Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл
Сторінка1/7
Дата16.11.2012
Розмір1.22 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ





ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ


Міжнародний Круглий стіл


«Європейська соціальна політика


і моделі соціального партнерства»


(в рамках реалізації проекту за програмою ім. Жана Моне)


17 травня 2012 р.


Донецьк 2012


УДК 37.01453:339.923

ББК С5


Є 24 Європейська соціальна політика і моделі соціального партнерства: Тези

доповідей. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. - ??? с.


Тези доповідей студентів українських та зарубіжних вищих начальних закладів, виголошені на Міжнародному круглому столі «Європейська соціальна політика і моделі соціального партнерства», що проводився в Донецькому державному університеті управління в рамках реалізації проекту за програмою ім. Жана Моне.


^ Керівники студентських проектів:


Діденко Ніна Григорівна, д. держ. упр., професор, декан факультету менеджменту, академічний координатор проекту навчального модуля «Європейська соціальна політикa і моделі соціального партнерства».

^ Тодоров Ігор Ярославович, д. і. н., професор, голова Донецького регіонального відділення Української асоціації європейських студій, академічний лідер проекту навчального модуля «Європейська соціальна політикa і моделі соціального партнерства».

^ Міхеєва Оксана Костянтинівна, д. і. н., професор кафедри соціології управління ДонДУУ, представник викладацького колективу навчального модуля «Європейська соціальна політикa і моделі соціального партнерства».

^ Чугріна Оксана Романівна, к.і.н., доцент, доцент кафедри філософії та психології ДонДУУ, представник викладацького колективу проекту навчального модуля «Європейська соціальна політикa і моделі соціального партнерства» .

^ Бєліков Олександр Володимирович, к.і.н., доцент, доцент кафедри соціології та політології ДонНТУ


ЗМІСТ





стор.

Розділ 1. Інтеграція та демократія в Європі та молодь ……..


6

^ Комлякова Юлія Юріївна (Донецький національний університет)

Україна в структурах безпеки Європейського Союзу………………………………



6

^ Брусілова Діана Ігорівна (Донецький національний університет)

Україна в контексті нової стратегічної доктрини НАТО ………………………...



7

^ Асоян Анна Арамайісовна (Донецький національний університет), Організаційно-правові засади співпраці України та Європейського Союзу у правоохоронній сфері …………………………………………………………………




9

^ Швець Олена Сергіївна (Донецький національний університет)

Обеспечение прав человека в деятельности Европейского Союза ………………...



11

^ Осмоловська Анна Олександрівна (Донецький національний університет)

Співробітництво України та ЄС в сфері охорони довкілля ………………………..



13

^ Почкалова Алеся Андріївна (Донецький національний університет)

Європейський Союз і проблема міжнародних конфліктів у сучасних міжнародних відносинах ……………………………………………………………..




15

^ Рожкова Тетяна Геннадіївна (Донецький національний університет)

Наркоторгівля – економічна основа тероризму …………………………………….



17

Розділ 2. Нова європейська економіка : місце молоді на ринку праці ……………………………………………………………………….



20

^ Пирогова Марія Володимирівна (Донецький державний університет управління)

Модель соціального партнерства у Великобританії ……………………………….




20

^ Подоляка Алла Євгенівна, Ніколенко Ганна Петрівна (Донецький державний університет управління)

Соціальне виключення: теоретичне пояснення феномену ………………………….




23

^ Демченко Крістіна Олександрівна, Попова Анастасія Вадимівна (Донецький національний технічний університет)

Проблема зайнятості молоді на ринку праці в Україні …………………………….




25

^ Євдокимова Юлія Олександрівна, Люта Олена Костянтинівна (Донецький національний технічний університет)

Проблеми молодіжного ринку праці в Україні ………………………………………




26

^ Шелганова Юлія Валеріївна, Ковтун Аліна Сергіївна (Донецький національний технічний університет)

Випускники-соціологи на ринку праці ………………………………………………..




28

^ Саламатіна Катерина Юріївна, Бурдело Катерина Вікторівна (Донецький національний технічний університет)

Проблема працевлаштування молоді в українському суспільстві …………………




30


Розділ 3. Загальноєвропейський простір вищої освіти та мобільність студентів : перспективи європейських програм …………………………………………………………………………….



32


^ Горбов Владислав Володимирович (Донецький державний університет управління)

Якість освіти у Європейському просторі …………………………………………..




32

^ Ліннік Анжеліка Геннадіївна, Гавріліна Крістіна Віталіївна (Донецький державний університет управління)

Освіта упродовж усього життя (LLL) як пріоритет ЄС у сфері освіти ……….




33

^ Ніколенко Ганна Петрівна (Донецький державний університет управління)

Особливості білінгвальної європейської освіти ……………………………………..



34

^ Книш Дар’я Олександрівна (Донецький національний університет)

Інтерналізація вищої освіти :місце і роль України………………………………….



36

Розділ 4. Молодь у боротьбі за здоровий спосіб життя ……...


38

^ Гришаєва Анастасія Андріївна, Бєлоконний Дмитро Валерійович, (Донецький державний університет управління)

Боротьба з палінням в Україні та ЄС ……………………………………………….




38

^ Тесленко Надія Олександрівна (Донецький державний університет управління)

Проблема алкоголізації молоді в країнах ЄС ………………………………………..




40

^ Фролова Анастасія Вадимівна (Донецький національний технічний університет)

Молодь та наркотик з звичайної аптеки ……………………………………………




42

^ Волобуєва Валерія Ігорівна (Донецький національний технічний університет)

Особливості розвитку, формування і збереження здоров’я молоді в сучасних умовах ………………………………………………………………………………….




43

Розділ 5. Молодь у контексті розвитку загальноєвропейської культури : проблеми культурної ідентичності ……………………………………………………………………..




45

^ Єлсукова Аліна Віталіївна (Донецький державний університет управління) Толерантність як практичний принцип розвитку культури міжетнічного спілкування ……………………………………………………………………………..




45

^ Бірюкова Анна Геннадіївна (Донецький державний університет управління)

Проблеми європейського мультикультуралізму …………………………………….


46


^ Зубенко Крістіна Олегівна, Діденко Дар’я Олександрівна (Донецький національний технічний університет)

Молодіжна субкультура «Транс-культура» ………………………………………...




47

^ Лакіза Юлія Олегівна, Кисельова Дар’я Володимирівна, (Донецький національний технічний університет)

РЕП ніколи не старіє ………………………………………………………………….




49

Розділ 6. Молодіжні організація та рухи в Європі : розвиток громадянського досвіду …………………………………..



52

^ Васильєва Елла Геннадіївна, Спасьоних Ірина Олегівна (Донецький національний технічний університет)

Рух стрейт-едж за здоровий спосіб життя ………………………………………..




52

^ Толкастер Анастасія Дмитрівна (Донецький національний університет),

Місце євреїв серед народів України. Єврейські організації …………………………



53

^ Кондратьєва Дар’я Сергіївна (Донецький національний технічний університет)

Центри консультування молоді. «Молода Європа» ………………………………...




56




  1. Інтеграція та демократія в Європі та молодь



Комлякова Ю. Ю.


Україна в структурах безпеки Європейського Союзу


Особливу роль у сучасній архітектурі європейської безпеки відіграють країни, які не належать до військово-політичних союзів, а тому гостро відчувають недостатність гарантій власної безпеки в умовах неефективності провідних інститутів безпеки. До таких країн належить і Україна, яка з тих пір як 16 років тому добровільно відмовилася від третього в світі ядерного потенціалу, безуспішно намагається сформувати систему зовнішніх гарантій для захисту власної національної безпеки [1].

У самому Європейському Союзі починаються процеси пошуку ефективних механізмів зниження напруженості на континенті. Мова йде про нову постблокову ідею безпеки, що орієнтована на нові виклики і передбачає участь не лише країн Євросоюзу, а йнайближчих сусідів і партнерів Європи (Росії, Україні).

Проте, формування нового світопорядку – це не лінійний позитивний процес. Глобалізація приносить не тільки вигоди, але й загрози. Наслідком багатополярності стало зниження ролі традиційних міжнародних структур (ООН, G8, яка трансформувалася у G20). Це вимагає створення нових або оновлення старих відповідно до вимог сьогоднішнього і завтрашнього дня. Відставання в розвитку – це бідність, деградація навколишнього середовища, епідемії, неконтрольована міграція, етнічні та релігійні конфлікти, міжнародний тероризм, кіберзлочинність, які явно загрожують стабільності міжнародного порядку [2].

Говорячи про цілі участі України в системі Європейської безпеки слід зазначити, що перш за все вона переслідує забезпечення національної безпеки своєї держави шляхом відображення внутрішніх (незрілість політичної еліти, високи йрівень корупції, внутрішня політична нестабільність, регіональні відмінності в політико-ідеологічних та зовнішньополітичних орієнтаціях населення, висока енергоємність економіки) і зовнішніх загроз (скорочення обсягів експорту, загроза втратити статусу країни - транзитера енергоресурсів, невизначеність позиції провідних країн ЄС в частині визнання місця і ролі України в міжнародному співтоваристві, конфлікти з Росією з приводу перебування Чорноморського флоту РФ, територіальні суперечки між Україною та Румунією, неврегульованість статусу Придністров'я) [3].

На даному етапі утілення в життя стратегії національної безпеки України не може бути здійснено повноцінно без участі Європейського Союзу в цьому процесі. Україна - це європейська країна з величезним промисловим, технологічним, аграрним і транзитним потенціалом. Без Київа модель загальноєвропейської системи безпеки буде не просто «кульгати», вона неможлива в принципі.

Україна посідає особливе місце: вона сприймається ЄС одночасно як потенційне джерело новітніх викликів, а також як надзвичайно важливий гравець у сучасній архітектурі європейської безпеки. У цьому зв’язку, в безпековій політиці ЄС щодо нашої держави перманентно присутні дві ключові тези: зацікавленість в локалізації та запобіганні поширенню на територію ЄС різного роду транскордонних загроз, а також необхідність тісної співпраці з Києвом в зазначеній сфері. Таке двояке ставлення Євросоюзу до України обумовлюються існуванням низки об’єктивних (які випливають з української геополітики в епоху постбіполярності) та суб’єктивних (пов’язаних з сучасними реаліями внутрішньополітичних та соціально-економічних процесів в нашій державі) чинників.

Україна також зацікавлена в розвитку співробітництва з ЄС в контексті СЄПБО, оскільки це сприятиме подоланню негативів її сучасної «межевої» геополітичної ролі, консолідації суспільства навколо західних цінностей, підвищенню рівня безпеки в регіоні, а також реалізації курсу на інтеграцію до ЄС.

Україна вже робить перші кроки в напрямку майбутньої участі в європейських силах безпеки. Можливими напрямами співпраці між Україною та ЄС є надання послуг з переміщення військ або перевезення військових вантажів із застосуванням авіатранспортних можливостей України; можливість залучення українських військових підрозділів до проведення операцій з врегулювання криз під егідою ЄС, розвиток співпраці між підприємствами військово-промислового комплексу, відповідними компаніями Україні і держав ЄС в сфері здійснення спільних проектів з досліджень та розробки нових типів озброєння і військової техніки, а також модернізації вже існуючих видів; співробітництво в рамках спільних космічних програм і розвідки.

З огляду на брак підтримки європейськими функціонерами євроатлантичних та європейських прагнень нашої держави, співпраця з ЄС у безпековій сфері може стати для України важливим кроком в рамках реалізації „політики малих кроків” на шляху до укладення угоди про асоційоване членство. Слід також зберегти статус партнерства у відносинах з ЄС в рамках СЄПБО. Останнє є унікальним явищем: попри подібність його інституційних механізмів на ті, що існують із іншими партнерами, його змістовне наповнення є більш вагомим і воно віддзеркалює особливе місце й роль України в сучасній системі міжнародної безпеки [4].

З 2005 року Україна користується привілейованим статусом в ЗПБО. Україна, разом з Республікою Молдова (РМ), має право приєднуватися до заяв і рішень ЄС в рамках Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС. Цей механізм інтеграції традиційно застосовується до країн-кандидатів на вступ до ЄС і, таким чином, у них є достатньо часу для адаптації до правил і механізмів ЗПБО [5].

Перспектива України полягає в тому, щоб шляхом інтенсивного діалогу з основними центрами – ЄС, Росією та США – зайняти місце перетину цих зон, простіше кажучи стати об'єднавчим форумом, стрижнем конструкції нової системи європейської безпеки. Саме в цьому полягають і гарантії, і конкурентні переваги її позаблокового статусу [6].


Література

  1. Литвиненко А. Европейская безопасность: возможно ли невозможное? / Горбулин В., Кононенко К. // «Зеркало недели. Украина» №6, 18 февраля 2011. – Доступ с http://zn.ua/POLITICS/evropeyskaya_bezopasnost_vozmozhno_li_nevozmozhnoe-75812.html

  2. Прутник Э. Украина как неотъемлемая составляющая будущей архитектуры европейского пространства безопасности // Агентство политических новостей, – 21 апреля 2012, - Доступ с http://www.apn.ru/opinions / article22450.htm

  3. Ермолаев А. Основные угрозы и пути обеспечения национальной безопасности Украины / Левцун А., Денисенко С. // Центр Социальных Исследований, - Доступ с http://www.sofia.com.ua/page101.html

  4. Семенюк О. Л. Спільна політика Європейського Союзу у сфері безпеки та оборони в умовах його розширення. : Дис... канд. наук: 23.00.04 - 2007.

  5. Костырев А. Роль Украины в новой системе европейской безопасности // Ежегодный информационно-аналитический бюллетень №2 "Украина-Россия. Второе дыхание", - Чернигов, 2010

  6. Зарембо К. Украина в системе безопасности ЕС: недооцененный партнер / Доступ с http://www.newsland.ru/news/detail/id/764349/


Брусилова Д. И.


^ Україна в контексті нової стратегічної доктрини НАТО


Одним із приоритетних напрямів зовнішньої політики України після здобуття незалежності стало забезпечення відповідних чинників національної безпеки країни, серед них - розвиток діалогу і співробітництва з НАТО з широкого кола питань. Стратегічні цілі зовнішньої політики України витікають з національних інтересів і геополітичних пріоритетів: виживання і розвиток як незалежної суверенної держави, що можливо виключно при поверненні України в світовий цивілізаційний простір як повноцінного і активного суб'єкта міжнародних відносин. Відомо, що не існує ніяких універсальних засобів збереження миру, але є цілий ряд положень – елементарних принципів, почерпнутих з історичного досвіду людства. Вивчення військово-політичної стратегії НАТО є актуальним сьогодні, тому що вона довела свою дієвість, здатність до активної адаптації до нових реалій та "викликів" часу, а також сприяла трансформуванню Альянсу з виключно оборонного союзу у військово-політичну структуру євроатлантичної безпеки.

Актуальність вивчення військово-політичної стратегії НАТО зумовлюється двома найважливішими аспектами: історичним – необхідність вивчення стратегії НАТО, та політичним – врахування історичного досвіду для формування зовнішньополітичного курсу нашої держави. У цілому, актуальність дослідження полягає у тому значенні, яке має вивчення історії формування та трансформації стратегії військово-політичного Альянсу – НАТО, з яким наша держава має особливі партнерські стосунки.

20 листопада 2010 р. в Лісабоні відбувся саміт НАТО, на якому була прийнята нова стратегічна концепція Альянсу. Стратегічна концепція 2010 року «Активна участь, сучасна оборона» – визначається як чітка і рішуча заява про найважливіші завдання та принципи НАТО, її цінності, мінливі умови безпеки та стратегічні цілі Альянсу на найближчі десять років.

НАТО описується в концепції як «унікальне співтовариство, засноване на цінностях і відданості принципам свободи особистості, демократії, прав людини і верховенства закону». У ній представлені три найважливіші завдання НАТО - колективна оборона, врегулювання криз і безпека на основі співпраці, а також підкреслюється солідарність Альянсу, важливість трансатлантичних консультацій і необхідність постійно здійснювати процес реформ.

Зміст Концепції свідчить про те, що в найближчі десять років Альянс, як і раніше буде прагнути до одноосібної ролі ведучої регіональної структури безпеки в Європі, активно брати участь у врегулюванні конфліктів в усьому світі (особливо в зонах, де безпосередньо зачіпаються його інтереси) і продовжувати політику розширення на Схід. Документ визначає нові загрози, які стали актуальними для НАТО в XXI ст. Мова йде про держави-ізгої, міжнародний тероризм, кібер-злочинність, розповсюдження зброї масового ураження, організовану злочинність, торгівлю людьми, наркотиками та зброєю. Таким чином, нова Стратегія дистанціюється від поняття оборони і наближається до поняття безпеки. НАТО не бажає обмежуватися обороною, а прагне сприяти політичному вирішенню конфліктних ситуацій, перш ніж вони будуть представляти загрозу безпеці альянсу. Доказом цього є констатація необхідності розвитку невійськових методів вирішення завдань альянсу – дипломатії, розвідки і допомоги в розвитку.

До нової сфери уваги Альянсу слід віднести і забезпечення енергетичної безпеки. НАТО планує «захищати енергетичну інфраструктуру», в тому числі і територій, якими здійснюється транзит енергоресурсів до Європи, а також власне лінії постачання.

Україні в процесі вироблення підходів до розвитку відносин з НАТО треба враховувати згаданий перелік загроз, що може значно спростити узгодження напрямів співпраці. Що стосується можливих дій НАТО щодо захисту енергетичної інфраструктури, то вони напряму торкаються інтересів України, яка є основною державою-транзитером для низки країн НАТО і вже мала сумний досвід перебування в центрі конфлікту зі зриву поставок енергоносіїв європейським споживачам.

Заслуговує на увагу також рішення Концепцією проблеми легалізації операцій НАТО за межами його кордонів відповідно до рішень ООН разом з тим підкреслюючи прихильність НАТО принципам Статуту цієї організації, документ не згадує про необхідність отримувати мандат Ради Безпеки для реагування на конфлікти за межами традиційних зон відповідальності НАТО, якщо вони загрожують безпеці його країн-членів. Зазначене положення потребує врахування українською стороною при плануванні співпраці з Альянсом через можливість опосередкоаного втягування нашої держави у конфлікти такого роду. Це може викликати негативні наслідки для національної безпеки України і поставити під загрозу відносини з третіми державами.

Одним з найважливіших елементів нової Концепції є внесок НАТО в процес досягнення безпеки на основі співробітництва. У документі стверджується, що, незважаючи на оборонний характер НАТО, в новому світі глобальних загроз і викликів безпеки він, безумовно, передбачає розвиток співробітництва з третіми сторонами. Участь у системі безпеки на основі співпраці жадає всеохватнього підходу і пщодо майбутніх місій, і в широкому сенсі планувальних структур НАТО.

Важливим і перспективним елементом відносин НАТО з третіми країнами є спільна участь у створенні загальноєвропейської системи ПРО, що можна порівняти з будівництвом «спільного даху безпеки». Безперечно, гідним уваги той факт, що декларація глав держав і урядів країн-членів НАТО за результатами Саміту містить окремий абзац, присвячений відносинам України – НАТО. Представники НАТО зазначають, що стабільна демократична і економічно процвітаюча Україна є важливим фактором євроатлантичної безпеки.

Країни-члени НАТО визнають суверенне право кожної нації вільно обирати систему безпеки і поважають політику Україна щодо «позаблокового» статусу. Одночасно вони заявляють про готовність і далі надавати відповідну підтримку Україною в процесі проведення широкого спектру внутрішніх реформ. Країни-члени НАТО також вітали бажання України продовжувати в повному обсязі співробітництво в рамках особливого партнерства з НАТО і інтерес до розробки нових сфер співробітництва.

Доволі важко правильно окреслити лінію політичної поведінки України в євроатлантичних координатах нової Стратегічної Концепції. Видається виправданим надати відповіді на найбільш важливі питання та проблеми, які будуть окреслювати параметри такої поведінки. Але видається виключно необхідною глибока синхронізація стратегічно партнерських відносин України із Організацією Північноатлантичного Договору на тлі розв’язання фундаментальних для самого майбутнього Альянсу подій та викликів.

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України донецький державний університет управління

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України донецький державний університет управління
Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а Тел.: (062) 3384296, 3041297, факс: (062) 3384296, 3377108
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни закарпатський державний університет
Наукові повідомлення учасників можуть посилатися як тези, які будуть надруковані у збірниках матеріалів конференції
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Донецький державний університет управління кафедра вищої математики Індивідуальна робота
Для 14 регіонів України наведені чинники споживацьких витрат на душу населення у гривнях (y) та грошові доходи на душу населення...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління тези доповідей міжнародний Круглий стіл iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи