Донецький державний медичний університет ім. М. Горького icon

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького




Скачати 221.33 Kb.
НазваДонецький державний медичний університет ім. М. Горького
Дата27.08.2012
Розмір221.33 Kb.
ТипДокументи

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра Внутрішніх хВОРОБ,

загальної практики – Сімейної медицини

Методичні вказівки дЛЯ лікарів-інтернів

ЗА темою:

„методи обстеження при серцево-судинній патології. Значення лабораторних та інструментальних методів обстеження в діагностиці захворювань”

Донецьк 2008

Актуальність теми


Захворювання серцево-судинної системи посідають перше місце серед причин втрати працездатності та смерті хворих. За даними довідника „Стан здоров’я населення України” серцево-судинні захворювання лишають життя 52 осіб кожну годину. Сучасна теоретична та практична кардіологія є галуззю медицини, що має найбільші темпи розвитку. Останні роки ознаменувалися суттєвим успіхом в розв'язанні ланок патогенезу цілої низки захворювань, впровадженням в практику нових високоінформативних методів діагностики та лікування. Для правильної діагностики та кваліфікованого лікування захворювань серцево-судинної системи необхідно застосовуватися адекватні методи обстеження хворих. Сучасний лікар повинен поєднувати знання базових методів клінічного, лабораторного обстеження хворих і нових досягнень інструментальної діагностики в галузі неінвазивної та інвазивної візуалізації серця.

Загальна мета – вміти діагностувати захворювання серцево-судинної системи на підставі призначення хворому адекватних методи обстеження.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

^

1. Виявляти симптоми і синдроми кардіологічних захворювань на підставі скарг, даних анамнезу, об'єктивного огляду; поставити попередній діагноз.

1. Збирати і оцінювати скарги і анамнез, провести фізикальне обстеження хворих і виділити провідний синдром при кардіологічних захворюваннях (кафедра госпітальної терапії).

2. Скласти та обґрунтувати план лабораторного – загальноклінічного біохімічного та імунологічного обстеження хворого на кардіологічні захворювання, інтерпретувати отримані результати.

^

2. Оцінювати результати лабораторних методів дослідження в кардіології (кафедра госпітальної терапії).

3. Скласти та обґрунтувати план інструментального – сонографічного, рентгенологічного обстеження хворого на кардіологічні захворювання, інтерпретувати отримані результати. Поставити остаточний діагноз.

^

3. Оцінювати результати інструментальних методів дослідження в кардіології (кафедра госпітальної терапії).


Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.

Завдання 1

Хворий Л., 36 років, скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні, пастозність ніг. Страждає на ревматизм з 15 років, у хворого сформувалася вада серця. Стан середньої ваги. Дихання везикулярне, в нижніх відділах легенів вислуховуються поодинокі дрібно-, середньо-пухирчасті хрипи. Межі серця: права на 1 см в вправо від правого краю груднини, верхня – 2 ребро, ліва на 1 см вліво від лівої серединно-ключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, тахікардія – 100 ударів за хвилину, на верхівці 1 тон посилений, хлопаючий, щиглик відкриття мітрального клапану, мезодіастолічний шум, на легеневій артерії 2 тон розщеплений. АТ 100/60 мм рт.ст. Печінка нижче за край реберної дуги на 4 см, чутлива при пальпації. Селезінка, нирки чітко не пальпується. Пастозність гомілок.

1.Як змінені межі відносної тупості серця у даного хворого ?

1.1. Зміщені вправо.

1.2. Зміщені нагору.

1.3. Зміщені вліво.

1.4. Зміщені вліво і нагору.

1.5. Зміщені вправо, нагору, вліво.

2. Які симптоми свідчать про наявність синдрому серцевої недостатності у хворого?

2.1. Задишка.

2.2. Біль в ділянці серця.

2.3. Зсув границь серця.

2.4. Вологі дрібно-, середньопухирчасті хрипи в легенях.

2.5. Гепатомегалія.

Еталони відповідей :1.5; 2.1, 2.4, 2.5.

Завдання 2

Хворий Ш., 72 років, скаржиться на стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку і задишку, що виникають при фізичному навантаженні (ходьбі на 300 м), серцебиття, загальну слабкість, головний біль. Загальний стан середньої ваги, ціаноз губ, акроціаноз. Виражена набряклість гомілок, ступнів, передньої черевної стінки. При аускультації в нижніх відділах легенів безліч вологих дрібно-, середньо-пухирчастих хрипів. Межі відносної тупості серця зміщені вліво на 1,5 см. Діяльність серця аритмічна, тони приглушені. АТ 140/85 мм рт ст., ЧСС 90 на хв. Печінка нижче краю реберної дуги на 7 см. В загальному ан. крові: Ер.–3,5 Т/л, Нв–126 г/л, ЦП–1,0, ШОЕ–12 мм/год, Л–5,6Г/л, е-1, п-3, с-67, л-23, м-6. Загальний холестерин крові – 8,3 ммоль/л, загальний білірубін – 10,6 за рахунок непрямого.

1. Які симптоми свідчать про наявність ангінального синдрому у хворого?

1.1. Набряклість гомілок і стіп

1.2. Серцебиття.

1.3. Стискаючий біль за грудниною.

1.4. Головний біль.

1.5. Загальна слабкість.

2. Як оцінити данні лабораторного дослідження?

2.1 Гіпохромна анемія

2.2. Лейкоцитоз

2.3. Лейкопенія

2.4. Гіперхолестерінемія

2.5. Гіпербілірубінемія

Завдання 3

Хвора К., 65 років, страждає на гіпертонічну хворобу протягом останніх 15 років. Звернулася до лікаря зі скаргами на посилення задишки при фізичному навантаженні (підйомі на 2-3 поверх), набряклість гомілок, біль в передсерцевій ділянці, що виникає при ходьбі на 300 м, важкість в правому підребер'ї, загальну слабкість. Загальний стан середньої ваги, шкіра бліда, акроціаноз. Над легенями везикулярне дихання, одиничні вологі дрібно-пухирчасті хрипи в нижніх відділах легенів. Межі відносної тупості серця права – на 0,5 см вправо від краю груднини, верхня – 3 ребро, ліва – передня пахвова лінія. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, на верхівці систолічний шум, проводиться вліво, систолічний шум іншого тембру вислуховується над аортою. АТ 170/90 мм рт. ст., ЧСС – 52 за хв. Живіт при пальпації м'який, безболісний, печінка нижче краю реберної дуги на 7 см. Набряки ніг. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. На ЕхоКГ –мітральна недостатності, ущільнення і фіброз стінок аорти. Виставлений діагноз: ІХС: стенокардія напруги, ФК ІІ, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклеротична недостатність мітрального клапану, атеросклероз аорти. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.

1.Як змінені межі серця у хворої за даними перкусії?

1.1. Зміщені вправо.

1.2. Зміщені вліво.

1.3. Зміщені нагору.

1.4. Зміщені вліво і нагору.

1.5. Зміщені вправо і вліво.

2. Який синдром визначає вагу стану хворої?

2.1.Гостра лівошлуночкова недостатність

2.2. Артеріальна гіпертензія.

2.3. Застійна серцева недостатність.

2.4. Синдром недостатності мітрального клапану.

2.5. Синдром недостатності аортального клапану

Завдання 4

У хворої К., 75 років, яка страждає на ІХС: стенокардію напруги, ФК ІІ, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклеротичну недостатність мітрального клапану, атеросклероз аорти; гіпертонічну хвороба ІІ ст. при обстеженні в ан.крові визначено рівні загального холестерину крові 7,4 ммоль/л.

Як оцінити рівень загального холестерину крові?

1. Нормальний вміст загального холестерину.

2. Помірна гіперхолестерінемія.

3. Виражена гіперхолестерінемія.

4. Дуже висока гіперхолестерінемія..

5. Низький вміст загального холестерину.

Завдання 5

Хвора Н., 25 років, скаржиться на періодичні запаморочення, короткочасну втрату свідомості, біль в ділянці серця ниючого та колючого характеру, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабкість. У 13-літньому віці оперована з приводу тетради Фалло, через 7 років - повторна операція з пластикою поміжшлуночкової перегородки і протезування клапана легеневої артерії. Через місяць після операції - раптова утрата свідомості на тлі брадикардії. Лікувалася неодноразово в стаціонарах, останнє лікування зв'язане з вищеописаними скаргами. Об-но: у легенях везикулярне дихання, серце розширене в поперечнику, на верхівці 1-й тон ослаблений, систолічний шум, на легеневій артерії мелодія ''штучного клапана'', брадикардія. Пульс ритмічний, 42 уд/хв, АТ 150/70 мм рт.ст.

Про який синдром, що є ускладненням в даному випадку можна думати?

1. Про повну атріовентрикулярну блокаду;

2. Про блокаду типу Mobitc I;

3 Про блокаду типу Mobitc II;

4. Про блокаду Mobitc II, тип III;

5 Про синусову брадікардію;

^ ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Інформацію, що необхідна для поповнення знань вихідного рівня, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. – Київ: Здоров'я, 1998.

2. Голубченко О.К. Внутрішні хвороби: посібник до практичних занять. – Київ.: Вища школа, 1998.

4. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.
^

Зміст навчання


Інформацію, що необхідна для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1. Хвороби органів кровообігу / Під ред. Є.І.Чазова. – М: Медицина, 1997. – У 4-х томах.

2. Амосова К. М. Клінічна кардіологія. – К: Здоров'я, 1998

3. Ішемічна хвороба серця – стенокардія. Навч.посібник / Під ред. О.І.Дядика. – Донецьк,2005

4. Граф логічної структури (додаток 1)

5. Діагностичний алгоритм (додаток 2)
^

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ, ЯКІ ПОВИНЕН ЗАСВОЇТИ ЛІКАР-ІНТЕРН


  1. Провідні клінічні синдроми у кардіології.

  2. Загальноклінічні методи обстеження.

  3. Біохімічні методи обстеження.

  4. Імунологічні методи обстеження.

  5. Рентгенологічні методи обстеження.

  6. Ультразвукові методи дослідження серця.

  7. Електрокардіографічні методи дослідження
^

Навчальні задачі


Задача № 1

Під час медичного обстеження на підприємстві у вантажника Н., 25 років, виявлене підвищення АТ на руках 180/100 мм рт.ст., на ногах 150/80 мм рт.ст, систолічний шум вздовж лівого краю груднини.

1. Ваш попередній діагноз?

1.1. Коарктація аорти

1.2. Гіпертонічна хвороба

1.3. Хвороба Такаясу

1.4. Стеноз устя аорти

1.5. Стеноз устя легеневої артерії

2. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

2.1. Аортографія

2.2. Електрокардіографія

2.3. Трансторакальна ехокардіографія

2.4. Трансезофагеальна ехокардіографія

2.5. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

Задача № 2

Хворий Т., 63 років, бригадою швидкої допомоги госпіталізований до кардіологічного відділення в зв'язку з нападом серцебиття, що з'явився раптово. Скаржиться на сильне серцебиття, тупий біль в ділянці серця, відчуття тиску в горлі, слабкість, запаморочення. Напад триває біля години. Об'єктивно: блідість шкірних покривів, ціаноз губ, шийні вени набряклі, пастозність гомілок. Везикулярне дихання, у нижніх відділах легенів вологі дрібно-пухирчасті хрипи. Пульс малий, частий. Ліва межа відносної тупості серця зміщена на 1,5 см вліво. Діяльність серця ритмічна, тричленний ритм, вислуховується III тон. ЧСС 164 за хв., АТ 100/50 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка нижче краю реберної дуги на 2 см. На ЕКГ: ЧСС 160 за хв., зубці Р перед комплексами QRS не виявляються, комплекси QRS розширені до 0,13 сек., деформовані, дискордантний зсув сегмента ST і зубця Т.

1. Що найбільше ймовірно з'явилося причиною синкопального синдрому в хворого?

1.1. Протодіастолічний ритм галопу.

1.2. Порушення серцевого ритму

1.3. Наявність вологих дрібнопухирчастих хрипів у легенях.

1.4. Зсув межі відносної тупості серця.

1.5. Наявність у хворого болю в ділянці серця .

2.Ваш діагноз ?

2.1.ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, Н2а, пароксизмальна надшлуночкова тахікардія.

2.2. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, Н2а, пароксизмальна шлуночкова тахікардія.

2.3. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, Н2а, шлуночкова екстрасистолія.

2.4.ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, Н2а, суправентрикулярна екстрасистолія.

2.5. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, Н2а, фібриляція шлуночків.

3. Які методи дослідження показані для уточнення діагнозу і вибору тактики подальшого ведення хворого ?

3.1 Холтеровське моніторування.

3.2. Відведення за Небом.

3.3. Відведення за Слопаком.

3.4. Проба з нітрогліцерином.

3.5. Проба з анаприліном.

Задача №3

Хвора 69 років, після проведеного лікування з приводу ГХ, напередодні виписки раптово, після фізичного навантаження, відзначила появу різкого болю в лівій половині грудної клітки з іррадіацією до спини, задишку. Хвора сидить біля вікна, дифузний ціаноз, пульс 120 уд/хв, АТ 100/70 мм рт.ст. Тони серця глухі, акцент II тону на легеневій артерії, ЧДР 40 за хв. Аускультативно над легенями дихання ослаблене, везикулярне, дрібні і середньо пухирчасті вологі хрипи. При огляді виявлений варикоз нижніх кінцівок, пастозність гомілок. На ЕКГ зареєстроване перевантаження правого передсердя.

1. Про яке ускладнення можна думати?

1.1. ТЕЛА.

1.2. Напад бронхіальної астми.

1.3. Інфаркт міокарда.

1.4. Розшаровуюча аневризма аорти.

1.5. Гостра пневмонія.

2. Яке першочергове дослідження необхідне для уточнення діагнозу?

2.1. Електрокардіограми в динаміці.

2.2. Аналіз крові.

2.3. Ехокардіографічне дослідження.

2.4. Рентгенографія органів грудної клітки

2.5. Визначення трансаміназ сироватки крові.

Задача № 4

Хворий Р., 25 років, 2,5 місяці тому (після лікування у стоматолога ) відзначив підвищення температури до фебрильних цифр, що супроводжувалася ознобами, пітливістю. Катаральних явищ не було. Лікувався амбулаторно протягом тижня, а потім у стаціонарі без ефекту. Приєдналися слабкість, головний біль, серцебиття, задишка, температура до 39-40оС з великими розмахами, біль у суглобах. Під час огляду: загальний стан середньої важкості, хворий блідий, пульсація сонних артерій. Над легенями дихання везикулярне, розсіяні вологі хрипи в нижніх відділах легенів. Межі відносної тупості серця розширені вліво. На верхівці тони збережені, короткий систолічний шум, на аорті ослаблений 2 тон, уздовж лівого краю груднини вислуховується протодіастолічний шум. Пульс високий, швидкий, 96 ударів за хвилину. АТ 160/70 мм рт ст. Живіт м'який, хворобливий у лівому підребер'ї. Селезінка на пальпується. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1,5 см. Суглоби зовні не змінені. В аналізі крові: Ер – 1,92 Т/л, Нв-56 г/л, Л-10,2 Г/л, е-1, п-6, с-80, л-11, м-2, ШОЕ-36 мм/год. В аналізі сечі: питома вага 1018, білок – 0,1 г/л, Л.-2-3 у п/зр., Ер. – 3-5 у п/зр., цилиндри – гіалінові, зернисті до 5 у п/зр.

1. Які додаткові лабораторні методи показані для уточнення діагнозу у хворого?

1.1. Загальний аналіз крові у динаміці.

1.2. С-реактивний білок у динаміці.

1.3. Посів крові на стерильність.

1.4. Визначення титру АСЛ-О.

1.5. Визначення титру антинуклеарних антитіл.

2. Які додаткові інструментальні методи показані для уточнення діагнозу у хворого?

2.1. Електрокардіографічне дослідження.

2.2. Трансезофагеальне ехокардіографічне дослідження.

2.3. Трансторакальне ехокардіографічне дослідження.

2.4. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарда.

2.5. Велоергометрія.

3. Ваш діагноз?

3.1. Інфекційний ендокардит з ураженням аортального клапану.

3.2. Ревматизм, недостатність аортального клапана.

3.3. Системний червоний вовчак: ендокардит Лібмана–Сакса.

3.4. Ревматоїдний артрит з ураженням серця.

3.5. Неревматичний міокардит.

Задача № 5

Хвора Т., 29 років, скаржиться на неприємні відчуття в ділянці серця, перебої в роботі серця, припухлість і біль в суглобах рук і ніг, загальну слабкість, пітливість, підвищення температури тіла до 38–390С з ознобами. Занедужала 3 тижні тому після гострого гаймориту. В анамнезі алергія на пеніцилін. Об'єктивно: загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пальпуються одиничні підщелепні лімфовузли до 1 см у діаметрі, безболісні. Межі серця не змінені. Тони серця аритмічні, екстрасистолічна аритмія. На верхівці 1 тон ослаблений, систолічний шум, що проводиться вліво до пахвової западини. Гомілковостопні суглоби припухлі, рух в них різко обмежений у зв’язку з болем. Живіт м'який, печінка + 2 см, чуттєва при пальпації. Пальпується селезінка на 1,5 см нижче реберного краю. Набряків немає. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія. Лікар запідозрив наявність у хворої інфекційного ендокардиту.

Складіть попередній план обстеження хворої?

1. ЕКГ у динаміці, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові., загальний аналіз сечі.

2. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, посів крові на стерильність.

3. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентген органів грудної клітки.

4. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарда, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові

5. Велоергометрія, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові

Задача № 6

Хворий А., 63 років, доставлений бригадою швидкої допомоги зі скаргами на гострий загрудинний біль і серцебиття, запаморочення, біль в надчревній ділянці. Хворіє протягом 7 років на ІХС. Об-но: блідий, покритий холодним потом. У легенях везикулярне дихання. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, пульс 100 уд/хв. АТ 90/60 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Набряків немає.

Яке дослідження необхідно провести у першу чергу?

1. Фіброгастродуоденоскопію.

2. Електрокардіографію.

3. Рентгенографію органів грудної клітки.

4. Ехокардіографію

5. Загальний аналіз крові

Задача № 7

Хворого А., 45 р., протягом тижня після фізичного навантаження турбуює короткочасний загруднинний біль, що проходить самостійно. Напередодні під час роботи з'явився інтенсивний загруднинний біль, що давить, почуття недостачі повітря, різка слабкість, холодний піт. Багато курить, зловживає алкоголем. Стан середньої ваги, блідий, акроціаноз, пульс 100 уд/хв, АТ 100/60 мм рт.ст. Діяльність серця аритмічна, екстрасистолічна аритмія. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка і селезінка не пальпуються.

Який метод дослідження необхідний у першу чергу для встановлення діагнозу?

1. Електрокардіографія

2. Тривале моніторування електрокардіограми

3. Рентгенографія органів грудної клітки

4. Біохімічне дослідження крові.

5. Біопсія міокарда.

Задача № 8

Хворий А., 40 р., відзначає наявність болю характеру, що давить, в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, перебої в роботі серця, задишку, що виникає після фізичних навантажень і нервових стресів. Лікувався в стаціонарі, приймав нітрати – без ефекту. Об-но: стан відносно задовільний. У легенях везикулярне дихання. Ліва межа серця - вздовж лівої серединноключичної лінії. Тони серця приглушені, Пс 100 уд/хв. АТ 140/90 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Набряків немає. У близьких родичів випадки раптової смерті. На ЕКГ: синусова тахікардія, R в відв.V4 більше, ніж в відв.V5 і V6. Патологічний Q в відв. III, AVF, (-) Т у V3-V6.

Яке інструментальне дослідження необхідно провести даному хворому в першу чергу?

1. Холтеровске моніторування електрокардіограми.

2.Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

3.Черезстравохідну електрокардіограму.

4. Трансторакальне ехокардіографічне дослідження

5. Трансезофагеальне ехокардіографічне дослідження

Задача № 9

Хворий Е., 32 р., пред'являє скарги на біль в області серця давлючий, стискаючий, з іррадіацією до лівої руки, задишку при невеликому фізичному навантаженні, запаморочення, непритомність. Нітрогліцерин біль не припиняє. Об-но: загальний стан відносно задовільний, блідий. У легенях везикулярне дихання. Ліва межа серця зміщена на 1 см уліво від серединно-ключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, на верхівці, у 2 міжребер’ї праворуч систолічний шум, 2 тон ослаблений. Пс 80 уд/хв, АТ 140/80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка і селезінка не пальпуються. При трансторакальному ехокардіографічному дослідженні визначено гіпертрофію міжшлуночковою перетинки у верхній її третині до 1,7см; камери серця не розширені, клапанний апарат серця без особливостей; порушень регіональної систолічної функції шлуночків нема, фракція вигнання – 38%; доплерографічно – ознаки помірної обструкції вихідного тракту лівого шлуночка. На ЕКГ – зубець Т негативний у відведеннях V3 – V6, зубець R у відведеннях V5 – V6, більше ніж в V4.

1. Як трактувати дані ехокардіографічного дослідження?

1.1. Ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз.

1.2. Дилатаційна кардіоміопатія .

1.3. ІХС: гострий інфаркт міокарда.

1.4. Ревматизм, порок серця.

1.5. Перикардит.

2. Який метод дослідження є одним з основних для постановки діагнозу?

2.1. Холтеровське моніторування електрокардіограми.

2.2. Велоергометрія.

2.3. Коронарографія

2.4. Ехокардіографічне дослідження

2.5. Електрофізіологічне дослідження.

Задача № 10

Хворий З., 41 р., скаржиться на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при невеликому фіз. навантаженню. Хворіє 2 роки. Лікувався з приводу ІХС із мінімальним ефектом. Зараз погіршення виявляється посиленням задишки, нападами ядухи в нічний час. Об-но: блідий, акроціаноз. У легенях везикулярне дихання ослаблене, у нижніх відділах незвучні, вологі хрипи. Межі серця розширені вліво на 2 см. Діяльність серця аритмічна, миготлива аритмія, на верхівці систолічний шум, 1 тон ослаблений. ЧСС 104 уд/хв, АТ 140/90 мм рт. ст. Живіт м'який, печінка на 4 см нижче реберного краю. Пастозність гомілок. ЕхоКГ: КДР ЛШ – 6,8см; КСР ЛШ – 5,6см; ЛП – 5,0см, ФВ –40%, клапанний апарат без особливостей. ЕКГ: миготлива аритмія, відхилення електричної осі вліво.

1. З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1.1. Ішемічна хвороба серця.

1.2. Загострення хронічного бронхіту.

1.3. Міокардит.

1.4. Ревматизм.

1.5. Перикардит.

2. Які дослідження є вирішальними в диференціальній діагностиці?

2.1. Електрокардіограма у динаміці, електрофізіологічне дослідження.

2.2. Черезстравохідна електрокардіографія, холтеровське моніторування.

2.3. Ехокардіографічне дослідження, ан. крові на гострофазові реакції.

2.4. Ехокардіографічне дослідження, біопсія міокарда.

2.5. Rо – дослідження органів грудної клітки, фонокардіографія.

Задача № 11

Хворий С., 35 р., скаржиться на почуття недостачі повітря (особливо в положенні лежачи), серцебиття, відчуття перебоїв в ділянці серця, вагу в правому підребер'ї, нудоту. Хворіє близько 5 років. Зловживав алкоголем. Об-но: стан важкий, ортопное, шкіра з жовтяничним відтінком, виражена жовтяничність склер, акроціаноз. Верхівковий поштовх пальпірується в 6 міжребір’ї по передній аксилярній лінії, розлитий. Межі серця: ліва - по передній пахвовій лінії, права - на 2см кзовні від правого краю груднини, верхня - в другому міжребір’ї. Грубий пансистолічний шум над усією поверхнею серця, вздовж лівого краю груднини вислуховується акцент 2 тону, ритм галопу. Пс 116 уд/хв, АТ 100/70 мм рт.ст. У легенях везикулярне дихання, ослаблене, у нижніх відділах вологі хрипи. Печінка на 8 см нижче за реберний край, щільна. Набряклість гомілок і стіп.

Які дослідження необхідно провести в першу чергу в цього хворого?

1. Холтеровське моніторування, черезстравохідну кардіостимуляцію

2. Стрес - ехокардіографію, коронарографію

3. Електрокардіографію з навантаженням, холтеровське моніторування

4. Електрокардіографічне і ехокардіографічне дослідження

5. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, ЕКГ із навантаженням.

Задача № 12

Хвора Г., 27 років, надійшла до кардіологічного відділення зі скаргами на біль у передсерцевій ділянці, без чіткого зв'язку з фізичним навантаженням, що не купірується нітрогліцерином, слабкість, задишку, перебої в роботі серця, пастозність гомілок. Занедужала після перенесеної 10 днів назад ентеровірусної інфекції. Загальний стан середньої ваги. Відзначається пастозність гомілок. Везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, на верхівці короткий систолічний шум. ЧСС 90 на хв., АТ 130/90 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний, печінка нижче краю реберної дуги на 2 см. Попередній діагноз: міокардит.

Які методи дослідження необхідні для підтвердження діагнозу?

1. Електрокардіографія, ехокардіографія.

2. Діпірідамолова проба, загальний аналіз крові.

3. Стресова ехокардіографія, посів крові на стерильність.

4. Черезстравохідна ехокардіографія, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки..

5. Велоергометрія, атропінова проба.

Задача № 13

Хворий К., 65 років, скаржиться на головний біль, запаморочення, біль в ділянці серця стискаючого характеру, задишку при фізичному навантаженні. Вважає себе хворим біля року. Не лікувався. При об'єктивному дослідженні над легенями в нижньобокових відділах вислуховуються дрібнопухирчасті вологі хрипи. Межі серця: права – 0,5 см вправо від краю груднини, верхня – 3 ребро, ліва на 2 см вліво від серединно-ключичної лінії. Діяльність серця ритмічна, на верхівці перший тон ослаблений, короткий систолічний шум, акцент другого тону на аорті, ЧСС 78/хв., АТ 210/115 мм рт.ст. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. Набряків немає.

1. Ваш попередній діагноз?

1.1. Гіпертонічна хвороба

1.2. Порок серця

1.3. ІХС, стенокардія напруги

1.4. Міокардит

1.5. Пневмонія

2. Яке першочергове дослідження показане для підтвердження діагнозу?

2.1. Електрокардіографія

2.2. Ехокардіографія

2.3. Рентген органів грудної клітки

2.4. Загальний аналіз крові

2.5. Біопсія міокарда

Задача №14

Хворий А. 52 років, вантажник, скаржиться на запаморочення, слабкість і задишку при значному фізичному навантаженні. Стан задовільний, в спокої ЧД 20 за хвил, ЧСС 60 за хвил, АТ 195/110 мм рт. ст. Дихання везикулярне. Границя серця не змінені. Діяльність серця ритмічна, на верхівці перший тон ослаблений, акцент 2 тону на аорті. Живіт без особливостей, набряків нема. ЕКГ: ритм синусовий, PQ 0.26 с, QRS = 0.09”, α (- 150), депресія сегмента ST на 0,5 мм у I, AVL, V5,V6. R V5-V6>R V4. Трансторакальна ехокардіографія: мінімальна дилатація камер серця, фракція вигнання – 60 %, міжшлуночкова перетинка – 1.5 см, задня стінка лівого шлуночка 1,5 см, зон акінезу, дискінезу, гіпокінезу лівого шлуночка серця нема, порушення діастолічної функції лівого шлуночка.

1. Який синдром обумовлює скарги хворого?

1.1. Артеріальної гіпертензії

1.2. Ангінальний синдром

1.3. Лівошлуночкової серцевої недостатності.

1.4. Правошлуночкової серцевої недостатності

1.5. Тотальної серцевої недостатності

2. Про що свідчать ЕКГ – зміни у даного хворого?

2.1. Хронічна коронарна недостатність

2.2. Гіпертрофія лівого шлуночка

2.3. Гіпертрофія правого шлуночка

2.4. АВ блокада 1 ступеню

2.5. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса.

3. Як оцінити стан лівого шлуночка за даними ехокардіографічного дослідження у хворого?

3.1. Систолічна регіональна дисфункція лівого шлуночка

3.2. Систолічна глобальна дисфункція лівого шлуночка

3.3. Діастолічна регіональна дисфункція лівого шлуночка

3.4. Діастолічна глобальна дисфункція лівого шлуночка

3.5. Змішана дисфункція лівого шлуночка

4. Які додаткові методи дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу та корекції терапії?

4.1. Холтерівське моніторування електрокардіограми

4.2. Суточне моніторування артеріального тиску

4.3. Визначення холестерину і ліпідів крові

4.4. Ультразвукове дослідження наднирників

4.5. Радіонуклідна вентрикулографія

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ
^

НА ЗАНЯТТІ ЗА темою:

„методи обстеження при серцево-судинній патології. Значення лабораторних та інструментальних методів обстеження в діагностиці захворювань”


Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, складання плану додаткового обстеження хворих – лабораторного, інструментального, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.

^ ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою




Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми





Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень




Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю




Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10







Навчальні кімнати.



У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток 3).

ДОДАТОК 3

^ ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

Тест №1

Хвора Я., 70 років, доставлена бригадою швидкої допомоги з вираженим болем за грудиною, задишкою в спокої, слабкістю, страхом смерті. Стан середньої ваги, бліда, покрита холодним потом, ЧДР 22 на хвил. У легенях везикулярне дихання ослаблене. Діяльність серця ритмічна, тони глухі, ЧСС 100 на хвил., АТ 140/100 мм рт.ст. Живіт м'який, безболісний. Набряків немає.

Який метод дослідження необхідно провести в першу чергу?

1. Електрокардіографію

2. Аналіз крові біохімічний.

3. Тривале моніторування електрокардіограми.

4. Аналіз крові клінічний.

5. Фіброгастродуоденоскопію.

Тест № 2

Хворий З., 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу II ступеня 26 років, доставлений у санпропускник через годину після нападу інтенсивного болю в ділянці груднини з поширенням у епігастральну і міжлопаточну ділянки. Стан важкий, хворий адинамічний стогне, АТ 110/60 мм рт.ст. на правій руці, пульс 90 уд/хв. На лівій руці пульс, АТ не визначаються. Уздовж лівого краю груднини вислухується протодіастолічний шум. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка, ішемія в ділянці бокової стінки. ЕХОКГ: регургітація на аортальному клапані, розширення тіні аорти і рідина в порожнині перикарда. Попередній діагноз гостре розшарування аорти.

Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

1. Аортографію

2. Електрокардіографію

3. Ехокардіографію

4. Комп'ютерну томографію

5. Магнітно-резонансну томографію

Тест № 3

Хворий Ф., 26 років через 7 днів після проведення профілактичного щеплення АКДП відчув задишку при мінімальному фізичному навантаженні, біль у серці, серцебиття, біль в променезап’ясткових, гомілковостопних суглобах. Об'єктивно: висипання на шкірі типу алергійного дерматиту. Набряків немає. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної тупості серця розширені вліво на 1,5 см. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, на верхівці інтервальний систолічний шум. Пульс 96 на хв. АТ 130\90 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги . На ЕКГ: синусова тахікардія, у II, III, III вдих, аVF відведеннях слабко негативний зубець Т, часті поліморфні шлуночкові ектрасистоли. Попередній діагноз міокардит.

Які додаткові методи дослідження показані хворому ?

1. Елеткрокардіографія в динаміці

2. Стресова ехокардіографія.

2.3. Велоергометрія.

2.4. Радіоізотопна сцинтіграфія міокарду.

2.5. Трансезофагеальна ехокардіографія

Схожі:

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconРічний план закупівель на 2012 рік (зі змінами) Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconЗбірка методичних рекомендацій для курсантів кафедри
Донецький державний медичний університет ім. М горького Кафедра комбустіології, пластичної хірургії І урології фпо
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconМіністерство охорони здоров'я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Київський національний медичний університет ім. А. А. Богомольця
Автори: Нагорна Н. В., Волосовець О. П., Острополець С. С., Бордюгова О. В., Дудчак О. П., Марченко К. М
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconДонецький державний медичний університет ім. М. Горького
Хвороби легень є однією з основних причин захворюваності, складаючи від 5 до 20% стосовно всього дорослого населення І займають 3е-4е...
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconМетодичні вказівки до практичних занять передатестаційного циклу Донецький державний медичний університет ім. М. Горького
Автори: Н. В. Нагорна, С. С. Острополець, Н.І. Олімпієва, Г.І. Баєшко, О. В. Бордюгова, Л. В. Єрмоліна, В. М. Соколов, О. П. Дудчак,...
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconМетодичні вказівки до практичних занять циклу тематичного удосконалення Донецький державний медичний університет ім. М. Горького
Автори: Н. В. Нагорна, С. С. Острополець, Н.І. Олімпієва, Г.І. Баєшко, О. В. Бордюгова, Л. В. Єрмоліна, В. М. Соколов, О. П. Дудчак,...
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconДонецький національний медичний унiверситет ім. М. Горького
Науковий відділ Донецького національного медичного університету ім. М. Горького просить надрукувати у Вашому журналі статтю ??Ф....
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconДонецький національний медичний унiверситет ім. М. Горького
Науковий відділ Донецького національного медичного університету ім. М. Горького надсилає І просить прийняти до публікації І участі...
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconРічний план закупівель на 2012 рік (зі змінами) Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
move to 850-14505
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького iconМіністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ся вузу. Як приклад, підтримання належного стану ся в своєму структурному підрозділі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи