Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології icon

Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології




НазваГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Сторінка1/5
Дата17.09.2012
Розмір0.54 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Міністерство освіти i науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та геології




„ЗАТВЕРДЖУЮ”

проректор з навчальної роботи


________________ ___.___._____ р.


Програма навчального курсу

ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕЗНАВСТВО




(за вимогами кредитно-модульної системи)


КДПУ, 2007 р.

Програма навчального курсу Загальне землезнавство (ІІІ-ІV семестр навчання).

Криворізький державний педагогічний університет, 2007 ______ с.


Розробники: - ^ Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри фізичної географії та геології;


Рецензенти: - кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського;

- Сонько С.П., кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедрою розміщення продуктивних сил Криворізького економічного інституту при НЕУ (м.Київ);

- Паранько І.С., доктор геологічних наук, професор кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету.


Затверджено:

Кафедрою _________________________ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)

Вченою радою КДПУ (протокол № ___ від ___ ___ ______ р.)


КДПУ, 2007 р.
^

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

з Загального землезнавства



1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс:

підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ECTS:

7,0


Змістових модулів:

^ 17


Загальна кількість годин:

378


Навчальний проект:

реферат

Шифр та назва

Напряму:

^ 0101 "Педагогічна ocвima"


Шифр та назва спеціальності:

6.010100 Педагогіка i методика середньої ocвimu. Географія.


Освітньо-кваліфікаційний

Рівень:

бакалавр

Обов’язковий: згідно циклу професійної та практичної підготовки стандарту освіти

Piк підготовки: 2,0 роки

Семестр: ^ 4 (поточні 1-4)

Лекції (теоретична підготовка): 138 годин

Лабораторні: 138 годин

Самостійна робота: 102 години

Консультативна робота: реферат – характеристика однієї з тем модулів курсу кількістъ годин – 8 годин.

Вид контролю: залік, екзамени


Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної i самостійної роботи може становити 50%, до 50%, 60%, до 40%, 40% або до 60% залежно від змісту навчального курсу.


2. МЕТА


Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань про загальні географічні закономірності будови, динаміки, розвитку та функціонування географічної оболонки Землі та її складових – літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.


^ 3. ПРОГРАМА (ІІІ-ІV семестр навчання)


ІІІ СЕМЕСТР НАВЧАННЯ

Вступ.

Програма 1 змістового модулю присвячена вивченню знань щодо об’єкта та предмету гідрології, структури науки, гідросферу – її генезис, сутність, запаси води, фізичні та хімічні властивості вод, кругообіг води на Землі.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Вступ у вчення про водні геосистеми - гідрологію

ТЕМА 1. Об’єкт і предмет гідрології.

Об’єкт і предмет вивчення гідрології. Водна геосистема і її класифікації. Гідрологія як наука, її структура. Загальна характеристика водостоків, водоймищ, особливих водних геосистем.

ТЕМА 2. ^ Гідросфера. Кругообіг води. Ресурси води на Землі.

Поняття про гідросферу, різні підходи до її тлумачення. Генезис природних вод. Кругообіг води, зміст, типи кругообігів. Оновлення природних вод в геосистемах. Запаси води на Землі. Фізичні та хімічні властивості природних вод планети.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості складу та будови водних геосистем, їх типи і своєрідні риси організації. Генезис природних вод і гідросфери, фізичні та хімічні властивості природних вод. Зміст кругообігу, його типи, запаси води на Землі та світовий баланс води.

^ Практичні уміння i навички. З метою формування в учнів поняття про гідросферу як цілісну оболонку Землі, використовуючи закон кругообігу води в природі, вміти визначати елементи водного балансу: випаровування, опади, стік для всієї Землі та окремих її частин, пояснювати значення кругообігу.

Література: [О: 3, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 19, 20, 26].


Вступ.

Програма 2 змістового модулю присвячена вивченню структури Світового океану та властивостей його вод. Практична робота має на меті проведення системного та просторового аналізу явищ і процесів у водах Світового океану.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. Океанологія

ТЕМА 1. Структура Світового океану.

Геосистемна організація Світового океану. Історія розвитку поглядів на територіальну структуру Світового океану. Моря і їх класифікації. Затоки, протоки. Рівень Світового океану і його коливання.

ТЕМА 2. ^ Фізичні та хімічні властивості вод Світового океану.

Солоність вод Світового океану. Температурний режим вод Світового океану. Льодові процеси та льодовий режим вод Світового океану. Генезис океанського льоду. Льодовитість морів Густина, прозорість, газовий склад океанічної води.

ТЕМА 3. ^ Хвилювання вод Світового океану.

Причини хвилювання вод Світового океану. Будова хвилі, класифікації хвиль. Припливно-відпливні явища у Світовому океані.

ТЕМА 4. ^ Океанічні течі. Водні маси.

Біологічна продуктивність вод Світового океану.

Океанічні течії і їх класифікації. Циркуляція вод Світового океану. Значення течій. Водні маси Світового океану. Біологічна характеристика вод Світового океану.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: особливості структури Світового океану (океанів, морів, заток і проток), фізико-хімічні властивості океанічної води, їх зонально-регіональний прояв, водні маси і структурні зони океану, хвилювання (причини виникнення хвиль, типи хвиль, елементи хвиль), океанічні течії (походження течій, їх класифікація, загальна схема поверхневих течій, глибинна циркуляція, зони конвергенції і океанічні фронти), біологічну продуктивність вод Світового океану.

^ Практичні уміння i навички. З метою пояснення учням закономірностей формування властивостей океанічної води, вміти визначати типи стратифікації поля солоності, температури, густини океанічної води, аналізувати особливості утворення льоду в океанах та інших якостей (акустичних, кольору, цвітіння тощо). У зв`язку з поясненням учням особливостей динаміки океанічної води, використовуючи карти океанічних течій і хвилювання, вміти виявляти циркуляційні системи в окремих океанах, встановлювати причинно-наслідкові зв`язки їх виникнення і закономірності поширення, розраховувати висоту і довжину хвиль, їх енергетичних запас.

Література: [О: 19, 20, 22, 25, 28, 29, 36; Д: 12, 13, 17, 23, 24, 26].


Вступ.

Програма 3 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічних особливостей організації рік як водних геосистем. Практична робота має на меті здійснення студентами просторового аналізу живлення, водного режиму рік, будови річкового басейну; формування вмінь у студентів математичних обчислень гідрологічних показників водних процесів і явищ на ріках.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ. Гідрологія рік.

ТЕМА 1. Ріка. Водозбір та річковий басейн.

Ріка як водна геосистема. Водозбір і його типи. Річковий басейн і його типи, морфометрія. Морфологія та морфометрія ріки. Річкова сітка. Поперечний і повздовжній профілі рік. Класифікації рік.

ТЕМА 2. ^ Живлення та водний режим рік.

Живлення рік. Види живлення. Класифікації рік за видами живлення. Водний режим рік і його фази. Гідрограф і його призначення. Класифікація рік за водним режимом.

ТЕМА 3. ^ Річковий стік.

Рух води у річках. Складові річкового стоку. Водний стік річок. Стік річкових наносів і розчинених речовин. Класифікації рік за мінералізацією та хімічним класом. Гідрохімічний режим рік.

ТЕМА 4. ^ Водний баланс ріки, терміка вод річок.

Водний баланс ріки. Рівняння водного балансу рік. Умови формування річкового стоку. Термічний і льодовий режим рік. Антропогенні зміни рік і їх використання людиною.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: морфометричні особливості рік, водозборів, річкових басейнів і сіток. Класифікації рік. Закономірності у живленні та водному режимі рік. Структуру річкового стоку й методи розрахунків основних параметрів. Водний баланс рік, термічні та льодові процеси на ріках, використання рік людиною та їх трансформації.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати морфометричні характеристики річок і ручаїв, обчислювати витрати води, будувати графіки коливання рівнів води рік, складати гідрологічні характеристики річкового басейну і річкових процесів, будувати перерізи річок, будувати план ділянки ріки.

Література: [О: 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 3, 4, 7, 19, 26].


Вступ.

Програма 4 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічної структури, генезису та функціонування озерних геосистем. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів робити математичні розрахунки характеристик озер, за графіками аналізувати термічні особливості вод озер, будувати батиметричні плани озер, визначати типи озер за хімічними показниками.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Гідрологія озер.

ТЕМА 1. Озера та їх класифікації.

Об’єкт і предмет вивчення гідрології озер. Історія розвитку науки лімнології. Озерність. Поширення озер на Землі. Загальні відомості про озера. Геосистемна організація озер. Класифікації озер.

ТЕМА 2. ^ Водний баланс і режим озер. Водні маси озер.

Водний баланс стічних і безстічних озер. Водний режим озер (течії, хвилювання, рівень води). Водні маси озер Термічний режим озер Льодовий режим озер.

ТЕМА 3. ^ Хімізм та біологія озер. Розвиток озер.

Гідрохімічна характеристика озер. Гідрохімічна характеристика озер. Гідробіологічна характеристика озер. Розвиток озер. Зв’язки озер з іншими геосистемами. Значення озер у географічній оболонці.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: морфометричні особливості озер, їх системну організацію. Класифікації озер і озерних улоговин. Закономірності у живленні та водному режимі озер. Структуру водного балансу озер. Термічні, біологічні та льодові процеси в озерах, використання озер людиною, зв’язки та значення озер в географічній оболонці.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати морфометричні характеристики озер або водосховищ (ставків), обчислювати температуру води в озерах, складати гідрологічні характеристики озерних водних процесів, будувати плани озер, визначати генетичний тип озер, використання їх людиною та екологічні процеси.

Література: [О: 1, 4, 12, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 7, 18, 26].


Вступ.

Програма 5 змістового модулю присвячена вивченню гідрологічної структури, генезису та функціонування боліт і льодовиків. Практична робота має на меті формування вмінь у студентів робити системний аналіз торф’яних боліт, за графіками снігових ліній аналізувати умови утворення льодовиків, системно та територіально аналізувати будову льодовиків та їх поширення на Земній кулі.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V. Гідрологія боліт і льодовиків (гляціологія)

ТЕМА 1. Гідрологія боліт.

Визначення поняття “болото”. Генезис боліт. Класифікації боліт. Гідрологічні особливості боліт (будова торфовища, поверхня болота, гідромережа болота, розвиток, водний баланс і режим, зв’язки боліт).

ТЕМА 2. Гляціологія.

Основні поняття і відомості про льодовики. Умови виникнення і розвитку льодовиків. Типи льодовиків і їх розповсюдження по Землі. Утворення і будова льодовиків. Живлення і абляція льодовиків. Динаміка (режим і рух) льодовиків. Поширення сучасного зледеніння на Землі. Значення та роль льодовиків у географічній оболонці.

^ Теоретичні знання. Студенти повинні знати: генезис та будову різних типів боліт й льодовиків, морфогенетичні типи льодовиків, їх генезис і поширення на суходолі. Класифікації боліт і льодовиків. Закономірності у живленні та водному режимі озер. Структуру водного балансу озер. Термічні, біологічні та льодові процеси в озерах, використання озер людиною, зв’язки та значення озер в географічній оболонці.

^ Практичні уміння i навички. Під час проведення уроків з загальної фізичної географії і навчальних екскурсій з учням, вміти визначати генезис і гідрологічні характеристики боліт; складати комплексну характеристику льодовиків.

Література: [О: 3, 8, 15, 19, 20, 22, 25, 29, 36; Д: 5, 9, 16, 22, 26].


^ ІV СЕМЕСТР НАВЧАННЯ
  1   2   3   4   5

Схожі:

Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Калініченко О. О., кандидат геолого-мінералогічних наук, ст викладач кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Шипунова В. О., кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Казаков В. Л, кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Казаков В. Л, кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Казаков В. Л, кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробники: Шипунова В. О., кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Казаков В. Л, кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробники: Казаков В. Л., кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Розробник: Казаков В. Л, кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Географічний факультет Кафедра фізичної географії та геології iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Рецензенти: Казаков В. Л., кандидат географічних наук, доцент, зав кафедри фізичної географії та геології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи