Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою icon

Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою




Скачати 274.08 Kb.
НазваМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Дата27.08.2012
Розмір274.08 Kb.
ТипДокументи





Методичні вказівки для лікарів – інтернів терапевтів за темою:

методи обстеження ХВорих з ревматичними захворюваннями. Лабораторна біохімічна, імунологічна діагностика.

рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження серця і СУГЛОБІВ. Ехокардіографія.


Донецьк - 2008

Актуальність теми


Ревматологічні захворювання відносяться до найбільш розповсюдженої патології та по частоті виникнення знаходяться на другому місті після серцево-судинних хвороб. Так, в 2003 році розповсюдження ревматологічних захворювань серед населення України склала 9676,9 випадків на 100 тис. населення. Їх особистість – системне ураження та часте вовлеченіе в патологічний процес багато органів та систем: серцево-судинної, травної, нервової, та інших, що дозволяє віднести ревматологію к мультидисциплінарної галузі медицини. Враховуючи це, кожен лікар, будь-якої спеціальності зустрічається з ревматологічними захворюваннями і проблемами вибору методів обстеження та діагностики.


^ Загальна мета - вміти обстежувати хворих на ревматологічні захворювання.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

вміти:

^

1. Виділити на основі скарг, анамнезу і об'єктивного обстеження основні клінічні синдроми ревматичних захворювань

1. Збирати й оцінювати скарги й анамнез, проводити фізикальне обстеження хворих (кафедра госпітальної терапії)

^

2. Скласти план лабораторних методів обстеження: загальноклінічних, біохімічних, имунологічних та інтерпретувати отримані результати.

2. Визначити необхідний обсяг і послідовність лабораторних методів дослідження й оцінити їхні результати (кафедра госпітальної терапії)

^

3. Скласти план інструментальних методів обстеження та інтерпретувати отримані результати.

3. Визначити необхідний обсяг і послідовність інструментальних методів дослідження й оцінити їхні результати (кафедра госпітальної терапії)



^ ЗАДАЧИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ

Для того щоб з'ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань і умінь необхідному, пропонується виконати ряд завдань. Правильність рішення завдання 1 перевірте за еталоном відповідей, приведеному нижче, інші вирішите самостійно.


ЗАВДАННЯ 1

Хворий М. 40 років довгостроково працює з вібруючими механізмами, скаржиться на порушення чутливості пальців, поколювання, побіління, посиніння пальців рук на холоді і при хвилюванні. Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Пульс задовільних властивостей. Запідозрено вібраційну хворобу.

Який синдром мається в хворого?

  1. Синдром Рейно

  2. Синдром Дреслера

  3. CREST – синдром

  4. Синдром вегетативних порушень

  5. Астенічний синдром

Еталон відповіді А

ЗАВДАННЯ 2

Хворий М. 40 років довгостроково працює з вібруючими механізмами, скаржиться на порушення чутливості пальців, поколювання, побіління, посиніння пальців рук на холоді і при хвилюванні. Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Пульс задовільних властивостей. Запідозрено вібраційну хворобу.

Як можна об’єктивизувати ураження мікроциркуляторного русла?

  1. Провести холодову пробу

  2. Провести теплову пробу

  3. Провести пробу з ходьбою

  4. Провести динамометрію

  5. Провести термографію

ЗАВДАННЯ 3

Хвора С., 25 років, звернулася до лікаря зі скаргами на зміну шкіри в поперековій області. Інших скарг не пред'являє. Об'єктивно: на шкірі поперекової області мається ділянка гіперпігментованой шкіри з явищами атрофії, щільним, безболісний, розміром 4 на 2 см. Над легенями ясний звук, везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, тони ясні, АТ 125/80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'яка, безболісний, сліпа кишка гурчить. Загальний аналіз крові: Нв 140 г/л, Ер. 4,2 Т/л, Л 6,1 Г/л, ШОЕ 10 мм/г. Загальний аналіз сечі 150 мл, ясно-жовта, відносна щільність 1025, білок, глюкоза не виявлені, Л 2-4 у п/зр, Ер 1-0 у п/зр, циліндрів немає.

Який синдром мається в хворий?

  1. Шкірний

  2. Паранеопластичний

  3. Анемічний

  4. Сечовий

  5. Гіпертензивний

ЗАВДАННЯ 4

Хвора С., 25 років, звернулася до лікаря зі скаргами на зміну шкіри в поперековій області. Інших скарг не пред'являє. Об'єктивно: на шкірі поперекової області мається ділянка гіперпігментованой шкіри з явищами атрофії, щільним, безболісний, розміром 4 на 2 см. Над легенями ясний звук, везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, тони ясні, АТ 125/80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'яка, безболісний, сліпа кишка гурчить. Загальний аналіз крові: Нв 140 г/л, Ер. 4,2 Т/л, Л 6,1 Г/л, ШОЕ 10 мм/г. Загальний аналіз сечі 150 мл, ясно-жовта, відносна щільність 1025, білок, глюкоза не виявлені, Л 2-4 у п/зр, Ер 1-0 у п/зр, циліндрів немає.

Оціните загальний аналіз крові:

  1. Норма

  2. Підвищена ШОЕ

  3. Анемія

  4. Лейкоцитоз

  5. Лейкопенія

ЗАВДАННЯ 5

Хвора С., 25 років, звернулася до лікаря зі скаргами на зміну шкіри в поперековій області. Інших скарг не пред'являє. Об'єктивно: на шкірі поперекової області мається ділянка гіперпігментованой шкіри з явищами атрофії, щільним, безболісний, розміром 4 на 2 см. Над легенями ясний звук, везикулярний подих. Діяльність серця ритмічна, тони ясні, АТ 125/80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'яка, безболісний, сліпа кишка гурчить. Загальний аналіз крові: Нв 140 г/л, Ер. 4,2 Т/л, Л 6,1 Г/л, ШОЕ 10 мм/г. Загальний аналіз сечі 150 мл, ясно-жовта, відносна щільність 1025, білок, глюкоза не виявлені, Л 2-4 у п/зр, Ер 1-0 у п/зр, циліндрів немає.

Виберіть патологічні зміни в аналізі сечі:

  1. Змін немає

  2. Л 2-4 у п/зр

  3. Ер 1-0 у п/зр

  4. Відносна щільність 1025

  5. Немає циліндрів

ЗАВДАННЯ 6

Хворий М. 20 років, скаржиться на виражену слабість, болі у всіх групах м'язів, жар у тілі. Занедужав тиждень тому. Близько 1,5 років тому відзначав часті ангіни, що довгостроково протікають, що супроводжувалися болями в суглобах. Об'єктивно: Температура 38,5 гр. У легенях подих везикулярне. Границі серця: права - правий край грудини, верхня- 3 ребро, ліва на 1 см кнутри від лівої срединноключичной лінії. Діяльність серця ритмічна, на верхівці посилений 1-й тон, після другого тону додатковий тон, після якого вислухується убутний шум, інтенсивність якого наростає перед першим тоном. ЧСС 75 у хв. Живіт м'який. Печінка в краю реберної дуги Суглоби зовні не змінені

Оціните границі серця

  1. Норма

  2. Розширені вправо

  3. Розширені вліво

  4. Розширені нагору

  5. Розширені вліво і нагору

ЗАВДАННЯ 7

Хворий М. 20 років, скаржиться на виражену слабість, болі у всіх групах м'язів, жар у тілі. Занедужав тиждень тому. Близько 1,5 років тому відзначав часті ангіни, що довгостроково протікають, що супроводжувалися болями в суглобах. Об'єктивно: Температура 38,5 гр. У легенях подих везикулярне. Границі серця: права - правий край грудини, верхня- 3 ребро, ліва на 1 см кнутри від лівої срединноключичной лінії. Діяльність серця ритмічна, на верхівці посилений 1-й тон, після другого тону додатковий тон, після якого вислухується убутний шум, інтенсивність якого наростає перед першим тоном. ЧСС 75 у хв. Живіт м'який. Печінка в краю реберної дуги Суглоби зовні не змінені

Як оцінити мелодію серця?

  1. Мітральний стеноз

  2. Мітральна недостатність

  3. Аортальний стеноз

  4. Аортальна недостатність

  5. Норма

ЗАВДАННЯ 8

Хворий М. 20 років, скаржиться на виражену слабість, болі у всіх групах м'язів, жар у тілі. Занедужав тиждень тому. Близько 1,5 років тому відзначав часті ангіни, що довгостроково протікають, що супроводжувалися болями в суглобах. Об'єктивно: Температура 38,5 гр. У легенях подих везикулярне. Границі серця: права - правий край грудини, верхня- 3 ребро, ліва на 1 см кнутри від лівої срединноключичной лінії. Діяльність серця ритмічна, на верхівці посилений 1-й тон, після другого тону додатковий тон, після якого вислухується убутний шум, інтенсивність якого наростає перед першим тоном. ЧСС 75 у хв. Живіт м'який. Печінка в краю реберної дуги Суглоби зовні не змінені

Чим Ви поясните болі в м'язах?

  1. Прояв інтоксикації

  2. Іррадіація суглобного болю

  3. Запальна поразка м'язів

  4. Запалення сухожиль

  5. Атрофія м'язів



^

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОПОВНЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ


  1. Ю. І. Децик Пропедевтика внутрішніх хвороб // Київ, 1998.-С.123-200, 467-481.

  2. А.А.Чиркин и др. Диагностический справочник терапевта, Минск .- 1994, с. 214-221.

  3. Диагностика и лечение внутренних болезней / Под редакцией Ф.И. Комарова, М.: Медицина, 1996.- с.485-496.

  4. Приказ МОЗ Украины № 455 от 13.11.01.- Баланс.-2002.-№1-2.-С.43-50.



^

ЗМІСТ НАВЧАННЯ


1 Теоретичні питання

  1. Провідні кліничні синдроми у ревматології.

  2. Загальнокліничні методи обстеження.

  3. Біохімічні методи обстеження.

  4. Імунологічні методи обстеження.

  5. Рентгенологічні методи обстеження.

  6. Морфологічні методи обстеження.

  7. Крітерії функціональної недостатньості суглобів.

2. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ (див.ДОАТОК 1)


^ 3. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

  1. Ревматические болезни (руководство для врачей) / под ред. В.А. Насоновой, Н.В.Бунчука. М. “Медицина” – 1997г. – С. 257-294.

    1. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Клиническая диагностика болезней суставов. –Донецк.– 1998г.

    2. Лекція за темою.

Додаткові:

  1. Браунвальд Е. Внутренние болезни. - М.: Медицина, 1995. - Т.7 - С. 384 – 529.
^

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ


АЛГОРИТМИ (Дів. Додаток 2)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛІЙ НАВЧАННЯ

ЗАДАЧА 1

Жінка 32 р. захворіла гостро 2 місяці тому після ангіни. З’явились болі в суглобах міжфалангових, потім в правому колінному, слабість, температура 37,8, ранкова скутість. Після прийому саліцилатів біль і припухання зменшились, температура нормалізувалась. При фізичному обстеженні внутрішніх органів аптологічних змін не виявлено. Суглоби міжфалангові, п’ястофалангові припухлі, малорухомі, припухлий і гарячий на дотик правий колінний суглоб, починається атрофія міжкісткових м’язів кисті. Ан. крові: лейк – 9,4 Г/л, ШЗЕ – 40 мм/год, ДФА – 0,480, СРБ +++.

Що з наведеного можна очікувати у хворої при обстеженні?

А. Реакція Ваалер – Роуза 1:128.

В. латекс - тест 1:20.

С. АСЛО – 300 од.

Д. Фібріноген 6,4 г/л.

Е. Протромбин 59%
^

Еталон відповіді А


ЗАДАЧА 2.

Жінка 32 р. захворіла гостро 2 місяці тому після ангіни. З’явились болі в суглобах міжфалангових, потім в правому колінному, слабість, температура 37,8, ранкова скутість. Після прийому саліцилатів біль і припухання зменшились, температура нормалізувалась. При фізичному обстеженні внутрішніх органів аптологічних змін не виявлено. Суглоби міжфалангові, п’ястофалангові припухлі, малорухомі, припухлий і гарячий на дотик правий колінний суглоб, починається атрофія міжкісткових м’язів кисті.

Ан. крові: лейк – 9,4 Г/л, ШЗЕ – 40 мм/год, ДФА – 0,480, СРБ +++. Реакція Ваалер – Роуза 1:128.

При рентгенологічному дослідженні в процесі перебігу захворювання у хворої можливі:

А. Виникнення крайових узур.

В. Звуження суглобової щілини.

С. Підвивихи пєястнофалангових суглобів.

Д. Зникннення суглобової щілини.

Е. Остеопроз епіфізів.

Ф. Крайові остеофіти.

ЗАДАЧА 3.

Хвора 30 р. скаржиться на задуху прифізичкому навантаженні, біль в ділянці надчерев’я, та у лівому підребер’ї.

Об-но: окремі геморагії на шкірі передпліч. Температура субфебрильна з позноблюванням, серце збільшено вліво, протодіастолічний шум у другому міжребір’ї з права від грудини і в точці Боткіна – Ерба. Печінка збільшена на 2 см, пальпується болюча селезінка.

Ан. крові: Ер – 2,8 Т/л, Нв – 100 г/л, Лейк – 4,0 Г/л, ШЗЕ – 60 мм/год.

Що найбільш ймовірно виявляється у таких хворих?

А. Сечовий синдром.

В. LE – клітини.

С. Підвищення титру АСЛО.

Д. М’які нашарування на клапанах при Ехо КГ.

Е. Тромбоцитопенію.

Задача 4.

Хворий 22 р. захворів гостро в 12 р. З’явилися біль припухання в променево – зап’ястному суглобі, температура тіла 37,8 С. Потім у патологічний процес були залучені і інші суглоби рук і ніг. Лікування гормонами покращило стан, але з’явились набряки. Після відміни гормонів стан погіршився, періодично підвищувалась температура тіла.

Об-но: хворий скутий, виснажений, блідий. Обличчя одутловате. Доступні пальпації лімфатичні вузли збільшені. Всі суглоби рук і ніг потовщені, деформовані, з мінімальною рухливістю. Згинаючі контрактури ліктьових і колінних суглобів, анкілоз променево-зап’ястних суглобів. Збільшені печінка і селезінка.

Для даного захворювання характерні всі наведені ознаки, окрім:

1. Суглобового синдрому.

2. Спленомегалії.

3. Лімфаденопатії.

4. Васкулітів.

5. Пропасниці.

6. Високого титру ревматоїдного фактору.

7.Гіперурікемії.

Задача 5.

Хворий 45 р. хворіє протягом 10 р. Скарги на біль у попереково-крижовому відділі хребта при фізичному навантаженні, в шийному та грудному відділах особливо під час кашлю, біль в кульшовому і колінному суглобах.

Об-но: тулуб фіксований в положенні згинання вперед з опущеною вниз головою. Атрофія сідничних м’язів. Рентгенографія хребта: остеопороз хребців, закостення повздовжніх зв’язок.

Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Туберкульозний спондиліт.

В. Ревматоїдний артрит.

С. Анкілозуючий спондилоартрит.

Д. Остеоартроз.

Е. Синдром Стилла.

^

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ


Практичне заняття починається з участі лікарів - інтернів в ранковій конференції. Заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага інтернів на важких хворих. Підсумок підводить завідувач кафедрою.

Далі шляхом тестового контролю визначається початковій рівень підготовки інтернів до практичного заняття.

Самостійна робота інтернів під керівництвом викладача включає: курацію тематичних хворих (опитування, огляд, фізикальне обстеження хворих, знайомство з даними обстеження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, вирішення питань тактики, профілактики, лікувально-трудової експертизи); вирішення ситуативних задач, роботу в операційній, перев'язувальній.

Після закінчення самостійної роботи інтернів проводиться її аналіз і корекція. Клінічний розбір тематичних хворих включає доповідь інтернів про скарги хворих, анамнез, дані лабораторних і інструментальних досліджень, диференціальний діагноз, остаточний діагноз (включаючи і супутні захворювання) і ускладнення. Інтерни обговорюють лікування, питання тактики, невідкладної терапії, профілактики, лікувально-трудової експертизи, реабілітації тематичних хворих.

В кінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль. Роботи інтернів оцінюються, обговорюються результати. Підводиться підсумок заняття.

^

Технологічна карта практичного заняття

Етапи

Час (мін.)

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

Засоби навчання

Устаткування

1

Участь в ранковій конференції

30

Хворі, історії хвороби

Слайдоскоп

Конф. зал

2.

Визначення початкового рівня підготовки до заняття

20

Тести

Учбова кімната

3.

Самостійна робота інтернів:

- курація хворих


- вирішення ситуативних задач,

- робота в операційній, перев'язувальній

245

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, ситуативні задачі.

Палати, учбова кімната,


операційна,

перев'язувальна

4.

Аналіз і корекція самостійної роботи інтернів

45

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень, таблиці, графи, схеми, алгоритми.

Слайдоскоп, діапроектор

Палати, уч. кімнати

5

Підсумковий тестовий контроль

Обговорення і підведення підсумків заняття..

20

Тести

^

Уч. кімнати




Додаток 1

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ «МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ В РЕВМАТОЛОГІЇ»
















СКАРГИ




АНАМНЕЗ




^ ДАННІ ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ





^ ПРОВІДНИЙ КЛІНІЧНИЙ СИНДРОМ




























система дихання




серцево-судина система




суглоби




шкіра та слизові оболонки




м’язи





П^ ОПЕРЕДНІЙ КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ




ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ





^ КЛІНІЧНІ ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ




БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ




І^ МУНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ




ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ





^ ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА





ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ


Додаток 2

^ АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИЧНОГО ПОШУКУ В РЕВМАТОЛОГІЇ

ВЕДУЧИЙ СИНДРОМ




^ УРАЖЕННЯ М’ЯЗІВ




УРАЖЕННЯ ШКІРИ




УРАЖЕННЯ СУГЛОБІВ




біль

больова чутливість при доторканні




прокси

мальна м’язова слабкість




скулова ерітема




маскопо

дібне обличчя




періорбі

тальний набряк




недефор

муючий артрит




ранкова та стартова скутість,

ульнарна девіація,

п/ш ревматоідні вузлики





ревматична поліміалгія




системний червоний вовчак




поліміозит




системна склеродермія




ревматоїдний артрит





^ ЛАБОРАТОРНІ ДАННІ

↑ШОЕ, антинуклеарні АТ,

LE-кл, ↑КФК, ↑альдолази,

↑трансаміназ.




^ ТРИАДА ЕЛЕКТРОГРАФІЧНИХ ОЗНАК




спонтанні фібріляції та

позитивні

гострі хвилі збільшення

спонтанної активності при введенні електрода




поліфазні короткі потенціали під час довільних скорочень




високочастотні

повторні розряди незвичайної форми під час механічної стимуляції




^ БІОПСІЯ КОНТРАЛАТЕРАЛЬНОГО М’ЯЗУ




ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ ПОЛІМІОЗИТУ



^

Підсумковий тестовий контроль


1 ВАРІАНТ

ТЕСТ № 1.

Хвора 28 р скаржиться на сухий кашель, задуху, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі.

Об-но: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, дефігурація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, тони серця ослаблені систолічний шум над верхівкою.

При рентгеноскопії легень виявлені міждольові потовщення плеври, збільшення лівого шлуночка. Ан. крові: Ер – 2,8Т/л, Лейк – 3,3 Г/л, ШЗЕ – 72 мм/год.

Ан. сечі: білок 1,65 г/л, Ер – 8 – 10 у полі зору, гіалінові циліндри – 4 – 5 у полі зору.

Що з наведенного є характерним для захворювання на яке страждає хвора?

  1. Звуження ниркових артерій при ангіографії.

  2. Антинуклеарний фактор у крові.

  3. Активні лейкоцити в сечі.

  4. Остеоліз нігтьових фаланг.

  5. Антиген НLА В 27 в крові.

ТЕСТ № 2.

Яке з наведенних тверджень є вірним відносно ревматоїдного фактору?

  1. С – ат до змінених імуноглобулінів.

  2. Виробляється активованими Т – лімфоцитами.

  3. Його наявність вказує на ураження внутрішніх органів.

  4. Ніколи не виявляється у здорових людей.

  5. Виявляється у деяких хворих на хворобу Бехтєрєва.

ТЕСТ № 3.

Для якого з наведенних захворювань є найбільш характерною виявлена при морфологічному дослідженні синовіальної оболонки суглоба проліферація клітин синовії з тинкоподібним їх розташуванням по відношенню до нашарувань фібрину?

  1. Подагрична артропатія.

  2. Ревматичний артрит.

  3. Інфекційний артрит.

  4. Ревматоїдний артрит.

  5. Остеоартроз.

ТЕСТ №4.

Хворій П. встановлений діагноз остеоартрозу. Що з наведенного найбільш характерно для цього захворювання?

  1. Підшкірні вузлики над кістковими виступами.

  2. Захворювання призводить до кісткового анкілозу.

  3. Деформація пальців кисті у вигляді гудзикової петлі.

  4. Деформація суглобів в наслідок кісткових розростань.

  5. Ураження серця у вигляді міокардитичного кардіосклерозу.

ТЕСТ №5.

Хворому К. проводиться обстеження. Попередній діагноз Подагра. Який метод остаточно підтверджує цій діагноз?

  1. Мікроскопія синовіальної рідини.

  2. Визначення вмісту сечової кислоти в крові.

  3. Рентгенографія ураженних суглобів.

  4. Біопсія синовіальної оболонки.

  5. Визначення вмісту сечової кислоти в добовій сечі.

ТЕСТ №6

Хворий 45 років занедужав гостро після переохолодження 5 днів тому. З'явилися інтенсивні болі в правій половині грудної клітки, зв'язані з актом подиху, температура 38,5 гр. з ознобом, задишка що прогресує. Об'єктивно: дифузійний ціаноз, права половина грудної клітки відстає в акті подиху, позаду тупість від середньої третини лопатки донизу і попереду від 4 ребра. Тут же різко ослаблений подих, хрипи не вислухуються. Ліва границя серця на 1,5 см уліво від СКЛ, верхня 3 ребро, права не визначається. Тони ясні, тахікардія. АТ 105/70 мм рт. ст. Органи черевної порожнини без особливостей.

Який додатковий метод досліджень необхідно виконати?

  1. Рентгенографія органів грудної порожнини

  2. Загальний аналіз крові і біохімічний аналіз крові

  3. Електрокардіографія

  4. Ехокардіографія

  5. УЗД внутрішніх органів

ТЕСТ №7

Хворий Р. 29 років протягом 2,5 місяців відзначає підвищення температури по вечорах з ознобом і пітливістю, слабість, головний біль, серцебиття, задишку. Температура до 39-40ос з великими коливаннями. 2 тижня назад – різкі болі в лівій половині живота, здуття живота. Об'єктивно: блідий, пульсують сонні артерії. Границі серця розширені вліво. На верхівці короткий систолічний шум без іррадіації, на аорті ослаблений 2 тон, уздовж лівого краю грудини протодіастолічний шум. Пульс високий, швидкий. Живіт м'який, хворобливий у лівому підребер'ї. Селезінка не пальпірується, печінка на 1,5 см виступає з-під реберної дуги, чуттєва. У крові: Нв 85 г/л, Ер. 100 Т/л, Л 14 Г/л, е-1, п-6, с-80, л-11, м-2. ШОЕ 36 мм/г.

Який додатковий метод дослідження Ви призначите в першу годину перебування в стаціонарі?

  1. Проба Зимницького

  2. Толста крапля і мазок крові

  3. Посів крові на стерильність і чутливість до антибіотиків

  4. Печінкові проби

  5. Титр Антистрептолізина-О

ТЕСТ №8

Хвора Ш., 50 років, скаржиться на біль у дрібних і великих суглобах кінцівок, обмеження рухів, ранкову скутість, болі в області серця, задишку при фізичному навантаженні, приступи ядухи по ночах, набряки ніг. Суглоби турбують близько 12 років. Стан важке, акроцианоз, ЧДР 28 у хв., пульс аритмічний 125-140 у хв., дефіцит пульсу 35-40 у хв., границі серця зміщені уліво. На верхівці систолічний і діастолічний шуми. Печінка +6 см, набряки ніг. Дрібні суглоби кистей деформовані, колінні припухлі.

Ваш діагноз?

A. Ревматоїдний артрит: поліартрит, активність 2, ФН 2, з поразкою внутрішніх органів: ендокардит – комбінований мітральний порок, миготлива аритмія, тахісистолічна форма Н2Б.

B. Ревматоїдний артрит: поліартрит, активність 2, ФН 2, дифузійний міокардит Н2Б.

C. Ревматоїдний артрит: активність 2, ФН 2, з поразкою серця: миготлива аритмія, Н2Б.

D. Ревматоїдний артрит: поліартрит, активність 2, ФН 2. Супутній: ІХС: стенокардія напруги ФК2 , миготлива аритмія, тахісистолічна форма Н2Б.

E. Ревматоїдний артрит: поліартрит, з поразкою внутрішніх органів: мітральний порок, екстрасистолічна аритмія, Н2Б.

ТЕСТ №9

Хворий Ю, 32 років, скаржиться на ниючу, майже постійний біль у колінних суглобах, ранкову скутість, підвищення температури до 37,6 гр. Хворіє близько 3 років, стан поступовий погіршується. Колінні суглоби припухлі, хворобливі при пальпації, шкіра гіперемована. Загальний аналіз крові Л. 10,2 М/л, ШОЕ 19 мм/г, реакція Ваалера-Роузе 1:256, при рентгенографії колінних суглобів епіфізарний остеопороз, звуження суглобних щілин.

Ваш діагноз:

A. Ревматоїдний артрит: поліартрит, серопозитивний, активність 2 ст., рентгенстадія 3, ФН1.

B. Ревматоїдний артрит: олігоартрит, серопозитивний, активність 1 ст., рентгенстадія 2, ФН1.

C. Ревматоїдний артрит: поліартрит, активність 1 ст., рентгенстадія 2, ФН1.

D. Ревматоїдний артрит: моноартрит, серопозитивний, активність 1 ст., рентгенстадія 2, ФН1.

E. Ревматоїдний артрит: поліартрит, серонегативний, активність 2 ст., ФН1.

ТЕСТ №10

Хворий В. 19 років, занедужав гостро, скаржиться на болі, що крутять, у колінних, гомілковостопних, променево-зап’ястних суглобах, болі локалізуються поперемінно то в одному то в іншому суглобі, біль супроводжується набряком і почервонінням шкіри над суглобом. В анамнезі часті ангіни. Об'єктивно: Стан задовільний. Правий колінний суглоб трохи збільшений, болісний при пальпації, шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик, рухи обмежені через біль. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Запідозрений ревматизм, ревматичний поліартрит.

Який лабораторний показник, що вказує на наявність стрептококової інфекції треба призначити?

  1. Титр антистрептолізину – О

  2. Ревматоїдний фактор

  3. ЛЕ клітки

  4. СРБ

  5. ШОЕ



^

підсумковий Тестовий контроль


2 ВАРІАНТ

ТЕСТ № 1

Хворий М. 59 років, лікувався з приводу ГРВІ амбулаторно, однак, після незначного поліпшення, стан знову став погіршуватися: підвищилася температура до 39 гр. з ознобом, наростала слабість, з'явився кашель, на початку сухий, а потім із гнійним харкотинням із прожилками крові, підсилилася задишка. Об'єктивно: Стан важке. ЧДР 28 у хв. Над легенями з двох сторін маються ділянки притупленно-тімпанічного звуку, що чергуються з притупленням, над цими ділянками подих ослаблений, маються дрібно-пухирчасті хрипи. Діяльність серця ритмічна, ЧСС 120 у хв., АТ 130/70 мм рт. ст. З боку органів черевної порожнини без змін. Поверхневі вени нижніх кінцівок розширені, звиті, пальпація них хвороблива. На рентгенограмі легень: на тлі розкиданих інфільтративних тіней розміром 3-4 см із двох сторін маються тонкостінні порожнини 2-2.5 см у діаметрі, без рівня рідини.

Як оцініть рентгенографічні зміни?

  1. Бронхоектази

  2. Ехінококоз легень

  3. Периферичний рак легень

  4. Двостороння деструктивна пневмонія

  5. Фіброз легеневої тканини («Стільникова легеня»)

ТЕСТ № 2

Хворий М. 44 років, скаржиться на слабість, задишку, підвищення температури до 37,5 гр., болі у великих суглобах. Суглоби зовні не змінені. У легенях праворуч нижче кута лопатки притуплення перкуторного звуку, ослаблене подих, вологі хрипи. Діяльність серця прискорена, границі серця розширені в усі сторони, тони приглушені, на верхівці систолічний шум. Печінка + 2 см, пальпірується чуттєвий полюс селезінки. Набряків немає. Аналіз крові: Ер.2,3 Т/л, Нв 75 г/л, Л. 18 Г/л е-1, п-20, с-67, м-2, л-10, ШОЕ 28 мм/год

Ваш попередній діагноз?

A. Сепсис: з поразкою серця, легень, печінки, селезінки

B. Гострий сепсис: лівостороння нижнедольова пневмонія, інфекційний ендокардит, недостатність мітрального клапана Н1. Гепато-лієнальний синдром, анемія

C. Гострий сепсис: лівостороння нижнедольова пневмонія, дифузійний міокардит Н1. Гепато-лієнальний синдром

D. Сепсис: інфекційний ендокардит, недостатність мітрального клапана Н1.

E. Гострий сепсис: лівостороння нижнедольова пневмонія, дифузійний міокардит Н1. Гепато-лієнальний синдром, анемія

ТЕСТ № 3

Хворий И., 38 років, шахтар, 2 тижня тому назад упав на ліве коліно, з тих пір турбує біль і поступово наростаюча припухлість суглоба. Об'єктивно: Лівий колінний суглоб збільшений в обсязі, контури його згладжені, шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик, визначається симптом балотації надколінка. При рухах суглобах хрускіт. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Запідозрений посттравматичний артрит.

Який додатковий метод дослідження необхідний?

  1. Сцінтиграфія суглоба

  2. Ультразвукове дослідження суглоба

  3. Термографія суглоба

  4. Біопсія синовіальної оболонки

  5. Рентенографія суглоба


ТЕСТ № 4

Хвора П., 35 років, інженер, скаржиться на болі в колінних, ліктьових, пястно-фалангових і міжфалангових суглобах, обмеження рухів, ранкову скутість, оніміння кінчиків пальців, слабість, підвищення температури. Суглоби турбують близько 2 років, останнє загострення почалося тиждень назад після переохолодження. Стан середньої ваги, шкірні покриви бліді, пахвові, шийні лимфоузлы до 2-2,5 см. Температура 37,6 гр. В області ІІ-І пястно-фалангових суглобів і міжфалангових суглобів III-IV пальців правої кисті деформація, рухи обмежені. У легенях везикулярний подих. Границі серця: права - правий край грудини, верхнє 3 ребро, ліва на 1 див. кнутри від лівої СКЛ, тони серця голосні, шумів немає. АТ 120/70мм.рт.ст. Живіт м'який, печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги, селезінка на 2,5 см нижче реберні дуги, набряків немає.

Які додаткові методи дослідження Ви призначите хворій?

  1. Загальний аналіз крові.

  2. Ехокардіографія

  3. Загальний білок крові, фракції.

  4. Сечовина і креатинин крові.

  5. Рентгенографія суглобів.


ТЕСТ № 5

Хворий С., 32 років, скаржиться на болі, скутість, припухлість у колінних, лучезап’ястних, гомілковостопних суглобах, суглобах пальців кистей і стіп. Біль турбує більше по ранках, постійно, уже протягом декількох місяців. Правий колінний суглоб дефігурирований, шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик, визначається балотація надколінка. Відзначається припухлість II, III і IV п’ястно-фалангових суглобів і атрофія міжостних м'язів правої кисті. Припухлість I, II, III плюснє-фалангових і гомілковостопних суглобів. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.

Які додаткові методи обстеження необхідні в даному випадку?

  1. Загальний білок крові і фракції.

  2. Рентгенографія суглобів.

  3. Трансамінази.

  4. Артроскопія.

  5. Титр антистрептолизина-О.


ТЕСТ № 6

Хвора О., 48 років, протягом 8 років хворіє на ревматоїдний артрит, поліартрит, повільно прогресуючий плин рентген-стадія 2, ФН 2. У даний час у хворої підсилилися болі в променево-зап’ястных, колінних суглобах, ранкова скутість до 40 хвилин. Правий колінний суглоб збільшений в обсязі, шкіра над ним гіперемована, кисті деформовані, маються стійкі деформації і неможливість розгинання 2 і 3 п’ястнофалангових суглобів правої кисті. В аналізі крові Ер. 4,2, Нв 148 г/л, ШОЕ 40 мм/г, Л 6,7 Г/л, е-0, п-2, с-63, л-31, м-4. , СРБ +++. Титр АСЛ-О 1:16, ЛЕ- клітини не виявлені.

Як оцінити загальний аналіз крові:

  1. Тільки прискорена ШОЕ

  2. Норма

  3. Лейкоцитоз, прискорена ШОЕ

  4. Лейкопенія, прискорена ШОЕ

  5. Анемія, прискорена ШОЕ, лейкоцитоз


ТЕСТ № 7

Хворий Л., 16 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, неприємні відчуття в області серця. В анамнезі часті ангіни. При обстеженні: на верхівці I тон ослаблений, на аорті II тон ослаблений, тут же протодіастолічний шум, що убуває, м'який проводиться на сонні артерії, краще вислуховується на видиху. Інших змін не виявлено.

Які методи додаткового дослідження необхідні, крім загально клінічних?

  1. ЕКГ

  2. ЕХОКГ

  3. Титр антистрептолізину – О

  4. Фонокардіографія

  5. Рентгенографія грудної клітки

ТЕСТ № 8

Під час медичного огляду у пацієнта 26 років виявлені наступні дані при дослідженні серця: діяльність серця ритмічна. Ліва границя серця – по лівій серединно-ключичній лінії. На верхівці тони приглушені, I тон = II тонові, систолічний шум, що випливає за першим тоном, помірно проводиться кнаружи. Аналіз крові Л-9,8 Г/л, ШОЕ – 45 мм/год. На ЕКГ: синусова тахікардія, 98/хв, атріо-вентрикулярна блокада I ступеня. У 8-літньому віці переніс реактивний артрит колінних суглобів.

Який метод дослідження дозволить установити характер змін клапанів серця?

  1. Трансезофагеальна ехокардіографія

  2. Ангіокардіографія

  3. Трасторакальна ехокардіографія

  4. Катетеризація серця

  5. Фонокардіографія

ТЕСТ № 9

Пацієнт 26 л., виявлені зміни мелодії серця: на верхівці тони приглушені, I тон = II тонові, систолічний шум, що випливає за першим тоном, помірно проводиться кнаружи. З анамнезу відомо, що в 7-літньому віці переніс реактивний артрит колінних суглобів.

Які з приведених лабораторних аналізів необхідно провести для уточнення активності захворювання?

  1. Загальний білок крові, протеїнограма.

  2. Титр антистрептококових антитіл, наявність СРБ

  3. Рівні трансаміназ сироватки крові, загального білірубіна

  4. Рівні білірубіна крові, і протеїнограма

  5. СРБ, кількість загального білка крові.

ТЕСТ №10

Хвора З., 45 років, звернулася до лікаря зі скаргами на колючі болі, перебої в роботі серця, задишку при навантаженні, періодично – кровохаркання. З 12 років спостерігається з приводу ревматизму, пороку серця. Об-но: цианотичний рум'янець. У нижніх відділах легень – дрібно-пухирчасті хрипи Діяльність серця аритмічна, миготлива аритмія ЧСС 98-110 уд/хв. Границі серця: права –у правого краю грудини, верхня – 3 ребро, ліва – 2см вліво від серединно-ключичної лінії. На верхівці 1 тон посилений, щиглик відкриття мітрального клапана, після якого починається діастолічний шум.

Який ревматичний порок мається в хворий?

  1. Мітральна недостатність

  2. Мітральний стеноз

  3. Аортальний стеноз

  4. Аортальна недостатність

  5. Недостатність клапана легеневої артерії

Схожі:

Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
«Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів, цитостатиків.»
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Бронхіальна астма та її ускладнення приступ бронхіальної астми. Астматичний статус.”
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Синдром нічного апное. Дихальна недостатність. Класифікація діагностичні критерії”
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою
Спондилоартрити. Анкілозуючий спондилоартрит. Псоріатичний артрит. Реактивні поліартрити. Хвороба Рейтера
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів роботи за темою
«Інфекційний ендокардит. Сучасні особливості перебігу. Диференційна діагностика. Тактика лікування.»
Методичні вказівки для лікарів інтернів терапевтів за темою iconМетодичні вказівки для лікарів-інтернів терапевтів за темою
Хронічне обструктивне захворювання легень. Класифікація. Критерії бронхіальної обструкції. Програми лікування. Покази до госпіталізації....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи