Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» icon

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби»




Скачати 73.61 Kb.
НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби»
Дата26.09.2014
Розмір73.61 Kb.
ТипМетодичні вказівки



Методичні вказівки до самостійної роботи

лікарів –інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби»

за темою:

«ЕКГ – синдроми

при захворюваннях серцево-судинної системи»

«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

Актуальність теми

Уміння розпізнавати на ЕКГ синдроми гіпертрофії відділів серця, порушень ритму та провідності, ознаки, які характеризують ішемію міокарду, його некроз, тощо допомогає діагностиці захворювань серцево-судинної системи, а значить сприяє вибіру оптимальної лікувальної тактики.

^ Загальна мета - уміти інтерпретувати ЕКГ при захворюваннях серцево – судинної системи.

«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

^ Конкретні цілі

Початковий рівень знань-умінь

Уміти:

1. На підставі клінічних даних діагностувати захворювання серцево-судинної системи

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих, інтерпретувати отримані дані, виділити провідний синдром при захворюваннях серцево-судинної системи (кафедра госпитальної терапії).

2. Інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних досліджень при захворюваннях серцево-судинної системи

2. Скласти план додаткових досліджень при захворюваннях серцево-судинної системи (кафедра госпітальної терапії).

3. Встановити наявність ЕКГ синдромів гіпертрофії серця, порушень ритму та провідності, ішемії, некрозу міокарду

3. Оцінювати довжину сегментів та інтервалів на ЕКГ, форму комплексів, визначати електричну ось серця (кафедра госпітальної терапії).

^ ЗАДАЧИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання 1

Хворий К., 49 років, доставлений до клініки зі скаргами на стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в обидва плечі, нудоту, слабкість, запаморочення, сухий кашель. Прийом нітрогліцерину частково купіровав біль, але через півгодини біль відновився з більшою інтенсивністю. Об'єктивно: стан середньої ваги, блідий, акроціаноз. Ліва межа відносної тупості серця зміщена вліво на 1,5 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. ЧСС –80 на хв. АТ 160/100 мм рт.ст. Живіт без особливостей.

Які основні симптоми характеризують ангінозний статус?

A. Нудота.

B. Запаморочення.

C. Стискаючий біль за грудиною.

D. Слабкість

E. Сухий кашель

^ Еталон відповіді: С

Завдання 2

Хвора К., 37 р. останні два тижні скаржиться на слабкість, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні, набряки ніг. Місяць тому лікувалася з приводу ентеровірусної інфекції. Об-но: ЧД у спокої 36 за хв., ортопное, у нижніх відділах легень дрібно пухирчасті вологі хрипи. Межі серця: права – на 1,5 см вправо, ліва – на 2,0 см вліво від лівої СКЛ. ЧСС 110 у хвил, ритмічна,тони приглушені, на верхівці послаблений І тон, систолічний шум, дуючий, проводиться вліво, АТ 90/60 мм рт. ст. Печінка на 5 см виступає з-під краю реберної дуги, хвороблива при пальпації. Помірні набряки гомілок.

Які методи дослідження необхідно провести?

A. Велоергометрія

B. Холтеровське мониторування ЕКГ

C. Електрофізіологічне дослідження

D. Ехокардіографічне дослідження

E. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарда

Завдання 3

Хворий І., 17 років, після оперативного втручання з приводу закриття дефекту поміжпередсердної перетинки, уперше відчув прискорене серцебиття. Знята ЕКГ:





Оцінить ритм у хворого?

A. Синусова тахікардія

B. Передсердна пароксизмальна тахікардія

C. Атріовентрикулярна тахікардія

D. Фібриляція передсердь

E. Тріпотіння передсердь

^ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Інформацію, необхідну для базисних знань-умінь можна знайти в наступних матеріалах:

  1. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии. – М.: «Медицина», 1998

  2. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Пропедевтика внутренних болезней. –Донецк, 2000.


Зміст навчання

  1. Теоретичні питання до теми, які повинен засвоїти інтерн

1. Діагностика захворювань, що призводять до виникнення гіпертрофій камер серця

2. Діагностика захворювань, що призводять до порушень ритму та провідності

3. Діагностика захворювань, що призводять до ішемії, некрозу міокарду.

4. Механізм електрофізіологічних змін при гіпертрофіях камер серця.

5. Механізм електрофізіологічних змін при порушеннях ритму та провідності серця

6. Механізм електрофізіологічних змін при ішемії та некрозі міокарду.

2. Граф логічної структури до теми (див. Додаток 1).

3. Джерела інформації

Основні:

  1. Мурашко Р.В., Струтинский А.В. Электрокардиография. – М.: «Медицина», 1987

  2. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии. – М.: «Медицина», 1998

  3. Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапія. Заболевания сердечно-сосудистой системы. – Харьков: «Фолио», 2005. – С.7-80.

  4. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. – Киев: «Здоров’я», 1998. – Т 1. – С 261-293.

  5. Настанова з кардіології . Під редакцією Коваленка М.В. Практичний посібник. Київ: «Моріон», 2009 р. 1368 с.

  6. Введение в ЕКГ. Коломиец С.Н. Одесса, 2012 г. 84 с.

  7. Простой анализ ЭКГ: интерпретации, дифференциальный диагноз. Эберт Г.Х. Логосфера, 2010. 280 с., с илл.


Додаткові:

  1. Ішемічна хвороба серця – стенокардія. - Навчальний посібник / Під ред. О.І. Дядика. – Донецьк, 2004. – 52 с.

^ ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ

Алгоритми до теми (Див. Додатки 2-4)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛІЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хвора Б., 57 років, скаржиться на запаморочення, слабкість, серцебиття при помірних фізичних навантаженнях, частий колючий біль в серці. Страждає на ЦД ІІ типу, приймає цукорзнижуючі препарати більше 5 років. Тяжка АГ 10 років, постійно приймає еналаприл 20 мг/доб. Об-но: АТ 140/90 мм рт.ст. Ліва межа серця на 3 см дозовні від серединноключичної лінії, діяльність ритмічна, ЧСС 110 /хв, на верхівці І тон послаблений, тони глухі. Печінка на 10 см нижче реберного краю, щільна, безболісна. ЕКГ: ритм синусовий, кут а = -60, у відведеннях V2-V6 негативні симетричні гострокінцеві Т, у V4-V6 – глибокі S, косовисхідна депресія ST на 1 мм, RV5+SV1=55 мм.

Ваш попередній діагноз?

A. ІХС: стабільна стенокардія ФК ІІІ

B. ІХС: гострий коронарний синдром

C. ІХС: гострий ІМ з Q передньої стінки ЛШ

D. Міокардит

E. Перікардит

Еталон відповіді: В

Задача № 2

Хвора 69 років, після проведеного лікування з приводу ГХ, напередодні виписки раптово, після фізичного навантаження, відзначила появу різкого болю в лівій половині грудної клітки з іррадіацією до спини, задишку, потім ядуху. Хвора порушена, дифузний ціаноз, пульс 120 уд/хв, АТ 100/70 мм рт.ст. Тони серця глухі, акцент II тону на легеневій артерії, ЧДР 40 на хв. Дихання ослаблене, везикулярне, дрібні і середньо пухирчасті вологі хрипи. При огляді виявлений варикоз нижніх кінцівок, пастозність гомілок.

Яке першочергове дослідження необхідне для уточнення діагнозу?

A. ЕКГ у динаміці.

B. Аналіз крові.

^ C. ЕХОКГ.

D. Рентгенографія органів грудної клітки

E. Визначення трансаміназ сироватки крові.

Задача №3.

Хворий З., 67 років, що страждає на ГХ II ступеня 26 років, доставлений у санпропускник через годину після нападу інтенсивного болю в ділянці груднини з поширенням у епігастральну і міжлопаточну ділянки. Стан важкий. Адинамічний, стогне. АТ 110/60 мм рт.ст. на правій руці, пульс 90 уд/хв. На лівій руці пульс, АТ не визначаються. Уздовж лівого краю груднини вислухується протодіастолічний шум.

Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

A. Аортографія.

B. ЕКГ.

^ C. ЕХОКГ.

D. Комп'ютерна томографія.

E. Магниторезонансна томографія.

Задача № 4

Хворий Ш.,48 років, що раніше почував себе зовсім здоровим, відзначив появу задишки і прискореного серцебиття. Напередодні ввечері приймав алкоголь. При огляді стан відносно задовільний. АТ 130/80 мм рт ст., ЧСС 150 на хв. Знята ЕКГ:

Я
ке порушення ритму зареєстроване в хворого?


A. Тріпотіння передсердь

B. Миготлива аритмія

C. Синусова тахікардія

D. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

E. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія.
^ КОРОТКІ ВКАЗІВКИ

ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Практичне заняття починається з участі лікарів - інтернів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Далі шляхом тестового контролю визначається початковій рівень підготовки інтернів до практичного заняття.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач, роботу в операційній, перев'язувальній.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.



Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
Методичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю “Внутрішні хвороби”/ Укладачі: Л....
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів із спеціальності «внутрішні хвороби»
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconТематичний план лекцій для лікарів-інтернів із спеціальності “Внутрішні хвороби”
Астматичні стани при бронхіальній астмі: патогенез, клініка, класифікація, диференційна діагностика, диференційована невідкладна...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconГрафік проведення практичних та семінарських занять лікарів-інтернів з фаху “Внутрішні хвороби” (2011-2013)

Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів з теми
Шлуночкові та надшлуночкова екстрасистолія. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» icon«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено»
Робоча навчальна програма підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «інфекційні хвороби»
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconМетодичні рекомендації до практичних занять лікарів-інтернів спеціальності «Інфекційні хвороби» / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В. В. Захлєбаєва. Суми: Видавництво СумДУ, 2008. 210 с
Методичні рекомендації до практичних занять лікарів-інтернів спеціальності «Інфекційні хвороби» / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна,...
Методичні вказівки до самостійної роботи лікарів -інтернів з спеціальності «внутрішні хвороби» iconІмунотропний вплив вірусів та бактерій опортуністичні інфекції. вплив антибактеріальних препаратів на імунну систему методи імунопрофілактики
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи