Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою




НазваМетодичні вказівки для лікарів-інтернів за темою
Дата27.08.2012
Розмір164 Kb.
ТипДокументи




Методичні вказівки

для лікарів–інтернів за темою:

„Інфекції сечової системи. Хронічний пієлонефрит.

Диференційний діагноз, лікування.

Основні принципи антибактеріальної терапії.

Амбулаторний нагляд та противорецидивна терапія. Нефролітіаз”







Донецьк – 2008

Актуальність теми


Пієлонефрити – одни з найбільш розповсюджених запальних захворювань нирок. Пієлонефрити займають друге місце по частоті після хронічних гломерулонефритів серед діалізних хворих і пацієнтів, які потребують трансплантації нирки. Вони характеризуються переважно ураженням лоханочної системи і паренхіми нирок..

Найчастіше хронічні пієлонефрити протягом багатьох літ можуть протікати латентно в зв'язку з чим пацієнти звертаються за медичною допомогу тільки при розвитку ниркової недостатності або артеріальної гіпертензії. Актуальною є рання діагностика, активне виявлення захворювання і тривале лікування. Успішна терапія загострень і тривале багаторічне профілактичне лікування, допомагають поліпшити медичний, соціальний і трудовий прогноз.

З усіх урологічних захворювань нирок нирково-кам'яна хвороба складає 30-45%, причому захворюваність у Донбасі постійно зростає, а рецидиви конкрементів у найближчі роки після хірургічного видалення каменів складають 68-70 %. Нирково-кам'яна хвороба залишається «хірургічним» захворюванням. Актуальною з погляду терапевта є рання діагностика, лікування і профілактика вторинного пієлонефриту, артеріальній гіпертензії і хронічній нирковій недостатності.

^ Загальна мета уміти діагностувати пієлонефрити і нирково-кам'яну хворобу, призначати лікування.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

1.Виявити синдроми пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби на підставі скарг, даних анамнезу, об'єктивного обстеження хворого.

1.Збирати й оцінювати скарги й анамнез, проводити фізикальне обстеження в хворих з патологією нирок (кафедра госпітальної терапії).

2. Поставити попередній діагноз.

2. Виділити головний синдром при захворюваннях нирок (кафедра госпітальної терапії).

3. Скласти план інструментального і лабораторного дослідження хворого; інтерпретувати їхні результати.

3. Інтерпретувати результати лабораторного дослідження в хворих з патологією нирок (кафедра госпітальної терапії).

4. Провести диференціальну діагностику пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби з іншими захворюваннями внутрішніх органів, сформулювати остаточний діагноз.

4. Розпізнавати синдроми, що вказують на патологію нирок (кафедра госпітальної терапії).

5. Призначити лікування пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби в залежності від клінічних особливостей захворювання і розвинених ускладнень.

5. Вибирати групи засобів етіологічного, патогенетичного і симптоматичного лікування хвороб нирок (курс клінічної фармакології).

6. Провести вторинну профілактику пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби, експертизу працездатності.

6.Провести експертизу працездатності в клініці внутрішніх хвороб.


Для того щоб ви могли усвідомити, чи відповідає вихідний рівень ваших знань і умінь необхідному пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте згідно з еталоном відповідей, який наведено нижче, інші вирішіть самостійно.

Завдання № 1


Хворий З., 28 років скаржиться на головний біль, задишку, набряки гомілок і стегон, зменшення кількості сечі до 500 мл. В аналіз крові: Ер - 5,2Т/л, Нв -130 г/л, холестерин - 7,8 ммоль/л, сечовина - 5,2 ммоль/л. В аналізі сечі: питома вага 1021, білок 5,44 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити змінені 5-6 у п/з., циліндри гіалінові 2-3 у п/з. Артеріальний тиск 100/70 мм. рт.ст.

1. Укажіть головний синдром?

1.1. Нефротичний.

1.2. Сечовий.

1.3. Гіпертензивний.

1.4. Інтоксикаційний.

1.5. Нефритичний.

2. Яка група препаратів показана хворому?

2.1.Антагоністи альдостерону.

2.2.Петльові діуретики.

2.3.Тіазидні діуретики.

2.4.Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

2.5.Тіазідоподібні діуретики.

Еталони відповідей: 1.1, 2.2.

Завдання № 2


У хворого К., 20 років в аналізі сечі були встановлені наступні зміни: питома вага 1024, білок 4,5 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити змінені 10-15 у п/з., гіалінові і еритроцитарні циліндри 5-6 у п/з.

Укажіть варіант протеінурії?

1. Ортостатична.

2. Клубочковая.

3. Інфраренальна.

4. Супраренальна.

5. Канальцева.

Завдання № 3


Хворий Н., 28 років скаржиться на набряки нижніх кінцівок, набряки під очами, задишку при незначному фізичному навантаженні, головний біль, запаморочення і загальну слабкість. Близько 3-х тижнів назад переніс ангіну. Набряки з'явилися спочатку на обличчі, потім на нижніх кінцівках і прогресивно збільшувалися.

Яка з визначених скарг хворого є більш характерною для захворювання нирок?

1. Запаморочення.

2. Набряки обличчя і нижніх кінцівок.

3. Задишка.

4. Слабкість.

5. Головний біль.

Завдання № 4


Хворий А., 45 років, гірник пред'являє скарги на головний біль. Артеріальна гіпертензія близько 2-х років. Зміни в ан. сечі протягом 5 років. При огляді шкіра бліда. Над легенями везикулярний подих. Тони ритмічні, акцент 2-го тону над аортою, 80уд/хвил., АД 180/100 мм рт. ст. Креатинін крові 0,3 ммоль/л. В ан. сечі: пит.вага 1025, білок 1,6 г/л, лейкоцити 1-2 у п/з., еритроцити змінені 10-15 у п/з..

Яку тактику необхідно обрати лікареві-терапевтові в даній ситуації?

1. Хворий повинний бути оглянутий у ЛК із продовженням лікування амбулаторно по листу непрацездатності.

2. Хворий повинний бути направлений на ЛКК для наступного переведення на полегшену працю.

3. Хворий повинний бути виписаний для продовження амбулаторного лікування.

4. Хворий повинний бути виписаний з відділення до праці.

5. Хворий повинний бути направлений на ЛКК, а потім - МСЕК.

Завдання № 5


Підліток Е., 15 років скарг не пред'являє. Температура 36,4оС. Стан задовільний. Над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, ЧСС – 80 уд/хв., АТ 110/70 мм рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,02 г/л, лейкоцити усе поле зору, еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина крові 6,0 ммоль/л. За даними УЗД зміни структури і порожнинної системи нирок і сечового міхура не виявлені.

Яке дослідження допоможе уточнити характер лейкоцитурії?

1. Двостаканна проба.

2. Екскреторна уронефрографія.

3. Комп'ютерна томографія.

4. Цистоскопія.

5. Ретроградна пієлографія.

Література для самоконтролю


Інформацію, необхідну для поповнення знань вихідного рівня можна знайти в наступних літературних джерелах:

1. Діагностика і лікування внутрішніх хвороб. Під. ред. Ф.І. Комарова, М.: Медицина.-1996.-Т.2.- С.283-292, 339-348.

2. Білоусов Ю. Б., Мойсеєв В. І., Лепахін В. К. Клінічна фармакологія і фармакотерапія. - М.: Универсум, 1993. - С. 172-208.

3.Наказ МОЗ України № 455 від 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.

Зміст навчання


Інформацію, необхідну для засвоєння знань-умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

1. Пиріг Л.А. Хронічний пієлонефрит (етіологія, патогенез, діагностика, лікування) // Лікуванння та діагностика.-1998.-№3.-З10-15.

2.Тареєева І.Є. Нефрологія (керівництво для лікарів). - М.: Медицина, 1995.- Т.2.-С.109-140, 331-355.

3. Люлько А.В. Пієлонефрит. – К., Здоров'я, 1989. – С.89-114.

4. Лопаткін Н.А., Шабад А.Л. Урологічні захворювання нирок у жінок.- М., Медицина, 1985.-С.89-114, 167-220.

5.Лекції по темі.

6.Граф логічної структури теми (Додаток 1).

7. Тактичний алгоритм (Додаток 2).

Теоретичні питання, що повинне засвоїти лікар-інтерн:


  1. Клінічна картина гострого, хронічного пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби в залежності від локалізації запального процесу і конкрементів у сечових шляхах.

  2. Діагностика і лікування хронічних пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби.

  3. Диференціальна діагностика із гострим і хронічним гломерулонефритом, вторинним амілоїдозом нирок, нефропатією вагітних.

  4. Етіологія і патогенез пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби.

  5. Загальні принципи лікування пієлонефритів і нирково-кам'яної хвороби (немедикаментозні рекомендації і медикаментозна терапія при різних клінічних варіантах перебігу захворювань, показання до застосування і режими лікування, показання до оперативного лікування).

  6. Вторинна профілактика, лікарсько-трудова експертиза при пієлонефритах і нирково-кам'яної хворобі.


Після засвоєння питань до теми ознайомтеся переходьте до рішення навчальних задач.

Навчальні задачі

Задача №1


Хвора В., 23 років, надійшла в клініку зі скаргами на постійні болі ниючого характеру в поперековій області, підвищення температури до субфебрильних цифр. Артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст., в аналізі сечі питома вага 1025, білок 0,08 г/л, лейкоцити 20-30 у п/з., еритроцити 1-2 у п/з., змінені. Сечовина крові 6,0 ммоль/л.

Укажіть головний клінічний синдром?

1. Сечовий.

2. Гіпертермічний.

3. Нефротичний.

4. Уремічний.

5. Гіпертензивний.

Еталон відповіді:1.

Задача № 2


У хворої К., 36 років, після переохолодження з'явилися часті хворобливі позиви і різі при сечовипусканні, болі в надлобковій області. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,06 г/л, лейкоцити 10-15 у п/з., еритроцити 2-3 у п/з., змінені. УЗД: нирки звичайної, форми і положення, ЧЛС не розширені. Стінки сечового міхура гладкі, «торочкуваті».

Про що свідчать зміни, які були отримані при лабораторних і інструментальних дослідженнях?

1. Про пухлини сечового міхура.

2. Про уротуберкульоз.

3. Про хронічний пієлонефрит.

4. Про гострий цистит.

5. Про вторинний амілоїдоз нирок.

Еталон відповіді: 4.

Задача 3


У хворої К., 28 років, з'явився біль у поперековій області ліворуч з іррадіацією в пахову область, нудота, блювота, тричі відходила сеча бурого кольору. В аналізі сечі питома вага 1022, білок 0,22 г/л, Л –до 10 у п/з, Ер незмінені 30-40 у п/з.

Для якого захворювання характерні зазначені зміни в аналізі сечі?

1. Для гострого апендициту.

2. Для нападу жовчнокам'яної хвороби.

3. Для гострого гломерулонефриту.

4. Для гострого аднекситу.

5. Для нападу нирково-кам'яної хвороби.

Еталон відповіді: 5.

Задача 4


Хворий П., 18 років надійшов у клініку по лінії військкомату для обстеження. Скарг не пред'являє. При огляді стан задовільний. Над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, тони голосні, ЧСС 76, АТ 120/80 мм рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1025, білок 0,04 г/л, лейкоцити до 1/2 поля зору, еритроцити 0-1 у п/з.

Які додаткові методи дослідження повинні бути проведені для встановлення джерела лейкоцитурии?

1. Двостаканна проба.

2. Проба Нечипоренко.

3. Проба Зимницького.

4. Цистоскопія.

5. Ізотопна радіоренографія.

Задача № 5


Хворий П., 53 років страждає хронічним пієлонефритом. Пред'являє скарги на болі тупого характеру в поперековій області по обидва боки. При огляді над легенями вислухується везикулярний подих. Тони серця ритмічні, 74 у хвилину. АТ 120/80 мм. рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1021, білок 0,14 г/л, лейкоцити 10-15 у полі зору, еритроцити 0-1 у п/з.

Які групи лікарських препаратів можуть бути використані для лікування хворого?

1. Імунодепресанти.

2. Глюкокортикоїдні гормони.

3. Нестероїдні протизапальні засоби.

4. Уроантісептики.

5. Імуномодулятори.

Еталон відповіді: 4.

Задача 6


Вагітна Д., 18 років у терміну 10 тижнів звернулася зі скаргами на болі в поперековій області, прискорене сечовипускання, різі. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,09 г/л, лейкоцити 1/2 поля зору.

Які лікарські групи препаратів можуть бути призначені пацієнтці для лікування?

1. Фторхінолони.

2. Напівсинтетичні пеніциліни.

3. Препарати піпемідинової кислоти.

4. Тетрацикліни.

5. Левоміцетин.

Задача № 7


У хворого М., 15 років, уперше після переохолодження з'явилася загальна слабість, підвищення температури до 38о С, озноб, біль у поперековій області ліворуч, різі при сечовипусканні. В аналізі сечі: питома вага 1024, білок 0,12 г/л, лейкоцити до 1/2 у полі зору, еритроцити незмінені 1-2 у полі зору.

Ваш попередній діагноз?

1. Гострий пієлонефрит.

2. Гострий гломерулонефрит.

3. Хронічний гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом, загострення.

4. Туберкульоз нирок.

5. Хронічний пієлонефрит.

Задача № 8


Хворий П., 45 років, спостерігається протягом 5 років із приводу хронічного пієлонефриту. В даний час виписаний з нефрологичного відділення, де перебував в зв'язку з загостренням захворювання, що протікало з підвищенням температури до 37,5о С, слабістю, дизурічними розладами. В аналізі сечі: питома вага 1024, білок 0,06 г/л, лейкоцити 10-15 у полі зору, еритроцити не виявлені.

Коли після виписки зі стаціонару хворий може бути спрямований для санаторно-курортного лікування?

1. Після нормалізації аналізів сечі.

2. Відразу ж після виписки зі стаціонару.

3. Через 2 тижні.

4. Через рік.

5. Через 2 місяці.

Задача № 9


Хворий Д., 75 років скаржиться на постійні болі в поперековій області по обидва боки, підвищення температури до 37,1о С, слабість. Епізодично спостерігається різке посилення болю в правій поперековій області, з'являються різі при сечовипусканні, прискорені позиви, іноді відходить сеча бурого кольору. Біль вщухає після відходження дрібних одиничних конкрементів. Аналогічні стани спостерігаються близько 5 років. В аналізах сечі протягом цього часу виявляли білок 0,1г/л, лейкоцити до цілого поля зору. В останні півроку стало підвищуватися АД до 160/100 мм. рт. ст. За даними УЗД в балії правої нирки визначається група дрібних конкрементів розмірами 2-6мм, ЧЛС по обидва боки не розширені. Сечовина крові 5 ммоль/л.

Сформулюйте остаточний діагноз?

1. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення ХНН І. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

2. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення ХНН 0. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

3. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення. Блокована конкрементом права нирка.

4. Хронічний пієлонефрит, ускладнений форникальною кровотечею, ХНН 0.

5. Хронічний гломерулонефрит, гематуричний варіант, ХНН 0.

Задача № 10


Хворий Л., 53 років, водій, що перебуває на лікуванні в нефрологічному відділенні з діагнозом: хронічний пієлонефрит, ХНН 1, симптоматична гіпертензія. Скаржиться на головний біль, запаморочення, слабість, спрагу, що ниє біль у поперековій області з 2-х боків. Підвищення АТ протягом 5-х років до 200/100 мм рт. ст. Блідий. Над легенями везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна 80 уд/хв., акцент 2 тони на аорті, АТ 180/100 мм рт. ст. Ан.сечі: пит. вага 1010, білок 0,06 г/л, лейкоцити 10-15 у п/з., еритроцити 0-1 у п/з.. Сечовина крові 12 ммоль/л, креатинин 0,148 ммоль/л.

Проведіть експертизу працездатності?

1. Працездатність збережена.

2. Працездатність непохитно втрачена.

3. Працездатність знижена.

4. Працездатність тимчасово втрачена.

Задача11


Хворий С., 52 років, скаржиться на постійній біль у поперековій області по обидва боки, підвищення температури до 37,5ос, слабість. Спостерігалися епізоди відходження дрібних конкрементів. Спостерігається в нефролога й уролога близько 10 років. В останні півроку підвищується АТ до180/100 мм рт.ст. За даними УЗД в балії правої нирки визначається група дрібних конкрементів розмірами 2-6 мм, чашечно-лоханочні системи по обидва боки не розширені. Сечовина крові 5 ммоль/л.

Сформулюйте остаточний діагноз?

1. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення ХНН1. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

2. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення ХНН 0. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

3. СКХ, хронічний вторинний пієлонефрит, загострення. Блокована конкрементом права нирка.

4. Хронічний пієлонефрит, ускладнений форникальною кровотечею, ХНН 0.

5. Хронічний гломерулонефрит, гематуричний варіант, ХНН 0.

Задача12


Хвора В., 25 років, скарг не пред'являє. При огляді артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст., в аналізі сечі питома вага 1021, білок 0,09 г/л, лейкоцити 40-50 у поле зору, еритроцити 0-1 у поле зору. Сечовина крові 5,2 ммоль/л.

Який головний синдром свідчить про патологію нирок?

1. Уремічний.

2. Нефротичний.

3. Сечовий.

4. Гипертензивний.

5. Нефритичний.

Задача13


Пацієнт Р., 48 років, пред'являє скарги на підвищення температури до 37,4о С. Загальний стан задовільний. Периферичних набряків немає. Над легенями везикулярний подих. Тони серця ритмічні, голосні 66 у хвилину, АД 110/70 мм. рт. ст. Живіт безболісний. Печінка у края реберної дуги. Нирки не пальпуються. В ан. сечі: уд. вага 1021, білок 0,09 г/л, лейкоцити до 1/2 у поле зору, еритроцити 0-1 у поле зору незмінені. УЗД: нирки звичайної форми, положення і розмірів, ЧЛС не розширені. Запідозрено хронічний пієлонефрит.

З якими захворюваннями варто проводити диференціальну діагностику?

1. Хронічним гломерулонефритом.

2. Пухлиною нирки.

3. Хронічним уретритом.

4. Вторинним амілоїдозом нирок.

5. Гострим гломерулонефритом.

Задача14


При профобстеженні в хворого М., 20 років в аналізі сечі виявлені зміни: питома вага сечі 1018,білок 0,02 г/л, лейкоцити ціле поле зору.

Яке дослідження сечі допоможе диференціювати джерело лейкоцитурії?

1. Проба Нечипоренко.

2. Двостаканна проба.

3. Проба Зимницького.

4. Проба Реберга-Тареєва.

5. Проба Амбурже.

Задача15


Хворий М., 43 років сталевар, надійшов у клініку зі скаргами на ниючій біль в поперековій області по обидва боки, головний біль, слабкість, сухість у роті та спрагу. Спостерігається з приводу хронічного пієлонефрита близько 10 років. У поточному році лікування по листку непрацездатності 110 днів. Останні 3 роки артеріальна гіпертензія. АТ при огляді 170/120 мм. рт. ст. В аналізі сечі виявлені наступні зміни: пит. вага 1010, білок 0,06, лейкоцити 20-30 у п/з., еритроцити одиничні в препараті. Сечовина крові 18 ммоль/л.

Проведіть експертизу працездатності?

1. Стійка втрата працездатності (підлягає оглядові в МСЕК).

2. Тимчасова втрата працездатності.

3. Працездатність збережена.

4. Непрацездатний по даній професії (підлягає тимчасовому переводу на полегшену працю, не зв'язану з гіпертермією).

5. Працездатність знижена тимчасово.

Задача16


Хворий Б., 49 років скаржиться на ниючій біль в поперековій області по обидва боки, головний біль. Спостерігається в нефролога з дитинства з приводу хронічного пієлонефриту. Останні 3 роки артеріальний тиск підвищується до 180/120 мм. рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1015, білок 0,6 г/л, лейкоцити 1/2 поля зору, еритроцити 0-1 у п/з. Сечовина крові 10,5 ммоль/л.

Які курорти показані хворому?

1. Не показані ніякі.

2. Курорти з хлоридно-натрієвими водами.

3. Грязьові курорти.

4. Кліматичні курорти.

5. Курорти з питними мінеральними водами.

Короткі методичні вказівки до роботи лікрів-інтернів на практичному занятті


Лікарі-інтерни беруть участь у ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

На початку заняття шляхом тестового контролю визначається вихідний рівень знань-умінь лікарів-інтернів. При необхідності здійснюється корекція знань-умінь викладачем.

Потім лікарями-інтернами здійснюється курація хворих по темі заняття: опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення й інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, рішення питань тактики, профілактики, лікарсько-трудової експертизи. Лікарі-інтерни працюють самостійно під контролем викладача, що здійснює корекцію умінь і навичок що навчаються. По закінченні курації проводиться клінічний розбір хворих по темі заняття. Куратори доповідають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-інтернів під керівництвом викладача.

Далі проводиться підсумковий тестовий контроль. Підводяться підсумки заняття, оголошуються результати контролю знань-умінь.

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час

Мін

Навчальні посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення що надійшли і важких хворих

30

Історії хвороби, листки призначень, журнал передачі важко хворих.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання по темі

Навчальна кімната

3

Курація хворих

90

Історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень

Палати

4

Клінічний розбір

155

Історії хвороби, графи, алгоритми, таблиці, схеми

Палати, навчальні кімнати

5

Підсумковий тестовий контроль

15

Тести для підсумкового контролю

Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10

Навчальні кімнати.



У зв'язку з рубіжним і підсумковим тестовим контролем на кафедрі, як приклад, наводяться для рішення ряд тестів (Додаток 3).

Додаток № 3

Підсумковий тестовий контроль

Тест № 1


Хвора М., 42 років надійшла в клініку зі скаргами на спрагу, слабкість, нудоту і блювоту. Вважає себе хворою близько 5 років, коли вперше з'явився двосторонній біль у поперековій області. Виявлено дрібні конкременти нирок. Протягом останнього років підвищення АТ до 180/120 мм. рт. ст В аналізі сечі питома вага 1005, білок 0,12 г/л, лейкоцити 20-30 у поле зору, еритроцити 2-3 у поле зору. Сечовина крові 42,3 ммоль/л. УЗД: праворуч визначається одиничний конкремент діаметром до 2 див без порушення уродинаміки, ліворуч ЧЛС не розширені, конкременти не визначаються.

Виберіть раціональну лікувальну тактику?

А. Програмний гемодіаліз з перспективою трансплантації нирки.

В. Пієлолітотомія.

С. Антибактеріальна терапія.

D. Літотрипсія.

Е. Стентування (деблокування нирки).

Тест № 2


На 7-й день після інтенсивного переохолодження в хворого М., 29 років з'явився тупий біль у поперековій області по обидва боки і підвищення температури до 37,4о С. В аналізі сечі: питома вага 1022, білок 0,09 г/л., лейкоцити до цілого поля зору, еритроцити 1-2 у полі зору, артеріальний тиск 120/80 мм. рт. ст. Сечовина крові 5,5 ммоль/л.

Ваш попередній діагноз?

А. Хронічний пієлонефрит.

В. Хронічний пієлонефрит, загострення.

С. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром.

D. Гострий цистит.

E. Гострий пієлонефрит.

Тест № 3


У хворого П., 30 років встановлений діагноз хронічного пієлонефриту в стадії загострення. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,12 г/л, лейкоцити 1/2 поля зору. Сечовина крові 7,0 ммоль/л.

Призначіть лікування?

А. Антітромбоцитарні засоби.

В. Антибактеріальні засоби.

С. Нестероїдні протизапальні препарати.

D. Імуномодулятори.

E. Глюкокортикоїдні гормони.

Тест № 4


Хвора А., 56 років скаржиться на періодичний нападобразний біль в поперековій області ліворуч з іррадіацією в пахову область, частє сечовипускання, підвищення температури до 37,5о С. Близько 10 років тому вперше з'явилися інтенсивні болі в поперековій області ліворуч. За даними УЗД виявлений дрібний конкремент у балії лівої нирки діаметром до 1 см. В останні 5 років підвищується АТ до 170/100 мм. рт. ст. В аналізі сечі: питома вага 1025, білок 0,25, лейкоцити 40-50 у п/з., еритроцити 1-2 у п/з. Сечовина крові 8,5 моль/л. УЗД: у проекції балії лівої нирки визначається ехопозитивне утворення діаметром до 1,5 див. ЧЛС не розширені.

Поставте остаточний діагноз?

А. СКХ, вторинний хронічний пієлонефрит, загострення ХПН 0. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

В. Хронічний пієлонефрит, загострення, ХПН 1. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

С. СКХ, вторинний хронічний пієлонефрит, загострення, ХПН 1. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

D. СКХ, вторинний хронічний пієлонефрит, загострення, ХПН 2. Симптоматична артеріальна гіпертензія.

E. СКХ, конкремент лівого сечоводу, вторинний хронічний пієлонефрит, загострення, ХПН 0.

Тест № 5


Хворий П., 16 років, скаржиться на болі і різі на початку сечовипускання. В аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,03 г/л, лейкоцити усе поле зору, еритроцити 1-2, незмінені в п/з. Сечовина крові 5,0 ммоль/л. Двостаканна проба: 1-я порція: питома вага 1023, білок 0,03, лейкоцити усі поле зору, еритроцити не виявлені, 2-я порція: питома вага 1023, білка ні, Л - 2-3 у поле зору, еритроцити не віявлені. АТ 120/70 мм рт.ст. За даними сонографічного дослідження зміни ЧЛС не виявлено.

Ваш остаточний діагноз?

А. Цистит

В. Гострий пієлонефрит.

С. Гострий гломерулонефрит.

D. Полікістоз нирок.

E. Уретрит.

Тест № 6


При виконанні двостаканної проби у пацієнта М., 18 років віявлені наступні зміни: у 1-й порції сечі віявлені лейкоцити до 1/2 поля зору, уретральні нитки, у 2-й порції лейкоцити 2-3 у поле зору.

Ваш попередній діагноз?

А.Туберкульоз нирки.

В. Уретрит.

С.Гострий гломерулонефрит.

D. Гострий пієлонефрит.

Е. Цистіт.

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів 2 циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Це супроводжується формуванням помутнінь. Офтальмоскопічно помутніння здаються чорними, але при дослідженні на щл виявляється їхнє...
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів-інтернів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи