Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки icon

Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки




Скачати 221.14 Kb.
НазваСекція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки
Дата29.08.2012
Розмір221.14 Kb.
ТипДокументи

Додаток № 2

до наказу МОН

від 07.02.2011 року № 104

Секція 18. Право


Анотований звіт

по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки

1. Тема НДР: «Проектно-законодавче та навчально-методичне забезпечення ювенальної юстиції в Україні»

2. Номер державної реєстрації теми: № 0108U008409

3. Номер облікової картки заключного звіту: 0211U005135

4. Назва вищого навчального закладу, наукової установи, державного підприємства Національний університет «Одеська юридична академія»

^ 5. Характер НДР:

- фундаментальне дослідження.

6. Назва бюджетної програми:

- "Фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах та наукових установах" (КПКВ 2201020);

^ 7. Терміни виконання: початок - 2008, закінчення -2010.

8. Фактичний обсяг коштів, виділених на виконання НДР за весь період 258,736 тис. грн.

9. Керівник НДР: Оборотов Юрій Миколайович

10. Короткий зміст викладу запиту:

Мета проекту – створення проектно-законодавчої документації, проведення наукових досліджень, розробка та впровадження інформаційного та навчально-методичного забезпечення ювенальної юстиції в Україні

Основні завдання проекту:

дослідити міжнародно-правові стандарти захисту прав дитини та ювенальної юстиції, а також діючі зарубіжні моделі ювенальної юстиції;

проаналізувати чинне національне законодавство на предмет відповідності міжнародним стандартам захисту прав дитини та ювенальної юстиції, та порівняти правосуддя щодо неповнолітніх Україні та інших країнах;

розробити проекти законодавчих актів, спрямованих на впровадження ювенальної юстиції в Україні;

розробити і запровадити інформаційне-пропагандистське забезпечення впровадження ювенальної юстиції в Україні;

розробити і впровадити модель навчально-методичного забезпечення підготовки кадрів для системи ювенальної юстиції.


^ 11. Опис процесу наукового дослідження:

Робота виконана з застосуванням загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження: діалективного, соціологічного, історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного. Вивчена вітчизняна та зарубіжна література з проблем ювенальної юстиції, міжнародна, зарубіжна (частково) та вітчизняна нормативно-правова база, правова статистика, юридична практика. Науково-методичне забезпечення включає:

дослідження міжнародно-правових стандартів захисту прав дитини та ювенальної юстиції, а також діючих зарубіжних моделей ювенальної юстиції з метою запозичення позитивного досвіду створення та діяльності правосуддя щодо неповнолітніх;

аналіз чинного національного законодавства на предмет відповідності міжнародним стандартам захисту прав дитини та ювенальної юстиції;

моніторинг діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей та узагальнення їхньої практики;

розроблення науково-практичних коментарів законодавчих актів з ювенальної юстиції;

розроблення нових навчальних планів, робочих програм, навчально-методичних посібників з ювенальної юстиції та захисту прав дитини для перепідготовки юристів, психологів, соціальних педагогів, які працюють у системі ювенальної юстиції.

На підставі вивчення сучасного стану ювенальної юстиції в Україні та його порівняння з міжнародними стандартами ювенальної юстиції, а також з міжнародними зобов’язаннями України у цій сфері вироблені рекомендації щодо реформування ювенальної юстиції в Україні.


^ 12. Отримані наукові і (або) науково-технічні результати, їх наукова новизна та значимість.

Сформульовані такі концептуальні наукові результати, які ляжуть в основу пропозицій щодо реформування ювенальної юстиції в Україні:

1) встановлено, що правопорушуваність в молодіжному та дитячому середовищі, поширення наркоманії, алкоголізму та інших девіантних форм поведінки залишається серйозною соціальною проблемою в Україні.

Аналіз структури злочинності показує, що переважна більшість вчинюваних неповнолітніми злочинів відноситься до тяжких та особливо тяжких. Основну масу складають різноманітні злочини проти власності. За статистичними даними МВС України питома вага крадіжок складає 41,8 %; грабежів – 18,1 %; розбоїв – 4,3 %, незаконних заволодінь транспортом – 3,8 %, шахрайств – 3,6 %. Разом з тим спостерігається «омолодження» злочинності, зростання зухвальства та насильства при вчиненні злочинів, перетворення групової злочинності неповнолітніх в організовану і у професійну, збільшення «дівочої» злочинності;

2) аналіз причин дитячої правопорушуваності свідчить про наявність як загальних для усієї злочинної діяльності факторів, так і специфічних, властивих тільки для неї, зокрема:

несприятлива для виховання дітей обстановка у неблагополучних сім’ях;

несприятливе для виховання та освіти дітей шкільне середовище: неефективні або антипедагогічні методи впливу на «важких» дітей; конфлікти у навчальному колективі; прогульництво та відставання у навчанні;

негативний вплив позашкільного середовища, який породив феномен «дітей вулиці»;

негативний вплив засобів масової інформації, що пропагують антицінності;

вікові особливості психіки дітей;

неефективність молодіжної політики держави та інших суб’єктів політики;

неналежний рівень захисту прав дітей, дитяча безпритульність і бездоглядність, експлуатація дітей, найгірші форми дитячої праці тощо.

3) детермінанти правопорушуваності неповнолітніх, особливості правового та соціального статусу дитини у конфлікті з законом та дитини у контакті з законом вимагають створення особливої, спеціалізованої щодо дітей системи правосуддя та судочинства.

Дослідження зарубіжного та історичного вітчизняного досвіду показало, що найефективнішою системою реагування на правопорушуваність дітей є ювенальна юстиція. Уже на початку створення ювенальної юстиції (її витоки у Канаді сягають XIX ст., у США - межі ХІХ-ХХ ст., в Європі, у тому числі - в Росії – початку XX ст.) її фахівці визначили, що на відміну від «дорослої» ювенальна юстиції має включати систему соціальних служб та допомоги дитині, яка опинилася конфлікті з законом. Принципи соціальної насиченості і поєднання примусу допомоги і сьогодні є базовими для ювенальної юстиції. Тому її значення діяльність виходять за межі суто юридично-судових установ;

4) сучасна ювенальна юстиція – це система державних, муніципальних та громадських судових, правоохоронних та правозахисних органів, установ та організацій, що на основі права та за допомогою медико-соціальних і психолого-педагогічних методик здійснюють правосуддя щодо дітей, профілактику та попередження правопорушень дітей та проти дітей, захист прав, свобод та інтересів, а також ресоціалізацію дітей, які перебувають у конфлікті з законом. Вона «працює» з двома категоріями дітей – діти-правопорушники та діти, які опинились у складній життєвій ситуації (сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, жертви злочинів тощо);

6) розроблена класифікація сучасних систем ювенальної юстиції: за онтологічним та телеологічним критеріями.

За онтологічним статусом розрізняється державницький та плюралістичний концепти ювенальної юстиції. Державницький концепт ювенальної юстиції має два варіанти: судовоцентричний та адміністративний. Судовоцентрична державницька модель ювенальної юстиції – це правосуддя у справах неповнолітніх, центральною ланкою якого є спеціалізований суд. Адміністративний концепт визначає ювенальну юстицію як систему органів державної влади й управління, що здійснює діяльність стосовно неповнолітніх, з метою захисту їхніх прав і інтересів і відновлення соціальної справедливості. Існують також інтегровані судово-адміністративні концепти. Всі варіанти державницького концепту представлені у чинних зарубіжних моделях ювенальної юстиції. Натомість плюралістичний концепт ювенальної юстиції передбачає залучення до ювенальної юстиції, крім державних, структур та ресурсів громадянського суспільства.

За телеологічним критерієм виявлені каральний, поблажливий і відновний концепти ювенальної юстиції. Каральний концепт ювенальної юстиції визначає її метою захист суспільства шляхом встановлення винуватості правопорушника, призначення йому справедливого покарання та ізоляцію його від суспільства. Поблажливий концепт ювенальної юстиції побудований на ідеї перевиховання неповнолітнього шляхом застосування до нього більш м’яких, ніж до дорослого заходів відповідальності. Відновний підхід передбачає досягнення триєдиної мети: відновлення прав та зцілення жертви; визнання правопорушником завданої ним шкоди і прийняття на себе відповідальності за усунення цієї шкоди; досягнення примирення між жертвою, правопорушником і співтовариством, в якому вони живуть.

7) окремі компоненти ювенальної юстиції в Україні уже існують (правові інститути особливостей кримінальної та адміністративної відповідальності неповнолітніх, провадження у кримінальних справах неповнолітніх, акти ювенального законодавства; органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей), але нормативне їх забезпечення не повністю відповідає міжнародним стандартам захисту прав дитини та ювенальної юстиції, а інституційні структури є відомчо розмежованими та розбалансованими, погано взаємодіють між собою. Найбільша проблема вітчизняної ювенальної юстиції – відсутність ювенальних судів та ювенального судочинства, інституту уповноваженого з прав дитини;

Системі національної ювенальної юстиції бракує також служби пробації, спеціалізації осіб, залучених до системи кримінального правосуддя щодо неповнолітніх. З інструментів – соціальної-психологічної характеристики неповнолітнього правопорушника, якою міг би керуватися суд при визначенні рішення щодо нього, ефективної адвокатської допомоги, яка сьогодні є суто формальною, виховних та виправних програм, спрямованих на ресоціалізацію неповнолітнього правопорушника, системи навчання персоналу.

8) для України пропонується плюралістична модель ювенальної юстиції з відновним спрямуванням. Організаційно ювенальна юстиція має складатися із трьох блоків органів, установ та організацій: державного, муніципального та громадського.

Державний блок ювенальної юстиції вбачається у такому складі: ювенальні суди (спеціалізований суд або спеціалізований склад місцевого суду); ювенальна міліція (підрозділ системи органів внутрішніх справ); ювенальний прокурор (у складі районної (міської) прокуратури); служба ювенальної пробації (у складі служби пробації); виховні установи кримінально-виконавчої служби; служби у справах дітей

Муніципальний блок ювенальної юстиції має включати службу захисника прав дитини. Громадський блок ювенальної юстиції має включати такі структури: ювенальну адвокатуру; громадські та благодійні організації, які діють в інтересах дітей.

У процесі реформування ювенальної юстиції спеціалізований (ювенальний) суд має бути центральною ланкою її системи. Цей статус ювенального суду зумовлений положенням ст. 124 Конституції України про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд має найбільш широкі можливості для вирішення питань, які стосуються охорони дитинства та захисту прав дитини.

Ювенальні суди утворюються в системі загальних судів відповідно до принципів територіальності, спеціалізації, інстанційності.

Систему ювенального судоустрою складають місцеві ювенальні суди (спеціалізований суд або спеціалізований склад місцевого суду); ювенальні судові палаті апеляційних судів; ювенальна судова палата Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Юрисдикція ювенальних судів має бути комплексною і поширюватися на справи про злочини і адміністративні проступки неповнолітніх, справи про злочини та проступки, вчинені проти дітей, справи щодо захисту прав дитини, питання щодо застосування до неповнолітнього підозрюваного / обвинуваченого запобіжних заходів.

Аналіз чинного законодавства з позиції оптимізації національної системи ювенальної юстиції показує необхідність реформування передусім, кримінального законодавства. У кримінальному законі має бути чітко визначено мету і форми кримінальної відповідальності, яка має бути конкретизована щодо неповнолітнього. Ключовими моментами мають бути: профілактика правопорушень; захист прав дитини; ресоціалізація неповнолітнього правопорушника; відшкодування шкоди, нанесеної жертві злочину, власними зусиллями неповнолітнього правопорушника.

В українському законодавстві є занадто розширеним перелік складів злочинів, відповідальність за які настає по досягненні чотирнадцяти років. Слід виключити з нього склади злочинів, нетипові для малолітніх (як мінімум, такі як диверсія, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна).

Невиправданим є виключення з-поміж покарань, застосовуваних до неповнолітніх, такого виду покарання як обмеження волі, який є більш м’яким, ніж позбавлення волі на певний строк. Для виконання такого виду покарань доцільно передбачити у кримінально-виконавчому прав створення виховних колоній відкритого типу (без ізоляції від суспільства).

Таким, що не відповідає європейським пенітенціарним стандартам, є вид примусових заходів виховного характеру – спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків (школи або училища соціальної реабілітації), який мало чим відрізняється від позбавлення волі. І навпаки, до примусових заходів виховного характеру не включені суспільно-корисна праця та корекційні програми, які добре себе зарекомендували у багатьох зарубіжних країнах.

Суттєвих змін має зазнати кримінально-процесуальне законодавство, в якому мають бути передбачені:

можливості для позасудового врегулювання кримінального конфлікту, зокрема – підстави та порядок направлення неповнолітнього підозрюваного / обвинуваченого на корекційну програму або програму примирення з потерпілим;

впровадження на стадії дізнання та досудового слідства програм відновного правосуддя, зокрема – медіації, зважаючи на прийняття в недалекому майбутньому Закону України «Про медіацію (примирення) у кримінальних справах». У зв'язку із цим слід передбачити в чинному КПК норму про обов’язкове спрямування до примирних програм (медіації) справ про суспільно небезпечні діяння неповнолітніх та малолітніх, які відповідають критеріям медіабельності: наявність жертви (фізичної особи); ініціатива та/або бажання особи, яка вчинила суспільно небезпечне протиправне діяння, та її законних представників; відсутність агресивних та/або явно аморальних рис характеру у правопорушника; відсутність відкрито ворожого ставлення жертви до правопорушника; добровільна згода жертви на застосування відновної процедури, її розумні вимоги до правопорушника; визнання неповнолітнім/малолітнім основних обставин справи;

спеціальні підстави для припинення провадження у кримінальній справі неповнолітнього у разі виконання корекційної програми або досягнення примирення з потерпілим;

індивідуалізація правового статусу малолітніх/неповнолітніх учасників кримінального процесу шляхом внесення до КПК норм, що встановлюють правовий статус малолітнього підозрюваного, свідка, потерпілого, особливості правового статусу неповнолітнього підозрюваного/ обвинуваченого, а також норм, що відображають гендерні відмінності малолітніх/неповнолітніх учасників кримінального процесу;

гарантії прав дитини – учасника кримінального процесу, зокрема, гарантії забезпечення презумпції невинуватості та надання неповнолітньому підозрюваному / обвинуваченому правової допомоги з моменту затримання; удосконалення норм щодо участі у досудовому слідстві адвокатів, представників служб у справах дітей, психологів та педагогів

деталізація правового статусу законних представників малолітнього/неповнолітнього, розширення їх переліку, зкорема, вирішення питання про можливість присутності їх законних представників при проведенні слідчих дій;

порядок підготовки та залучення до справи соціально-психологічної характеристики особистості неповнолітнього підозрюваного / обвинуваченого, в якому з урахуванням вимог ст. 443 КПК мають бути відображені психологічні особливості малолітнього/неповнолітнього, зроблені рекомендації щодо його ресоціалізації.

Законодавчого врегулювання потребує також участь сім’ї, освітніх установ та громадськості у сфері ювенальної юстиції, зважаючи на їхню роль у ресоціалізації дітей-правопорушників. Зокрема, слід передбачити конкретні обов’язки батьків, навчальних та трудових колективів щодо забезпечення належного виконання неповнолітніми такого виду примусових заходів виховного характеру як віддання неповнолітнього під нагляд.

Важливе місце займає інформаційне забезпечення реформування ювенальної юстиції, яке має своєю метою доведення до громадськості, дітей та їхніх батьків об’єктивної повної інформації про принципи, норми та правила ювенальної юстиції, шляхи її реформування в Україні, законопроектні роботи у цій сфері.

Необхідно також приділити увагу кадровому забезпеченню реформування ювенальної юстиції, яке має включати введення нової спеціалізації з ювенальної юстиції для юристів, психологів та та соціальних педагогів та соціальних працівників; перепідготовку юристів, психологів, соціальних педагогів та соціальних працівників, які працюють у системі ювенальної юстиції.


^ 13. Отримана науково-методична і (або) науково-технічна продукція

1) захищена дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Ювенальне право України: генезис та сучасний стан»;

2) розроблена авторська «Концепція реформування ювенальної юстиції в Україні» на 2011-2016 роки на підставі плюралістичної моделі. Державний блок ювенальної юстиції має включати: ювенальні суди (спеціалізований суд або спеціалізований склад місцевого суду) з комплексною підсудністю; ювенальну міліцію (підрозділ системи органів внутрішніх справ); ювенального прокурора (у складі районної (міської) прокуратури); службу ювенальної пробації (у складі служби пробації); виховні установи відкритого та закритого типу кримінально-виконавчої служби.

Муніципальний блок ювенальної юстиції має включати: служби у справах дітей; захисника прав дитини.

Громадський блок ювенальної юстиції має складатися з: ювенальної адвокатури; ювенальних медіаторів (ведучих примирних зустрічей); громадських організацій, які діють в інтересах дітей.

Школи та училища соціальної реабілітації, установи медико-соціальної реабілітації, притулки, кризові центри та інші ювенальні інституції пропонується створювати не тільки державі, але й органам місцевого самоврядування, благодійним та громадським організаціям, окремим громадянам на умовах державного ліцензування;

3) внесені пропозиції щодо удосконалення «Національної програми розвитку ювенальної юстиції в Україні» та «Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», розроблених Міністерством юстиції України;

4) розроблені тексти законопроектів «Про основи ювенальної юстиції в Україні», проекти внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів, законів України «Про прокуратуру», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», законопроекту «Про пробацію»;

5) розроблений спеціальний курс «Адвокація прав дитини», проблеми впровадження елементів відновного правосуддя до системи судочинства щодо неповнолітніх внесені до спеціального курсу «Медіація в адвокатській практиці» (обидва читаються студентам факультету адвокатури НУ «Одеська юридична академія»);

6) здійснено інформаційно-пропагандистське забезпечення впровадження ювенальної юстиції в Україні (участь у декількох телевізійних передачах на місцевому та національному телебаченні, участь у парламентських слуханнях з питань захисту прав дитини, круглих столах тощо).


^ 14. Відмінні риси і перевага отриманих результатів (продукції) над вітчизняними або зарубіжними аналогами чи прототипами.

Вперше на програмному рівні запропоновано плюралістичну модель ювенальної юстиції, яка включає взаємодіючі між собою підсистеми органів, установ та організацій держави, місцевого самовряджування та громадянського суспільства. Вона, на відміну від інших програм, передбачає не руйнування системи існуючих органів і служб у справах дітей та спеціальних установ, а її реформування на основі збереження позитивних її моментів та впровадження найбільш придатних для України елементів моделей ювенальної юстиції зарубіжних країн. Відокремлені і сформульовані функції ювенальної юстиції:

1) охоронна. Ювенальна юстиція має стати дієвим інструментом охорони дитинства, а саме – засобом захисту прав як дитини у конфлікті з законом, так і дитини у складній життєвій ситуації;

2) реститутивна. Ювенальна юстиція має бути націлена на подолання негативних наслідків правопорушення, як вчиненого дитиною, так і вчиненого щодо дитини;

3) реабілітаційна, тобто відновлення соціального статусу дитини у конфлікті з законом та дитини, яка стала жертвою жорстокого поводження або недбалого піклування;

4) примирна (пацифікаційна), тобто націленість на досягнення соціального миру. Ця функція передбачає мирне вирішення конфліктів (у сім’ї, у навчальному або трудовому колективі), які не мають характеру правопорушення, хоча й не можуть бути ліквідовані силами конфліктуючих сторін. Крім того, програми примирення (медіація, сімейні конференції, кола правосуддя) можуть успішно застосовуватися і в системі кримінального правосуддя щодо неповнолітніх.

Вперше йдеться про ювенальні суди. Ювенальний суд як системоутворюючий орган ювенальної юстиції на сьогодні в Україні відсутній. Передбачена законодавством спеціалізація суддів для розгляду справ неповнолітніх не реалізована.

У процесі реформування ювенальної юстиції спеціалізований (ювенальний) суд має стати бути центральною ланкою її системи. Цей статус ювенального суду зумовлений положенням ст. 124 Конституції України про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд має найбільш широкі можливості для вирішення питань, які стосуються охорони дитинства та захисту прав дитини. Ювенальні суди утворюються в системі загальних судів відповідно до принципів територіальності, спеціалізації, інстанційності. Систему ювенального судоустрою складають місцеві ювенальні суди (спеціалізований суд або спеціалізований склад місцевого суду); ювенальні судові палаті апеляційних судів; ювенальна судова палата Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Юрисдикція ювенальних судів має бути комплексною і поширюватися на справи про злочини і адміністративні проступки неповнолітніх, справи про злочини та проступки, вчинені проти дітей, справи щодо захисту прав дитини, питання щодо застосування до неповнолітнього підозрюваного / обвинуваченого запобіжних заходів. Ювенальний суд зобов’язаний використати усі засоби позасудового вирішення конфлікту між неповнолітнім та постраждалою від його діяння особою, зокрема, шляхом направлення неповнолітнього на примирну програму за умов згоди постраждалої особи та неповнолітнього. Результати примирної програми мають бути враховані у підсумковому рішенні / вироку ювенального суду. Ювенальний суд зобов’язаний забезпечити конфіденційність розгляду справ щодо злочинів та проступків неповнолітніх. Розголос відомостей, у тому числі – у ЗМІ, по цих категоріях справ має бути заборонений. Ювенальний суд зобов’язаний застосувати до неповнолітнього підсудного, визнаного винуватим у вчиненні злочину, примусові заходи виховного характеру або види кримінальної відповідальності, не пов’язані з позбавленням волі, за винятком неможливості досягнення мети кримінальної відповідальності без позбавлення волі.

Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про міліцію» та «Положення про кримінальну міліцію у справах дітей» визначають, що з метою профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли 18-річного віку в рамках кримінальної міліції системи МВС діє кримінальна міліція у справах дітей. Назва цього підрозділу міліції не вповні відповідає покладеним на нього повноваженням і до того ж на практиці сприймається як суто оперативно-розшукова структура. Доцільно вивести цей підрозділ з підпорядкування кримінальної міліції, надавши йому самостійний статус в системі ОВС. Повноваження ювенальної міліції частково мають бути збережені, частково змінені з посиленням соціально-правової, правовиховної та профілактичної її спрямованості та забезпечення комплексності реагування на правопорушення та злочинність неповнолітніх.

Вперше доведено необхідність створення ювенальної прокуратури. Зважаючи на необхідність впровадження інституту відновного правосуддя до сфери ювенальної юстиції, вважається за доцільне надати ювенальному прокурору повноваження призупинити кримінальне переслідування дитини, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні суспільно небезпечного діяння, у зв’язку з направленням її на примирну або корекційну програму та самостійно вирішувати питання про закриття справи та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим або з виконанням корекційної програми.

Визначена роль ювенального адвоката, якого сьогодні практично не існує. Чинне кримінально-процесуальне законодавство встановлює обов’язкову участь адвоката у кримінальному судочинстві щодо неповнолітніх. Але на практиці забезпечити участь у кримінальній справі адвоката за призначенням дуже складно через надто низький рівень фінансування таких послуг. Нерідко слідчі та судді вимушені використовувати особисті контакти для забезпечення участі адвоката. У процесі реформування ювенальної юстиції пропонується створення ювенальної юридичної консультації при кожній обласній колегії адвокатів з метою забезпечення неповнолітніх, підозрюваних або обвинувачуваних у вчиненні злочину, кваліфікованою юридичною допомогою. Послуги адвоката мають оплачуватися з державного бюджету на умовах погодинної оплати праці. Крім того, у визначених законом випадках, функції адвоката (захисника) можуть делегуватися іншим суб’єктам ювенальної юстиції, зокрема, захисникові прав дитини.


^ 15. Практична цінність результатів та продукції (галузі економіки та суспільства, де можливе їх використання, конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість, ступінь впровадження).

Виконане дослідження спрямоване на досягнення соціального ефекту у вигляді підвищення безпеки суспільства через зниження рівня злочинності неповнолітніх, зменшення рецидивної та повторної злочинності неповнолітніх, підвищення ефективності ресоціалізації неповнолітніх у конфлікті з законом та покращання захисту прав дітей у складній життєвій ситуації.

Результати дослідження можуть бути впроваджені у законотворчій та правозастосовчій діяльності, правовиховній та освітянській діяльності.


^ 16. Використання результатів (продукції) у навчальному процесі.

Результатом дослідження може стати запровадження нової спеціалізації – юрист-ювеналіст. Розроблено новий навчальний курс «Адвокація прав дитини» і наведено в додатках до звіту робочу навчальну програму до цього курсу.


^ 17. Бібліографічний перелік монографій, підручників, посібників, наукових статей, інших публікацій, дисертацій, які опубліковано за матеріалами досліджень за період виконання НДР.

  1. Крестовська Н. М. Ювенальне право України: генезис та сучасний стан : 12.00.01 : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.01 / Крестовська Наталя Миколаївна. – О., 2008 . – 468 с.

  2. Крестовська Н. М.  Ювенальна юстиція у протидії злочинності неповнолітніх: історичні традиції України / Н. М. Крестовська // Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект : м-ли XVIII Міжнародної історико-правової конференції 13-17 вересня 2007 р., с. Стерегуще. – Сімферополь : ДОЛЯ, 2008. – С. 294-302.

  3. Крестовская Н. Н.  Европейские модели ювенальной юстиции и Украина / Н. Н. Крестовская // Национальная государственность и европейские интеграционные процессы: сб. науч. тр. в 2 т. / редкол.: С.А.Балашенко и др. – Мн.: Изд. центр БГУ, 2008. - Т.2. Проблемы унификации законодательства в Содружестве Независимых Государств и Европейском Союзе. – С. 103-105.

  4. Крестовская Н. Н.  Концептуальные основы развития ювенальной юстиции в Украине и Республике Казахстан: сравнительный анализ / Н. Н. Крестовская // Проблемы реализации концепции развития системы ювенальной юстиции в Республике Казахстан : материалы республиканской научно-практической конференции. – Караганды : РИО "Болашак-Баспа", 2009. – С. 140-149.

  5. Крестовська Н. М.  Концепції та моделі сучасної ювенальної юстиції / Н. М. Крестовська // Молодіжна політика: проблеми та перспективи : зб. м-лів VI міжн. науково-практ. конф., 15-16 травня 2009 р. / наук. ред. С. А. Щудло – Дрогобич : Ред.-вид. відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2009. – С. 286-290.

  6. Крестовська Н. М.  Сравнительная ювенальная юстиция: современное состояние и перспективы развития. / Н. М. Крестовська // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку / за ред. Ю. С. Шемшученка, Л. В. Губерського, І. С. Гриценка ; упор. О. В. Кресін. – К. : Логос, 2009. – С. 298-302.

  7. Крестовська Н. М.  Забезпечення прав дитини в контексті реформування ювенальної юстиції в Україні/ Н. М. Крестовська // Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 4 грудня 2009 р. – К. : ДНДІ МВС України, 2009. – Х. : Права людини, 2009. - С. 45-50.

  8. Крестовська Н. М.  Триланкова модель ювенальної юстиції для України / Н. М. Крестовська // Протидія злочинності неповнолітніх : досвід та сучасні проблеми : м-ли міжн. наук.-практ. конф. 22-23 квітня 2010, Кіровоград. – Кіровоград, 2010. – С. 3-4.

  9. Крестовська Н. М.  Міфи про ювенальну юстицію/ Н. М. Крестовська // Віче. – 2010. – № 8.

  10. Крестовская Н. Н.  Ювенальная юстиция: столкновение права и религии [Ел.ресурс] / Н. Н. Крестовская // Уголовная юстиция: связь времен : материалы межд. науч. конф., С.-Петербург, 6-8 октября 2010 г. [Заголовок з диску]

  11. Крестовська Н. М.  Формування міжнародних стандартів ювенальної юстиції/ Н. М. Крестовська // Розбудова демократичного суспільства після Нюрнберзького трибуналу : зб. статей. – О. : Фенікс, 2010. – С. 46-52.

  12. Крестовська Н.  Кримінальна чи ювенальна юстиція? (з приводу кампанії проти ювенальної юстиції в Україні) / Н. Крестовська Т. Бачинський // Юридична газета. – 2010. – 2 листопада. - № 44.

  13. Мандриченко Ж. В. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим : монографія / Ж. В. Мандриченко ; Під ред. В. О. Тулякова, ОНЮА . О. : Фенікс, 2009 . 228 с.

  14. Мандриченко Ж. Інститут медіації як реалізація європейської форми відновного правосуддя в Україні // Актуальні проблеми європейської інтеграції : зб. статей з питань європейської інтеграції та права. – О., 2008. – Вип. 3. – С. 467-471.

  15. Оборотов Ю. Н. О верховенстве права и продвижении к правовой гармонии в Украине / Ю. Н. Оборотов // Современный конституционализм. –  2008.  № 1. – С. 2-10.


^ 18. Кількість штатних співробітників – 2, кількість сумісників – 1, молодих учених з оплатою – 1, кількість студентів з оплатою – 0, які брали участь у виконанні НДР.


^ 19. Обґрунтування доцільності подальшого проведення наукових досліджень і розробок із даної тематики, орієнтовна тематика досліджень.

Подальший розвиток цієї теми пов’язаний із представленням розроблених проектів програмно-політичних та законодавчих актів уряду України та науковим супроводом їх просування та реалізації.


20. Рішення вченої ради від 10.02.2011 року протокол № 1 про закінчення роботи.



Керівник роботи


_______________________ ПІБ

Проректор із наукової роботи


________________________ ПІБ

підпис

підпис

МП

Схожі:

Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція Загальна фізика Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки
Назва вищого навчального закладу: Національний лісотехнічний університет України
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція №11 Машинобудування Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2009-2010 роки
Тема ндр: “Дослідження та обґрунтування параметрів сушарки малосипких сільськогосподарських матеріалів”
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція Охорона навколишнього середовища Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2009-2010 роки
Назва вищого навчального закладу: Національний лісотехнічний університет України
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція – Охорона навколишнього середовища Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки Тема ндр: „Комплексні засади збереження біорізноманіття лісів Малого Полісся”
Назва вищого навчального закладу: Національний лісотехнічний університет України
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція: Охорона навколишнього середовища Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2009-2010 роки
Тема ндр: Розробка методів І технологій покращення стану та реконструкції похідних ялинників Карпат
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconАнотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки
Тема ндр: Підвищення ефективності технологічних процесів тепломасоперенесення на основі розроблення автоматизованих систем досліджень...
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconАнотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки Тема ндр
Назва вищого навчального закладу, наукової установи, державного підприємства: Національний лісотехнічний університет України
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconСекція: №10 – Механіка Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2009-2010 роки Тема ндр: «Дослідження динамічних процесів у вібраційних машинах з механічними дебалансними збудниками»
Назва вищого навчального закладу, наукової установи, державного підприємства: Луцький національний технічний університет
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconАнотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки Тема ндр: «Створення екологічно чистих технологій сушіння деревини на базі використання сонячної енергії»
Назва вищого навчального закладу: Національний лісотехнічний університет України
Секція 18. Право Анотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки iconАнотований звіт по закінченій науково-дослідній роботі за 2008-2010 роки Тема ндр: «Генетико-селекційні основи збереження та відтворення ресурсного потенціалу реліктових деревних порід клонуванням in vitro»
Назва вищого навчального закладу: Національний лісотехнічний університет України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи