Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою




Скачати 329.96 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Дата27.08.2012
Розмір329.96 Kb.
ТипДокументи







Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою

«ХВОРОБИ СТРАВОХОДУ, ГАСТРОеЗОФАГЕАЛЬНА РЕФЛЮКСНА ХВОРОБА. АХАЛАЗІЯ КАРДІЇ. ФУНКЦІОНАЛЬНА ШЛУНКОВА ДИСПЕПСІЯ. ГАСТРИТИ. ДУОДЕНІТИ.»




Донецьк – 2008

Актуальність теми


Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЭРХ) і невиразкова диспепсія (НД) належать до широко розповсюджених захворювань. Поширеність диспепсичних скарг серед населення дуже висока (до 40%), при цьому половина випадків припадає на частку невиразкової диспепсії. Роботи, проведені в останні роки, показали, що періодично виникаюча печія, як кардиальний симптом ГЕРХ, зустрічається в 20-40% усього населення (S.J. Spechlers), що визначає практичне значення цієї теми. Етіологія і патогенез НД недостатньо ясні, прогноз представляється відносно сприятливим, проте персистенція клінічної симптоматики стає нерідко причиною астено-вегетативного і неврозоподібного синдромів, що приводять до непрацездатності осіб молодого віку. ГЕРХ, що виявляється печією, відрижкою, може супроводжуватися явищами рефлюкс-езофагиту різного ступеня вираженості з розвитком диспластичних змін слизистої оболонки стравоходу, які розцінюють як передраковий стан. Все вищевикладене визначає актуальність вивчення цієї теми і обгрунтовує необхідність своєчасної діагностики і адекватного лікування обговорюваних захворювань верхніх відділів травного тракту.

Поширеність диспепсичних скарг серед населення дуже висока і становить 30-40%. При цьому диспепсичний синдром нерідко обумовлений хронічним гастритом/дуоденітом. Судити про справжню поширеність цієї патології складно, за деякими даними, захворюваність гастритом/дуоденітом становить 5-6 тис. на 10 тис. населення (50-60%), при цьому відзначають велику частоту малосимптомних форм, які часто не змушують хворих звертатися до лікаря й, отже, несвоєчасно діагностуються. Незважаючи на відносно сприятливий прогноз обговорюваних захворювань, наявність гастриту, особливо асоційованого з НР-інфекцією, супроводжується високим ризиком розвитку раку шлунка, що вимагає підвищеної уваги до таких пацієнтів, проведення своєчасних діагностичних та лікувальних заходів, які включають ерадикаційну терапію.


Загальна мета - уміти діагностувати хворобі стравоходу, ГЕРХ і НД, гастрити, дуоденіти і призначати відповідне лікування

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

1. Виділити на основі скарг, анамнезу і об'єктивного дослідження основні синдроми при хворобах стравоходу, ГЕРХ і НД, гастритах, дуоденітах, інтерпретувати отримані дані та поставити попередній діагноз.

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих і виділити провідний синдром при захворюваннях шлунково-кишкової системи (кафедра госпитальної терапії).

2. Скласти план лабораторних та інструментальних досліджень, інтерпретувати отримані результати.

2. Оцінювати результати інструментальних і лабораторних методів дослідження в гастроентерології (кафедра госпітальної терапії).

3. Провести диференціальну діагностику; поставити остаточний діагноз.

3. Розпізнати синдроми, що зустрічаються в клініці захворювань шлунково-кишкової системи (кафедра госпітальної терапії).

4. Обгрунтувати і скласти план лікування і уміти змінювати його в залежності від ефективності.

4. Вибрати групи ліків патогенетичної і симптоматичної терапії в гастроентерології (кафедра клінічної фармакології).

5. Провести експертизу працездатності, визначити прогноз, намітити програму профілактики і реабілітації хворим

5. Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).


Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання № 1


Хворий Д., 28 років, прибув на стаціонарне лікування зі скаргами на печіння за грудиною, що виникає після прийому рясної, жирної їжі, вживання томатного соку, газованих напоїв. Крім того, турбує періодично виникаюча відрижка кислим або повітрям, здуття живота, нестійке випорожнення, дратівливість, поганий сон. Об'єктивно: стан задовільний. Шкіра і видимі слизові звичайного забарвлення. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони звичайної гучності. Пульс 78/хв, АТ-110/70 мм рт.ст. Живіт м'який, під грудьми хворобливий, печінка і селезінка не збільшені. Заг.ан.крові й ан. сечі - без патології.

Виділити провідний симптом?

1. Печія.

2. Відрижка.

3. Біль.

4. Метеоризм.

5. Астенічний.

Еталон відповіді: 1.

Завдання № 2


Хвора У., 43 роки, скаржиться на інтенсивні, пекучі болі за грудиною, які поширюються в міжлопаткову ділянку, виникаючи після кожного прийому їжі, а зменшуються після прийому соди, відрижку повітрям, неприємний присмак у роті, зниження маси тіла, періодично виникаючу блювоту кислим умістом, дратівливість, порушення сну.

Виділіть провідний синдром?

1. Кардіальний.

2. Больовий.

3. Диспепсичний.

5. Астенічний.

Завдання № 3


Хворий М., 26 років, знаходиться в гастроентерологічному відділення зі скаргами на печію, кислу відрижку, неприємний смак у роті, які виникають після прийому їжі і зменшуються після прийому фосфалюгелю, дратівливість, підвищену пітливість. Після вживання жирної, гострої їжі іноді з'являється ретростернальний біль, що посилюється при нахилі тулуба вперед. ЕГДС: розетка кардії зяє. Слизова в н/3 стравоходу гіперемована, набрякла, з білуватими накладеннями. Висновки: рефлюкс-езофагіт.

Проведіть експертизу працездатності?

1. Хворий повинен бути оглянутий в ЛК з продовженням лікування амбулаторно за листком непрацездатності.

2. Хворий повинен бути направлений на ЛКК для переводу на полегшену працю.

3. Хворий повинен бути виписаний для продовження амбулаторного лікування.

4. Хворий повинен бути виписаний з відділення до праці.

5. Хворий повинен бути направлений на ЛКК, а потім – МСЕК.

Завдання № 4


Хворий Ц., 30 років, скаржиться на терпкі болі під грудьми і за грудиною, що виникають після прийому їжі і зменшуються після прийому гасталу, відрижку кислим, неприємний присмак у роті. Дані скарги відзначає протягом 3 років. При ЕГДС: кардія зяє, слизова в н/3 стравоходу гіперемована, набрякла, одиничні лінійні ерозії, дно покрите фібрином. Аналіз крові: Е-3,5; Нb-100;л-5,6. Аналіз шлункового соку: коливання вільної НС від 100 до 130 титр.од.

Які данні обстеження можуть допомогти у постановці діагнозу?

1. Ендоскопії.

2. Анамнестичні.

3. Скарги.

4. Аналіз крові.

5. Аналіз шлункового соку.

Завдання № 5


Хворий C., 32 років скаржиться на пекучий біль, в підкладковій області і за грудиною, виникаючі після вживання газованих напоїв, томатного, виноградного соків і що зменшуються після прийому антацидів, відрижку кислим і повітрям, здуття живота, неприємний присмак в роті, нудоту, поганий сон, підвищену пітливість, стомлюваність. ЕКГ в межах норми.

Чим обумовлений симптом печії?

1. Впливом кислого вмісту шлунка на слизову стравоходу

2. Порушенням коронарного кровообігу

3. Метеоризмом

4. Вегетативними порушеннями

5. Дискінезією жовчовивідних шляхів

Завдання № 6


Хворий А., 38 років, скаржиться на інтенсивний біль в епігастрії, що з'явився після стресу, який зберігається після прийому 1 таблетки но-шпи, блювоту кислим умістом шлунка без патологічних домішок . Об-но: стан задовільний, шкіра бліда, органи дихання і серцево-судинної системи без патології, АТ 120/70 мм рт.ст. Рс 80 за хв. Живіт м'який, хворобливий в епігастрії.

Яка група препаратів краща для купірування больового синдрому?

1. Седативні.

2. Інгібітори шлункової секреції.

3. Плазмозамінники.

4. Адсорбенти.

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Завдання № 7


Хвора О., 18 років, скаржиться на пекучий біль за грудиною, виникаючий після прийому їжі, і що зменшується після прийому маалоксу, відрижку кислим, неприємний присмак у роті, нудоту, поганий сон, підвищену пітливість, стомлюваність. Об-но: стан задовільний, органи дихання і серцево-судинної системи без патології. Язик обкладений білуватим нальотом, живіт м'який, безболісний, печінка, селезінка, та нирки чітко не пальпуються. В загальних аналізах крові та сечі без особливостей. ЕКГ: у межах норми.

Виділіть провідний синдром?

1. Больовий.

2. Кардіальний.

3. Диспепсичний

4. Вегетативний.

5. Астенічний.

Еталон відповіді: 3

Завдання № 8


Хворий О., 38 років, скаржиться на пекучий біль за грудиною, який іррадіює в ліву лопатку, посилюються при нахилі тулуба вперед, цей біль зменшується після прийому соди. Також хворий скаржиться на відчуття оніміння в лівій руці, задишку при ходьбі. Об'єктивно: підвищеного харчування, індекс маси тіла - 33,3. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, акцент 2 тони на аорті. Пульс 100/хв, АТ-150/90 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. ЕКГ: ритм сінусовий, тахікардія, дифузні зміни міокарда. При виконанні нагрузочних тестів (велоергометрія) – даних за ішемію міокарду не встановлено.

Які додаткові лабораторні дані необхідні для уточнення діагнозу?

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Аналіз крові на загальний білок

4. Аналіз шлункового вмісту

5. Аналіз крові на білірубін та трансамінази

Завдання № 9


Хвора З., 35 років, маляр-штукатур, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, відрижку кислим, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органи дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 4,0. У хворої встановлено ГЕРХ.

Проведіть експертизу працездатності?

  1. Стійка втрата працездатності (належить огляду в МСЕК).

  2. Тимчасова втрата працездатності

  3. Працездатність збережена

  4. Непрацездатний за даною професією

  5. Показаний тимчасовий перехід на полегшену працю

Завдання № 10


Хворий З., 16 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на печію, відрижку кислим після вживання газованих напоїв, копченостей, майонезу, чорного хліба, дратівливість. Об-но: стан задовільний. Язик обкладений білуватим нальотом. Органи дихання і серцево-судинної системи без особливостей. Пульс 84/хв., АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, хворобливий у пілородуоденальній зоні, печінка і селезінка не збільшені. Нирки не пальпуються При фракційному дослідженні шлункового соку рівня базальної секреції вільна HCl 60 Т.О., при стимуляції 100 Т.О. Дебіт–година вільної HCl 8 ммоль/л.

На користь чого свідчать зазначені показники аналізу шлункового соку?

1. Підвищеної шлункової секреції.

2. Зниженої шлункової секреції.

3. Ахлоргідрії.

4. Ахілії.

5. Нормальної шлункової секреції.

Завдання № 11


Хворий А., 38 років, скаржиться на інтенсивний біль в епігастрії, що з'явився після стресу, який зберігається після прийому 1 таблетки но-шпи. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда, органи дихання і серцево-судинної системи без патології, АТ 120/70 мм рт.ст. Рс 80 за хв. Живіт м'який, хворобливий в епігастрії. На ЕКГ: ритм синусовий, в межах норми.

Яка група препаратів краща для купірування больового синдрому?

1. Седативні.

2. Інгібітори шлункової секреції.

3. Плазмозамінники.

4. Адсорбенти.

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Література для самоконтролю


Інформацію, що необхідна для формування базисних знань-умінь, можна знайти у наступних матеріалах:

1. Болезни пищевода и кардии / Под ред. Д.И. Тамувеличюте, А.Н. Витенас. – М., 1986.- С.71-84,112-123.

2. Внутренние болезни /Под ред. В.И.Маколкина. - М., 1989. - С. 221-230.

3. Златкина А.Р. Фармакотерапия хронических болезней органив пищеварения. - М., 1997.- С.5-138.

4. Наказ МОЗ Украини № 455 від 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.

Зміст навчання


Після засвоєння необхідних знань-умінь треба переходити до вивчення наступних матеріалів:

1. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения. – К.: Здоров'я, 1999. – С.8-16.

2. Харченко Н.В., Анохина Г.А., Опанасюк Н.Д. Клиническая гастроэнтерология. –К.: Здоров'я, 2000. – С.12-16, 33-35.

3. Диагностика и лечение внутренних болезней / Под ред. Ф.И.Комарова. - Т.3. -М.: Медицина, 1999.- С.9-32, 44-62.

4. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. – К.: Интерфарма, 2000. – 175 с.

5.Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Клиническая гастроэнтерология. - М.: Медицина, 1998.- С. 126-157.

6. Лекції по темі.

7. Граф логічної структури теми (Додаток 1, Додаток 2)

8. Алгоритми до теми (Додаток 3 і Додаток 4)

Теоретичні питання до теми, які повинен засвоїти інтерн:


  1. Клінічна картина ГЕРХ і НД.

  2. Діагностичні критерії ГЕРХ і НД. Диференціальна діагностика.

  3. Етіологія, патогенез ГЕРХ і НД.

  4. Загальні принципи лікування хворих на ГЕРХ і НД – основні не медикаментозні рекомендації.

  5. Групи лікарських засобів, застосовуваних для лікування ГЕРХ і НД (антисекреторні, цитопротекторні, спазмолітики, прокінетики, антидепресанти). Механізми дії, показання, терапевтичні дози, ускладнення.

  6. Прогноз, вторинна профілактика, лікарсько-трудова експертиза хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу і не виразкову диспепсію .

  7. Клінічні варіанти хронічного гастриту/дуоденіту.

  8. Діагностичні критерії гастриту/дуоденіту.

  9. Диференціальна діагностика гастриту/дуоденіту з виразковою хворобою, хронічним холециститом, хронічним панкреатитом, жовчнокам'яною хворобою, синдромом невиразкової диспепсії.

  10. Етіологія, патогенез хронічного гастриту/дуоденіту.

  11. Загальні принципи лікування хронічного гастриту/дуоденіту (немедикаментозні рекомендації, антисекреторна і цитопротекторна терапія, показання до застосування і режими антихелікобактерної терапії, замісна терапія).

  12. Групи лікарських засобів, застосовуваних у етіопатогенетичній (антисекреторні, антибактеріальні, цитопротекторні засоби) і симптоматичній (спазмолітики, прокінетики, антациди) терапії гастриту/дуоденіту: механізми дії, показання, терапевтичні дози, побічні ефекти, ускладнення. Показання до замісної терапії.

  13. Прогноз, повторна профілактика, лікарсько-трудова експертиза при хронічному гастриті/дуоденіті.


Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач.

Навчальні задачі

Задача № 1


Хворий С., 32 роки, скаржиться на пекучий біль за грудиною, виникаючий після прийому їжі, і що зменшується після прийому маалоксу, відрижку кислим, неприємний присмак у роті, нудоту, поганий сон, підвищену пітливість, стомлюваність. Об-но: стан задовільний, органи дихання і серцево-судинної системи без патології. Язик обкладений білуватим нальотом, живіт м'який, безболісний, печінка, селезінка, та нирки чітко не пальпуються. В загальних аналізах крові та сечі без особливостей. ЕКГ: у межах норми.

Виділіть провідний синдром?

1. Больовий.

2. Кардіальний.

3. Диспепсичний

4. Вегетативний.

5. Астенічний.

Еталон відповіді: 3

Задача № 2


Хвора П, 51 рік, скаржиться на пекучі болі за грудиною, які іррадіюють в ліву лопатку, що підсилюються при нахилі тулуба уперед або відразу після прийому їжі, що зменшуються після прийому альмагелю, серцебиття, почуття оніміння в лівій руці, задишку при ходьбі. Об'єктивно: підвищеного харчування. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, акцент 2 тони на аорті. Пульс 92/хв, АТ-160/80 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. ЕКГ: ритм синусовий. Зниження амплітуди зубців Т в V-5,V-6. Виставлено попередній діагноз: ГЕРХ.

З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1. Ішемічна хвороба серця.

2. Хронічний гастрит.

3. Виразкова хвороба.

4. Хронічний панкреатит.

5. Грижа стравохідного отвору діафрагми.

Еталон відповіді: 1

Задача № 3


Хвора Я., 28 років, звернулася до гастроентеролога зі скаргами на дискомфорт у епігастральній ділянці, без чіткого зв'язку з прийомом їжі, відрижку повітрям, сухість у роті, здуття живота, запори до 2 діб. Об'єктивно: емоційно лабільна. Живіт м'який, під грудьми безболісний. Відрізки кишечника звичайних властивостей. ЕГДС: нормальна ендоскопічна картина стравоходу, шлунка, 12-палої кишки. Дані біопсії: нормальна морфологічна картина.

Ваш остаточний діагноз?

1. Невиразкова диспепсія.

2. Виразкова хвороба.

3. Хронічний гастрит.

4. Хронічний холецистит.

5. Хронічний панкреатит.

Еталон відповіді: 1

Задача № 4


Хворий Е., 30 років, страждає ГЕРХ протягом 5 років. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 3,5.

Виберіть препарати для лікування?

1. Рабепразол+ мотиліум.

2. Бускопан+маалокс.

3. Мотилиум+гастроцепин.

4. Реланіум+альмагель.

5. Ранітидін + вікалін.

Еталон відповіді: 3

Задача № 5


Хвора З., 38 років, звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на періодично виникаючу печію після прийому рясної, смаженої їжі, солодкого варення, газованих напоїв, відрижку повітрям, нудоту, гіркоту в роті, здуття і гурчання в животі, дискомфорт у епігастрії після їжі. Об'єктивно: живіт м'який, безболісний під грудьми, печінка і селезінка не збільшені. Відрізки кишечника звичайних властивостей.

Поставте попередній діагноз?

1. Невиразкова диспепсія.

2. Виразкова хвороба.

3. Хронічний гастрит.

4. Хронічний холецистит.

5. Хронічний панкреатит.

Еталон відповіді: 1

Задача № 6


Хворий Ц.,48 років, скаржиться на блювоту, нудоту, швидке насичення, здуття живота, відчуття печіння в надчревной ділянці, що виникають після прийому жирної, гострої їжі, зменшуються після прийому альмагелю, квамателу, нестійке випорожнення. Об'єктивно: у легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. Живіт м'який, безболісний при пальпації. Відрізки кишечника звичайних властивостей. ЕГДС: ерозивний езофагіт н/3 стравоходу. Амілаза крові-16 г/ч л. Виставлено діагноз: ГЕРХ.

З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1. Хронічний панкреатит.

2. Хронічний гастрит.

3. Виразкова хвороба.

4. Ішемічна хвороба серця.

5. Грижа стравохідного отвору діафрагми.

Задача № 7


Хвора П., 29 років, звернулася до гастроентеролога зі скаргами на печіння в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, томатного соку, відрижку кислим, нестійке випорожнення, дратівливість. Контрастне дослідження стравоходу, шлунка: закид контрасту в просвіт стравоходу при абдомінальній компресії в положенні лежачи. Виставлено попередній діагноз: ГЕРХ.

Які додаткові методи дослідження допоможуть підтвердити даний діагноз?

1. Аналіз шлункового соку.

2. Езофагогастродуоденоскопія.

3. Аналіз сечі на уропепсин.

4. Добове моніторування внутрістравохідної рН.

5. Ендоскопічна сонографія.

Еталон відповіді: 4

Задача № 8


Хворий Л., 27 років, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, фруктових соків, відрижку кислим, нестійке випорожнення, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органі дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка на 2 см виступає з підреберні, чутлива при пальпації. Селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 3,5. ЕГДС: ерозивно-виразковий езофагіт 2 ступеня.

Ваш остаточний діагноз?

1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

2. Невиразкова диспепсія

3. Грижа стравохідного отвору діафрагми.

4. Виразкова хвороба

5. Ішемічна хвороба серця.

Задача № 9


Хворий К., 35 років, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, фруктових соків, відрижку кислим, нестійке випорожнення, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органі дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 4,0. У хворої встановлено ГЕРХ.

Ваша лікувальна тактика ведення хворого?

1. Інгібітори протонного насоса + прокінетики.

2. Спазмолітики + антациди.

3. Прокінетики + холінолітики.

4. Седативні + антациди

5. Аналгетики + блокатори Н2-гістамінових рецепторів.

Задача № 10


Хворий К., 41 рік, скаржиться на пекучі болі за грудиною, які іррадіють в ліву лопатку, що посилюються при нахилі тулуба вперед, зменшуються після прийому соди, відчуття оніміння в лівій руці, задишку при ходьбі. Об'єктивно: підвищеного харчування. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, акцент 2 тони на аорті. Пульс 100/хв, АТ-150/90 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. ЕКГ: ритм сінусовий, тахікардія. Помірні зміни міокарда. Виставлено попередній діагноз: ГЕРХ.

Які ендоскопічні методи дослідження допоможуть підтвердити даний діагноз?

1. Езофагогастродуоденоскопія.

2. Хромоендоскопія

3. Ендоскопічна внутрішлункова сонографія

4. Добове моніторування внутрістравохідної рН.

5. Внутрішньостравохідна манометрія

Задача № 11


Хворий К., 32 років, який страждає на ГЕРХ 4 роки, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, томатного і грейпфрутового соків, відрижку кислим, нестійке випорожнення, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органі дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні внутрішньо стравохідної рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 3,5. ЕГДС: ерозивно-виразковий езофагіт 2 ступеня.

Ваша тактика ведення хворого?

1. Лікування в стаціонарі

2. Амбулаторне лікування

3. Лікування не потребує

4. Лікування в днівному стаціонарі

5. Санаторно-курортне лікування

Задача № 12


Хворий О., 38 років, скаржиться на пекучий біль за грудиною, який іррадіює в ліву лопатку, посилюються при нахилі тулуба вперед, цей біль зменшується після прийому соди. Також хворий скаржиться на відчуття оніміння в лівій руці, задишку при ходьбі. Об'єктивно: підвищеного харчування, індекс маси тіла - 33,3. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, акцент 2 тони на аорті. Пульс 100/хв, АТ-150/90 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. ЕКГ: ритм сінусовий, тахікардія, дифузні зміни міокарда. При виконанні нагрузочних тестів (велоергометрія) – даних за ішемію міокарду не встановлено.

Ваш попередній діагноз?

1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

2. Невиразкова диспепсія

3. Грижа стравохідного отвору діафрагми.

4. Виразкова хвороба шлунку

5. Ішемічна хвороба серця.

Задача № 13


Хвора З., 35 років, маляр-штукатур, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, відрижку кислим, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органи дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 4,0. У хворої встановлено ГЕРХ.

Проведіть експертизу працездатності?

  1. Стійка втрата працездатності (належить огляду в МСЕК).

  2. Тимчасова втрата працездатності

  3. Працездатність збережена

  4. Непрацездатний за даною професією

  5. Показаний тимчасовий перехід на полегшену працю

Задача № 14


Хворий П., 28 років, скаржиться на печію в надчеревній ділянці, що виникає після прийому гострої і солодкої їжі, фруктових соків, відрижку кислим, нестійке випорожнення, дратівливість. Об-но: стан задовільний, шкіра бліда. Органі дихання і серцево-судинної патології без особливостей. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 4,0. Встановлено діагноз ГЕРХ.

Які курорти показані хворому?

  1. Ні показні ні які

  2. Питні курорти з хлоридно-натрієвими водами

  3. Питні курорти з вмістом бікарбонату в воді

  4. Кліматичні курорти

  5. Бальнеологічні курорти

Задача № 15


Хворий Ф., 33 років, на дискомфорт у епігастральній ділянці, без чіткого зв'язку з прийомом їжі, відрижку повітрям, сухість у роті, здуття живота, запори до 2-3 діб. Дані скарги відзначає протягом 2 років. Об'єктивно: cтан задовільний, емоційно лабільний. зниженого харчування, шкіра і слизові оболонки, що видні бліді. У легенях дихання везикулярне, хрипів немає. Межі серця – у нормі, на верхівці тони збережені, акцент 2 тону на аорті. АТ 140/80 мм рт.ст., Пс – 82 уд/хвил. Язик обкладений білим нальотом, живіт м'який, помірно болючий в епігастральній ділянці. Печінка, селезінка, нирки чітко не пальпуються. Відрізки кишечника звичайних властивостей. Набряків немає В заг.ан.крові і сечі без патології. Заг. білок крові – 68 г/л. ЕГДС: нормальна ендоскопічна картина стравоходу, шлунка, 12-палої кишки. Встановлено діагноз невиразкова диспепсія.

Оцініть прогноз для даного хворого?

1. Прогноз сприятливий, повне видужання.

2. Прогноз сприятливий, досягнення стійкої ремісії.

3. Прогноз сумнівний, досягнення нестійкої ремісії.

4. Прогноз несприятливий, безперервний рецидивуючий перебіг.

5. Прогноз для життя несприятливий.

Задача № 16.


Хворий на Л., 43 років, кондитер, скаржиться на інтенсивні, пекучі болі за грудиною, виникаючі після рясного прийому їжі, вживання газованих напоїв, нахилах тулуба вперед, сода, що зменшується після прийому, періодично блювоту кислим, зниження маси тіла, порушення сну. Підвищеного живлення. При ЕГДС слизиста в нижній третині стравоходу гиперемірована, набрякла, множинні ерозії, що зливаються між собою, займаючі 2/3 кіл. Після призначення омепразола, сукральфата, мотіліума протягом 2 мес больовий синдром зник, зменшилася диспепсія.

Виберіть раціональні заходи щодо профілактики загострення ГЕРХ?

1. Постійний прийом мотіліума 10 міліграм х 3 рази на день протягом року

2. Щорічно по весні та восени курси антихелікобактерної терапії

3. Прйом омепразолу 20 мг/сут у вихідні дні протягом року

4. Постійний прийом омепразола 20 міліграм вранці протягом року

5. Щорічно по весні та восени курси антисекреторних препаратів

Задача № 17


Хворий Д. 28 років, скаржиться на паління за грудиною при нахилі тулуба вперед, після вживання алкоголю, томатного соку, газованих напоїв, періодично виникаючу відрижку, відрижка кислим, здуття живота, нестійкий стілець, дратівливість, поганий сон. Об-но: Підвищеного живлення. Шкіра і видимі слизисті звичні. Живіт м'який, хворобливий в епігастральній ділянці, печінка і селезінка не збільшені. Заг.ан.крови і ан. сечі - без патології.

Які основні принципи немедикаментозної терапії?

1. Зниження маси тіла, дієта з обмеженням газованих, солодких напоїв

2. Лікувальна фізкультура

3. Дрібне часте живлення

4. Оперативне лікування

5. Психотерапевтічене лікування

Задача № 18


Хворий Ш., 58 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, задишку при ходьбі, серцебиття, зниження працездатності, тупий біль, в епігастрії після їжі, нудоту, відрижку тухлим, здуття живота, кашкоподібне випорожнення до 2-3 разів на добу. Понад 20 років страждає хронічним гастритом зі зниженою секрецією. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Пульс ритмічний 98 уд/хв. Живіт м'який, безболісний. Загальний аналіз крові: Ер.-3,0 Т/л; Нb-85 г/л; ЦП-1,2.

Виділіть провідний синдром, який обумовлює важкість стану хворого?

1. Анемічний.

2. Диспепсичний.

3. Больовий.

4. Кишкової диспепсії.

5. Астенічний.

Еталон відповіді: 1.

Задача № 19


Хвора Л., 40 років, відзначає протягом 3 міс. нудоту, відрижку повітрям або з'їденою їжею, печію. Об'єктивно: язик обкладений білим нальотом. Пульс 76 уд/хв, АТ-120/80 мм рт.ст. Живіт м'який, хворобливий у пілородуоденальній зоні, печінка і селезінка не збільшені. Загальний аналіз крові без патології. При ендоскопичному дослідженні натщесерце в шлунку велика кількість слизу, складки слизової оболонки антрального відділу шлунка, 12-палої кишки набряклі, гіперемировані, одиничні ерозії.

Оцініть результати ендоскопічного дослідження шлунка і зробіть висновок?

1. Хвороба Меллорі-Вейса.

2. Виразка шлунка.

3. Рефлюкс-гастрит.

4. Ерозивний гастродуоденіт.

5. Рак шлунка.

Еталон відповіді: 4.

Задача № 20


Хворий Я., 45 років, звернувся зі скаргами на важкість, тупі, практично постійний біль в епігастральній ділянці, які посилюються після їжі, нудоту щоранку. Об'єктивно: шкіра і видимі слизові звичайні. Діяльність серця ритмічна, пульс 88 ударів за хвилину, АТ - 110/70 мм рт.ст. Живіт хворобливий у пілородуоденальній зоні, печінка і селезінка не збільшені. Загальний аналіз крові без патології.

Ваш попередній діагноз?

1. Хронічний гастрит типу А.

2. Хронічний гастрит типу В.

3. Хронічний панкреатит.

4. Жовчнокам'яна хвороба.

5. Рак шлунка.

Еталон відповіді: 2.

Задача № 21


Хворий Б., 47 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на почуття важкості, розпирання в епігастральній ділянці після їжі, зниження апетиту, гіркоту в роті, загальну слабість, зниження маси тіла до 3 кг протягом року, поноси. Об'єктивно: стан задовільний. Шкірні покриви бліді, сухі, заїди навколо рота. Язик лакований, з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, недуже хворобливий в епігастрії. Дані обстеження: заг. ан. крові – Ер.-3,2 Т/л; ЦП-1,1; Нb-90 г/л. ЕГДС: дифузійна атрофія слизової оболонки у всіх відділах шлунка. Виставлено попередній діагноз: хронічний атрофічний гастрит типу А.

Які додаткові методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?

1. Ендоскопія з біопсією

2. Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту з контрастуванням барієм

3. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

4. Фракційне дослідження шлункового соку

5. Внутрішлункова добова рН-метрія

Еталон відповіді: 1

Задача №22.


Хворий Е., 54 роки, більш 20 років страждає хронічним атрофічним гастритом типу А. В загальному аналізі крові помірна анемія.

Які препарати використовуються для етіопатогенетичної терапії?

1. Замісна терапія + вітамін В12.

2. Спазмолітики + антациди.

3. Прокінетики + холінолітики.

4. Седативні + антациди.

5. Антибіотики + блокатори Н2-гістамінових рецепторів.

Еталон відповіді: 1

Задача № 23


Хвора І., 45 років, скаржиться на важкість, розпирання під грудьми після їжі, зниження апетиту, гіркоту в роті, загальну слабкість, схуднення на 3 кг протягом року, поноси. Об-но: стан задовільний. Шкірні покриви бліді, сухі, заїди навколо рота. Язик лакований, з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, помірно хворобливий в епігастральнії ділянці, печінка, селезінка не пальпуються. Відрізки товстої кишки звичних пальпаторних властивостей. Заг. аналіз крові - Ер.-3,2 Т/л; ЦП-1,1; Нb-90 г/л.

З яким захворюванням насамперед варто проводити диференціальну діагностику?

1. Рак шлунка.

2. Виразкова хвороба шлунка.

3. Хронічний гастрит типу В.

4. Хронічний холецистит.

5. Хронічний панкреатит.

Еталон відповіді:

Задача № 24.


Хвора А., 42 роки, звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на почуття важкості, дискомфорту за грудиною, які посилюються натще і зменшуються після прийому їжі, печію, відрижку, схильність до запорів. При рентгенологічному дослідженні патології не виявлено. Виставлено попередній діагноз: хронічний гастрит типу В.

З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1. Виразкова хвороба.

2. Хронічний гастрит типу А.

3. Невиразкова диспепсія.

4. Хронічний холецистит.

5. Хронічний панкреатит.

Задача № 25


Хвора Л., 44 роки, звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на почуття важкості, дискомфорту під грудьми, які посилюються натще і зменшуються після прийому їжі, печію, відрижку, схильність до запорів. При рентгенологічному дослідженні патології не виявлено. Виставлено попередній діагноз: хронічний гастрит типу В.

Які додаткові методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?

1. Езофагогастродуоденоскопія з біопсією

2. Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини.

3. Сонографія.

4. Фракційне дослідження шлункового соку.

5. рН-метрія.

Задача № 26


Хвора Ш., 34 роки, страждає хронічним гастритом типу В. Уреазний тест ++.

Які препарати використовуються для етіопатогенетичної терапії?

1. Антисекреторні + антибіотики.

2. Замісна терапія + вітамін В12.

3. Спазмолітики + антациди.

4. Прокінетики + холінолітики.

5. Седативні + антациди.

Задача № 27


Хворий Е., 16 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в епігастральній ділянці через 1,5-2 години після їжі, які купіруються прийомом маалоксу, печію, нудоту, запори, підвищену стомлюваність, пітливість. Об'єктивно: стан задовільний. Язик обкладений білуватим нальотом. У легенях дихання везикулярне. Діяльність серця ритмічна, тони звичайної гучності. Пульс 76/хв., АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт м'який, хворобливий у пілородуоденальній зоні, печінка і селезінка не збільшені.

Виділіть провідний синдром?

1. Больовий.

2. Диспептичний.

3. Моторно-евакуаторний.

4. Вегетативний.

5. Астенічний.

Задача № 28


Хворий Г., 65 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на почуття ваги, розпирання в підложечній ділянці після їжі, зниження апетиту, гіркота в роті, загальну слабкість, зниження маси тіла до 4 кг протягом року, поноси, задишку при ходьбі, серцебиття. Об'єктивно: підвищеного харчування. Загальний стан задовільне. Шкірні покриви і видимі слизуваті бліді. Мова лакований, з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, незначно хворобливий у підложечній ділянці. Дані обстеження: заг.ан.крові – Ер.-3,3 Т/л; ЦП-1,1; Нb-92 г/л. ЕГДС: дифузійна атрофія слизуватої у всіх відділах шлунка. Виставлено попередній діагноз хронічний атрофічний гастрит тип А.

З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1. Рак шлунка

2. Виразкова хвороба шлунка

3. Хронічний гастрит тип В

4. Хронічний холецистит

5. Хронічний панкреатит

Задача № 29


Хворий З., 66 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на почуття ваги, розпирання в підложечній ділянці після їжі, зниження апетиту, здуття живота, гіркота в роті, загальну слабкість, зниження маси тіла до 4 кг протягом року, хитливий стілець, задишку при ходьбі, серцебиття. Об'єктивно: підвищеного харчування. Загальний стан задовільний. Шкірні покриви і видимі слизові бліді. Язик лакований, з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, незначно хворобливий у підложечній ділянці. Загальний ан.крові: Ер.–3,6Т/л; ЦП-1,1; Нb–96г/л. ЕГДС: дифузійна атрофія слизової у всіх відділах шлунка. Виставлено попередній діагноз хронічний атрофічний гастрит тип А.

Які додаткові методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?

1. Морфологічний

2. Рентгенологічний

3. Сонографічний

4. Фракційне дослідження шлункового соку

5. рН-метрія

Задача № 30


Хворий Н., 47 років страждає хронічним атрофічним гастритом типу А перебігом 15 років. У загальному аналізі крові виявлена помірна гиперхромная анемія.

Які препарати використовуються для етіопатогенетичної терапії?

1. Вітамін В12 + ацидін-пепсин

2. Мотіліум + еуфілін

3. Бускопан + креон

4. Но-шпа + альмагель

5. Амоксицилін + гастроцепін

Задача № 31


Хвора Л., 45 років, скаржиться на почуття важкості і розпирання під грудьми після їжі, зниження апетиту, гіркоту в роті, загальну слабість, зниження маси тіла до 3 кг за півроку, поноси. Об-но: стан задовільний, блідість і сухість шкіри, заїди навколо рота, язик лакований з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, недуже хворобливий під грудьми. В заг.ан. крові: Е.-3.2Т/л, Нв-90г/л, ЦП-1,1. ЕГДС: дифузійна атрофія слизової у всіх відділах шлунка. Виставлено діагноз: хронічний атрофічний гастрит типу А.

Які дані стали провідними для встановлення діагнозу?

1. Атрофія слизової.

2. Зниження маси тіла.

3. Поноси.

4. Зниження апетиту.

5. Анемія.

Задача № 32


Хворий Б., 47 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на почуття важкості, розпирання під грудьми після їжі, зниження апетиту, гіркоту в роті, загальну слабість, зниження маси тіла до 3 кг за півроку, поноси. Об-но: стан задовільни. Шкірні покриви бліді, сухі, заїди навколо рота. Язик лакований з відбитками зубів нао краях. Живіт м'який, недуже хворобливий під грудьми. В заг.ан. крові: Е.-3.2Т/л, Нв-90г/л, ЦП-1,1. ЕГДС: дифузійна атрофія слизової у всіх відділах шлунка. Виставлено діагноз: хронічний атрофічний гастрит типу А.

Ваша тактика ведення хворого?

1. Лікування в стаціонарі

2. Амбулаторне лікування

3. Лікування не потребує

4. Лікування в днівному стаціонарі

5. Санаторно-курортне лікування

Задача № 33


Хворий Ц., 28 років, скаржиться на болі в епігастрії через 1 годину після їжі, печію, відрижку повітрям. При ендоскопічному дослідженні виявлені ерозії в антральному відділі шлунка, уреазний тест (++). Проведено курс ерадикаційної терапії.

Який із препаратів ви призначите для профілактичної підтримувальної терапії?

1. Квамател.

2. Вікалін.

3. Атропін.

4. Гастрофарм.

5. Ліквіритон.

Задача № 34


Хвора О., 46 років, бухгалтер, звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на почуття ваги, розпирання в епігастральній ділянці після їжі, здуття живота, загальну слабкість, схильність до запорів. Об'єктивно: підвищеного харчування, загальний стан задовільний. Шкірні покриви і видимі слизові звичайного кольору. Язик обкладений білим нальотом, з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, незначно хворобливий у підложечній ділянці. Загальний ан.крові: Ер.–3,9 Т/л; ЦП - 1,0; Нb– 126 г/л. Виставлено попередній діагноз хронічний гастрит.

Проведіть експертизу працездатності?

1. Стійка втрата працездатності (належить огляду в МСЕК).

2. Тимчасова втрата працездатності

3. Працездатність збережена

4. Непрацездатний за даною професією

5. Показаний тимчасовий перехід на полегшену працю

Задача № 35


Хвора П., 37 років, скаржиться на почуття розпирання в верхній третині живота після їжі, зниження апетиту, загальну слабкість, зниження маси тіла до 3 кг за півроку, поноси. Об-но: стан задовільний. Шкірні покриви бліді, сухі, заїди навколо рота. Язик лакований з відбитками зубів по краях. Живіт м'який, хворобливий в епігатсрії. В заг.ан. крові: Ер.-3.2 Т/л, Нв – 90 г/л, ЦП - 1,1. ЕГДС: дифузійна атрофія слизової у всіх відділах шлунка. Виставлено діагноз: хронічний атрофічний гастрит типу А.

Проведіть медико-соціальну експертизу?

1. Працездатність не порушена.

2. Працездатність обмежена, переведення на легку працю.

3. Працездатність тимчасово порушена, листок не працездатності на 3 дні.

4. Працездатність тимчасово порушена, госпіталізація в стаціонар.

5. Працездатність стійко втрачена

Задача № 36


Хворий К, 33 років, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, задишку при ходьбі, серцебиття, зниження працездатності, тупий біль, в епігастрії після їжі, нудоту, відрижку тухлим, здуття живота, кашкоподібне випорожнення до 2-3 разів на добу. Понад 10 років страждає хронічним гастритом зі зниженою секрецією. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Пульс ритмічний 98 уд/хв. Живіт м'який, безболісний. Загальний аналіз крові: Ер.-3,0 Т/л; Нb – 85 г/л; ЦП – 1,2. ЕГДС: атрофічний гастрит.

Ваш остаточний діагноз?

1.Хронічний гастрит типу А

2. Хронічний гастрит типу В

3. Хронічний гастрит типу С

4.Невиразкова диспепсія

5.Рак in situ


^ КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ


Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами, під керівництвом викладача, здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики, лікарської трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.

^ ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

Етапи

Час/

хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою

Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми

Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень

Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю

Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10

Навчальні кімнати.




Тестовий підсумковий контроль

Тест № 1


Хвора Ф., 27 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на дискомфорт у епігастральній ділянці, без чіткого зв'язку з прийомом їжі, відрижку повітрям, сухість у роті, здуття живота, запори до 2-3 діб. Дані скарги відзначає протягом 2 років. Об'єктивно: емоційно лабільна. Живіт м'який, безболісний під грудьми. Відрізки кишечника звичайних властивостей. ЕГДС: нормальна ендоскопічна картина стравоходу, шлунка, 12-палої кишки.

Ваш діагноз?

А. Невиразкова диспепсія.

В. Виразкова хвороба.

С. Хронічний гастрит.

D. Хронічний холецистит.

Е. Хронічний панкреатит.

Тест № 2


Хвора Д., 37 років, страждає ГЕРХ протягом 8 років. При добовому моніторуванні рН у просвіті стравоходу зареєстрована рН нижче 4,0.

Який із препаратів ви призначите як такий, що має найбільшу антисекреторну дію?

А. Фамотидін

B. Ланзапразол.

C. Гастроцепін.

D. Атропін.

Е. Платифілін.

Тест № 3


Хворий Э., 30 років страждає ГЕРХ протягом 5 років, на фоні больового синдрому, що з'явився, за грудиною при добовому моніторуванні рН в просвіті стравоходу в нічний час зареєстрована рН нижче 3,5, при ендоскопії одиничні ерозії в нижній третині стравоходу.

Виберіть препарати для етіопатогенетічного лікування?

А. Мотіліум + гастроцепін

B. Бускопан +маалокс

С. Рабепразол + мотіліум

D. Реланіум + альмагель

E. Ранітідін + вікалін

Тест № 4.


Хворий Д., 30 років після ретельного клініко-лабораторного та інструментального обстеження виставлений діагноз: невиразвкова диспепсія, виразковоподібний варіант.

Який з перерахованих препаратів Ви призначите як базисну терапію?

А. Сукральфат

В. Амітріптілін

С. Вікалін

D. Но-шпа

Е. Фамотідін

Тест № 5.


Хворому Ц., 31 роки на підставі скарг і даних ендоскопічного дослідження виставлений діагноз: невиразкової диспепсії, дискінетичний варіант.

Який з перерахованих препаратів Ви призначите як базисну терапію?

А. Мотіліум

В. Но-шпа

С. Атропін

D. Алмагель

Е. Ранітідін

Тест № 6.


Хворий Д., 35 років страждає на ГЕРХ протягом 4 років. У зв'язку з появою додаткових клінічних проявів призначене добове моні торування рН, при цьому в просвіті стравоходу зареєстровано до 100 епізодів зниження рН до 2-2,5 загальною тривалістю 1,5 години. Ендоскопічно виявлений ерозійний езофагит.

Які з перерахованих варіантів лікування Ви порекомендуєте?

А. Омепразол + вікалін

B. Рабепразол + сукральфат

С. Ранітідін + алмагель

D. Еглоніл + алмагель

E. Атропін + гастроцепін

Тест № 7.


У хворого Ж. 42 років з ендоскопічно негативною ГЕРХ провідним симптомом захворювання є печія.

Який з вказаних препаратів слідує призначити для купірування цього симптому?

А. Маалокс

В. Атропін

С. Вікалін

D. Гастрофарм

Е. Ланза

Тест № 8.


Хворому С., 40 років з явищами стійкої дисфагії, при рентгенологічному дослідженні верхніх відділів шлунково-кишкового тракту виявлені порушення перистальтики стравоходу і моторики шлунку, при ендоскопічому дослідженні – без патології.

Ваш діагноз?

А. Хронічний гастрит.

В. Виразкова хвороба.

С. Невиразкова диспепсія.

D. Хронічний холецистит.

Е. Хронічний панкреатит.

Тест № 9.


У хворого Т., 32 років з наявністю дисфагії при внутрішньостравохідній манометрії відмічене зниження тонусу нижнього стравохідного сфінктера.

Який з вказаних препаратів слід призначить?

А. Мотіліум

В. Ранітідін

С. Омез

D. Атропін

Е. Маалокс

Тест № 10


Хворий Д., 36 років протягом року відзначає появу пекучих болів за грудиною, частіше в нічний час, що іррадіїрують в ліву лопатку, відчуття оніміння в лівій руці, що зменшуються після прийому соди, відчуття грудки за грудиною, відрижку при важкому фізичному навантаженні, неспокійний сон. Об-но: стан задовільний, має підвищену вагу тіла. При детальному дослідженні легенів, серця патології не виявлено. Живіт м'який, безболісний, без особливостей. Лікар запідозрив ГЕРХ.

Які немедикаментозні рекомендації треба дати хворому?

А. Строга дієта стіл 1а протягом 6 міс

В. Зниження маси тіла, сон в умовах підведеного узголів'я

С. Гиполіпідемічна дієта

D. Прийом молока увечері перед сном

E. Посилення фізичних навантажень

Тест № 11


Хвора Т., 68 л., скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, задишку при ходьбі, серцебиття, тупі болі, що розпирають, у епігастрії після їжі, відрижку тухлим, здуття живота, кашкоподібний стілець - 3-4 рази в добу. Спостерігається з приводу хронічного гастриту зі зниженою секрецією протягом 15 років. При ЕГДС атрофічний пангастрит. Дані біопсії: атрофія слизуватої з кишкової метаплазією.

Ваш остаточний діагноз?

А. Хронічний гастрит типу В

B. Рак шлунка

C. Хронічний гастрит типу А

D. Хронічний гастрит типу С

E. Невиразкова диспепсія

Тест № 12


У хворого Н., 33 років при ЕГДС виявлений ерозивний гастродуоденіт. Уреазный тест ++. Виставлено діагноз хеликобактер асоційований гастрит.

Ваша лікувальна тактика?

А. Антибіотики, анти секреторні препарати

В. М-холінолітики, вітаміни

С. Спазмолітики, анальгетики

D. Еглоніл, Н2-блокатори

Е. Прокінетики, обволакікваючи

Тест № 13


Хворий Х., 44 років проведений курс ерадикаційної терапії з приводу хелікобактер-асоційованого гастродуоденіту.

Через який термін після закінчення лікування рекомендується контроль ефективності ерадикаційної терапії?

А. 2-3 тижня

В. 4-6 тижнів

С. 6 місяців

D. 8 місяців

Е. 10 днів

Тест № 14


Хворий Ч., 34 років страждає хронічним гастритом типу В. Уреазный тест +++.

Призначте оптимальний термін ерадикаційної терапії?

А. 7 днів

В. 3 дні

С. 14 днів

D. 5 днів

E. 21 день

Тест № 15


У хворого К, 43 років загальна слабкість, запаморочення, задишка при ходьбі, серцебиття, зниження працездатності, тупий біль, в епігастрії після їжі, нудота, відрижка тухлим, здуття живота, кашкоподібне випорожнення до 2-3 разів на добу. Понад 10 років страждає хронічним гастритом зі зниженою секрецією. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Органи дихання і серцево-судинної системи без патології, пульс ритмічний 98 уд/хв. АТ 120/80 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. Загальний аналіз крові: Ер.-3,0 Т/л; Нb – 85 г/л; ЦП – 1,2. ЕГДС:

Ваш остаточний діагноз?

А. Виразкова хвороба шлунка

B. Рак шлунка

C. Хронічний гастрит типу А

D. Хронічний гастрит типу С

E. Невиразкова диспепсія

Тест № 16


Хвора Ш., 23 років, страждає хронічним гастритом типу В. При ендоскопічному обстеженні: складки набряклі, слизова гіперемована, особливо у астральному відділі. Уреазний тест ++.

Які препарати використовуються для етіологічної терапії?

А. Антибіотики

В. Вітамін В12.

С. Антациди.

D Холінолітики.

Е. Седативні.

Тест № 17


Хворий Ц., 28 років, скаржиться на болі в епігастрії через 1 годину після їжі, печію, відрижку повітрям. При ендоскопічному дослідженні виявлені ерозії в антральному відділі шлунка, уреазний тест (++). Проведено курс ерадикаційної терапії.

Який із препаратів ви призначите для профілактичної підтримувальної терапії?

А. Вікалін, вітаміни

В. Ланзапразол, домперидон, сукральфатКвамател..

С. Атропін, анальгін

D. Гастрофарм, Но-шпа

Е. Ліквіритон, спазган

Тест № 18


Хворий Е., 54 роки, більш 20 років страждає хронічним атрофічним гастритом типу А. В загальному аналізі крові помірна анемія.

Які препарати використовуються для етіопатогенетичної терапії?

А. Замісна терапія + вітамін В12.

В. Спазмолітики + антациди.

С. Прокінетики + холінолітики.

D. Седативні + антациди.

Е. Антибіотики + блокатори Н2-гістамінових рецепторів.

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Враховуючи це, кожен лікар, будь-якої спеціальності зустрічається з ревматологічними захворюваннями І проблемами вибору методів обстеження...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Хронічне обструктивне захворювання легень. Класифікація. Критерії бронхіальної обструкції. Програми лікування. Покази до госпіталізації....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи