Затверджуєм о icon

Затверджуєм о




Скачати 388.83 Kb.
НазваЗатверджуєм о
Сторінка1/2
Дата11.09.2012
Розмір388.83 Kb.
ТипДокументи
  1   2

З А Т В Е Р Д Ж У Є М О



Перший заступник Перший заступник

Міністра внутрішніх справ Генерального прокурора

України України

М.Манін В.Кудрявцев

13.05.2004 13.05.2004

№5386/Мн №05/1-139 ОКВ


Перший заступник Перший заступник

Голови Державної податкової Голови Служби безпеки

адміністрації України України В.Жвалюк Ю.Землянський

13.05.2004 13.05.2004

№669/26-00 №6/2960

Заступник Голови Заступник Голови Державної

Верховного Суду судової адміністрації

^

України України


М.Селіванов І.Балаклицький

13.05.2004 13.05.2004

№96 №60/04


І Н С Т Р У К Ц І Я

про порядок вилучення, обліку, зберігання

та передачі речових доказів у кримінальних

справах, цінностей та іншого майна органами

дізнання, досудового слідства і суду


Загальні положення

1. Цією Інструкцією встановлюються єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна.

2. У ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду у кримінальних справах слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі, постанови суду зобов'язані вилучати:

а) речові докази;

б) предмети і документи, обіг яких заборонено (якщо у власника немає дозволу на їх придбання і зберігання);

в) документи, які засвідчують особу заарештованих підозрюваних, обвинувачених (підсудних);

г) інші документи, що мають значення у справі;

д) гроші та інші цінності, виявлені під час накладення арешту на майно підозрюваних, обвинувачених, підсудних або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії, на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.

3. Речовими доказами згідно з КПК України є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, здобуті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.

4. До вилучених з обігу належать:

- предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України;

- предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством;

- документи, визначені законодавством та іншими нормативними актами.

^ Вилучення, огляд речових доказів,

документів, цінностей та іншого майна


5. Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої або судової дії.

У разі надання свідком, потерпілим, обвинуваченим (підозрюваним), іншими особами, а також представниками організацій і установ предметів, документів, цінностей або іншого майна, яке має ознаки речових доказів або вилучене з обігу, а також такого, що підлягає конфіскації або арешту для забезпечення відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, або для виконання вироку суду про конфіскацію, складається протокол відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України. При цьому слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, суд зобов'язані допитати особу, яка надала названі об'єкти, про час, місце та інші обставини їх відшукання, придбання та зберігання.

6. Для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти.

У необхідних випадках виявлення та вилучення предметів, цінностей та документів фіксується фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами.

7. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, а також все майно, яке описується. У протоколі повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки кожного об’єкта, який вилучається, а також місце, де вони були знайдені.

8. Виходячи з обставин справи, слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, суд можуть вилучити частину об'єкта, на якому знаходяться або можуть знаходитися сліди (мікросліди), які мають відношення до розслідуваної справи, якщо немає можливості вилучити об'єкт у цілому. При цьому вони зобов'язані запобігати пошкодженню предметів, які належать потерпілим та іншим особам, а в разі неминучості пошкодження вживати заходів щодо відшкодування заподіяної громадянам шкоди. У випадку виникнення спору про розмір відшкодування він вирішується у порядку цивільного судочинства.

9. Всі вилучені предмети, цінності і документи пред'являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об’єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, секретаря судового засідання, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з доданням бірок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства, судового розгляду в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об'єкти. Поняті повинні засвідчити, що провадиться опис тих самих предметів чи документів, які були раніше вилучені.

10. Протокол складається у двох примірниках, підписується особою, яка проводила вилучення майна, цінностей або документів, а також інших об'єктів, понятими, а також іншими учасниками слідчої дії, у тому числі особою, у якої проводилося вилучення, а в разі її відсутності, повнолітнім членом її родини або представником ЖЕРУ, сільської (селищної), міської ради, адміністрації відповідного підприємства, установи, організації.

Копія протоколу видається на руки особі, у якої проведено вилучення майна, цінностей, документів, а в разі її відсутності - повнолітнім членам її родини або названим вище представникам.

11. Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участю спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

Визначення кількісних та якісних характеристик дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння проводиться з урахуванням думки спеціаліста або висновку експерта. В інших випадках у протоколі огляду відображається тільки колір металу і каменів, а також їх індивідуалізуючи ознаки.

Після огляду речові докази приєднуються до справи постановою працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді.


^ Зберігання речових доказів, цінносте

документів та іншого майна


12. Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).

13. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.

Для зберігання речових доказів в органах внутрішніх справ, підрозділах податкової міліції, служби безпеки, прокуратурах, судах, судово-експертних установах обладнуються спеціальні приміщення зі стелажами, оббитими металом дверима, гратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією. Якщо немає такого приміщення, виділяється спеціальний сейф або металева шафа достатнього розміру.

Відповідальною за зберігання речових доказів, приєднаних до справи, є особа, яка проводить дізнання, слідчий, а в суді - суддя або голова суду.

Витрати, пов’язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.

14. Відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або голови суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

15. Доступ до приміщення (сховища) для зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна можливий тільки в присутності особи, відповідальної за їх зберігання.

У разі її відсутності (або співробітника, який її заміщує), доступ до приміщення може бути здійснений тільки з дозволу і в присутності прокурора, начальника слідчого підрозділу органу прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, податкової міліції, голови суду (судді) та в присутності особи, у якої знаходиться дублікат ключів від цього приміщення і який несе відповідальність за збереження ключів.

У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим та які об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені до нього. Акт передається особі, відповідальній за зберігання речових доказів, для внесення відповідних записів у книгу обліку речових доказів.

16. Зберігання вилученої в ході досудового слідства, дізнання або судового розгляду кримінальної справи вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів проводиться тільки в господарчих підрозділах МВС, ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, СБУ, УСБУ після перевірки та дослідження в державних судово-експертних установах. У разі необхідності поміщення зразків боєприпасів, вогнепальної або холодної зброї до натурно - довідкових колекцій вони за узгодженням зі слідчим, який розслідує кримінальну справу, можуть зберігатись у державних судово-експертних установах до отримання відповідного рішення суду.

Речові докази у вигляді вибухових речовин передаються для зберігання на склади військових частин або відповідних державних підприємств (організацій), отруйні та сильнодіючі речовини передаються на склади організацій, які мають відповідний дозвіл на їх зберігання і де є належні умови для зберігання, за узгодженням чи з відома їх керівництва (командування).

У разі вилучення зброї, бойових припасів, військового спорядження, яке належить військовим частинам та установам Міністерства оборони, СБУ, МВС України, а також іншим міністерствам та відомствам, співробітники яких мають право мати табельну зброю та боєприпаси до неї, вони підлягають здачі на зберігання за належністю, якщо це не призведе до ускладнення проведення досудового слідства або судового розгляду.

17. У всіх справах про злочини, пов'язані з використанням вогнепальної зброї, органи досудового слідства і дізнання, суди зобов'язані після вилучення, огляду і проведення відповідних досліджень надсилати кулі, гільзи і патрони зі слідами зброї, а також вогнепальну зброю через органи внутрішніх справ у центральну кулегільзотеку ДНДЕКЦ МВС України відповідно до порядку, встановленому Інструкцією про формування, ведення і використання криміналістичних обліків ДНДЕКЦ МВС України.

НДЕКЦ забезпечує належне зберігання зазначених об’єктів та надання їх для виконання слідчих та судових рішень.

Одночасно з перевіркою вогнепальної зброї вона перевіряється за оперативними обліками загубленої і виявленої зброї інформаційних бюро ГУ МВС, УМВС, УМВСТ.

18. При виявленні та вилученні інших об'єктів і документів, належність яких не встановлена і пошук яких може здійснюватися за відповідними оперативно - розшуковими і криміналістичними обліками органів внутрішніх справ, невідкладно вживаються заходи щодо перевірки названих об'єктів згідно з цими обліками.

19. Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам, або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.

При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов’язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу.

20. При розслідуванні кримінальних справ підлягають вилученню наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що перебувають у незаконному обігу, а також обладнання, яке застосовується для їх незаконного виготовлення. Зберігання вилученого забезпечує орган, який провадить розслідування.

Для віднесення вилучених засобів до наркотичних, психотропних та прекурсорів проводяться відповідні експертні дослідження.

21. Під час провадження дізнання або досудового слідства (до винесення постанови про закриття справи) і до набрання законної сили вироку суду, а також під час перевірки до винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вилучені наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори в опечатаному вигляді зберігаються у приміщенні для зберігання речових доказів органу, який провадить дізнання або досудове слідство . В оперативних частинах установ виконання покарань вилучені наркотичні засоби зберігаються за межами житлової і виробничої зон.

Вилучені з незаконного обігу, здані або знайдені безхазяйні наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори підлягають знищенню, або передачі відповідно до п.23 цієї Інструкції.

Підставою для передачі або знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів є вирок, ухвала чи постанова суду або постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.

22. Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, використання яких у законному обігу визнано недоцільним, а також обладнання для їх виготовлення підлягають знищенню в порядку, встановленому відповідною Інструкцією про порядок знищення вилучених із незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, використання яких у законному обігу визнано недоцільним, а також обладнання для їх виготовлення.

Підлягають знищенню у порядку, встановленому законодавством та цією Інструкцією, вилучені у великих та особливо великих розмірах наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, якщо вони визнані Державною інспекцією з контролю за якістю лікарських засобів МОЗ непридатними до використання або подальшої переробки, а так само наркотичні засоби рослинного походження, заборонені для використання на людях та кустарного виробництва (список № 3 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000р.)

23. Передача вилучених у ході дізнання, досудового слідства, судового розгляду наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 року №6 “Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів №1402 від 04.09.03) та спільного наказу Міністерства охорони здоров’я, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державного комітету медичної та мікробіологічної промисловості, Державного департаменту ветеринарної медицини Україні від 26 січня 1999 року №13/24/13/4 “Про затвердження Порядку розпорядження медикаментами, наркотичними засобами, прекурсорами, психотропними речовинами та іншими хімічними сполуками, що переходять у власність держави”.

Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, вилучені у великих і особливо великих розмірах з незаконного обігу і визнані Державною інспекцією з контролю за якістю лікарських засобів МОЗ придатними до використання або подальшої переробки, у порядку, встановленому законодавством, разом з відповідними документами передаються безплатно:

- наркотичні лікарські засоби і психотропні лікарські препарати - державним закладам охорони здоров’я за погодженням з органами місцевих державних адміністрацій в галузі охорони здоров'я;

- наркотичні засоби – підприємствам Міністерства охорони здоров’я України при можливості їх подальшої переробки, а також Державній прикордонній службі України, Державній митній службі та МВС України за їх клопотанням у кількості, необхідній для тренування службових собак;

- сировина, що містить наркотичні речовини і прекурсори, занесені до списку № 1 таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України, при можливості подальшої переробки – підприємствам Міністерства охорони здоров’я України.

- прекурсори, занесені до списку № 2 таблиці IV Переліку, - Державній акціонерній компанії "Укрресурси".

Зразки наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів передаються для використання як еталон при проведенні експертних і наукових досліджень та створенні натурних колекцій державним спеціалізованим експертним установам та відомчим службам, визначеним Законом України “Про судову експертизу”.

24. Паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх), або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після вступу вироку в законну силу стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках – повертаються власникам.

Паспорти громадянина України для виїзду за кордон, вилучені в обвинуваченого (підозрюваного, підсудного), підлягають направленню до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем його постійного проживання відповідно до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.95 № 231.

Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справи, повертаються підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або за їх згодою родичам.

25. Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять у собі дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, вилучені у громадян органами досудового розслідування та суду, які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення вироку суду в частині конфіскації майна, реєструються у відповідному журналі та передаються в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення, до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, в касу фінансового підрозділу або до банківських установ.

26. Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, крім зазначених у пункті 25, які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна, реєструються у відповідному журналі та передаються на тимчасове зберігання в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення або передаються на зберігання до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

При оформленні та надсиланні цінностей слід додержуватись вимог, викладених у Порядку розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходить у власність держави, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 №153, наказом Міністерства фінансів від 13.01.99 №11 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції від 27.04.99 №261/3554. При цьому норми підпункту 1.2.1. Порядку щодо переліку уповноважених банків не застосовуються.

На посилці із зазначеними цінностями, яка направляється органам, які будуть зберігати дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вказати реквізити, які повинна містити посилка (назва та адреса відправника, одержувача, вага брутто та ін.).

27. Грошові суми в національній валюті, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери зберігаються у такому порядку (якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню):

- грошові суми в національній валюті (грошові кошти у вигляді банкнот, та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - вносяться, як правило, на депозитний рахунок органу, який вилучив їх, або здаються на зберігання до банківської установи, яка обслуговує орган, з укладанням відповідного договору;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, кредитні картки, білети грошово-речових лотерей, державні казначейські зобов’язання, інші державні цінні папери, приватизаційні та майнові сертифікати у паперовій формі, компенсаційні сертифікати, охоронні свідоцтва та цінні папери, іноземні цінні папери, інші фінансові та банківські документи, виражені в національній чи іноземній валюті або монетарних металах) – зберігаються в органі, який проводив вилучення за умовою забезпечення їх належного зберігання, у тому числі в касі фінансового підрозділу, або здаються на зберігання до банківської установи, яка обслуговує орган, який їх вилучив;

- валютні цінності (іноземні грошові кошти у вигляді банкнот що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - доставляються до банківської установи, яка обслуговує орган, який вилучив іноземну валюту, уповноваженою особою цього органу. Зазначені цінності зараховуються на відповідний поточний рахунок, відкритий у банку на ім’я Державного казначейства України.

28. Одночасно з вилученням банківських документів про наявність грошових коштів на рахунках, внесків у банківські та інші кредитно-фінансові установи на території України органи досудового розслідування та суду надсилають відповідним відділенням банківських установ копії постанов органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів або ухвал суду про накладення арешту на внески і заощадження інших видів, внесені в банківські установи. В тексті постанови про накладення арешту вказується номер кримінальної справи, яка перебуває у провадженні, в передбачених законом випадках - справи про конфіскацію майна або цивільної справи, яка розглядається разом з кримінальною справою.

Порядок інформування банківських установ, що знаходяться за межами України, про вилучення банківських документів про наявність коштів у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, визначається відповідними міжнародними угодами.

29. Після вилучення грошових коштів, що не є речовими доказами, і проведення з ними необхідних слідчих та інших дій для визначення їх значення для розслідуваної кримінальної справи слідчий, співробітник дізнання у встановлений законом строк здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факти вилучення, у касу фінансово-господарського підрозділу того органу. який проводить досудове слідство або дізнання, попередньо зареєструвавши їх у книзі обліку речових доказів. Касир видає слідчому або працівнику органу дізнання відповідний документ про прийняття вилучених грошових коштів на зберігання.

Прийняті грошові кошти працівник фінансово-господарського підрозділу не пізніше наступного банківського дня здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факт вилучення в банківську установу, яка обслуговує орган, для зарахування на депозитний рахунок. Доставка грошових коштів до банківської установи у кожному випадку забезпечується охороною.

30. У тих випадках, коли перераховані у пунктах 25, 26, 27 цієї Інструкції грошові кошти, валюта та інші цінні папери, або інші цінності є речовими доказами, вони не пізніше ніж у 3-денний строк після проведення необхідних досліджень здаються матеріально - відповідальній особі для зберігання у спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях, у касу фінансового підрозділу або в банківську установу, яка обслуговує орган, але в окремих опечатаних пакетах з описом вкладення. У таких випадках у супровідному листі зазначається, що цінності, які надсилаються, є речовими доказами і зберігаються до окремого розпорядження органу, що надіслав їх на зберігання.

31. Документи, листи та інші записи, приєднані до справи як речові докази, повинні зберігатися в конвертах, вкладених між чистими аркушами паперу. На них забороняється робити будь - які помітки, написи і перегинати їх. Конверти опечатуються, підшиваються у справі і нумеруються наступним її аркушем. При значній кількості приєднаних до справи листів і документів вони складаються в окремий пакет, який приєднується до справи. На конверті або пакеті повинен бути напис з переліком вкладених у нього документів.

Працівник органу дізнання, слідчий, прокурор, суддя зобов'язані забезпечувати зберігання в таємниці приєднаної до справи кореспонденції від осіб, які не мають відношення до провадження дізнання, досудового слідства, судового розгляду у даній справі.

32. Вилучені документи, креслення, фотознімки тощо, що мають дані секретного характеру, але не мають значення речових доказів, повертаються через режимно-секретні підрозділи органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури, суду за належністю.

33. Забороняється розміщення на зберігання речових доказів та інших об'єктів в умовах і стані, що може призвести до їх пошкодження та неможливості подальшого дослідження та використання як доказів. У разі необхідності повинні вживатися невідкладні заходи щодо приведення вилучених об'єктів у стан, який дозволяє їх подальше зберігання.

34. Об’єкти біологічного походження, у тому числі ті, які підлягають мікроскопічному або хімічному дослідженню, повинні бути упаковані відповідно до науково-методичних рекомендацій. Упаковка таких об'єктів (у тому числі тих, що потребують подальших досліджень частин трупів) проводиться співробітниками судово – експертних установ.

Після завершення експертного дослідження зберігання біологічних об'єктів проводиться за місцем проведення досудового слідства.

Якщо для зберігання біологічних об'єктів необхідні спеціальні умови, воно здійснюється в зазначених установах за узгодженням з його керівництвом.

35. Вилучені товари і продукція, а також майно, які можуть швидко псуватися, втратити свою вартість у зв’язку з моральним старінням, зберігання яких утруднено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких прирівнюються до їх вартості і не можуть бути повернуті власнику, негайно після вилучення, огляду, проведення необхідних досліджень і перевірки їх якості органами Державної інспекції по якості товарів (або органами санітарного нагляду) передаються спеціально виділеним підприємствам для реалізації в порядку, визначеному чинним законодавством.

У разі непридатності зазначених товарів до використання та реалізації, вони можуть бути знищені або передаватись підприємствам-виробникам аналогічної продукції для переробки.

Вилучені з незаконного обігу етиловий спирт, алкогольна продукція та така, що містить спирт, а також предмети, довге зберігання яких небезпечне для життя і здоров’я людей або навколишнього середовища, після проведення необхідних досліджень передаються для їх технологічної переробки або знищення, про що складається протокол.

При можливості, з метою забезпечення можливих наступних досліджень на зберіганні залишаються зразки вище зазначених предметів.

Вилучення та зберігання небезпечних для здоров’я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів проводиться відповідно до Інструкції про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров’я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 квітня 1995 року №68. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 листопада 1995 року за №416/952) та спільного наказу Міністерства охорони здоров’я, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державного комітету медичної та мікробіологічної промисловості, Державного департаменту ветеринарної медицини України від 26 січня 1999 року №13/24/13/4 “Про затвердження Порядку розпорядження медикаментами, наркотичними засобами, прекурсорами, психотропними речовинами та іншими хімічними сполуками, що переходять у власність держави”.

36. Вилучені промислові товари, якщо вони не є речовими доказами і не можуть бути повернуті власникам, після набрання вироком законної сили передаються спеціально виділеним торговельним підприємствам аналогічно діючому порядку для реалізації конфіскованого, безхазяйного майна та майна, яке перейшло за правом спадщини до держави (постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340 “Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”).

37. Про передачу товарів у відповідну установу складається акт у 3 примірниках. Установа, яка прийняла товари, проводить їх реалізацію, вартість перераховується на депозитний рахунок органу, який проводить розслідування. Третій екземпляр акта передається у фінансовий підрозділ цього органу для подальшого контролю за надходженням на вказаний рахунок сум від реалізації. Перший екземпляр акта передачі товарів та детальний їх опис прилучаються до кримінальної справи.

38. Продукти або промтовари, які були об'єктами злочинних дій або зберегли на собі сліди злочину, передаються для експертного дослідження повністю або в необхідній частині (проби, зразки).

При можливості, крім проб або зразків, які надсилаються на дослідження, виділяються проби або зразки, які в опечатаному вигляді приєднуються до справи для забезпечення можливого повторного дослідження.

39. Робоча та домашня худоба, птиця, сім'ї бджіл, а також шкіряна і хутряна сировина, зерно, фураж, овочі та інша сільськогосподарська продукція, вилучена як речові докази, до прийняття рішення слідчо - судових органів видається потерпілим особам або організаціям, при їх відсутності – державним, чи колективним сільськогосподарським підприємствам за територіальністю з оформленням відповідного акта.

40. У довідці про речові докази, яка додається до обвинувального висновку, вказується місце зберігання вилучених у справі речових доказів, цінностей та іншого майна з посиланням на відповідні документи, які підтверджують здачу на зберігання вищезазначеного майна або цінностей, вилучених на стадії досудового розслідування.

41. Майно, на яке накладено арешт, передається згідно з рішенням слідчого, прокурора та суду, виходячи з конкретних обставин та інтересів справи, на зберігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційній організації, державної служби охорони органів внутрішніх справ, а також організації, якій завдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка. У разі необхідності майно, на яке накладено арешт, може бути вилучене.

Твори мистецтва і антикваріат, предмети, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, на які накладено арешт, після проведення спеціальної експертизи і за погодженням з Міністерством культури України та Національною комісією з питань повернення культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України можуть бути передані на зберігання до державних музеїв, бібліотек, наукових та інших закладів.

Предмети релігійного культу, крім таких, що мають історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, можуть бути передані на зберігання релігійним організаціям.

42. Речові докази у конкретних кримінальних справах зберігаються окремо від речових доказів у інших справах. Речові докази у зупинених справах про нерозкриті злочини зберігаються за місцем їх розслідування окремо від речових доказів у справах, що перебувають у провадженні. До кожного пакета з такими об'єктами додається пояснювальний напис, на якому вказується номер справи, її фабула і дата порушення, найменування об'єкта, який знаходиться в упаковці.

Умови зберігання обираються відповідно до категорій об'єктів, визначених цією Інструкцією.

Біологічні об'єкти у зупинених справах, які потребують спеціальних умов зберігання, знаходяться в архівах судово - експертних установ. Підставою для поміщення біологічних об'єктів в архів судово-медичного закладу є супровідний лист прокурора, слідчого, суду, який надсилається керівникові відповідного закладу.

  1   2

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи