Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни icon

Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни




Скачати 193.48 Kb.
НазваГорбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни
Дата11.09.2012
Розмір193.48 Kb.
ТипЗакон

Актуальні проблеми держави та права

// Зб. наук. праць. – О., 2009. – № 47. – с. 50-55


Горбачева І.М.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ

НАСЛІДКІВ ЗЛОЧИННОГО ДІЯННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ

ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

У сучасній світовій практиці кримінального переслідування особи, яка скоїла злочин, державне реагування не обмежується лише використанням покарання, як примусового заходу та реакції на злочин. Така ситуація викликана, перш за все, тим, що сучасний етап розвитку держави та права, суспільства, рівня злочинності, застосування державою тільки покарання не завжди може досягти поставленої мети запобігання злочинності. Тому спостерігається повернення від абсолютної теорії покарання (прихильники якої дотримуються абсолютної ідеї — відплати за скоєний злочин і розплати за нього — І. Кант, Гегель) до теорії корисності (загального попередження, спеціального попередження і виправлення злочинців, компенсації шкоди, заподіяної злочином). Одним з принципіальних питань кримінального права залишається питання про визначення цілей покарання. Як зазначає І. С. Ной, від його вирішення залежить побудова не тільки багатьох інститутів цієї галузі права, але й цілеспрямоване застосування самого кримінального законодавства [1, 6]. Ч. Беккаріа вказував, що ціль покарання полягає не в катуванні й мученні людини, а в тому, щоб перешкодити винному знову завдати шкоди суспільству й утримати інших від скоєння того ж [2, 19].

Тобто вимоги сучасних реалій у протидії держави злочинності зводяться не лише до власне самого покарання (кари, відплати за скоєне), але й застосування дієвих заходів, спрямованих на запобігання злочинам (не шляхом залякування), а й на відновлення соціальної справедливості. Кримінальне законодавство розвинутих країн мету запобігання злочинам покладає на заходи безпеки, а відновлення соціальної справедливості — на компенсаційні заходи, заходи медіації.

В України за дореволюційних часів заходи безпеки як кримінально-правовий інститут виник у рамках поліцейського права. Як відзначає Н. С. Таганцев, «викладати в кримінальному праві заходи, яких можуть, а іноді й повинні вживати органи влади для запобігання шкідливим діянням або настанням їх наслідків або їх припинення, немає необхідності, тому що всебічний розгляд їх цілком належить до сфери права поліцейського...» [З, 206]. Причому до таких заходів поліцейське право відносило: заходи, спрямовані на примусове усунен­ня умов, що полегшують виникнення злочинних діянь: примусове усунення засобів і знарядь, придатних для вчинення злочинних діянь, результатів, добутих або створених злочинним діянням, заборона займатися певною діяльністю; другу групу становлять заходи, прийняті органами влади проти осіб, небезпечних для правового порядку (в т.ч. адміністративна висилка).

Сьогодні, незважаючи на те, що у Кримінальному кодексі України передбачені інші правові наслідки злочинного діяння (ч. З ст. З КК України 2001 p.), поширення в кримінальному праві сучасних зарубіжних країн окрім власне покарання, заходів безпеки, відновлення та медіації, відгуком політики тоталітарного режиму у колишніх країнах Радянського Союзу стало накладення «табу» на «заходи безпеки», «небезпечний стан особи». При цьому варто підкреслити, що тоталітарний режим зловживав не тільки «заходами захисту» та «небезпечним станом особи», свавілля чинилося також при призначенні та виконанні заходів покарання.

У той же час сучасні реалії (стан злочинності, розвиток міжнародного зако­нодавства, намір України вступити до ЄС, для чого необхідно гармонізувати та удосконалити вітчизняне законодавство) вимагають від України переосмислення сутності кримінальної відповідальності, відмежування покарання та кримінальної відповідальності, «інших кримінально-правових наслідків», перегляду негативного ставлення до заходів безпеки в кримінальному праві.

Незважаючи на те, що український законодавець відмовляється від певних теоретичних конструкцій, пов'язаних з введенням в кримінальне законодавство заходів безпеки як додаткового заходу протидії злочинності, певний відхід від абсолютної теорії покарання в чинному кримінальному законодавстві все ж таки спостерігається. А саме, КК УРСР 1960р. у статтях про визначення завдання Кримінального кодексу та підстав кримінальної відповідальності (ст. ст. 1 та 3) не передбачав жодних інших кримінальних заходів державного примусу окрім покарання. Вже в ст. З КК України 2001р. використовується термінологія «караність та інші кримінально-правові наслідки» [4].

Певний інтерес в цьому аспекті становить ч. 4 ст. 212 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Відповідно до зазначеної статті особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч. 1 та 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Крім того, 17 листопада 2005 р. КК України доповнено ст. 2121, якою передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка також передбачає аналогічні умови звільнення від кримінальної відповідальності. В кримінально-правовій теорії такі заходи відносяться до заходів відновлення (компенсації), які спрямовані на усунення шкоди заподіяної протиправним діянням суспільним відносинам, на виконання невиконаних обов'язків (виконання обов'язку, обов'язок відшкодувати збитки) [5, 76].

У сучасному кримінальному праві України існує низка заходів, які за своїм змістом та сутністю не є покаранням: спеціальна конфіскація, вилучення та знищення вилучених товарів, примусові заходи виховного характеру, примусові заходи медичного характеру, направлення на примусове лікування, встановлення певних обмежень при умовному осуді особи. Причому застосування тільки примусових заходів виховного та медичного характеру, примусового лікування, правових обмежень щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, передбачені нормами Загальної частини КК. Інші ж заходи, які передбачені Особливою частиною КК України, не знайшли свого відображення в Загальній частині КК України.

Норми кримінального законодавства зарубіжних країн визначають перелік, порядок та підстави застосування заходів безпеки, спеціальну конфіскацію, вилучення та знищення вилучених товарів, примусові заходи виховного характеру, встановлення нагляду за особами, умовно засудженими або достроково звільненими, а також особами, звільненими з місць позбавлення волі після відбуття призначеного покарання. Схожі обмежувальні заходи містяться і в законодавстві України: ст. 76 КК України та Законі України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» [6].

Стаття 76 КК України передбачає встановлення судом певних обов'язків для особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, а саме: попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. За своїм змістом та характером правових обмежень особи у свободі вибору місця проживання, свободі пересування такі заходи-обов'язки носять попереджувальне та стримувальне забарвлення і за своєю сутністю схожі з заходами безпеки (КК Республіки Сан-Марино, Великобританії, США — електронний моніторинг, КК ФРН, Італії, Іспанії, Швейцарії — охоронний нагляд) та заходами соціально-судового нагляду (КК Франції) та ін. Схожими з означеними заходами нагляду є обов'язки та обмеження дій піднаглядних, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Стаття 62 Конституції України встановлює, що особа «...не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» [7]. Тобто конституційні норми передбачають можливість фактичного застосування за скоєння злочину лише кримінального покарання. В той же час Кримінальний кодекс України визначає, що кримінальне законодавство визначає крім покарання також і «інші кримінально-правові наслідки», які можуть бути застосовані за скоєння особою злочинного діяння.

Частина 5 ст. З КК України визначає, що закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. На користь внесення зазначених змін в наше законодавство свідчить міжнародне право. Низка міжнародних конвенцій, зокрема конвенції ООН «Про боротьбу з фінансуванням тероризму» (2000), «Проти транснаціональної організованої злочинності» (2000), Європейська конвенція «Про відмивання, виявлення, вилучення й конфіскацію доходів від злочинної діяльності» (1990), передбачають застосування окрім покарання інших заходів попереджувального впливу (в т.ч. заходи спеціальної конфіскації, вилучення та знищення майна).

Недоліки законодавчої техніки Кримінального кодексу вимагають послідовного коректування. Оскільки саме вони в першу чергу служать перепоною ефективному застосуванню Кримінального кодексу на практиці. Недоліки законодавчої техніки є самостійним криміногенним фактором, який породжує не просто девіантну, але злочинну поведінку учасників кримінально-правових відносин. Так, неврегульованість на загальному рівні питання призначення заходів спеціальної конфіскації може призвести до свавілля з боку право-застосовних органів, оскільки це надає їм можливість тлумачити норми кримінального законодавства за власним розсудом.

Для запобігання порушенням принципів кримінального права, прав людини необхідно в окремому розділі Загальної частини КК України передбачити правові настанови, які визначають не тільки систему заходів безпеки, а й специфіку даного інституту правових наслідків діяння, послідовність їх виконання, умовну відстрочку їх виконання.

Покарання і заходи безпеки за законодавством більшості держав континентальної Європи є примусовими правовими наслідками протиправного діяння, що застосовуються від імені держави за вироком суду і полягають в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи. М. І. Хавронюк, досліджуючи питання розділу кримінально правових заходів на заходи безпеки і покарання, виділяє такі основні розмежувальні ознаки [8, 279]: а) якщо покарання завжди означає правовий наслідок винного кримінально караного діяння, то захід безпеки може призначатися і за відсутності вини; б) якщо покарання є можливим лише у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності, то захід безпеки може бути застосований і поза кримінальною відповідальністю; в) якщо покарання має явно репресивний характер, має на меті переважно кару, відплату та залякування, то захід безпеки безпосередньо спрямований на усунення «небезпечного стану» особи, яка вчинила або може вчинити суспільно небезпечне діяння; г) якщо превентивна роль покарання перебуває на другому плані, то захід безпеки безпосередньо спрямований на спеціальну превенцію, а також на вирішення завдань з відновлення становища, яке існувало до вчинення діяння) якщо покарання, як правило, передбачені санкцією відповідної статті, то заходи безпеки, навпаки, в силу їх різноманітності, санкцією не передбачаються.

Перевага «колійної» системи правових наслідків протиправного діяння полягає у тому, що вона дозволяє, зокрема: 1) застосовувати необхідні заходи безпеки (спеціальну конфіскацію, обмеження певних прав тощо) до осіб, до яких в силу певних причин (неосудність та ін.) не можуть бути застосовані покарання, але які перебувають у стані, небезпечному для суспільства та в подальшому можуть скоїти нові суспільно небезпечні діяння; 2) зробити більш гуманною кримінально-правову політику за рахунок застосування заходів безпеки замість покарання або поряд з м'яким покаранням у випадках, коли це можливо.

Вважаючи вищенаведене, здається доцільним врегулювати нормами загальної частини КК України підстави та порядок застосування низки заходів, передбачених Особливою частиною КК України, оскільки вказані заходи в першу чергу суттєво обмежують права людини, а тому потребують досконалого врегулювання. Причому слід визнати, що заходи безпеки є заходами державного примусу, що застосовуються від імені держави за мотивованим рішенням суду до особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, передбачене КК України, і полягають в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи, до якої вони застосовуються. Заходи безпеки спрямовані на запобігання і припинення порушення права або на припинення дій, що порушують (або здатні порушити) інтереси інших, на запобігання скоєнню з боку такої особи нових суспільно небезпечних діянь та охорони такої особи, та спрямовані на створення умов, що сприяють досягненню мети кримінальної відповідальності. Застосування до особи заходів безпеки не тягне судимості. Застосовувані до особи заходи безпеки не можуть мати на меті завдання фізичних страждань особі або приниження людської гідності.

Література

  1. Ной И. С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве : политико-юридическое исследование. — Саратов : Изд-во Саратов, ун-та, 1973. — 192 с.

  2. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. — М. : Стеле, 1995. — 304 с.

  3. Таганцев Н. С. Русское уголовное право : лекции. Т. 1. — Тула : Автограф, 2001. — 798 с.

  4. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25. — т. 131.

  5. Кропачев Н. М. Принципы применения мер по ответственности за преступления // Правоведение. - 1990. - № 6. - С. 71-76.

  6. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 52. — Ст. 455.

  7. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.

  1. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи : порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: монографія. — К. : Юрисконсульт, 2006. — 1048 с

Анотація

У статті наголошується, що вимоги сучасних реалій у протидії злочинності зводяться не лише до власне самого покарання (кари, відплати за скоєне), але й застосування дієвих заходів, спрямованих на запобігання злочинам (не шляхом залякування), а й на відновлення соціальної справедливості. До таких заходів належать заходи безпеки, формування інституту яких є вкрай важливим для розуміння сучасних методів кримінально-правового впливу.

Ключові слова: заходи безпеки, покарання.

Summary

Security measures institute implementing in modern Ukrainian legal doctrine and legislation is analyzed in this article. The author analyzes measures that are in force — special confiscation etc, and makes some suggestions upon criminal coercive measures institute formation because of impossibility to combat crime only with the help of punishment.

Keywords: security measures, penalty.


^ Актуальні проблеми держави та права

// Зб. наук. праць. – О., 2010. – № 54. – с. 179-184


Горбачева І.М.


Домашній арешт” як альтернатива покарань, пов’язаних з позбавленням волі особи


Враховуючи принцип економії заходів державного примусу у протидії злочинності, сучасне вітчизняне кримінальне законодавство рекомендує здійснювати цю діяльність шляхом найбільш раціонального й ощадливого використання заходів кримінально-правового впливу, особливо пов'язаних з позбавленням волі. Інакше кажучи, необхідно прагнути до того, щоб у випадках, коли це можливо, меншими кримінально-правовими засобами домагатися більших результатів. При цьому, враховуючи і іноземний досвід протидії злочинності, це стосується не тільки обрання більш м’яких видів покарання, а й застосування у певних випадках інших заходів кримінально-правового впливу, вільних від елементів кари. В цьому аспекті пошук альтернативних кримінально-правових заходів впливу на особу, яка вчинила злочин, представляє інтерес у дослідженні.

Дослідженню окремих питань застосування альтернативних покаранню заходів останнім часом приділяють увагу В.К. Дуюнов, О.В. Козаченко, І.Д. Козочкін, Н.Є. Крилова, В.О. Меркулова, Б.С. Решетніков, А.В. Серебренікова, М.В. Щедрін, А.В. Савченко, В.О. Туляков, М.І. Хавронюк.

Нагляд за особами, які представляють суспільну небезпеку, через вчинення ними небезпечних діянь, досить популярний кримінально-правовий захід, передбачений законодавством майже всіх зарубіжних країн. Здебільшого, встановлення нагляду обумовлюється необхідністю здійснення контролю та нагляду за особами, що звільнилися з місць позбавлення волі або при звільненні з випробуванням. Втім, в деяких випадках встановлення нагляду (домашній арешт, електронний моніторинг, тримання у режимі напівволі) передбачений в якості альтернативного покаранню заходу або альтернативного виду покарання.

Наприклад, Магістратські суди Великої Британії наділені правом видавати накази превентивного характеру, метою яких є попередження злочинів та інших діянь, які порушують суспільний лад. Відповідно до ст.1 Закону про злочин та покарання 1997 р., органи місцевого самоврядування або начальник поліції наділені правом звернення до суду з питання видачі наказу про заборону «антисоціальної поведінки», стосовно особи, якій виповнилося 10 років, і дії якої завдають або можуть завдати неспокій оточуючим, на строк не менше 2 років [1]. Відповідно до Закону про статеві злочини 2003 р. [2], якщо є підстави вважати особу схильною до вчинення статевих злочинів (в т.ч. і вчинення їх неосудною особою), і наказ є необхідним для захисту суспільства від посягання з боку такої особи, строк дії наказу може бути збільшений до 5 років. Видання ордеру Asbo («antіsocіal behavіour order», тобто «санкції за антигромадську поведінку») покладає на правопорушника досить суворі обмеження: заборона проведення часу у певній компанії, з'являтися на певній території або виходити з будинку після певної години. Порушення Asbo може каратися штрафом у розмірі до п'яти тисяч фунтів стерлінгів або тюремним ув'язненням для повнолітніх осіб строком до п'яти років [2].

Федеральне кримінальне законодавство США в якості кримінально правових заходів передбачає застосування домашнього арешту та електронний моніторинг. А.В. Савченко, відносячи їх до підвидів громадських обмежень, альтернативних видів покарань, вказує, що домашній арешт (особа постійно перебуває у своєму помешканні за виключенням випадків, визначених службою пробації) може призначатися як умова пробації, і як альтернатива тюремному ув’язненню [3, с. 297].

І.Д. Козочкін, називаючи «чисто американським» кримінально-правовим заходом безпеки, виділяє такий різновид нагляду як електронний моніторинг злочинців [4, с. 13]. Вперше ідея його застосування була реалізована у 1979 році, але тільки у 1994 році вона набула свого відтворення в штаті Флорида, завдяки удосконаленню конструкції «браслета» та комп’ютеризації центру нагляду, які дозволяли вести нагляд за об’єктом із відстані 3 тисячі кілометрів. Різновидом дистанційного нагляду є домашній арешт з електронним моніторингом, що дозволяє особі вести майже повноцінне життя – працювати, відпочивати, з певними обмеженнями. Застосування електронного моніторингу дозволяє вирішити проблему з розвантаження в’язниць, не деморалізує засуджену особу, і є економічно вигідним, оскільки всі витрати на придбання «браслета» та з нагляду несе сама засуджена особа (в штаті Каліфорнії це складає 16 американських доларів на день, за іншими даними – 13,50 доларів на добу [3, с. 298]. У противному випадку, якщо засуджений відмовляється від встановлення за ним електронного моніторингу, він повертається до в’язниці. Постійний моніторинг може вестися також щодо осіб, які були умовно звільнені від відбування покарання, а також стосовно звільнених із місця позбавлення волі, в тому числі умовно-достроково (відповідно до положень Anti-social Behavior Act 2003 [5]).

За кримінальним законодавством Франції, Швейцарії, ФРН, Італії, КК Республіки Сан-Марино встановлення нагляду визнається як захід безпеки, або як інший захід кримінально-правового впливу, відмінний від покарання (КК Республіки Польща, Республіка Білорусь).

Встановлення нагляду, як заходу безпеки, в кримінальним законодавством ФРН розуміється як передача засудженого під нагляд відповідному органу. § 68 КК ФРН відмежовує від нагляду, що встановлюється за особою, якій була призначена відстрочка відбування заходів виправлення та безпеки, пов’язаних з ізоляцією від суспільства [6, с.103]. Встановлення нагляду як заходу виправлення та безпеки можливе за умови вчинення особою суспільно небезпечного злочинного діяння, за яке законом спеціально передбачено встановлення такого нагляду та покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 6 місяців, й існує небезпека вчинення особою нових злочинних діянь у майбутньому. При призначенні нагляду (від 2 до 5 років) за особою в порядку, визначеному § 68 КК, суд встановлює різного роду заборони, які обмежують поведінку особи, та обов’язки, які особа повинна неухильно виконувати (§ 68 b КК ФРН). § 68 с КК ФРН дозволяє суду призначити і безстроковий нагляд у випадку, якщо засуджений не дотримується вказівки проходження лікування, і існують підстави вважати, що особа може вчинити у майбутньому небезпечні злочинні діяння [6, с. 104-105].

Встановлення нагляду за КК Італії передбачено як захід безпеки, тривалість якого не може бути меншою за 1 рік. Особі, що знаходиться під наглядом, суддя приписує правила поведінки шляхом залучення до праці, з метою утримати від вчинення кримінальних правопорушень у майбутньому (ст. 228 КК Італії). При призначенні нагляду за особою суд може обмежити її поведінку, встановивши правообмеження чи обов’язки, схожі з обмеженнями, передбаченими для аналогічного заходу безпеки за КК ФРН. Кримінальний Кодекс Республіки Сан-Марино надає суду можливість запропонувати різні види нагляду і накласти конкретні зобов'язання з метою перешкоджання появі можливості вчинення особою нового злочину й сприяти її залученню в громадське життя – такий захід може застосовуватися в періоди відпустки або відстрочки виконання покарання або заходу безпеки (ст. 126 КК). В кримінальному праві Франції в межах інституту пробації передбачено застосування заходів контролю - обов’язок дотримання певних додаткових обмежень, які суд, що виносить обвинувальний вирок, поруч з виконанням покарання може покласти на засуджену особу.

Федеральний закон РФ від 27 грудня 2009 р. № 377-ФЗ «Про внесення змін в окремі законодавчі акти РФ … про покарання у вигляді обмеження волі», який набув чинності 01.01.2010 р., ввів до системи покарань РФ новий вид покарання, альтернативний позбавленню волі, - обмеження волі, який за своїм змістом цілком відрізняється від змісту цього виду покарання за ст. 61 КК України та попередньою редакцією ст. 53 КК РФ. Згідно до цієї статті обмеження волі полягає у встановленні судом засудженому наступних обмежень: не покидати будинок (інше житло) у певний час доби, не відвідувати певні місця та не виїжджати за межі, розташовані в межах певної території, не відвідувати місця проведення масових і інших заходів і не брати участь у зазначених заходах, не змінювати місце проживання або перебування, місце роботи й (або) навчання без згоди спеціалізованого державного органа, що здійснює нагляд за відбуванням засудженими покарання у вигляді обмеження волі [7]. Передбачено, що цей вид покарання призначається: як основний вид - на строк від 2 місяців до 4 років за злочини невеликої тяжкості й злочини середньої тяжкості, і як додатковий до позбавлення волі у випадках, передбачених відповідними статтями Особливої частини КК - на строк від 6 місяців до 2 років. Крім того, ст. 60 КВК РФ зазначає, що нагляд за відбуванням засудженими покарання у вигляді обмеження волі полягає в спостереженні за поведінкою засуджених, дотримання ними встановлених судом обмежень, для забезпечення чого кримінально-виконавчі інспекції мають право використати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби нагляду й контролю.

Введення в українську практику схожого за змістом кримінально-правового заходу сприяє не тільки підвищенню гуманізму до осіб, які вчинили злочини, дозволяє вирішити проблему з розвантаженням в’язниць, але й сприяє, уникаючи застосування надто суворих заходів впливу (економії репресії), створювати ефективні умови для досягнення мети попередження дій, що порушують (або здатні порушити) інтереси інших осіб, суспільства, держави, усунення передумов криміногенності ситуації, попередження вчинення особою, до якої вони застосовуються, нових суспільно небезпечних діянь, а також захист прав та інтересів суспільства і держави від суспільно небезпечних посягань з боку такої особи.

Виникає питання, в якості якого кримінально-правового заходу, доцільним було б його передбачити. Не можна просто «запозичити» російське «бачення» сутності цього виду заходу, оскільки за характером впливу «обмеження волі» за КК РФ в ред. 01.01.2010р. та «обмеження волі» за КК України 2001р. суттєво різняться (наприклад, за ст. 61 КК України обмеження волі пов’язане з трудовим впливом на засудженого, домашній арешт – ні).

На користь визнання встановлення нагляду з електронним спостереженням (що по суті відповідає «обмеженню волі» за російським КК, «електронному моніторингу» США, «встановленню нагляду» за КК ФРН та ін.) в якості заходу безпеки, свідчить, в першу чергу, ефективність та практика застосування схожого заходу зарубіжними країнами. Крім того, застосування заходів безпеки, на відміну від покарання, не обмежується певним строком, воно триває до сплину «небезпечного стану» індивіда [8, с. 113], цей вид правового обмеження використовується саме для припинення шкідливого впливу джерела підвищеної небезпеки і захисту об'єкта підвищеної охорони, що за своїми основними ознаками істотно відрізняється від інших видів правового обмеження – заходів покарання і відновлення (М.В. Щедрін) [9, с. 56]. Визнання такого заходу в якості заходу безпеки дозволяє спрямувати цей захід на нейтралізацію особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння або являє собою небезпеку для суспільства, попередження її можливої протиправної поведінки без ізоляції і, по можливості, її виправлення. До того ж, його можна застосовувати як поруч із покаранням так і замість покарання, в тому числі і при звільненні особи від кримінальної відповідальності (як умовний вид звільнення).

Таким чином, до осіб, які вчинили злочинне діяння (невеликої та середньої тяжкості, так само вчинений повторно чи рецидив злочину), поруч із покаранням або, у певних випадках, замість нього, доцільно передбачити можливість застосування судом в якості іншого заходу кримінально-правового характеру - встановлення нагляду з електронним спостереженням (система тимчасових примусових заходів контролю та спостереження за поведінкою окремих осіб, не пов’язаних з позбавленням волі, з метою недопущення вчинення такими особами повторних злочинів, а також захисту людини, суспільства, держави від злочинних посягань з боку такої особи). При цьому, всі витрати на здійснення нагляду слід покласти на особу, до якої вони застосовуються. Такий захід можна призначати будь-якій особі, незалежно від віку, але з її згоди. У випадку, якщо особа не згодна із застосуванням до неї такого нагляду, суд застосовує до особи покарання, передбачене санкцією статті, що встановлює відповідальність за вчинений злочин.

При встановленні нагляду суд може зобов’язати особу на певний строк: виконувати розпорядження щодо місця перебування, здобуття освіти, працевлаштування, встановити обмеження щодо проведення вільного часу; з’являтися в певний час до суду або у інше визначене місце; не вступати в контакти з певними особами; не володіти, не зберігати предмети, які заборонені до вільного обігу, або які можуть бути використані для вчинення злочину та ін. У випадку, коли існують підстави вважати, що особа, до якої встановлено нагляд, залишається небезпечною для суспільства, нагляд може бути продовжений за мотивованим рішенням суду, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Гарантією дотримання режиму нагляду з електронним спостереженням може бути загроза заміни встановленого нагляду покаранням у вигляді арешту та позбавлення волі.


Література:

  1. Crime and Punishment (Scotland) Act 1997 [Електронний ресурс]/ http://www.opsi.gov.uk/acts/acts1997/1997048.htm

  2. Sexual Offences Act 2003 [Електронний ресурс]/ http://www.opsi.gov.uk/acts/acts2003/en/ukpgaen_20030042_en.pdf

  3. Савченко А.В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правовое дослідження: Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 596 с.

  4. Козочкин И.Д. Меры безопасности по уголовному праву США // Право и политика. – № 6. – 2000. – С. 7-14.

  5. Anti-social Behaviour Act 2003 [Електронний ресурс] /http://en.wikipedia.org/wiki/Anti-social_Behaviour_Act_2003.

  6. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германия / Науч. ред. и пер. Д.А. Шестакова, Г.Г. Йешек. – СПб.: „Юридический центр Пресс”, 2003. – 524 с.

  7. Федеральный закон от 27 декабря 2009 г. N 377-ФЗ «О внесении изменений в отдельные законодательные акты РФ в связи с введением в действие положений УК РФ и УИК РФ о наказании в виде ограничения свободы» /[Електронний ресурс] http://www.rg.ru/2009/12/30/arest-dok.html

  8. Дуюнов В.К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике. – Курск: РОСИ, 2000. – 504 с.

  9. Щедрин Н.В. Введение в правовую теорию мер безопасности: Монография / Краснояр. госуд. ун-т. – Красноярск, 1999. – 180 с.


Анотація

Стаття присвячена питанню специфічних заходів (заходів безпеки в системі існуючих заходів попередження та протидії кримінальної поведінки особи) – домашній арешт (нагляд з електронним спостереженням) як система тимчасових заходів контролю и нагляду за поведінкою особи, не пов'язаний з позбавленням волі, з метою недопущення вчинення особою нових злочинів в майбутньому.

Ключові слова: домашній арешт


Summary

This article is about specific measure (security measures in the system of existing measures of the prevention and counteraction of criminal behaviour) - home arrest (electronic supervision) as a system of the temporal forced measures of control and individuals conduct supervision, unconnected with imprisonment, aiming to prevent further crimes.

Key words: home arrest

Схожі:

Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни icon1 Актуальність теми
Загальна І специфічна профілактика віл-інфекції. Універсальні заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconНаказ №64 Про заходи щодо поліпшення стану пожежної безпеки та профілактики травматизму
Про стан пожежної безпеки в установах, закладах освіти та травматизму серед вихованців, учнів, студентів І заходи щодо його профілактики”,...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconЗакон України „Про попереднє ув'язнення від 30 червня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України, 1993, №35
Заходи процесуального примусу за кримінально-процесуальним правом України, їх поняття І значення
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconРозпорядження 14. 02. 2013р. №3 Про заходи підвищення безпеки життєдіяльності в університеті
Проведеною перевіркою стану пожежної безпеки університету виявлені порушення п 10 Правил пожежної безпеки в закладах освіти, а саме:...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconПрограма фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст, магістр з навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне право України»
Нове кримінально-процесуальне законодавство України та завдання кримінального провадження. Система кримінального провадження та основні...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconС. В. Щербак межі судового розсуду у цивільному процесі україни
Науковий керівник – канд юрид наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін С. В. Щербак
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconТема 1 Поняття, предмет, завдання та джерела кримінально-виконавчого права
Кримінально-виконавчий кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – №33. – Ст. 1767
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни icon1. Забезпечення екологічної безпеки I підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком
Забезпечення екологічної безпеки I підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни icon2. Джерела кримінально-виконавчого права
Поняття І значення принципів кримінально-виконавчого права. Кримінально-виконавча наука про систему І види принципів кримінально-виконавчого...
Горбачева І. М. Заходи безпеки в системі кримінально-правових наслідків злочинного діяння за кримінальним законодавством україни iconПоложення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»
Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальну середню освіту» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи