Закон україни icon

Закон україни




НазваЗакон україни
Сторінка1/4
Дата24.08.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4





Проект

Вноситься народними депутатами України





Литвиним В.М.





Табачником Д.В.





Курилом В.С.





Каракаєм Ю.В.





ЗАКОН УКРАЇНИ

^

Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів

вищої кваліфікації



Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку державної системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації як важливого елементу забезпечення розбудови науки і освіти в Україні з урахуванням світового рівня науково-технічного прогресу, інтелектуального та духовного зростання громадян, зміцнення наукового потенціалу держави, а також основні принципи діяльності статус, функції, повноваження Вищої атестаційної комісії України як основної ланки державної системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.


^ Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Основні терміни та їх визначення


У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

атестація – визнання науковою громадськістю та державою в особі уповноважених на це органів рівня кваліфікації вченого;

атестаційний процес – послідовний комплекс експертних дій щодо оцінки наукового рівня праць вчених і прийняття учасниками атестаційного процесу колегіального рішення про визнання (невизнання) відповідності (невідповідності) рівня наукових праць та кваліфікації вчених кваліфікаційним вимогам, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національною академією наук України;

вчені звання – рівні наукової та/або педагогічної кваліфікації вченого в результаті наукової та/або науково-педагогічної діяльності в межах певної наукової галузі та спеціальності;

галузь науки – частина науки, яка охоплює споріднені знання;

дисертація на здобуття наукового ступеня – написана у вигляді спеціально підготовленого рукопису чи опублікованої монографії кваліфікаційна наукова праця, в якій автор узагальнює особистий власний доробок, отриманий у творчому процесі розв'язання наукової або науково-прикладної проблеми чи конкретного завдання;

здобувач наукового ступеня (вченого звання) – особа з повною вищою освітою, яка володіє глибокими фаховими знаннями й отримала в результаті проведення наукових досліджень значні наукові досягнення в певній галузі науки, а також здійснює науково-педагогічну діяльність, що дозволяє їй в установленому порядку претендувати на присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання;

наука – сфера людської діяльності, що спрямована на вироблення та теоретичну систематизацію нових об'єктивних знань щодо дійсності, містить суму накопичених людством знань, які формують наукову картину світу та суспільного життя;

наукова експертиза – діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка наукового рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів;

наукова кваліфікація – ступінь і вид професійної освіченості фахівця, наявність у нього знань, вміння та навичок, необхідних для виконання ним певної наукової роботи;

наукові ступені – встановлені рівні наукових кваліфікацій, які присуджуються за виконання та прилюдний захист відповідних кваліфікаційних наукових праць;

нострифікація – визнання в Україні дипломів про наукові ступені, видані уповноваженими органами інших держав;

учасники атестаційного процесу – центральні органи виконавчої влади та колегіальні органи установ і організацій, яким цим Законом надано право брати участь в атестаційному процесі;

учений – фізична особа, яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати.


Стаття 2. Мета і завдання Закону


1. Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних із атестацією наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, забезпечення прав громадян на свободу наукової творчості, створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень.


2. Основними завданнями Закону є:

правове регулювання в галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

визначення принципів державної політики в галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

визначення повноважень органів державної влади та правового статусу суб'єктів атестаційного процесу;

регламентація процесу оцінювання наукового рівня вчених, які проходять атестацію, та їх наукових праць.


Стаття 3. Законодавство України про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації


1. Законодавство України про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації складається з цього Закону, Законів України "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.


Стаття 4. Державна політика у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації


1. Державна політика у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації визначається Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом України відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією України, а також цим Законом.


2. Реалізація державної політики у галузі атестації наукових на науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється Вищою атестаційною комісією України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.


Розділ II. СУБ'ЄКТИ АТЕСТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

^ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ЙОГО УЧАСНИКІВ


Глава 1. Загальні положення


Стаття 5. Система атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації


Систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації складають:

спеціалізовані вчені ради вищих навчальних закладів, наукових установ, вчені (науково-технічні, технічні) ради вищих навчальних закладів та наукових установ,

Вища атестаційна комісія України, її експертні ради;

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки.


^ Глава 2. Вища атестаційна комісія України


Стаття 6. Принципи діяльності Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.


2. Вища атестаційна комісія України реалізовує державну політику у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.


3. Діяльність Вищої атестаційної комісії України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, безперервності, забезпечення єдності державної політики та відкритості.


4. Вища атестаційна комісія України спрямовує свою діяльність на забезпечення прав та свобод людини і громадянина.


5. Вища атестаційна комісія України провадить свою діяльність на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Неправомірне втручання будь-яких органів, посадових осіб, підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян у вирішення питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комісії України, не допускається.


6. Вища атестаційна комісія України безперервно забезпечує здійснення державного управління і проведення єдиної державної політики у відповідній сфері суспільного та державного життя.


7. Вища атестаційна комісія України провадить свою діяльність відкрито, гарантуючи та забезпечуючи відповідно до закону доступ громадськості до інформації про неї. Видання Вищою атестаційною комісією України актів, що містять інформацію з обмеженим доступом, можливе лише у випадках, встановлених законом.


8. Вища атестаційна комісія України регулярно інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність, проводить громадські обговорення проектів актів, що стосуються прав і обов’язків громадян. Акти, що стосуються прав і обов’язків громадян, підлягають обов’язковому оприлюдненню.


Стаття 7. Правові засади діяльності Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України у своїй діяльності керується Конституцією, цим та іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України.


2. Організація, повноваження і порядок діяльності Вищої атестаційної комісії України визначається Конституцією, цим та іншими законами України.


Стаття 8. Статус та атрибути Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України є юридичною особою публічного права, за якою майно закріплюється на праві оперативного управління.


2. Вища атестаційна комісія України має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах Державного казначейства України.


3. Вища атестаційна комісія України набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.


4. Вища атестаційна комісія України є такою, що припинилася як юридична особа, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.


5. На будинку, де розміщується Вища атестаційна комісія України, вивішується табличка (вивіска) із зображенням Державного Герба України та найменуванням «Вища атестаційна комісія України» і піднімається Державний Прапор України.


6. Зразки печаток і відповідних табличок (вивісок) Вищої атестаційної комісії України затверджуються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 9. Завдання Вищої атестаційної комісії України


1. Основними завданнями Вищої атестаційної комісії України є:

забезпечення функціонування системи атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

участь у формуванні та реалізації разом з іншими центральними органами виконавчої влади державної політики щодо перспектив розвитку науки і техніки, кадрового потенціалу країни з урахуванням світового рівня науково-технічного прогресу;

забезпечення єдності вимог до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника;

координація діяльності органів виконавчої влади у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

розвиток міжнародного співробітництва у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.


Стаття 10. Повноваження Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України відповідно до покладених на неї завдань:

1) забезпечує разом з Національною академією наук України, державними галузевими академіями наук, центральними і місцевими органами виконавчої влади, а також іншими власниками, які мають у підпорядкуванні (сфері управління) науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, функціонування системи атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

2) формує в установленому порядку мережу спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах, науково-дослідних (науково-технічних) установах, що проводять наукові та науково-технічні дослідження, затверджує перелік спеціальностей (у тому числі разових), за якими ці ради можуть проводити захист дисертацій, присуджувати наукові ступені;

3) контролює якість атестації відповідно до цього Закону та Законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і "Про наукову і науково-технічну експертизу"

4) організовує і проводить періодичну атестацію спеціалізованих вчених рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, що проводять наукові та науково-технічні дослідження (далі - спеціалізовані вчені ради);

5) припиняє або обмежує в установленому порядку діяльність спеціалізованих вчених рад;


6) формує експертні ради Вищої атестаційної комісії України, мережу експертних рад і за їх участі проводить вибіркову експертизу або обов’язкову (у разі виникнення спірних питань) експертизу дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора філософії та доктора наук і атестаційних справ, які надходять із спеціалізованих вчених рад та вчених (науково-технічних) рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, періодично проводить оновлення складу експертних рад;

7) затверджує за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

8) аналізує разом з зацікавленими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади актуальність дисертаційних досліджень з урахуванням вимог науково-технічного та суспільного прогресу, розробляє відповідні рекомендації для керівників вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ та спеціалізованих вчених рад;

9) скасовує рішення спеціалізованих вчених рад та вчених (наукових, науково-технічних та технічних) рад про присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук у разі порушення цими радами встановленого порядку присудження наукових ступенів, а також інших вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

10) розглядає питання відповідальності спеціалізованих вчених рад за обґрунтованість прийнятих ними рішень, персональної відповідальності керівників та членів спеціалізованих вчених рад, експертів та офіційних опонентів за порушення процедури атестаційного процесу;

11) організовує роботу, пов'язану з установленням еквівалентності дійсних в Україні документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, аналогічним документам, виданим органами атестації інших держав;

12) вирішує в установленому порядку питання нострифікації (визнання) в Україні документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, виданих відповідними органами інших держав;

13) розглядає апеляції на рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження (неприсудження) наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, а також вчених (науково-технічних) рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ щодо присвоєння (неприсвоєння) вченого звання старшого наукового співробітника;

14) аналізує стан розвитку мережі аспірантури і докторантури, рівень забезпеченості держави науковими і науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації;

15) створює банки даних щодо наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, а також банк даних докторів наук і докторів філософії, які мають право залучатися до роботи у спеціалізованих вчених радах;

16) затверджує загальний перелік офіційних опонентів з кожної спеціальності, за якою проводиться захист дисертацій, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

17) надає платні послуги у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України;

18) застосовує в установленому законодавством порядку санкції за порушення законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, зокрема у випадках встановлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело (плагіату) у дисертації на здобуття наукового ступеню чи монографіях, публікаціях здобувача (носія) наукового ступеня або вченого звання, а також невідповідності робіт здобувача спеціальності, за якою проводиться захист дисертацій, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

19) забезпечує вирішення суперечок та розгляд спорів, що виникають у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

20) звертається до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

21) передає до правоохоронних органів матеріали щодо фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;

22) організовує надання інформаційних послуг з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

23) розробляє та затверджує регламент своєї роботи, а також інші нормативно-правові акти в межах своїх повноважень;

24) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

25) здійснює співробітництво з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

26) бере участь в роботі міжнародних організацій, конгресів та конференцій, проводить наради, семінари та інші заходи з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

27) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням;

28) інформує громадськість про результати своєї роботи, засновує засоби масової інформації, офіційні видання (збірники) актів законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника і публікує в них відповідні нормативно-правові акти і відомості, передбачені законодавством, та іншу інформацію, веде власний сайт в мережі Інтернет;

29) розглядає звернення громадян з питань, що належать до її компетенції;

30) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, необхідні для виконання
покладених на неї завдань.


Стаття 11. Права Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України має право:

1) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях під час підписання міжнародних договорів України з питань нострифікації (визнання) документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, співробітництва у галузі атестації наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

2) безперешкодно відвідувати вищі навчальні заклади, науково-дослідні (науково-технічні) установи та інші організації, що проводять наукові та науково-технічні дослідження незалежно від форм власності з метою перевірки додержання ними законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

3) застосовувати в установленому законодавством порядку санкції за порушення законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника; звертатися до суду з відповідними позовними заявами;

4) отримувати безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування інформацію і матеріали, а від вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ та інших організацій, що проводять наукові та науково-технічні дослідження - документи, статистичну звітність та іншу інформацію, необхідні для здійснення покладених на неї функцій;


Стаття 12. Структура і керівництво Вищою атестаційною комісією України


1. Діяльність Вищої атестаційної комісії України забезпечується її центральним апаратом.


2. Рішення Вищої атестаційної комісії України приймаються колегіально органом, який складається з сімнадцяти членів комісії, в тому числі її голови.

Головою та членами Вищої атестаційної комісії України можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу освіту, науковий ступінь доктора наук, вчене звання професора, досвід наукової або педагогічної роботи не менше десяти років і є відомими вченими у відповідній галузі науки.

Персональний склад Вищої атестаційної комісії України формується з представників:

системи атестаційних комісій – 2 особи, з числа яких визначається Голова Вищої атестаційної комісії України;

Національної академії наук України – 3 особи;

визнаних в установленому порядку державних галузевих академій наук України – 5 осіб;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки – 3 особи;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань оборони і військової політики – 1 особа;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики – 1 особа;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я – 1 особа;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики – 1 особа.

Окремі члени Вищої атестаційної комісії України можуть здійснювати свої повноваження на громадських засадах у випадках, визначених законодавством про державну службу.


3. Голова та члени Вищої атестаційної комісії України призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням попереднього складу Вищої атестаційної комісії України.


4. Голова, члени Вищої атестаційної комісії України та члени їх сімей (чоловік, дружина, діти, батьки) не можуть бути власниками, акціонерами або засновниками, входити до складу органів управління вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ та інших організацій, що проводять наукові та науково-технічні дослідження, а також отримувати від них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу.


5. Строк повноважень голови і члена Вищої атестаційної комісії України становить чотири роки. Одна і та сама особа не може обіймати посаду більше ніж два строки.

Повноваження Вищої атестаційної комісії України припиняються у день затвердження Кабінетом Міністрів України нового складу Вищої атестаційної комісії України.


6. Гранична чисельність працівників Вищої атестаційної комісії України затверджується Кабінетом Міністрів України.


7. Структуру центрального апарату і штатний розпис, а також положення про структурні підрозділи центрального апарату Вищої атестаційної комісії України затверджує її голова.


Стаття 13. Голова Вищої атестаційної комісії України


1. Голова Вищої атестаційної комісії України несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Вищу атестаційну комісію України завдань і здійснення нею своїх функцій.


2. Голова Вищої атестаційної комісії України:

очолює та спрямовує діяльність Вищої атестаційної комісії України;

представляє Вищу атестаційну комісію України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами в Україні, а також міжнародними установами та організаціями;

головує на засіданнях Вищої атестаційної комісії України та підписує від її імені рішення;

затверджує структуру, штатний розпис, положення про структурні підрозділи центрального апарату Вищої атестаційної комісії України, а за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики – також кошторис Вищої атестаційної комісії України;

призначає на посаду та звільняє з посади в установленому законодавством порядку працівників центрального апарату Вищої атестаційної комісії України, розглядає питання та застосовує заходи щодо їх заохочення і притягнення до дисциплінарної відповідальності;

видає накази та доручення, обов’язкові для виконання працівниками центрального апарату Вищої атестаційної комісії України;

розподіляє обов’язки між членами Вищої атестаційної комісії України, визначає ступінь їх відповідальності;

здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.


3. Після закінчення строку повноважень голова Вищої атестаційної комісії України продовжує виконувати свої обов'язки до призначення нового голови.


4. У разі відсутності голови Вищої атестаційної комісії України або неможливості здійснення ним своїх повноважень, його функції виконує один з членів Вищої атестаційної комісії України, визначений головою Вищої атестаційної комісії України, а у разі неможливості прийняття головою такого рішення – визначений на засіданні Вищої атестаційної комісії України.


Стаття 14. Члени Вищої атестаційної комісії України


1. Члени Вищої атестаційної комісії України мають рівні права при вирішенні питань, що належать до її компетенції, а також є незалежними у здійсненні своїх повноважень і самостійними у прийнятті рішень.


2. Член Вищої атестаційної комісії України має право:

здійснювати підготовку питань для розгляду на засіданні Вищої атестаційної комісії України;

вносити пропозиції про включення до порядку денного засідання Вищої атестаційної комісії України питання, які належать до її компетенції;

виступати на засіданнях Вищої атестаційної комісії України і висловлювати пропозиції щодо вирішення питань, які обговорюються;

здійснювати інші функції, які випливають з покладених на Вищу атестаційну комісію України завдань.


3. Член Вищої атестаційної комісії України зобов’язаний:

брати участь в засіданнях Вищої атестаційної комісії України та виконувати обов’язки, покладені на нього;

голосувати при прийнятті рішень Вищої атестаційної комісії України;

виконувати прийняті рішення Вищої атестаційної комісії України.


Стаття 15. Припинення повноважень голови та члена Вищої атестаційної комісії України


1. Припинення повноважень голови та члена Вищої атестаційної комісії України відбувається у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено, або у разі:

подання заяви про відставку;

порушення обмежень, передбачених законодавством про державну службу та про боротьбу з корупцією, а також частиною четвертою статті 8 цього Закону;

неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;

набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

досягнення граничного віку перебування на державній службі (для членів Вищої атестаційної комісії України, які є державними службовцями);

визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім;

припинення громадянства України або виїзд на постійне місце проживання за межі України;

смерті.


Стаття 16. Регламент Вищої атестаційної комісії України


1. Регламентом Вищої атестаційної комісії України визначаються внутрішні питання організації її діяльності, порядок діловодства, порядок підготовки матеріалів до розгляду на засіданні Вищої атестаційної комісії України, порядок підготовки і проведення засідань, порядок розгляду питань, прийняття і оприлюднення рішень, інші питання діяльності Вищої атестаційної комісії України.


2. Регламент Вищої атестаційної комісії України затверджується на засіданні Вищої атестаційної комісії України.


Стаття 17. Засідання Вищої атестаційної комісії України


1. Засідання Вищої атестаційної комісії України є основною формою її роботи як колегіального органу для розгляду найважливіших питань у сфері у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, обговорення напрямів діяльності Вищої атестаційної комісії України, оперативного та узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комісії України.


2. Засідання проводяться згідно з Регламентом Вищої атестаційної комісії України гласно і відкрито, за винятком випадків, передбачених законодавством.


3. Засідання Вищої атестаційної комісії України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від загального складу Вищої атестаційної комісії України.


4. Вища атестаційна комісія України на своїх засіданнях:

розглядає та приймає рішення з питань, що віднесені до її компетенції;

розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти нормативно-правових актів у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, прийняття яких відноситься до компетенції Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України;

приймає нормативно-правові акти з питань, що віднесені до її компетенції;

погоджує у випадках, установлених законодавством, проекти нормативно-правових актів інших центральних органів виконавчої влади;

затверджує щорічний звіт Вищої атестаційної комісії України;

затверджує Регламент Вищої атестаційної комісії України;

формує відповідно до своєї квоти, визначеної частиною другою статті 12, пропозиції щодо персонального складу Вищої атестаційної комісії України для їх внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, а також вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо наступного складу Вищої атестаційної комісії України у місячний строк до завершення терміну повноважень діючого складу Вищої атестаційної комісії України;

розглядає справи щодо додержання вищими навчальними закладами, науково-дослідними (науково-технічними) установами та іншими організаціями, що проводять наукові та науково-технічні дослідження, законодавства у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;


5. Рішення Вищої атестаційної комісії України приймаються на засіданнях, які проводяться у формі закритих або відкритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань.


Стаття 18. Рішення Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення, організовує та контролює їх виконання.


2. Рішення Вищої атестаційної комісії України приймаються у формі постанов та розпоряджень і підлягають виконанню у визначені ними терміни.

Зазначені рішення приймаються відкритим або таємним голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від загального складу Вищої атестаційної комісії України.


3. Нормативно-правові акти Вищої атестаційної комісії України набирають чинності в порядку, встановленому законом.

Нормативно-правові акти Вищої атестаційної комісії України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.


4. Нормативно-правові акти Вищої атестаційної комісії України після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти Вищої атестаційної комісії України, що стосуються прав і обов’язків громадян, не доведені в установленому порядку до відома наукової громадськості, є нечинними.


5. Рішення Вищої атестаційної комісії України або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами, органами місцевого самоврядування до Кабінету Міністрів України або адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Рішення Вищої атестаційної комісії України можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремих частинах.


6. Невиконання рішень Вищої атестаційної комісії України тягне за собою передбачену законом відповідальність.


Стаття 19. Експертні ради Вищої атестаційної комісії України


1. Експертні ради Вищої атестаційної комісії України є дорадчими органами Вищої атестаційної комісії України, на які покладено функції експертної оцінки оскаржуваних рішень спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника відповідно до цього Закону та Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", та проведення вибіркових експертиз дисертаційних досліджень.


2. Експертні ради Вищої атестаційної комісії України:

забезпечують єдність вимог до здобувачів, неупередженість, професіоналізм, об'єктивність експертизи при розгляді оскаржуваних рішень спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

проводять вибіркові експертизи дисертаційних досліджень;

здійснюють експертизу фахових наукових видань, в яких можуть бути опубліковані наукові праці здобувачів наукових ступенів;

вносять пропозиції Вищій атестаційній комісії щодо докторів наук і докторів філософії, які мають право залучатися до роботи у спеціалізованих вчених радах та виступати офіційними опонентами.

Експертні ради відповідають за якість і об'єктивність підготовлених ними проектів атестаційних висновків щодо відповідності дисертацій вимогам цього Закону і порядку присудження наукових ступенів, а рівня підготовки здобувачів – науковому ступеню доктора філософії або доктора наук.


3. Експертні ради Вищої атестаційної комісії України формуються Вищою атестаційною комісією України з числа провідних учених певної галузі науки за поданням Національної академії наук України, державних галузевих академій наук, інших власників, які мають у підпорядкуванні (сфері управління) науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також вищих навчальних закладів зі статусом національних.


4. До складу експертних рад Вищої атестаційної комісії України можуть входити лише доктори наук, які захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук не менше п'яти років тому та брали активну участь в атестаційному процесі.


5. Чисельність експертної ради складає до 12 осіб. У разі необхідності для розгляду особливо складних питань, порушених у конкретній дисертації, кількість членів експертної ради може бути збільшена за рахунок додаткових провідних фахівців з відповідної спеціальності.


6. Термін дії експертної ради Вищої атестаційної комісії України становить два роки.

Голова експертної ради Вищої атестаційної комісії України не може бути одночасно головою спеціалізованої вченої ради.

Загальний строк безперервної роботи експерта та голови в складі експертної ради Вищої атестаційної комісії України не повинен перевищувати трьох термінів.


7. Порядок роботи експертних рад визначається положенням про експертну раду Вищої атестаційної комісії України, яке затверджується Вищою атестаційною комісією України.


8. Фінансове забезпечення роботи фахівців, включених до складу експертної ради Вищої атестаційної комісії України, здійснюється на основі погодинної оплати праці за рахунок коштів, призначених на фінансування діяльності Вищої атестаційної комісії України.

Порядок і розмір оплати праці членів експертних рад встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Стаття 20. Відносини Вищої атестаційної комісії України з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації та громадськими організаціями


1. Вища атестаційна комісія України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.


2. Вища атестаційна комісія України при виконанні покладених на неї завдань взаємодіє зі спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, а також іншими власниками, які мають у підпорядкуванні (сфері управління) вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, науково-дослідні (науково-технічні) установи та інші організації, що проводять наукові та науково-технічні дослідження, а також з Національною академією наук України, державними галузевими академіями наук, що здійснюють окремі функції у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.


3. Вища атестаційна комісія України співпрацює з громадськими організаціями науковців і викладачів та іншими, забезпечує такі організації необхідною інформацією з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, за винятком випадків, коли доступ до такої інформації обмежено.


4. Вища атестаційна комісія України оприлюднює в засобах масової інформації повідомлення про свою діяльність і прийняті рішення.


Стаття 21. Відповідальність посадових осіб Вищої атестаційної комісії України


Голова, члени та працівники центрального апарату Вищої атестаційної комісії України за неналежне виконання своїх обов'язків, у тому числі за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю або конфіденційну інформацію, несуть відповідальність в порядку, визначеному законодавством України.


Стаття 22. Гарантії здійснення повноважень Вищої атестаційної комісії України


1. Вища атестаційна комісія України здійснює свої повноваження відповідно до Конституції та законів України незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.


2. Незаконне втручання органів державної влади, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, об'єднань громадян та їх представників у діяльність Вищої атестаційної комісії забороняється.


3. Вплив у будь-якій формі на голову та членів Вищої атестаційної комісії України, працівників її центрального апарату з метою перешкоджання виконанню ними службових обов'язків або прийняття неправомірного рішення, тягне за собою відповідальність, передбачену законом.


Стаття 23. Фінансове, матеріально-технічне та соціальне забезпечення Вищої атестаційної комісії України


1. Фінансування Вищої атестаційної комісії України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.


2. Кошти на утримання Вищої атестаційної комісії України, у тому числі розмір видатків на оплату праці її членів та працівників центрального апарату, передбачаються окремим рядком бюджетних призначень.


3. Плата за послуги, що надаються Вищою атестаційною комісією України фізичним та юридичним особам у випадках, визначених законами України, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зазначені кошти використовуються для фінансування діяльності Вищої атестаційної комісії України, зокрема матеріально-технічного її забезпечення, створення та розвитку інформаційно-аналітичної бази, видання друкованих органів Вищої атестаційної комісії України, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та соціально-побутового забезпечення членів комісії та працівників її центрального апарату, оплати послуг науковців, експертів та консультантів з науково-експертного та інформаційного забезпечення діяльності Вищої атестаційної комісії України.


4. Кошторис Вищої атестаційної комісії України затверджується її Головою за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики.


5. Працівники центрального апарату Вищої атестаційної комісії України є державними службовцями.

Оплата праці, матеріально-побутове забезпечення, транспортне та медичне обслуговування, надання соціальних гарантій Голові, членам та працівникам центрального апарату Вищої атестаційної комісії України здійснюються на умовах і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 24. Науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності Вищої атестаційної комісії України


1. Для виконання завдань, покладених на Вищу атестаційну комісію України, нею створюються на добровільних засадах наукові, консультативні та дорадчі органи.

Положення про наукові, консультативні та дорадчі органи затверджується Вищою атестаційною комісією України.


2. Для науково-методичного та інформаційного забезпечення своєї діяльності, прийняття збалансованих рішень Вища атестаційна комісія України залучає науковців, експертів, консультантів, представників громадськості.


3. Вища атестаційна комісія України засновує засоби масової інформації, в яких висвітлюються проблеми у сфері атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також інші питання діяльності Вищої атестаційної комісії України.


Стаття 25. Звернення Вищої атестаційної комісії України до суду


1. З метою захисту інтересів держави, а також у інших визначених законодавством випадках Вища атестаційна комісія України може подавати заяви до суду з підстав, передбачених законодавством.


2. Вища атестаційна комісія України у разі звернення до суду звільняється від сплати державного мита за позовами про захист інтересів держави.


  1   2   3   4

Схожі:

Закон україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Закон оптимуму; закон біогенної міграції атомів, закон 10-ти %, закон константності (Вренадського), закон зворотності (Далло), закон...
Закон україни iconЗакон України про охорону навколишнього природного середовища Закон України про екологічну мережу України 53 Закон України про екологічну експертизу 64 Закон України про екологічний аудит 83

Закон україни iconЗакон України "Про інвестиційну діяльність". Закон України "Про банкрутство". Закон України "Про оплату праці". Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Закон України "Про лізинг"
Управління фінансовою діяльністю підприємства. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Фінансово-економічні результати...
Закон україни iconЗакон України «Про соціальне партнерство» кзпп україни Закон України «Про охорону праці» Закон України «Про соціальний діалог» Трудовий кодекс
Який нормативно-правовий акт визначає поняття, систему та рівні соціального діалогу з питань охорони праці?
Закон україни iconЗакон України "Про заставу" від 02. 10. 1992р. (№2854 12) //. Закон України "Про іпотеку" від 05. 06. 2003р. (№898-iv ) // Збірник систематизованого законодавства. 2005. №8. С. 49-64
...
Закон україни iconЗакон України "Про власність // ввр україни. 1991. №20. Ст. 562. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ввр україни. 1991. №29. Ст. 377. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" // ввр україни. 1991. №38. Ст. 508
move to 0-11788151
Закон україни iconЗакон України «Про надзвичайний стан», стаття 22. Закон України «Про відходи», стаття 12. Закон України «Про захист рослин», стаття 17. Конституція України, стаття 16. Конституція України, стаття 92. 4
«Забезпечення екологічної безпеки І підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи...
Закон україни iconОсновні закони логіки
Закон тотожності. Закон суперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави
Закон україни iconЗакон України "Про власність // ввр україни. 1991. №20. Ст. 562. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ввр україни. 1991. №29. Ст. 377. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" // ввр україни. 1991. №38. Ст. 508
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” // ввр україни. – 1991. №29. – Ст. 377
Закон україни iconЗакон України „Про бюджетну систему" (втратив чинність). Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21. 05. 1997р. (з наступними змінами І доповненнями). Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік". Тема 5
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21. 05. 1997р. (з наступними змінами І доповненнями)
Закон україни iconЗакон україни про основи національної безпеки України Цей Закон відповідно до пункту 17 частини першої статті 92
Україні, визначальні потреби суспільства І держави, реалізація яких гарантує державний
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи