Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет icon

Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет




Скачати 97.92 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет
Дата17.09.2012
Розмір97.92 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Кафедра філософії


Олімпіадна робота


ФІЛОСОФСЬКЕ ЕСЕ


Не тему


ПРОБЛЕМА СПРАВЖНЬОГО І НЕСПРАВЖНЬОГО

ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ


Підготувала

Студентка групи МІ-09-1

Савонюк Ольга


Кривий Ріг

2010


Сніг..одинокі вершини.. тиша.. гори. Все навколо застигло, замерзло, покрилося кригою. Нікого навколо. Порожньо. Далеко-далеко з’являється людина. Йде і йде до вершини. Цей шлях тяжкий, як Земля небес, яку тримає Атлант. Ось-ось він стоїть на краю прірви і намагається закричати, щоб цей крик розколов самотність і відкинув його у безодню. Ні!!не кричи:так як лавина віднесе і тебе туди ж!

Подивися!!ти не один – ось твій друг.

Хто тебе почує? Звір, що пробігає поруч? Або хмара,що борознить небесний простір? Може, вічний мандрівник, Агасфер? Все може бути…але їх небагато…тих, хто тебе почує…

Життя прожити-вершину покорити. І на цьому шляху перед людиною постає низка питань:Хто я такий? Як з’явився у цьому світі? Навіщо живу? В чому сенс мого існування?

А ви колись замислювались над цим? Я – так. І особисто для себе пришла до висновку,що у сучасному світі, в епоху інноваційних методів в науці і техніці, стрімкого розвитку комп’ютерних технологій люди забули для чого вони з’явилися у цьому світі.

Проходять дні.. Мутно, темно, страшно. В сучасному світі людина, як подорожній, який загубив дорогу. Втратив ціль у житті, маяк, на який він йшов. В порожнечі – на «гірській вершині» лунає лише дзвіночок – биття серця. Дзвіночок лунає дзвінко, і подорожній рухається далі. Важко щось розібрати в цьому скаженому темпі, в смутних сценах життя:вони,як іскри,то спалахують,то гаснуть. Все навколо летить. І людина мчить разом з цим стрімким життям. Зупинятися не можна.

Зупинитися-погубити себе. Назавжди в цьому скаженому, темному і порожньому світі. У світі,який за останні роки втратив цілі і ідеї.

Саме це я вважаю проблемою існування людини у сучасному світі.

Що є справжніми цілями? А які цілі можна віднести до несправжніх? А чи є у сучасних людей цілі? Чи взагалі вони мають бути?

Не можна відповісти на ці питання без аналізу минулого. Так як без минулого немає майбутнього

Ще з давніх-давен людина цікавилася своїм походженням, призначенням у світі. Філософи Стародавнього світу приділяли увагу цьому питанню. Світу відома гедоністична позиція Епікура, який сенсом життя вважав «життя заради життя». Задоволення своїх потреб,насолода життям-були основними тезами його філософії. Але якщо слідувати цій теорії,то можна стикнутися з егоїстичною позицією,тобто сенс вже вбачати в «житті заради себе».

Найяскравіше і найповніше розкривається це питання в філософському напрямі,який отримав назву екзистенціалізм.

Екзистенціаліалізм (лат. existentia — існування) — суб'єктивістське вчення, основним завданням якого є встановлення змісту людського існування, безпосередньо даного індивіду як його переживання свого “буття у світі", через яке відкривається буття світу.

Найяскравішими представниками цього вчення були  філософи Г.-О. Марсель, Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Хайдеггер, К. Ясперс, С. К'еркєгор та інші європейські мислителі.

Я вважаю,що філософія екзистенціалізму є актуальною для нашого часу,так як вона виникла внаслідок Першої світової війни, і була покликана відповісти не на питання «Що таке людина?» (філософія І.Канта), а на питання «Як стати людиною?», «Чи можна стати людиною в умовах кризи, а якщо так,то як?»

Саме криза панує у сучасному суспільстві. І, навіть, не стільки економічна, а моральна, культурна, яка викликана низкою чинників,а саме сплеском антисуспільних настроїв, егоїзмом, зниженням духовного і культурного рівня.

Антикультура – хвороба цивілізації. Це надмірне використання тіньових сторін культури. Небезпека її полягає в тому,що вона маскується під культуру, люди нерідко помиляються, приймаючи її за культуру, досягнення культури.

Але як виплутатися з цих тенет? Як треба діяти? Що ми мусимо зробити,щоб наше існування було справжнім, істинним?

Першим кроком до вирішення цієї проблеми є пояснення людини. Якщо слідувати позиції екзистенціалістів, то пояснити людину треба виходячи з неї самої, треба вдивитися у людське життя, людські страждання, в особисте «Я» індивіда, сенс його життя, тобто людина спершу існує, відчуває себе саму, виникає у світі – і лише потім шукає собі визначення.

… Человек — существо, которое устремлено к будущему и сознает, что оно проецирует себя в будущее. Человек — это прежде всего проект, который переживается субъективно, а не мох, не плесень и не цветная капуста. Ничто не существует до этого проекта, нет ничего на умопостигаемом небе, и человек станет таким, каков его проект бытия. Не таким, каким он пожелает. Под желанием мы обычно понимаем сознательное решение, которое у большинства людей появляется уже после того, как они из себя что-то сделали. Я могу иметь желание вступить в партию, написать книгу, жениться, однако все это лишь проявление более первоначального, более спонтанного выбора, чем тот, который обычно называют волей. Но если существование действительно предшествует сущности, то человек ответственен за то, что он есть. Таким образом, первым делом экзистенциализм отдает каждому человеку во владение его бытие и возлагает на него полную ответсвенность за существование.

Но когда мы говорим, что человек ответственен, то это не означает, что он ответсвенен только за свою индивидуальность. Он отвечает за всех людей. …

Сартр Ж.П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М., 1989. — С.323-324

Пізнавши людину, треба зрозуміти, чого вона хоче. Минають роки, століття і віки, змінюються політичні устрої, погляди на життя, змінюються наші бажання, але, мабуть є одне чого прагнуть усі від малого до великого, незважаючи ні на що, ні на статок, ні на рівень у суспільстві, адже це те, чого не можна купити, те, без чого не можна уявити своє життя. Здогадалися? Саме так. Це щастя. Протягом багатьох років люди прагнули відкрити «формулу щастя». Пізнати його секрет. Але все набагато простіше.

Так в чому є полягає секрет щастя? Світу відома історія-притча про хлопчика, який за дорученням свого батька відправився на пошуки щастя до мудреця, який знав відповідь на це питання.

Коли мудрець вислухав хлопчика, то через брак часу на розмови з ним, дав йому дивне завдання: поблукати замком, у руках з ложечкою з двома краплями масла, але головним завданням було не розлити це масло. Через деякий час хлопець повернувся до мудреця, з уцілілим маслом, але, як виявилося він припустився жорстокої помилки, так як не побачив нічого з краси замку, тому що його увага була сконцентрована саме на збереженні масла. Після цього молодик знову вирушив мандрувати замком, але тепер вже з умовою ознайомлення з його красою. Зробивши це, і повернувшись до мудреця, вражений красотою палацу, хлопець побачив,що пролив масло. І саме в цей момент, мудрець сказав: «Ось вона, єдина порада,що я тобі можу дати. Секрет щастя полягає в тому, щоб бачити все, чим прекрасний і неповторний наш світ, і ніколи при цьому не забувати про дві краплі масла в чайній ложечці.»

Ця притча багатопланова. З неї випливають глибокі висновки, а саме, те, що в житті людини найскладнішим і найважливішим є об’єднання протиріч, таких як внутрішня і зовнішня єдність і різноманіття, ціль і безглуздість, працю і відпочинок, «треба» і «хочу». Пронести через величезний палац ложечку з двома крапельками масла – це ціль, вимога, праця, внутрішня єдність Пройти через палац і побачити усю його красу – споглядання, задоволення («хочу»), відпочинок, різноманіття.

Отже, для того, щоб бути щасливим у сучасному світі, треба мати цілі,і уміти не загубитися між двома протилежностями. Знайти своє місце у суспільстві, знайти свою «ложечку з маслом», і не відпускаючи її підніматися на вершину.

Але що треба для того, щоб реалізувати усі свої прагнення і найнайпотаємніші бажання? На мою думку, це свобода.

Розглядаючи працю Сартра «Бытие и ничто» ми зустрічаємося з трактуванням двох сценаріїв людського життя, а саме шлях справжнього буття і шлях «сомообману».

Люди повинні абсолютно вільно обирати свої власні системи цінностей і свої власні шляхи у цьому світі. Саме неприйняття свободи вибору призводить до омани.

А що є свободою вибору? Чи є вона взагалі?

Я вважаю,що вибір є завжди і кожного. Лише люди,які здалися і, які не можуть боротися, завжди захищаються, закриваються в умовний щит тим, що ніби-то у них немає вибору, що все давно вирішено. На противагу цьому філософія екзистенціалізму висуває твердження про відсутність Бога, і, якщо його не існує, то людина опиняється в зовсім іншій ситуації: вона існує, але не знає ні хто вона, ні яке її призначення. Саме в такій ситуації людина опиняється перед вибором. І кожен з нас мусить зробити цей вибір, так як мусимо прожити своє життя, заповнити його чимось. Заповнити себе самих. Ми вправі самі обирати свою долю.

І це, саме свобода лякає багатьох людей у сучасному світі, і тому вони живуть в «самообмані». Проживаючи свої дні, як неживі предмети або,ще гірше, роботи. Справжня ціль у житті – справжність, а це має на увазі вибір.

Ми всі робимо вибір. Щохвилини. Щосекунди. Може він не завжди осмислений, але він твій!! І в цьому є справжнє задоволення-робити вибір, бути ковалем своєї долі, не підкорюватись нікому і ніколи.

Але не завжди цей вибір мусить приносити нам задоволення.

Згадайте хоча б Міф про Сізіфа. Коли Боги засудили його на безглузду працю. Змусили щораз підіймати камінь на вершину, який постійно і знов і знов падав вниз.

Альбер Камю назвав працю Сізіфа абсурдною, але я не згодна з цим, так як праця – це найбільше задоволення у світі. І у головного героя міфу є це задоволення, адже, навіть, ситуація, коли камінь падає вниз, не така трагічна, якою вона видається на перший погляд. Так, спочатку, момент розчарування, розпачу, хочеться опустити руки, забути про все. Але замисліться, якщо цей камінь падає з вершини, то отже хтось його туди підійняв, і він, саме він, Сізіф, змучений, як морально, так і фізично, починає знову і знову підійматися на гору.

Камю у “Міфі про Сізіфа” стверджує: “Існує лише одна по-справжньому поважна філософська проблема - проблема самогубства. Вирішити, варте чи не варте життя того, щоб бути прожитим, - отже, відповісти на головне питання філософії ( ІІІ,72).

Особисто я захоплююсь ним, так як знаючи, що його праця безглузда і нікому не приносить користі він продовжує день за днем..

Філософія Камю зачепила струни моєї душі. І я замислилася над істинністю його поглядів.

Абсурд – відчуття, яке характеризує буття людини

Може, і справді наше існування абсурдне? і нічого не треба робити, не розвиватися, так як все-одно нас усіх чекає один кінець..

Відповіддю на усі ці питання для мене стало знайомство з романом Альбера Камю «Чума». Події якого розвиваються в сірому непримітному місці, французькій префектурі на алжирському березі Оран. Це місто звичайніше будь-якого. Зі своїми повсякденними проблемами. З рідкими радощами. Зі стражданнями. Невдачами. Перемогами. І Щастям. Але на долю цього міста випало жорстоке випробування – хвороба, яку перевернула сіре життя цього містечка – чума.

В цьому літературному творі прихований глибокий філософський зміст. На сторінках роману ми зустрічаємо «Сізіфа ХХ століття». Це лікар Бернар Ріє, який одним із перших у місті дізнався про хворобу, мав зв’язки, знайомих, які могли б йому допомогти покинути вчасно місто і жити собі здоровим і щасливим життям. Але лікар Ріє робить ВИБІР. Він залишається у місті, яке з кожним днем наповнюється все більше і більше скаженими настроями, і робить свою справу. Він щодень виходить зі свого будинку, обходить хворих, робить певні процедури (знаючи, що покращення здоров’ю хворих вони не принесуть), потім знову повертається до себе додому і так кожен день.

Чому? Чому лікар Ріє не покинув місто, а прирік себе на пожертву? Саме тут криється перлина філософії Камю, те, до чого він прийшов вже наприкінці своєї творчості, і те,що стало для мене плаом життєвих дій на майбутнє. Тому що справжнє існування для людини починається лише тоді, коли смисл і ціль життя вона бачить не собі, а у своїх близьких..

Якщо перенести цей роман у площину сучасності, то тут ми зустрічаємося з представником, так званої «золотої молоді». Його прототипом в романі виступає молодий, перспективний журналіст з Франції, який приїхав в Оран для написання репортажу Звали його Раймон Рамбер. Доля цього героя змусила мене замислитися над тим, що я роблю. Опинившись, у місті, яке охоплено жорстокою епідемією, молодик починає панікувати, так як у нього ще все життя попереду, так я к там десь далеко його чекає кохана дівчина. І він починає діяти! Шукати шляхи,які б допомогли йому покинути місто,яке на той час вже мало статус «закритого». І ось, коли майже все готово, коли залишилося зробити останній крок до життя з коханою, Рамбер робить його, але цей крок був кроком назад у місто. Я вважаю,що тут недоцільно вживати «крок назад», так як це був величезний крок вперед, крок у розвитку своїх морально-етичних цінностей

Чума - в даному романі виступає, як межова ситуація, як індикатор, який проявляє усі приховані людські якості, дає можливість зрозуміти, хто є хто, які цілі, ідеї переслідує, що для кожного жителя є смисл життя.

Тому, я вважаю, що для того, щоб пробудити сучасне суспільство, щоб дати зрозуміти, що таке справжнє існування, і які цілі і ідеї треба наслідувати, щоб не стати на шлях «самообману» нам треба потрапити в таку ж межову ситуацію. Це не повинна бути війна чи хвороба. Нам просто треба відкрити очі. І озирнутися навколо, адже те, що коїться в сучасному світі не може залишити без співчуття жодну людину: Війни на Близькому Сході, голод в Африканських країнах.. І перераховувати ці нещастя можна нескінченно. Але треба не рахувати, а діяти!!

Адже наше життя скінченне, і всі ми висимо на волосинці.. Мурасі здається, що він великий, коли повзе по билинці, яка росте біля підніжжя гори.

Так я людина з мурашиною невтомністю рухається по билинці своєї долі, дивлячись зверху на тих, хто збирається, на тих, хто поки знаходиться нижче, чим він. Він зовсім непоганий людина-мураха: працьовитий, впертий, хоробрий; ось тільки підніжжя гори нескінченності являються для нього стіною, що замикає світ.

А світ нескінченний і вічний. І якщо ти хочеш отримати цю вічність сам, то це треба побачити. Всього на всього – підняти голову від метушні земної..але як важко це зробити: скільки обмежень в людському мурашнику..

Все має початок і кінець:початок життя і кінець його, початок слави і втрата її, початок війни і підписання мирного договору.

Лише небо не має ні початку, ні кінця. Воно було свідком злетів і падінь, горя і радості; воно бачило сяяння не одного вінка слави. Воно буде завжди, тому що порядок у світі не залежить від людини.

Невже можна порівнювати могучість цієї нескінченності і тією «величністю», якою оперує людина? Завтра закінчиться війна, а небо залишиться. Воно над усім світом. Воно для всіх. Це те, що об’єднує людей, робить їх Людьми.

А все інше суєта, так як має початок і кінець…

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconСумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Навчально-виховний процес у вищій школі Інформаційний список літератури за 2 квартал Суми
Буряк, В. Криворізький державний педагогічний університет: на шляху до оновлення змісту освіти [Текст] / В. Буряк // Вища школа....
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад криворізький національний університет
Перелік дисциплін, що виносяться на фахове випробування
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Максимова Алла Василівна
Робота виконана на кафедрі банківської справи Криворізького економічного інституту двнз «Криворізький національний університет» Міністерства...
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Міністерство освіти І науки України Криворізький державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Двнз «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи