2

7.

Обмін білків і нуклеїнових кислот.

2

8.

Ферменти. Будова, властивості та біологічна роль.

2



^ ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ


20 год.

1.

Характерні реакції органічних сполук з різними функціональними групами



2

2.

Визначення активної реакції та буферної ємкості розчинів.


2

3.

Властивості моно-, ди- і полісахаридів.


2

4.

Виявлення продуктів гліколізу в біологічних об’єктах.


2

5.

Властивості ліпідів.


2

6.

Ферментативний гідроліз жирів.


2

7.

Кольорові реакції амінокислот та білків.


2

8.

Реакції осадження білків.


2

9.

Ферментативний гідроліз білків.


2

10.

Властивості ферментів.


2



^ КОНТРОЛЬНА РОБОТА


18

1.

Водно-сольовий обмін.


6

2.

Біологічна роль вітамінів.


6

3.

Біологічна роль гормонів.


6



^ ЗМІСТ курсу “ЗАГАЛЬНА БІОХІМІЯ “

Програмний матеріал




Розділ І



Л Е К Ц І Ї:


ТЕМА І. Вода в живих системах - 2 год.

Біохімічна характеристика води. Розподіл і стан води в організмі. Дисперсні системи. Види дисперсних систем. Дифузія і осмос. Активна реакція середовища. Водневий показник (рН).Буферні системи. Механізм дії буферних систем . Ацидоз і алкалоз.


^ ТЕМА 2 Вуглеводи. Будова, властивості та біологічна роль – 2 год.

Загальна характеристика вуглеводів. Класифікація. Ізомерія вуглеводів. Будова і властивості моно- , ди- і полісахаридів. Роль вуглеводів в організмі людини та в підвищенні працездатності спортсменів.


^ ТЕМА 3. Обмін вуглеводів - 2 год.

Ферментативний аналіз у травному тракті. Анаеробний розпад вуглеводів ,анаеробне окислення вуглеводів :декарбоксилювання ПВК ; цикл трикарбонових кислот ; перенос електронів і протонів водню у дихальному ланцюгу. Глюконеогенез.


^ ТЕМА 4. Ліпіди. Будова, властивості та біологічна роль -2 год.

Загальна характеристика і класифікація ліпідів. Нейтральні жири.

Насичені і ненасичені жирні кислоти. Ліпоїди. Біологічна роль ліпідів в організмі.


^ ТЕМА 5.Обмін ліпідів - 2 год.

Ферментативний гідроліз жирів у травному тракті. Ліполіз.

Окислення гліцерину і жирних кислот. Кетонемія і кетонурія, причини їх виникнення. Особливості обміну ліпоїдів.


^ ТЕМА 6. Білки і нуклеїнові кислоти. Будова, властивості та

біологічна роль - 2 год.

Хімічний склад, структура та властивості білків. Амінокислоти як структурні одиниці білків; їх хімічні властивості. Класифікація білків. Властивості білків. Біологічна роль ДНК: будова, властивості і біологічна роль.

РНК: класифікація, особливості будови і функції.


^ ТЕМА 7. Обмін білків і нуклеїнових кислот -2 год.

Загальні особливості обміну білків. Травлення білків. Внутріклітинний синтез білків. Реакція перетворення амінокислот у клітинах. Шляхи знешкодження аміаку. Розпад нуклеїнових кислот.


^ ТЕМА 8. Ферменти -2 год.

Ферменти як біологічні каталізатори. Властивості ферментів. Активний центр. Механізм дії ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. Структура. Класифікація ферментів.


Розділ ІІ



^ ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ


ТЕМА І. Характерні реакції органічних сполук з різними функціональними групами - 2 год.

Окислення етилового спирту. Відкриття багатоатомних спиртів. Відновлення альдегідами сполук міді. Реакція на аміногрупу.


^ ТЕМА 2. Визначення активної реакції та буферної

ємності розчинів - 2 год.

-

Зміна забарвлення кольору індикатора в різних середовищах. Вплив розведення на рН буферного розчину. Вплив кислоти та лугу на рН буферного розчину.

^ ТЕМА 3. Якісні реакції на моно-, ди- і полісахариди -2 год.

Реакція Троммера. Реакція Селіванова. Відновні властивості дисахаридів. Відкриття фруктози. Якісні реакції на полісахариди.


ТЕМА 4. Виявлення продуктів гліколізу в біологічних об’єктах -2 год.

Якісне визначення продуктів гліколізу реакцією Уффельмана в м’язах. Якісна реакція на молочну кислоту.


ТЕМА 5. Властивості ліпідів – 2 год.

Будова, класифікація та фізичні і хімічні властивості ліпідів. Розчинність ліпідів в органічних розчинниках. Емульгування жирів. Омилення жиру.

ТЕМА 6. Ферментативний гідроліз ліпідів -2 год.

Вивчення впливу нормальної, денатурованої та активованої ліпази на процес розщеплення ліпідів.

ТЕМА 7. Кольорові реакції амінокислот та білків – 2 год.



Біуретова реакція. Ксантопротеїнова реакція. Реакція Фоля.


ТЕМА 8. Реакції осадження білків – 2 год.


Осадження білків високою температурою, солями важких металів, мінеральними та органічними кислотами, алкалоїдними речовинами.


^ ТЕМА 9. Ферментативний гідроліз білків - 2 год.

Біохімічні перетворення білків у шлунково-кишковому тракті, проміжні і кінцеві метаболіти катаболізму білків. Вивчення впливу шлункового соку на гідроліз білків при різній температурі і рН. Відкриття амінокислот в поті, гідроліз сечовини.


^ ТЕМА 13. Властивості ферментів - 2 год.

Вплив температури і рН на активність ферментів. Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів.


^ ТЕМА 10. Властивості та біологічна роль вітамінів – 2 год.

Класифікація, будова і біологічна роль вітамінів. Джерела та біологічна функція водорозчинних та жиророзчинних вітамінів. Авітаміноз, полівітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз та причини їх виникнення. Вітаміни і спортивна діяльність.

^ ТЕМА 15. Властивості та біологічна роль гормонів – 2 год.

Класифікація, будова і властивості гормонів. Гормони як регулятори біохімічних процесів. Біохімічні методи виявлення гормонів у сечі. Допінги. Згубне використання гормональних препаратів в якості допінгів.


Розділ ІІІ

^ ТЕМИ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ



ТЕМА 1. Водно – солевий обмін - 6 год.

ТЕМА 2. Біологічна роль вітамінів - 6 год.

ТЕМА 3. Біологічна роль гормонів -6 год.


Екзаменаційні вимоги з курсу “Загальна біохімія”

  1. Дайте характеристику води як дисперсного середовища живих організмів. Привести приклади дисперсних систем організму.

  2. Дифузія і осмос; їх роль у процесах життєдіяльності.

  3. Ізотонічний, гіпотонічний і гіпертонічний розчин. Реакція на них живої клітини.

  4. Активна реакція середовища. Водневий показник; його значення в різних середовищах.

  5. Буферні системи організму; їх біологічна роль.

  6. На конкретному прикладі пояснити механізм дії буферної системи. Перечислити буферні системи крові.

  7. Істинні та колоїдні розчини. Привести приклади.

  8. Класифікація органічних сполук за функціональними групами. Привести приклади.

  9. Вуглеводи. Класифікація і біологічна роль.

  10. Моносахариди. Хімічні властивості моносахаридів.

  11. Моносахариди. Класифікація за функціональними групами і довжиною вуглецевого ланцюга.

  12. Моносахариди. Явище ізомерії. Приклади ізомерів.

  13. Дисахариди. Будова, хімічні властивості та біологічна роль.

  14. Полісахариди. Будова, властивості та біологічна роль.

  15. Ліпіди. Класифікація. Резервні та структурні ліпіди, їх біологічна роль.

  16. Насичені і ненасичені жирні кислоти, їх біологічна роль.

  17. Тригліцериди. Прості і змішані тригліцериди. Приклади.

  18. Фосфоліпіди. Будова і біологічна роль.

  19. Стероїди як неомильні ліпіди. Біологічне значення холестерину.

  20. Білки як біологічні полімери. Функція білків.

  21. Амінокислоти як структурні елементи білків. Замінні і незамінні амінокислоти.

  22. Амінокислоти як амфотерні електроліти, властивості амінокислот.

  23. Фізико-хімічні властивості білків.

  24. Первинна структура білків. Написати рівняння утворення пептидного зв’язку.

  25. Прості білки, їх будова і біологічна роль.

  26. Складні білки, класифікація і біологічна роль.

  27. Структура білків. Денатурація. Ренатурація. Ізоелектрична точка білків.

  28. Мононуклеотиди АМФ, АДФ та АТФ. Будова та біологічна роль.

  29. Нуклеїнові кислоти, будова і функції.

  30. Види РНК і їх роль у синтезі білків.

  31. Ферменти як біологічні каталізатори.

  32. Структура ферментів. Активний центр ферментів.

  33. Механізм ферментативного каталізу.

  34. Впливи різних факторів на активність ферментів.

  35. Специфічність дії ферментів. Привести приклади.

  36. Класифікація ферментів за реакціями, які вони каталізують. Приклади.

  37. Вітаміни, їх загальні властивості. Авітаміноз, гіпо- і гіпервітаміноз.

  38. Класифікація вітамінів. Привести приклади.

  39. Водорозчинні вітаміни, їх біологічні функції і основні джерела в харчуванні.

  40. Жиророзчинні вітаміни, їх біологічна функція і основні джерела в харчуванні.

  41. Причини виникнення гіповітамінозу в організмі.

  42. Гормони як регулятори біохімічних процесів, їх поділ за біохімічною структурою.

  43. Гормони підшлункової залози.

  44. Гормони мозкового шару наднирників і їх вплив на працездатність скелетних м’язів.

  45. Гормони. Стероїдні гормони. Допінги. Допінгтести.

  46. Пластичний і енергетичний обмін.

  47. Біологічне окислення. Транспорт протонів і електронів водню по дихальному ланцюгу.

  48. Гідролітичне розщеплення вуглеводів у травному тракті.

  49. Всмоктування моносахаридів стінками тонкого кишківника. Гіперглікемія і глікоглікемія, причини її виникнення. Аліментарна гіперглікемія і глюкозурія.

  50. Анаеробний розпад вуглеводів, його енергетичний ефект.

  51. Гліколіз і глікогеноліз, відмінність і подібність. В яких органах вони переважають?

  52. Перехід від гліколізу до циклу трикарбонових кислот. Які коферменти приймають участь в цьому процесі?

  53. Аеробне окислення вуглеводів, його енергетична цінність і фізіологічне значення.

  54. Гідролітичне розщеплення жирів в травному каналі.

  55. Розщеплення фосфоліпідів і стеридів у процесі травлення.

  56. Біохімічні механізми всмоктування продуктів гідролізу жиру.

  57. Ліполіз жирів. Окислення гліцерину і його зв’язок з гліколізом.

  58. Окислення жирних кислот і його зв’язок з циклом трикарбонових кислот.

  59. Утворення кетонових тіл. Кетонемія та кетонурія. Причини її виникнення.

  60. Ферментативний гідроліз білків у травному каналі.

  61. Азотистий баланс організму (позитивний, нульовий і від’ємний).

  62. Синтез білків. Роль нуклеїнових кислот в цьому процесі.

  63. Перетворення амінокислот в клітині (переамінування, дезамінування, окисне декарбоксилювання).

  64. Синтез сечовини як основний шлях знешкодження аміаку.

  65. Обмін води в організмі.

  66. Мінеральні речовини і їх участь в метаболічних реакціях організму.

  67. Взаємозв’язок процесів обміну В, Ж, Б.

  68. Розпад нуклеїнових кислот у травній системі і клітинах. назвати кінцеві продукти обміну.

  69. Роль печінки в обміні жирів.

  70. Утворення енергії в процесах біологічного окислення. Субстратне та окисне фосфорилювання.

  71. Гормони. Класифікація гормонів. Допінги.

  72. Шляхи знешкодження аміаку в організмі.

  73. Взаємозв’язок обміну ліпідів з обміном вуглеводів.

  74. В чому полягає реакція “мідного дзеркала”. Навести приклади.

  75. Типи індикаторів і зміна їх забарвлення в різних середовищах.

  76. Поняття про ємність буферної системи; як її вичерпати.

  77. Пояснити суть реакції Троммера.

  78. В якому випадку при вивченні органічних сполук застосовують реактив Селіванова?

  79. Як виявити чи володіють дисахариди відновними властивостями?

  80. В чому полягає реакція Уффельмана, для чого її використовують?

  81. Написати реакцію омилення жиру. Назвати продукти реакції.

  82. Біуретова реакція, її застосування.

  83. Які є способи осадження білків? Пояснити їх механізм.

  84. Описати метод відкриття амінокислот в поті.

  85. Написати реакцію гідролізу сечовини, назвати продукти реакції.

  86. Які речовини виступають в ролі активаторів ферментів? Як виявити їх вплив?

  87. Як досягнути ізоелектриичної точки білка?

  88. Навести приклади стереоізомерів моносахаридів.

  89. Як можна виявити наявність в жирі ненасичених жирних кислот?

  90. Написати реакцію гідролізу лецитину.

  91. В чому полягає процес гідролізу жиру?

  92. В чому різниця за амінокислотним складом між желатином та яєчним білком?

  93. Яка якісна реакція характерна для всіх амінокислот, що входять до складу білка?

  94. Які пуринові і піримідинові основи входять до складу нуклеїнових кислот, в чому полягає їх комплементарність?

  95. Складіть сумарне рівняння окислення глюкози до молочної кислоти і до кінцевих продуктів окислення вуглеводів.

  96. Скільки АТФ утворюється при повному розпаді 1 молекули пальмітинової кислоти. Пояснити чому?

  97. Скільки АТФ утворюється при повному розпаді 1 молекули стеаринової кислоти. Пояснити чому?

  98. Написати схему гідролізу крохмалю. З допомогою якої реакції можна виявити його ступінь?

  99. Які вітаміни беруть участь в -окисленні жирних кислот?

  100. Написати реакцію дезамінування амінокислот. Біологічний зміст цієї реакції.

  101. Написати реакцію декарбоксилювання амінокислот. В чому полягає її біологічне значення?

  102. Написати схему реакції переамінування. Пояснити значення цього процесу.

  103. Що таке кордон і антикодон? До чого веде їх комплементарність?

  104. Який вітамін бере участь в окислювальному декарбоксилюванні піровиноградної кислоти і до чого може призвести його авітаміноз?

  105. Який вплив симпато-адреналової системи на обмін вуглеводів?

  106. Який вплив симпато-адреналової системи на тканинний ліполіз?

  107. Пояснити ксантопротеїнову реакцію.

  108. У чому полягає реакція Фоля?

  109. Напишіть рівняння утворення складних ефірів глюкози і фруктози з фосфорною кислотою. Яке її значення?

  110. В чому полягає фосфороліз глікогену, де він відбувається і за яких обставин?


Рекомендована література:


  1. Биохимия. Учебник для инст-тов физ. культуры //Под ред. В.В. Меншикова, Н.И.Волкова, - М.: ФиС, 1986.

  2. Биохимия. Учебник для инст-тов физ.культуры //Под ред. Н.Н.Яковлева.-2е изд., М.: ФиС, 1974.

  3. Біологічна хімія. Боєчко Ф.Ф.- К.: Вища школа, 1989.

  4. Спортсмен в различных климатогеографических и погодных условиях. - Булатова М.М., Платонов В.Н. – К.: Олимпийская литер. 1996.

  5. Рациональное питание спортсменов.Калинский М.И., Пшендин А.И. – К.: Здоров’я, 1985.

  6. Биохимия физических упражнений Яковлев Н.Н.. //Метод. пособие по избр. разделам. Л., 1961.

  7. Биохимия спорта. – М.: ФиС, 1974.

  8. Основы биохимии. Ленинджер А. – М.: Мир,1986.

  9. Физиология спорта и дыхательной активности. Уилмор Дж., Костилл Д.Л. – К.: Олимпийская литер., 1997.

  10. Биохимия мышечной деятельности. Волков Н.И. и др. – К.: Олимпийская литер., 2000.

  11. Біологічна хімія. Губський Ю.І. - Київ-Тернопіль,: Укрмедкнига, 2000.

  12. Біохімія людини. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. - Тернопіль,; Укрмедкнига, 2001.



Схожі:

Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009 р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни
Навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри біохімії та гігієни “ ” 2009р
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм І хімізм м’язового скорочення І розслаблення
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни навчальна програма з курсу «гігієна та гігієна фізичного виховання» для іноземних студентів
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент кафедри біохімії та гігієни Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено»
Навчальну програму підготували: кандидат медичних наук, доцент Свистун Ю. Д., кандидат наук з фізичного виховання І спорту, доцент...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни модульна програма навчання із курсу
В курсі “Метаболізм рухової активності” висвітлюються сучасні уявлення про механізм І хімізм м’язового скорочення І розслаблення
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний університет фізичної культури кафедра біoхімії та гігієни «Затверджено»
Навчальна дисципліна "Метаболізм рухової активності" послідовно продовжує курс біохімічних основ фв, розкриваючи при цьому нові аспекти...
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний Університет фізичної культури Кафедра економіки, інформатики та кінезіології «Затверджено»
Освітньо-кваліфікаційний рівень –магістр за напрямом підготовки «Фізичне виховання»
Львівський державний університет фізичної культури кафедра біохімії та гігієни «Затверджено» iconЛьвівський державний Університет фізичної культури Кафедра економіки, інформатики та кінезіології «Затверджено»
Освітньо-кваліфікаційний рівень –магістр за напрямом підготовки «Фізичне виховання»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи