Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології icon

Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології




НазваПолтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології
Сторінка2/3
Дата24.08.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
1   2   3

8. Кормовиробництво



Кормовиробництво – це науковообгрунтована система організаційно-господарських, біологічних, технологічних і економічних заходів виробництва, заготівлі і зберігання кормів з природних кормових угідь, польвих земель, побічної продукції рослинництва та інших джерел. Кормовиробництво як комплексна галузь сільськогосподарського виробництва включає польове кормовиробництво, луківництво та комбікормову промисловість.

Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва має забезпечувати тваринництво достатньою кількістю якісних, збалансованих за вмістом поживних речовин кормів. Основні напрями розвитку цієї галузі — інтенсифікація польового і лучного кормовиробництва на основі прогресивних технологій вирощування кормових культур, заготівлі та зберігання кормів, поліпшення їх структури і якості.

Джерелами кормів у сучасному кормовиробництві крім сільськогосподарських культур є також заготівля морських водоростей, вітамінів та амінокислот, утилізація відходів борошномельного та інших харчових виробництв, заводське приготування амідоконцентратних та інших домішок, культура одноклітинних водоростей, дріжджове виробництво, гідропонне вирощування вітамінної зеленої маси, використання деревних відходів — гілкового корму, хвої та інших, у тому числі гідроліз деревини.

Кормовиробництво має бути інтенсивним, тобто вирощувати кормові культури і заготовляти корми треба при мінімальних затратах енергетичних і трудових ресурсів, максимальному виході продукції за одиницю часу і на одиницю площі. Отже, інтенсивні енерго- і ресурсозберігаючі технології є основою вирощування кормових культур, заготівлі кормів і зберігання їх.

У здійсненні цих заходів важливе місце належить спеціалістам сільського господарства, які володіють необхідними знаннями з луківництва та польового кормовиробництва. Придбання цих знань і є метою викладання дисципліни.


Яка посівна площа люцерни в Україні ?

  1. 8- 9 млн. га

  2. понад 30 млн. га

  3. 7 млн. га

  4. 1.8 млн. га

  5. 0.5млн. га


В якій зоні сконцентровані основні посіви люцерни ?

  1. Полісся

  2. Лісостепу

  3. Степу

  4. Лісостепу і Степу
^

Скільки разів як кормова культура люцерна відростає після скошування за літо?1-2 рази


  1. 2- 3 рази

  2. 3- 4 рази

  3. 5- 7 разів



^

Яку кількість перетравного протеїну містить сіно люцерни, зібране до цвітіння ?

  1. 5%

  2. 10%

  3. 15%

  4. 20%




Яку кількість перетравного протеїну містить висушене листя люцерни, зібране до цвітіння ?


  1. 5%

  2. 10%

  3. 15%

  4. 20%


100 кг люцернового сіна відповідають?

    1. 25 к. од

    2. 38 к. од

    3. 53 к. од

    4. 65 к. од


Особливо високу цінність має білок люцерни, зібраної у фазі .........

      1. Стеблування,

      2. Закінчення стеблування та початок бутонізації

      3. Бутонізації,

      4. Закінчення бутонізації та початок цвітіння.


Насіння люцерни починає проростати при температурі?

  1. 1 - 2о С

  2. 2 - 3о С

  3. 3 - 5о С

  4. 5 - 6о С

  5. 6 - 10о С


Сходи здатні витримувати заморозки до мінус ?

  1. 2 - 3о С

  2. 3 - 5о С

  3. 5 - 6о С

  4. 6 - 10о С


Завдяки добре розвиненій кореневій системі люцерна висушує грунт і тим самим порушує капілярний зв’язок між верхнім шаром ґрунту і підгрунтовими водами що запобігає його .....

    1. накопиченню азоту

    2. повторному засоленню

    3. морозостійкості

    4. посухостійкості



9. Програмування врожайності.


Основне завдання агропромислового комплексу країни – вирішення продовольчої проблеми. В його виконанні важливу роль відіграє програмований метод вирощування сільськогосподарських культур.

Програмування врожаїв – це науково обґрунтована програма одержання заданого рівня врожаю, в якій на основі обліку потреб рослин в необхідних факторах життя дано технологію, що задовольняє ці потреби без зниження родючості ґрунту.

Програмування врожаїв має мету – теоретично реалізувати максимальне акумулювання сонячної енергії, найбільш повне використання грунтово-кліматичних ресурсів, генетичного потенціалу районованих сортів, матеріальних і трудових ресурсів, одержання економічно оправданих врожаїв і гарантованих валових зборів продукції рослинництва на промисловій основі.

Задача вивчення навчальної дисципліни «“Програмування врожаїв» полягає в формуванні у студентів міцних знань та умінь з управління продукційним процесом створення задано врожайності на основі абстрактного моделювання, фізичної суті чи функціональних залежностей росту та розвитку рослин.

Дисципліна «Програмування врожаю» є інтегральною дисципліною, яка стисло, структуризовано, в математичній формі узагальнює наукову інформацію, отриману з таких дисциплін як: «Ґрунтознавство з основами геології», «Рослинництво», «Агрометеорологія», «Агрохімія», «Кормовиробництво», «Інформатика і обчислювальна техніка» та інших і використовує її для управління продукційним процесом формування врожаю. Знання, одержані при вивченні дисципліни «Програмування врожаїв», широко використовуються при опануванні наступних дисциплін: «Біотехнологія в рослинництві», «Буряківництво», «Математичне моделювання» та ін.

Проблема збільшення виробництва сільськогосподарської продукції вирішується, головним чином, за рахунок дальшого значного підвищення продуктивності ріллі – цьому сприяє нове направлення в агрономії – програмування врожаїв.

Як результат вивчення програмування врожаю студент повинен знати:

  • суть, принципи та етапи програмування врожаїв, як науки про управління процесом створення заданої врожайності;

  • показники, що характеризують стан, структуру і властивості засобів та прийомів виробництва рослинної продукції і є необхідними для створення інформаційно-логічних моделей, - базисної основи управління процесом формування врожаїв;

  • закономірності та взаємозалежності процесів,що проходять в системі: «грунт – рослина – клімат – господарські ресурси», як інструмента управління ними і можуть бути враховані при розробленні кількісних моделей – інструментів управління формування заданої врожайності;

  • існуючі моделі та програми в галузі науки і виробництва рослинної продукції.

Студент повинен уміти:

  • визначити потенційну урожайність (ПУ) по надходженню фотосинтетично активної радіації;

  • визначити кліматично-забезпечений врожай:

  • за ресурсами вологи (КУв);

  • за тепловими ресурсами (КУбкп);

  • за ресурсами вологи і тепла (КУгтп);

  • розрахувати коефіцієнт засвоєння ФАР посівами;

  • розраховувати продуктивність культури по родючості грунту;

  • встановити величину врожаю, що може бути запрограмованим;

  • виявляти причини невідповідності між реальним урожаєм кліматично забезпеченим і потенційним урожаєм (РУ, КУ, ПУ);

  • завчасно визначити обґрунтовано параметри посіву з заданою продуктивністю (площа листя, фотосинтетичний потенціал посіву, продуктивність фотосинтезу і обґрунтованої норми висіву під запрограмовані врожаї озимої пшениці, кукурудзи на зерно, цукрових буряків і картоплі;

  • розрахувати норми мінеральних добрив під запрограмований урожай для кожного поля сівозміни з урахуванням агрохімічних показників грунту, біологічних особливостей культури (сорту, гібриду, групи культур в пожнивних посівах), використання поживних речовин з грунту і внесених добрив.

Важливим етапом програмування є складання обґрунтованої агротехнологічної карти отримання запрограмованого урожаю. Агротехнічна наука – це технічний проект урожаю. В ньому закладається детальний план заходів, що відображають послідовність, строки, кількість і якість усіх робіт від підготовки до сівби і до завершення збирання врожаїв.


Потенціальна врожайність - це максимально можлива врожайність абсолютно сухої біомаси, що обумовлена:

1. Біологічними можливостями сорту, гібриду.

2. Генетичними можливостями сорту, гібриду.

3. Приходом та ефективним використанням ФАР.

4. Біологічними, генетичними можливостями рослин, приходом та ефективним використанням ФАР за оптимальних параметрів факторів життя.


Дійсно можлива (кліматично забезпечена) урожайність формується в конкретних:

1. Ґрунтових умовах.

2. Кліматичних умовах.

3. Ґрунтово-кліматичних умовах.

4. Умовах ідеальної технології, природних ресурсів вологи і тепла.

Реальна виробнича (програмована) урожайність формується за:

1. Конкретних погодних умов.

2. Повного матеріально-технічного забезпечення.

3. Конкретних погодних умов, родючості ґрунту та матеріально технічного забезпечення технології, запровадженої на конкретному полі конкретного господарства.

4. Запровадження технології на конкретному полі конкретного господарства.


Сумарне надходження ФАР (Qфар) під час визначення потенціальної урожайності (ПУ) наводиться за:

1. Місяць

2. День

3. Зимовий період

4. Період активної вегетації культури


Показником «а» (сума частин основної та побічної продукції) користуються під час визначення ПУ, якщо культура:

1. Вирощується на зелену масу

2. Має лише побічну продукцію

3. Має основну і побічну продукцію

4. Має лише основну продукцію


Запаси продуктивної вологи W обчислюються під час визначення ДМУ (дійсно можливої урожайності) за її вмістом:

1. У 0-30 см шарі на початку і в кінці вегетації культури.

2. На кінець вегетації культури в 0-30 см шарі ґрунту.

3. На початок вегетації в 0-30 см шарі ґрунту, а на кінець - в 0-100 см шарі ґрунту.

4. На початок і кінець вегетації культури в 0-100 см шарі ґрунту та кількості опадів за вегетацію.


Потенціальну урожайність (ПУа.с.6.) визначають за формулою:

1. ПУ = (Qфар x 10) / (q x a)

2. ПУ = (Qфар x Kфар) / (g x (100 – c))

3. ПУ = (Qфар x Kфар x 10) / (g x (100 – c)

4. ПУ = (SQфар x Kфар) / (102 x q x 102)


Дійсно можливу урожайність за вологозабезпеченістю визначають за формулою:

1. ДМУв = (W x 100 x 100) / (Кв x a)

2. ДМУв = (W x 100 x 100) / (Кв x (100 – e))

3. ДМУв = (W x 100 x 100) / (Кв x (100 – e) x a)

4. ДМУв = (10 x W x 0.7) / Кв

Дійсно можливу урожайність за біокліматичним потенціалом визначають за формулою:

1. ДМУб = b + Бкп

2. ДМУб = b - Бкп

3. ДМУб = b : Бкп

4. ДМУб = b x Бкп


Реальну виробничу (програмовану) урожайність за природною родючістю визначають за формулою:

1. РПУ = Бр : Цб

2. РПУ = Бр * Цб

3. РПУ = БР - Цб

4. РПУ = Цб - Бр


10. Рослинництво


Основна мета рослинництва як науки — розробка теоретич­них і практичних основ сортових технологій вирощування справді можливих урожаїв польових культур високої якості з мінімальними матеріальними та енергетичними затратами на одиницю продукції при збереженні або підвищенні родючості ґрунту.

Рослинництво – це наука про вирощування культурних рослин. Йдеться передусім про рослини польової культури, хоч цей термін може обіймати й інші галузі виробництва сільськогосподарської продукції на основі фотосинтезу — кормовиробництво, в тому числі луківництво, а також плодівництво, овочівництво відкритого і закритого ґрунту, культуру одноклітин­них і морських водоростей, космічне рослинництво. Рослинництво — це також селекція, генетика, насінництво, біотехнологія.

З науково-виробничої точки зору сучасне рослинництво — це вчення про технічно й технологічно досконале та рентабельне вирощування справді можливих урожаїв польових культур на основі сортових технологій.

Рослинництво може прогресувати лише при постійному, цілеспрямованому розвитку його наукових основ з урахуванням останніх досягнень фізіології та біохімії рослин, мікробіології, генетики й селекції, землеробства та ґрунтознавства, агрономічної хімії, ентомології і фітопатології, агромеліорації, агроекології, агрометеорології, біотехнології, біоенергетики, організації, економіки, оптимізації технологій вирощування сільськогосподарських культур з використанням методів математичного моделювання і комп'ютеризації тех­нологічних процесів.


Кращі попередники для озимої пшениці за інтенсивної технології вирощування у Лісостепу:

1. Горох на зерно

2. Кукурудза МВС

3. Ячмінь ярий

4. Соняшник


Кращі попередники для озимої пшениці за інтенсивної технології вирощування у Степу:

1. Кукурудза на зерно

2. Соняшник

3. Чистий пар

4. Сорго


Сильна пшениця містить:

1. Білка 14% і більше, клейковини більше 28%, група клейковини - 1.

2. Білка 11-14%, клейковини - 23-28%, група клейковини 1-2.

3. Білка 10-12%, клейковини 25-26%, група клейковини - 3.

4. Білка менше 11%, клейковини менше 23%, група клейковини 2-3.

Після початку весняної вегетації за умови, якщо на 1 м залишилося більше 200 шт. рівномірно розміщених рослин необхідно провести:

1. Насів.

2. Пересів.

3. Не проводити жодного з цих заходів.


Після початку весняної вегетації за умови, якщо на 1 м залишилося 150-180 шт. рівномірно розміщених рослин необхідно провести:

1. Насів.

2. Пересів.

3. Не проводити ні одного з цих заходів.


Кращими попередниками озимої пшениці у Лісостепу є:

1. Горох на зерно.

2. Озима пшениця.

3. Кукурудза МВС.


Кращими попередниками озимої пшениці у Степу є:

1. Чорний пар.

2. Кукурудза МВС.

3. Сорго на зерно.


Кращими попередниками озимої пшениці на Поліссі є:

1. Кукурудза МВС.

2. Конюшина 1-го укосу.

3. Кормові буряки.


Строки сівби озимої пшениці залежать від:

1. Тривалості дня.

2. Температурного режиму повітря.

3. Способів оранки.


Спосіб запилення ячменю:

1. Перехресний.

2. Перехресний із частковим самозапиленням.

3. Самозапильний.


11. Плодівництво.


Плодівництво – традиційна галузь сільського господарства, важливий підкомплекс АПК.

Плодівництво як навчальна дисципліна формує у майбутніх фахівців знання і навички з технології виробництва плодів і ягід, які є цінними продуктами харчування населення та сировиною для переробних підприємств.

Основними шляхами збільшення валових зборів екологічно чистих плодів, ягід, винограду є інтенсифікація виробництва, впровадження інтенсивних типів насаджень, всебічна підтримка орендних, підрядних і індивідуальних форм трудової діяльності.

Виходячи з цього, мета дисципліни – навчити студентів добре володіти навиками ведення плодівництва, знати усі елементи інтенсифікації цієї галузі: районований сортимент, технології розмноження культур, закладання та догляду за насадженнями, досконально володіти способами формування та обрізування крон.


Укажіть плодові породи з групи зерняткових:

1. Алича, персик

2. Груша, яблуня, горобина

3. Яблуня, персик

4. Персик

5. Горобина


Укажіть, які з перелічених культур відносять до зерняткових:

1. Pirus communis, Malus prunifolia

2. Primus divaricata, Malus prunifolia

3. Malus prunifolia, Pirus communis

4. Cornus mas

5. Cerasus avium


Укажіть латинську назву яблуні низької:

1. Vitis vinifere

2. Crataegus axyacanta

3. Malus pumila

4. Rubus idaeus

5. Cerasus fruticosa


Укажіть латинську назву винограду:

1. Vitis vinifere

2. Crataegus axyacanta

3. Malus pumila

4. Rubus idaeus

5. Cerasus fruticosa


Укажіть латинську назву малини європейської:

1. Vitis vinifere

2. Crataegus axyacanta

3. Malus pumila

4. Rubus idaeus

5.Cerasus fruticosa


Укажіть латинську назву глоду колючого:

1. Vitis vinifere

2. Crataegus axyacanta

3. Malus pumila

4. Rubus idaeus

5. Cerasus fruticosa


Укажіть латинську назву вишні степової:

1. Vitis vinifere

2. Crataegus axyacanta

3. Malus pumila

4. Rubus idaeus

5. Cerasus fruticosa


Укажіть насіннєві підщепи яблуні:

1. Яблуня лісова, антонівка, яблуня ягідна

2. Парадизка, дусен

3. Антонівка, парадизка

4. Яблуня ягідна, дусен

5. Дусен


Укажіть розміщення дерев у сучасному промисловому саду:

1. Шахове, квадратне

2. Квадратне

3. Прямокутне, контурне

4. Контурне

5. Стрічкове, контурне


Плодову деревину в італійській пальметі розміщують на гілках:

1. Першого порядку

2. Другого порядку

3. Третього порядку

4. Четвертого порядку


Прийоми, які сприяють початку плодоношення плодових дерев:

1. Сильне вкорочення гілок

2. Нахил гілок, відсутність обрізування

3. Слабке вкорочення гілок

4. Обрізування

5. Вирізка гілок на кільце


Основні способи розмноження суниці у виробництві:

1. Кореневими паростками

2. Зеленими живцями

3. Насінням

4. Вусами

5. Горизонтальними відсадками


Справжню кореневу шийку мають:

1. Яблуня на сіянцевій підщепі, персик на абрикосі

2. Яблуня на клоновій підщепі

3. Груша на айві

4. Вишня з порослі

5. Персик на абрикосі, груша на айві


Типи плодових утворень сливи:

1. Кільчатка

2. Букетна гілка

3. Списик

4. Змішана гілочка

5. Плодовий прутик


12. Овочівництво.


Висвітлюються наступні питання: біологічні основи овочевих культур, принципи побудови овочевих сівозмін, особливості підготовки та удобрення ґрунту, розмноження рослин, вирощування розсади для відкритого ґрунту, загальні заходи догляду за рослинами, збирання врожаю. При розгляді овочівництва відкритого ґрунту висвітлюється технологія вирощування таких культур: капуста і морква, буряк, петрушка, селера, пастернак, редиска, редька, цибуля, помідор, перець, баклажан, огірок, патисон, кабачок, гарбузи, кавуни, диня, квасоля, кукурудза цукрова, салат, шпинат, кріп, ревінь, щавель, спаржа, хрін, катран.

Вивчається морфологічна характеристика овочевих культур, їх класифікація. Проводиться вивчення видового складу насіння, його схожості. Способи розмноження, розрахунки в потребі розсади насіннєвого матеріалу різних овочевих культур. Методи контролю та регулювання температури, світлового режиму, вмісту вуглекислоти, відносної вологості повітря та поживного режиму. Розрахунки в потребі насіння різних овочевих культур, схема їх сівби і площі живлення. Організація овочевих та овоче-кормових сівозмін, культурозмін та чергування культур у них. Метод розсади та отримання овочевої продукції у спорудах закритого ґрунту.


Назвіть до якої групи за тривалістю життя відносять диню:

1. Однорічні

2. Дворічні

3. Багаторічні


Назвіть до якої групи за тривалістю життя відносять помідор:

1. Однорічні

2. Дворічні

3. Багаторічні


Назвіть до якої групи за тривалістю життя відносять кабачок:

1. Однорічні

2. Дворічні

3. Багаторічні


Назвіть до якої групи за тривалістю життя відносять огірок:

1. Однорічні

2. Дворічні

3. Багаторічні

Укажіть, до якої родини відносять овочеві культури: редиску і редьку:

1. Гарбузових

2. Селерових

3. Цибулинних

4. Капустяних

5. Астроцвітих

1   2   3

Схожі:

Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconПолтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології «Затверджую»
Програма розглянута та затверджена методичною радою факультету агротехнологій та екології напрям підготовки «Агрономія» 20 січня...
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconПолтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології
Програма розглянута та затверджена методичною радою факультету агротехнологій та екології напрям підготовки «Екологія, охорона навколишнього...
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconПолтавська державна аграрна академія
Відповідальний за випуск – голова методичної ради спеціальності ”Ветеринарна медицина” – Міланко О. О
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconПолтавська державна аграрна академія
Скрипка М. В. – зав кафедри пат анатомії та патофізіології, доктор ветеринарних наук, професор
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» «20» лютого 2012 р. (протокол №8)
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМ. Дніпропетровськ) Полтавська державна аграрна академія (м. Полтава) внз державний інститут підготовки І перепідготовки кадрів промисловості
Збірник тез в електронному варіанті буде розміщений на сайті конференції: conf at ua
Полтавська державна аграрна академія Факультет агротехнологій та екології iconМ. Дніпропетровськ) Полтавська державна аграрна академія (м. Полтава) внз державний інститут підготовки І перепідготовки кадрів промисловості
Збірник тез в електронному варіанті буде розміщений на сайті конференції: conf at ua
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи