Полтавська державна аграрна академія icon

Полтавська державна аграрна академія




НазваПолтавська державна аграрна академія
Сторінка7/9
Дата24.08.2012
Розмір1.61 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2. Лікар ветеринарної медицини – ветсанексперт на 1-й точці ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней робить:

  1. огляд підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки;

  2. огляд і дослідження заглоткових лімфатичних вузлів;

  3. огляд туш і півтуш, підвішених за ахілові сухожилля на підвісній лінії;

  4. огляд привушних лімфатичних вузлів.


^ 3. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогоспо­дарських тварин у разі лістеріозу.

  1. Без обмеження.

  2. Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м’ясних хлібів).

  3. Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують на виготовлення варених і варено-копчених ковбас).

  4. Утилізація або знищення спалюванням.


^ 4. Випадки, за яких забороняють забій тварин на м'ясо:

  1. підданих лікуванню сироваткою проти сибірки до закінчення 14 діб, а також щеплених вакцинами до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування;

  2. тварин до 14-денного віку;

  3. тварин із невстановленим діагнозом хвороби, які мають підвищену або понижену температуру тіла;

  4. тварин старше 30 добового віку.


^ 5. Дослідження, що використовують для виявлення м’яса хворих тварин або забитих у разі патологічних процесів:

  1. визначення рН;

  2. постановка пероксидазної проби;

  3. визначення ступеня знекровлення;

  4. реакція з міді сульфату.


^ 6. За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи:

  1. направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи консервів;

  2. направляю на технічну утилізацію;

  3. знищують (спалюванням);

  4. направляють на виготовлення варених ковбас.


^ 7. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму свиней, це:

  1. рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел; шкури дезінфікують;

  2. промислова переробка (виготовлення варених ковбасних виробів, консервів);

  3. утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);

  4. знищення спалюванням.


^ 8. Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз.

  1. Дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.

  2. Промислова переробка (виготовлення ковбасних виробів та харчового альбуміну).

  3. Дозволяється використовувати для виготовлення лікарських препаратів.

  4. Знищення (спалюванням).


9. У разі цистицеркозу голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожу­ванням або солінням), якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному з розрізів м’язів туші та інших субпродуктів виявлено:

  1. чотири і більше живих або загиблих цистицерків;

  2. три і менше живих або загиблих цистицерків;

  3. п’ять і менше живих або загиблих цистицерків;

  4. два і більше живих або загиблих цистицерків.


^ 10. Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.

  1. Методом трихінелоскопії за допомогою компресорію та перетравлення м'язової тканини у штучному шлунковому соку.

  2. Огляд масетерів на розрізі.

  3. Мікроскопічне дослідження мазків-відбитків.

  4. Огляд печінки на наявність личинок трихінел.


^ 11. Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса та продуктів забою кролів і нутрій у разі фасціольозу:

  1. внутрішні органи і тушку випускають без обмежень;

  2. печінку утилізують, тушку випускають без обмеження;

  3. внутрішні органи утилізують, тушку випускають без обмежень;

  4. уражені частини органів направляють на утилізацію, тушку проварюють.


12. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозу за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:

  1. утилізація;

  2. направляють на промислову переробку;

  3. випускають без обмеження;

  4. знищення.


13. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш та внутрішніх органів у разі виявлення саркоцист у м'язах, але за відсутності в них патологічних змін.

  1. Без обмеження.

  2. Промислова переробка.

  3. Утилізація.

  4. Знищення.


^ 14. Визначення, яке характеризує поняття «харчові токсикоінфекції», це:

  1. захворювання, що викликаються ентерально діючими екзотоксинами, які накопичуються в результаті розмноження мікроорганізмів;

  2. захворювання, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, які містять значну кількість живих клітин специфічного збудника та їх токсинів;

  3. захворювання, що викликаються збудниками гельмінтозних хвороб – трихінельоз, цистицеркоз, опісторхоз;

  4. захворювання, що викликаються грибами та продуктами їх життєдіяльності (мікотоксинами).


^ 15. Збудники харчових токсикоінфекцій, це:

  1. СІ. Botulinum;

  2. Стафілококи;

  3. бактерії роду Salmonella;

  4. токсигенні гриби.


^ 16. Збудники харчових токсикозів, це:

  1. представники роду Staphylococcus (S. aureus);

  2. Cl. perfringens, B. cereus, E. coli (ентеротоксигенні штами), Vibrio cholerae);

  3. представники родів Сіtrobacter, Кlebsiella, Jersinia, Рseudomonas, Саmpylobactег;

  4. бактерії роду Salmonella.


^ 17. Правильне твердження, щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:

  1. внутрішні органи з кишечником направляють на утилізацію, а тушу випускають після проварювання;

  2. продукти забою використовують для виготовлення варених та варено-копчених ковбас;

  3. туші та інші продукти забою у разі сальмонельозу знищують;

  4. туші та інші продукти забою у разі сальмонельозу випускають без

  5. обмеження.

^ 18. Правильне твердження щодо належності видів ковбасних виробів до категорії стійких:

  1. варено-копчені, варені ковбаси;

  2. ліверні, кров'яні, фаршировані;

  3. сирокопчені і напівкопчені ковбаси;

  4. сосиски, сардельки.


^ 19. Техно-хімічні дослідження м’ясних консервів включають:

  1. дослідження вмісту вологи;

  2. визначення вмісту нітратів;

  3. визначення масової частки солі;

  4. визначення герметичності.


^ 20. Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних консервів у разі виявлення мікробіологічного бомбажу:

  1. без обмеження;

  2. промислова переробка на нижчі сорти консервів за умови збереження

  3. нормальних органолептичних показників;

  4. утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);

  5. знищення (спалюванням).


^ 21. Документи, які мають супроводжувати партію тварин, що відправляють на забій:

  1. Офіційна довідка, яка підписана ветеринарним спеціалістом підприємства.

  2. Ветеринарне свідоцтво (форма №1) (у межах району – ветеринарна довідка).

  3. Висновок офіційного лікаря ветеринарної медицини.

  4. Висновок, підписаний керівником підприємства.


^ 22. Без корму в господарстві перед відправленням на забійне підприємство можна витримувати велику рогату худобу:

  1. 24 год;

  2. без обмежень;

  3. 12 год;

  4. 15 год.


^ 23. Забійні підприємства мають прийняти доставлених тварин у термін:

  1. не пізніше, ніж через 1 годину після їх доставки;

  2. не пізніше 4 годин після доставки;

  3. не пізніше 2 годин після доставки;

  4. терміни не встановлені.


^ 24. Термометрію тварин у день забою проводить:

  1. лікар або фельдшер ветеринарної медицини; велику рогату худобу – поголовно, решту тварин – вибірково;

  2. фельдшер ветеринарної медицини; вибірково;

  3. тільки лікар ветеринарної медицини, вибіркова термометрія;

  4. спеціалісти ветеринарної медицини бойні; усіх тварин поголовно.

^ 25. Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:

  1. за живою масою і якістю м’яса;

  2. за загальною масою після зважування, або з врахуванням опосередко­ваної маси без зважування;

  3. за вгодованістю і масою тварин або за масою і якістю м’яса;

  4. за масою після витримування на бойні і масою прибуття мінус 15%.


^ 26. Точки ветеринарно-санітарної експертизи на поточній лінії з переробки великої рогатої худоби:

  1. дві точки для огляду: голів і туш;

  2. чотири точки ветеринарно-санітарної експертизи для огляду: голів,

  3. внутрішніх органів, туш і фінальна;

  4. п’ять точок для огляду: вхідна, голів, внутрішніх органів, туш і фінальна;

  5. три точки: вхідна, туш і фінальна.


^ 27. Проби, що направляють у лабораторію ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення післязабійної діагностики отруєнь тварин:

  1. середні проби м’язової тканини і 1 кг корму тварини;

  2. вмістиме шлунку тварини в кількості 50–500 г, залежно від маси тварини;

  3. частину печінки, нирок, мозку і легень тварини;

  4. середні проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунку в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини).


^ 28. Вимушений забій, це:

  1. забій тварин внаслідок травм, фізичних ушкоджень тощо, у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним;

  2. забій клінічно здорових тварин, відсталих у рості та малопродуктивних;

  3. забій тварин, що отримали свіжі травми у період передзабійного утримання;

  4. забій тварин у стані агонії.


^ 29. Загальні вимоги до забою тварин:

  1. забій має бути миттєвим, і забезпечувати добре знекровлення;

  2. забій має, насамперед, забезпечувати безпеку людей, що проводять забій;

  3. забій тварин має бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням i бути безпечним для людей, що проводять забій;

  4. забій має забезпечувати максимальний вихід якісного м’яса і субпродуктів.


^ 30. Найпоширеніший вид оглушення тварин:

  1. електрооглушення;

  2. застосування вуглекислого газу (СО2) чи суміш газів;

  3. оглушення молотом;

  4. оглушення за допомогою стріляючих апаратів.

31. Крупон, це:

  1. підчеревна частина шкури;

  2. захворювання свиней;

  3. свиняча вирізка;

  4. спинно-бокова частина шкури свиней.


^ 32. Під час виготовлення ковбасних виробів використання умовно придатного м'яса можливе:

  1. у разі чітко визначених причин погіршення якості;

  2. неможливе;

  3. в деяких випадках з дозволу офіційного лікаря ветеринарної медицини;

  4. за відсутності специфічного запаху.


^ 33. М’ясо за термічним станом розподіляють:

  1. гарячим, нормальної температури і замороженим;

  2. парним, остиглим, охолодженим, замороженим і розмороженим;

  3. гарячим, остиглим, охолодженим і замороженим;

  4. гарячим, остиглим, замороженим і розмороженим.


^ 34. Для чого під час виготовлення ковбас застосовують крохмаль та борошно?

  1. Для досягнення м’якої консистенції варених ковбас.

  2. Для підвищення густини.

  3. Для попередження виникнення плісняви.

  4. Для збільшення в'язкості і вологоутримувальної здатності фаршу.


^ 35. До консервування м’ясо некастрованих биків:

  1. не допускається;

  2. допускається;

  3. тільки за спеціальним дозволом офіційного лікаря ветмедицини;

  4. тільки після спеціальної санобробки.


36. «Бомбаж» консервних банок, це:

  1. деформація дна і кришки у вигляді кутиків біля бортиків банки;

  2. механічне пошкодження банки;

  3. однобічне або двобічне здуття банок з боку дна або кришки;

  4. забруднення поверхні банок вмістом інших негерметичних банок.


^ 35. Термін «ексгаустування» під час виробництва консервів:

  1. видалення повітря з банки;

  2. закатування банок;

  3. перевірка на герметичність банок;

  4. підготовка сировини.


^ 36. Нормативний документ із питань стандартизації продукції, це:

  1. документ, що встановлює вимоги і правила до об’єктів дослідження;

  2. документ, що затверджується Кабінетом Міністрів;

  3. документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики

  4. щодо різних видів діяльності або їх результатів;

  5. документ, що затверджується Президентом.

^ 37. Методи визначення свіжості м'яса:

  1. аналітичні та лабораторно-фізичні;

  2. фізичні та бактеріологічні;

  3. лабораторні;

  4. органолептичні та лабораторні.


^ 38. Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):

  1. визначення зовнішнього вигляду та кольору;

  2. визначення запаху;

  3. визначення прозорості та аромату бульйону;

  4. визначення стану жиру та консистенції.


^ 39. Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса, це:

  1. визначення наявності хвороботворних мікроорганізмів на поверхні м’яса;

  2. визначення кількості бактерій та ступеня розпаду м'язової тканини;

  3. визначення наявності хвороботворних мікроорганізмів на внутрішньому зрізі м’ясної проби;

  4. визначення ступеня розпаду м’язової тканини.


^ 40. М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:

  1. відрізняється тільки за кольором та запахом;

  2. має задовільне знекровлення та яскраво червоний колір;

  3. має погане знекровлення, м'ясо світло-червоного кольору;

  4. має погане або дуже погане знекровлення, темно-червоний або синюшний колір.


^ 41. За якої температури всередині шматка м’яса під час проварювання воно вважається знешкодженим?

  1. Не нижче 80 0С.

  2. 100 0С.

  3. Не нижче 60 0С.

  4. Не нижче 90 0С.


^ 42. Чи паразитують трихінели в серці тварин?

  1. Паразитують тільки в серці коней.

  2. Паразитують.

  3. Трихінели в серці не паразитують.

  4. Це питання до кінця не вивчене.


^ 43. Під час транспортування може виникнути транспортна хвороба плевроденія у тварин:

  1. свині;

  2. дрібна рогата худоба;

  3. велика рогата худоба;

  4. коні.


^ 44. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз:

  1. внутрішніх органів, туш, фінальну;

  2. голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів;

  3. голів, продуктів забою, фінальну;

  4. голів, туш, фінальну.


^ 45. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби:

  1. легені – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка – туша;

  2. голова – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка – туша;

  3. голова – селезінка –серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим'я (сім'яники) – матка – туша;

  4. туша – легені – селезінка – печінка – нирки – вим'я – матка.


^ 46. На лінії з переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:

  1. голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна;

  2. голів, туш, фінальна;

  3. внутрішніх органів, туш, фінальна;

  4. голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів.


^ 47. Під час огляду продуктів забою кролів та нутрій виділяють точки ВСЕ:

  1. голів, внутрішніх органів, тушок, фінальна;

  2. внутрішніх органів, туш, фінальна;

  3. внутрішніх органів, фінальна;

  4. голів, внутрішніх органів, тушок.


^ 48. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:

  1. дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальну;

  2. три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальну;

  3. чотири точки ВСЕ: голів, тушок, внутрішніх органів, фінальну;

  4. п'ять точок ВСЕ: голів, лімфовузлів, тушок, внутрішніх органів, фінальну.


^ 49. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:

  1. дві точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; фінальну;

  2. три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; видалених внутрішніх органів і фінальну;

  3. чотири точки ВСЕ: голів; тушок; внутрішніх органів; фінальну;

  4. п'ять точок ВСЕ: голів; лімфовузлів; тушок; внутрішніх органів; фінальну.


^ 50. Розтин серця під час огляду туш проводять для виявлення:

  1. трихінельозу;

  2. саркоцистозу, цистицеркозу;

  3. актиномікозу

  4. трихінельозу та цистицеркозу.


^ 51. Для визначення свіжості м'яса проби відбирають:

  1. з м'язів шиї, в ділянці лопатки, з м'язів стегна;

  2. біля кісток;

  3. у ділянці хвоста;

  4. у ділянці спинних м'язів.


^ 52. Поверхня туші злегка липка, потемніла, жир м'який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне де пальців. Таке м'ясо:

  1. зіпсоване;

  2. свіже;

  3. сумнівної свіжості;

  4. несвіже.


^ 53. У разі фасціольозу та дикроцеліозу:

  1. тушу і внутрішні органи утилізують;

  2. уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. За інтенсивного ураження внутрішніх органів їх цілком утилізують;

  3. внутрішні органи утилізують, а тушу випускають без обмежень;

  4. внутрішні органи і тушу знищують.


^ 54. Диференційну діагностику ехінококозу проводять:

  1. тільки від туберкульозу;

  2. тільки від тонкошийого цистицеркозу;

  3. від туберкульозу, тонкошийого цистицеркозу, бичачого та свинячого цистицеркозу;

  4. тільки бичачого та свинячого цистицеркозу.


^ 55. Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:

  1. у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;

  2. проводиться за результатами бактеріоскопії;

  3. у разі ехінококозу не спостерігають туберкул у регіональних лімфатичних вузлах, під час натискання на звапнені ехінококи вилущуються личинки;

  4. проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.


^ 56. Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:

  1. у разі ехінококозу різко збільшені всі регіональні лімфовузли;

  2. проводиться за результатами бактеріоскопії;

  3. тонкошийні цистицерки розміщуються, як правило, на периферії органа і мають чітко виражену голівку, що знаходиться на довгій тонкій шийці;

  4. проводиться за результатами бактеріологічних досліджень.


^ 57. У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м'язах (виснаженні, гідремії, звапнення, знебарвлення):

  1. тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури використовують без обмежень;

  2. тушу та інші продукти забою направляють на промислову переробку;

  3. м’ясо і органи використовують без обмежень;

  4. тушу і органи направляють на корм тваринам.

^ 58. На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:

  1. м'язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м'язи, поперекові м'язи;

  2. м'язи черевної стінки, міжреберні, м’язи діафрагми;

  3. печінку;

  4. селезінку.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Полтавська державна аграрна академія iconПолтавська державна аграрна академія
Скрипка М. В. – зав кафедри пат анатомії та патофізіології, доктор ветеринарних наук, професор
Полтавська державна аграрна академія iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» (протокол № )
Полтавська державна аграрна академія iconМіністерство аграрної політики та продовольства україни полтавська державна аграрна академія
Схвалено науково-методичною радою напряму підготовки «Економіка підприємства» «20» лютого 2012 р. (протокол №8)
Полтавська державна аграрна академія iconМ. Дніпропетровськ) Полтавська державна аграрна академія (м. Полтава) внз державний інститут підготовки І перепідготовки кадрів промисловості
Збірник тез в електронному варіанті буде розміщений на сайті конференції: conf at ua
Полтавська державна аграрна академія iconМ. Дніпропетровськ) Полтавська державна аграрна академія (м. Полтава) внз державний інститут підготовки І перепідготовки кадрів промисловості
Збірник тез в електронному варіанті буде розміщений на сайті конференції: conf at ua
Полтавська державна аграрна академія iconПолтавська державна аграрна академія навчально-науковий інститут економіки та бізнесу програма вступних випробувань
Розглянуто І затверджено науково-методичною радою за напрямом підготовки “Облік І аудит” (протокол № від р.)
Полтавська державна аграрна академія iconМіністерство аграрної політики України Полтавська державна аграрна академія
На підставі Правил прийому до Полтавської державної аграрної академії у 2010 році та рішення приймальної комісії від 11 серпня
Полтавська державна аграрна академія iconПолтавська державна аграрна академія навчально-науковий інститут економіки та бізнесу програма вступних випробувань
Розглянуто І затверджено науково-методичною радою за напрямом підготовки “Облік І аудит” (протокол №6 від 8 лютого 2012 р.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи