90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка icon

90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка




Назва90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Сторінка1/11
Дата20.11.2012
Розмір2.24 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Наукова бібліотека


90-річчю університету присвячується


Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

(1918-2008 рр.)

Бібліографічний покажчик


Кам’янець-Подільський

2008


УДК 016:378

ББК 78.552.2:74.58

К 18


Голова редакційної колегії

кандидат історичних наук, професор, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка О. М. Завальнюк


Відповідальний редактор

кандидат історичних наук, професор, директор наукової бібліотеки університету В.С. Прокопчук


^ Члени редколегії :

Л. В. Баженов, доктор історичних наук, професор, О. Б. Комарніцький, кандидат історичних наук, доцент, І. М. Конет, кандидат фізико-математичних наук, професор, Т. М. Опря, зав. науково-бібліографічним відділом наукової бібліотеки, В. М. Пархоменко, провідний бібліограф, Л. Ф. Філінюк, вчений секретар наукової бібліотеки.


Укладачі: Т. М. Опря, В. М. Пархоменко, Л. П. Савченко, Є. П. Сільвеструк


Рецензент – В. П. Ляхоцький, доктор історичних наук, професор


^ Відповідальний за випуск

В. М. Федорчук, кандидат психологічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, голова бібліотечної ради


Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2008 рр.): бібліографічний покажчик / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, наукова бібліотека; [уклад. : Т. М. Опря, В. М. Пархоменко, Л. П. Савченко, Є. П. Сільвеструк ; редкол. : О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.), О. Б. Комарніцький та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Кам'янець-Поділ. нац. ун-т, 2008. – с.


Покажчик містить бібліографічну інформацію про окремі видання, статті, які розкривають етапи становлення і розвитку найдавнішого на Поділлі вищого навчального закладу – Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, й хронологічно охоплює 1918-2008 рр.


Рекомендовано до друку вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол № 3 від 27 березня 2008 року


^ Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в працях українських дослідників

Збагнути якісні зрушення в українській вищій освіті впродовж десятиліть можна різними шляхами. Утім чи не найкраще це досягається через висвітлення діяльності кожного університету, академії, інституту, які складають мережу вищих навчальних закладів України, розвиваються в освітньому просторі, що формує держава, і реалізують державну політику в галузі вищої освіти.

Одним із таких ВНЗ є Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, започаткований у далекому 1918 році, коли у гострому політичному протистоянні реально формувалася українська система вищої освіти. Історичний шлях К-ПНУ імені Івана Огієнка об’єктивно поділяється на такі періоди: 1) Кам’янець-Подільський державний український університет (жовтень 1918 – лютий 1921 рр.); 2) Кам’янець-Подільський інститут народної освіти (лютий 1921 – літо 1930 р.); 3) Кам’янець-Подільський інститут соціального виховання (1930-1933 рр.); 4) Кам’янець-Подільський учительський інститут (1939-1948 рр.); 5) Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут (1948-1997 рр.); 6) Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет (1997-2003 рр.); 7) Кам’янець-Подільський державний університет (2003-2008 рр.); 8) Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (з 2008 р.). На кожному з цих етапів заклад вирішував (вирішує нині) завдання з якісної підготовки фахівців для різних галузей життя країни. Утім лише на початку ХХІ ст., коли Україна почала реально інтегруватися в європейський простір, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, як і всі інші українські ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації, ступив на шлях засвоєння європейських стандартів вищої школи, приєднавшись до Болонського процесу.

Етапи та події, пов’язані з 90-річним історичним шляхом К-ПНУ імені Івана Огієнка, привертали до себе увагу дослідників різних десятиліть. Вже у 1918-1920 рр. про Кам’янець-Подільський державний український університет та його викладачів появився ряд матеріалів, вміщених у газетах «Відродження»1, «Поділля»2, «Свято Поділля»3, «Народна воля»4, «Село»5, «Нова Рада»6, «Слово»7, «Подольская мысль»8, «Україна»9 та ін. Їх авторами були переважно професура, журналісти і громадські діячі. Громадськості представили матеріали про ректора І. Огієнка10, професорів П. Бучинського11, В. Біднова12, М. Столярова13, К. Широцького14, приват-доцентів Л. Білецького, М. Драй-Хмару, М. Чайковського, В. Кучера, І. Крип’якевича, Ю. Гірняка15.

Після поразки Української революції частина професури і громадських діячів, які опинилися в еміграції, осмислювали питання, пов’язані із творенням і функціонуванням К-ПДУУ, у своїх мемуарно-документальних працях. Так, у 1928 р. до 10-річчя заснування університету В. О. Біднов опублікував уривок із спогадів, у якому виклав своє бачення найбільш важливих моментів, пов’язаних з відкриттям та діяльністю закладу, ролі ректора, ряду науково-педагогічних працівників у житті колективу16.

У 1935-1936 рр. у Огієнковому виданні «Наша культура» (Львів, Варшава) були видруковані праці самого І. Огієнка17, колишніх працівників Л. Бачинського18, Ю. Гудзія19, активних учасників процесу творення університету В. Приходька20, О. Пащенко21. Якщо мемуарист І. Огієнко обмежився тим, що зафіксував у хронологічному порядку найважливіші факти своєї ректорської біографії, становлення і розгортання діяльності університету, то інші автори, крім Л. Бачинського, створили більш-менш широкі, цільні і змістовні сюжети, у яких, через власні погляди, показали перебіг будівництва, відкриття і діяльність другого в Україні національного університету, свою участь у тому унікальному процесі. Л. Бачинський у короткій замальовці розповів про свою асистентську працю на сільськогосподарському і фізико-математичному факультетах.

У 1937 р. у Львові побачили світ спогади С. Русової, у яких знайшлося місце і для Кам’янець-Подільського університету. Авторка розповіла про свято відкриття, асистентську працю сина Юрія, а також про свою участь в житті закладу після встановлення у Кам’янці-Подільському радянської влади, обгрунтувала необхідність своєї еміграції до Європи22.

Готувався до друку великий мемуарний матеріал, автором якого був колишній приват-доцент К-ПДУУ Л. Білецький. Утім з невідомих причин рукопис не опублікували. Нині він зберігається у персональному фонді вченого, який розміщений у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України23.

Радянські дослідники у довоєнний час представили кілька праць про Кам’янець-Подільський інститут народної освіти. Автором однієї із них у 1927 р. був ректор К-ПІНО В. Геринович24. Робота цікава тим, що її більшу частину становить нарис про попередника ІНО – український університет. Дослідник широко використав матеріали періодики 1918-1920 рр., намагався об’єктивно подати найважливіші моменти роботи університету, щоправда, не завжди вдало розставляв акценти щодо персоналій. Про ІНО сказано дуже побічно і політично догідливо. За загальними фразами заховано, на жаль, невтішне становище, яке переживав заклад у 1921-1927 рр.

Про роботу читального залу і навчальний процес в К-ПІНО розповідали дві невеличкі інформаційні замітки25. Наукову роботу викладачів ІНО, які були членами наукового товариства, що діяло при ВУАН, охарактеризував Ю. Філь26. Про перші кроки учительського і педагогічного інститутів розповів заступник директора К-ПДПІ по науково-навчальній роботі М. Магден у 1953 р. в оглядовій статті27. Основну увагу звернено на забезпечення школи кадрами учителів, участь викладачів і студентів у громадсько-політичному житті, комуністичне виховання молоді. Окремі факти про життя Кам’янець-Подільського інституту соціального виховання вміщено у статті В. І. Тихомирова, присвяченій підготовці учителів у 1928-1932 рр28. На архівному матеріалі коротко з’ясовано становище закладу у 20-30-ті роки у статті Р. Ростикуса «З історії Кам’янець-Подільського педінституту до Великої Вітчизняної війни29. Коротку інформацію про основні віхи педінституту вмістили енциклопедичні видання у 1962 і 1979 рр.30

Життя інституту висвітлювалося у різних публікаціях, зокрема підготовлених І. С. Винокуром, Л. А. Коваленком, С. К. Гуменюком, А. Ф. Гуцалом, О. М. Завальнюком31, естетичне виховання студентської молоді – А. П. Гаврищуком і В. В. Нечитайлом32, фізичне виховання – О. П. Чмілем33, інтернаціональні зв’язки вузу – А. О. Копиловим34. Основні віхи історії закладу, починаючи з 1918 р., висвітлив ректор К-ПДПІ у своїй ґрунтовній доповіді, виголошеній на звітній науковій конференції за результатами науково-дослідної роботи у 1991-1992 рр.35 Науковій громадськості України було представлено нарис, присвячений професору-історику Л. А. Коваленку36.

Про Кам’янець-Подільський український університет, який трактувався як націоналістичний, ніхто із радянських авторів не згадував (офіційно історію К-ПДПІ відкривав, як не дивно, 1921 р., той самий, коли було ліквідовано університет). Університетську тему підтримували лише українські емігранти. У 1949 р. появилися дві невеличкі праці Л. Биковського про бібліотеку К-ПДУУ37. У наступні роки появилися мемуарні праці двох колишніх студентів університету – Петра Білона38 і невстановленої особи39. Заслуговують на увагу їх портретні замальовки окремих професорів, характерні риси стилю роботи ректора, окремі факти з історії університету. Цікаві свідчення про навчальний процес в К-ПДУУ залишив В. Гарба40, який у 1919-1920 рр. був учнем Подільської духовної семінарії. У 1990 р. змістовну наукову статтю про роль Івана Огієнка в заснуванні Кам’янець-Подільського державного українського університету опублікував канадський історик українського походження О. Герус41. Наступного року доцент К-ПДПІ Є. І. Сохацька доповідала на міжвузівській науковій конференції у Рівному про Кам’янець-Подільський університет як заклад, що народився в добу Української революції42, однією з перших у пізні радянські часи повернувши у громадську історичну свідомість дані про цю вищу школу.

Величезний стимул до широкомасштабних досліджень з історії закладу дали проголошення незалежності України і становлення молодої української держави, формування її національної політики. Інтерес науковців проявився, зокрема, у царині поглибленого вивчення питань, пов’язаних із створенням і діяльністю К-ПДУУ. Велику роль в окресленні університетської проблематики відіграла всеукраїнська науково-теоретична конференція «Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українського національного відродження» (до 110-річчя від дня народження), яка відбулася у Кам’янець-Подільському педінституті 1992 року. Серед майже 120 доповідей виділялися ті, які прямо чи опосередковано були пов’язані з українським університетом. Так, А. О. Копилов доповів про ректора Івана Огієнка43. На добротному історичному матеріалі він окреслив основні контури праці керівника із заснування, відкриття та функціонування першого національного вищого навчального закладу в Подільському регіоні. На І. Огієнка як фундатора університету звернули увагу І. Тюрменко та Н. Варик44. У тій чи іншій мірі діяльність університету і його ректора були предметом доповідей Є. І. Сохацької45, П. Пирога46, О. М. Завальнюка47, Л. В. Третяк48, С. М. Федоренка49, Л. В. Баженова50.

До середини 90-х рр. сформувалося коло дослідників, які продовжили роботу із вивчення різних питань історії К-ПДУУ. Так, О. М. Завальнюк51, О. В. Колпакова52, А. Б. Пономаренко53, Н. Ю. Ротар54, Т. С. Бульба55, М. І. Алєщенко, В. Г. Романюк, М. Д. Попович56, М. Г. Кукурудзяк, М. М. Собчинська57, А. О. Копилов58, Є. І. Сохацька59, Б. М. Кушнір60, М. Б. Петров61, С. А. Копилов62 та ін. висвітлювали різні аспекти процесу формування і функціонування університету, створювали окремі узагальнюючі сюжети, з’ясували ряд діячів, причетних до створення і роботи закладу. Переважну більшість досліджень представляли матеріали конференцій, як правило, невеличкі, а тому і недостатньо глибокі. Здобутком цього періоду слід вважати з’ясування основних етапів творення і діяльності університету, вплив на його появу державної політики доби гетьмана Павла Скоропадського, визначення основної частини кола діячів, зусиллями яких і був закладений К-ПДУУ.

Науковці не випускали з поля зору й інші етапи історичного шляху закладу. Так, було висвітлено основні віхи творення і розвитку історичного факультету К-ПДПІ63, зв’язок учительського інституту із боротьбою народу з гітлерівськими окупантами у 1941-1944 рр.64 З’явилися кілька праць, присвячених одному із найбільш талановитих вчених інституту й України – І. С. Винокуру65, а також митцеві Б. Р. Ліпману66.

У другій половині 90-х рр. науковці розвивали отримані раніше результати, розширили джерельну базу досліджень, створили якісно нові праці, які стали значним кроком уперед в порівнянні із минулими роками. Так, науковій громадськості було запропоновано добірку змістовних статей про інститут народної освіти (Е. М. Мельник, А. Г. Філінюк), інститут соціального виховання (А. Ф. Суровий, Ф. А. Петляк), учительський інститут (А. П. Гаврищук)67. Поглиблювалося вивчення пройденого шляху історичним факультетом К-ПДПУ68. З’явилися праці про професорів-істориків Л. А. Коваленка69 і М. Г. Кукурудзяка70 .

Утім найбільшу зацікавленість науковців викликали малодосліджені питання, пов’язані із заснуванням і багатогранною діяльністю К-ПДУУ, його професорсько-викладацькою корпорацією. Появі у 1918 р. цього унікального вищого навчального закладу присвятили свої праці Н. Гранчак71, М. С. Тимошик72, О. М. Завальнюк73. Ґрунтовну статтю про університет опублікували в «Українському історичному журналі» А. О. Копилов і О. М. Завальнюк74. Вона стала найбільш повною розвідкою про К-ПДУУ. Досліджувалися окремі аспекти цієї проблеми. Зокрема, про роль Івана Огієнка в творенні університету75, ставлення ректора до проблем студентської молоді76, галицьке представництво у професорсько-викладацькій корпорації і студентстві77, наукову і краєзнавчу діяльність викладачів і студентської молоді78, підтримку університетом процесів українського державотворення79, діяльність у закладі спілки служачих – першої вузівської профспілки на Поділлі80, матеріальне становище викладачів, працівників і студентів81, формування і діяльність бібліотеки82, ставлення польської громади міста до українського університету83. Також було з’ясовано взаємовідносини між К-ПДУУ і різними владними режимами – українським84, польським85 і радянським86. Крім того, розглядалися джерелознавчі аспекти проблеми87, проведено великий обсяг роботи по висвітленню ролі і місця у творенні університету відомої української діячки О. М. Пащенко88, а у навчальному процесі – Є. Й. Сіцінського89, П. М. Бучинського90, М. А. Чайковського91 і П. Г. Клепатського92.

2000-2008 рр. стали найбільш плідними у висвітленні багатоаспектної історії найдавнішого ВНЗ Подільського краю. Динаміку поступу закладу і проблеми підготовки вчителів в університеті відстежив О. М. Завальнюк93. Наукова громадськість України і Європи з цікавістю познайомилися із розвідками про історичний шлях університету, опублікованими в провідному вітчизняному науково-історичному виданні94, а також мюнхенському часописі «Соборність»95.

Важливою подією в житті науковців, всього колективу закладу став вихід у світ в 2003 р. колективної монографії «Кам’янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення»96, підготовленої групою авторів (О. М. Завальнюк, А. О. Копилов, Е. М. Мельник, А. Г. Філінюк, А. Ф. Суровий, А. П. Гаврищук, О. Б. Комарніцький, С. А. Копилов, В. Н. Рокачук, Є. І. Сохацька, О. В. Яковлева, Т. І. Конькова, Е. І. Федорчук, В. С. Щирба, М. І. Каньоса, Ю. М. Ковальчук, О. В. Кеба, Н. Є. Захарова). На багатому історичному матеріалі вони дослідили шлях закладу і його структурних підрозділів від заснування до початку ХХІ ст. В додатках розміщено список публікацій з історії і сучасного становища університету, який нараховував 425 позицій. Наступного року побачили світ довідково-статистичні матеріали «До історії Кам’янець-Подільського державного університету (1918-2003 рр.)» як додаток до тієї монографії97.

З 1993 по 2008 р. О. М. Завальнюк і О. Б. Комарніцький опублікували про заклад 6 історичних нарисів98, основну увагу в яких приділено завершальним рокам роботи університету. Видання орієнтовано на майбутніх студентів і широко подає читачеві найбільш суттєві зрушення в житті колективу викладачів і студентів. Глибокий аналіз різних сфер життєдіяльності закладу зроблено вказаними авторами на основі архівних і опублікованих джерел у монографії «Кам’янець-Подільський державний університет: курсом зростання (2002-2006 рр.)». – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2006. – 300 с.

До 90-річчя заснування К-ПНУ університетські автори видрукували майже два десятки окремих видань з історії і сьогодення закладу. Чільне місце в друкованій продукції посідає науково-інформаційна ілюстрована книга «Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка»99, у якій висвітлено основні віхи історії закладу, подано науково-педагогічні портрети ректора, проректорів, деканів факультетів, вміщено розовіді про 45 найяскравіших випускників різних десятиліть.

Заслуговують на серйозну увагу нариси про 10 факультетів КПНУ100, а також про наукову бібліотеку101, діяльність відділу міжнародної співпраці102. Слід виокремити із масиву ювілейної літератури окремі видання про ректорів А. О. Копилова103, Ф. А. Кондрацького104, В. О. Гериновича105, П. Г. Клепатського106, П. М. Бучинського107, М. М. Хведорова (Федорова)108 .

Змістовні дослідницькі статті про кожен із 10 факультетів університету вміщено у двох томах наукової збірки «Освіта, наука і культура на Поділлі»109. У тому ж виданні опубліковано матеріали В. С. Прокопчука і Л. Ф. Філінюк про розвиток університетської бібліотеки110. Про різні етапи становлення і зростання бібліотечного підрозділу, його керівників і опікунів, структуру і різні напрями діяльності йдеться у дослідженнях В. С. Прокопчука111, В. П. Ляхоцького112, Л. Ф. Філінюк113, Ю. В. Олійника114, О. М. Завальнюка115, В. М. Острового116, Л. М. Бабій117, Л. В. Баженова118, В. М. Бунди119, Н. Д. Крючкової120, Т. М. Опрі121, І. І. Грінішиної122, М. Ф. Островської123.

Продовжувалося осмислення процесу наукового життя в університеті. У зв’язку з цим на сторінках наукових видань висвітлювалися найбільш важливі форуми вчених, що відбулися в закладі124, аналізувалася результативність науково-дослідної роботи125.

Предметами глибокого аналізу стали виховна робота з студентською молоддю126, міжнародні зв’язки університету127, діяльність К-ПДПІ в умовах державної незалежності України128, а також окремих університетських кафедр129.

Велику роботу проведено із створення і публікації нарисів про найбільш відомих науково-педагогічних працівників. Об’єктом уваги стали професори Л. А. Коваленко130, П. Ф. Щербина131, І. С. Винокур132, Ю. М. Тарасов133, А. О. Копилов134, П. Ф. Лаптін135, Л. В. Баженов136, В. С. Степанков137, Ю. В. Теплінський138, О. М. Завальнюк139, І. В. Рибак140, М. Б. Петров141, В. С. Прокопчук142, В. О. Савчук143, А. Г. Філінюк144, П. С. Атаманчук145, В. П. Газін146, С. А. Копилов147, М. Г. Кудрявцев148, О. В. Кеба149, П. Є. Ткачук150, В. В. Нечитайло151, М. І. Каньоса152, А. В. Опря153, М. А. Печенюк154, І. В. Ящишина155, А. Ф. Суровий156, Б. М. Негода157 та ін.

У 2003-2008 рр. побачили світ перші три томи багатотомного фундаментального видання про університет в особах158, у яких вміщено 208 нарисів про колишніх і теперішніх викладачів, у т.ч. і згаданих вище, а також про 92 випускників 20-х – 90-х рр.

З’ясовувалися й інші питання історії закладу. Так, В. М. Островий досліджував діяльність ректора ІНО В. О. Гериновича159, В. А. Нестеренко – іншого ректора – Ф. А. Кондрацького160, В. Р. Адамський – ректора П. Г. Клепатського
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconМіністерство освіти І науки україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Рекомендовано до друку вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол №6 від 6 травня...
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Рекомендовано до друку бібліотечною радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол №1 від...
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconМіністерство освіти І науки україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Рекомендовано до друку вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету, протокол №4 від 6 травня 2010 р
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconС. В. Маркова Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Кам’янець-Подільський (Україна) концепція
Концепція «нової людини» в теорії І практиці радянського будівництва у 1920–1930-х роках
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconУніверситету
К 17 Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського національного університету на 2009 рік. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський...
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconСохацька євгенія іванівна (до 35-річчя науково-педагогічної діяльності) Біобібліографічний покажчик Кам'янець-Подільський
...
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconДоговір № на проведення практики студентів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Огієнка (далі вищий навчальний заклад), в особі ректора Копилова С. А., що діє на підставі Статуту Кам’янець-Подільського національного...
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconКам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах”
Наш університет український по духові й устроєві, а наша мета – науковий досвід і виховання молоді”
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconГолова редакційної колегії: С. А. Копилов – доктор історичних наук, професор, в о. ректора Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Відповідальний редактор
Рекомендовано до друку бібліотечною радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
90-річчю університету присвячується Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка iconКалендар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2010 рік
Рекомендовано до друку вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол № ? від ?? червня...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи