Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» icon

Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця»




Скачати 190.74 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця»
Дата27.08.2012
Розмір190.74 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою:

«Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця»


Донецьк-2008

Актуальність теми

Питання діагностики і надання невідкладної допомоги при порушеннях ритму серця і провідності є надзвичайно актуальними. Дані стани можуть ускладнювати перебіг багатьох захворювань серцево-судинної системи, впливати на їхній прогноз, являти безпосередню загрозу для життя хворого. Сучасні принципи невідкладної допомоги засновані на диференційованому підході, що залежить від клінічних проявів захворювання, даних сучасних інструментальних методів обстеження, наявності ускладнень, що супроводжують захворювання, віку й інших факторів.

^ Загальна мета - уміти діагностувати невідкладні стани при аритміях і блокадах серця, призначати хворому диференційоване лікування.

Конкретні цілі

рівень знань-умінь

Уміти:

1. Виявляти симптоми і синдроми невідкладних станів при аритміях і блокадах серця на підставі скарг, даних анамнезу, об'єктивного дослідження хворого. Поставити попередній діагноз.

1. Збирати й оцінювати скарги й анамнез, проводити фізикальне обстеження хворих з порушеннями ритму і провідності серця (кафедра госпітальної терапії).

2. Скласти план та інтерпретувати результати інструментального і лабораторного дослідження при гострих аритміях і блокадах

2. Оцінити результати лабораторного й інструментального дослідження хворих з порушеннями ритму і провідності серця (кафедра госпітальної терапії).

3. Провести диференціальну діагностику невідкладних станів при аритміях і блокадах серця. Установити клінічний варіант порушень ритму і провідності серця, сформулювати остаточний діагноз

3. Розпізнавати синдроми, що вказують на патологію серцево-судинної системи, виділяти основний синдром (кафедра госпітальної терапії).

4. Призначити диференційоване лікування невідкладних станів при аритміях і блокадах серця в залежності від ступеня тяжкості.

4. Призначити етіопатогенетичне і симптоматичне лікування при аритміях і блокадах серця (кафедра госпітальної терапії, курс клінічної фармакології).

5. Уміти провести вторинну профілактику невідкладних станів при аритміях і блокадах серця.





Для того, щоб ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення деяких з них перевірте за еталоном, інші вирішить самостійно.

Завдання № 1.

Хворий А., 49 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з приводу гострого великовогнищевого інфаркту міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, на третій день у хворого раптово з'явилася загальна слабкість, запаморочення. При огляді: виражена блідість, пульс 42-38 уд/хв. АТ 90/60 мм.рт.ст. Ан. крові: Ер.4,2х1012, Нв-138 г/л. На ЕКГ: передсердні хвилі з частотою 72 на хв. нашаровуються на різні фрагменти ізоелектричної лінії, шлуночкові комплекси мають суправентрикулярний вид з частотою 42 на хв., У II, III, avF відведеннях патологічний з.Q з елевацією сегмента ST.

1. Про яке ускладнення свідчать ЕКГ-дані?

1.1. Повна АВ-блокада;

1.2. Неповна АВ-блокада;

1.3. Передсердна дисоціація;

1.4. Синусова брадікардія;

1.5. Рецидивуючий інфаркт міокарда.

2. Який препарат є першочерговим у даній ситуації?

2.1. Атропін;

2.2. Нітросорбід;

2.3. Преднізолон;

2.4. Кордіамін;

2.5. Дігоксин

Еталон відповіді : 1.1, 2.1

Завдання № 2

Хворий З., 39 років, надійшов через 12 годин після початку різкого загруднинного болю і серцебиття. В анамнезі - шлуночкові порушення ритму. Бригада «Швидкої допомоги» застала його в стані колапсу (блідий, покритий холодним потом, АТ 60/0 мм рт.ст.). На ЕКГ: мономорфна стійка шлуночкова тахікардія з частотою 200-240 уд/хв. Анальгетики, промедол не купировали біль. Застосування протиаритмічних препаратів не дало ефекту. Доставлений у клініку зі скаргами на різку слабкість, загруднинний біль. В анамнезі гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда. Стан украй важкий. Шкірні покриви бліді, кінцівки холодні, тони серця глухі, дихання із жорстким відтінком. Печінка не пальпується. АТ 60/0 мм рт.ст., пульс нитковидний. На ЕКГ зберігається шлуночкова тахікардія з частотою 220 на хв.

На підставі яких симптомів установлюється діагноз аритмогенного шоку в даного хворого?

1. Систолічний артеріальний тиск <90 мм рт.ст. з ознаками тканинної гіпоперфузії на тлі шлуночкової тахікардії.

2. Систолічний артеріальний тиск <100 мм рт.ст. з больовим синдромом і наявністю в анамнезі шлуночкових порушень ритму.

3. Систолічний артеріальний тиск <110 мм рт.ст. із глухістю тонів серця при частоті ритму > 160 на хвил.

4. Систолічний артеріальний тиск <80 мм рт.ст. з больовим синдромом і глухістю тонів серця.

5. Систолічний артеріальний тиск <70 мм рт.ст. з ознаками гіпоперфузії і больовим синдромом.

Еталон відповіді :1.

Завдання № 3

Хвора З., 67 років, протягом 20 років страждала на гіпертонічну хворобу (ГХ) і систематично не лікувалася, надійшла до клініки зі скаргами на задишку при найменшому фізичному навантаженні, серцебиття, постійний біль, що давить, в ділянці серця. Об-но: виявлений зсув лівої межі серця на 3 см від серединно-ключичної лінії, систолічний шум на верхівці, акцент 2-го тону на аорті, миготлива аритмія з ЧСС 103 уд/хв., дефіцит пульсу 22, АТ 170/100 мм рт.ст. У нижніх відділах легенів незвучні дрібнопухирчасті, вологі хрипи. Печінка не збільшена. На ЕКГ мерехтіння передсердь, ЧСС 100 уд/хв., гіпертрофія лівого шлуночка, дифузні зміни міокарда. Хворій було призначене лікування, однак протягом 5 діб істотного поліпшення не наступило. Лікар збільшив дозу дігоксина до 3 мг на добу. Через кілька днів після прийому сечогінних, при вислуховуванні в хворої виявлений правильний ритм із ЧСС 52 уд/хв. На ЕКГ: правильний шлуночковий ритм, 52 на хв, шлуночкові комплекси розширені до 0,12'', між ними хвиляста ізоелектрична лінія.

1. Який синдром був ведучим до призначення луквання?

1.1. Серцевої недостатності

1.2. Дихальної недостатності

1.3. Судинної недостатності

1.4. Недостатності мітрального клапана

1.5. Стенокардитичний

2. Чим пояснити появу правильного ритму у даної хворої?

2.1. Синдромом Фредеріка;

2.2. Миготливою аритмією, брадисистолічною формою;

2.3. Відновленням ритму;

2.4. АВ-блокадою I ступеня;

2.5. АВ-блокадою ІІ ступеня.

3. Ваша тактика в зв'язку з цим?

3.1. Скасувати серцеві глікозиди;

3.2. Зменшити дозу серцевих глікозидів;

3.3. Збільшити дозу серцевих глікозидів;

3.4. Призначити атропін;

3.5. Призначити еуфілін;

Завдання № 4

Хворий А., 29 років, надійшов до відділення зі скаргами на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, задишку при фізичному навантаженні, пастозність ніг до вечора. Хворий протягом 7 днів. Захворювання почалося з підвищення температури до 37,4 оС, нежиті, проносу, діагностована ентеровірусна інфекція. 3 дні тому приєдналися перераховані вище скарги. Стан середньої ваги. Пастозність гомілок. Над легенями везикулярне дихання. Межі серця: права на 1 см вправо від правого краю груднини, верхня – 3 міжребір’я, ліва на 1,5 см вліво від лівої серединноключичної лінії. Аускультативно: діяльність серця аритмічна, більш ймовірно за рахунок екстрасистол, тахікардія до 110 на хв., тони приглушені,. АТ 100 \ 60 мм рт.ст. Печінка біля краю реберної дуги.

1. Який Ваш попередній діагноз ?

1.1. Перикардит

1.2. Тромбоемболія легеневої артерії.

1.3. ІХС, дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

1.4. ІХС, стенокардія напруги.

1.5. Неревматичний міокардит.

2. Які додаткові методи дослідження показані хворому?

2.1. ЕКГ в динамиці.

2.2. Велоергометрія.

2.3. Проба Майстра.

2.4. Холтеровське моніторування.

2.5. ЕхоКГ.

3. Який режим показаний хворому ?

3.1. Вільний.

3.2. Палатний.

3.3. Напівпостельний.

3.4. Постельний.


Література для самоконтролю

Інформацію, що необхідна для формування базисних знань-умінь, можна знайти в наступних матеріалах:

1. Маслов Ю.С. Пропедевтика внутрішніх хвороб.,-Спб. Спеціальна література.- 1998.

2. Шулутко Б.І. Внутрішні хвороби.-Спб.-1994.

3. Гроєр К., Кавалларо Д. Серцево-легенева реанімація.- Пер. з англ.- М.:Практика,1996.-124с.

5. Мазур Н.А., Абдалла А. Фармакотерапія аритмій.-М.:Оверлей,1995.-224с.

6. Руксін В.В. Основи невідкладної кардіології.-Спб.:Евеланіс,1994.-283с.

7. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.

Зміст навчання

Інформацію, що необхідна для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1. Серцеві глікозіди/ Під ред. О.І.Дядика.-Донецьк, 1999.

2. Кушаковський М.С. Аритмії серця.-Спб.:Гіпократ,1998.

3. Сметньов А.С. Діагностика і лікування порушень ритму серця.-Кишенев,1990

4. Дядик О.І. та ін. Патогенез фібриляції передсердь (огляд) // Український кардіологічний журнал.-1997.-№3.-С.63-66.

5.Яхонтова О.Н. Аритмії серця // Клінічна медицина.-1998.-№7.-С.50-55.

6. Браунвальд Е. та ін. Внутрішні хвороби, М, Медицина, 1995, Т.5, с.125-181.

7. Шлуночкові порушення ритму при гострому інфаркті міокарда // Методичні рекомендації.

8. Граф логічної структури теми (додаток 1)

9. Тактичні алгоритми (додатки 2, 3, 4)

10.Лекції за темою.

Теоретичні питання до теми, що повинний засвоїти інтерн:

  1. Клінічна картина невідкладних станів при аритміях і блокадах серця в залежності від гемодинамічних показників.

  2. Диференціальна діагностика тахікардій, брадикардій, екстрасистолічних аритмій, блокад серця.

  3. Принципи невідкладної допомоги при аритміях і блокадах серця.

  4. Групи лікарських засобів, що застосовуються при етіопатогенетичній (периферичні вазодилататори, протиаритмічні препарати, серцеві глікозиди, антикоагулянти, коректори електролітного балансу) і симптоматичній (атропін) терапії невідкладних станів при аритміях і блокадах серця. Механізми дії, показання, терапевтичні дози, ускладнення.

  5. Нефармакологічні лікувальні підходи невідкладних станів при аритміях і блокадах серця.

  6. Вторинна профілактика, лікарсько-трудова експертиза.

Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач


Навчальні задачі

Задача № 1.

Хворий Т., 47 років, надійшов до стаціонару зі скаргами на перебої в роботі серця, що супроводжуються болем за грудниною, запамороченням. На ЕКГ: регулярне випадання окремих шлуночкових скорочень при постійному інтервалі P-Q 0,22 сек. Комплекси QRS розширені і деформовані.

Про що свідчать ЕКГ- дані?

1. Атріовентрикулярну блокаду ІІ ступеня (тип Мобітц II)

2. Атріовентрикулярну блокаду I ступеня

3. Атріовентрикулярну блокаду II ступеня (тип Мобітц I)

4. Синдром Фредеріка

5. Атріовентрикулярну блокаду III ступеня

Еталон відповіді:1

Задача № 2.

Хвора Л., 40 л., пред'являє скарги на перебої в роботі серця, епізоди частого серцебиття. В анамнезі - епізод суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії. Для уточнення діагнозу проведене Холтеровське моніторування ЕКГ. Зареєстровано епізоди укорочення інтервалу P-Q до 0,08 сек., на висхідній частині шлуночкового комплексу – наявність дельта-хвилі, деформація і розширення комплексу QRS.

Як оцінити результати Холтеровського моніторувания ЕКГ і зробіти висновок?

1. Миготлива аритмія

2. Синдром CLC

3. Минущий синдром WPW із нападами суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії

4. Екстрасистолія з АВ-з’єднання

5. Тріпотіння передсердь

Еталон відповіді:

Задача № 3.

Хворий Я., 45 років, доставлений бригадою швидкої допомоги зі скаргами на раптово виниклий напад прискоренного серцебиття. На ЕКГ: ритм правильний з частотою 160 на хвилину. Деформація і розширення комплексу QRS більше 0,12 сек однакової конфігурації з діскордантним розташуванням сегмента ST і зубця Т, наявність атріовентрикулярної дисоціації.

Ваш попередній діагноз?

1. Мономорфна шлуночкова пароксизмальна тахікардія

2. Поліморфна шлуночкова пароксизмальна тахікардія

3. Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

4. Миготлива аритмія

5. Тріпотіння передсердь

Еталон відповіді

Задача № 4.

Хвора З., 43 л., з наявністю на попередніх ЕКГ укорочення PQ до 0,08сек. і дельта-хвилі, доставлена до кардіологічного відділення зі скаргами на раптово розвинений напад прискореного серцебиття, болю в лівій половині грудної клітки, запаморочення. На ЕКГ зареєстрована регулярна тахікардія з частотою ритму до 230 уд/хв. із широкими комплексами QRS.

З якими порушеннями ритму варто проводити диференціальну діагностику?

1. Фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія

2. Атріовентрикулярна вузлова реципрокна тахікардія, фібриляція передсердь

3. Ортодромна тахікардія при синдромі WPW, тріпотіння передсердь

4. Антидромна тахікардія при синдромі WPW, шлуночкова тахікардія

5. Тріпотіння передсердь, шлуночкова тахікардія

Еталон відповіді:

Задача № 5.

Хворий Д., 38 років, доставлений до терапевтичного сан. пропускника зі скаргами на біль у лівій половині грудної клітки з іррадіацією у ліву руку, лопатку, прискорене серцебиття. На ЕКГ: часті (до 300 уд/хв) регулярні, схожі один на одного передсердні хвилі F, що мають пилкоподібну форму у відведеннях II, III, aVF, V1, V2; правильний регулярний шлуночковий ритм з однаковими інтервалами F-F, наявність нормальних незмінених шлуночкових комплексів, кожному з яких передує три передсердні хвилі F.

Про яке порушення ритму може йти мова?

1. Тріпотіння передсердь

2. Фібриляція передсердь

3. Суправентрикулярна тахікардія

4. Шлуночкова тахікардія

5. Синдром Фредеріка

Еталон відповіді:

Задача № 6.

Хворий М., 64 роки, страждає на ішемічну хворобу серця. Під час перебування в стаціонарі раптово розвився напад тахікардії з ЧСС 160 уд/хв. На ЕКГ: мономорфна тахікардія з широкими комплексами QRS. Розвилася гемодинамічна нестабільність: знизився артеріальний тиск, з'явився больовий синдром, запаморочення.

Виберіть раціональну тактику протиаритмічної терапії 1 кроку?

1. Негайна кардіоверсія сінхронізованим електричним розрядом

2. Введення лідокаїна

3. Введення верапаміла

4. Введення дігоксина

5. Введення прокаінаміда

Еталон відповіді:

Задача № 7.

У хворого М., 51 року, що страждає на ішемічну хворобу серця, розвився епізод фібриляції шлуночків. В умовах блоку інтенсивної терапії кардіологічного відділення була виконана успішна дефібриляція з відновленням синусового ритму.

Який із препаратів Ви рекомендуєте для профілактичної терапії?

1. Аймалін

2. Лідокаін

3. Верапаміл

4. Дігоксин

5. Кордарон

Задача № 8.

У хворого М., 24 років, має місце рецидивуюча шлуночкова тахікардія. При проведенні стандартної ЕхоКГ відзначені зменшення і деформація камери лівого шлуночка, передбачається наявність аритмогенної правошлуночкової дісплазії.

Виберіть раціональний комплекс дообстеження хворого?

1. Трансезофагеальна ЕхоКГ.

2 Черезстравохідна ЕКГ.

3. Реєстрація правих грудних відведень ЕКГ.

4. ЕФД.

5. СтресЕхоКГ.

Задача № 9.

Хворий С., 42 р., пред'являє скарги на періодичні короткочасні запаморочення в сполученні з неритмічним частим серцебиттям, іноді переднепритомні стани. При об'єктивному огляді і стандартному ЕКГ дослідженні патології не виявлено.

Які інструментальні дослідження з перерахованих є першочерговими?

1. Трансезофагеальна ЕхоКГ

2. ЕФД

3. ЕхоКГ

4. Холтеровське моніторування ЕКГ

5. СтресЕхоКГ

Задача № 10.

Хворий Д., 56 років, доставлений машиною «швидкої допомоги» у важкому стані без свідомості та з судомами. Стан хворого важкий, акроціаноз, набряки гомілок. Пульс 36 уд/хв. АТ 170/80 мм рт. ст. Ритм правильний, на верхівці I тон ослаблений, акцент II тону в II міжребер’ї праворуч від груднини. У легенях дихання везикулярне, у нижніх відділах помірна кількість застійних дрібнопухирчастих хрипів. На ЕКГ: передсердні та шлуночкові комплекси виникають незалежно, кількість шлуночкових комплексів 36 уд/хв.

З яким із нижчеперелічених патологічних станів доцільно проводити диференціальну діагностику ?

1. Атріовентрикулярна блокада 3 ступеня

2. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня

3. Шлуночкова екстрасистолія

4. Асистолія

5. Синусова брадикардія

Задача № 11

Хвора Л., 47 років, надійшла до стаціонару зі скаргами на напади частого серцебиття, що супроводжуються загруднинним болем без іррадіації. На ЕКГ у момент нападу зареєстрована пароксизмальна надшлуночкова тахікардія.

Який додатковий метод дослідження є найбільше інформативним для визначення подальшої тактики (підтвердження діагнозу)?

1. Холтеровське моніторування ЕКГ

2. Рентгенографія органів грудної клітки

3. Визначення рівня електролітів крові

4. Додаткові відведення ЕКГ

5. Рентгенографія органів грудної клітки з контрастуванням стравоходу

Задача № 12

Хвора Б., 67 років, доставлена бригадою швидкої допомоги в зв'язку з раптовою утратою свідомості, розвитком судорожного синдрому. Раніше на ЕКГ фіксувалися епізоди атріовентрикулярної блокади 2 ступеня (тип Мобітц 1). На момент нападу на ЕКГ визначається повне роз'єднання діяльності передсердь і шлуночків: зубці Р реєструються в різні моменти систоли і діастоли шлуночків, іноді нашаровуючи на комплекс QRS або зубці Т і деформуючи їх. Об'єктивно: стан важкий. Діяльність серця аритмічна, тони приглушені. Пульс 38 уд/хв, АТ-90/60 мм рт.ст. Показники загального аналізу крові й аналізу сечі - без патології.

Ваш попередній діагноз?

1. Атріовентрикулярна блокада 1 ступеня

2. Синусова брадикардія

3. Минуща атріовентрикулярна блокада 3 ступеня (приступ Морган’ї-Адамса-Стокса).

4. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня

5. Синдром Фредеріка

Задача № 13.

У хворого К., 54 років, який був доставлений до кардіологічного відділення з явищами застійної серцевої недостатності і тахікардією, на ЕКГ зареєстрована атріовентрикулярна пароксизмальна тахікардія. Фракція вигнання лівого шлуночка 37%. Стимуляція n. vagus, і введення аденозина виявилися неефективними.

Який препарат використовується для купірування приступу як засіб першого ряду?

1. Кордарон.

2. Дігоксин.

3. Верапаміл.

4. Лідокаін.

5. Пропранолол.

Завдання № 14.

Хвора М., 58 років, доставлена до кардіологічного відділення з уперше виниклим нападом миготливої аритмії, що був купірованний.

Який препарат використовується для профілактики рецидивів миготливої аритмії після відновлення синусового ритму?

1. Лідокаін

2. Кордарон

3. Верапаміл

4. Нітрогліцерин

5. Аспірин

Задача № 15.

Хвора Н., 25 років, скаржиться на періодичні запаморочення, короткочасну втрату свідомості, біль в ділянці серця ниючого та колючого характеру, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабкість. У 13-літньому віці оперована з приводу тетради Фалло, через 7 років - повторна операція з пластикою поміжшлуночкової перегородки і протезування клапана легеневої артерії. Через місяць після операції - раптова утрата свідомості на тлі брадикардії. Лікувалася неодноразово в стаціонарах, останнє лікування зв'язане з вищеописаними скаргами. Об-но: у легенях везикулярне дихання, серце розширене в поперечнику, на верхівці 1-й тон ослаблений, систолічний шум, на легеневій артерії мелодія ''штучного клапана'', брадикардія. Пульс ритмічний, 42 уд/хв, АТ 150/70 мм рт.ст.

Про який синдром, що є ускладненням в даному випадку можна думати?

1. Про повну атріовентрикулярну блокаду;

2. Про блокаду типу Mobitc I;

3 Про блокаду типу Mobitc II;

4. Про блокаду Mobitc II, тип III;

5 Про синусову брадікардію;


Короткі методичні вказівки до роботи лікарів-інтернів на занятті

Лікарі-інтерни беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається початковий рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики, лікарської трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, що самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.


^ ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ




Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою




Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми





Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень




Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю




Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10







Навчальні кімнати.


У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток 5).


Підсумковий тестовий контроль.

Тест №1

У хворого П., 58 років, що страждає на ІХС, стенокардію напруги, ФКІІІ, постінфарктний кардіосклероз, Н2а, зареєстрована мономорфна шлуночкова тахікардія. Фракція вигнання лівого шлуночка 37%. Введення аміодарону і лідокаіну ефекту не дало.

Ваша тактика?

А. Проведення кардіоверсії сінхронним електричним розрядом

B. Введення прокаінаміда

C. Введення соталола

D. Введення магнію сульфату

E. Проведення дефібриляції несинхронізованим електричним розрядом

Тест № 2.

У хворого Н., 57 років, раптово розвився напад серцебиття. На ЕКГ: частота ритму до 200 уд/хв, нормальні незмінені шлуночкові комплекси QRS, які схожі на комплекси QRS, що реєструвалися до нападу, відсутність зубця Р.

Ваш попередній діагноз?

А. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

B. Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія

C. Миготлива аритмія

D. Тріпотіння передсердь

E. Фібриляція шлуночків

Тест № 3.

У хворої Л., 25 років, що має вагітність 20 тижнів, виник пароксизм мономорфної щлуночкової тахікардії.

Який із протиаритмічних препаратів є препаратом 1 кроку?

А. Прокаінамід

B. Лідокаін

C. Кордарон

D. Пропафенон

E. Мексилетін

Тест № 4

Хворий М., 56 років, з передньоперегородочним трансмуральним інфарктом міокарда в підгострій стадії раптово відчув різку слабкість, запаморочення. На момент огляду свідомість відсутня, мають місце судороги. Риси лиця загострені. Виражений акроціаноз. Тони серця глухі, виражена брадикардія. Пульс і частота серцевих скорочень 20 на хв. АТ 90/60 мм рт.ст.

Ваш попередній діагноз?

А. Синдром WPW

B. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня

C. Сіноаурикулярна блокада

D. Синдром Фредеріка

E. Атріовентрикулярна блокада 3 ступеня з приступом Морган’ї-Едемса-Стокса

Тест № 5.

Хворий Ж., 37 років, раптово знепритомнів, посинів, з'явилися судоми. Пульс, і артеріальний тиск не визначаються. Дихання відсутнє. Зіниці широкі. Тони серця не вислухуються. На ЕКГ: замість звичайних шлуночкових комплексів фіксується велика кількість безладних – різної величини і форми хвиль, що реєструються одна за одною майже без інтервалів.

Яку невідкладну терапію Ви призначите?

А. Ургентна електрична дефібриляція

Б. Введення строфантіну

В. Введення кордарону

М. Введення преднізолону

Д. Введення атропіну

Тест № 6

У хворого Е., 45 років, на ЕКГ інтервал PQ дорівнює 0,10 сек., тривалість комплексу QRS дорівнює 0,12 сек., шлуночковий комплекс помірно деформований, відзначається додаткова хвиля порушення («дельта»-хвиля). Раптово виник пароксизм суправентрикулярної тахікардії.

Який із препаратів переважніше використовувати для купіровання пароксизму?

А. Кордарон

B. Аденозін

C. Верапаміл

D. Новокаінамід

Е. Пропранолол

Схожі:

Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою: порушення ритму серця (екг). Основано та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол№1
Основано та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол№1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення першої...
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів -інтернів терапевтів за темою: порушення провідності (екг). Основано та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол№1
Основано та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол№1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення першої...
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Аг вважається ведучим фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця (іхс), інсультів, ниркової недостатності й атеросклеротичних...
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Аг вважається ведучим фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця (іхс), інсультів, ниркової недостатності й атеросклеротичних...
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою: Захворювання сердцево-судинноi системи у вагiтних
Патологiчнi порушення дiяльностi сердцево-судинноi системи в перименопаузальному перiодi
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні рекомендації для лікарів-інтернів терапевтів за темою: «Пароксизм альні порушення ритму та провідності серця» iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи