1. в контексті болонської декларації
Скачати 37.75 Kb.
|
Зміст Важливий момент |
|
|
1. В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ В 1997 р. під егідою Ради Європи і ЮНЕСКО була розроблена і прийнята Лісабонська конвенція про визнання кваліфікацій, що відносяться до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість із яких пізніше сформулювали принципи Болонської декларації. Через рік 4 країни – Франція, Італія, Великобританія і Німеччина підписали Сорбонську декларацію. Цей документ був направлений на створення відкритого Європейського простору вищої освіти, який, на думку авторів, повинен стати більш конкурентноздатним на світовому ринку освітніх послуг. В основних своїх ідеях обидва документи подібні. Це – двохступінчата структура вищої освіти, використання системи кредитів (ЕСТS) і т.п. Особливо необхідно виділити два тезиси Сорбонської декларації: міжнародне признання бакалавра як рівня вищої освіти з наданням йому права продовжувати навчання за програмами магістра і дотримання положень Лісабонської угоди. Перший був дуже революційним для більшості країн Старого Світу (Україна зробила крок в цьому напрямі ще в 1993 р.). Важливість другої тези для нашої країни в тому, що всі підписати потенційно стають і учасниками Болонського процесу, який почався 29 країнами Європи в 1999 році. Саме таким чином поступово реалізувались інтеграційні процеси в сфері вищої освіти Європейських країн. Україна – активний учасник цих процесів. За період з 1993-го по 2003 рік вищі навчальні заклади України разом з провідними університетами Європи виконали 105 проектів TEMPUS/TACIS. Це дало можливість ввести спільні навчальні програми, нові принципи управління навчальними закладами, підготувати сучасні підручники, напрацювати підходи до взаємного признання документів про освіту. Все це співзвучно із задекларованими в м. Болонья принципами. Але потрібно провести ще велику роботу в цьому напрямі. Вирішено, що принципи Болонської декларації повністю впровадити в 2010 році, а 2005-ий рік визначений як проміжний етап моніторингу виконаного. Думки експертів – Болонський процес направлений на зближення, а не на уніфікацію вищої освіти в Європі. Як модель пропонується двухступінчата система освітньо-кваліфікаційних рівнів по схемі бакалавр (не менше 3-х років) і магістр – 2 роки навчання. Перший етап в академічному плані повинен повністю забезпечити доступ до другого етапу – підготовки магістра. В свою чергу освіта на магістерському рівні дає право продовжити післядипломну освіту і одержати ступінь доктора наук (доктора філософії), еквівалентом якого у нас є ступінь кандидата наук. Складена, з точки зору практичної реалізації, вимога – визнання кваліфікації бакалавра на ринку праці. Навіть при 4-х річному терміні навчання бакалавра забезпечити одночасно високий рівень загальноосвітньої, фундаментальної та профільної освіти, достатньої для присвоєння кваліфікації компетентності складно. А при 3-х річному – тим більше. Слід чекати, що більшість країн будуть вибирати 4-х річну програму навчання бакалавра. Такі програми введені у Великобританії, Росії та в Україні. Не виключено, що для визначених спеціальностей буде корисніше використовувати схему:3 роки – бакалавр плюс 2 роки магістратури. У нас всі бакалаври готуються за однаковою програмою у відповідності до стандарту. Але вони мали б можливість вибирати різні профільні дисципліни в границі 30 % годин навчального плану. 8. На вересневій нараді 2003 р. у Берліні учасники її висловились за необхідність продумати систему сумісних і легко порівняльних кваліфікацій для своїх систем вищої освіти. При цьому кваліфікації повинні визначатись обсягом роботи, рівнем навчального результату, компетентності і профілем. Тому необхідно напрацювати загальну систему кваліфікацій для простору Європейської вищої освіти. 9. За Болонським процесом пропонується крім національного диплому видавати також міжнародний диплом єдиного для Європи зразка, який повинен признаватись роботодавцями на Європейському ринку праці. В 2001 році Міністерство розробило форму додатку до диплому Європейського зразка, його планувалось видавати за бажанням студента. А в рамках Болонського процесу прийнято рішення видавати всім безплатно після 2005 р. Тому уряду треба приймати деякі фінансові питання. 10. Введення системи академічних кредитів, аналогічної ECTS (Європейській кредитно-модульній системі) – це засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї навчальної програми на іншу, включаючи і програми післядипломної освіти. Цьому не мішає наявність в країнах власних або вузівських кредитних систем. ^ введення акумулюючої кредитної системи – можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах і т. д. У нас прив’язки до ECTS немає. Тому наше завдання – напрацювати адекватні загальноєвропейські принципи побудови навчального процесу. Робоча група Міністерства розробила необхідні нормативні документи для забезпечення проведення експерименту. Серед вузівської громадськості саме основне - досягнути розуміння необхідності проведення експерименту. Саме психологічна неготовність, а в окремих випадках і небажання ломати стереотипи і завантажувати себе додатковою працею, є суттєвою перешкодою в процесі обновлення схеми організації навчального процесу в університетах, – говорили ректори. Досягнення кінцевої мети Болонського процесу – розробка прозорих і зрозумілі всім методології контролю якості освіти. Обов’язкові – ліцензування або акредитація. В Україні такі процедури введені давно і постійно удосконалюються. Система вимагає того, щоб більш предметно зайнятися залученням студентства до конструктивної участі в реалізації принципів Болонської конвенції в цілому, і до контролю за якістю освіти зокрема. Для цього недавно заключений договір про співпрацю між Міністерством освіти і науки України і Українською асоціацією студентського самоуправління. |
Схожі:
 | Наказ №28 07 Щодо реалізації положень Болонської декларації З метою створення умов для поступової реалізації положень Болонської декларації в Доннту | | Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти І науки України на 2004-2005 роки З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти І науки України |
| Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти І науки України на 2004-2005 роки З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти І науки України | | Формування загальнозначущих компетенцій випускників внз у контексті болонської декларації Постановка проблеми Постановка проблеми. Характерною ознакою сьогодення є розвиток європейського освітнього простору, що об’єднує освітні системи різного... |
| Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні ... | | Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні ... |
| Методичні рекомендації щодо заповнення декларації Декларація та з метою роз’яснення заповнення окремих позицій Декларації, забезпечення дотримання єдиного порядку заповнення Декларації,... | | Доповідна записка Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої є впровадження... |
| В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України сьогодні є модернізація її змісту з метою інтеграції до європейського та світового... | | В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України сьогодні є модернізація її змісту з метою інтеграції до європейського та світового... |