Звіт про форми роботи, які розв\

Звіт про форми роботи, які розв'язують завдання морального, політичного, розумового, естетичного І фізичного виховання. При вивченні розділу "Робота з батьками" звернути увагу, на планування кожного аспекту виховної роботи з батьками




Скачати 181.54 Kb.
НазваЗвіт про форми роботи, які розв'язують завдання морального, політичного, розумового, естетичного І фізичного виховання. При вивченні розділу "Робота з батьками" звернути увагу, на планування кожного аспекту виховної роботи з батьками
Дата20.09.2012
Розмір181.54 Kb.
ТипЗвіт

Програма і орієнтовні завдання

суспільно-педагогічної практики студентів ІІ курсу

з педагогіки та психології


Студенти ІІ курсу поглиблюють знання, вдосконалюють уміння і навички, набуті ними під час навчання на І курсі. Поряд з цим, вони оволодівають новими знаннями, уміннями та навичками в зв’язку з вивченням курсів “Педагогіка”, “Загальна психологія”, “Вікова і загальна педагогічна психологія”.


1 день

Відвідування школи, бесіда з директором, заступником директора з виховної роботи, закріплення за класом, бесіда з класним керівником Знайомство з класом, його активом (склад, індивідуальна характеристика, працездатність, авторитет, ступінь лідерства).

Завдання 1

Ознайомитись з методичним листом “Про роботу класного керівника” та скласти перелік основних його обов’язків. При складанні переліку розкрити завдання, що постають перед класним керівником, і конкретизувати зміст його роботи.

Шляхом бесід з членами активу класу виявити ставлення до доручення, що виконується, які труднощі виникали в роботі, хто і як допомагав їх долати.


2 день

Знайомство і вивчення плану виховної роботи класного керівника, бесіда з класним керівником щодо питань загальної характеристики класу, основних напрямів виховної роботи. Ознайомитись з основними вимогами щодо ведення класного журналу, щоденників.

Завдання 2

Ознайомитись з планом виховної роботи класного керівника, підготувати звіт про форми роботи, які розв'язують завдання морального, політичного, розумового, естетичного і фізичного виховання. При вивченні розділу “Робота з батьками” звернути увагу, на планування кожного аспекту виховної роботи з батьками.

Вивчити досвід роботи класного керівника щодо ведення основної навчально-виховної документації класу, формах обліку і звітності. Вивчити основні вимоги до ведення класного журналу, його змістовних розділів. Підготувати інформацію на тему: “Класний журнал як вид роботи класного керівника”.

Перевірити щоденники, їх ведення, охарактеризувати форми зв’язку з батьками через щоденник.


3 день

Відвідування виховного заходу з метою виявлення: загальної організації класного колективу, його згуртованості, ролі активу, інтересу учнів до заходів, рівня їх активності.

Завдання 3

Дайте аналіз виховного заходу за схемою:

  1. Тема і мета.

  2. Структура.

  3. Оформлення.

  4. Зміст і методи проведення, відповідність меті та віковим особливостям учнів.

  5. Активність учнів, їх ставлення до даного заходу.


4 день

Вивчення характеру керівництва формуванням суспільної активності учнів класу: включення всіх учнів у суспільну діяльність, її відповідність інтересам учнів, потребам та здібностям.

Різноманітність форм, методів.

Завдання 4

За допомогою анкетного опитування визначити рівень суспільної активності учнів класу:

  1. Виявити кількість учнів, які виконують постійні або тимчасові громадські доручення; також учнів, що не охоплені громадськими дорученнями.

  2. Встановити наявність залежності між суспільною активністю батьків школярів.

  3. Виявити причини негативного або пасивного ставлення учнів до громадських доручень.

  4. Вивчити залежність ступеня активності школярів від характеру виконаної ними діяльності.


5 день

Підвести підсумки роботи студента-практиканта за участю класного керівника, методиста університету.

Залік з безвідривної практики.

Підготувати звітну документацію.

Завдання 5

Скласти звіт з практики:

  1. З якими напрямками роботи класного керівника ви ознайомились?

  2. Яку роботу проводили самостійно?

  3. Які форми і методи роботи вчителя, класного керівника вас найбільш зацікавили?

  4. З якими труднощами зустрілися?

  5. Ваші пропозиції.


1 день

Завдання 1

Вивчити рівень моральної вихованості школярів за допомогою методу анкетування. Анкетування є одним з найбільш поширених методів психологічного дослідження, який використовується у пед. практиці. Анкета, зазвичай, містить в собі декілька питань на які учні відповідають у письмовій формі. Питання, які використовуються в анкеті розподіляються на закриті і відкриті. При закритому питанні учень повинен вибрати одну із запропонованих відповідей, при відкритому – сам сформулювати відповідь. Перевага відкритих питань – можливість отримати більш повну змістовну інформацію; перевага закритих питань полягає у легкості обробки відповідей.

При складанні анкети необхідно приділяти увагу правильному формулюванню питань.

Основними вимогами щодо формулювання питань є такі:

  • питання повинно бути коротким і змістовним;

  • кожне питання повинно бути конкретним;

  • слід (при закритих питаннях) вказувати всі можливі варіанти відповіді,

  • питання слід формулювати таким чином, щоб уникнути стереотипних відповідей;

  • питання не повинні мати характер навіювання;

  • для виявлення рівня моральної вихованості школярів необхідно використати методику "Вибір" (див. додаток). Отримані під час дослідження дані обробити і представити у щоденнику.


2 день

Ознайомитись із спостереженням як методом психологічного дослідження. Вивчити прояви пізнавальної діяльності учнів на уроці та способи керування нею.

Спостереження є найбільш близькою до ситуації повсякдення процедурою отримання необхідних даних. Однак наукове спостереження відрізняється від спостереження мимовільного

  • воно завжди здійснюється з певною метою, досліджується конкретне психічне явище;

  • розробляється програма спостережень, в якій окреслюються конкретні задачі, аналізуються умови спостереження і можливі перешкоди, конкретизуються напрямки, за якими буде вестись спостереження,

  • забезпечується природність спостереження, тобто створюються умови, за яких спостерігач не впливає на перебіг подій, забезпечує об'єктивність спостереження, тобто спостерігач реєструє реальні факти, виражені кількісно і якісно, зафіксовані результати спостереження узагальнюються, систематизуються, аналізуються.

Основними вимогами до спостереження є проведення його у природних умовах трудової, навчальної або ігрової діяльності. Для забезпечення об'єктивності отриманих даних важливо, щоб досліджувані не знали, що за ними спостерігають, оскільки втрачається природність їх поведінки. Необхідно також, щоб сам спостерігач не втручався у діяльність досліджуваних, не впливав на їх поведінку, не регулював психічне явище, що вивчається, не давав оцінки.

Завдання 2

Шляхом спостереження визначити прояви пізнавальної діяльності учнів на уроці та способи керування нею:

а) спостереження шляхів організації та підтримання уваги учнів на уроці,

б) спостереження форм і засобів організації сприйняття навчальної інформації та його характер.


3 день

Завдання 3

Користуючись методом спостереження виявіть прояви пізнавальної діяльності учнів на уроці та способи керування нею

а) спостереження шляхів активізації пам'яті та її розвитку,

б) спостереження процесу активізації розумової діяльності школярів.

Спостереження за кожним пізнавальним процесом проводити на окремому уроці. Протокол спостережень можна вести за такою формою:


Діяльність вчителя

Поведінка учнів

Психологічний аналіз фактів











4 день

Завдання 4

Спостереження виховного впливу особистості вчителя в процесі навчальної діяльності.

Через спостереження проаналізуйте шляхи виховання особистості школяра в процесі навчальної діяльності.

Визначити як вчитель враховував індивідуальні особливості учнів під час уроку.

Проаналізуйте виховний вплив особистості вчителя на його діяльність на уроці (його зовнішнього вигляду, мови, школярів до учителя).


5 день

Ознайомлення із методом аналізу продуктів діяльності. Визначення ригідності словникового запасу учнів.

Аналіз продуктів діяльності є методом психологічного дослідження, що дозволяє знизити суб'єктивізм спостереження. У даному випадку дослідник має справу із об'єктивними, матеріально зафіксованими і тому стабільними фактами. Як джерело інформації можуть виступати продукти діяльності (твори, матеріали контрольних робіт, конспекти, чернетки виконання учбових завдань), різного роду документи, рукописи, щоденники тощо. Так, аналіз письмових робіт учнів з різних предметів допомагає встановити скерованість інтересів їх стійкість та дієвість, уважність учня.

Вони свідчать також про рівень здібностей учня. Навіть сам вигляд зошитів учня може говорити про його охайність, дисциплінованість або недбалість, незібраність тощо.

Завдання 5

Проаналізуйте у кількох учнів зошити для письмових робіт з різних предметів і на підставі аналізу складіть характеристику учнів як суб’єктів навчальної діяльності.

Завдання 6

Методом аналізу продуктів діяльності визначте ригідність словникового запасу кількох учнів (для аналізу використайте твори учнів).


Довідковий та інструктивний матеріал на допомогу студенту-практиканту


Схема вивчення учня

1. Загальні відомості про учня, клас, прізвище, вік, котрий рік навчається в даній школі, класі, звідки прибув; соціально-побутові умови сім'ї, фізичний розвиток, стан здоров'я.

2. Ставлення до навчання. Якість знань з предметів. Улюблені та нелюбимі предмети. Прояви захопленості, зацікавленості, активності, зосередженості, розсіяності, дисциплінованості у навчальній діяльності. Мотиви учіння: пізнавальні потреби і інтереси, розуміння значущості знань, почуття обов’язку тощо. Творча діяльність і інтереси учня. Рівень розумового розвитку: особливості мислення, мовлення, пам’яті, уваги.

3. Ставлення до громадської роботи, суспільно корисної праці, ігор, спорту, мистецтву, прояви ініціативи, самостійності, активності. Мотиви відповідального ставлення.

4. Ставлення до колективу, батьків, інших дорослих, прояви почуття колективізму, дружби, гуманізму. Мотиви ставлення до ровесників і дорослих. Ставлення колективу і дорослих до учня.

Примітка. Вивчення учня ведеться шляхом спостереження за ним в процесі уроку і поза уроком; бесід з самими учнями, вчителями, батьками. Для більш глибокого вивчення будь-яких особливостей учня необхідно використати природний експеримент, тести, аналіз продуктів діяльності. Зібраний матеріал аналізується, вказуються причини тих чи інших особливостей особистості, відмічається позитивне і негативне в учнях і намічаються шляхи подальшого розвитку учня.

^ Схема вивчення класу

1. Склад класу. Кількість учнів, число хлопчиків і дівчаток, вік учнів, кількість відмінників, невстигаючих учнів, другорічників з різних предметів.

2. Клас як колектив. Суспільно-політичний рівень учнів даного класу, цілеспрямованість, ініціативність у громадському і позакласному житті учнів. Характер взаємин між учнями як членами колективу, вплив колективу на окремих учнів, суспільна думка, її роль в класі, актив класу, його роль.

3. Ставлення до учіння. Рівень знань і переважаючі мотиви учіння. Прояви захопленості, зацікавленості, дисциплінованості. Заняття самоосвітою. Рівень розумового розвитку класу: основні прийоми роботи з учбовим матеріалом і рівень розвитку розумової діяльності.

4. Ставлення до громадської роботи, суспільно-корисній праці, ігор, спору, мистецтва. Наскільки свідомо, відповідально і зацікавлено учні ставляться до різних видів діяльності, рівень дисциплінованості і активності класу в різних видах діяльності.

Примітка. Вивчення класу здійснюється шляхом спостереження, бесід, тестів, анкет. Зібраний матеріал аналізується, піддається статистичній обробці; виявляються причини тих чи інших особливостей класу, відмічаються сильні сторони класного колективу; намічаються педагогічні задачі і шляхи їх виконання.


^ Орієнтовна схема спостереження і аналізу уроку студентами-практикантами

1. Школа, клас, предмет, тема уроку. Хто проводить урок (вчитель, практикант).

2. Підготовка до уроку. Педагогічні завдання, конспект уроку, виготовлені і саморобні навчальні посібники, підготовка приміщення до уроку.

3. Початок уроку. Вхід учнів і вчителя, привітання, встановлення дисципліни, організація уваги учнів, облік відсутніх, повідомлення про наступну роботу; час, витрачений на початок уроку.

4. Тип і структура уроку. Його місце в системі в цілому. Відповідність структури уроку поставленим перед ним освітніми і виховними завданнями.

Далі – в залежності від типу і структури уроку:

1. Перевірка домашніх завдань: методика перевірки, робота класу під час перевірки, характер помилок, їх розбір і виправлення, оцінка робіт і висновки вчителя; тривалість перевірки.

2. Усне опитування учнів: характер і послідовність питань вчителя, ступінь виявлення знань учнів, якість відповідей, виправлення відповідей, робота над культурою мовлення учнів, активність учнів під час опитування, підтримання уваги в класі, кількість відповідаючих, оцінка їх відповідей вчителем, тривалість опитування.

3. Вивчення нового матеріалу: підготовка учнів до сприйняття нових знань, організація уваги учнів, цільова спрямованість змісту, ідейний і науковий рівень, зв’язок з сучасністю і практикою; використання краєзнавчого матеріалу, зв’язок з раніше засвоєним матеріалом і іншими предметами. Логічність і переконливість викладення матеріалу, методи і прийоми вивчення нового матеріалу.

Методика і ефективність використання наочних посібників, техніка і методика експерименту (фізичного, хімічного та ін.). Утворення нових понять, перевірка зрозумілості нового матеріалу, опора на існуючі у учнів уявлення і поняття. Пізнавальна активність учнів на уроці щодо оволодіння новими знаннями, розвиток мислення, збудження інтересів, установка на засвоєння і використання знань. Відповідність змісту матеріалу уроку програмі і шкільному підручнику; тривалість вивчення нового матеріалу.

4. Завдання додому: методика завдання додому, методичні вказівки щодо виконання завдання, формування стимулів до виконання завдання, тривалість подання завдання.

5. Закріплення нового матеріалу: методика закріплення повторення нового матеріалу, вправи і інші види самостійної роботи, навчання, прийомів самостійної роботи і використання знань, засоби стимулювання учнів під час роботи щодо закріплення і засвоєння знань і навичок, активність учнів, ступінь розуміння і засвоєння матеріалу, колективна і індивідуальна робота з учнями при труднощах в розумінні нового матеріалу; тривалість роботи по закріпленню.

6. Закінчення уроку: поведінка учнів в класі під час дзвоника, організоване закінчення уроку.

7. Результат уроку: здійснення педагогічних завдань, виконання наміченого плану, виховне і розвивальне значення уроку: урок як частина системи уроків, використання нових методів у навчанні, зокрема особливості застосування інтерактивних технологій навчання на уроках.

Примітка. 1. Спостереженню і аналізу підлягають процеси психічного розвитку учнів (мислення, пам'ять, почуття, воля і ін.), поведінка учнів на уроці (ступінь їх активності, дисциплінованість, зацікавленість), діяльність і поведінка вчителя (керівна роль вчителя, вимогливість, уміння керувати собою і класом, педагогічний такт, мовлення вчителя, міміка, поза, впевненість емоційність, творче натхнення і т, ін.; ставлення учнів до вчителя і до предмету, який він викладає.

2. Спостереження ведуться під час уроку після попереднього ознайомлення з даною схемою.

3. При аналізі уроку особлива увага приділяється:

а) змісту уроку, його спрямованості, науковості;

б) відповідності уроку загальнодидактичним і методичним вимогам з даного предмету,

в) формуванню в учнів мотивів оволодіння знаннями, а також попередженню формалізму у знаннях учнів;

г) ступеню пізнавальної активності учнів;

д) якості саморобних навчальних посібників; ефективності експерименту на уроці;

є) використанню досвіду кращих вчителів, ініціативі і творчості вчителя, раціональному та ефективному використанню часу на уроці.


^ Схема аналізу виховних заходів

  1. Школа, клас, дата проведення, прізвище студента, який проводить цю роботу

  2. Вид позакласної виховної роботи з учнями, який проводиться студентом. Його відповідність віковим та індивідуальним особливостям класу.

  3. Педагогічні завдання, які поставлені перед даною роботою.

  4. Чому обрано саме цей вид і зміст роботи.

  5. План проведення цієї роботи, характеристика, оцінка його.

  6. Як готувався захід, яка робота проведена з активом і окремими учнями, як проявлялась і підтримувалась активність, самодіяльність і ініціатива учнів.

  7. Методика проведення роботи (як проводилась дана робота).

  8. Ставлення учнів до роботи (активність, самостійність, увага, інтерес, дисциплінованість).

  9. Роль класного керівника.

  10. Виховна цінність заходу.

  11. Загальна оцінка проведеної роботи.



Схема звіту студента щодо проходження

педагогічної практики

  1. Прізвище, ім’я, по-батькові студента-практиканта, факультет, курс.

  2. В якій школі і в якому класі проходила педагогічна практика. Яка характеристика школи (за матеріалами бесіди з директором школи і власних вражень) Ставлення до практиканта, педагогічною колективу і адміністрації школи.

  3. Коротка характеристика класу, в якому проходила практика (за матеріалами бесіди з класним керівником і за власними спостереженнями).

  4. Коротка характеристика успішності учнів і якість їх знань, невстигаючі учні і причіпні неуспішності у навчанні; які заходи використовувались для ліквідації неуспішності і попередження її (більш докладно описати роботу студента з невстигаючими учнями).

  5. Характеристика кабінету (з предмету).

  6. Виконання індивідуальною плану з навчальної роботи:

а) Що було намічено в плані з навчальної роботи,

б) В якій мірі виконано план;

в) Скільки і по яких темах було відвідано уроків вчителів, їх короткий аналіз.


^ Як вести щоденник

Щоденник є обов’язковим і основним документом студента-практиканта. Після перегляду щоденника методистами і по закінченню практики він повертається студенту.

Багато хто з вчителів, працюючи в школі, продовжують вести педагогічний щоденник. Як під час педагогічної практики, так і під час роботи в школі, ведення щоденника розвиває педагогічне мислення, вдосконалює уміння аналізувати і узагальнювати педагогічні явища і покращувати свою роботу.

Педагогічний щоденник  це не протокол, де лише відмічається проведена робота, в нього записується:

а) безпосереднє враження практиканта стосовно кожного відвіданого і свого проведеного уроку чи виховного заходу з коротким аналізом і узагальненнями;

б) спостереження за класом і окремими учнями;

в) зауваження щодо стану навчально-виховної роботи в школі.

Записи в щоденнику слугують матеріалом для складання практикантом звіту з педагогічної практики і психолого-педагогічної характеристики. Тому повинні бути регулярними, змістовними, стислими, хоча остання вимога не виключає і фіксації емоційного ставлення студента до педагогічних явищ.


Форма ведення щоденника

Титульний лист

Щоденник з педагогічної практики студента(ки)

________________________________________________

(прізвище і ініціали студента)

_____курс ___________факультету _____________відділення

школа № ______ адреса школи________________________

методист кафедри педагогіки__________________________

методист кафедри психології__________________________

директор школи____________________________________

завуч школи_______________________________________

вчитель-предметник ________________________________

класний керівник __________________________________


Далі відводяться сторінки для списку учнів класу, переліку громадських доручень, плану роботи, спостережень. Поточна робота коротко фіксується у хронологічній послідовності за такою формою:

Дата

Зміст роботи

Психолого-педагогічні спостереження











^ Схема спостереження організації сприймання навчальної інформації учнями та його характер

  1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.

  2. Що являлося об'єктом сприймання учнів (мовлення вчителя, текст підручника, різноманітні наочні засоби) на різних етапах уроку?

  3. З якою метою використовуються наочні засоби на уроці?

  4. Як на уроці проявляються особливості сприймання учнів (цілісність, предметність, осмисленість, константність)?

  5. Які фактори зумовлюють якість сприймання (повноту, глибину, точність образу сприйнятого)?

  6. Як перевіряє вчитель якість сприймання школярами навчальної інформації?

  7. Чи спирається вчитель на попередній досвід учнів? Як це впливає на сприймання навчальної інформації?

  8. Особливості сприймання окремих учнів.

  9. Засоби, якими вчитель керує сприйманням учнів (установка на сприймання, формування інтересу, значимість сприйманого для суб'єкта).


Схема аналізу виховного впливу особистості вчителя в процесі навчальної діяльності

1. Дата, школа, клас, вчитель, предмет, тема.

2. Емоційна насиченість уроку. Прояв і формування вищих почуттів – інтелектуальних, моральних, естетичних:

а) формування внутрішньої мотивації уміння, позитивного ставлення учнів до навчання як до свого громадського обов’язку;

б) прояви пізнавальної зацікавленості та засоби, якими вчитель викликав їх;

в) розвиток моральних якостей учнів.

3. Настрій вчителя і учнів під час уроку. Емоційний стан вчителя та ставлення учнів до нього.

4. Формування і розвиток вольових рис характеру учнів (дисциплінованості, витримки, наполегливості, володіння собою тощо). Прояв вольових рис характеру вчителя.

5. Прояви та розвиток загальних і спеціальних здібностей учнів Врахування вчителем "мислительного" та “художнього” типу розумової діяльності учнів та інших особливостей пізнавальних процесів.

6. Виховне значення індивідуального підходу до учнів під час уроку.

а) індивідуальна робота з дітьми у яких слабка нервова система (розвиток впевненості у своїх розумових та фізичних силах, заохочення активності, поступове включення в діяльність. що вимагає подолання труднощів);

б) підхід до учнів з перевагою процесів збудження (засоби, що спонукають стримувати себе, розвивають уміння володіти собою, стимулюють потребу у точних та спокійних рухах тощо);

в) робота із школярами, у яких недостатня рухливість нервових процесів (тренування переходу від однієї діяльності до іншої, розвиток активності, ініціативи);

г) привчання дітей не тільки швидко, але і акуратно, точно виконувати всі завдання, робити не тільки те, що цікаво, а й не цікаве завдання виконувати сумлінно.

7. Чи впливають відповіді школярів на подальші дії та слова вчителя?


^ Схема характеристики учнів як суб’єктів навчальної діяльності (методом аналізу продуктів діяльності)


Параметр



^ Позитивний тип


Негативний тип


Швидкість

Роботи виконані повністю, учень встигає за темпом класу.

Речення дописані повністю.

Якість виконання класних і домашніх робіт однакова

У письмових роботах є недописані речення, пропущені слова.

Домашні роботи виконані краще ніж класні

Старанність

Письмові роботи виконані акуратно, старанно, ретельно.

Завдання виконані халатно, недбало, неакуратно.

Когнітивні

організації

Завдання виконані правильно, без помилок, мають місце нестандартні підходи до рішення задач.

Конспективний матеріал включає схеми, графіки, символічні позначки.

Простежується високий рівень володіння мовою.

В роботах учнів багато помилок, завдання виконуються лише репродуктивно.

Конспекти без виділення смислових компонентів, виконані механічним переписуванням.

Володіння мовленням нераціонально







Схожі:

Звіт про форми роботи, які розв\Лекція 3 завдання складових виховання (розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного) План
Лекція 3 завдання складових виховання (розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного)
Звіт про форми роботи, які розв\Система роботи з батьками в Хотинському нвк «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня»
Найважли­вішою формою роботи педагогів з сім'ями учнів є батьківські збори, які забезпечують особисту зу­стріч з батьками їх вихованців,...
Звіт про форми роботи, які розв\“Затверджено”
Особливу увагу слід звернути на лікувальне харчування хворих дітей, яке є невід'ємною частиною лікувального комплексу. Слід наголосити...
Звіт про форми роботи, які розв\Литвинова Наталія
Форми та методи роботи з батьками підлітків групи ризику щодо профілактики наркоманії
Звіт про форми роботи, які розв\Відповідальність батьків за виховання дітей піхед Юлія магістрантка Інституту розвитку дитини
Педагогічна творчість В. О. Сухомлинського багатогранна І невичерпно багата. Учений-педагог, полум'яний публіцист ставить у своїх...
Звіт про форми роботи, які розв\Питання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів 4 курсу заочної форми навчання Інституту фізичного виховання І спорту спеціальності "фізичне виховання" розділ І. Загальна теорія фізичного виховання
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Звіт про форми роботи, які розв\Питання до самостійної роботи для студентів ІV курсу Інституту фізичного виховання І спорту Спеціальність «Фізичне виховання»
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
Звіт про форми роботи, які розв\VІ. завдання для самостійної роботи змістовий модуль І основні форми роботи з фізичного виховання в днз тема 1: Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня днз
Скласти анотацію на статтю Богініч О. Л. Оздоровча педагогіка. // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. – С. 18-19
Звіт про форми роботи, які розв\Олена Усик (Переяслав-Хмельницький) до проблеми комунікативності в процесі взаємодії соціального педагога з батьками
Льного виховання. Передача знань, досвіду, багатства моральної та духовної культури народу, формування всебічно розвиненої особистості,...
Звіт про форми роботи, які розв\Положення про Чемпіонат квн між командами академічних груп Інституту психології, історії та соціології Херсонського державного університету
Чемпіонат квн між командами академічних груп Інституту психології, історії та соціології хду проводиться згідно плану виховної роботи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи