Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм icon

Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм




НазваНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Сторінка16/22
Дата24.08.2012
Розмір4.18 Mb.
ТипДокументи
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22
^




УДК 339.92:341.232.2 (045)

SOME ASPECTS OF THE REGIONAL COOPERATION CARINTHIA - CHERNIVTSI

CARINTHIA – LOCATION IN THE HEART OF EUROPE

PLATZER Werner, PUSCHNIG Udo


Mag.,

Office of the Carinthian government, Austria


^ The article, by the example of regional cooperation Carinthia - Chernivtsi, reveals the practical dimension of cross-border cooperation in Europe


Key words: regional cooperation, Carinthia, Chernivtsi, cross-border cooperation,Europe.


In the age of globalization, the importance of regions as industrial and scientific areas is increasing dramatically. In these easily comprehensible units, also from a geographical point of view, it is the combined operations which promise success on international markets that are becoming effective. But regions are also distinguishing themselves by a strong social identification with their traditions and culture. With the increasing independence of the regions, the responsibility of politics is growing: positive ecological, economic, social and cultural development is creating an atmosphere of trust and a climate in which economic power and quality of life are flourishing hand in hand.

The location of Carinthia as a region with a promising future at the intersection of three cultures and as the bridgehead to Southern and Southeast Europe demands far-sightedness and strategic concepts. The foundations for the development of Carinthia as a technology, ecology, health, education and residential country have been laid. The politicians and public administrators as well as all Carinthians are aware of the responsibility of actively shaping their homeland.

Austria’s entry to the European Union, the breakdown of communism in Eastern Europe and the political reorganisation of the former Yugoslavia have brought about huge chances for Carinthia.

The chances have increased enormously, new opportunities for combined operations have come into being and old partnerships are being revived. Carinthia provides strategic locational advantages, following on from its historical tradition as a junction of thousand-year-old traffic arteries and trade relationships between the North Sea and the Balkans, between Eastern Europe and the western Mediterranean countries. Where simple wagons once carted the famous Noric Iron to the Mediterranean Ports, high-ranking traffic links and data-highways today connect the metropolises of Central Europe.

Carinthia comprises an area of 9533 square kilometres and a population 563925. More than 1200 lakes alternate with mighty ice-covered peaks in the idyllic surroundings. And of course, the Großglockner, the highest mountain in Austria, is also genuine Carinthian.


Despite the great economic importance of tourism in Carinthia, it is still the industry and manufacturing trades which provide the greatest contribution to the gross regional product of Carinthia. Every second person in Carinthia lives directly or indirectly from the net produce on the field of industry.

Three million visitors come to Carinthia annually. Whoever wants to escape the dullness of everyday life may find a colourful mixture in variety and flair there. Carinthia – that is quality of life and of holidays. Southern Austria, full of the joys of life, offers 2000 hours of sunshine per annum and human warmth.

Carinthia is particularly proud of its human capital: Carinthian employees are sought after. International concerns appreciate their motivation and willingness to work. In the last few years the Alps Adriatic University Klagenfurt with its main focus on economics, informatics and cultural studies has developed into a modern educational centre.

The University of Supplied Sciences in Klagenfurt, Spittal/Drau, Villach and Feldkirchen for construction, architecture, electronics, geoinformatics, medical IT, telematics and networking techniques, public management, as well as social and human management has proved to be a high-standard institute.

Politics and industry have recognised the region’s potential and have invested jointly in the location of the future, Carinthia. Strategies are being developed in a continuing process to make Carinthia fit for the future as an economic and scientific area.
^

The Cooperation Carinthia – Chernivtsi: Example of a Partnership


As possibly known Austria has a common history with the Region of Chernivtsi. During the time of the Austrian-Hungarian Monarchy the Bukowina was part of the Empire. Walking through the City of Chernivtsi of today you come across the witnesses of the past – many buildings and even the German inscriptions on channel caps remind of the common past. In the post-soviet era the Austrian Government successfully re-established partnerships between Austria and the independent Republic of Ukraine. The main intention of these partnerships has been to foster the political and economic stability of the newly independent state and to renew the neglected contacts.

Carinthia as a modern region in the heart of Europe has a lot of partnerships with similar regions all over the world. The cooperation with the Ukrainian Region of Chernivtsi is one with the most multiple and various fields of collaboration. It is an example for trans-border cooperation in Europe.

In June 1992 representatives of the Regional Government of Carnthia and the City of Klagenfurt paid a visit to the Region of Chernivtsi. As a result of these dense contacts an Austrian Library has been established within the newly founded Bukowina Centre at the University of Chernivtsi and a partnership contract between the two cities Klagenfurt and Chernivtsi was signed.

In the year 1993 the Regional Government of Carinthia made a board decision on the future partnership with the Region of Chernivtsi. In 1995 a contract between the Regional Government of Carinthia and the Regional Parliament of Chernivtsi concerning cooperation in the field of economic, cultural and social issues was signed. Representatives of both regions and cities have paid a visit to their partners several times. Further intensive contacts, such as Euroregion Upper Prut, and the contacts between the City of Wolfsberg, Alps Adriatic University Klagenfurt, University of Supplied Sciences and their partners in Chernivtsi, exceed the regional cooperation.

In 2001 Carinthia became partner of the Euroregion Upper Pruth. At this time the Region of Chernivtsi (UA), the Region of Belts (MD), the Region of Edinets (MD), the Region of Suceava (RO) and the Region of Botosani (RO) were members of the Euroregion Upper Prut.

In 1998 the “Georg Drozdowski Gesellschaft” in Klagenfurt was founded as one of the major partners of the cooperation. In 1998 the renovation and revitalisation of the Drozdowski Hall (Drozdowski Saal) in the former German National House (Deutsches Haus) was started. Nowadays it serves as a centre for events, congresses, workshops and exhibitions.

The regional cooperation of Carinthia and Chernivtsi comprises of historical, cultural, scientific, educational and social projects and humanitarian aid such as the project “Prostor II/Raum II” (equipping schools with IT and other technical devices) but also of projects supported by the European Union. Depending on specific events personal contacts and mutual delegations are on the regular agenda.

On the part of Carinthia Department 1 of the Carinthian Government is in charge of coordination of the cooperation. The major partners in Carinthia and Chernivtsi are

  • “Verein Österreich Kooperation” in Vienna and Lviv

  • the Austrian Lector in Chernivtsi

  • Honorary Consul Dr. Horst Schumi

  • “Georg Drozdowski Gesellschaft“ in Klagenfurt

  • Chernivtsi Regional State Administration

  • University of Chernivtsi

  • Bukovina Centre at the Universtity of Chernivtsi

  • Bukovinian Youth Block

  • Bukowina Phönix

  • “Boschstiftung”

  • City of Chernivtsi

  • City of Klagenfurt

  • City of Wolfsberg.

The following sample of mutual projects may exemplify the variety of activities:

  • official delegations to Carinthia and Chernivtsi,

  • a lot of publications, scientific conferences, events, and exhibitions with partners in Chernivtsi and Carinthia,

  • equipping schools with IT an other technical devices,

  • art exhibitions and books about the Chernivtsi Museum of Arts

  • social projects for old people, children and other persons in Chernivtsi in cooperation with various partners,

  • a model of the Chernivtsi Theatre for “Minimundus” in Klagenfurt in cooperation with the regional administrations of Carinthia and Chernivtsi, the cities of Klagenfurt, Chernivtsi, and Wolfsberg, the “Verein Österreich Kooperation”, and the Bukovina Centre at the University of Chernivtsi,

  • EU-projects with the City and the Region of Chernivtsi and the Euroregion Upper Prut.


LITERATURE:


    1. Bornemann I./Tiefenthaler P./Wagner R. (Hrsg.): Czernowitz. Eine Stadt im Wandel der Zeit. Mit besonderer Berücksichtigung ihres deutschen kulturellen Lebens: – Stuttgart/München, 1988.

    2. Braun H. (Hrsg.): Czernowitz. Die Geschichte einer untergegangenen Kulturmetropole. – Berlin, 2005.

    3. Bukowina Zentrum / Österreich Kooperation (Hrsg.): Minikosmos Bukowina. Kulturleistungen eines Landstrichs. – Czernowitz, 2006.

    4. Cordon C. / Kusdat H.: An der Zeiten Ränder. Czernowitz und die Bukowina. Geschichte, Literatur, Verfolgung, Exil. – Wien, 2002.

    5. Dienes G. M.: Fellner & Helmer. Die Architekten der Illusion. Theaterbau und Bühnenbild in Europa. – Graz, 1999.

    6. Drozdowski G. Damals in Czernowitz und rundum. Erinnerungen eines Altösterreichers, Wiederauflage. – Klagenfurt, 2003.

    7. Fräss-Ehrfeld C. (Hrsg.): Kärnten und die Bukowina. – Klagenfurt, 2002.

    8. Jandl D.: Historischer Überblick Klagenfurt. Von der Siedlung an der Furt zur Wissensstadt. – Klagenfurt, 2006.

    9. Kaindl R. F. Geschichte von Czernowitz von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart, Wiederauflage. – Czernowitz, 2005.

    10. Kühn F. Dr. Eduard Reiss. Der erste jüdische Bürgermeister von Czernowitz 1905–1907. – Konstanz, 2004.

    11. Lang R. Czernowitz. Ein historischer Stadtführer, 8. erweiterte Auflage. – Innsbruck, 2001.

    12. Lang R. Czernowitz in alten Ansichten, 2. Auflage. – Innsbruck, 2001.

    13. Lebouton E. Die Evangelische Pfarrgemeinde A.B. Czernowitz zwischen den beiden Weltkriegen (1918-1940), Sonderdruck. – Wien, 1969.

    14. Moro G. / Landeshauptstadt Klagenfurt (Hrsg.). Die Landeshauptstadt Klagenfurt. Aus ihrer Vergangenheit und Gegenwart. Band I und II. – Klagenfurt, 1970.

    15. Osatschuk S. / Sapolowskyj W. / Schewtschenko N. Denkmäler von Czernowitz. – Czernowitz, 2007.

    16. Reischer F. Der Protestantismus in Klagenfurt von der Reformationszeit bis zur Gegenwart. – Klagenfurt, 1964.

    17. Rychlo P. / Liubkiwskyj O. Literaturstadt Czernowitz. Autoren, Texte, Bilder. – Czernowitz, 2007.

    18. Scharr K. Die Bukowina. Erkundungen einer Kulturlandschaft. Ein Reiseführer. – Wien/Köln/Weimar, 2007.

    19. Schönett B. / Schönett G. Eine kurze Geschichte Kärntens. Ereignisse, Persönlichkeiten, Jahreszahlen. – Wien, 2005.

    20. Seemann H. Mythos Czernowitz 1880-1930. – Wien, 2001.


Платцер В., Пушніг У. Деякі аспекти регіонального співробітництва Карінтія – Чернівці. Каринтія – місце у серці Європи / Крайовий уряд Каринтії.

В статті, на прикладі регіонального співробітництва Каринтія-Чернівці, розкривається практичний вимір транскордонної кооперації в Європі


Ключові слова: регіональне співробітництво, Каринтія, Чернівці, транскордонна кооперація, Європа


Платцер В., Пушниг В. Некоторые аспекты регионального сотрудничества Каринтия - Черновцы. Каринтия - место в сердце Европы / Краевое правительство Каринтии.

^ В статье, на примере регионального сотрудничества Каринтия-Черновцы, раскрывается практическое измерение трансграничной кооперации в Европе


Ключевые слова: региональное сотрудничество, Каринтия, Черновцы, трансграничная кооперация, Европа


ТУРИЗМ


УДК 379.851 (045)


^ ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ


ЗАРЯ Ігор Вікторович,

кандидат економічних наук, доцент,

Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету


БОРИСЮК Оксана Анатоліївна,

старший викладач,

Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету


Україна володіє різноманітними туристськими ресурсами, розміщеними по всій її величезній території. Але, на жаль, потенціал ділового туризму регіонів України поки недостатньо відомий українським і зарубіжним діловим колам. В статті розглядаються регіональні особливості та можливості ділового туризму в Україні. Особливе значення приділяється оцінці потенціалу регіонів України як популярних дестинацій ділового туризму.


Ключові слова: діловий туризм, дестинації, регіональнй потенціал , економічний регін, туристичний регіон


Постановка проблеми. Поняття «діловий туризм» відносно нове, навіть за міжнародними стандартами. Ця галузь туризму зародилася на Заході наприкінці 70-х років минулого століття. Політичний та соціально-економічний розвиток вимагав проведення численних зустрічей, конференцій, переговорів, виставок та інших корпоративних заходів. Відтак виникла індустрія їхньої організації – діловий туризм: розміщення в готелях, транспортне забезпечення, професійний переклад та багато інших супутніх послуг. Враховуючи те, що обслуговування зустрічей та конференцій проводилося на найвищому державному та бізнесовому рівні, діловий туризм набув великої популярності та почав приносити значні прибутки. За даними компанії «Мономакс», середня конференція міжнародної асоціації (приблизно 700 учасників) приносить прибуток 1 млн. $ US. Як правило, турист, що здійснює ділову поїздку – бізнесмен витрачає на день у 3 рази більше ніж звичайний турист. Так у звіті Міжнародної асоціації конгресів та конференцій (ICCA) за 2008 рік зафіксовано середні щоденні витрати одного делегата на міжнародній зустрічі у розмірі 547 $ US (для порівняння, достатньо забезпечений турист витрачає в середньому $100-200 за добу), що є найвищими за останні 10 років, а прибуток від проведення усіх міжнародних ділових зустрічей в світі за 2008 рік склав 12 млрд. $ US [1].

За даними Держслужби туризму й курортів України, у 2007 році загальний ринок ділового туризму становив приблизно $40 млн. Офіційна цифра мізерно мала — приблизно 4% від усього ринку турбізнесу. Але оскільки громадяни Євросоюзу в’їжджають до України без візи й у графі «мета візиту» на картці тимчасової реєстрації пишуть стереотипну фразу «приватна поїздка», то можна припускати, що частина з них насправді є споживачами послуг саме бізнес-туризму. Отже, частка ділового туризму в структурі ринку туристичних послуг є реально принаймні в декілька разів вищою. Наприклад в Криму, за даними Міністерства культури й туризму, 80% готелів у міжсезоння отримують прибуток майже винятково від конференцій, симпозіумів й інших виїзних бізнес-заходів. Але темпи росту прибутків від ділового туризму поки що не ті, які мають бути освоєні в Україні найближчим часом, особливо за умов підготовки та проведення Євро-2012.

У звязку з цим підвищується роль регіонального потенціалу ділового туризму, актуальним є можливість залучення для цих цілей різноманітних ресурсів різних галузей економіки, визначення тих засад на основі яких діловий туризм в Україні зможе стати не тільки дохідною справою національного масштабу, а й пріоритетним напрямом конкуренто-спроможного позиціонування України в світовому туристичному просторі.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність і етапи зародження ділового туризму в світі та перспективність його розвитку на сучасному етапі розглядають у своїх працях такі науковці Агафонова Л., Агафонова О., Бейдик О., Гергуль А., Мунін Г., Попович С., Роглєв Х., Сокол Т., Уокер Д. та інші[2-5,8]. До ділового туризму UN WTO відносить подорожі для участі у з’їздах, зборах будь-якої організації, наукових конгресах і конференціях, виробничих семінарах та нарадах, ярмарках, виставках та міжнародних салонах та інші ділові подорожі (установлення та налагодження обладнання, укладання контрактів). До числа ділових туристів UN WTO також включає водіїв вантажівок, комерційних агентів, стюардес та туристичних гідів, що постійно у роз’їздах та виконують свої професійні обов’язки за межами звичайного середовища [6]. Як визначає Александрова А.Ю., діловий туризм – це подорожі з діловою метою без отримання доходів в місці відрядження. На відміну від подорожей на відпочинок, рішення про відрядження, доходах та розмірах його фінансування приймають не самі туристи, а керівники організації [7]. За думкою Роглєва Х.Й. та Муніна Г.Б. «діловий туризм» – це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих заходах [8]. Але питання розвитку ділового туризму на регіональному рівні залишається об’єктом подальших досліджень.

^ Формулювання цілей статті. Метою цієї статті є аналіз регіональних особливостей та потенціалу розвитку регіонів України з позиції поширення ділового туризму в умовах необхідності пошуку нових напрямів розвитку туристичної діяльності з входженням України в діловий європейський економічний простір.

^ Виклад основного матеріалу. Соціально-економічний регіон являє собою складне об’єднання численних ланок виробничих і невиробничих систем і соціальної інфраструктури, об’єднаних єдиною територією, господарською організацією і відповідними управлінськими структурами.

Основними рисами економічного регіону є:

  • соціально-економічна цілісність – соціально-економічний розвиток території будується на основі виконання чітко окресленої для даного регіону виробничої функції в загальнотериторіальному поділі праці;

  • наявність певного, характерного лише для даного регіону соціально-економічного потенціалу, розкриття і використання якого є потребою і перспективою розвитку соціально-економічного регіону;

  • історико-географічна складова – як необхідна умова визначення історичних та територіальних особливостей становлення та розвитку регіону для науково-пізнавальних цілей;

  • природно-рекреаційна складова – визначає перелік факторів щодо розвитку рекреаційних комплексів для надання різноманітних оздоровчих та інших послуг враховуючи різноманітні потреби споживачів;

  • інформаційний чинник – відіграє важливу роль у позиціонуванні регіону в системі національного соціально-економічного розвитку і визначає місце регіону в інформаційному постіндустріальному суспільстві.

Основою формування соціально-економічних регіонів є потреба взаємодії галузевого і територіального поділу праці в рамках єдиного комплексу завдань.

Туристичний регіон, в свою чергу, як складова соціально-економічної системи і як конкурентна одиниця включає:

  • суспільно-економічні фактори;

  • туристську політику;

  • ринкові умови;

  • відносини з навколишнім світом;

  • ресурсний потенціал;

  • екологічну систему;

  • інтереси населення.

Основною метою функціонування туристичного регіону є забезпечення кнкурентоспроможності субєктів туристичної галузі на тривалий період.

Україна має вагомі об'єктивні передумови, щоб увійти до найрозвиненіших у туристичному відношенні країн світу. Маючи вигідне геополітичне розташування, вона з давніх часів є перехрестям транспортних та людських потоків з Півночі на Південь та із Заходу на Схід. Держава володіє значним туристсько-рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, переважно рівнинним ландшафтом, багатством флори і фауни, розвиненою мережею транспортних сполучень, культурно-історичними пам'ятками, широкою індустрією подорожей та туризму.

Перспективи реалізації даного потенціалу на теренах України зберігають свою актуальність навіть при тому, що за даними Державної статистики туристичний потік в Україну цього року в порівнянні з 2008 роком скоротився на 18% , а для ділового туризму – на 29% (таблиця 1, рис. 1).


^ Таблиця 1

В'їзд іноземних громадян в Україну (2006- 2009 рр.)


Рік

Кількість іноземних громадян, які в'їхали в Україну − усього*

Із них − за метою поїздки

Службова, ділова, дипломатична

туризм


приватна

навчання

2009

20798342

741878

1350245

18348128

103501

2008

25449078

1048370

1693348

22290975

65224

2007

23122157

908964

1444962

20563044

49481

2006

18935775

1011230

1210156

16552159

45262

* Без обслуговуючого персоналу транспортних засобів та транзиту.




^ Рис. 1. В'їзд іноземних громадян в Україну з діловою метою (2006- 2009 рр.)


Загальна тенденція скорочення кількості в’їздних туристів, у тому числі і з діловою метою, зберігається в і основних регіонах України, з кількістю туристів понад 100 тис. чол., представлена в таблиці 2 та на рис.2.

^ Таблиця 2

Туристичний рейтинг основних регіонів України за 2005-2008 рр.


№ з/п

Найменування області

2005

2006

2007

2008

Всього обслугов

ано туристів осіб

Всього обслугов

ано туристів осіб

Всього обслугов

ано туристів осіб

Всього обслугов

ано туристів осіб

 1

Дніпропетровська

101018

123953

136495

164148

 2

Донецька

106 534

125568

151924

155869

 3

Запорізька

96202

96662

114526

120151

 4

Івано-Франківська

147581

325198

737953

595031

 5

АР Крим

355186

335322

392709

351235

 6

Львівська

90 756

93553

117242

143610

 7

Одеська

117 669

127345

133038

127598

 8

Харківська

109615

85744

135231

137506



^ Рис. 2. Туристичний рейтинг основних регіонів України за 2005-2008 рр.


У 2009 році дана тенденція посилилась і склала від 15,5% в Харківській області до 35,6% - в Дніпропетровській. Це свідчить про необхідність пошуку шляхів залучення туристів на нових туристичних напрямках для подальшої розбудови індустрії туризму в регіонах. Одним з напрямів концентрації зусиль в туристичній галузі є розвиток ділового туризму в Україні.

До початку 90-х років подорожі з такою метою в Україні та РСРС мали назву «відрядження». В англійській мові, що є міжнародною мовою бізнесу та туризму, термін Tourism не застосовується для визначення ділового туризму так як туризм у свідомості притолежен роботі, для цього є спеціальний термін - Business Travel, що відтіняє цю протилежність. Зараз в Україні з терміном «Business Travel» чи діловий туризм часто використовують абревіатуру «MICE» та поняття індустрія зустрічей. Англійський-термін абревіатура MICE, відображає структуру цього виду туризму: Meetings — М (зустрічі), Incentives — І (інсентів-заходи), Conventions — С (конференції), Exhibitions — Е (виставки) обовязково у множині.

1. ^ Поїздки на конгреси, конференції, саміти, симпозіуми виділяються особливим складом учасників:

— корпоративні учасники – великі, середні або дрібні компанії, чиї основні мотиви зустрічей мають комерційний характер. Це можуть бути зустрічі з питань маркетингу і продажів, тренінги менеджерів і таке інше. Корпоративний сегмент – найбільш ємкий (за кількістю заходів) сектор ділових поїздок на конгреси, конференції, саміти, з'їзди, симпозіуми (73-75 %). Але число учасників на корпоративних заходах невелике, коливається в середньому від 20 до 250 чоловік.

— асоціації та їх члени. Асоціації проводять заходи для вирішення «цехових» проблем, часто торговельно-економічного або наукового (та іншого творчого) характеру. На некорпоративний сектор ділових поїздок на конгреси конференції, саміти, з'їзди, симпозіуми припадає близько 14-15 % усіх заходів. Ці зустрічі об'єднують широке коло учасників — в середньому 200-250 делегатів, а трапляється збирається аудиторія в 2 тис. і більше делегатів.

2. ^ Поїздки на виставки і торгові ярмарки. Ці заходи проводяться для презентації продуктів і послуг з метою інформування гостей і стимулювання продажів. Виставки і торгові ярмарки проходять на площах експозиційних центрів, в їх організації бере участь велика кількість професіоналів.

Існує багато класифікацій виставок і ярмарків за складом учасників (міжнародні, національні, міжрегіональні і місцеві), предметом експозиції (універсальні, тематичні, галузеві і міжгалузеві), частотою проведення (періодичні, сезонні, одноразові), способу проведення (постійні, пересувні), цілям (для здійснення оптових і роздрібних продажів, для надання інформації про досягнення, комунікаційні) тощо.

Учасників виставок і торгових ярмарків можна розділити на дві основні категорії:

- експоненти, що рекламують і продають свою продукцію;

- відвідувачі, які приїжджають з метою ознайомлення з останніми досягненнями в різних областях економіки, науки, мистецтва, для укладання операцій і підписання договорів.

Учасники конференцій і ярмарків є активними споживачами широкого набору послуг як безпосередньо пов'язаних із заходом, так і такими, що виходять за його рамки. Тому доходи від проведення виставок складаються не тільки з надходжень від продажу експозиційної площі, але й від надання сервісних послуг учасникам та відвідувачам (туристичні послуги, вхідні квитки, клубні заходи і презентації, громадське харчування і таке інше). Додаткові послуги забезпечують понад половину усієї суми надходжень від даного виду ділового туризму. Економіка деяких великих міст значною мірою орієнтована на виставкову діяльність, наприклад, одним з найвідоміших виставкових центрів Європи є Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

3. Інсентив-заходи. Поява інсентив-туризму відноситься до 1960-х рр., а його розквіт припав на 1970-1980-і рр. Компанії (корпоратори) беруть участь в інсентив-заходах з двох причин. По-перше, для підтримки зовнішнього іміджу фірми. По-друге, для зміцнення внутрішньо-корпоративного клімату шляхом заохочення співробітників. Адже практика свідчить про те, що інсентив-тури є кращим стимулом до трудової діяльності в порівнянні з будь-яким споживчим товаром. Інсентив-заходи проводяться у різних формах: організація нарад і конференцій «без краваток», презентацій і просування продукції, поїздок на відпочинок, заохочення, навчання співробітників, тренінгів, виявлення творчих осіб. У них беруть участь співробітники, дилери і партнери компанії.

Середня тривалість інсентив-тура складає 6-7 днів. У складі інсентив-груп домінують керівний персонал (31 %) і менеджери з продажів (26 %), на партнерів припадає близько 29%, а на дистриб'юторів — 14%.

Узагальнюючи вищенаведене, слід зазначити, що в сучасній структурі міжнародного ділового туризму за даними «Horwath Axe Consultants» превалюють класичні ділові поїздки (70 % всіх ділових поїздок). Частка поїздок на конгреси і конференції складає більше 15 %, на виставки і ярмарки — понад 11 %. Приблизно 3-4 % поїздок припадає на інсентив-тури [5].

Фахівці зазвичай розглядають понятгя «Business Travel» як бізнес-систему, що складається з чотирьох підсистем: «компанії-замовники (вони направляють своїх співробітників у ділові поїздки)», «компанії-постачальники окремого виду послуг» (авіакомпанії, готелі, бюро з оренди автомобілів, страхові компанії і ін.), «компанії-постачальники повного комплексу послуг (туроператори) у сфері ділових поїздок» і «організації і фірми індустрії MICE».

У туристичній індустрії багато підприємств і організацій, які так чи інакше повинні вписуватися в єдину регіональну систему управління, метою якої є забезпечення тривалої конкурентоспроможності на ринку туристичних послуг. За допомогою системи управлінських засобів та аналізу структури визначається специфіка функціонування регіону в сегменті ділового туризму і на основі проведеного аналізу розробляється стратегія розвитку ділового туризму регіону з тим, щоб оптимізувати використання наявної інфраструктури ділового туризму та максимізувати отримання необхідного прибутку.

Аналіз структури ділового туризму підтверджує незначний вплив світової економічної кризи на окремі його сегменти. В першу чергу це стосується організації та проведенні виставок і семінарів. Участь у виставках – це ефективний засіб пошуку покупців товарів та послуг, бізнес-партнерів, проведення ефективної реклами компанії. Подібне сполучення «три в одному» робить участь у виставках ефективним антикризовим засобом. В умовах глобальної фінансово-економічної кризи суб’єкти господарювання змушені використовувати різноманітні запропоновані можливості. Таким чином, можна спрогнозувати пожвавлення ділової активності на ринку ділового туризму та індустрії MICE.

В інфраструктурі ділового туризму одне з центральних місць займають готелі і бізнес-центри. Це при тому, що ділові мандрівники потребують інших умов проживання і послуг, які не потрібні «звичайним туристам».

Сучасним готельним підприємствам в Україні для обслуговування ділових туристів властива типова структура послуг, низький асортимент та недостатня спеціалізація. Сьогодні лише 18% готелів України відповідають сучасним вимогам міжнародних стандартів якості за рівнем комфорту бізнес-класу. Як правило, такі готелі розташовані в Києві, Донецьку, Одесі, Львові, Харкові і Дніпропетровську, тобто в найбільших регіональних центрах.

На державному рівні поняття ділового туризму в Україні не відділене від туризму загалом. Відтак не існує цільової програми розвитку цього сегменту туристичної індустрії. Тим часом його частка складає близько 15 % від усього українського туризму, і надалі зростатиме, тож діловий туризм заслуговує на спеціальну увагу держави і окремий рядок у бюджетному фінансуванні національної туристичної галузі [5].

Виходячи з тенденцій міжнародного ділового туризму і враховуючи актуальність і перспективність даної галузі для України була створена Міжнародна асоціація ділового туризму, яка покликана об'єднати фірми і організації, що працюють у сегменті ділового туризму, і компанії-споживачі.

Міжнародна асоціація ділового туризму є незалежною громадською організацією міжнародного масштабу, діяльність якої направлена на всебічне сприяння переходу українського ділового співтовариства до міжнародних стандартів і етичних норм ведення бізнесу, інтеграції України в світовий економічний простір, налагодження конструктивного діалогу між владою і бізнесом, формування позитивного відношення до вітчизняного бізнесу в суспільстві і за кордоном.

Асоціація надає особливе сприяння діловій громадськості регіонів України і світу в розумінні специфіки ділового туризму, а також їх участі в міжнародних галузевих виставках і ярмарках, спеціалізованих повчальних заходах, ознайомлювальних турах, важливості і необхідності професійної і цілеспрямованої підготовки до галузевих зустрічей.

Потенціал ділового туризму вперше був представлений на великій міжнародній регіональній туристичній виставці в Україні. Сьогодні цільова тематична спеціалізована виставка, ярмарок, конференція, зокрема у сфері туризму, є найпоширенішим типом експозиції. Виставки індустрії ділового туризму перетворилися на визнані і впливові ділові форуми, в багатокомпонентні заходи, які разом з демонстрацією конкретних послуг, проектів і т.п. супроводжуються насиченою діловою програмою (конференціями, семінарами, круглими столами, презентаціями і ін.). Такі виставки активно підтримуються адміністраціями на державному, регіональному і муніципальному рівнях, авторитетними галузевими об'єднаннями і корпоративними структурами, просуваються службами PR, їх зміст широко відбивається в спеціальних буклетах, збірках, каталогах, відеороликах, вони освітлюються в галузевих і суспільно-політичних ЗМІ.

Висновки. З урахуванням актуальності й перспектив ділового туризму в Україні необхідно сприяти розвитку інфраструктури цієї галузі, створити інформаційну базу даних щодо пропозицій та споживачів послуг шляхом просування і розвитку світової концепції ділового туризму, освітньої діяльності в туризмі.

Українська туристична індустрія стоїть на шляху створення альтернативних регіональних ділових центрів для проведення гідних цільових виставкових заходів щодо ділового туризму. Цьому сприятиме спеціалізація і добросовісна конкуренція між містами і регіонами – підстава масштабних перетворень регіонального ділового туризму. Виставки ділового туризму вносять додатковий стимул в розвиток і вдосконалення туристичного потенціалу регіонів країни, широку презентацію вітчизняного і зарубіжного досвіду та практичних досягнень у сфері бізнесу і індустрії ділового туризму, формування відношення до менеджменту зустрічей як до професійної діяльності.

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22

Схожі:

Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2013. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2012. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин укладач: к ю. н., доцент Григоров О. М. Міжнародне право навчальна програма аспірантського семінару
Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconВипуск 1 (3), 2011 До випуску ввійшли наукові матеріали міжнародної наукової конференції «Інформаційна безпека держави: теоретичний та практичний виміри»
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconВипуск 1 (3), 2011 До випуску ввійшли наукові матеріали міжнародної наукової конференції «Інформаційна безпека держави: теоретичний та практичний виміри»
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи