Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми icon

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми




Скачати 107.21 Kb.
НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми
Дата26.09.2014
Розмір107.21 Kb.
ТипМетодичні вказівки


Методичні вказівки до самостійної роботи

лікарів-інтернів терапевтів з теми:

«Порушення збудливості.

Фібриляція та тріпотіння передсердь.

Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія.

Шлуночкові та надшлуночкова екстрасистолія. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія.

Фібриляція шлуночків. Асистолія.

Діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування»

«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

^ Актуальність теми

Питання діагностики і надання невідкладної допомоги при порушеннях збудливості серця є надзвичайно актуальними. Дані стани можуть ускладнювати перебіг багатьох захворювань серцево-судинної системи, визначати прогноз, бути життєво-небезпечними. Сучасні принципи невідкладної допомоги засновані на диференційованому підході, що залежить від клінічних проявів захворювання, даних сучасних інструментальних методів обстеження, наявності ускладнень, що супроводжують захворювання, віку й інших факторів.

Загальна мета - уміти діагностувати порушення збудливості серця, їхні ускладнення, призначати хворому диференційоване лікування і здійснювати вторинну профілактику.

^ Конкретні цілі

Початковий рівень знань-умінь

Уміти:

1. Виділити на основі скарг, анамнезу і об'єктивного дослідження основні синдроми при порушеннях збудливості. Поставити попередній діагноз.

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих, інтерпретувати отримані дані (кафедра госпитальної терапії).

2. Скласти план лабораторних та інструментальних досліджень, інтерпретувати отримані результати.

2. Оцінювати результати інструментальних і лабораторних методів дослідження в кардіології (кафедра госпітальної терапії).

3. Провести диференціальну діагностику порушень збудливості; поставити остаточний діагноз.

3. Розпізнати синдроми, що зустрічаються в клініці захворювань серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

4. Обґрунтувати і скласти план лікування порушень збудливості, вміти змінювати його в залежності від ефективності.

4. Вибрати групи ліків патогенетичної і симптоматичної терапії в кардіології (кафедра фармакології, госпітальної терапії).

5. Провести експертизу працездатності, визначити прогноз хворим з порушеннями збудливості. Намітити програму профілактики і реабілітації хворих.

5. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).


^ ЗАДАЧИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання 1

Хворий З., 49 років, надійшов через 2 години після початку різкого загруднинного болю і серцебиття. В анамнезі – ІМ, шлуночкові порушення ритму. При огляді: блідий, покритий холодним потом, пульсу на периферичних артеріях немає АТ 60/0 мм рт.ст. На ЕКГ: мономорфна стійка шлуночкова тахікардія з частотою 240 уд/хв.

На підставі яких симптомів установлюється діагноз аритмогенного шоку в даного хворого?

  1. Систолічний АТ <90 мм рт.ст. з ознаками тканинної гіпоперфузії

  2. Систолічний АТ <100 мм рт.ст. з больовим синдромом

  3. Систолічний АТ <110 мм рт.ст. при частоті ритму > 160 на хвил.

  4. Систолічний АТ <80 мм рт.ст. з больовим синдромом

  5. Систолічний АТ <70 мм рт.ст. з ознаками гіпоперфузії

Еталон відповіді: А

Завдання 2

Хвора Л., 47 років, надійшла до стаціонару зі скаргами на напади частого серцебиття, що супроводжуються загруднинним болем без іррадіації. На ЕКГ у момент нападу зареєстрована пароксизмальна надшлуночкова тахікардія.

Який додатковий метод дослідження є найбільше інформативним для визначення подальшої тактики (підтвердження діагнозу)?

  1. Холтеровське моніторування ЕКГ

  2. Рентгенографія органів грудної клітки

  3. Визначення рівня електролітів крові

  4. Додаткові відведення ЕКГ

  5. Інвазивне електрофізіологічне обстеження

Завдання 3

Хвора Б., 67 років, доставлена бригадою швидкої допомоги в зв'язку з раптовою утратою свідомості, розвитком судорожного синдрому, після надання невідкладної допомоги скаржиться на біль за грудиною. На момент нападу на ЕКГ визначається повне роз'єднання діяльності передсердь і шлуночків: зубці Р реєструються в різні моменти систоли і діастоли шлуночків, іноді нашаровуючи на комплекс QRS або зубці Т і деформуючи їх. Об'єктивно: стан важкий. Пульс 38 уд/хв, АТ-90/60 мм рт.ст.

Виділить провідний синдром?

  1. Порушення ритму

  2. Порушення провідності

  3. Больовий

  4. Судорожний синдром

  5. Гіпотензивний синдром

Завдання 4

У хворого К., 54 років, який був доставлений до кардіологічного відділення з явищами застійної серцевої недостатності і тахікардією, на ЕКГ зареєстрована атріовентрикулярна пароксизмальна тахікардія. АТ 130/100 мм рт.ст.ЧСС160 на хв.. Фракція вигнання лівого шлуночка 37%. Стимуляція n. vagus, і введення аденозина виявилися неефективними.

Який препарат використовується для купування приступу як засіб першого ряду в даній ситуації?

  1. Кордарон

  2. Дігоксин

  3. Верапаміл

  4. Лідокаін

  5. Пропранолол.

Завдання 5.

Хвора М., 52 років, медсестра, доставлена до кардіологічного відділення з уперше виниклим нападом миготливої аритмії, що був купований. Більш 5 років страждає на Гіпертонічну хворобу II стадії II ступеня, дуже високий ризик, Н I, ФК II.

Який трудовий прогноз для цієї хворої?

  1. Робота за спеціальністю після виписки з стаціонару

  2. Оформлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності

  3. Підлягає лікуванню в реабілітаційному відділенні

  4. Продовження л/л за місцем проживання до 4 міс.

  5. Санаторно-курортне лікування, далі - робота за спеціальністю

^ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Інформацію, необхідну для базисних знань-умінь можна знайти в наступних матеріалах:

1. Хвороби органів кровообігу: Керівництво для лікарів /Під ред. Є.І.Чазова.- М.: Медицина, 1997.- с. 562-625.

2. Маслов Ю.С. Пропедевтика внутрішніх хвороб., Спб., Спеціальна література, 1998, с. 70-85.

3. Шулутко Б.І. Внутрішні хвороби, Спб, 1994, Т1, с. 175-191.

4. Орлов В.Н. Посібник з ЕКГ. М., Медицина, 1998.- с. 151-210, с. 445-479.

Зміст навчання

1. Теоретичні питання до теми, які повинен засвоїти інтерн

1. Клінічна картина порушень збудливості: фібриляції та тріпотіння передсердь, надшлуночкової пароксизмальної тахікардії, надшлунлчкової та шлуночкової екстрасистолії, пароксизмальної шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, асистолії.

2. Диференціальна діагностика тахікардій, екстрасистолічних аритмій.

3. Принципи невідкладної допомоги при аритміях серця.

4. Групи лікарських засобів, що застосовуються при етіопатогенетичній (периферичні вазодилататори, протиаритмічні препарати, серцеві глікозиди, антикоагулянти, коректори електролітного балансу) терапії при порушеннях збудливості серця. Механізми дії, показання, терапевтичні дози, ускладнення.

5. Нефармакологічні лікувальні підходи невідкладних станів при порушеннях збудливості серця.

6. Вторинна профілактика, лікарсько-трудова експертиза.

^ 2. Граф логічної структури до теми (див. Додаток 1).

3. Джерела інформації

Основні:

  1. Ревишвили А.Ш., Антонченко И.В., Ардашев А.В. и др. Аритмология: клинические рекомендации по проведению электрофизиологических исследований, катететрной абляции и применению имплантируемых антиаритмических устройств. //ГЕОТАРМедиа. – 2010. – 304 с.

  2. Г.К. Киякбаев. Аритмии сердца. Основы электрофизиологии, диагностика, лечение, современные рекомендации: руководство. //ГЕОТАРМедиа. – 2009. – 256 с.

  3. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death. A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force and the European Society of Cardiology Committee for PracticeGuidelines. // Europace (2006) 8, 746–837. http://europace.oxfordjournals.org/content/8/9/746.full.pdf

  4. Guidelines for the diagnosis and management of syncope (version 2009). The Task Force for the Diagnosis and Management of Syncope of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal (2009) 30, 2631–2671. http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/30/21/2631.full.pdf

  5. ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Supraventricular Arrhythmias. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines. http://www.escardio.org/guidelines-surveys/esc-guidelines/GuidelinesDocuments/guidelines-SVA-FT.pdf

  6. 2012 focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation. An update of the 2010 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation. Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association. //European Heart Journal (2012) 33, 2719–2747. http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/33/21/2719.full.pdf

  7. 2013 ESCGuidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy TheTask Force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA). European Heart Journal (2013) 34, 2281–2329. http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/34/29/2281.full.pdf+html?sid=0742d2bc-d672-4b4f-91c9-42e549685d2d.

  8. Хроничская сердечная недостаточность в современной клинической практике. Под редакцией Дядыка А.И., Багрия А.Э. Глава 13. Тактика ведения больных с нарушениями ритма при ХСН. С.171-192. Львів. Медицина світу. 2009 р.

  9. А.И. Дядык, А.Э. Багрий, Л.В. Лукашенко, О.А. Приколота. Трепетание предсердий. Новости медицины и фармацеи. Интернет-симпозиум, 2012 г. http://www.mif-ua.com/education/symposium/trepetanie-predserdij#up

  10. А.Э. Багрий, И.Н. Цыба, Е.В. Щукина, О.А. Приколота, Л.В. Лукашенко. Желудочковые нарушения ритма. Новости медицины и фармацеи. Интернет-симпозиум, 2012 г. http://www.mif-ua.com/education/symposium/zheludochkovyie-narusheniya-ritma

  11. А.И. Дядык, А.Э. Багрий, Л.С. Холопов, О.А. Приколота. Фибрилляция предсердий. Новости медицины и фармацеи. Интернет-симпозиум, 2012 г. http://www.mif-ua.com/education/symposium/fibrillyatsiya-predserdij

  12. Настанова з кардіології. Під редакцією Коваленка В.Н. Київ: «Моріон», 2009 р. 1368 с.

  13. Сычев О.С., Фролов А.И., Зинченко Ю.В., Соловьян А.Н., Лизогуб С.В., Могильницкий Е.В. Проект рекомендаций по проведению электрофизиологических исследований и катетерных абляцій. Рабочая группа по нарушениям ритма сердца Ассоциации кардиологов Украины // Укр. кардиол. журн. – 2005. - № 4 (додаток). – С. 36.

  14. Сычев О.С., Фролов А.И., Соловьян А.Н., Лизогуб С.В., Шуба О.В., Левчук Е.В. Проект рекомендаций по диагностике и лечению суправентрикулярных тахикардий. Рабочая группа по нарушениям ритма сердца Ассоциации кардиологов Украины// Укр. кардиол. журн. – 2005. - № 4 (додаток). – С. 36.

^ ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Алгоритми до теми (Див. Додаток 2, 3, 4)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛІЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хвора Л., 40 р., пред'являє скарги на перебої в роботі серця, епізоди частого серцебиття. В анамнезі - епізод суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії. Для уточнення діагнозу проведене Холтеровське моніторування ЕКГ. Зареєстровано епізоди укорочення інтервалу P-Q до 0,08 сек., на висхідній частині шлуночкового комплексу – наявність дельта-хвилі, деформація і розширення комплексу QRS.

Оцінить результати Холтерівського моніторування ЕКГ і зробить висновок?

  1. Минущий синдром WPW

  2. Синдром CLC

  3. Миготлива аритмія

  4. Екстрасистолія з АВ-з’єднання

  5. Тріпотіння передсердь

Еталон відповіді: А

Задача № 2.

Хворий Я., 45 років, доставлений бригадою швидкої допомоги зі скаргами на раптово виниклий напад прискоренного серцебиття. На ЕКГ: ритм правильний з частотою 160 на хвилину. Деформація і розширення комплексу QRS більше 0,12 сек однакової конфігурації з діскордантним розташуванням сегмента ST і зубця Т, наявність атріовентрикулярної дисоціації.

Ваш попередній діагноз?

  1. Мономорфна шлуночкова пароксизмальна тахікардія

  2. Поліморфна шлуночкова пароксизмальна тахікардія

  3. Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

  4. Миготлива аритмія

  5. Тріпотіння передсердь

Задача № 3

Хвора З., 43 р., з наявністю на попередніх ЕКГ укорочення PQ до 0,08сек. і дельта-хвилі, доставлена до кардіологічного відділення зі скаргами на раптово розвинений напад прискореного серцебиття, болю в лівій половині грудної клітки, запаморочення. На ЕКГ зареєстрована регулярна тахікардія з частотою ритму до 230 уд/хв. із широкими комплексами QRS.

З якими порушеннями ритму варто проводити диференціальну діагностику?

  1. Антидромна тахікардія при синдромі WPW, шлуночкова тахікардія

  2. Атріовентрикулярна вузлова реципрокна тахікардія, фібриляція передсердь

  3. Ортодромна тахікардія при синдромі WPW, тріпотіння передсердь

  4. Фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія

  5. Тріпотіння передсердь, шлуночкова тахікардія

Задача № 4.

Хворий М., 64 роки, страждає на ішемічну хворобу серця. Під час перебування в стаціонарі раптово розвився напад тахікардії з ЧСС 160 уд/хв. На ЕКГ: мономорфна тахікардія з широкими комплексами QRS. Розвилася гемодинамічна нестабільність: знизився артеріальний тиск, з'явився больовий синдром, запаморочення.

Виберіть раціональну тактику протиаритмічної терапії 1 кроку?

  1. Негайна електрична кардіоверсія

  2. Введення лідокаїна

  3. Введення верапаміла

  4. Введення дігоксина

  5. Введення прокаінаміда

Задача № 5.

У хворого М., 51 року, що страждає на ішемічну хворобу серця, розвився епізод фібриляції шлуночків. В умовах блоку інтенсивної терапії кардіологічного відділення була виконана успішна дефібриляція з відновленням синусового ритму.

Який із препаратів Ви рекомендуєте для профілактичної терапії?

  1. Кордарон

  2. Лідокаін

  3. Верапаміл

  4. Дігоксин

  5. Аймалін

Задача № 6

Хвора Л., 32 р., пред'являє скарги на перебої в роботі серця, епізоди частого серцебиття. В анамнезі - епізод суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії. Для уточнення діагнозу проведене Холтеровське моніторування ЕКГ. Зареєстровано епізоди укорочення інтервалу P-Q до 0,08 сек., на висхідній частині шлуночкового комплексу – наявність дельта-хвилі, деформація і розширення комплексу QRS.

Як оцінити працездатність хворого?

  1. Працездатність не порушена

  2. Працездатність тимчасово втрачена

  3. Працездатність обмежена, інвалідність ІІІ групи

  4. Інвалідність ІІ групи

  5. Інвалідність І групи

^ КОРОТКІ ВКАЗІВКИ

ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Практичне заняття починається з участі лікарів - інтернів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Далі шляхом тестового контролю визначається початковій рівень підготовки інтернів до практичного заняття.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач, роботу в операційній, перев'язувальній.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.

У зв’язку з великим обсягом матеріалу тема розглядається на двох заняттях.

Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми
«Уроджені вади серця. Тактика лікаря – терапевта. Методи лікування. Прогноз. Диспансеризація. Особливості ведення і реабілітації...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми: «симптоматичні артеріальні гіпертензії»
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми: «соматоформна вегетативна дисфункція. Критерії діагнозу. Лікування. Профілактика»
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconІмунотропний вплив вірусів та бактерій опортуністичні інфекції. вплив антибактеріальних препаратів на імунну систему методи імунопрофілактики
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою: Захворювання сердцево-судинноi системи у вагiтних
Патологiчнi порушення дiяльностi сердцево-судинноi системи в перименопаузальному перiодi
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Все вищевикладене визначає актуальність вивчення цієї теми І обгрунтовує необхідність своєчасної діагностики І адекватного лікування...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою
Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи