Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом icon

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом




Скачати 196.98 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом
Дата23.09.2012
Розмір196.98 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1. /313_06_04/ЛР 3-14 06 07.docМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРИКЛАДНОЇ МЕХАНІКИ


Методичні вказівки до виконання

лабораторної роботи №3


КІНЕМАТИЧНЕ

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ МЕТОДОМ

ПЛАНІВ”


з курсу „Теорія механізмів та машин”

для студентів денної та заочної форм навчання

напряму „Інженерна механіка”





Кривий Ріг - 2007




Укладачі: Рудь Ю.С., проф., д-р техн. наук

Кучма В.В., доц., канд. техн. наук

Білоножко В.Ю., ст. викладач


Відповідальний за випуск: Рудь Ю.С., проф.,

д-р техн. наук


Рецензент: доктор техн. наук, професор, завідувач кафедри технології машинобудування Криворізького технічного університету Кіяновський В.М.


Лабораторна робота №3 „ Кінематичне дослідження механізмів методом планів” є однією із 12 типових лабораторних робіт, яка входить у комплекс лабораторних робіт з основних розділів курсу „Теорія механізмів та машин” відповідно до програми вищих навчальних закладів напряму „Інженерна механіка. У методичних вказівках до кожної роботи викладено зміст, методику та порядок виконання роботи, наведено відомості про лабораторне обладнання та засоби вимірювання, що застосовуються при цьому. Коротко розглянуто теоретичні положення, перевірка яких складає предмет лабораторних робіт. Тематику та зміст робіт спрямовано на покращення підготовки студентів з курсу „Теорія механізмів та машин”, набуття ними практичних навичок дослідження механізмів.


РОЗГЛЯНУТО: СХВАЛЕНО:

на засіданні кафедри на вченій раді механіко-

теоретичної та прикладної машинобудівного факультету

механіки Протокол № 4 від 13.02.2007 р.

Протокол № 3 від 24.01.2007 р.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3.

КІНЕМАТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ

МЕТОДОМ ПЛАНІВ


Мета роботи. Набути практичних навичок дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.


Основи теорії. Ланки плоских механізмів можуть здійснювати поступальний, обертальний або плоский рухи. Швидкості та прискорення точок цих ланок визначаються за формулами загальної механіки.



Рис. 3.1

Розглянемо загальний випадок, коли ланка АВС механізму здійснює плоский рух (рис. 3.1, а). Позначимо - вектори швидкостей точок А, В, С. Миттєвий центр Р швидкостей ланки знайдемо на перетині перпендикулярів, проведених у точках А, В, С до лінії дії векторів . Оскільки відрізки РА, РВ і РС є миттєвими радіусами обертання точок, що розглядаються, то миттєва кутова швидкість ω визначиться із умови:


. (3.1)


Обернемо на кресленні довільну точку РV і з неї проведемо промені , , (рис. 3.1, б). Векторна рівність, наприклад, означає, що відрізок у деякому масштабі μV зображає вектор . З’єднаємо кінці променів між собою, одержимо фігуру рVabc, яка і є планом швидкостей ланки АВС. Точка РV є полюсом плану. Взагалі, планом швидкостей називається креслення, на якому вектори швидкостей точок ланок механізму зображено у деякому масштабі відрізками, відкладеними від спільної точки, яка називається полюсом плану. Очевидно, що модулі швидкостей VA = (pv a)ּ µv; VB = (pv b)ּ µv; Vc = (pv c)ּ µv, де круглими дужками позначено відрізки, довжина яких виміряється в міліметрах. Якщо швидкість виражено в м/с, то розмірність масштабу = м/сּмм.

Згідно з теоремою про швидкості точок плоскої фігури


. (3.2)


Але ж ; , тоді , де - відрізок, що зображає вектор швидкості точки В при відносному обертанні ланки навколо точки А. Модуль цієї швидкості VAB = (ab)∙µV.

Вектори , , перпендикулярні відповідним миттєвим радіусам РА, РВ і РС та пропорційні їм. Тоді фігура рvabc подібна фігурі АВС і повернена 900 відносно останньої в напрямку обертання ланки. План швидкостей ланки подібний обрисам ланки, а його розташування збігається з ланкою, оскільки чергування букв при обході трикутників abc і АВС по контуру в одному і тому ж напрямку однакове.

Таким чином план швидкостей має такі властивості:

  1. Відрізки, що зображують вектори абсолютних швидкостей точок ланки, мають початок у полюсі плану.

  2. Відрізки, що зображають вектори відносних швидкостей точок ланки, з'єднують на плані кінці відрізків, якими зображено вектори абсолютних швидкостей відповідних точок.

  3. План швидкостей ланки утворює фігуру, подібну обрисам ланки, але повернену на 90º в напрямку миттєвого обертання ланки.

Плани швидкостей, побудовані з одного полюса для всіх ланок механізму в заданому його положенні, умовно називають планом швидкостей механізму. При цьому таке креслення не буде потрібним усьому механізму. Подібність залишається правомірною лише для окремих ланок.

Планом прискорень називається креслення, на якому вектори прискорень точок ланок механізму зображено у деякому масштабі відрізками, відкладеними від спільної точки, що називається полюсом плану.

Для ланки АВС (рис. 3.2, а) планом прискорень буде фігура рааbс (рис. 3.2, б), утворена променями , кінці яких з’єднані між собою. Тут промені зображають у масштабі µа вектори прискорень . Причому їх модулі , , , де µа – масштаб плану прискорень, м/с2∙мм.



Рис. 3.2


Властивості плану прискорень аналогічні властивостям плану швидкостей. Різниця полягає у тому, що план прискорень повернений відносно ланки не на 90º, а на 180º - β у напрямку миттєвого кутового прискорення ε ланки, причому


tg β = . (3.3)

Відрізок зображає вектор повного прискорення точки В у відносному обертальному русі ланки навколо точки А. Модуль прискорення АВ = (.

Повне прискорення точки В у відносному обертанні навколо точки А дорівнює геометричній сумі нормального та дотичного прискорень, тобто:


. (3.3, а)

При цьому вектор спрямований уздовж АВ від точки В до точки А, а лінія дії вектора перпендикулярна до ВС. На плані прискорень відповідно маємо


,

де , а .

Таким чином, абсолютне прискорення точки В ланки АВС


. (3.4)

Цьому рівнянню на плані прискорень відповідає рівняння


.

Згідно з теоремою про подібність плану прискорень фігура, утворена відрізками, що зображають вектори повних відносних прискорень, подібна фігурі, яку утворюють на ланці відповідні точки і повернена відносно ланки на кут β у напрямку миттєвого кутового прискорення ланки.

Сукупність прискорень усіх ланок механізму в його заданому положенні, побудованих з одного полюса, називається планом прискорень механізму.

Щоб побудувати план швидкостей та прискорень механізму, треба мати його кінематичну схему у заданому положенні, закон руху ведучої ланки та поділити механізм на структурні групи Ассура. Швидкість та прискорення характерних точок ланок механізму визначають для кожної структурної групи окремо, розглядаючи групи у послідовності їх приєднання, починаючи з ведучої ланки. Для кожної групи Ассура треба складати системи векторних рівнянь швидкостей і прискорень та вирішувати їх графічно.

Методику побудови плану швидкостей та плану прискорень розглянемо на прикладі.


Рис. 3.3
Шестиланковий кривошипно-кулісний механізм поперечно-стругального верстата (рис. 3.3) складається із кривошипа 1, кулісного каменя 2, куліси 3, шатуна 4, повзуна 5 і стояка 6. Ведуча ланка, кривошип, обертається з постійною кутовою швидкістю ω1 = 10 рад/с. Розміри: lAB = 0.05 м, l = 0,12 м, lAD = 0,2 м, Н = 0,1 м, lDE = 0.08 м. Визначити швидкості VS3, VS4, VE і прискорення , , , точок S3, S4, Е ланок, кутові швидкості ω3, ω4 і кутові прискорення ε3, ε4 куліси та шатуна для положення механізму, коли кривошип утворює кут φ1 = 3000 зі своїм початковим положенням, за яке прийнято його горизонтальне праве положення.


Структурний аналіз заданого механізму показує, що він утворений послідовним приєднанням до початкового механізму (кривошип 1 і стояк 6) структурної групи II класу III виду (кулісний камінь 2 і куліса 3), до якої приєднано групу Ассура II класу II виду (шатун 4 і повзун 5).

Креслимо механізм у заданому положенні. Для цього спочатку обираємо довільно довжину відрізка (АВ) = 12,5мм, яким зображено кривошип (рис 3.5, а). Визначимо масштаб кінематичної схеми


0.004 м/мм.

Інші ланки зобразяться відрізками:


мм; мм;


мм; мм.


Побудуємо план швидкостей механізму.

Швидкість точки В кривошипа за модулем та напрямком визначимо за вихідними даними. VB = ω1∙lAB = 10∙0.05 = 0.5м/с. Спрямований вектор перпендикулярно кривошипу в напрямку його обертання (див. рис 3.4, а).

Зобразимо відрізком vb1) = 50мм (рис3.5, б), спрямованим так як і вектор . Визначимо масштаб плану швидкостей


µv = м/с∙мм.

Розглянемо тепер групу Ассура, утворену ланками 2 і 3. У геометричній точці В цієї групи слід розрізняти три фізичні точки, а саме: В1 – належить кривошипу 1, В2 - належить кулісному каменю 2 і В3 – коромислу 3 (див. рис 3.4, а).Точки В1 і В2 належать елементам обертальної кінематичної пари, взаємних лінійних переміщень не здійснюють і тому характеризуються однаковими швидкостями та прискореннями. Точки В2 і В3 належать елементам поступальної кінематичної пари, при переміщеннях кулісного каменя уздовж рухомої куліси взаємно зміщуються, їх швидкості та прискорення відрізняються.

З
Рис 3.4
гідно з умовою (3.2) векторні рівняння для визначення швидкостей точки В каменя і куліси набудуть вигляду:


;

, (3.15)


де = = - вектор переносної швидкості точки В2 кулісного каменя, що дорівнює швидкості точки В кривошипа; - вектор швидкості руху точки В3 куліси відносно точки В2 каменя; - вектор переносної швидкості точки С стояка; - вектор швидкості точки В3 куліси в її обертальному русі навколо точки С.

На плані швидкостей (рис 3.4, б) відрізком (pvb2) зображено вектори = . Через точку b2 паралельно кулісі (див. рис 3.5, а) проведемо лінію дії вектора . Переносна швидкість = 0 зобразиться відрізком (pvc) = 0. Через точку С перпендикулярно кулісі проведемо лінію дії вектора до перетину в точці b3 з лінією дії зображення вектора . На основі подібності знайдемо відрізок (cd), що зображає вектор із пропорції

. (3.16)

Звідки


мм.

Відрізок (pvd) зображає вектор .

Тепер розглянемо групу Ассура, утворену ланками 4 і 5. У цій групі геометрична точка Е також містить у собі три фізичні точки, зокрема: Е4 – належить шатуну, Е5 - повзуну, Е6 – напрямній (див. рис 3.4, а). Швидкості і = 0 відомі. Для визначення швидкості складемо векторні рівняння згідно з умовою (3.2), одержимо:


; (3.17)

,

де - переносна швидкість; - відносна обертальна швидкість точки Е навколо точки D; - переносна швидкість (напрямної); - швидкість точки Е5 повзуна відносно точки Е6 напрямної.

Вектор на плані швидкостей (див. рис 3.4, б) зображено відрізком (pvd). Через точку d перпендикулярно шатуну DE (див. рис 3.5, а) проведемо лінію дії вектора . Вектор = 0 зображається відрізком (pve6) = 0. Через точку е6 паралельно напрямній проведемо лінію дії вектора до перетину в точці е5. Відрізок (de5) зображає вектор , а відрізок (pve5) - .

На підставі подібності поділимо відрізки (cd) і (de) точками S3 та S4 у такій же пропорції, у якій центри мас S3 та S4 ділять коромисло CD і шатун DE. Відрізки (pvs3) і (pvs4) зображають вектори і швидкостей центрів мас коромисла і шатуна.

Модулі швидкостей заданих точок та кутові швидкості ланок обчислимо за формулами:


м/с;

м/с;

м/с;

рад/с;

рад/с.


Побудуємо план прискорень механізму.

Прискорення точки В кривошипа , модуль якого

м/с2,

де ω1 = 10 рад/с – кутова швидкість кривошипа; lAB = 0,05 м – довжина кривошипа.

Вектор зобразимо відрізком (pab) = 25мм (рис. 3.5, в), довжину якого обрано довільно.

Тоді масштаб плану прискорень


м/с2ּмм.

Розглянемо тепер структурну групу, утворену ланками 2 і 3 (див. рис 3.4, а).

Прискорення точки В2 кулісного каменя, переносний обертальний рух якому надає куліса, визначимо за теоремою Коріоліса:


, (3.18)

де = 0 – прискорення точки С; , - прискорення доцентрове та тангенціальне точки В3 куліси в її обертальному русі навколо точки С; - коріолісове (поворотне) прискорення рухомої точки В2, що виникає внаслідок обертального переносного руху каменя; - відносне прискорення руху точки В2 уздовж куліси.

Модулі прискорень:


м/с2;

м/с2.

Одночасно


. (3.19)

Довжини відрізків, якими зобразяться вектори і :

(cn1) = мм;


(bk) = мм.

Модулі векторів і не відомі, але відомо, що перпендикулярний, а паралельний кулісі.

Тепер побудуємо план прискорень, що відповідає рівнянню (3.18).

Вектор зображено відрізком (pab) (див. рис. 3.4, в). Від точки ра, як початку , відкладемо відрізок (рас) = 0, який зображає­ = 0. Наступній відрізок (сn1), що зображає , відкладемо паралельно кулісі в напрямку від точки В3 до точки С (див. рис. 3.4, а). Через точку 1 проведемо перпендикуляр до (сn1) – лінію дії . Потім від точки b, як кінця , відкладемо відрізок (bk), що зображає вектор . Напрямок відрізка (bk) (див. рис 3.4, в) визначимо поворотом на 90˚ в напрямку переносного обертання ω3 куліси відрізка (b3b2) плану швидкостей (див. рис 3.4, б), що зображає відносну швидкість . Через точку k паралельно кулісі (див. рис. 3.4, а) проведемо лінію дії до перетину в точці b3 з лінією дії . Відрізок (рab3) зображає абсолютне прискорення точки b3 куліси.

Для визначення довжини відрізка (cd), який зображає прискорення складемо пропорцію:


.

Звідки


мм.

На основі подібності знайдемо також положення точки S3 на плані прискорень та довжину відрізка (paS3), що зображає вектор .

Розглянемо тепер групу Ассура, утворену ланками 4 і 5. Прискорення і цієї групи відомі. Для прискорення точки Е складемо векторні рівняння:


; (3.20)

,

де , - переносні прискорення; , - прискорення доцентрове та тангенціальне точки Е в обертанні шатуна навколо точки D; - коріолісове (поворотне) прискорення точки В5 повзуна; - відносне прискорення точки Е5.

Модулі прискорень:


м/с2;


.

Відрізок, що зображає :


= мм.

Побудувавши план прискорень (див. рис 3.4, в), що відповідає рівнянням (3.20), та скориставшись принципом подібності, одержимо (pae), (pas4) та (n2e), яким зображено прискорення , та , відповідно.

Модулі лінійних та кутових прискорень:





Контрольні запитання


  1. Які види рухів здійснюють ланки важільних механізмів? Наведіть приклади.

2. Який вид твердого тіла називають плоским рухом? Які види механічних рухів віднесено до найпростіших?

3. Що називається миттєвим центром швидкостей ланки? Як знайти положення миттєвого центру швидкостей?

4. Як обчислити кутову швидкість ланки, якщо положення миттєвого центру швидкостей відоме?

5. У яких випадках можна визначити положення миттєвого центру швидкостей геометричними побудовами.

6. Поясніть поняття «абсолютна швидкість», «абсолютне прискорення», «відносна швидкість», «відносне прискорення»?

7. Швидкості та прискорення – це величини скалярні чи векторні? Якими параметрами характеризується вектор?

8. Швидкість та прискорення якої точки ланки можна приймати за переносні?

9. Що називається „планом швидкостей”?

10. Які відрізки на плані швидкостей зображають вектори абсолютних швидкостей, а які – відносних?

11. Чому план швидкостей ланки утворює фігуру подібну обрисам ланки? Як ця фігура розташована відносно ланки?

12. Що називається планом прискорень?

13. Які види прискорень виникають у точок ланки, що здійснює обертальний рух?

14. У яких випадках руху ланок виникає Коріолісове прискорення?

15. Які види прискорень можуть виникати у точок ланки, що здійснює плоский рух?

16. Які вихідні дані треба мати, щоб побудувати плани швидкостей та прискорень?

17. Як обчислити масштаб планів швидкостей та прискорень?

18. Як визначити величину та напрямок кутової швидкості ланки за допомогою плану швидкостей?

19. Як визначити величину та напрямок кутового прискорення ланки за допомогою плану прискорень?

20. Як визначити напрямок Коріолісового прискорення?

21. Як визначити величину та напрямок абсолютних швидкостей центрів мас ланок?

22. Як визначити величину та напрямок абсолютних прискорень центрів мас ланок?

23. У якій послідовності розглядають групи Ассура механізму, що досліджується, при побудові планів швидкостей та прискорень?


Обладнання та інструмент. Натурні зразки, моделі, макети або кінематичні схеми механізмів, штангенциркуль, кронциркуль, лінійка, циркуль, транспортир, мікрокалькулятор.

Порядок виконання роботи. Обрати об'єкт дослідження. З'ясувати закон руху ведучої ланки. Визначити види рухів усіх ланок механізму та точок, що досліджуються. У заданому положенні механізму виміряти за допомогою циркуля, лінійки та штангенінструменту розміри ланок. Накреслити в означеному положенні кінематичну схему механізму, виділити на ній досліджувані точки. Визначити які структурні групи утворюють кінематичний ланцюг механізму.

Обрати масштаб, побудувати план швидкостей усіх точок механізму, що розглядається. Обчислити абсолютні та відносні швидкості досліджених точок. Визначити величину та напрямки кутових швидкостей досліджуваних ланок.

Обрати масштаб, побудувати план прискорень усіх точок механізму, що розглядаються. Обчислити абсолютні та тангенціальні прискорення досліджуваних точок. Визначити величини та напрямки кутових прискорень досліджуваних ланок. Результати вимірювань та розрахунків занести у таблицю 3.1.


Таблиця 3.1


Назва та позначен-ня ланки, точки

Довжина відрізків на плані швидко-стей, мм

Лінійні швидко-сті, м/с

Кутові швидко-сті ланок,

рад/с

Довжини відрізків на плані приско-рень,

мм

Лінійні прискоре-ння,

м/с2

Кутові прискоре-ння,

рад/с2
























Звіт про виконання лабораторної роботи №3 з ТММ .

Кінематичне дослідження механізмів методом планів”


Студент Головко М. З.

Група ТМ-02-1.


1. Обладнання та інструмент:


2. Кінематична схема механізму (назва)


3. План швидкостей та прискорень

µv = м/с мм; µа = м/с2 мм.


Виконав: студент гр. (прізвище, підпис)


Прийняв: (прізвище, підпис)


Варіанти завдань до роботи 3


1. Механізм вирубного преса


ω1 = 18 рад/с




lOA = 0,1 м

lOS1 = 0,2 lOA

lAB = 0,5 м

lAS2 = 0,5 lAB

lBC = 0,42 м

lBC3 = 0,5 lBC

lBD = 0,42 м

lBS4 = 0,5 lBD

xC = 0,6 м




yC = 0,25 м









2. Механізм преса


ω1 = 12 рад/с




lOA = 0,14 м

lOS1 = 0,25 lOA

lAB = 1,22 м

lAS2 = 0,5 lAB

lBC = 0,4 м

lDS4 = 0,4 lDE

lCD = 0,65 м

lDE = 0,5 м

xE = 0,7 м




yC = 1,2 м








2.


3. Механізм коливального конвеєра


lOA = 0,15 м

lOS1 = 0,5 lOA

lAB = 0,8 м

lAS2 = 0,5 lAB

lBC = 0,4 м

lCS3 = 0,4 lBC

lBD = 0,85 м

lBS4 = 0,5 lBD

xC = 0,7 м




yC = 0,08 м









4. Механізм грохота-конвеєра


ω1 = 30 рад/с




lOA = 0,12 м

lOS1 = 0,5 lOA

lAB = 0,25 м

lAS2 = 0,5 lAB

lBC = 0,25 м

lBS3 = 0,5 lBC

lCD = 0,15 м




lDE = 0,5 м

lDS4 = 0,5 lDE

xC = 0,12 м




yC = 0,06 м









5. Механізм довбального верстата



ω1 = 28 рад/с




lOA = 0,15 м

β = 750

lBD = 0,36 м

lBS3 = 0,4 lBC

lBC = 0,2 м

lDS4 = 0,6 lDE

lDE = 0,55 м




xC = 0,04 м




xE = 0,36 м




yC = 0,34 м









Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „Кінематичне дослідження механізмів методом планів” з курсу „Теорія механізмів та машин” для студентів денної та заочної форм навчання напряму „Інженерна механіка”.


УКЛАДАЧІ: Рудь Юрій Савелійович

Кучма Владислав Володимирович

Білоножко Вікторія Юріївна


Реєстрац. № _____


Підписано до друку _______________2007р.

Формат А5

Обсяг 20 стор.

Тираж _______________­­­_прим.


Видавничий центр КТУ, вул. ХХІІ партз’їзду , 11,

м. Кривий Ріг


Схожі:

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження електростатичних полів методом зонда"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження електростатичних полів методом...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи «дослідження процесу хонінгування отворів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження процесу хонінгування отворів» / Укладачі: В.І. Савчук, А. В. Євтухов....
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до лабораторної роботи «дилатометричний метод дослідження властивостей металів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дилатометричний метод дослідження властивостей металів» з курсу «Фізичні властивості...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи «дослідження надійності робототехнічного комплексу для дорнування отворів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження надійності робототехнічного комплексу для дорнування отворів» /...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " дослідження дифракції світла на вузькій щілині "
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дифракції світла на вузькій щілині”...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Оцінка анормальності результатів вимірювань при контролі потужності приводу...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " "дослідження дисперсії світла у склі за допомогою гоніометра"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Дослідження дисперсії світла у склі за допомогою...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Розрахунок параметрів фактичного розподілу і оцінка достовірності впливу ремонту...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Визначення оцінок І довірчих меж для параметрів нормального розподілу при вимірюванні...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Оптимізація засобів технологічного оснащення металорізальних верстатів методами...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №3 „ кінематичне дослідження механізмів методом iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи на тему "ливарне виробництво"
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи на тему "Ливарне виробництво" з курсу "Технологія конструкційних матеріалів і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи