Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту icon

Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту




Скачати 68.26 Kb.
НазваБутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту
Дата05.09.2012
Розмір68.26 Kb.
ТипДокументи




Бутиріна В.М. - к.е.н., доц. каф. фінансів ДонДТУ


Структурно-інвестиційні складові процесу реалізації політики енергозбереження в ЖКГ


Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) є основною життєзабезпечуючою галуззю, яка найбільш гостро переживає перехід до ринкових відносин. Відсутність системної, цілеспрямованої державної політики у сфері надання житлово-комунальних послуг, застарілі методи роботи, хронічний брак фінансових ресурсів зумовили глибоку кризу ЖКГ. Як наслідок  нездатність підприємств ЖКГ забезпечувати населення і господарський комплекс країни послугами в необхідному обсязі та відповідної якості.

До того ж у ЖКГ України останніми роками намітилась виразна тенденція: поряд із заниженням стимулів до економії ресурсів і пошуку можливих резервів зниження витрат відбувається збільшення втрат при споживанні тепла, газу, електроенергії, води.

Водночас концептуальні положення політики енергозбереження та раціонального використання ресурсів ЖКГ, як важливої складової економічної стратегії розвитку підприємств галузі в ринкових умовах, не отримали необхідного розвитку. Як наслідок існує об’єктивна необхідність комплексного розгляду цієї складної і важливої проблеми.

Відомо, що в Україні енерговитрати на обслуговування 1 кв. м житла в 37 разів більші ніж у країнах Західної Європи, а витрати електроенергії на постачання 1 куб. м води вищі на третину. Питома вага адміністративних видатків у собівартості житла складає близько 30%, більше половини видатків припадає на заробітну плату, при цьому ефективність праці нижче в 416 разів ніж у Західній Європі 1. Законодавче забезпечення енергозбереження є недосконалим та загальним, саме тому на теплопостачання житлового фонду України в середньому на людину в рік витрачається приблизно 5,65,7 т. умовного палива, що в 1,52,2 рази більше ніж в Данії, США та інших країнах. У зв’язку з низькими теплоізолюючими властивостями будинків втрати тепла досягають 50% загальних втрат теплоенергії 2, с. 139. Аналіз світового досвіду ефективного функціонування ЖКГ на основі реалізації інноваційних енергозберігаючих заходів вказує на значні перспективи розвитку ЖКГ України у цьому напрямку.

Проблему регулювання енергозабезпечення суспільства розглядають ряд авторів, але всі вони відзначають наявність послідовної діяльності в цьому напряму в США, Японії, Франції, Швеції та інших країнах. Так, у Німеччині у 1990 р. прийнято закон «Про постачання електроенергії з відновлюваних джерел електромереж загального користування», згідно з яким незалежні виробники електроенергії від відновлювальних джерел енергії отримали право передавати її в загальні мережі, а в Греції законодавчо закріплені дотації в обсязі 4555% вартості вторинної енергії. В Японії та США передбачена адміністративна відповідальність керівників компаній за неефективне використання енергоносіїв 3, с. 194.

Сучасні проблеми та необхідність посилення соціальної орієнтованості українських реформ співвідносяться з концепцією «соціальної ринкової економіки» і принципами її реалізації в багатьох країнах світу. Тому в Україні необхідно використати досвід стимулювання розвитку комунального господарства Німеччини з урахуванням істотних розбіжностей у соціально-економічному, природно-географічному потенціалі обох країн. У питанні модернізації житлового фонду важливим для України є досвід Франції, Нідерландів, Німеччини, де поруч із прямою участю держави у вигляді фінансування на поворотній основі, передбачалися заходи державної підтримки інвесторів, банків, будівельних і експлуатуючих організацій, які беруть участь у реконструкції житлового фонду 4.

Таким чином аналіз світового досвіду ефективного функціонування ЖКГ на основі реалізації інноваційних енергозберігаючих заходів вказує на значні перспективи розвитку ЖКГ України у цьому напрямку.

В економіці України комунальна сфера є однією з енергоємних, вона споживає понад 40% природного газу, а потенціал для економії у цій галузі майже 50%, тобто існування інвестиційного потенціалу в галузі не викликає заперечень [5]. Проте залучанню приватних інвестицій у комунальне господарство заважають незадовільні законодавчі, нормативні та політичні умови. Існуючі раніше централізовані джерела фінансування заходів щодо енергозбереження в даний час ліквідовані, що робить неможливим упровадження енергозберігаючих технологій в ЖКГ не тільки зараз, але і в перспективі.

До загальновідомих джерел фінансування заходів спрямованих на підвищення енергоефективності ЖКГ слід віднести:

- створення цільових фондів енергозбереження на підприємствах за рахунок коштів, отриманих від впровадження інноваційних технологій та економії паливно-енергетичних ресурсів;

- залучення позикових коштів на довгостроковій основі та інвестицій приватного сектору з метою фінансування проектів енергозбереження (наприклад шляхом укладення договору концесії);

- створення у містах спеціалізованих комунальних небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ, комунальних фондів кредитування інноваційного розвитку підприємств;

- використання альтернативних джерел фінансування довгострокових інноваційних проектів за рахунок випуску муніципальних облігацій, використання фінансового лізингу із залученням виробничого обладнання енергосервісних компаній;

- створення регіональних муніципальних позабюджетних фондів енергозбереження тощо [6].

На сьогоднішній день перспективним напрямом залишається «самоівестування». Реалізація механізму «самоінвестування» повинно здійснюватися шляхом ініціатив з боку держави, зокрема, на рівні регіональних органів місцевого самоврядування, з використанням системи ціноутворення на житлово-комунальні послуги, на основі соціально спрямованого бюджету всіх рівнів влади, поліпшення інвестиційного клімату і адміністративної політики [7]. В основі механізму «самоівестування» величина економії засобів від зниження споживання енергоресурсів, яка повинна бути розрахована для споживача енергії або для інвестора на основі енергоаудиту. Фінансування енергозберігаючих проектів необхідно здійснювати поетапно на основі реінвестування вилучених від економії коштів в подальший розвиток енергозбереження.

Тарифна політика була і дотепер залишається одним із найдієвіших каталізаторів енергозбереження, про що свідчить досвід розвинутих країн. Одним з традиційних способів фінансування енергозбереження для більшості країн Європи і США було використання засобів споживачів енергії. Інструментом реалізації цієї умови є включення в структуру тарифів не енергоносії цільової складової на фінансування енергозберігаючих технологій. Величина цієї складової (від 3 до 10%) визначається з урахуванням національних і регіональних планів і програм у фінансуванні енергозберігаючих проектів. Крім того, споживач енергії може накопичувати цю частину платежів у своєму фонді на реалізацію власних заходів щодо енергозбереження. При цьому витрачання цих засобів повинно здійснюватися під контролем держави, де споживач зобов’язаний гарантувати отримання фактичної економії в результаті впровадження енергозберігаючих технологій. У разі нецільового і безрезультатного витрачання засобів їх вилучатимуть до бюджету держави [7]. Проте ігнорування в Україні загальноєвропейського досвіду з відповідним механізмом формування тарифів на основі зниження непродуктивних втрат та з урахуванням інвестиційної складової неминуче приводить до збільшення цих втрат.

Що стосується програми енергозбереження, то пріоритетними напрямками є підвищення ефективності виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів, ґрунтуючись на впровадженні апробованих та сертифікованих технологічних засобів та технологій у ЖКГ. Серед них -модернізація джерел тепла, системи розподілу та транспортування електричної, теплової енергії, води, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у тепловій енергетиці та при виробітку питної води при їх використанні у житловому фонді.

Трансформаційні економічні процеси, що відбуваються в Україні і націлені на закріплення ринкових відносин та інтеграцію країни в Європейську спільноту, характеризуються надзвичайною багатогранністю і динамічністю. У зв’язку з цим забезпечення реалізації визначеного курсу, успішна адаптація до глобальних змін потребують використання якісно нових методів, засобів і підходів до управління підприємствами. Це безпосередньо є актуальним і для підприємств житлово-комунального господарства.

Необхідно також зазначити, що енергозбереження регіонів, міст, районів є основою їх життєдіяльності. Втрати енергії в результаті відсутності систематичних енергозберігаючих заходів сьогодні є основним джерелом дефіциту бюджетів всіх рівнів. Ці втрати не можливо понизити без початкових витрат – це аксіома.

Економія від енергозбереження повинна розглядатися як ресурс повернення можливих інвестицій у розвиток комплексу ЖКГ, впровадження енергозберігаючих технологій, що мають за мету зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів та створення системи обліку ресурсів, максимально наближених до споживача та такої, що дозволяє чітко встановлювати обсяг споживання та рівень втрат впродовж всього технологічного ланцюга від виробника до споживача.

Література


1. Данилишин Б. Ілюзії та реалії комунальної сфери // Урядовий кур’єр. – 2003.  № 225. – С. 7

2. Светличная В.Ю. Необходимость, проблемы и перспективы инноваций в жилищно-коммунальном хозяйстве в процессе реализации политики энергоресурсосбережения // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна: Випуск 76. – 2004. – С. 138146.

3. Лазарева Т.В. Инякин В.Н. Регулирование энергообеспечения общества: мировой опыт и необходимость его использования в Украине // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна: Випуск 68. – 2003. – С. 190197.

4. Гринберг Р. Результаты экономических реформ в постсоциалистических странах // Проблемы теории и практики управления. – 2003.  № 3. – С. 2127.

5. Шершова Н. Энергоэффективность ЖКХ: деньги – в трубу // УГМК http://ugmk.info/print/art/1274077684.html

6. Чернышов Л.Н. Энергоресурсосбережение в жилищно-коммунальной отрасли // Журнал руководителя и главного бухгалтера ЖКХ. – 2001. - № 2. – С. 40-49.

7. Корецький М.Х. Умови упровадження ефективних енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - № 15. – с. 31-35.

Схожі:

Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconПерелік публікацій кафедри «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті» за 2009 рік
Чернецька Н. Б. д т н проф каф. „Опузт”, Варакута Є. О. к т н доц каф. „Опузт”, Колодяжна Л. Г. к т н доц каф. „Опузт”
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconПерелік публікацій кафедри «Організація перевезень І управління на залізничному транспорті» за 2009 рік
Чернецька Н. Б. д т н проф каф. „Опузт”, Варакута Є. О. к т н доц каф. „Опузт”, Колодяжна Л. Г. к т н доц каф. „Опузт”
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconMogila Valentin, проф к. т н., доц
Могила В. И. проф к т н., доц.,Игнатьев О. Л. к т н., доц., Ноженко Е. С. аспірант, м н с. Клюев А. С. с н с каф жд
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconMogila Valentin, проф к. т н., доц
Могила В. И. проф к т н., доц.,Игнатьев О. Л. к т н., доц., Ноженко Е. С. аспірант, м н с. Клюев А. С. с н с каф жд
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconБарвинский Анатолий Александрович, к и. н., доц каф политологии, социологии и психологии Сумского государственного университета гендерные аспекты влияния трудовых миграций на рынок труда в украине
Барвинский Анатолий Александрович, к и н., доц каф политологии, социологии и психологии Сумского государственного университета
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconІнноваційний розвиток Вищої освіти
Боровенська К. О., Сергєєва О. В.; Наукова бібліотека Дондту; Довідково-бібліографічний відділ. – Алчевськ : Дондту, 2010. – 302...
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconІнноваційний розвиток Вищої освіти
Боровенська К. О., Сергєєва О. В.; Наукова бібліотека Дондту; Довідково-бібліографічний відділ. – Алчевськ : Дондту, 2010. – 302...
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconФорма № н 04 Міністерство охорони здоров’я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання) зав каф., проф. Колкін Я. Г., проф. Хацко В. В., доц....
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту icon«Затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Програма розроблена колективом кафедри "Електропостачання міст" у складі: д т н., к т н., доц. Абраменка І. Г., к т н., доц. Швеця...
Бутиріна В. М. к е. н., доц каф фінансів Дондту iconНаноматеріали та нанотехнології
Наноматеріали та нанотехнології : рекомендаційний бібліографічний покажчик / упорядники : К. О. Боровенська, Д. О. Анохіна; Наукова...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи