Методичні вказівки для лікарів-інтернів icon

Методичні вказівки для лікарів-інтернів




Скачати 181.26 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів-інтернів
Дата27.08.2012
Розмір181.26 Kb.
ТипДокументи







Методичні вказівки для лікарів-інтернів

«Інтерстиціальні нефрити

(етіологія, діагностика, тактика ведення пацієнтів).

Амілоїдоз»







Донецьк – 2008

Актуальність теми


Терміном «інтерстиціальні нефрити» визначають хвороби нирок, при яких канальці та інтерстицій є субстратом первинного ураження. В останні десятиріччя в клінічній нефрології підвищився інтерес до інтерстиціальних нефритів, що обумовлено їх широкою розповсюдженістю та зростанням захворюванності у осіб працездатного віку. Інтерстиціальні нефрити пов’язані з багатьма етіологічними факторами (медикаментозні, інфекційні, імунні, метаболічні, пов’язані з злоякісними новоутвореннями та ін.) з швидким прогрессуванням до ниркової недостатності. Відносна вивченість етіологічних факторів, частина з яких може бути встановлена та усунена (це насамперед стосується медикаментозних впливів та метаболічних порушень) з подальшим зворотним розвитком нефропатії, потребує від лікаря глибокого знання цієї групи хвороб нирок.

Амілоїдоз розглядають як групове поняття для позначення захворювань, відмітною ознакою яких є відкладення в тканинах і органах амілоїду. Серед органів-мішеней АА-амілоїдозу перше місце відводять ниркам, рідше уражаються печінка, селезінка і кишечник. В останні роки серед основних причин (понад 43%) розвитку вторинного Аа-амілоїдозу розглядають ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, псоріатичний артрит, пухлини, у т.ч. лімфоми, лімфогранулематоз і лімфосаркоми. Необхідно враховувати і зростаюче значення в структурі причин АА-амілоїдозу хронічних захворювань кишечнику - неспецифічного виразкового коліту і хвороби Крона. У той же час, хронічні гнійно-деструктивні процеси і туберкульоз серед причин розвитку АА-амілоїдозу відступають на другий план.

Загальна мета – вміти діагностувати інтерстиціальні нефрити, вторинний амілоїдоз нирок, призначати лікування.

Конкретна мета

Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

1. Виявити синдроми інтерстиціальних нефритів і вторинного амілоїдозу нирок.

1. Збирати й оцінювати скарги й анамнез, проводити фізикальне обстеження в хворих з патологією нирок (кафедра госпітальної терапії).

2. Поставити попередній діагноз, виявити ускладнення.

2. Розпізнавати синдроми, що вказують на патологію нирок (кафедра госпітальної терапії).

3. Скласти план обстеження хворого й інтерпретувати результати інструментальних і лабораторних досліджень.

3. Оцінювати результати лабораторних і інструментальних досліджень у клініці внутрішніх хвороб (кафедра госпітальної терапії).

4. Провести диференціальну діагностику інтерстиціальних нефритів, вторинного амілоїдозу нирок, сформулювати остаточний діагноз.


4. Виявляти головний синдром, при патології нирок (кафедра госпітальної терапії).

5. Призначити лікування в залежності від варіанту плину захворювання.

5. Застосовувати засоби симптоматич-ного лікування при гіпертензивному і набряковому синдромах (курс клінічної фармакології, кафедра госпітальної терапії).

6. Провести експертизу працездатності, визначити і провести профілактичні заходи хворим з амілоїдозом нирок, інтерстиціальними нефритами.


6.Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб.


Для того щоб ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте згідно з еталоном відповідей, інші вирішите самостійно.

Завдання № 1


У хворого П., 17 років через 3 тижні після вираженого переохолодження з'явилися набряки, нижніх кінцівок, одутлість обличчя по ранках, загальна слабість, сонливість, запаморочення, субфебрильна температура. АТ 120/70 мм рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 2,5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з.

Які скарги хворого найбільш характерні для захворювання нирок?

1. Запаморочення.

2. Набряки кінцівок і одутлість обличчя.

3. Субфебрильна температура.

4. Сонливість.

5. Загальна слабість.

Еталон відповіді:2.

Завдання № 2


У хворого М., 18 років в аналізі сечі: питома вага 1020, білок 3,5 г/л, глюкоза не виявлена, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з., циліндри гіалінові 0-1 у п/з. У пробі Нечипоренко: Л. – 0,25 х 106, Ер.-0,5х106.

Оцініть результати дослідження аналізу мочи і вкажіть патологічні зміни?

1. Глюкозурія.

2. Циліндрурія.

3. Лейкоцитурія.

4. Гематурія.

5. Протеинурія.

Еталон відповіді: 2.

Завдання № 3


Чоловік 40 років скарг не пред'являє. При обстеженні: АТ 130/80 мм рт.ст., в аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,8 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 10-12 у п/з., змінені.

Укажіть головний синдром?

1. Нефротичний.

2. Сечовий.

3. Больовий.

4. Гіпертензивний.

5. Гематурічний.

Еталон відповіді: 5.

Завдання № 4


У хворого П., 17 років через 2 тижні після ангіни з'явилися масивні набряки ніг, стегон, попереки, задишка, головний біль. АТ 140/90 мм рт.ст. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 7,4 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Встановлено діагноз гострого гломерулонефриту.

Які препарати показані хворому в першу чергу для лікування набрякового синдрому?

1. Тріампур перорально

2. Лазікс внутрішньовенно

3. Верошпирон перорально

4. Гіпотіазід перорально

5. Еналапрілат внутрішньовенно

Завдання № 5


У хворої М., 22 років набряки нижніх кінцівок, стегон, попереки. АТ 130/80 мм рт. ст. В аналізі крові: Ер-3,5 Т/л, Нв- 140 г/л. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 3,8 г/л, лейкоцити 2-3 у п/з., еритроцити 1-2 у п/з., змінені. Сечовина крові 5,0 ммоль/л. Загальний білок 50 г/л, холестерин 8 ммоль/л.

Визначити головний синдром?

1. Нефротичний.

2. Сечовий.

3. Анемічний.

4. Нефритичний.

5. Гіпертензивний.

Завдання № 6


У хворого Д., 43 років страждаючого більш 6 років ревматоїдним артритом розвився нефротичний синдром. При аускультації грудної клітки вислухується везикулярний подих, хрипів немає. Діяльність серця ритмічна ЧСС – 80 уд/хв., АТ 120/70 мм рт. ст. В заг. ан. сечі: пит. вага 1020, білок 10 г/л, лейкоцити одиничні в п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Загальний білок 45 г/л, холестерин 8 ммоль/л. Сечовина крові 7 ммоль/л. УЗД: нирки симетрично трохи збільшені в об'ємі, контури їх чіткі, рівні. Паренхіма обох нирок звичайної товщини. ЧЛС не розширені.

Яке інструментальне дослідження необхідно виконати хворому для уточнення діагнозу?

1. Нефробіопсію нирки.

2. Екскреторну уронефрографію.

3. Комп'ютерну томографію.

4. Сцинтіграфію нирок.

5. Ізотопну радіоренографію.

Завдання № 7


Хворий И., 45 років дорожний робітник, надійшов у клініку зі скаргами на набряки нижніх кінцівок, одутлість обличчя, головний біль, слабість. Спостерігається з приводу хронічного мембранозного гломерулонефриту 2 роки. У поточному році лікування по квитку непрацездатності 110 днів. Останні 3 роки артеріальна гіпертензія. АТ при огляді 170/120 мм рт. ст. В аналізі сечі: пит. вага 1025, білок 5,5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у препараті. Сечовина крові 17,0 ммоль/л. Загальний білок 50 г/л, холестерин 8 ммоль/л.

Проведіть експертизу працездатності?

1. Стійка втрата працездатності (підлягає оглядові в МСЕК).

2. Тимчасова втрата працездатності.

3. Працездатність збережена.

4. Непрацездатний по даній професії (підлягає тимчасовому переведенню на полегшену працю, яка не зв'язана з важким фізичним навантаженням).

5. Працездатність знижена тимчасово.

Література для самоконтролю


Інформацію, необхідну для заповнення знань вихідного рівня можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Діагностика і лікування внутрішніх хвороб / Під. ред. Ф.И. Комарова. - М.: Медицина.-1996.-Т.2.- С.267-272, 254,259-263.

  2. Білоусов Ю. Б., Мойсеєв В. И., Лепахін В. К. Клінічна фармакологія і фармакотерапія. - М.: Універсум, 1993. - С. 172-208.

  3. Наказ МОЗ України № 455 від 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.

Зміст навчання


Інформацію, необхідну для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Тареєва І.Є. Нефрологія (керівництво для лікарів), М.: Медицина, 1995.- т.2.- С. 101-108, 219-257.

  2. Козловська Л.В., Варшавський В.А., Чегаєва Т.В. та ін. Амілоїдоз: сучасний погляд на проблему // Практична нефрологія. - 1998. - №2. - С.16-23.

  3. Лекції за темою заняття.

  4. Граф логічної структури теми (Додатки 1, 2)

  5. Тактичні алгоритми (Додатки 3)

Теоретичні питання, що повинен засвоїти лікар-інтерн:


  1. Клінічна картина інтерстиціальних нефритів, вторинного амілоїдозу нирок.

  2. Діагностика інтерстиціальних нефритів і амілоїдозу нирок.

  3. Диференціальна діагностика з гострим і хронічним гломерулонефритом, гострим і хронічним пієлонефритом.

  4. Етіологія і патогенез інтерстиціальних нефритів, вторинного амілоїдозу нирок.

  5. Загальні принципи лікування інтерстиціальних нефритів та вторинного амілоїдозу нирок (немедикаментозні рекомендації і медикаментозна терапія при різних клінічних варіантах плину захворювань, показання до застосування і режими лікування).

  6. Первинна і вторинна профілактика, лікарсько-трудова експертиза при інтерстиціальних нефритах і вторинному амілоїдозі нирок.


Після засвоєння питань до теми пропонується переходити до рішення навчальних задач.

Навчальні задачі

Задача № 1


У хворого Д., 35 років протягом 7 років хвороба Бехтерєва. Наявність білка в аналізах сечі встановлено рік назад. Останні 2 тижні з'явилися набряки нижніх кінцівок. В аналізі сечі: питома вага – 1018, білок –5,6 г/л, лейкоцити – 0-1 у п/зор., еритроцити не виявлені. Сечовина 6,0 моль/л. Холестерин 9 ммоль/л. Запідозрений вторинний амілоїдоз нирок.

Яке з перерахованих досліджень допоможе підтвердити діагноз?

1. Біопсія нирки з фарбуванням зрізів Конго червоним.

2. Радіоізотопна радіоренографія.

3. Біопсія синовіальної оболонки одного з уражених суглобів.

4. Біопсія слизуватій шлунка.

5. УЗД нирок.

Задача № 2


У хворої Д., 45 років, що хворіє ревматоїдним артритом 7 років, вперше в аналізах сечі виявлені зміни: питома вага 1020, білок 0,36 г/л, лейкоцити 1-2, еритроцити 0-1. В аналізі крові гемоглобін 130, еритроцити 3,2. Набряки відсутні. АТ 120/80 мм рт.ст., сечовина крові 7,8 ммоль/л.

Укажіть основний синдром?

1. Сечовий.

2. Нефротичний.

3. Гіпертензивний.

4. Набряковий.

5. Нефритичний.

Задача № 3


Хворий П., 30 років страждає остеомієлітом близько 7 років. Лікування приймає нерегулярно, дозу глюкокортикоїдних гормонів регулює самостійно. Аускультативно над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, ЧСС 80 уд/хв, АТ 120/70 мм рт. ст. Місяць назад в аналізі сечі був виявлений білок 1,5 г/л, лейкоцити 0-1 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина 6 ммоль/л. Виконана біопсія нирки, був виявлений амілоїдоз.

Укажіть заходи вторинної профілактики амілоїдозу нирок?

1. Призначення імуностимуляторів.

2. Призначення антімалярійних засобів.

3. Адекватне лікування остеомієліту.

4. Плазмаферез.

5. Призначення глюкокортикоїдних гормонів

Задача № 4


Хворий К., 42 років, водій пред'являє скарги на головний біль. Артеріальна гіпертензія близько 2-х років. Спостерігається в травматолога з приводу остеомієліту стегнової кісти. Зміни в ан. сечі протягом року. При огляді шкірні покриви бліді. Над легенями везикулярний подих. Тони ритмічні, акцент 2-го тону над аортою, ЧСС 80 уд/хв, АТ 180/100 мм.рт.ст. Креатинін крові 0,3 ммоль/л. В ан.сечі: пит. вага 1005, білок 1,6г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити змінені 10-15 у п/з.

Яку тактику необхідно обрати лікареві-терапевтові в даній ситуації?

1. Хворий повинний бути оглянутий у ЛКК із продовженням лікування амбулаторно по квитку непрацездатності.

2. Хворий повинний бути спрямований на ЛКК для наступного переводу на полегшену працю.

3. Хворий повинний бути виписаний для продовження амбулаторного лікування.

4. Хворий повинний бути виписаний з відділення до праці.

5. Хворий повинний бути спрямований на ЛКК, а потім - МСЕК.

Задача № 5


Хворий С., 55 років, скаржиться на появу набряків нижніх кінцівок. Протягом 5 років страждає неспецифічним виразковим колітом. Аускультативно над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна 80 уд/хв, АТ 120/70 мм рт.ст В заг. ан. крові: ер. - 4,0 Т/л, Нв-120 г/л, Л.- 4,5 М/л, ШОЕ 27 мм/годину. В аналізі сечі: питома вага 1022, білок 8,5 г/л, лейкоцити 0-1 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Загальний білок крові 70г/л. Сечовина крові 5,5 ммоль/л. УЗД: нирки звичайної форми і розмірів, ЧЛС не розширені. При вивченні біоптата нирки при світловій мікроскопії після фарбування Конго червоним визначаються аморфні злегка еозинофільні маси в мезангії і поблизу судинного пучка, уздовж тубулярних базальних мембран дистальних канальців і петлі Генле. Відсутня проліферація мезангіальних клітин, не стовщена базальна мембрана клубочку.

Ваш діагноз?

1. Вторинний амілоїдоз нирок.

2. Мембранозний гломерулонефрит.

3. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит.

4. Мезангіальний проліферативний гломерулонефрит.

5. Мієломна нефропатія.

Задача № 6


Хворий Н., 45 років, що страждає ревматоїдним артритом, надійшов зі скаргами на набряки нижніх кінцівок. Набряки і головний біль з'явилися близько 2-х тижнів назад, в останні дні приєдналося запаморочення. Однократно на висоті головного болю знепритомнів, були клоничні судороги. Загальмований, на питання відповідає односкладово. Аускультативно над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, акцент 2 тони на аорті ЧСС – 50 уд/хв., АТ 190/120 мм.рт.ст. В заг. ан. сечі: пит. вага 1020, білок 10,5 г/л., лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина 6 ммоль/л. Огляд очного дна - ознаки ангіопатії сітчастих оболонок очей.

Яке ускладнення розвилося в хворого?

1. Геморагічний інсульт.

2. Набряк мозку.

3. Набряк легень.

4. Набряк сітчастих оболонок.

5. Напад епілепсії.

Задача № 7


Хворий С., 55 років хворіє понад 30 років фіброзно-кавернозним туберкульозом. Стан задовільний. Набряків немає. Над легенями ослаблений подих, сухі розсіяні хрипи. У нижніх відділах праворуч подих ослаблений. Діяльність серця ритмічна, ЧСС 80 уд/хв., АТ 120/80 мм рт.ст. В заг. ан. сечі: пит. вага 1020, білка ні, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина крові 6 ммоль/л.

Укажіть заходи первинної профілактики розвитку вторинного амілоїдозу нирок?

1. Лікування легеневого туберкульозу.

2. Профілактичне призначення делагілу.

3. Профілактичне призначення унітіолу.

4. Профілактичне призначення преднізолону.

5. Профілактичне призначення уроантисептиків.

Еталон відповіді: 1.

Задача № 8


У хворого М., 45 років який довгостроково страждає на ревматоїдний артрит розвинувся нефротичний синдром. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук. Аускультативно подих везикулярний. Діяльність серця ритмічна 80 уд/хв, АТ 120/70 мм рт.ст. В заг. ан. сечі: пит. вага 1020, білок 10 г/л, лейкоцити ед. у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина крові 6 ммоль/л, креатинін крові 0,09 ммоль/л. УЗД: нирки симетрично трохи збільшені в об’ємі, контури їх чіткі, рівні. Паренхіма обох нирок звичайної товщини. ЧЛС не розширені.

Яке інструментальне дослідження необхідно виконати хворому для уточнення діагнозу?

1. Ізотопну радіоренографію.

2. Екскреторну уронефрографію.

3. Комп'ютерну томографію.

4. Сцинтіграфію нирок.

5. Біопсію слизуватих ясен з наступним фарбуванням.

Еталон відповіді: 5.

Задача № 9


У хворого М., 45 років, що страждає хворобою Крона з'явилися набряки нижніх кінцівок. В заг. ан. сечі: пит. вага - 1022, білок 5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити одиничні в п/з. Сечовина крові 5 ммоль/л.

Яке інструментальне дослідження показане хворому?

1. Нефробіопсія і фарбування зрізів тканини Конго червоним.

2. Протеїнограма крові.

3. Протеїнограма сечі.

4. Внутрішньовенна уронефрографія.

5. Сонографія нирок.

Задача № 10


Хворий М., 68 років спостерігається в нефролога з приводу вторинного амілоїдозу нирок на фоні осередкового туберкульозу легень. Надійшов у відділення зі скаргами на набряки нижніх кінцівок. Температура тіла 36,5о С. Над легенями везикулярний подих. Тони серця ритмічні, голосні, ЧСС 66 уд/хв., АТ 110/70 мм.рт.ст. Живіт безболісний. Нирки не пальпуються. В аналізі сечі: питома вага 1008, білок 8,3 г/л, лейкоцити 3-5 у п/з., еритроцити 1-2 у п/з. Сечовина крові 7,6 ммоль/л. Холестерин крові 12 ммоль/л, загальний білок 55 г/л.

Укажіть головний синдром?

1. Нефротичний.

2. Нефритичний.

3. Гіпертензівний.

4. Уремічний.

5. Гіпертермічний.

Задача № 11


Хворий Р., 50 років, страждає хронічним остеомієлітом кіст гомілки протягом 5 років. Над легенями везикулярний подих. Тони серця ритмічні, голосні ЧСС -76 уд/хв., АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт безболісний. Нирки не пальпуються. В заг. ан. сечі: пит. вага 1017, білок 4,5 г/л, лейкоцити 2-3 у п/з., ерітроцити 5-6 у п/з. Сечовина 7 ммоль/л, креатинін 0,07 ммоль/л. Загальний білок крові 60 г/л. Холестерин крові 8 ммоль/л.

Які заходи первинної профілактики необхідно використовувати, щоб уникнути розвитку вторинного амілоїдозу нирок?

1. Профілактичне призначення антибіотиків.

2. Профілактичне призначення делагілу.

3. Оперативне і консервативне лікування хронічного остеомієліту.

4. Профілактичне призначення колхіцину.

5. Профілактичне призначення преднізолону.

Задача № 12


Хворий С., 38 років страждає понад 12 років на вірусний хронічний активний гепатит. Близько 2 років назад вперше виялено зміни в ан.сечі (білок – 0,03 г/л, Л- 1-2 у п/зор., Ер – до 5 в п/зор, змінені, цилиндри гіалінові, до 10 в п/зор.), останні 6 місяців скаржиться на виделення великої кількості сечі (до 3 л/доб), в заг.ан.крові білок – 0,06 г/л, Л – 5-6 у п/зор., Ер – 3-5 в п/зор, змінені, цилиндри гіалінові, до 1/2 п/зор. в пр.Зимницького встановлена низька питома вага сечі – 1,001-1,003.

Ваш попередный діагноз?

  1. Гострий гломерулонефрит

  2. Хронічний інтерстиціальний нефрит

  3. Хронічний пієлонефрит

  4. Хронічний гломерулонефрит

  5. Нирковий нецукровий діабет

Задача № 13


Хвора К., 72 років, протягом двох місяців приймала нестероїдні протизапальні препарати та бісептол. При обстеженні температура тіла 37,4оС. В ан.сечі – протеїнурія до 0,8 г/л, циліндри гіалінові, восковідні до цілого п/зор. В заг.ан.крові: Ер. – 3,9 Т/л, Нв – 126 г/л, ШОЕ – 32 мм/год. Сечовина крові – 9,6 ммоль/л, АТ – 160/100 мм рт.ст.

Ваш попередній діагноз?

  1. Інтерстиціальний нефрит.

  2. Хронічний гломерулонефрит.

  3. Хронічний пієлонефрит.

  4. Гіпертонічна хвороба.

  5. Гострий гломерулонефрит.

Задача № 14


Хвора В., 69 років надійшла в нефрологічне відділення з діагнозом інтерстиціальний нефрит. Хворіє протягом 2-х місяців. Об-но: стан задовільний, в легенях дихання везикулярне, діяльність серця ритмічна, ЧСС – 76 уд/хвил., АТ 160/100 мм рт.ст., , живіт безболісний, набряків нема. В ан.сечі: білок – 0,8 г/л, Л – 3-4 в п/зор., Ер. – змінені ½ п/зор., циліндри гіалінові, зернисті до цілого п/зор.

Які профілактичні заходи необхідно запровадити в даному випадку?

  1. Строгий контроль ан.сечі при призначення нестероїдниї протизапальних препаратів та антибіотиків.

  2. Профілактичне призначення преднизолону.

  3. Профілактичне призначення делагілу.

  4. Профілактичне призначення антигістамінних препаратів.

  5. Профілактичне призначення уроантисептиків.

Задача № 15


Хвора К., 42 років, викладач в технікумі поступила в нефрологічне відділення з приводу інтерстиціального нефриту. Хворіє 2 місяці. Об-но: стан задовільний, в легенях дихання везикулярне, діяльність серця ритмічна, тони приглушені, ЧСС – 76 уд/хвил., АТ 160/90 мм рт.ст., , живіт безболісний, набряків нема. В ан.крові: Ер. – 3,8 Т/л, Нв – 126 г/л, Л – 6,4 Г/л, ШОЕ – 30 мм/год. В ан.сечі: питома вага – 1010, білок – 0,8 г/л, Ер. – змінені ½ п/зор., циліндри гіалінові, восковідні, зернисті до цілого п/зор. Сечовина крові – 9,6 ммоль/л.

Проведіть експертизу працездатності даної хворої?

  1. Хвору потрібно направити на ЛКК для продовження лікування за лікарняним листком до 4 місяців.

  2. Хвора може бути виписан для амбулаторного лікування.

  3. Перевести хвору на легку працю.

  4. Хвора непрацездатна, признати інвалідом 2 групи.

  5. Хвора може бути виписана до праці.



Короткі методичні вказівки до роботи інтернів на практичному занятті



Лікарі-інтерни беруть участь у ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається вихідний рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності проводиться корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих по темі заняття: опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення й інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, рішення питань тактики, профілактики, лікарсько-трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача, що здійснює корекцію умінь і навичок що навчаються. По закінченні курації проводиться клінічний аналіз хворих по темі заняття. Куратори доповідають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача.

Далі проводиться підсумковий тестовий контроль. Підводяться підсумки заняття, оголошуються результати контролю знань-умінь.

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час

Мін

Учебние пособія

Место проведенія занятий

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих за темою заняття

30

Історії хвороби, листки призначень, журнал передачі важко хворих.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання по темі

Навчальна кімната

3

Курація хворих

90

Історії хвороби, дані лабораторних та інструментальних досліджень

Палати

4


Клінічний розбір

155

Історії хвороби, графи, алгоритми, таблиці, схеми

Палати, навчальні кімнати

5

Підсумковий тестовий контроль

15

Тести для підсумкового контролю

Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10

Навчальні кімнати.


У зв'язку з рубіжним і підсумковим тестовим контролем, що проводяться на кафедрі запропоновано для рішення низка тестів (додаток 4).

Додаток 4

Підсумковий тестовий контроль

Тест № 1


У хворого Д., 60 років, уперше виникли набряки нижніх кінцівок, задишка, слабість. Температура нормальна. Дизурічних порушень немає. Спостерігається з приводу лімфогранулематозу. Над легенями везикулярний подих. Тони серця ритмічні, голосні, ЧСС - 66 уд/хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт безболісний. Нирки не пальпуються. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 5,5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина крові – 6,0 ммоль/л. УЗД нирок: нирки звичайної форми, розмірів і положення, ЧЛС не розширені.

Ваш попередній діагноз?

А. Вторинний амілоїдоз нирок.

В. Хронічний гломерулонефрит.

С. Гострий пієлонефрит.

D. Интерстиціальний нефрит.

Е. Гострий гломерулонефрит.

Тест № 2


Хворий П., 50 років, хворіє на лімфогранулематоз 2А стадії. Над легенями везикулярний подих. Тони серця ритмічні, голосні 66 у хвилину, АТ 110/70 мм.рт.ст. Живіт безболісний. Нирки не пальпуються. Через півроку після комбінованого лікування (хіміотерапія і спленектомія), в аналізах сечі встановлені зміни: питома вага 1017, білок 0,15 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з. На підставі проведеної нефробіопсії установлений вторинний амілоїдоз нирок типу АА.

Призначити патогенетично обґрунтоване лікування?

А. Колхіцин.

В. Ліпостабіл.

С. Ацикловір.

D. Бензбромарон.

Е. 6-меркаптопурин.

Тест № 3


Хворий М.. 30 років, скаржиться на набряки нижніх кінцівок. Спостерігається у фтизіатра з приводу туберкуломи легені. Зміни в аналізі сечі з'явилися окло 2 місяців назад. Від оперативного лікування відмовляється. Стан задовільний. Над легенями везукулярний подих. Тони серця збережені, ЧСС – 80 уд/хв., АТ 120/80 мм рт.ст. Живіт безболісний. В заг. ан.сечі: пит. вага 1020, білок 5,5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з, еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина 5 ммоль/л. Холестерин 7 ммоль/л. УЗД: нирки звичайних розмірів, форми і положення, ЧЛС не розширені.

Яка тактика ведення хворого?

А. Призначення глюкокортикоідних гормонів.

В. Спостереження в динаміці.

С. Оперативне лікування основного захворювання.

D. Санаторно-курортне лікування на питних курортах.

E. Призначення протитуберкульозного лікування.

Тест № 4


Хворий С., 59 років страждаючий на деформуючий остеоартроз з приводу болі в суглобах приймав понад 2 місяці нестероїдні протизапальні препарати. В ан.сечі: білок – 0,7г/л, циліндри гіалінові, зернисті до ½ п/зор., АТ 160/100 мм рт.ст., температура тіла до 37,6оС, сечовина крові – 9,8 ммоль/л. Госпітализований з попереднім діагнозом інтерстиціальний нефрит.

Яка тактика ведення даного хворого?

  1. Призначити антибактеріальні препарати.

  2. Відмінити нестероїдні протизапальні препарати.

  3. Призначити аналгін.

  4. Призначити делагіл.

  5. Призначити колхіцін.



Схожі:

Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
Методичні вказівки до семінарських занять для лікарів-інтернів І року навчання за спеціальністю “Внутрішні хвороби”/ Укладачі: Л....
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів 2 циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за фахом „Педіатрія
Педіатрія: Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за фахом „Педіатрія” (перший рік навчання)/ Нагорна Н. В., Острополець...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за фахом „Педіатрія
Педіатрія: Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за фахом „Педіатрія” (Друга частина )/ Нагорна Н. В., Острополець...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина»
Педіатрія: Методичні вказівки до практичних занять лікарів-інтернів за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина»/ Н. В....
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки на тему «Діабетична стопа» для студентів старших курсів (спеціальність 110101 лікувальна справ) лікарів-інтернів, лікарів хірургів
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру дк №2365 від 05. 12. 2005 р
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки до практичних занять для лікарів-курсантів передатестаційного циклу «дитяча кардіоревматологія»
Методичні вказівки призначені для лікарів-курсантів дитячих кардіревматологів та лікарів-педіатрів, що проходять передатестаційний...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи