Інформація про Міжнародний семінар icon

Інформація про Міжнародний семінар




Скачати 127.73 Kb.
НазваІнформація про Міжнародний семінар
Дата12.09.2012
Розмір127.73 Kb.
ТипДокументи

І Н Ф О Р М А Ц І Я

про Міжнародний семінар

Гарантії якості, Європейська система передачі і накопичення кредитів

та імплементації Болонського процесу у різних європейських країнах”



  1. Семінар відбувся 15-16 квітня 2004 р. на базі Дніпропетровського національного гірничого університету.

  2. Проходив під головуванням:

Василя Кременя – Міністра освіти і науки України та

Віри Щасної – голови керівного комітету з питань вищої

освіти та досліджень Ради Європи.

  1. Приймали участь:

Ректори всіх університетів, керівники навчальних закладів, які беруть участь в експерименті, експерти Ради Європи з Великої Британії, Франції, Швейцарії, Чеської Республіки, Німеччини, Греції, Ірландії, голова Дніпропетровської облдержадміністрації Яцюба В.Г., головний консультант Секретаріату Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради Шпильовий В.Д., заступник Міністра освіти і науки України Степко М.Ф., начальник управління науково-технічного та гуманітарного розвитку секретаріату Кабінету Міністрів України Сулима Є.М., представники різних Посольств, народні депутати України Клименко О.В., Бичков С.А., президент Української асоціації студентського самоврядування Кляшторний О.М., академік-секретар відділення педагогіки вищої школи АПН України Євтух М.Б., майже всі керівники департаменту та підрозділів Міністерства освіти і науки України, представники студентських організацій різних рівнів, директори підприємств. Всього 169 чол. за списком, а зареєструвались більше 250 чол.

  1. Засідання проводилось у двох залах, в одному із них з синхронною телевізійною трансляцією. Крім того семінар транслювався у навчальні заклади м. Харкова та Києва.

Прийняті відповідні рекомендації, окремі висновки за результатами участі в роботі семінару:

  1. ^ Хронологія та ключові позиції Болонського поцесу.

Болонський процес започаткований 19 червня 1999 р. в Болоньї (Італія) підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали “Болонська декларація”, про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 р. другий етап Болонського процесу відбувся у Празі 19 травня 2001 р, де було підписано Празьке комюніке представниками 33-х країн Європи. Третій етап відбувся у Берліні 18-19 вересня 2003 р., де було підписано відповідне комюніке. Четвертий – заплановано провести 19-20 травня 2005 р. в м. Бергені (Норвегія).

У рамках Болонського процесу сформульовано 6 ключових позицій:

1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести 2 цикли навчання: ^ 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4- х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і / або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

^ 2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейську систему пере зарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції “навчання впродовж усього життя”.

^ 3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

^ 4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

^ 5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

^ 6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, і є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальної європейської системи якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

  1. ^ Які вимоги ставлять перед країнами, що приєдналися, чи мають намір приєднатися до Болонського процесу?

Головна мета Болонського процесу – це формування єдиних відкритих загальноєвропейських просторів освіти і досліджень, забезпечення високої якості навчання і фахівця.

Країни визнаються членами Європейського простору вищої освіти, якщо вони виявлять про свою готовність до прийняття системи прозорих та порівнянних ступенів (кваліфікацій); прийняття системи, заснованої на двох циклах навчання; упровадження кредитно-модульної системи як засобу підвищення мобільності студентів; сприяння мобільності студентам, викладачам, дослідникам; співпраці в забезпеченні якості освіти, порівняльних критеріїв і методологій; розвитку співпраці між навчальними закладами та розробка схем мобільності та інтегрованих програм навчання; створення системи навчання впродовж життя; підвищення ролі вищих навчальних закладів і студентів у контексті Болонського процесу; забезпечення привабливості Європейського простору вищої освіти; встановлення тісного зв’язку між простором вищої освіти та простором наукових досліджень.

^ Майбутнє української освіти сьогодні пов’язують з Болонським процесом. Наскільки реальні прагнення нашої держави приєднатися до Болонського процесу?

Рішення про входження України до Болонського процесу проголошено Указом Президента від 17 лютого 2004 р. Наказом Міністра освіти і науки України запропонована програма дій щодо реалізації положень декларації на 2004-2005 роки. Щоб Україну зарахували до цього процесу слід здійснити ряд заходів. Вища освіта повинна бути двоступенева – залишити лише ступені бакалавра і магістра. Ступінь спеціаліста міністра освіти і науки України В. Кремень пропонує ліквідувати або замінити ступенем “магістра інженерії”, залишивши ступінь “магістра наук”.

Також нам слід перейти на кредитно-модульну систему організації навачльного процесу, яка б надала можливість нашим студентам, провчившись кілька курсів в Україні, поїхати продовжити навчання у будь-якій країні Європи. А потім знову повернутися в Україну і зарахувати пройдені курси за кордоном у себе в країні.

За оцінками експертів ради Європи, в Україні відбуваються перетворення у галузі освіти, що наближаються до рівня світового освітнього товариства. Тож приєднання України до Болонської декларації є першочерговим завдання національної вищої освіти.

Система вищої освіти України здебільшого відповідає принципам Болонського процесу. Але деякі параметри системи повинні бути адаптовані до західних моделей. Безперечно, приєднання України до Болонського процесу буде сприяти підвищенню якості вищої освіти, конкурентоспроможності випускників, престижу національної вищої освіти.

З метою підготовки до входження системи вищої освіти в європейський освітній простір Міністерство освіти і науки України здійснює підготовку до цієї події. Семінари-наради були проведені у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка і Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут”, Львівському національному університеті “Львівська політехніка”.


^ 4) Болонському процесу передували декілька етапних заходів, серед яких найбільш важливий за наслідками – прийняття Великої Хартії Університетів. Що це означає?

У Болонській декларації проголошено фундаментальні принципи, що раз і назавжди, як там сказано, повинні бути основою призначення університетів.

Найперше, зазначено, що університет - це автономний інститут у серці суспільства. По-друге, процеси навчання і досліджень в університетах повинні бути нероздільні, щоб навчання не відставало від суспільних потреб, що змінюються, і прогресу наукових знань. Свобода досліджень і навчання є основним принципом існування університету. І уряди, і університети, в межах своєї компетенції, повинні забезпечувати дотримання цього фундаментального принципу. Відкидаючи нетерпимість і будучи завжди відкритими для діалогу, університет є ідеальним місцем спілкування професорів, готових до передачі своїх знань та добре забезпечених всім необхідним для цього, і студентів, що здатні і прагнуть збагатити свій розум цими знаннями. Університет є довіреною особою європейських гуманістичних традицій, його постійною турботою є примноження знань. Для втілення свого призначення він, стираючи географічні і політичні бар'єри, підтверджує життєву необхідність для різних культур пізнавати одна одну і впливати одна на одну.

^ 5) Чи є Болонський процес повною уніфікацією освіти в Європі?

Положення або зобов'язання, проголошені в Декларації, не дають підстав вважати Болонський процес рухом до повної уніфікації освітніх систем і методів організації навчального процесу, але повинен бути єдиний стандарт щодо критеріїв оцінювання знань. Хоча реформування національної системи освіти повинно відбутися з врахуванням вимог Болонської декларації.

^ 6) Які положення Болонської декларації найбільше привертають увагу студентів?

Найбільше привертає увагу пункт про конвертацію дипломів.

Це перспектива для студентів, для їх майбутнього працевлаштування. Молода людина за умовами Болонської конвенції може вчитися два чи чотири семестри в одному університеті, потім завдяки угодам перейти в інший європейський заклад, а після закінчення отримати європейський диплом (за бажанням). Стосовно прийняття системи сумарних та порівняльних ступенів на Берлінському самміті наголошено, що "...кожен студент, що випускається з 2005 року повинен отримати додаток до диплому на поширеній європейській мові автоматично та безкоштовно".

Важливим заходом щодо нових перетворень є упровадження у вищих навчальних закладах України кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що теж створює умови для академічної мобільності студентів на вітчизняному та європейському освітянському просторі й визнання документів про вищу освіту. Тому кожен навчальний заклад повинен бути активним учасником входження України до Болонського процесу, брати участь у всіх науково-методичних та організаційних заходах Міністерства освіти і науки України, в тому числі у педагогічному експерименті щодо впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців.

^ 7) Що стримує перехід до кредитно-модульної системи організації навчального процесу?

Системі освіти України, зви­чайно, є над чим працювати, що вдосконалювати, чому вчи­тися і наздоганяти.

На державному рівні пла­нується адаптація термінології законодавства про освіту. Доці­льно вилучити термін "освітньо-кваліфікаційний рівень" та вве­сти термін "освітня кваліфіка­ція". Термін “спеціаліст” автоматично зникає але рівень його професійної діяльності зали­шається, що головне. Таким чи­ном все стане на місце.

Акредитаційні процедури та вимоги повинні стати прозорими, об'єктивними і незалежними.

Система освіти має визна­чення термінів навчання за на­прямами підготовки з урахуван­ням надання бакалаврам не тільки освітньої кваліфікації, а й професійної.

Вкрай необхідно доопрацю­вати і затвердити перелік про­фесійних кваліфікацій, рефор­мувати перелік спеціальностей, негайно затвердити державні стандарти вищої освіти на всіх напрямах підготовки.

Галузева компонента дер­жавних стандартів вищої осві­ти, на яких тримаються проце­дури ліцензування та акреди­тації існує, використовується всіма вузами України, затвер­джена МОН України, але для кожного ВНЗ як тимчасовий стандарт. Затвердити для кож­ного напряму та спеціальності стандарт для всіх міністерству не вистачає часу або чогось іншого.

Визначення модулів для взаємовизнання і забезпечення мобільності можливі при наявності освітніх стандартів, аби було що порівнювати і визна­вати. Нічого і ні з чим порівнювати! Наявність і використання освітніх стандартів передумова модернізації вищої освіти.

^ 8) Які необхідно зробити першочергові кроки в кожному навчальному закладі?

Міністр вищої освіти і науки України В.Г. Кремень неодноразово підкреслював, що найбільшою перешкодою на шляху модернізації вищої освіти стане консерватизм професорсько-викладацького складу.

Навчальний процес за всіма напрямами та спеціальностями забезпечений всією но-менклатурою стандартів, що і створює прозорість вищої освіти. Якість інформації про зміст навчання за напрямами та спеціальностями треба підвищити до європейських вимог.

Систему поточного контролю перетворити в кредитно-модульну систему - завдання технічне.

Важливо не втратити надбання навчального закладу – дві системи діагностики (ККР і ККЗ) та жорстку їх відповідність щодо програм дисциплін та кваліфікаційних характеристик. Тестову систему діагностики треба розробити, а впровадження потребуватиме адміністративних заходів.

^ На період 2004-2005 років нашому навчальному закладу належить виконати такі першочергові завдання: створення інформаційних пакетів щодо підго­товки фахівців за напрямами та спеціальностями; упровадження освітніх стан­дартів вищої освіти України за напрямами та спеціальностями та адаптація їх до різних схем побудови ступеневої системи вищої освіти; участь в експерименті щодо організації кре­дитно-модульної підготовки для забезпечення мобільності студентів; створення прозорих та ефективних методологій контролю якості освіти; організація підготовки університету до міжнародної акредитації, перетворення студентів у партнерів на шляху забезпечення якості вищої освіти.

Більшість освітян вважає, що для країн, які мають на меті економічний і суспільний розвиток і, зрештою, вступ до Європейського Союзу, альтернативи Болонському процесові немає.

Треба зауважити, що на установчій конференції в Болоньї 1999 року до перших 29 країн майже не висували суттєвих вимог, то вже на Празькому самміті 2001 року до наступних кандидатів вони були досить серйозними, а країни, які входили до Болонської співдружності на Берлінському самміті 2003 року, витримали справжній іспит.

Безперечно, вступ до цієї співдружності України на Бергенському самміті 2005 року буде дуже складним. Уникнути перетворень в системі вищої освіти неможливо. Не проводячи реформ, Україна підсилюватиме ізоляційні явища. Тож керівний момент - наказ Міністра освіти і науки України, в якому запропонована програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки.

^ 9) На що необхідно звернути особливу увагу?

Хотів би звернути увагу колег і студентів на те, що Бо­лонська декларація охоплює всі складові вищої школи. Але особ­лива увага приділяється реалі­зації таких положень: уведення системи двохетапної вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); уведення системи кредит­них одиниць як засобу підви­щення мобільності студентів. Найбільш розповсюджена в Європі система кредитних одиниць ECTS (European Community Course Credit Transfer System) пропонує спосіб вимірювання та порівнян­ня навчальних досягнень і переведення їх з одного вищого навчального закладу до іншо­го; застосування уніфікова­них додатків до дипломів з метою забезпечення працевлаш­тування на європейському рин­ку праці. Додаток до диплома про вищу освіту складають на­ціональною та англійською мовами із зазначенням cутності, рівня, змісту та статусу успі­шного навчання; створення умов для мобільності сту­дентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору; розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання порівняльних критеріїв і ме­тодологій; підсилення євро­пейського виміру вищої освіти у сферах наукових досліджень та проектування конкурентоспроможних освітніх програм; підви­щення ролі університетів у роз­витку навчання протягом життя; навчання протягом усього життя містить усі фази навчання, починаючи з дошк­ільного до післяпенсійного, і покриває весь спектр формаль­ного та неформального навчан­ня. Умовою реалізації навчання протягом усього життя є розви­ток гармонійної системи кре­дитів, яка дозволяє оцінювати та визнавати дипломи та серти­фікати, отримані у школі, уні­верситеті тощо.

Найбільш позитивною озна­кою Болонського процесу є виз­начення та огляд стандартів якості вищої освіти Європи. До того ж, офіційні документи на­голошують, що Болонський про­цес добровільний і ґрунтується на цінностях європейської осві-ти і культури. Він не нівелює на­ціональні особливості освітніх систем різних країн Європи, с багатоваріантним, гнучким, відкритим, поступовим.

На мою думку, Україна ви­переджає інших у розумінні та реалізації понять "рівень про­фесійної діяльності" та "професі­йна кваліфікація". Програма підготовки фахівців в Україні - перелік змістових модулів, що визначені для певних напрямів підготовки чи спеціальності. Ці модулі розподілені за дисциплі­нами. Кожен модуль оцінений за трудомісткістю через кредити (54 години). Взаємовизнанню цих модулів немає перешкод. Програми містять нормативну і варіатив­ну частину. Нормативна частина програм - це той мінімум, без якого немає фахівця певної ква­ліфікації. Наявність варіативної частини дає можливість форму­вати індивідуальні траєкторії навчання, що відповідає Бо­лонським вимогам.

Західні моделі вищої освіти ще на підході до створення цілеутворюючого елемента у проектуванні вищої освіти - кваліфікаційної характеристи­ки, яка розроблена в Україні для всіх напрямів та спеціаль­ностей. Це перелік завдань та умінь фахівця певної кваліфі­кації, що є критерієм форму­вання системи змістових модулів. Змінюється цей перелік - змінюються змістові модулі, що і забезпечує гнучкість та адек­ватність вищої освіти, це теж декларується у європейських вимогах.

Вважаю за доцільне зробити деякі пояснення щодо кредитно-модульної системи підготовки фахівців (КМПСПФ) спеціально для студентів. При кредитно-модульній системі організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (по 2-4 за піврічний семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить свої окремі модулі (теми) аудиторної та самостійної роботи студента.

Кожен змістовий модуль має бути оцінений. Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу з тієї чи іншої дисципліни може бути визначене без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням “вагових” коефіцієнтів. Та коли студент протягом навчання набрав менше необхідної кількості балів, він зобов’язаний складати екзамен (залік).

Визначайте прогностичні завдання фахівця і формуйте зміст навчання на перспективу!


Підготував Б.В. Сверида

Схожі:

Інформація про Міжнародний семінар iconІv міжнародний семінар
З 6 по 9 вересня 2012 р у смт. Ворохті Івано-Франківської області (Чорногірський географічний стаціонар) проведено ІV міжнародний...
Інформація про Міжнародний семінар iconПоложення про семінар педагогічної майстерності Семінар педагогічної майстерності (далі семінар) організується з метою підвищення педагогічної майстерності молодих викладачів університету
Семінар проводиться двічі за навчальний рік (в осінньому і весняному семестрах) у обсязі 54 годин, з них 30 годин аудиторних занять...
Інформація про Міжнародний семінар iconСемінар-тренінг з християнської етики
Виженці, в санаторії «Зелені пагорби» пройшов семінар-тренінг вчителів християнської етики. Організаторами семінару виступали обласний...
Інформація про Міжнародний семінар iconУчасть у міжнародних конференціях
Міжнародний науково-практичний семінар проведений в рамках проекту (№33/mze/B/08-10) Системи диференційного ведення господарства...
Інформація про Міжнародний семінар iconПлан проведення конференцій в Національному університеті “Львівська політехніка” у 2007-2008 рр
Міжнародний семінар “Методи І техніка перетворення сигналів у фізичних вимірюваннях”
Інформація про Міжнародний семінар iconПлан проведення конференцій в Національному університеті "Львівська політехніка" у 2007-2008 рр
Міжнародний семінар “Методи І техніка перетворення сигналів у фізичних вимірюваннях”
Інформація про Міжнародний семінар iconМіжнародний семінар “Протидія економічній злочинності”
Руденко микола Васильович – в о ректора Інституту Генеральної прокуратури України, доктор юридичних наук, професор
Інформація про Міжнародний семінар iconСтипендіальна програма, Міжнародний Вишеградський Фонд
Міжнародний Вишеградський Фонд оголошує про початок стипендіального конкурсу для внз з метою створення освітніх програм про країни...
Інформація про Міжнародний семінар iconУ. Ханас ІІ семестр 2012/2013 н р. 2013 р. 6-ий курс, «Міжнародний бізнес»
Теоретичний семінар: актуальні проблеми наукових досліджень з міжнародного бізнесу
Інформація про Міжнародний семінар iconУ. Ханас ІІ семестр 2012/2013 н р. 2013 р. 6-ий курс «Міжнародний бізнес»
Теоретичний семінар: актуальні проблеми наукових досліджень з міжнародного бізнесу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи