Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою




Скачати 159.07 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Дата27.09.2014
Розмір159.07 Kb.
ТипМетодичні вказівки


Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою:
„Хронічне обструктивне захворювання легень. Класифікація. Критерії бронхіальної обструкції. Програми лікування. Покази до госпіталізації. Реабілітація хворих.”

Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

Актуальність теми

Актуальність вивчення хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ) визначається їхнім ростом, що обумовлено забрудненням атмосферного повітря, поширеністю паління, значною частотою гострих бронхітів. Хронічний бронхіт – найпоширеніше захворювання органів дихання, що призводить до розвитку емфіземи легень, бронхоектазії і хронічному легеневому серцю. Бронхоектатична хвороба характеризується грізними ускладненнями і ранньою інвалидизацією хворих.

^ Загальна мета – уміти діагностувати ХНЗЛ, призначати лікування.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань - умінь

Уміти:
^

1. Виділяти основні синдроми ХНЗЛ на підставі даних скарг, анамнезу, фізикального дослідження. Поставити попередній діагноз.

1. Збирати й оцінювати скарги й анамнез, робити фізикальне обстеження хворих з патологією дихальної системи. (каф. госпітальної терапії).

^

2. Визначати необхідний обсяг лабораторних і інструментальних методів, інтерпретувати їхні дані.

2. Оцінювати дані лабораторних і інструментальних методів дослідження. (каф. госпітальної терапії).

^

3. Проводити диференціальну діагностику ХНЗЛ і формулювати остаточний діагноз.

3. Розпізнати синдроми в пульмонології, виділяти ведучий синдром (каф. госпітальної терапії).

^

4. Обґрунтувати і скласти план лікування хворого з ХНЗЛ.

4. Обрати групи засобів етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії в пульмонології (кафедра фармакотерапії, госпітальної терапії).

^

5. Проводити експертизу працездатності, визначити прогноз, намітити програму профілактики і реабілітації хворих із ХНЗЛ.

5. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії)


Для того, щоб ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд знань. Правильність рішень ряду з них перевірте по еталону, що приведений нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання 1.

Хворий В., 47 років, шахтар, звернувся до лікаря зі скаргами на кашель із харкотинням, що важко видаляється задишку при фізичному навантаженні з утрудненим видихом, слабість. Хворіє близько 10 років. Курить 15 років. При огляді: дифузійний ціаноз. При аускультації легень ослаблений везикулярний подих, на тлі якого вислухуються сухі свистячі хрипи і хрипи, що дзижчать. ЧСС 110 за хв., АТ 160/90 мм рт.ст. Органи черевної порожнини без патології. Рентгенографічно визначається сітчаста деформація легеневого малюнка. На ЕКГ вершина зубця Р гостра, амплітуда його 4 мм у II; III; aVF -відведеннях. Лікар діагностував у хворого хронічний обструктивний бронхіт.

1. Які об'єктивні дані характерні в хворого для хронічного обструктивного бронхіту:

1.1. Ціаноз.

1.2. Тахікардія.

1.3. Ослаблений везикулярний подих.

1.4. Сухі свистячі і хрипи, що дзижчать.

1.5. Артеріальна гіпертонія.

2. Який ведучий синдром?

2.1 Дихальної недостатності

2.2 Гіпертензивний

2.3 Серцевої недостатності

2.4. Інтоксикаційний.

3. Як оцінити працездатність хворого?

3.1. Не порушена

3.2. Тимчасово втрачена

3.3. Стійко втрачена

3.4. Знижена

4. Як оцінити дані ЕКГ?

4.1. Гіпертрофія правого шлуночка

4.2. Гіпертрофія лівого шлуночка

4.3. Гіпертрофія правого передсердя

4.4. Гіпертрофія лівого передсердя

4.5. Гіпертрофія обох шлуночків

4.6. Гіпертрофія обох передсердь

5. Якою буде тактика дільничого лікаря?

5.1. Амбулаторне обстеження і лікування

5.2. Госпіталізація в терапевтичне відділення

5.3. Госпіталізація у пульмонологічне відділенн

5.4. Госпіталізація в клініку професійної патологіі

5.5. Консультація в протитуберкульозному диспансері

Еталон відповідей до завдання 1:1.4; 2.1, 3.2, 4.3, 5.2.

Завдання 2.

Хвора М., 54 років, звернулася зі скаргами на задишку при ходьбі, постійний кашель, періодично набряки на ногах. Хворіє 18 років. Об-но: виражений дифузний сірий ціаноз, акроцианоз. Грудна клітка розширена. При перкусії нижня границя легень опущена на 1 ребро, звук коробковий. Аускультативно дихання везикулярне ослаблене, розсіяні сухі свистячі хрипи і хрипи, що дзижчать. Границі серця не визначаються. Тони глухі, ритмічні, 86 за хв. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, хвороблива. Пастозність гомілок і стіп. Лікар поставив попередній діагноз: хронічний обструктивний бронхіт. Емфізема легень. Хронічне легеневе серце Н.

1. Що необхідно провести для уточнення діагнозу хворій?

1.1. Рентгенографію грудної клітки.

1.2. ЕКГ.

1.3. Аналіз крові.

1.4. Спірографію.

1.5. Аналіз мокротиння.

2. Які об'єктивні дані є ведучими для легенево-серцевої недостатності в даному спостереженні?

2.1. Ціаноз.

2.2. Свистячі і хрипи, що дзижчать.

2.3. Коробковий звук над легенями.

2.4. Глухі серцеві тони.

2.5. Збільшена і хвороблива печінка, пастозність стіп, гомілок.

Завдання 3.

Хворий С., 49 років, пред'являє скарги на рясне відхаркування мокротиння по ранках іноді «повним ротом», гнійного характеру, загальну слабість, пітливість, субфебрильну температуру, задишку. Хворіє кілька років. Об'єктивний стан задовільний. Аускультативно жорсткий подих і невелика кількість вологих хрипів. Діяльність серця ритмічна 78 у хвилину. Живіт без особливостей. Після обстеження в хворого діагностована бронхоектатична хвороба.

1. Для санації бронхіального дерева в першу чергу показані:

1.1. Антибіотики.

1.2. Відхаркувальні препарати.

1.3. Бронхорозширюючи засоби.

1.4. Вібраційний масаж грудної клітки.

1.5. Вітаміни.

2. Яка скарга хворого є ведучою для бронхоектатичної хвороби?

2.1. Пітливість.

2.2. Відхаркування гнійного мокротиння по ранках «повним ротом».

2.3. Задишка.

2.4. Субфебрильна температура.

2.5. Загальна слабість.

Завдання №4

Хворий С., 48 років, шахтар, скаржиться на кашель з виділенням слизувато-гнійного мокротиння - більше по ранках, задишку при ходьбі, періодично підвищення температури до 37,5оС. Періодично лікувався амбулаторно і стаціонарно. Загальний стан задовільний. Розлитої ціаноз обличчя, рук, ЧДР - 26 у хв. Грудна клітка “бочкоподібна”, над легенями перкуторно - коробковий звук. При аускультації: ослаблений везикулярний подих, з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Границі серцевої тупості перкуторно не визначаються. Тони серця приглушені, акцент II тону над легеневою артерією. Пульс 80 у хв., ритмічний, АТ 140/80 мм рт. ст. Живіт без особливостей. Набряків немає. Рентгенографія органів грудної клітки: легеневі поля підвищеної прозорості, виражена деформація легеневого малюнка, осередкових тіней не визначається. Синуси вільні. Діагностовано Хронічний обструктивний бронхіт в ст. загострення, емфізема легень, ДН ІІ.

Як змінена працездатність хворого в даному випадку?

1. Стійко втрачена

2. Тимчасово втрачена

3. Збережена

4. Знижена.
Література для самоконтролю.

Інформацію, необхідну для поповнення знань вихідного рівня можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Ю.І. Децика. Пропедевтика внутрішних хвороб. Київ. “Здоров'я”, 1998, с. 77-113; с. 113-115; с. 121-123.

  2. Голубченко О.К. Внутрішні хвороби: посібник до практичних занять., К., Вища школа, 1998, с. 32-44; с. 74-84; с. 6-13; с. 12-13.

  3. Бєлоусов Ю. Б., Моїсеєв В. І., Лепахин В. К. Клінічна фармакологія і фармакотерапія. - М., Универсум, 1993. - С. 172-208.

  4. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.


Зміст навчання.

Інформацію, необхідну для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Наказ МОЗ України від 19.03.2007 № 128 "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія". www.moz.gov.ua

  2. Пульмонология. Национальное руководство. Краткое издание / под ред. Акад.РАМН А.Г.Чучалина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013 – 768 с.

  3. Хроническое обструктивное заболевание легких: определение, эпидемиология, патофизиология, клиническая характеристика, диагностические критерии, классификация (сообщение 1). .И. Дядык, А.Э. Багрий, И.И. Вишнивецкий, В.Б. Гнилицкая, М.В. Хоменко, Новости медицині и фармации. 2012. Интернет-симпозиум. http://www.mif-ua.com/education/symposium/hronicheskoe-obstruktivnoe-zabolevanie-legkih-opredelenie-epidemiologiya-patofiziologiya-klinicheskaya-harakteristika-diagnosticheskie-kriterii-klassifikaciya

  4. Хроническое обструктивное заболевание легких: лечебные подходы и профилактика. Обострения ХОЗЛ. Сообщение 2. И. Дядык, А.Э. Багрий, И.И. Вишнивецкий, В.Б. Гнилицкая, М.В. Хоменко, Новости медицині и фармации. 2012. Интернет-симпозиум. http://www.mif-ua.com/education/symposium/hronicheskoe-obstruktivnoe-zabolevanie-legkih-opredelenie-epidemiologiya-patofiziologiya-klinicheskaya-harakteristika-diagnosticheskie-kriterii-klassifikaciya

  5. Лекції по темі.

  6. Граф логічної структури теми (додатки 1, 2, 3)

  7. Алгоритм з теми (додаток 4).


Теоретичні питання до теми, що повинний засвоїти інтерн:

  1. Етіологія і патогенез бронхіту, емфіземи легень, бронхоектатичної хвороби.

  2. Критерії діагностики гострого і хронічного бронхіту.

  3. Критерії діагностики емфіземи легень.

  4. Критерії діагностики бронхоектатичної хвороби.

  5. Ускладнення бронхіту й емфіземи легень.

  6. Ускладнення бронхоектатичної хвороби.

  7. Класифікація бронхіту, емфіземи легень і бронхоектатичної хвороби.

  8. Лікування хронічних неспецифічних захворювань легень (бронхіту, емфіземи, бронхоектатичної хвороби).

  9. Експертиза працездатності.

  10. Профілактика бронхіту, емфіземи, бронхоектатичної хвороби


Після засвоєння питань до теми переходите до рішення навчальних задач.
Навчальні задачі

Задача № 1.

Хворий Л., 48 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, непродуктивний кашель. Вважає себе хворим близько 12 років. Рік назад помітив набряки на ногах. Об'єктивно: стан середньої ваги. Перкуторно над легенями легеневий звук з коробковим відтінком. Аускультативно – на тлі ослабленого везикулярного подиху вислухуються сухі і вологі хрипи. Тони серця приглушені, акцент другого тону над легеневою артерією. Пульс 104 у хвилину. Печінка на 4 см нижче реберній дуги. На ЕКГ у II; III; aVF відведеннях гострі зубці Р, амплітуда його в II відведенні 4,5 мм. Перехідна зона зміщена вліво (у відведеннях V5-6).

Ваш діагноз?

1. Хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень, хронічне легеневе серце

2. Ішемічна хвороба серця.

3. Бронхіальна астма.

4. Бронхоектатична хвороба.

5. Простий хронічний бронхіт.

Еталон відповіді: 1.

Задача № 2.

У хворого С., 51 року, скарги на задишку при фізичному навантаженні, непродуктивний кашель, хворіє більш 10 років. Протягом останнього року відзначає набряки на ногах. Стан середньої ваги. Перкуторно над легенями легеневої звук з коробковим відтінком. Аускультативно на тлі ослабленого везикулярного подиху вислухуються сухі і вологі хрипи. Тони серця приглушені, акцент другого тону над легеневою артерією. Пульс 104 уд за хв. Печінка на 4 см нижче реберні дуги. Набряклість гомілок і стіп.

Який додатковий інструментальний метод дослідження показаний для обстеження хворого?

1. Бронхографія

2. Комп'ютерна томографія органів грудної клітки

3. Дослідження зовнішнього подиху.

4. Рентгенографія грудної клітки.

5. Фиброгастродуоденоскопія.

Еталон відповіді: 4.

Задача 3.

Хворий З., 56 років, скаржиться на рясне виділення мокротиння по ранках гнійного характеру з неприємним запахом, загальну слабість, пітливість, субфебрильну температуру, задишку при ходьбі. Хворіє багато років. При огляді: стан відносно задовільний. Подих жорсткий, везикулярний, праворуч нижче кута лопатки вологі хрипи. Діяльність серця ритмічна, 88 уд за хв. Органи черевної порожнини без особливостей. На оглядовій рентгенограмі – деформація легеневого малюнка («стільниковий» малюнок), тяжисті затемнення. Бронхоскопія виявила в одної з уражених гілок правого бронха більш рясне скупчення гнійного вмісту.

1. Ваш діагноз?

1.1. Бронхоектатичний абсцес.

1.2. Рак легені.

1.3. Пневмонія.

1.4. Емфізема легень.

1.5. Плеврит.

2. З чим варто провести диференціальну діагностику в першу чергу?

2.1. Хронічним простим бронхітом.

2.2. Хронічним обструктивним бронхітом.

2.3. Емфіземою легень.

2.4. Бронхоектатичним абсцесом.

2.5. Туберкульозом легень.

3. Який основний первінний метод лікування даної патології?

3.1. Антибиотикотерапія.

3.2. Хірургічний.

3.3. Гепаринотерапія.

3.4. Бронхолитики.

3.5. Переливання крові.

Задача № 4.

Хворий В., 43 років, скаржиться на рясне відхаркування гнійного мокротиння по ранках у добовій кількості до 160 – 180 мл, задишку при ходьбі. Бронхоектатичною хворобою хворіє близько 20 років, у даний момент має місце загострення з явищами інтоксикації. Бронхографічно відзначається розширення бронхів 4 – 6-го порядків і відсутність контрастної речовини в бронхах, що розташовуються більш дистально бронхоектазів («пучок лозин»). Рентгенографічно виявлене посилення легеневого малюнка, ячеїстий його характер, підвищення прозорості неуражених відділів легень.

1. Яке ускладнення виникло в хворого?

1.1. Спонтанний пневмоторакс.

1.2. Вікарна емфізема легень.

1.3. Плеврит.

1.4. Абсцес.

1.5. Пневмонія.

2. Що необхідно призначати в комплексній терапії?

2.1. Антибіотики.

2.2. Бронхолітики.

2.3. Відхаркувальні засоби.

2.4. Вітаміни.

2.5. Антигістаминні препарати.

3.Як оцінити працездатність хворого?

3.1. Працездатність збережена

3.2. Працездатність тимчасово втрачена.

3.3. Працездатність обмежена.

3.4. Працездатність стійко втрачена.

3.5. Працездатність тимчасово знижена

Задача№5.

Хворий Л., 39 л., машиніст тепловозу, курець, скаржиться на кашель з відділенням невеликої кількості гнійного мокротиння, субфебрильну температуру, задишку при ходьбі в звичайному темпі. Довго не звертався до лікаря, зв'язуючи кашель з палінням. Кількість мокротиння збільшилося після ОРВІ. Задишка протягом 2 років. Об-но: стан відносно задовільний, над легенями жорсткий подих, розсіяні сухі хрипи, хрипи що дзижчать, більше при видиханні. Ан. крові: Л – 9,6 Г/л, СОЭ 18 мм/год. У мокротинні до цілого поля зору лейкоцити, поодинокі еритроцити. На рентгенограмі грудної клітки: сітчаста деформація легеневого малюнка, підвищена прозорість нижніх відділів обох легень.

Після призначення кларитроміцину, фенотеролу, бекламетазону в інгаляційній формі 1000 мкг /доб мокротиння набуло слизового характеру, кількість хрипів не зменшилася, показники пікфлоуметрії склали 45%.

1. Ваш діагноз?

1.1. Хронічний бронхіт (без обструкції), ДН 0.

2.2. Хронічний обструктивний бронхіт, ДН І

1.3. Хронічний обструктивний бронхіт, дифузний пневмосклероз, емфізема легень, ДН ІІ

1.4. Бронхіальна астма, перебіг середньої важкості, ІІІ ступінь

1.5. Бронхоектатична хвороба, дифузний пневмосклероз, емфізема легень, ДН ІІ

2. Який додатковий інструментальний метод показаний для обстеження хворого?

2.1. ЕКГ.

2.2. Томографія легень.

2.3. Бронхоскопія

2.4. Комп'ютерна томографія.

2.5. Дослідження функції зовнішнього дихання

3. Які групи препаратів доцільно додати хворому?

3.1. Еуфілін внутрішньовенно коротким курсом

3.2. Іпратропіум бромід

3.3. Недокроміл натрія

3.4. Теофілін пролонгованої дії

3.5. Системні глюкокортикоїди коротким курсом

Задача №6.

Хворий В., 58 років, скаржиться на задишку при ходьбі з утрудненням видиху, серцебиття, загальну слабість, субфебрильную температуру, кашель з мокротинням. Занедужав після переохолодження. Об'єктивно: помірний розлитої ціаноз. Подих жорсткий везикулярний, вислуховуються різноманітні вологі і сухі хрипи, ЧДР 106 у хв. АТ 155/95 мм ртт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка виступає на 2 см з підребер'я.

Який основний синдром є в хворого?

1. Дихальної недостатності

2. Тахикардитический.

3. Гипертензивный.

4. Астенічний.

5. Інтоксикаційний.

Короткі методичні вказівки до роботи лікарів-інтернів на практичному занятті
Лікарі-інтерни беруть участь у ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається вихідний рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих по темі заняття: опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення й інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, рішення питань тактики, профілактики, лікарсько-трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача, який здійснює корекцію практичних навиків. Після чого проводиться клінічний розбір самостійно курируємих хворих по темі заняття. Куратори доповідають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки занять, оголошуються результати контролю знань-умінь.

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час

Мін

Учбові посібники

Місця проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання по темі

Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми

Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

^

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень

Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю

Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10

^

Навчальні кімнати.




У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток 5).

Додаток 5.

Підсумковий тестовий контроль

Тест №1.

Хвора П., 56 років, скаржиться на кашель по ранках з відділенням слизуватого мокротиння, підвищення температури до 38о. Вважає себе хворий протягом 5 років. Відзначає загострення в періоди холодної, сирої погоди. Курить 16 років. При аускультації жорсткий везикулярний подих, сухі хрипи низького тембру, що дзижчать, розсіяного характеру, що зникають і з'являються знову після кашлю. З боку інших органів істотних змін немає. Макроскопично мокротиння слизувата. Рентгенологически: сітчаста деформація легеневого малюнка. Функція зовнішнього подиху не порушена.

Ваш попередній діагноз?

А. Простий неускладнений хронічний бронхіт.

В. Хронічний обструктивний бронхіт.

С. Гнійний хронічний бронхіт.

D. Бронхіальна астма.

Е. Бронхоектатична хвороба.

Тест №2.

Хворий, 62 років, пред'являє скарги на кашель з виділенням гнійного мокротиння до 60-70 мол у добу, задишку, пітливість, фебрильну температуру. Хворіє близько 5 років. При аускультації жорсткий везикулярний подих, сухі хрипи, що дзижчать і великопухирчасті вологі хрипи. У крові виявлений лейкоцитоз. Макроскопично мокротиння гнійного характеру. На рентгенограмі сітчаста деформація легеневого малюнка дифузійного характеру.

Виберіть першочергове медикаментозне лікування?

А. Відхаркувальні засоби.

В. Антибіотики.

С. Муколітичні препарати.

D. Бронходилятуючи препарати.

Е. Сульфаніламідні препарати.

Тест №3.

Хворий В., 54 років, скаржиться на кашель по ранках із гнійним мокротинням, у кількості до 250 мл у добу з прожилками крові, підвищення температури до 38,2о. Хворіє 8 років. Кінцеві фаланги пальців рук, нігті у виді «годинникових» стекол. Грудна клітка бочкоподібної форми. Аускультативно в нижньобокових відділах вологі середньо- і великопухирчасті хрипи. На рентгенограмі деформація легеневого малюнка і фіброз в області нижніх сегментів легень. Бронхографія виявила циліндричної форми порожнини.

Ваш діагноз?

А. Хронічний обструктивний бронхіт.

В. Бронхоектатична хвороба.

С. Туберкульоз легень.

D. Рак легень.

Е. Хронічний абсцес легені.

Тест №4.

Хвора К.. 58 років, надійшла з приводу бронхоектатичної хвороби в стадії загострення після переохолодження з ознаками інтоксикації: підвищення температури до 37,8о-38о, пітливість, загальна слабість, кашель. Кількість гнійного мокротиння, що виділяється за добу, зросло до 180 мл, з’явився гнильний запах і прожилки крові. У загальному аналізі крові лейкоцитоз до 16 Г/л, ШОЕ 40 мм/год, загальний білок крові 52 г/л, знижений зміст альбумінів, протеїнурія до 2,5 г/л, креатинин крові 0,54 ммоль/л.

Яке ускладнення розвилося в хворий?

А. Амілоїдоз нирок.

В. Гостра пневмонія.

С. Гостре легеневе серце.

D. Плеврит.

Е. Емфізема легень.

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Враховуючи це, кожен лікар, будь-якої спеціальності зустрічається з ревматологічними захворюваннями І проблемами вибору методів обстеження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи