«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» icon

«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия»




Скачати 204.19 Kb.
Назва«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия»
Дата27.08.2012
Розмір204.19 Kb.
ТипДокументи



Методичні вказівки для лікарів –інтернів терапевтів за темою:

«ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ. НЕСТАБІЛЬНА СТЕНОКАРДИЯ»


Донецьк - 2008

Актуальність теми

Проблема діагностики і лікування гострого коронарного синдрому а також гострої серцевої недостатності – одна з найбільш актуальних. Це обумовлено високою частотою захворюваності і високою летальністю при даних станах. При гострому коронарному синдромові часто спостерігаються важкі ускладнення, що загрожують життю хворих, як у початковому періоді, так і на більш пізніх етапах, що вимагає своєчасної діагностики і невідкладних лікувальних заходів. Загальна мета – уміти діагностувати гострий коронарний синдром та нестабільну стенокардію, можливі ускладнення, вирішити питання тактики і призначити відповідне лікування.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань - умінь

Уміти:

1.Виділити основні симптоми гострого коронарного синдрому на підставі даних скарг, анамнезу, фізикального дослідження; поставити попередній діагноз.

1.Збирати й оцінювати скарги, анамнез, робити фізикальне обстеження кардіологічних хворих (кафедра пропедевтичної терапії)

2. Скласти схему діагностичного пошуку з використанням додаткових досліджень, інтерпретувати їх результати

2. Визначати необхідний обсяг і послідовність лабораторних і інструментальних методів дослідження, оцінювати їх результати (кафедра факультетської терапії).

3. Провести диференціальну діагностику гострого коронарного синдрому; сформулювати остаточний діагноз

3. Розпізнати синдроми, що зустрічаються в клініці захворювань серцево-судинної системи, виділити провідний синдром (кафедри факультетської й госпітальної терапії).

4.Обґрунтувати і скласти план лікування хворого на гострий коронарний синдром й нестабільну стенокардію

4. Застосовувати групи лікарських засобів етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії в кардіології (кафедри госпітальної терапії, анестезіології й реаніматології, фармакології)


Для того, щоб Ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, що приведений нижче, інші вирішите самостійно.


Завдання 1.

Хвора З., 50 років, звернулася до лікаря зі скаргою на уперше виниклий стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку, нудоту, озноб, сухий кашель, запаморочення. Прийом нітрогліцерину зменшив біль через 5 хвилин, однак потім больові відчуття повторювалися. Загальний стан задовільний. Шкірні покриви звичайного кольору, набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця: права- правий край груднини, верхня- 3 ребро, ліва- на 1 см уліво від серединноключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тони збережені. АТ 130/90 мм рт. ст., ЧСС – 54/хв. Живіт при пальпації м'який, безболісний. На ЕКГ – депресія сегмента ST на 4 мм, згладжений зубець Т в I, II aVL, V2-V4 відведеннях. На повторній ЕКГ через 1 годину сегмент ST на ізолінії. Лікар діагностував у хворої стенокардію, що вперше виникла.

1. Що характеризує ангінальний синдром у хворої ?

1.1. Нудота.

1.2. Сухий кашель.

1.3. Біль за грудниною.

1.4. Озноб.

1.5. Запаморочення.

2. Як змінені межі відносної тупості серця у даної хворої ?

2.1. Зміщені вправо.

2.2. Зміщені нагору.

2.3. Зміщені вліво.

2.4. Зміщені вліво і нагору.

2.5. Зміщені вправо, нагору, уліво.

3.Яка Ваша тактика проведення антиангінальної терапії у даної хворої?

3.1. Призначення -адреноблокаторів.

3.2. Призначення антагоністів кальцію (ділтіазему).

3.3. Призначення серцевих глікозидів.

3.4. Призначення антагоністів кальцію (верапамілу).

3.5. Призначення нітратів.

Еталон відповідей : 1.3, 2.3, 3.5.

Завдання 2.

Хвора У., 60 років, звернулася до лікаря зі скаргами на біль в нижній третині груднини, епігастрії з іррадіацією в ліву руку, що виникають при фізичних навантаженнях (ходьбі на 200-300 м), купіруються прийомом нітрогліцерину. Загальний стан задовільний. Шкірні покриви звичайного кольору. Набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця зміщені вліво на 1 см, діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 140\90 мм рт. ст., ЧСС 78 на хв. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Дільничний терапевт поставив попередній діагноз: стенокардія.

1.Що необхідно провести хворій для уточнення функціонального класу стенокардії ?

1. Велоергометрію.

2. ЕхоКГ.

3. Холтеровське моніторування

4. Радіоізотопну сцинтіграфію міокарда.

5. Пробу з атропіном.

Завдання 3.

Хворий О., 48 років, звернувся до цехового лікаря зі скаргами на біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, що виникає щодня під час підйому на 2-3-й поверх, ходьбі на 300 м. Хворіє протягом 2 років. Загальний стан задовільний. Шкірні покриви звичайного кольору. Набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця зміщені вліво на 1 см. Діяльність серця ритмічна, тони збережені. АТ – 140/90 мм рт. ст., ЧСС – 100/хв. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. У хворого діагностована стабільна стенокардія, ФК II.

1.Що показано хворому для зменшення больового синдрому і профілактики його виникнення ?

1.1. Інгібітори АПФ.

1.2. Пероральні антикоагулянти.

1.3. Глюкокортикостероїди.

1.4. Нітрати

1.5. Седативні препарати.

2. Що може бути призначено для зменшення ЧСС ?

2.1. - адреноблокатори.

2.2. Антагоністи кальцію групи верапамілу.

2.3. Антагоністи кальцію групи ніфедипіну.

2.4. Нітрати.

2.5. Еналаприл.

Завдання 4

Хворого В. 43 л., турбують задишка в спокої, кашель з виділенням пінистого біло-рожевого мокротиння. При огляді: стан середньої тяжкості, у легенях подих ослаблений везикулярний, велика кількість вологих дрібно-пузирчастих хрипів у нижніх відділах. Ліва границя серця зміщена на 3 см вліво від серединно-ключичної лінії, верхівковий поштовх у 6 міжребер'ї, резистентний. При аускультації: тони збережені, грубий систолічний шум на основі серця, що проводиться на верхівку серця й на судини шиї. АТ 215/110 мм рт.ст, пульс - 96 уд/хв. Живіт м'який, безболісний, печінка на 4 см виступає з підребер'я, пальпується щільна селезінка. Гомілки виражено набряклі.

Що може бути причиною погіршення стану хворого?

1. Гостра ревматична гарячка

2. Пневмонія

3. Декомпенсація вади серця

4. Гіпертензивний криз

5. Недотримання водно-сольового режиму

Завдання 5

Хворий М. 36 років, після емоціонального стресу відзначив інтенсивний біль в області серця, що давить, з іррадіацією в ліву руку. При огляді: стан відносно задовільний. У легенях дихання везикулярне. Ліва границя серця по серединно-ключичній лінії. Аускультативно на верхівці, у 2-ом межребер’ї праворуч від грудини систолічний шум, що проводиться уздовж краю грудини, на верхівку, на судини шиї. АТ 100/60 мм рт.ст. Живіт без особливостей. Набряки стоп, гомілок.

Укажіть ведучий клінічний синдром?

1. Ангінальный

2. Порушень ритму

3. Гіпотензивний

4. Дихальної недостатності

5. Серцевої недостатності


Література для самоконтролю

Інформацію, що необхідна для формування базисних знань-умінь можна знайти в наступних матеріалах

  1. Маслов Ю.С. Пропедевтика внутренних болезней., Спб., Специальная литература, 1998, с. 70-85.

  2. Шкляр В.С. Диагностика внутренних болезней. К.,Вища школа, 1972, с. 158-341.

  3. Сумароков А.В. Внутренние болезни., М., Медицина, 1993, Т. 1, с. 115-163.

  4. .Комаров Ф.И. и др.. Диагностика и лечение внутренних болезней., М., Медицина, 1991, Т.1, с.162-204.

  5. Шулутко Б.И. Внутренние болезни, Санкт-Петербург, 1994, Т.1, с.124-160.

  6. Комисаров И.В., Абрамец И.И., Самойлович И.М., Харин Н.А.Фармакология. – Донецк, - 1999. – С.66-70, 119-124, 74-82.

  7. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.


Зміст навчання

Інформацію, що необхідна для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Хвороби органів кровообігу / Під ред. Є.І.Чазова. – М: Медицина, 1997. – У 4-х томах, т.1. С189-203.

  2. Амосова К. М. Клінічна кардіологія. – К: Здоров'я, 1998

  3. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда . М. Медицина - 1998 р., с. 285.

  4. Орлов ВН. Пособие по ЭКГ . М.Медицина -1998 р., с. 222-313.

  5. М. Фрида і С. Грайнс Кардиология в схемах и таблицах. М., Практика, - 1996 р., с.24-53.

  6. Дж. Алперт, Г. Френсис. Лечение инфаркта миокарда. М., Практика, - 1994 р., с. 118.

  7. Браунвальд Е. И др. Внутренние болезни, М, Медицина, 1995, Т.5, с. 286-311.

  8. Дядык А.И., Багрий А.Э. Желудочковые нарушения ритма при остром инфаркте миокарда. -\\ Методичні вказівки. – К., - “Четверта хвиля”. – 2001, - 39 с.

  9. Лекції за темою.

  10. Діагностичний алгоритм (Додаток 1).

  11. Лікувально-тактичний алгоритм (Додаток 2).

  12. Граф логічної структури (Додаток 3).

Додаткова література:

  1. Бобров А.С. и др. Тромболизис при остром инфаркте миокарда// Укр. Кард. Журн .-1997.-№1.-с.82-86

  2. Малая Л.Т., Дыкун Я.В. Тромболитическая терапия острого инфаркта миокарда// Укр. Кард. Журн.-1998.-№1.-С57-63

  3. Амосова Е.Н. и др. Руководство по трмболитической терапии.-К., 1998.- 103с.

  4. Дядык А.И. Современные подходи к антитромботической терапии при ИБС.-Метод. реком.-Донецк 2000.-С.23-34.

  5. Дядык А.И. и др. Постинфарктное ремоделирование левого желудочка сердца.-Метод. реком.-Донецк.-2003.- 20с.

  6. Рускин В.В. Неотложная кардиология.- Спб, М.-1999.-С.304-360.

Теоретичні питання, що повинні засвоїти лікарі - інтерни

  1. Клінічні варіанти гострого коронарного синдрому.

  2. Диференційний діагноз гострого коронарного синдрому зі стенокардією, ТЕЛА, міокардитом, міокардіопатіями, перикардитом, гострою патологією в черевній порожнині, прободною виразкою, гострим панкреатитом, печінковою колькою й ін.

  3. Електрокардіографічна діагностика гострого коронарного синдрому.

  4. Лабораторна діагностика гострого коронарного синдрому.

  5. Додаткові інструментальні дослідження для діагностики гострого коронарного синдрому.

  6. Тактика невідкладних дій при лікуванні пацієнтів з гострим коронарним синдромом.

  7. Причини розвитку гострої серцевої недостатності.

  8. Клінічні варіанти гострої серцевої недостатності.

  9. Алгоритм діагностики гострої серцевої недостатності.

  10. Тактика невідкладних дій при наявності гострої серцевої недостатності.


Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач


Навчальні задачі

Задача № 1

Хворий Н., 48 років, гірник, протягом 5 діб відзначав після фізичного навантаження короткочасні нападии болю за грудниною, що проходили самостійно. Напередодні, 4 години тому, під час роботи з'явився інтенсивний загруднинний біль, почуття недостачі повітря, різка слабкість, холодний піт. З'явилася ядуха. Викликана бригада швидкої допомоги, хворий госпіталізований до кардіологічного відділення. Під час огляду стан середньої тяжкості. Задишка в спокої. Змушене положення – сидячи. Часте дихання, клекотання в грудях. Вологі великопухирчасті хрипи. Приглушеність серцевих тонів. Тахікардія. Ектрасистолічна аритмія. АТ 100\60 мм.рт.ст. Пальпірується м'яка хвороблива ліва частка печінки на 2 см нижче за реберну дугу. На ЕКГ у I, II avL, V5, V6 відведеннях зубець Q шириною 0,03 с, амплітуда менше 1/4 зубця R. Сегмент ST у тих же відведеннях піднятий над ізолінією на 3 мм, зубець Т позитивний, гострий. У відведеннях III, aVF сегмент ST нижче за ізолінію на 4 мм, зубці Т негативні, рівностегнові.

1. Які основні синдроми обумовили термінову госпіталізацію ?

1.1. Інтоксикаційний синдром.

1.2. Гострий коронарний синдром

1.3. Синдром артеріальної гіпертензії.

1.4. Аритмічний синдром.

1.5. Синдром гострої лівошлуночкової недостатності.

2. Ваш діагноз ?

2.1. ІХС: гострий трансмуральний інфаркт міокарда.

2.2. ІХС: гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST.

2.3. ІХС: гострий дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

2.4. ІХС: прогресуюча стенокардія.

2.5. ІХС: гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST.

3. Яке ускладнення виникло у хворого ?

3.1. Набряк легенів.

3.2. Кардіогений шок.

3.3. Гостра аневризма лівого шлуночка.

3.4. Гіпертонічний криз.

3.5. Тромбоемболія легеневої артерії.

4. Які додаткові методи показані хворому ?

4.1. ЕКГ в динаміці, загальний аналіз крові, рентген органів грудної клітки.

4.2. Загальний аналіз крові, МВ-фракція креатінфосфокінази, стрес ЕхоКГ.

4.3. ЕКГ в динаміці, рентген органів грудної клітки, МВ-фракція креатінфосфокінази.

4.4. ЕКГ в динаміці, рентген органів грудної клітки, велоергометрія.

4.5. ЕКГ в динаміці , МВ-фракція креатінфосфокінази, ЧСЕКС.

5. Який режим показаний хворому?

5.1. Вільний.

5.2. Палатний.

5.3. Напівліжковий.

5.4. Ліжковий.

5.5. Строгий ліжковий.

6. Яка Ваша тактика призначення медикаментозної терапії даному хворому?

6.1. Нітрати, нейролептаналгезія, гіпотензивні, лазікс.

6.2. Нітрати, нейролептаналгезія, лазікс, серцеві глікозиди.

6.3. Нітрати, нейролептаналгезія, гіпотензивні, стрептокіназа.

6.4. Нітрати, нейролептаналгезія, гіпотензивні, серцеві глікозіди.

6.5. Нітрати, нейролептаналгезія, стрептокіназа., лазікс.

Еталони відповідей : 1.2, 1.5, 2.2, 3.1, 4.3, 5.5, 6.5

Задача № 2

Хворий Ш., 50 років, надійшов до кардіологічного відділення у вкрай важкому стані зі скаргами на напади болю за грудниною з іррадіацією в ліву лопатку. При надходженні хворий збуджений, шкірні покриви з ціанотичним відтінком, покритий холодним потом. Пульс – 120 на хв., ритмічний, слабкого наповнення. Тони серця глухі. Дихання везикулярне ослаблене. Живіт безболісний, печінка не пальпірується. АТ 80/60, 70/60 мм рт. ст. ЕКГ: у II, III, III вдих, аVF відведеннях комплекс QRS типу QS, підйом сегмента SТ і позитивні гострі зубці Т, депресія сегмента SТ у I, аVL відведеннях. Після інтенсивної терапії відзначалося деяке підвищення АТ до 90/60 мм рт ст., однак на 2 день підсилився ціаноз, збільшилися застійні явища в легенях, здуття живота, за останню добу виділено 100 мл сечі. Хворий помер.

1. Який Ваш ЕКГ висновок ?

1.1. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда задньодіафрагмальної стінки лівого шлуночка.

1.2. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда задньобазальної стінки лівого шлуночка.

1.3. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда бічної стінки лівого шлуночка.

1.4. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда верхівки лівого шлуночка.

1.5. Гострий трансмуральний інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка.

2. Яке ускладнення виникло у хворого ?

2.1. Набряк легенів.

2.2. Кардіогений шок.

2.3. Тромбоемболія легеневої артерії.

2.4. Гостра аневризма лівого шлуночка.

2.5. Тромбоз ниркових артерій.

3. Яка причина смерті хворого ?

3.1. Набряк легенів.

3.2. Кардіогений шок.

3.3. Тромбоемболія легеневої артерії.

3.4. Розриви міокарда.

3.5. Тромбоз ниркових артерій

Задача № 3

Хворий З., 70 років, доставлений до кардіологічного відділення у зв'язку з гостро виниклим болем за грудниною з іррадіацією в ліву лопатку, нудотою і блювотою. Занедужав 14 годин тому. Стан середньої ваги. Хворий збуджений, почуття страху смерті. Шкірні покриви бліді, вологі. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1 см. Діяльність серця аритмічна, тони приглушені, часта екстрасистолія. ЧСС 100 на хв. АТ 110\70мм рт. ст. Пульс – 100 на хв, аритмічний, слабкого наповнення. Живіт чуттєвий при пальпації в епігастрії. Печінка біля краю реберної дуги.

1.Ваш попередній діагноз ?

1.1. ІХС, гострий коронарний синдром.

1.2. ІХС, стабільна стенокардія.

1.3. Гострий панкреатит.

1.4. Гострий холецистит.

1.5. Виразкова хвороба шлунка.

2. Які додаткові методи показані хворому ?

2.1. Стресс-ЕхоКГ, загальний аналіз крові., загальний аналіз сечі.

2.2. Загальний аналіз крові, МВ-фракція креатінфосфокінази, проба Майстра.

2.3. ЕКГ у динаміці, рентген органів грудної клітки, МВ-фракція креатінфосфокінази.

2.4. ЕКГ у динаміці, рентген органів грудної клітки, велоергометрія.

2.5.ЕКГ у динаміці, МВ-фракція креатінфосфокінази, тредміл-тест.


Була проведена ЕКГ: у II, III, III вдих, аVF відведеннях ширина зубця Q не більше 0,03 с, амплітуда 1/5 зубця R, тут же депресія сегмента SТ і негативні зубці Т. МВ-фракція креатінфосфокінази сироватки не підвищена.


3. Ваш діагноз ?

3.1. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда передньосептальної ділянки лівого шлуночка, гостра стадія.

3.2. ІХС: нестабільна стенокардія.

3.3. ІХС: трансмуральний інфаркт міокарда передньосептальної ділянки лівого шлуночка, гостра стадія.

3.4. ІХС: трансмуральний інфаркт міокарда задньодіафрагмальної стінки лівого шлуночка, гостра стадія.

3.5. ІХС: трансмуральний інфаркт міокарда задньобазальної стінки лівого шлуночка, гостра стадія.

4. Ваша тактика з питання тромболітичної терапії?

4.1. Показане призначення стрептокінази.

4.2. Показане призначення урокінази.

4.3. Показане призначення тканинного активатора плазміногена.

4.4. Показане призначення сінкумара.

4.5. Тромболітична терапія не показана.

5.Який препарат показаний хворому після виписки зі стаціонару для зменшення ризику розвитку інфаркту міокарда?

5.1. Стрептокіназа.

5.2. Урокіназа.

5.3. Гепарин.

5.4. Фраксіпарин.

5.5. Аспірин.

Задача № 4

У хворого К., 60 років, що страждає на ІХС, стабільну стенокардію ФК III, виник тривалий напад серцебиття з ЧСС близько 160 уд/хв., стала наростати задишка, з’явився ціаноз губ, ортопное. АТ 165/90 мм рт. ст. На ЕКГ: ритм фібриляції-тріпотіння передсердь, процеси реполяризації без діагностично значущих відхилень.

Що призвело до розвитку симптомів гострої серцевої недостатності?

1.Ексудативний перикардит

2. Тахіаритмія.

3. Гострий коронарний синдром.

4. Тромбоемболія легеневої артерії.

5. Артеріальна гіпертензія.

Задача № 5

У хворого Ш., 58 років, на першу добу після розвитку гострого розповсюдженого великовогнищевого інфаркту міокарду стан різко погіршився: АТ знизився до 70/40 мм рт.ст., знепритомнів, з’явився акроціаноз, ознаки недостатньої перфузії периферичних тканин.

Ваш діагноз ?

1. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда, набряк легень.

2. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда, розшаровуючи аневризма аорти.

3. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда, кардіогенний шок.

4. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда, синдром Дресслера.

5. ІХС: великовогнещевий інфаркт міокарда, гіпотензія.

Задача № 6

Хворий Д., 36 років, через 30 хв. від початку больового синдрому за грудниною доставлений бригадою швидкої допомоги до терапевтичного відділення. Скаржиться на сильний загруднинний біль, прийом нітрогліцерину ефекту не дає. Ніколи не хворів. Загальний стан середньої тяжкості. Межі відносної тупості серця не змінені. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 90/60 мм рт. ст. Пульс 92 на хв., ритмічний. На ЕКГ ознаки великовогнищевого інфаркту міокарда задньої стінки лівого шлуночка.

Яка Ваша тактика?

1. Проведення тромболізису.

2. Призначення нітрогліцерину.

3. Призначення еналаприлу.

4. Призначення лазіксу.

5. Призначення атенололу.

Задача № 7

У хворого Д., 58 років, що знаходиться на лікуванні в кардіологічному відділенні з приводу гострого інфаркту міокарда, після розвитку симптомів гострої серцевої недостатності на ЕКГ зафіксована виражена брадікардія з ЧСС 30-34 уд/хв. АТ 70\40 мм рт. ст.

Ваша тактика?

1. Атропін, тимчасова ендокардіальна стимуляція.

2. Призначення атропіну і дігоксину внутрішньовенно

3. Призначення вазопресорів і ізотропних засобів

4. Призначення ніфедіпіну, атропіну й нітратів

5. Дефібриляція.

Задача № 8

Хворий Н., 47 років, 2 місяці тому знаходився на лікуванні в кардіологічному відділенні з приводу декомпенсації застійної серцевої недостатності. Надійшов зі скаргами на ядуху, клекочуще дихання, ортопное, слабкість. Об'єктивно на момент надходження: виражений ціаноз, ЧДД 30 на хв., ЧСС 100 на хв. АТ 100/60 мм рт. ст. У легенях велика кількість різнокаліберних вологих хрипів. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. На ЕКГ: ознаки перевантаження лівого шлуночку, ознак порушення коронарного кровообігу немає.

Яке лікування показане хворому?

1. Нітрогліцерин, фуросемід

2. Ніфедипін, анаприлін

3. Аспірин, метопролол, дігоксин

4. Аспаркам, фуросемід, дігоксин, допамін

5. Клопідогрель, мілдронат, торасемід


^ КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ЗАНЯТТІ

Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.


Технологічна карта практичного заняття




Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою




Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми





Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень




Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю




Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10







Навчальні кімнати.


У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток 3).


Підсумковий тестовий контроль

Тест №1

Хворий К., 49 років, бригадою швидкої допомоги доставлений до кардіологічного відділення зі скаргами на біль за грудниною стискаючого характеру з іррадіацією в ліву руку, почуття недостачі повітря, прийом нітрогліцерину ефекту не дав. Біль з'явився 1 годину тому. При надходженні стан важкий, шкірні покриви бліді, вологі. Температура тіла 38,4о С. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 0,5 см. Діяльність серця ритмічна, тони різко приглушені. ЧСС 102 уд. на хв. АТ 110/60 мм.рт.ст.

^ Ваш попередній діагноз ?

А.. Ексудативний перикардит

В. Неревматичний міокардит, гостра серцева недостатність.

С. ІХС: стабільна стенокардія.

D. Нейроциркуляторна дістонія по кардіальному типу.

Е. ІХС, гострий коронарний синдром.

Тест № 2.

Хворий Н., 58 років, доставлений швидкою допомогою у вкрай важкому стані. Напередодні турбував кашель. Занедужав 3 години тому, коли з'явилося почуття нестачі повітря, потім гучне дихання, що клекоче, до 40 на хв., пульс 124 на хв. АТ 100/60 мм рт. ст. Шкірні покриви бліді, вологі. Над легенями безліч вологих дрібнопухирчастих хрипів. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1,5 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. На ЕКГ – ритм синусовий, комплекс QRS у вигляді QS у відведеннях V1 – V3, вольтаж зубця R у відведеннях V4 – V6 низький, сегмент ST у I, aVL, V1 – V5 відведеннях піднятий над ізолінією, зубець Т позитивний.

^ Ваш остаточний діагноз ?

A. Міокардит, гостра серцева недостатність

B. Респіраторний дістрес-синдром.

C. Крупозна пневмонія, токсична гостра серцева недостатність.

D. Спонтанний пневмоторакс.

E. ІХС, великовогнищевий інфаркт міокарда, набряк легенів.

Тест № 3

Хвора К., 68 років, доставлена бригадою швидкої допомоги у вкрай важкому стані. Занедужала 5 годин тому, коли раптово знепритомніла. Об'єктивно: профузний піт, ціаноз шкіри і слизистих, у нижніх відділах легенів вологі хрипи. Межі серця розширені вліво на 2 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 70/40 мм рт. ст. ЧСС 130 на хв. Печінка нижче за край ребер на 4 см. Сечі отримано не було. Після ЕКГ дослідження у хворої діагностований трансмуральний інфаркт міокарда, передньосептальної ділянки лівого шлуночка, кардіогенний шок. На ЕхоКГ гострих механічних катастроф усередині перикарда не виявлено.

^ Який препарат вибору для даної хворої?

A. Дігоксин.

B. Допамін.

C. Анаприлін.

D. Кордіамін.

E. Фуросемід.

Тест № 4

У хворого Ж., 57 років, що звернувся до хірурга з метою оперативного втручання (пахова грижа) при відсутності кардіальних скарг на ЕКГ виявлений гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST. Загальний стан задовільний. Пастозність гомілок. Межі серця розширені вліво на 1 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. АТ 130/90 мм рт. ст. ЧСС 90 на хв.

Яке лікування необхідне пацієнту ?

A. Призначення нітратів, -блокаторів, аспірину, реваскуляризація.

B. Призначення серцевих глікозидів, аспірину, тромболітиків, нітратів.

C. Призначення антагоністів кальцію групи ніфедипіна, аспірину, низькомолекулярного гепарину.

D. Призначення тромболітиків, гепарину, нітратів.

E. Призначення кордарону, нітратів, аспірину.

Схожі:

«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconГострий коронарний синдром
Нітрогліцерин (спрей) 1-2 таблетки (дози) з інтервалом в 5 хвилин, альтернатива: внутрішньовенне крапельне введення розчину нітрогліцерину...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconГострий коронарний синдром
Нітрогліцерин (спрей) 1-2 таблетки (дози) з інтервалом в 5 хвилин, альтернатива: внутрішньовенне крапельне введення розчину нітрогліцерину...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconПротокол лікування Шифр мкх к 04. 0- 04. 3 Гострий серозний дифузний пульпіт тимчасового зуба Клінічна форма гострий серозний дифузний пульпіт, гострий період Критерії діагностики
Девітальна ампутація в тимчасових зубах із несформованим коренем або на стадії резорбції
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconТема №22: Гострий тромбофлебіт
Він в подальшому переходить в посттромбофлебітичний синдром І нараховує до 28% захворювань венозної системи, а біля 40% хворих стають...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconПередменструальний синдром передменструальний синдром (пмс)
Передменструальний синдром (пмс) функціональний розлад центральної нервової системи (цнс) під впливом несприятливих екзо- чи ендогенних...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconТема №8: Гострий апендицит
Актуальність теми: Гострий апендицит – найпоширеніше гостре хірургічне захворювання органів черевноїх порожнини. Захворюванність...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconАнтидепрессанты (тимолептики)
Депрессии может сопутствовать ряд дополнительных синдромов, например, астенический синдром (общая слабость, апатия и т д), тревожный...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconПротокол лікування шифр мкх к. 02. 0 02. 9 Гострий початковий карієс тимчасових зубів Клінічна форма: початковий карієс тимчасового зуба, гострий перебіг Критерії діагностики

«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconГипертермический синдром в практике педиатра Челпан Людмила Леонидовна
Гипертермический синдром повышение температуры тела выше 39о С, которое приводит к резкому изменению гомеостаза и снижению приспособительных...
«гострий коронарний синдром. Нестабільна стенокардия» iconДекан І медичного ф-ту
Типові І атипові форми гострого апендициту. Гострий апендицит у вагітних. Гострий апендицит у осіб похилого та старечого віку. Апендикулярний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи