Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» icon

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби»




Скачати 113.4 Kb.
НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби»
Дата26.09.2014
Розмір113.4 Kb.
ТипМетодичні вказівки



Методичні вказівки до самостійної роботи

лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» за темою:

«Блокади серця»

«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

Актуальність теми

Порушення провідності (ПП) – блокади серця – служать частими і важливими проявами серцево-судинних захворювань. Вони відіграють велику роль у діагностиці хвороб серця, можуть істотно обтяжувати стан хворих, а іноді є безпосередньою загрозою для життя хворого. При захворюваннях серця до 70% пацієнтів умирають раптово, причому висока питома вага у випадках раптової серцевої смерті безпосередньо зв'язана з виникненням життєнебезпечних порушень ритму серця. Цим порозумівається великий інтерес кардіологів, терапевтів до вивчення даної проблеми.

^ Загальна мета – уміти діагностувати порушення провідності, призначити відповідне лікування.

^ Конкретні цілі

Початковий рівень знань-умінь

Уміти:

1. Виділити на основі скарг, анамнезу і об'єктивного дослідження основні синдроми при порушеннях провідності.

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих, інтерпретувати отримані дані (кафедра госпитальної терапії).

2. Поставити попередній діагноз.

2. Виділити провідний синдром при захворюваннях серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

3. Скласти план лабораторних та інструментальних досліджень, інтерпретувати отримані результати.

3. Оцінювати результати інструментальних і лабораторних методів дослідження в кардіології (кафедра госпітальної терапії).

4. Провести диференціальну діагностику порушень провідності; поставити остаточний діагноз.

4. Розпізнати синдроми, що зустрічаються в клініці захворювань серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

5. Обґрунтувати і скласти план лікування порушень провідності і уміти змінювати його в залежності від ефективності.

5. Вибрати групи ліків патогенетичної і симптоматичної терапії в кардіології (кафедра фармакології, госпітальної терапії).

6. Провести експертизу працездатності, визначити прогноз хворим з порушеннями провідності. Намітити програму профілактики і реабілітації хворих.

6. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).


^ ЗАДАЧИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання 1

Хворий К., 65 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, біль в ділянці серця стискаючого характеру, задишку при фізичному навантаженні. При об'єктивному дослідженні межі серця: права – 0,5 см вправо від краю груднини, верхня – 3 ребро, ліва на 2 см вліво від серединно-ключичної лінії. На верхівці перший тон ослаблений, короткий систолічний шум, акцент другого тону на аорті, ЧСС 78/хв., АТ 210/115 мм рт.ст.

Оцінить дані перкусії межі серця?

  1. Зміщені вліво

  2. Зміщені вправо

  3. Зміщені вліво і вправо

  4. Не зміщені

  5. Зміщені нагору

Еталон відповіді: А

Завдання 2

Хворий Л., 48 років, знаходиться під наглядом лікаря з приводу епілепсії. При Холтеровському моніторуванні протягом 48 годин удалося зареєструвати епізод повної поперечної АВ-блокади, що дозволило засумніватися в діагнозі.

Яка клінічна ознака характерна для приступу Морганні-Едемса-Стокса?

  1. Гостра утрата свідомості

  2. Задишка

  3. Поліурія

  4. Тахікардія

  5. Зупинка подиху

Завдання 3

У пацієнта З., 47 років, із синкопальними станами періодично на ЕКГ реєструється повна атріовентрикулярна блокада.

Що характерно при аускультації під час нападу повної поперечної блокади?

  1. Уріження серцевого ритму

  2. Прискорення серцевого ритму

  3. Нерегулярний ритм

  4. Серцевий ритм не вислуховується

  5. Серцевий ритм залишається без змін

Завдання 4

Хворий А., 49 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з приводу гострого великовогнищевого інфаркту міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, на третій день у хворого раптово з'явилася загальна слабкість, запаморочення. При огляді: пульс 42-38 уд/хв. АТ 90/60 мм.рт.ст. На ЕКГ: передсердні хвилі з частотою 72 на хв. нашаровуються на різні фрагменти ізоелектричної лінії, шлуночкові комплекси мають суправентрикулярний вид з частотою 42 на хв., У II, III, avF відведеннях патологічний з.Q з елевацією сегмента ST.

Про яке ускладнення свідчать ЕКГ-дані?

  1. Повна АВ-блокада

  2. Неповна АВ-блокада

  3. Передсердна дисоціація

  4. Синусова брадікардія

  5. Рецидивуючий інфаркт міокарда.

Завдання 5

Хворий С., 65 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, біль в ділянці серця стискаючого характеру, задишку при фізичному навантаженні. При об'єктивному дослідженні над легенями в нижньо-бокових відділах вислуховуються дрібно-пухирчасті вологі хрипи. Межі серця: права – 0,5 см вправо від краю груднини, верхня – 3 ребро, ліва на 2 см вліво від серединноключичної лінії. На верхівці перший тон ослаблений, короткий систолічний шум, акцент другого тону на аорті, ЧСС 78/хв., АТ 210/115 мм рт.ст.

Яке першочергове дослідження показане даному хворому?

  1. Електрокардіографія

  2. Ехокардіографія

  3. Рентген органів грудної клітки

  4. Загальний аналіз крові

  5. Біопсія міокарда

Завдання 6

Хвора С., 82 років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення. Лікар швидкої допомоги констатував виражену блідість, пульс 38 уд/хв. АТ 90/50 мм рт.ст. На ЕКГ: передсердні хвилі з частотою 72 на хв. нашаровуються на різні фрагменти ізоелектричної лінії, шлуночкові комплекси мають суправентрикулярний вид з частотою 42 на хв., У II, III, avF відведеннях патологічний з.Q з елевацією сегмента ST.

Який препарат є першочерговим у даній ситуації?

  1. Дігоксин

  2. Нітросорбід

  3. Преднізолон

  4. Кордіамін

  5. Атропін

Завдання 7

Хворий П., 47 років, вантажник, виписаний зі стаціонару кардіологічного відділення з діагнозом: ІХС: стенокардія напруги, ФК3. Атеросклеротичний і постінфарктний (крупновогнещеві рубці нижньої стінки лівого шлуночка невідомої давнини) кардіосклероз, Н2А.

Який трудовий прогноз для цього хворого?

  1. Продовжувати працювати за спеціальністю

  2. Оформлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності

  3. Підлягає лікуванню в реабілітаційному відділенні

  4. Продовження л/л за місцем проживання до 4 міс.

  5. Санаторно-курортне лікування, далі - робота за спеціальністю.


^ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Інформацію, необхідну для базисних знань-умінь можна знайти в наступних матеріалах:

1. Хвороби органів кровообігу: Керівництво для лікарів /Під ред. Є.І.Чазова.- М.: Медицина, 1997.- с. 562-625.

2. Маслов Ю.С. Пропедевтика внутрішніх хвороб., Спб., Спеціальна література, 1998, с. 70-85.

3. Шулутко Б.І. Внутрішні хвороби, Спб, 1994, Т1, с. 175-191.

4. Орлов В.Н. Посібник з ЕКГ. М., Медицина, 1998.- с. 151-210, с. 445-479.
Зміст навчання

1. Теоретичні питання до теми, які повинен засвоїти інтерн

1. Клінічні прояви порушення провідності серця.

2. Життєнебезпечні блокади серця.

3. Ускладнення блокад серця.

4. Класифікація блокад серця.

4. ЕКГ-ознаки блокад серця.

5. Етіологія блокад серця.

6. Лікування блокад серця.

7. Показання до електрокардіостимуляції (тимчасовій, постійній), оцінка справності імплантованого електрокардіостимулятора.

^ 2. Граф логічної структури до теми (див. Додаток 1).

3. Джерела інформації

Основні:

  1. 1. Ревишвили А.Ш., Антонченко И.В., Ардашев А.В. и др. Аритмология: клинические рекомендации по проведению электрофизиологических исследований, катететрной абляции и применению имплантируемых антиаритмических устройств. //ГЕОТАРМедиа. – 2010. – 304 с.

  2. Г.К. Киякбаев. Аритмии сердца. Основы электрофизиологии, диагностика, лечение, современные рекомендации: руководство. //ГЕОТАРМедиа. – 2009. – 256 с.

  3. Проект рекомендаций по имплантации электрических устройств при нарушениях ритма и проводимости сердца. Рабочая группа по нарушениям ритма сердца Ассоциации кардиологов Украины. Авторы-составители: О.С. Сычев, А.И. Фролов, Ю.В. Зинченко, С.В. Лизогуб. //Украинский кардиологический журнал. - 2005 г. - № 4(д). http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/fr_index.htm.

  4. Cинкопальные состояния в кардиологической практике (проект). Рабочая группа по нарушениям ритма сердца Ассоциации кардиологов Украины. Авторы-составители: О.С. Сычев, А.И. Фролов, О.А. Епанчинцева, С.В. Лизогуб. //Украинский кардиологический журнал. - 2005 г. - № 4(д). http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/fr_index.htm.

  5. Guidelines for the diagnosis and management of syncope (version 2009). The Task Force for the Diagnosis and Management of Syncope of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal (2009) 30, 2631–2671. http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/30/21/2631.full.pdf

  6. 2013 ESCGuidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy TheTask Force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA). European Heart Journal (2013) 34, 2281–2329. http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/34/29/2281.full.pdf+html?sid=0742d2bc-d672-4b4f-91c9-42e549685d2d

  7. Настанова з кардіології. Під редакцією Коваленка В.Н. Київ: «Моріон», 2009 р. 1368 с.


Додаткові

1. Амосова Е.Н. Клиническая кардіологія. – К.: «Здоров’я», 1998. - Т.2.

^ ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Алгоритми до теми (Див. Додаток 2)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛІЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хвора Н., 25 років, скаржиться на періодичні запаморочення, короткочасну втрату свідомості, задишку при фізичному навантаженні. У 13-літньому віці оперована з приводу тетради Фалло. Через місяць після операції - раптова утрата свідомості на тлі брадикардії. Об-но: у легенях везикулярне дихання, серце розширене в поперечнику, на верхівці 1-й тон ослаблений, систолічний шум, на легеневій артерії мелодія «штучного клапана», брадикардія. Пульс ритмічний, 42 уд/хв, АТ 150/70 мм рт.ст.

Про який синдром, що є ускладненням в даному випадку можна думати?

  1. Повна атріовентрикулярна блокада

  2. Блокада типу Mobitc I

  3. Блокад типу Mobitc II

  4. Сіноаурікулярна блокада

  5. Синусова брадікардія

Еталон відповіді: А

Задача №2

Хвора З., 67 років, протягом 20 років страждає на ГХ. Об-но: виявлений зсув лівої межі серця на 3 см від серединноключичної лінії, систолічний шум на верхівці, акцент 2-го тону на аорті, миготлива аритмія з ЧСС 103 уд/хв., АТ 170/100 мм рт.ст. Хворій було призначене лікування, в тому числі - дігоксин до 1,75 мг на добу. Через кілька днів у хворої виявлений правильний ритм із ЧСС 52 уд/хв. На ЕКГ: правильний шлуночковий ритм, 52 на хв, шлуночкові комплекси розширені до 0,12'', між ними хвиляста ізоелектрична лінія.

Про яке ускладнення терапії дігоксином йдеться?

  1. Міготлива аритмія

  2. Синдром Фредеріка

  3. Прискорений ідеовентрікулярний ритм

  4. Шлуночкова тахікардія

  5. Шлуночкова брадікардія

Задача № 3

Хворий К., 76 років, протягом 20 років страждає на ІХС: стенокардію навантаження ФК III, миготливу аритмію, ГХ II стадіі. Самостійно приймав протягом місяця дігоксин до 1,75 мг на добу. При огляді лікаря у хворого виявлений правильний ритм із ЧСС 42 уд/хв. На ЕКГ: правильний шлуночковий ритм, 40 на хв, шлуночкові комплекси розширені до 0,13'', між ними хвиляста ізоелектрична лінія.

Ваша лікувальна тактика у даного хворого?

  1. Скасувати прийом дігоксина

  2. Зменшити дозу дігоксина

  3. Збільшити дозу дігоксина

  4. Призначити атропін

  5. Призначити еуфілін

Задача № 4

Хворий А., 49 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з приводу гострого великовогнищевого інфаркту міокарда нижньої стінки лівого шлуночка. При огляді: виражена блідість, пульс 42-38 уд/хв. АТ 80/60 мм.рт.ст. На ЕКГ: передсердні хвилі з частотою 72 на хв. нашаровуються на різні фрагменти ізоелектричної лінії, шлуночкові комплекси мають суправентрикулярний вид з частотою 40 на хв., У II, III, avF відведеннях патологічний з.Q з елевацією сегмента ST.

Яка тактика ведення хворого?

  1. Установка постійного кардіостимулятора

  2. Тимчасова ендокардіальна стимуляція

  3. Черезстравохідна стимуляція

  4. Введення атропіну

  5. Введення еуфілліну

Задача № 5

Хворий Л., 73 років, з діагнозом ІХС: Післяінфарктний кардіосклероз скаржиться на стискаючий загруднинний біль. При обстеженні на ЕКГ зареєстрований правильний синусовий ритм із частотою 68 на хв., електрична ось серця відхилена вліво (кут α-45), тривалість комплексу QRS 0,08 сек. Глибокий з.S реєструвався у відведеннях V1-6.

Ваше ЕКГ-заключення?

  1. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса

  2. Неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса

  3. Біфасцикулярна блокада лівої ніжки пучка Гіса

  4. Гіпертрофія лівого шлуночка

  5. Гіпертрофія правого шлуночка ''S-тип''.

Задача №6

Хворий А., 18 років, з підозрою на первинний ревмокардит обстежений. На ЕКГ – ритм синусовий, регулярний, ЧСС 90 на хв, інтервал PQ у всіх відведеннях дорівнює 0,24 сек.

Ваше ЕКГ-заключення?

  1. Атріовентрикулярна блокада 3 ступеня

  2. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня І тип (Мобітц 1)

  3. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня ІІ типу (Мобітц 2)

  4. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня ІІІ типу

  5. Атріовентрикулярна блокада І ступеня

Задача №7

Хворий Т., 47 років, скаржиться на перебої в роботі серця, що супроводжуються болем за грудниною, запамороченням. На ЕКГ: регулярне випадання окремих шлуночкових скорочень при постійному інтервалі P-Q 0,22 сек. Комплекси QRS розширені і деформовані.

Ваш попередній діагноз?

  1. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня (тип Мобітц II)

  2. Атріовентрикулярна блокада I ступеня

  3. Атріовентрикулярна блокада II ступеня (тип Мобітц I)

  4. Синдром Фредеріка

  5. Атріовентрикулярна блокада III ступеня

Задача № 8

Хворий Д., 78 років скаржиться на запаморочення та пресінкопальні стани. Біля 15 років страждає на миготливу аритмію. При проведенні добового моніторування ЕКГ середня частота ритму 60 на хвилину, максимальна 86 на хвилину, мінімальна 45 на хвилину. Максимальні паузи RR – 2,1 сек.

Визначте показання для постійної кардіостимуляції у хворого

  1. Середня частота ритму ˂ 61 на хвилину

  2. Мінімальна частота ˂ 48 на хвилину

  3. Максимальні паузи RR – 2,1 сек

  4. Запаморочення та пресінкопе

  5. Немає показань


^ КОРОТКІ ВКАЗІВКИ

ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Практичне заняття починається з участі лікарів - інтернів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Далі шляхом тестового контролю визначається початковій рівень підготовки інтернів до практичного заняття.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач, роботу в операційній, перев'язувальній.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.



Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
Методичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю “Внутрішні хвороби”/ Укладачі: Л....
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби»
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconТематичний план лекцій для лікарів-інтернів із спеціальності “Внутрішні хвороби”
Астматичні стани при бронхіальній астмі: патогенез, клініка, класифікація, диференційна діагностика, диференційована невідкладна...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconГрафік проведення практичних та семінарських занять лікарів-інтернів з фаху “Внутрішні хвороби” (2011-2013)

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми
Шлуночкові та надшлуночкова екстрасистолія. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» icon«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено»
Робоча навчальна програма підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «інфекційні хвороби»
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні рекомендації до практичних занять лікарів-інтернів спеціальності «Інфекційні хвороби» / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В. В. Захлєбаєва. Суми: Видавництво СумДУ, 2008. 210 с
Методичні рекомендації до практичних занять лікарів-інтернів спеціальності «Інфекційні хвороби» / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна,...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби» iconІмунотропний вплив вірусів та бактерій опортуністичні інфекції. вплив антибактеріальних препаратів на імунну систему методи імунопрофілактики
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи