Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту icon

Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту




НазваМіністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту
Сторінка4/6
Дата10.09.2012
Розмір0.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6
^

Час на проведення: 4.

Стислий зміст:


У 2002 році вплив різноманітних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на фінансово-господарський стан ВАТ “Механічний завод” призвів підприємство до фінансової кризи, яка загрожувала його подальшому існуванню і вимагала негайного проведення санації або банкрутства. З вересня 2002 року до жовтня 2003 року на підприємстві здійснювалася процедура санації, метою якої було відновлення платоспроможності підприємства та створення бази для його збереження та розвитку у перспективі. Але ситуація за різними причинами покращилася лише частково, підприємство залишилося збитковим. Кілька місяців тому на завод звернувся Голова Правління харківського ВАТ „Прогрес” з пропозицією об’єднання підприємств. Таке об’єднання дозволяло вирішити низку проблем механічного заводу, але при цьому підприємство втрачало свою незалежність. На механічному заводі необхідно було прийняти рішення відносно пропозиції „Прогресу”.

Цілі кейсу:

Мета кейсу полягає у застосуванні теоретичних знань та опануванні технологією прийняття управлінських рішень.

Пропонований кейс має за мету розвиток навичок:

дослідження факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, виявлення їх впливу на діяльність підприємства;

діагностування проблеми;

визначення основних обмежень та критеріїв оцінки можливих альтернатив;

визначення альтернативних варіантів рішення проблеми та ключових факторів вибору остаточного варіанту рішення;

використання сучасного інструментарію прийняття та обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності інформації.

Завдання студентам перед обговоренням кейсу:

Перед обговоренням кейсу слід повторити деякі теоретичні питання, які слухачі (студенти) повинні освоїти і використовувати на практиці:

  1. 1. Що таке управлінське рішення та які види управлінських рішень Ви знаєте?

  2. 2. Визначити головні етапи прийняття управлінського рішення.

  3. 3. Які фактори впливають на вибір управлінського рішення?

  4. 4. Види методів прийняття управлінських рішень.
^

Запитання для обговорення:


  1. Діагностувати проблему, яка виникла на ВАТ “Механічний завод”:

встановити ознаки утруднень, назвати основні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, що призвели до кризи;

встановити наявні можливості підприємства щодо самостійного розвитку в майбутньому.

  1. Сформулювати обмеження та критерії прийняття управлінського рішення, яке стосується визначеної Вами проблеми.

  2. Визначити можливі альтернативи управлінського рішення та оцінити їх.

4. Зробити обґрунтований вибір остаточного управлінського рішення, з урахуванням організаційних, матеріальних та особових факторів впливу.
^

Методика роботи над кейсом:


І етап – вступ.

На початку роботи над кейсом для підвищення ефективності його використання, необхідно зменшити відчуття владної дистанції між викладачем та слухачами (студентами).

ІІ етап – бліц-опитування.

З метою залучення тих студентів, які з певних причин не підготувалися, рекомендується роботу в аудиторії розпочинати з бліц-опитування за запропонованими запитаннями.

ІІІ етап – опрацювання кейсу в групах.

З метою активізації роботи слухачів кейс доцільно опрацювати в малих групах з подальшим винесенням отриманих результатів на загальне обговорення. Результати роботи малих груп рекомендується презентувати на дошці або фліп-чарті за наступною таблицею (табл.):
Таблиця
^

Схема прийняття управлінського рішення


Характер проблеми

Альтернативи





Обмеження

Критерії

Вибір































^

IV етап – обговорення.




З метою закріплення результатів опрацювання кейсу доцільно провести обговорення відповідей груп, при цьому ставляться перехресні запитання представників груп та викладача.
^

Орієнтований план і розклад обговорення ситуаційної справи:


План роботи над кейсом, поданий у табл., розрахований на навчальну групу слухачів з 15-20 осіб (три робочі групи). Орієнтована середня тривалість роботи над кейсом в аудиторії – 2 практичних заняття – 180 хвилин.
Таблиця
^

План роботи над кейсом в аудиторії


Елементи

роботи

Час,

хв.

Функції викладача

Функції студентів

Вступ

5

Викладач починає заняття і концентрує увагу на навчальних цілях кейсу

Можуть ставити запитання стосовно процедури заняття

Бліц-опитування

20

Здійснює опитування студентів за запропонованими запитаннями

Відповідають на запитання

Розподіл студентів (слухачів) на групи

10

Пропонує студентам розподілитися по групах за одним із методів (метод випадкового добору: метод добору за хобі, метод використання фрагменту листівки та ін., або метод групування за власним бажанням)

Можуть ставити запитання стосовно процедури розподілу

Опрацювання кейсу в групах

50

Роздає текст кейсу. Пояснює регламент роботи. Концентрує увагу студентів на реальності ситуації та відсутності єдиного правильного рішення. Спостерігає за роботою в групах, у разі потреби – активізує роботу.

Команди знайомляться з кейсом та обговорюють відповіді на запитання.



Презентація результатів роботи груп

3х15=

45

Спостерігає за презентаціями студентів.

Презентують результати командної роботи над кейсом

Обговорення відповідей груп.

Запитання представників груп та викладача

3х10=30

Регулює дискусію, загострюючи або нейтралізуючи обговорення.

Групи обговорюють відповіді. Студенти (слухачі) мають можли-вість ставити запитання та відповідати на запитання інших груп

Завершення обговорення.

Висновки

20

Завершує дискусію. Пропонує студентам оцінити продуктивність дискусій

Можуть оцінити продук-тивність дискусії та якість своєї роботи над кейсом


Тестові завдання:

1. Управлінське рішення – це:

а) результат творчої діяльності менеджера організації, який дає можливість вирішувати її проблеми і забезпечувати досягнення поставленої мети;

б) уміння досягати поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей;

в) сукупність заходів і прийомів дії керівного суб'єкта на об'єкт управління з метою досягнення місії організації і її цілей;

г) правильної відповіді немає.

2. Що не є вимогою, що пред'являється до управлінських рішень:

а) наукова обгрунтованість;

б) ефективність;

в) стабільність;

г) своєчасність?

3. Директивність означає:

а) управлінське рішення повинне бути точним, щоб виконавцям було краще засвоїти його характер:

б) управлінське рішення повинно ухвалюватися відповідним органом або особою, яка має право ухвалювати дане рішення;

в) рішення повинне формулювати об'єктивні закономірності розвитку об'єкту і системи його управління;

г) регламентовану націленість рішення.

4. Організаційні управлінські рішення – це:

а) носять деколи неформальний характер, проте, не дивлячись на це, відповідальність за наслідки від їх виконання, в рівному ступені, лежить на плечах керівника;

б) суть полягає у виборі, який робить менеджер з метою виконання своїх обов'язків, закріплених за його посадою;

в) прийняті по воду будь-якого окремого елемента об'єкту управління;

г) рішення, що приймаються дорадчим органом.

5. Організаційні управлінські рішення підрозділяються на:

а) колегіальні і колективні;

б) загальні і приватні;

в) запрограмовані і незапрограмовані;

г) правильної відповіді немає.

6. Ухвалення рішення – це:

а) сукупність заходів впливу шляхом створення економічних умов, які спонукають працівників організації діяти в потрібному напрямі і добиватися поставлених завдань;

б) сукупність відомостей, які характеризують виробничо-господарський процес в суспільстві, тобто певну економічну діяльність;

в) уміння досягати поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей;

г) процес вибору курсу дій з двох або більш альтернатив.

7. На якому етапі процесу ухвалення управлінського рішення відбувається сприйняття організацією зовнішнього і внутрішнього середовища:

а) аналіз ситуації;

б) збір і обробка інформації;

в) визначення критеріїв відбору;

г) узгодження рішення?

8. Ідентифікація проблеми означає:

а) її рішення;

б) визначення критеріїв вибору;

в) її визначення, формулювання;

г) розробка альтернатив.

9. На якому етапі процесу ухвалення управлінського рішення відбувається обговорення рішення між керівником і виконавцями:

а) узгодження рішення;

б) аналіз ситуації;

в) управління реалізацією;

г) зворотний зв'язок?

10. На якій стадії процесу ухвалення управлінського рішення відбувається вимірювання і оцінка наслідків рішення або зіставлення фактичних результатів з тими, які керівник сподівався одержати:

а) зворотний зв'язок;

б) контроль і оцінка результатів;

в) узгодження рішення;

г) управління реалізацією?

11. Показники, по яких проводиться порівняння альтернатив і вибір якнайкращої називаються:

а) альтернативні показники;

б) критерії вибору;

в) критерії альтернативи;

г) правильної відповіді немає.

12. Основна задача контролю – це:

а) реалізація ухваленого рішення;

б) узгодження рішення керівником з виконавцями;

в) оцінка ступеня правильність виконання всіх етапів процесу ухвалення управлінського рішення;

г) своєчасно виявляти убуваючу ефективність рішення і необхідність в його коректуванні або ухваленні нового рішення.

13. Метод, коли керівник, ухвалюючи рішення, обгрунтовує їх послідовними догмами і доказами, зміст яких спирається на накопичений їм практичний досвід – це:

а) метод, заснований на інтуїції керівника;

б) діалектичний метод;

в) метод, заснований на науково-практичному підході;

г) метод «здорового глузду».

14. Методи, що припускають вибір оптимальних рішень на основі переробки великої кількості інформації, і допомагаючі обгрунтувати ухвалювані рішення – це:

а) діалектичні методи;

б) методи, засновані на науково-практичному підході;

в) методи «здорового глузду»;

г) всі відповіді правильні.

15. Організація реалізації управлінських рішень здійснюється по таких рівнях:

а) тільки по вертикалі;

б) по вертикалі і по горизонталі;

в) тільки по горизонталі;

г) після проміжного рівням.


^ Тема 4. Оптимізація комунікаційного процесу.


Ролева гра:

«ЛЕЙКАДЕНДРОН»


Опис ситуації для групи №1.


Рік тому Ви - новозеландці Марко Клетсон, у минулому фінансовий директор компанії, що займалася вирощуванням і експортом декоративних рослин, а також Роберт Прад - першокласний садівник, взяли кредит для придбання ферми й відкриття власної фірми «Санрайз флауерс».

Ваша нова фірма збувала свою продукцію через відому експортну компанію, який належала неабияка частка експорту свіже зрізаних новозеландських квітів.

У ході сезону збору квітів компанія-експортер почала знижувати Вам виплати, пояснюючи це збільшенням кількості свіже зрізаних квітів, що надходять на світові ринки. А нещодавно компанія повідомила про подальше зниження виплат, причому з'ясувалося, що зниження може досягти рівня, при якому вирощування 50000 стебел або меншого їхнього числа, що відповідає можливостям Вашої ферми, стане зовсім неприбутковою справою.

Не дуже давно, Роберт Прад вивів новий сорт лейкадендрона - рослини, що дає квіти з великими червоними пелюстками, які можна було б з успіхом експортувати, що дозволило Вам серйозно задуматися про перспективи Вашого бізнесу. З одного боку, експорт лейкадендрона, унікальної рослини, міг би забезпечити стрімке зростання фірми, а, з іншого боку, передбачуване зниження виплат з боку компанії-експортера, на сьогоднішній день, максимізує ризик неможливості здійснення виплат по кредиту й одержання додаткового кредитного ресурсу для забезпечення вирощування лейкадендрона, що ставить під питання можливість подальшого співробітництва.

Ви подумали про можливість скористатися послугами митного брокера, що міг би підрядити транспортно-експедиційну фірму, що спеціалізується на міжнародних перевезеннях. Ці послуги обійшлися б дешевше, ніж втрати, передбачувані при співробітництві з компанією-експортером, однак, цей варіант також ризикований, оскільки виникає проблема фіаско одиничних експортерів, що намагаються вести конкурентну боротьбу на іноземних ринках, утруднену далекістю країни й недостатністю знань про порядок ведення справ за кордоном.

Для Вас стало несподіванкою запрошення представника експортної компанії за стіл переговорів, однак Ви вирішили не упустити можливості не розривати ділових відносин з відомою компанією на вигідних для себе умовах.


^ Опис ситуації для групи №2.


Ваша компанія є відомою новозеландською експортною компанією, що спеціалізується на свіжих фруктах і овочах. Їй належить значна частка ринку Нової Зеландії й неабияка частка експорту свіже зрізаних новозеландських квітів.

Експорт квітів з Нової Зеландії в цілому незначний і погано організований. Експортні компанії без особливого успіху намагаються зв'язати в єдину маркетингову інфраструктуру численних квіткарів-аматорів, що самі квіткарі зробити не в змозі. Нечисленність населення й далекість від світових ринків істотно обмежують можливості створення промислової бази, здатної конкурувати на глобальному рівні. Нова Зеландія сильно залежить від світової торгівлі, основна частина валюти надходить від експорту сільськогосподарської продукції. Тому вона активно виступає за скасування обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції за її межами й намагається диверсифікувати сільськогосподарське виробництво, розвиваючи квітництво.

Якщо раніше компанія працювала із квітковими фірмами, що вирощують в основній масі орхідеї, зараз компанія розробляє стратегію розширення асортиментів у сегменті свіже зрізаних квітів. Рік назад компанія почала співробітництво з досить непримітною фірмою «Санрайз флауерс», однак нещодавно стало відомо, що один із власників цієї фірми, першокласний садівник Роберт Прад, вивів новий сорт лейкадендрона - рослини, що дає квіти з великими червоними пелюстками, які можна було б з успіхом експортувати.

Збільшення кількості свіже зрізаних квітів, що надходять на світові ринки, привело до зниження зацікавленості Вашої компанії в співробітництві з невеликими фірмами нездатними істотно варіювати при зниженні цін у виді обмежених можливостей. Тому Ви вирішили відмовитися від подібного співробітництва, однак фірма «Санрайз флауерс», представляє для Вас стратегічний інтерес, оскільки надалі Ви б хотіли забезпечувати експорт лейкадендрона.

Таким чином, перед Вами виникає дилема: з одного боку, Вам не вигідно забезпечувати експорт ризикового товару невеликих фірм (оскільки на світовому ринку спостерігається тенденція перевищення пропозиції орхідей над попитом), а, з іншого боку, Ви ризикуєте втратити стратегічно важливого партнера.

Ваш представник запросив власників фірми «Санрайз флауерс» за стіл переговорів, з метою не упустити можливості забезпечувати експорт унікальної рослини на вигідних для Вашої компанії умовах.


^ Вправа "Ефективне переконання"

Для ефективного ведення ділових переговорів важливо вміти переконувати своїх партнерів, показуючи їм переваги обох сторін, одержувані в результаті пропонованої угоди. Тож, потренуємо своє уміння переконувати ділових партнерів. Для цього протягом 3-4 хвилин складіть тези (план, конспект) свого виступу з метою переконати слухача в тім, що пропозиція, яку ви робите, є самою вигідною серед усіх інших. Ви повинні самостійно обрати як ділову пропозицію конкретний варіант такої пропозиції, скласти план свого виступу. У тезах свого повідомлення бажано підкреслити ділові переваги вашої пропозиції і ваші власні вигоди, тому що партнер повинний знати, на що ви самі розраховуєте".

Учасники поєднуються в малі групи по 4-5 чоловік і за сигналом починають у порядку черговості виступати зі своїми діловими пропозиціями, переконуючи в цьому інших членів малої групи. Час, що відводиться кожному учасникові – 2 хвилини. Учасники повинні самостійно давати один одному слово для виступу. Після виступу всіх учасників дається ще 5 хвилин на питання один до одного.


^ Тестові завдання:


1. Виберіть якнайповніше визначення комунікації:

а) процес обміну інформацією між двома людьми;

б) процес обміну ідеями, фактами, думками, відчуттями;

в) процес обміну інформацією (ідеї, факти, думки, відчуття і цінності) між двома і більш людьми, ведучий до взаємного розуміння, на основі якого керівник одержує інформацію, необхідну для ухвалення ефективних рішень і доводить ухвалені рішення до працівників організації.

2. В чому полягає мета комунікації?

а) добитися від приймаючої сторони точного розуміння відправленого повідомлення;

б) обмін інформацією;

в) спілкування.

3. Сукупність комунікацій, що будуються на основі спілкування, опосередкованого інформацією про саму організацію, її цілі і задачі – це:

а) організаційні комунікації;

б) вербальні комунікації;

в) міжособові комунікації.

4. Комунікативні перешкоди, бар'єри, будь-які втручання в процес комунікації на будь-якому з його ділянок, спотворюючі значення повідомлення – це:

а) стимули;

б) перевантаження;

в) перешкоди.

5. До особових перешкод відноситься психологічна дистанція:

а) твердження вірне;

б) твердження невірне.

6. Комунікативні перешкоди, виникаючі в матеріальному середовищі комунікацій:

а) особові перешкоди;

б) фізичні перешкоди;

в) культурні перешкоди.

7. Комунікативні перешкоди, виникаючі унаслідок неправильного розуміння значення символів, що використовуються в комунікаціях – це:

а) особові перешкоди;

б) мовні перешкоди;

в) семантичні перешкоди.

8. Перешкоди ефективному спілкуванню, виникаючі, коли об'єм комунікативних входів істотно перевищує можливості їх обробки або реальні потреби:

а) особові перешкоди;

б) фізичні перешкоди;

в) комунікативні перевантаження.

9. Комунікаційні перешкоди, обумовлені характеристиками будь-якої організації: число ланок і ступенів управління, тип взаємозв'язків між ними, розподіл прав, обов'язків і відповідальності в системі управління і т.д.:

а) комунікативні перешкоди;

б) організаційні перешкоди;

в) комунікативні перевантаження.

10. Тимчасові перешкоди – комунікативні перешкоди, що виникають унаслідок недоліку часу для здійснення повної комунікації.

а) твердження вірне;

б) твердження невірне.

11. Мета управлінських повідомлень - сприяти встановленню розуміння між людьми в процесі їх співпраці, направленої на досягнення цілей підприємства:

а) принцип цілісності;

б) принцип ясності;

в) принцип взаємозв'язку.

12. Увага до відчуттів інших людей, співпереживання – це:

а) эмпатия;

б) симпатія;

в) співчуття.

13. Який із способів вдосконалення комунікацій невірний?

а) системи зворотного зв'язку;

б) система збору пропозицій;

в) система централізації.

14. найефективнішої комунікація буває тоді, коли керівники використовують неформальну організацію на додаток до комунікації формальної організації.

а) твердження вірне;

б) твердження невірне.

15. Спосіб вдосконалення комунікацій, при якому керівники на всіх рівнях організації повинні представляти потреби в інформації власні, своїх начальників, колег і підлеглих:

а) система зворотного зв'язку;

б) регулювання інформаційних потоків;

в) управлінські дії.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту
Робоча програма та методичні рекомендації ухвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №1 від 07. 09. 2011 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту
Робоча програма та методичні рекомендації ухвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №1 від 07. 09. 2011 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту
Робоча програма та методичні рекомендації ухвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №1 від 07. 09. 2011 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти та науки України Донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту робоча програма
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол №1 від 7 вересня 2011 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Рецензенти: завідувач відділом Інституту економіки промисловості нан україни, к е н., с н с
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Рецензенти: завідувач відділом Інституту економіки промисловості нан україни, к е н., с н с
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Міністерство освіти та науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра менеджменту iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра «прикладна економіка»
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри прикладної економіки, протокол №2 від 20. 10. 2009 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи