Удк 811. 161. 2’282. 2 СанченкоЄвгенія м. Луганськ мовленнєва діяльність носіїв елітарної культури
Скачати 22.84 Kb.
|
|
УДК 811.161.2’282.2 СанченкоЄвгенія м. Луганськ МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ НОСІЇВ ЕЛІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ „Носій елітарної мовленнєвої культури – досконала мовна особистість з рельєфними мовними ознаками, з унікальною індивідуальністю, яка водночас утілює характерні ознаки свого часу, покоління, культури, народу” [1, с. 425]. Добре володіння сучасними функціональними стилями української мови та так звана ортологічна правильність (і в наголошуванні, й у слововживанні тощо) є найважливішими ознаками належності людини до елітарного типу мовленнєвої культури. Носії елітарної мовленнєвої культури мають стійку, динамічну, соціально зумовлену сукупність духовних, загальнолюдських рис людини, свідомість якої прагне до самовиявлення на вищому рівні. Мовленнєва діяльність є життєво необхідним наповненням існування елітарних представників. Це, як мовиться, люди спілкування. Такій мовній особистості притаманне вміння спілкуватися. Найціннішими та найважливішими ознаками мовленнєвої діяльності носіїв української елітарної культури є складники високої культури мовленнєвої поведінки, а саме: вільне володіння українською літературною мовою, особливий мовний смак, уважність та повага до співрозмовника. Конкретними виявами усної активної мовної комунікації для представників мовної еліти є лекції для студентів, публічні доповіді та виступи на наукових семінарах, конференціях, наукових радах, комісіях, засіданнях кафедр, радах факультетів, зустрічі з читачами (для письменників), спілкування з колегами, особисті бесіди, побутове спілкування та ін. Користування найбільш вдалим способом спілкування, здатність та вміння знаходити ефективні механізми спілкування свідчать про належність аналізованих нами мовців до елітарної мовленнєвої культури. Як справедливо стверджує Т. Кочеткова, елітарна розвинена особистість є „активною діючою особою, здатною здійснювати не просто культурні, а висококультурні мовленнєві дії, що ґрунтуються на нормах культури спілкування” [1, с. 435]. Однією з найсуттєвіших ознак елітарних представників уважаємо нестандартність мовлення, творчі індивідуальні прояви. Кожен носій елітарної мовленнєвої культури – це завжди яскрава індивідуальність, самобутність якої можна виявити лише при комплексному врахуванні її соціальних, психологічних, етичних та лінгвістичних ознак. Таким чином, для мовленнєвої діяльності носіїв елітарної культури характерні такі ознаки: досконале володіння сучасною українською мовою, усіма видами спілкування, багатошаровим словником, дотримання всіх норм сучасної української мови, повага до співрозмовника, постійне прагнення до вдосконалення своїх знань, перевірки за словниками та довідниками, пошук нових інформативних джерел, самоконтроль мовлення та ін. До суттєвих ознак елітарного типу української мовленнєвої культури відносимо також: добре знання етичних норм соціуму, уміння створювати тексти різного ступеня складності в побутовій та професійній сфері, часте та вільне оперування прецедентними текстами, які мають культурну цінність, загальна приналежність до широкої гуманітарної традиції української культури. Література 1.Кочеткова Т. В. Языковая личность носителя элитарной речевой культуры : дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.01 / КочетковаТатьянаВасильевна. – Саратов, 1999. – 534 с. |
