Донецький національний медичний університет icon

Донецький національний медичний університет




НазваДонецький національний медичний університет
Сторінка1/3
Дата28.08.2012
Розмір0.57 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО


БІОЕТИКА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

(для студентів стоматологічного факультету)


Донецьк-2010

БІОЕТИКА. Методичні вказівки для самопідготовки (для студентів стоматологічного факультету)


АБРАМОВ В.А., АБРАМОВ О.В., РЯПОЛОВА Т.Л., ВИГОВСЬКА О.М., ПИРКОВ С.Г., ГОЛОДЕНКО О.М., ДЕНИСОВ Є.М., ПУТЯТІН Г.Г., КОКОТОВА О.О., ОСОКІНА О.І., ОМЕЛ`ЯНОВИЧ В.Ю.


БІОЕТИКА


Методичні вказівки для самопідготовки (для студентів стоматологічного факультету). За редакцією проф. Абрамова В.А. – Донецьк, 2010. – 26 с.


Призначений для реалізації програмно-цільового підходу до управління якістю підготовки фахівців із медичної біоетики.

Визначено мету кожного заняття, які сформульовано у вигляді професійних вмінь, приведено цільові завдання (навчальні завдання), що дозволяє студентові визначити ступінь засвоєння теми.

Методичні вказівки розраховані для керованої самопідготовки студентів стоматологічного факультету вищих медичних навчальних закладів і є доповненням до відповідних посібників та підручників.


Друкується за рішенням Вченої Ради ДонНМУ

(протокол № 7 від 22.10.10)


^ ©АБРАМОВ В.А., АБРАМОВ О.В.,

РЯПОЛОВА Т.Л., ВИГОВСЬКА О.М.,

ПИРКОВ С.Г., ГОЛОДЕНКО О.М.,

ДЕНИСОВ Є.М., ПУТЯТІН Г.Г.,

КОКОТОВА О.О., ОСОКІНА О.І.,

^ ОМЕЛ`ЯНОВИЧ В.Ю.


ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ БІОЕТИКИ. ПРАВА ПАЦІЄНТА.


Засновником біоетики є американський біолог-біохімік і учений-гуманіст Ван Ранселер Поттер (1911-2001), що на початку 70-х років ХХ століття ввів у науковий побут термін "біоетика" і визначив її основні напрямки: медичне - сконцентровано навколо відносин "лікар-пацієнт" (біомедична етика) і екологічне - обґрунтовує цінність і права окремих живих істот (біоцентризм) і природних екосистем (екоцентризм).

У вітчизняному і західному соціокультурному просторі найбільше визнання і поширення одержала система американських вчених Т.Л. Бошама і Дж. Ф. Чайлдресса, що складається з чотирьох взаємозалежних принципів біоетики: автономії (respect for autonomy); не нашкодь (nonmaleficence); благодіяння (beneficence); справедливості (justice).

Крім названих принципів була запропонована система правил, що доповнюють, (вимог): правдивості (veracity), приватності (privacy), конфіденційності (confidentiality), вірності (fidelity), інформованої згоди (informed consent).

Біоетика озброює медиків знанням, як специфічних питань медичної етики, так і здатністю до системного аналізу, виробляє звичку розглядати проблеми в міждисциплінарному і соціокультурному контексті, при цьому розвиває уяву, практичні навички і моральну відповідальність за прийняті етичні рішення, а також почуття емпатії і жалю до людей.

Українське законодавство в сфері охорони здоров'я представлено спеціальними законами й іншими нормативними актами, що у визначеній мері дозволяють регулювати суспільні відносини в охороні здоров'я і роботу з захисту прав пацієнта.

Права пацієнтів – права, реалізовані при одержанні медичної чи допомоги в зв'язку з будь-яким медичним втручанням, здійснюваним стосовно пацієнта. Медичне втручання – будь-яке обстеження, лікування та інша дія, що переслідує профілактичну, діагностичну, лікувальну чи реабілітаційну мету, виконане лікарем або виробником медичних послуг.

Основи правової бази в області біоетики складає Конституція України і «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Знання законодавчих основ біоетики необхідно лікарям будь-яких спеціальностей, тому що медичні працівники можуть понести цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність за порушення прав пацієнтів.

^ Мета навчання: Вміти орієнтуватися в законодавчих документах біомедичної етики відносно прав, обов'язків пацієнта і відповідальності медичних працівників за порушення цих прав.

Конкретні цілі – вміти:

Цілі вихідного рівня – вміти:

  1. Визначити предмет біоетики, основні принципи та гарантії їх реалізації.




Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

  1. Освоїти роботу з основними законодавчими документами біоетики (Конституція України, “Основи законодавства України про охорону здоров'я”).

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

  1. Вивчити організаційну структуру біоетичної експертизи: комітети з біоетики при президії НАН України, АМН України, МОЗ України.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

4. Вивчити права пацієнтів у документах міжнародних організацій і законів України, уміти використовувати ці документи у своїй професійній діяльності.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

5. Засвоїти, які підстави відповідальності за порушення прав пацієнта і контроль за дотриманням цих прав.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

Перевірити ступінь своєї підготовки ви можете, вирішивши запропоновані завдання.

Завдання № 1. Хворий С., 25 років звернувся до терапевта зі скаргами на неприємні відчуття в області шлунка, що він зв'язує з “наявністю в нього рака”. За останній рік тричі звертався до лікаря з приводу вищевказаного. Маються висновки про відсутність патології з боку шлунково-кишкового тракту. Однак С. вважає, що лікарі спеціально не говорять правди, тому що знаходяться “у змові” з людьми, що хочуть нашкодити йому. Які анамнестичні відомості можуть свідчити про наявність у С. психічного захворювання?

A. Вік B. Скарги

C. Часті звернення до лікаря D. Стать E. Результати обстеження

Завдання № 2. Пацієнт С., 33 років знаходився на стац. лікуванні в ПБ у плині останніх 2-х місяців. В останній тиждень після переохолодження з'явився сухий кашель. 3 дні назад різко підвищилася температура до 39С, з'явився біль у грудній клітці при подиху. Об'єктивно: над легенями перкуторно легеневий звук, аускультативно – подих жорсткий, праворуч нижче кута лопатки – крепітація. Яке додаткове дослідження грудної клітки необхідно зробити хворому:

A. Рентгенограма B. Флюорограмма

C. Бронхоскопія D. КТ грудної клітини E. Рентгеноскопія

Завдання № 3. На прийом до терапевта звернувся хворий Л., 36 років, зі скаргами на безсоння, головні болі, безпричинну тривогу та страх. Артеріальний тиск праворуч-140/90, ліворуч –110/70 мм. рт. ст. У загальному аналізі крові та сечі, ЭКГ патологічних змін не виявлено. Був виставлений діагноз: Нейроциркуляторна дистонія. Назвіть, чи досить даних для постановки попереднього діагнозу?

A. Відсутні анамнестичні дані B. Недостатньо відображені скарги

C. Недостатньо обстежений хворий D. Поставлено неправильний діагноз

E. Неправильно призначений план обстеження

Завдання № 4. У хворого К., 45 років із хронічним гастритом за допомогою опросника внутрішньої картини хвороби виявлений паранояльний тип відносини до хвороби. На питання хворого про результати тестування терапевт, що проводив дослідження, сказав: «Вам потрібна консультація психіатра». Як Ви вважаєте, подібна відповідь є?

A. Неправильною за формою та змістом

B. Неправильною у змістовному відношенні, але не порушує деонтологічних норм

C. Правильним у змістовному відношенні і відповідає деонтологічним нормам

D. Неправильним тільки у деонтологічному відношенні

E. Може бути повідомлений тільки родичам хворого

Завдання № 5 . Перша сигнальна система є:

A. Носієм безпосередніх вражень

B. Апаратом, що сприймає словесні подразнення

C. Апаратом, що замінює безпосередні сигнали дійсності мовою

D. Фізіологічною основою емоцій

E. Відповідальною за вольову діяльність людини

Якщо при виконанні наведених тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Абрамов В.А. та інш. Медична психологія. – Донецьк, 2010. – 289 с.

2. Гавенко В.Л., Вітенко І.С., Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології. – Харків:

Регіон-інформ, 2002 – 248с.

Зміст навчання:

Інформація, яка необхідна для формування знань-умінь, що забезпечує досягнення мети заняття, викладена у наступних літературних джерелах:

Література:

1. Антологія біоетики/ За ред.. Ю.І.Кундієва. – Львів: Бак, 2003. – 592с.

2. Биомедицинская этика / Под ред. В.И.Покровского. – М.: Медицина, 1997. – 224 с.

3. Кундієв Ю., Кисельов Ю Біоетика: витоки, стан, перспективи // Вісник НАН України. – 1999. - №8. – С.6-8.

4. Декларация о политике в области обеспечения прав пациента в Европе.

5. Конвенция о защите прав и достоинства человека в связи с использованием достижений биологии и медицины.

6. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.

7. Конвенція про права дитини. Прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року. Набулася чинності для України з 27 вересня 1991 року.

8. Лиссабонская декларация относительно прав пациента. Принята 34-й Всемирной медицинской ассамблеей.

9. Декларация о правах инвалидов. Провозглашена резолюцией 3447 (ХХХ) Генеральной Ассамблеи от 9 декабря 1975 года.

10. Декларация о правах умственно отсталых лиц. Провозглашена резолюцией 2856 (ХХVI) Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 1971 года.

11. Конституция – Основной Закон Украины (ст.1 и 3 Конституции Украины).

12. Закон Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья».

Теоретичні питання:

1. Біомедична етика (біоетика): визначення, основні принципи біоетики та державні гарантії їх реалізації.

2. Законодавчі основи біоетики.

3. Загальноєвропейська Конвенція щодо прав людини і медицини.

4. Організаційна структура біотичної експертизи та забезпечення гарантій у сфері біоетики: комітети з біоетики при президії НАН України, АМН України, МОЗ України, медичних університетах та лікувально-профілактичних закладах.

5. Права пацієнта в документах міжнародних організацій.

6. Декларація щодо прав пацієнта.

7. Законодавство України щодо прав пацієнта.

8. Гарантії захисту прав пацієнта.

9. Медичне втручання та свідома добровільна згода пацієнта.

10. Реалізація права на життя, безпеку та свободу вибору.

11. Повага честі, гідності людини.

12. Право на отримання доступної і необхідної медичної допомоги.

13. Обов’язки пацієнта.

14. Обмеження прав пацієнта (медичні засоби обов’язкового, недобровільного та примусового характеру).

15. Відповідальність медичних працівників за порушення прав пацієнта.

16. Міжнародна та національна система і основні напрямки дій у сфері захисту прав пацієнта.

17. Державний та громадський контроль за дотриманням прав пацієнта та забезпечення його безпеки.

Завдання № 6. Хворий А., 45 років, не згодний з висновками державної мед.експертизи з приводу його працездатності. У цьому випадку відповідно до Закону України «Про охорону здоров'я» можливо:

A. Проведення альтернативної мед.експертизи тільки в тій же експертній організації, але при іншому складі експертів

B. Альтернативна мед.експертиза не може проводитися із самостійним обранням експертної організації й експертів

C. Альтернативна мед.експертиза може проводитися тільки в тім же складі експертів

D. Альтернативна мед.експертиза може проводитися із самостійним обранням хворим експертного органа й експертів

E. Проведення альтернативної мед.експертизи не передбачене Законом України «Про охорону здоров'я»

Завдання № 7. У донора А., 40 років, була вилучена нирка для його сина, що страждав хронічним гломерулонефритом, ХНН у термінальній стадії. Після виконаної трансплантації в А. розвилися ускладнення, що привели до стійкої втрати працездатності. У цьому випадку А.:

A. Має право на інвалідність, що прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва і професійного захворювання

B. Не має права на інвалідність, тому що була отримана добровільна письмова згода на вилучення органа

C. Має право на інвалідність за станом здоров'я, за якою не прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва і професійного захворювання

D. Має право на компенсацію, спрямовану на відновлення здоров'я

E. Має право тільки на компенсацію додаткових витрат на посилене харчування

Завдання № 8. Хвора Т., 25 л. у вираженому маніакальному стані була доставлена в супроводі чоловіка в ПЛ і госпіталізована. Себе хворою не вважає, критики до свого стану немає. Повідомляє, що почуває себе чудово, у лікуванні не має потреби. Обіцяє, що напише скаргу на лікарів про порушення її прав і незаконну госпіталізацію. Подальші дії лікарів-психіатрів:

A. Умовити пацієнтку дати письмову згоду на лікування

B. Огляд комісії лікарів-психіатрів для ухвалення рішення про доцільність госпіталізації і напрямок документів у суд на примусове лікування

C. Продовжувати лікувати далі пацієнтку, не звертаючи уваги на її бажання, тому що мається згода чоловіка на госпіталізацію хворої

D. Виписати хвору з відділення, тому що вона не вважає себе хворою і не бажає лікуватися

E. Виписати хвору з відділення з рекомендацією продовжити лікування в психіатра амбулаторно за місцем проживання

Завдання № 9. Дитина 3 років, страждає уродженим пороком серця. Необхідність хірургічного втручання на відкритому серці. Операція не термінова. Батьки ("свідки Ієгови") відмовляються від операції в зв'язку з неприпустимістю (за їхніми релігійними розуміннями) необхідного під час операції переливання крові. Як повинні (і мають право) діяти лікарі в цьому випадку?

A. Продовжувати лікувати дитину консервативно, тому що батьки відмовилися від операції

B. Провести операцію дитині без згоди батьків

C. Виписати дитину з відділення з рекомендацією про необхідність операції

D. Звернутися в суд для захисту прав даної дитини і проведення її операції для порятунку її життя

E. Звернутися до керівника секти "свідки Ієгови" для одержання дозволу на операцію

Завдання № 10. Чоловіку 38 років проведена життєво необхідна йому операція (поперекова симпатикотомія) із приводові артеріїту нижніх кінцівок без попередження про можливі наслідки. У результаті операції наступила повна імпотенція. Оціните правомочність дій лікарів у цьому випадку.

A. Дії лікарів правомірні

B. Лікарі повинні були попередити пацієнта про можливі наслідки операції

C. Пацієнта не треба було інформувати про можливі наслідки операції, з огляду на життєву необхідність її проведення

D. Лікарі повинні були попередити родичів пацієнта про можливі наслідки операції

E. Лікарі повинні були займатися психотерапевтичною підготовкою пацієнта до проведення операції

Завдання № 11. Пацієнт, що надійшов у терапевтичне відділення, просить призначити його лікуючим лікарем г-на К., що лікував його попередній раз. Зав. відділенням відмовляє пацієнту в проханні і призначає лікуючим лікарем г-на М., аргументуючи це тим, що в г-на К. уже досить пацієнтів. Чи правомірно рішення зав. відділенням? Можливі дії пацієнта.

A. Так, тому що питання про призначення лікуючого лікаря – прерогатива зав. відділенням. Пацієнт змушений лікуватися в г-на. М.

B. Так, тому що кількість пацієнтів, що приходяться на одного лікаря, строго регламентовано. Пацієнт може почати лікуватися в г-на М. і перейти до г-ну К., після виписки в останнього одного з пацієнтів.

C. Ні, тому що пацієнт споконвічно при надходженні має право вибору лікаря. Пацієнт може написати скаргу про порушення його прав у відповідну інстанцію.

D. Ні, тому що призначення лікуючого лікаря повинне здійснюватися зав. відділенням разом із зам. головного лікаря. Пацієнт може написати скаргу про порушення його прав у відповідну інстанцію.

E. Так, тому що в інтересах здоров'я пацієнта лікуватися в різних фахівців щоб уникнути явищ прихильності до одного лікаря і появи госпиталізму. Пацієнт змушений лікуватися в М.

Завдання № 12. Пацієнт, що страждає онкологічній хворобою ІVст., що знаходиться в онкологічному стаціонарі, випробує виражений болючий синдром, що лікарі купують призначенням наркотичних засобів. Прогноз захворювання несприятливий. У бесіді з лікарем пацієнт просить полегшити його страждання введенням йому смертельної дози снотворного препарату. Лікар, бачачи страждання хворого, погоджується, узявши з пацієнта письмову заяву з проханням про подібну маніпуляцію і про те, що з лікаря знімається відповідальність за її здійснення. Чи прав лікар?

A. Ні, тому що в даному випадку лікар зобов'язаний був залучити до написання заяви родичів чи законних представників пацієнта.

B. Ні, тому що подібного роду процедура може вироблятися тільки після консиліуму лікарів з одержання дозволу адміністрації лікарні.

C. Ні, тому що участь мед. працівника в эвтаназії в нашій країні заборонено законом і спричиняє кримінальну відповідальність.

D. Ні, тому що процедуру эвтаназії можна робити тільки хворим, що довгостроково знаходяться в несвідомому стані.

E. Так, лікар полегшив страждання безнадійно хворого пацієнта і діяв з погляду гуманності.

Завдання № 13. Пацієнт, що страждає на онкологічне захворювання 4 стадії, звертається до лікаря із проханням надати йому відомості про діагноз та прогноз свого захворювання. Дії лікаря:

A. Лікар відмовляє, мотивуючи відсутністю медичної освіти у хворого

B. Лікар відмовляє, мотивуючи необхідністю дотримання конфіденційності цієї інформації

C. Лікар надає хворому хибну інформацію відносно діагнозу та прогнозу, а родичам хворого – справжню

D. Лікар надає повну інформації відносно діагнозу та прогнозу захворювання, незважаючи на те, що це може завдати пацієнтові серйозної шкоди

E. Лікар відмовляє, мотивуючи тим, що надання інформації може завдати пацієнтові серйозної шкоди

Завдання № 14. В онкологічного хворого з неоперабельною пухлиною прямої кишки розвинулася кишкова непрохідність. Хворий непритомний. За декілька днів до цього хворий відмовився від проведення паліативного оперативного втручання у плановому порядку та наголосив, що не дає згоду на операцію у випадку виникнення ускладнень. Дії лікаря в цій ситуації:

A. Лікар виконує оперативне втручання, мотивуючи це наявністю невідкладних показань

B. Лікар відкладає оперативне втручання до відновлення свідомості хворого, щоб отримати його згоду

C. Лікар відкладає оперативне втручання до отримання згоди на операцію родичами хворого

D. Лікар не виконує оперативне втручання, мотивуючи це тим, що хворий все одне помре

E. Лікар не виконує оперативне втручання, бо хворий раніше заявив, що не згоден на медичне втручання у ситуації, в якій він опинився в теперішній момент.

Завдання № 15. Пацієнтка звернулася до маммолога зі скаргами на затвердіння у молочній залозі. Лікар запідозрив злоякісне новоутворення та направив на дообстеження в Донецький обласний протипухлинний центр: “Я рекомендую Вам обстеження в онкологічному стаціонарі, бо підозрюю у Вас «Сancer»”. Пацієнтка не зрозумівши, що саме лікар мав на увазі, вирішила не звертатися за допомогою в протипухлинний центр. Оцінить дії лікаря:

A. Лікар вчинив правильно, направляючи хвору на до обстеження в спеціалізовану клініку, але припустився помилки, не пояснивши доступною для хворої мовою ціль консультації

B. Лікар вчинив цілковито правильно, направляючи хвору на до обстеження в спеціалізовану клініку, але він не винний, що хвора його не зрозуміла та не виконала рекомендації

C. Лікар вчинив цілковито правильно, що, направляючи хвору на до обстеження в спеціалізовану клініку, використав латину з ціллю не злякати хвору страшним діагнозом до отримання підтвердження його припущень

D. Лікар вчинив неправильно, бо мав пояснити доступною для хворої мовою ціль консультації

E. -----

Завдання № 16. В центр здоров’я родини “Семь-я” звернулося подружжя, в якого вже є дві дочки, з проханням допомогти їм зачати хлопчика, використовуючи новітні медичні технології, які є в розпорядженні центру. Лікар погодився допомогти, але за умовою, що усі медичні маніпуляції будуть цілковито таємними від керівництва центру, та додатково коштимуть подружжю 30 тисяч євро (окрім офіційної оплати медичних послуг у центрі). Оцінить дії лікаря:

A. Лікар вчинив правильно, намагаючись допомогти подружжю отримати спадкоємця чоловічої статі

B. Лікар вчинив правильно, приховуючи свою участь у використанні новітніх медичних технологій задля зачаття дитини від керівництва центру

C. Лікар вчинив цілковито правильно, що за свою висококваліфіковану працю запросив додаткової матеріальної винагороди

D. Лікар вчинив неправильно, приховуючи свою участь у використанні новітніх медичних технологій задля зачаття дитини від керівництва центру та потребуючи за ці маніпуляції додаткової матеріальної винагороди

E. Лікар вчинив неправильно, бо не допускається використання додаткових медичних технологій дітонародження у цілях вибору статі майбутньої дитини за винятком випадків, коли це робиться з тим, щоб уникнути спадковість майбутньою дитиною хвороби, пов’язаної з статтю

Завдання № 17. Пацієнтові-чоловіку було виконано операцію по зміні статі. Декілька років потому ця жінка вирішила укласти шлюб. Про це дізнався лікар, який у свій час допоміг пацієнтові, та проінформував майбутнього чоловіка про здійснену операцію і про те, що в майбутнього подружжя ніколи не буде дітей. Шлюб не був укладений, бо чоловік відмовився одружуватися. Оцінить дії лікаря:

A. Лікар вчинив правильно, намагаючись попередити майбутнього чоловіка про стан здоров’я нареченої та її неможливість мати дитину

B. Лікар вчинив правильно, проінформувавши чоловіка про здійснену зміну статі нареченої

C. Лікар вчинив неправильно, бо його це не обходить

D. Лікар вчинив неправильно, бо поправ право на повагу особистого життя свого пацієнта у тому, що стосується відомостей про стан його здоров’я

E. Лікар вчинив неправильно, бо зруйнував спробу свого пацієнта налагодити особисте життя

Завдання № 18. У відділення нейрореанімації був доставлений 28-річний постраждалий у ДТП із важкою відкритою черепно-мозковою травмою у коматозному стані. Родичі хворого загинули під час аварії. Стан пацієнта оцінюється як вкрай важкий. Підтримка життя забезпечується штучно. Прогноз несприятливий.

До лікаря-реаніматолога звернулася мати 25-річної дівчини, що страждає на хронічну ниркову недостатність в термінальній стадії та знаходиться у відділенні трансплантації та екстракорпорального гемодіалізу, із проханням щоб цей постраждалий став живим донором нирки. Чи можливо задовольнити це прохання?

A. Так, бо постраждалий все одне помре, а життя хворої на хронічну ниркову недостатність можна врятувати

B. Так, бо немає трупа, якого можна було б використати в якості донора нирки

C. Ні, бо заперечується вилучання органів або тканин у людини, яка не спроможна дати на це згоду

D. Ні, бо може не співпасти група крові та резус-фактор потенційного донору та реципієнта та можуть бути ускладнення у вигляді реакції відторгнення трансплантанту

E. Так, бо нирки – це парний орган і в випадку, якщо постраждалий видужає, він зможе жити з однією ниркою

Завдання № 19. Лікар-чоловік відмовився від курації пацієнта-представника сексуальних меншин. Оцінить дії лікаря:

A. Лікар вчинив правильно, намагаючись попередити в майбутньому сексуальні домагання зі сторони пацієнта

B. Лікар вчинив правильно, намагаючись попередити себе від зараження інфекційними хворобами, якими можливо страждає пацієнт, під час виконання медичних маніпуляцій

C. Лікар вчинив неправильно, бо його не обходить сексуальна орієнтація пацієнта

D. Лікар вчинив неправильно, бо поправ право на повагу особистості та право на повагу особистого життя пацієнта

E. Лікар вчинив правильно, бо його негативне відношення до представників сексуальних меншин може відобразитися на якості лікування хворого

Завдання № 20. Пацієнт, що страждає на онкологічне захворювання 4 стадії, при виписці вимагає надати йому на руки виписку із історії хвороби з вказаним діагнозом та обсягом проведеного лікування. Оцінить дії пацієнта:

A. Пацієнт не має право вимагати цю інформацію, бо в нього не має медичної освіти

B. Пацієнт не має право вимагати цю інформацію, бо медичні відомості цілковито конфіденційні

C. Пацієнт не має право вимагати цю інформацію, бо це може призвести до шкідливих наслідків для психічного здоров’я самого пацієнта

D. Пацієнт має право вимагати інформацію тільки стосовно проведеного лікування

E. Пацієнт має право вимагати та отримати цю інформацію

Завдання № 21. Пацієнтові, що страждає на онкологічне захворювання 4 стадії, лікар відмовив у проханні переводу його у відділення паліативної допомоги (“Хоспіс”) Донецького протипухлинного центру та виписав помирати до дому. Оцінить дії лікаря.

A. Лікар вчинив правильно, бо хворий повинен помирати у рідних стінах в оточенні родини

B. Лікар вчинив правильно, бо переведення у відділення “Хоспіс” відбирає у цього хворого надію на видужання

C. Лікар вчинив правильно, бо паліативну допомогу у вигляді обезболення наркотичними анальгетиками можна оказувати і вдома

D. Лікар вчинив неправильно, бо поправ право пацієнта гідно померти

E. ---

^ ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ


Професійна діяльність медичного персоналу, як ніяка інша професійна діяльність, виражається фактом залежності від неї здоров'я, а нерідко і життя людини. Це є основою високих вимог до діяльності медпрацівника, строгого підходу до всіх недоліків і помилок.

У будь-якій професійній області зустрічаються помилки, вони припустимі, однак помилки в медицині – це особливі помилки – це життя людини, і це життя ніхто не має права відібрати, а особливо медики, що по роду служби зобов'язані її зберігати, використовуючи накопичений досвід і знання.

Створення нових медичних технологій породжує безліч найгостріших проблем, що вимагають юридичного і морального регулювання.

Прогресивний розвиток медицини неможливий без клінічних досліджень і медико-біологічних експериментів на людині, які постійно проводяться та супроводжуються безумовним ризиком для об'єктів дослідницької діяльності.

У будь-якій галузі медичного втручання повинні виконуватися принципи:

— поваги людини як особистості;

— добродійності і милосердя;

— справедливості;

— солідарності.

^ Мета навчання: вміти орієнтуватися в законодавчих документах біомедичної етики відносно професійної діяльності лікаря.

Конкретні цілі:

Цілі вихідного рівня – вміти:

  1. Визначити біоетичні основи професійної діяльності лікаря.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

2. Визначити етичну та правову оцінку помилки та ятрогенії в клінічній практиці.


Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

3. Вивчити медико-етичні особливості в роботі сімейного лікаря.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

4. Вивчити національні та міжнародні документи, що регулюють морально-етичну, професійну та правову діяльність медичного персоналові, і вміти їх використовувати у своїй професійній діяльності.

Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії, релігієзнавство).

5. Вивчити правові основи біоетики наукових досліджень та клінічного випробування лікарських засобів.


Застосовувати навички спілкування с пацієнтом, збирати анамнестичні данні, виявляти скарги, проводити об’єктивне дослідження хворого відповідно до принципів медичної етики та деонтології (кафедри пропедевтичної терапії, історії медицини, основи права, філософії).

Перевірити ступінь своєї підготовки ви можете, вирішивши запропоновані завдання:

Завдання № 1. Діагностичний принцип, при якому треба притриматися з попередчасними судженнями зазначається принципом:

A. Епохи B. Контекстуальності

C. Точності D. Переконливості E. Обережності

Завдання №2. Лікар оцінив стан індивіда: “У хворого один із нижчеслідуючих принципів:

A. Контекстуальність B. Епохи

C. Точності D. Переконливості E. Обережності

Завдання №3. Феноменологічний підхід до діагностичного процесу використовує принципи:

A. Розуміючої психології B. Пояснюючої психології

C. Психіатрії D. Патопсихології E. Психопатології

Завдання № 4 . Перша сигнальна система є:

A. Носієм безпосередніх вражень

B. Апаратом, що сприймає словесні подразнення

C. Апаратом, що замінює безпосередні сигнали дійсності мовою

D. Фізіологічною основою емоцій

E. Відповідальною за вольову діяльність людини

Завдання № 5. Фізіологічною основою мислення являється:

A. Друга сигнальна система

B. Лімбічна система мозку

C. Інтегральна діяльність кори великих півкуль, що видбивається у взаємодії сигнальних систем

D. Функціонування лобних долей

E. Условнорефлекторна діяльність мозку

Якщо при виконанні наведених тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Абрамов В.А. та інш. Медична психологія. – Донецьк, 2010. – 289 с.

2. Гавенко В.Л., Вітенко І.С., Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології. – Харків:

Регіон-інформ, 2002 – 248с.

Зміст навчання:

Інформація, яка необхідна для формування знань-умінь, що забезпечує досягнення мети заняття, викладена у літературних джерелах та лекціях:

1. Антологія біоетики/ За ред.. Ю.І.Кундієва. – Львів: Бак, 2003. – 592с.

2. Биомедицинская этика / Под ред. В.И.Покровского. – М.: Медицина, 1997. – 224 с.

3. Кундієв Ю., Кисельов Ю Біоетика: витоки, стан, перспективи // Вісник НАН України. – 1999. - №8. – С.6-8.

4. Декларация о политике в области обеспечения прав пациента в Европе.

5. Конвенция о защите прав и достоинства человека в связи с использованием достижений биологии и медицины.

6. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.

7. Конвенція про права дитини. Прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року. Набулася чинності для України з 27 вересня 1991 року.

8. Лиссабонская декларация относительно прав пациента. Принята 34-й Всемирной медицинской ассамблеей.

9. Декларация о правах инвалидов. Провозглашена резолюцией 3447 (ХХХ) Генеральной Ассамблеи от 9 декабря 1975 года.

10. Декларация о правах умственно отсталых лиц. Провозглашена резолюцией 2856 (ХХVI) Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 1971 года.

11. Конституция – Основной Закон Украины (ст.1 и 3 Конституции Украины).

12. Закон Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья».

Теоретичні питання:

1. Правові основи етики відносин, виникаючих у зв’язку з медичним втручанням.

2. Професійні обов’язки лікаря та їх виконання.

3. Зобов’язання лікаря щодо пацієнта.

4. Взаємовідносини і взаємодія медичних працівників.

5. Інформація про здоров’я.

6. Допуск до медичної інформації.

7. Принцип конфіденційності (лікарська таємниця).

8. Медико-етична та правова оцінка помилки та ятрогенії в клінічній практиці.

9. Медико-етичні особливості у роботі сімейного лікаря.

10. Біоетичні проблеми взаємодії медицини з фармацією.

11. Біоетичні проблеми співіснування «традиційної», «нетрадиційної» та приватної медицини.

12. Правові основи біоетики наукових досліджень та клінічного випробування лікарських засобів.

Завдання № 6. Хворий Т., 35 років, протягом 20 днів знаходиться в несвідомому стані у нейрохірургічному відділенні з діагнозом: Кома, IV стадія, внаслідок відкритої ЧМТ. Лікар, у результаті неефективності лікування, запропонував родичам хворого відключити пацієнта від апарату ІВЛ. Будуть правомочні дії цього лікаря?

A. Лікар не має права навмисно прискорювати смерть хворого

B. Лікар не має права відключати хворого від апарату ІВЛ, це повинен робити зав. відділенням

C. Необхідно було відключити апарат ІВЛ пацієнту зразу ж після постановки діагнозу

D. Необхідно провести хворому евтаназію хлористим калієм

E. Необхідно відключити апарат ІВЛ після проведення консиліуму фахівців з постановкою діагнозу: Декортікація головного мозку

Завдання № 7. Хворий Р., 78 років з діагнозом: Хвороба Альцгеймера помірної тяжкості бажає взяти участь у клінічному дослідженні нового антихолінестеразного препарату. Дослідник з клінічного центру проінформував пацієнтку про мету, задачі та методи дослідження. Хворий підписав два екземпляри інформованої згоди. Один екземпляр підписаної інформованої згоди був виданий на руки хворому, інший – залишився у дослідника. Чи правомочні дії дослідника?

A. Абсолютно правильна дія дослідника

B. Необхідна добровільна згода на проведення у даному клінічному дослідженні законного представника хворої або її опікуна

C. Необхідно було підписувати тільки один екземпляр інформованої згоди

D. Підпис інформованої згоди з пацієнткою та дослідником не обов'язковий

E. Не було необхідності включати пацієнтку до клінічного дослідження, оскільки вона страждає психічним розладом

Завдання № 8. Хворий Л., 50 років, знаходиться у онкологічному центрі з приводу злоякісного новоутворення правої молочної залози. Сестра пацієнтки попросила лікаря проінформувати її про захворювання. Тактика лікаря у даному випадку?

A. Відмовлення інформування сестри про захворювання пацієнтки

B. Інформування сестри про захворювання без згоди пацієнтки

C. Повне інформування сестри про захворювання пацієнтки

D. Інформування сестри тільки з документацією та історією хвороби

E. Інформування родичів про онкологічну патологію повинен зав. відділенням

Завдання № 9. Хворий Д., 29 років, знаходиться у терапевтичному відділенні з діагнозом: внегоспітальна пневмонія. З анамнезу відомо, що пацієнт періодично внутрішньовенно вживає «первітін». При обстеженні у хворого була виявлена ВІЛ – інфекція. Тактика лікаря у даному випадку?

A. Повідомити хворому правдиву інформацію у доступній формі, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя та здоров'я

B. Повідомити правдиву інформацію тільки родичам хворого

C. Повідомити пацієнту правдиву інформацію, але відмовити йому інформування про можливий розвиток захворювання і ризику для життя та здоров'я

D. Інформацію про наявність ВІЛ – інфекцію повинен проводити інфекціоніст

E. Відмовити в інформації про ВІЛ – інфекцію хворому

Завдання № 10. Хворий Б., 70 років, знаходиться у терапевтичному відділенні з діагнозом: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, ФК III. Увечері у хворого раптово з'явилося рухове збудження: забігав в інші палати, голосно кричав, заявляв, що бачить «нашестю мишей і тарганів», просив медичний персонал захистити від їх «переслідування». Черговий лікар в історії хвороби записав діагноз: делірій і призначив пацієнту 2,5% р-р аміназіна по 2 мл. Чи правомочні дії чергового лікаря?

A. Так, оскільки у хворого виник делірій

B. Ні, оскільки психіатричний огляд та призначення лікування повинен проводити тільки психіатр, після згоди пацієнта

C. Так, оскільки хворий носив небезпеку для оточуючих пацієнтів

D. Ні, оскільки черговий лікар поставив невірний діагноз

E. Ні, оскільки психіатричний огляд і призначення лікування повинен робити тільки психіатр, без згоди хворого

Завдання № 11. Хворий Р., 57 років знаходиться у кардіологічному відділенні з діагнозом: Гострий інфаркт міокарду. Лікар повідомив хворого, що для порятунку його життя необхідно в/в застосувати сучасний досліджуваний тромболітік та попросив пацієнта не задавати йому питань. Чи правомочні дії лікаря?

A. Ні, оскільки пацієнта необхідно проінформувати про мету, задачі та методи дослідження даного препарату, а також підписати з ним два екземпляри інформованої згоди

B. Так, оскільки введення сучасного тромболітичного препарату може врятувати життя пацієнту

C. Ні, оскільки хворого необхідно було проінформувати тільки про мету, задачі та методи дослідження даного препарату

D. Ні, оскільки з хворим необхідно було підписати тільки дві інформовані згоди

E. Так, оскільки лікар міг застосувати сучасний тромболітичний засіб, а потім проінформувати пацієнта про мету, задачі та методи дослідження даного препарату

Завдання № 12. Хворий О., 30 років, доставлен каретою швидкій допомозі до хірургічного відділення з діагнозом: Проникаюче поранення грудної клітки. Хворий знаходиться в несвідомому стані, загальний стан важкий, пульс 140 ударів в хвилину, АТ = 60/40 мм.рт.ст. Черговий лікар після проведення протишокової терапії та переливання крові відклав операцію, мотивуя тим, що «необхідно з'ясувати особу пацієнта та знайти його родичів». Чи правомочні дії чергового лікаря?

A. Так, оскільки черговий лікар провів протишокову терапію та переливання крові

B. Ні, оскільки в цьому випадку не можливо отримати згоду хворого і родичів, оперативне втручання повинне здійснюватися негайно

C. Ні, оскільки черговий лікар повинен дочекатися, коли пацієнт прийде до тями та отримати у нього згоду на оперативне втручання

D. Так, оскільки необхідно уточнити особу пацієнта та отримати згоду родичів на оперативне втручання

E. Ні, оскільки черговим лікарем була допущена діагностична помилка

Завдання № 13. Гінеколог під час проведення догляду, повідомив пацієнтку Л. 23 років, про те, що перед нею він консультував хвору з діагнозом: трихомонадний кольпіт. Чи правомочні дії цього лікаря?

A. Так, оскільки лікар попередив пацієнтку про можливе інфікування

B. Так, оскільки лікар завжди ухвалює правильне рішення на користь хворих

C. Ні, тому що лікар не мав права розголошувати без дозволу пацієнтки чи її законного представника відомості, отримані в ході обстеження

D. Ні, оскільки діагноз був поставлений невірно

E. Ні, оскільки перед постановкою діагнозу, хворій необхідно було провести мікроскопічне дослідження вагінального виділення

Завдання № 14. Хворий Р., 35 років, знаходиться у ревматологічному відділенні з діагнозом: системний червоний вовчак, шкірна – суглобова форма. Лікарем було рекомендовано лікування гормональними засобами та цитостатиками. Чоловік пацієнтки відмовляється від лікування гормонами та цитостатиками, пропонуючи інші лікарські засоби. Тактика лікаря у даному випадку?

A. Здійснювати лікування іншими засобами, паралельно проводячи з чоловіком роз'яснювальні бесіди з приводу бажаності лікування, рекомендованого лікарем

B. Почати лікування гормональними засобами всупереч рішенню чоловіка, виконуючи рекомендації лікаря

C. Почати лікування цитостатиками всупереч рішенню чоловіка, виконуючи рекомендації лікаря

D. Подати до суду на чоловіка пацієнтки

E. Виписати пацієнтку з відділення та призначити нестероїдні протизапальні засоби

Завдання № 15. Хвора В., 49 років, знаходиться на лікуванні у гінекологічному відділенні після операції екстирпації матки та яєчників внаслідок фіброміоми. Стан хворої задовільний. Чоловік пацієнтки потребує від лікаря докладного опису оперативного втручання. Тактика лікаря у даному випадку:

A. Повне інформування чоловіка після отримання згоди на це пацієнтки

B. Повне інформування чоловіка без попереднього узгодження з пацієнткою, бо він її близький родич

C. Категоричне відмовлення у даванні інформації чоловікові

D. Інформування чоловіка після роздивляння питання на ЛКК

E. Запропонувати чоловікові одержати дозвіл на інформацію через суд

Завдання № 16. Хвора І., 39 років, знаходиться на лікуванні у терапевтичному відділенні з приводу правосторонньої нижньодолевої пневмонії. Стан хворої задовільний, після лікування протягом тижня відзначається значне поліпшення. Пацієнтка настоює на тому, що лікування проводиться не досить компетентно, заявляє про бажання лікуватися у «знайомого лікаря» в іншій лікарні. Тактика лікаря у даному випадку:

A. Запропонувати пацієнтці визначитися з вибором лікаря

B. Через ЛКК вирішити питання про виписування хворої із стаціонару

C. Відмовити хворій в допомозі, рекомендувати лікуватися у «знайомого лікаря»

D. Змінити схему лікування, погоджуючи попередньо тактику зі хворою

E. Подати на пацієнтку в суд за ображення особистості

Завдання № 17. Хворий У., 3,5 роки, страждає на ювенильний ревматоїдний артрит, професором-консультантом рекомендовано лікування гормональними препаратами. Мати пацієнта відмовляється від лікування гормонами. Тактика лікаря у даному випадку:

A. Проводити лікування іншими препаратами, паралельно проводячи з матір’ю пояснювальні бесіди з приводу бажаності лікування, що рекомендовано консультантом

B. Почати лікування гормональними препаратами всупереч рішенню матері, виконуючи рекомендації професора

C. Подати на мати хворого в суд за нанесення шкоди хворому

D. Пригрозити матері небажаними наслідками від відмовлення лікування гормонами

E. Підтримати рішення матері, висловлюючи сумніви у компетентності консультанта

Завдання № 18. Лікарем ВГРЧ під час проведення рятувальних робіт після вибуху метану у шахті шахтареві проведена ампутація кінцівки, яку після численних спроб не вдалося звільнити від завалу. Шахтар у цей час знаходився у непритомному стані. Чи була тактика лікаря правильною?

A. Так, бо це втручання було необхідне та слід припустити, що шахтар дав згоду на це втручання

B. Так, бо у невідкладних умовах згоди хворого не потребується

C. Ні, бо операцію було проведено в антисанітарних умовах

D. Ні, бо необхідно було привести хворого до свідомості та отримати згоду на операцію

E. Ні, бо необхідно було отримати згоду родичів на проведення операції

Завдання № 19. Хворий М., 69 років, звернувся у хірургічне відділення зі скаргами на гострий біль у правій підвздошній області, нудоту, блювання, підвищення температури до фебрильних цифр. Після огляду чергового лікаря хворого роздягли, провели саноброблення та проводили до операційної. На питання хворого про діагноз та тактику лікування медсестра, посміхаючись, говорила, що «лікареві краще видно». В операційній хворий із тим же питанням звернувся до хірурга, але той відповів, що діє в інтересах хворого та попросив не турбувати його перед операцією «непотрібними питаннями». Чи вірною була тактика лікарів та медперсоналу?

A. Ні, бо не отримана інформована згода хворого на операцію

B. Ні, бо хворому до операції необхідно було призначити консервативне лікування

C. Так, бо хворого необов’язково посвящати до умовиводів лікарів

D. Так, бо зайва інформація може пошкодити стан хворого

E. Так, бо лікарі завжди приймають єдино вірне рішення в інтересах хворого

Завдання № 20. Хворий З., 65 років, знаходиться на лікуванні у кардіологічному відділенні з приводу ІХС, стенокардії напруження, ФК II. Лікар вранці під час обходу повідомив хворого, Що у 12.00 йому необхідно пройти МРТ дослідження голови та шиї. Після проведеного дослідження хворий узнав, що його лікар пише кандидатську дисертацію, та дослідження було виконано виключно для «наукових цілей, для кількості». Чи вірною була тактика лікаря відносно хворого?

A. Ні, бо хворий повинен бути проінформований про проведення наукового дослідження та дати згоду на участь у ньому

B. Ні, бо при ІХС дане дослідження не є інформативним

C. Так, бо лікар не зобов’язаний інформувати хворого про наступні дослідження

D. Так, бо хворому було дано можливість отримати додаткову інформацію про своє здоров’я

E. Так, бо дане дослідження є абсолютно безпечним

Завдання № 20. Пацієнтка Р., 37рок. надійшла в психіатричне відділення. Наступного дня за телефоном жінка, що представилася родичкою, намагалася в лікаря з'ясувати діагноз і прогноз захворювання пацієнтки Р. Дії лікаря:

A. Не повідомляє за телефоном ніякої інформації, тому що вона носить конфіденційний характер

B. Повідомляє за телефоном зведення про хвору, тому що жінка представилася родичкою, а від найближчого оточення лікар не має право ховати медичну інформацію

C. Не повідомляє за телефоном зведення про хвору, тому що це могла бути колега по роботі, а надавати інформацію про стан здоров'я пацієнта можна членам родини або законним представникам, до яких колеги по роботі не відносяться

D. Повідомляє інформацію, тому що лікар зобов'язаний надавати зведення про пацієнтів особам, що цікавляться

E. Надає зведення за телефоном, тому що не потрібно офіційного письмового запиту від родичів про стан здоров'я пацієнтів

Завдання № 21. Чоловік, 72 років. Рак передміхурової залози, метастази кісткові і в печінку, однак хворий не знає, що він приречений. У рамках обраної терапії проводиться перевірка протиракового препарату (перший іспит на людині). Згоди хворого не запитувалося. Чи припустиме проведення дослідження, якщо воно може бути корисно пацієнтові?

A. Можна проводити дослідження без згоди пацієнта, з огляду на можливу користь від препарату

B. Можна проводити дослідження без згоди хворого, але з письмової згоди його родичів

C. Можна проводити дослідження, тому що отримані дані можуть допомогти надалі при лікуванні інших ракових хворих

D. Можна проводити дослідження без згоди хворого, але з усної згоди його родичів

E. Не можна проводити дослідження, тому що не був оформлений договір із хворим на його проведення

Завдання № 22. Колеги по роботі, що прийшли провідати важко хворого співробітника, у розмові з лікуючим лікарем попросили надати їм інформацію про діагноз, результати обстеження і прогноз захворювання в усній формі чи показавши медичну документацію з метою надання допомоги в лікуванні і рішенні питання подальшого працевлаштування. Лікар охарактеризував стан пацієнта як важкий, ухилився від інформації про діагноз і прогноз і відмовив у наданні історії хвороби. Чи правомірні дії лікаря?

A. Ні, тому що колеги по роботі відносяться до найближчого оточення хворого, і лікар не має право ховати від них медичну інформацію

B. Так, тому що дана інформація конфіденційна, і одержати її може тільки сам пацієнт

C. Так, тому що інформацію про стан здоров'я пацієнта можна надавати членам родини чи законним представникам, до яких колеги по роботі не відносяться

D. Ні, тому що інформацію про стан здоров'я пацієнта можна надавати членам родини чи законним представникам, до яких відносяться колеги по роботі

E. Ні, тому що лікар був зобов'язаний повною мірою проінформувати відвідувачів, після чого обов'язково сповістити про це пацієнту

Завдання № 23. У санпропускник вночі в ургентному порядку МШД доставлена жінка в несвідомому стані. За словами фельдшера швидкої допомоги, у швидку допомогу подзвонив перехожий, що знайшов лежачу на землі без свідомості жінку. Приблизно мало місце падіння з багатоповерхового будинку, однак мешканці будинку жінку не пізнали. За невідкладними показниками черговою бригадою лікарів пацієнтці була зроблена спленектомія. Чи правомірні дії лікарів?

A. Ні, тому що без усвідомленої згоди пацієнтки чи її законних представників медичне втручання неприпустиме

B. Ні, тому що невідкладне медичне втручання можливе тільки після встановлення особистості пацієнтки і з'ясування обставин події

C. Так, тому що у зв'язку з невідкладністю ситуації медичне втручання може мати місце при неможливості одержання згоди пацієнта, не дочекавшись згоди законних представників

D. Так, тому що в подібній ситуації представником пацієнтки є перехожий, що її знайшов

E. Ні, тому що в даній ситуації лікар повинний був відправити документи в суд для рішення питання про медичне втручання

Завдання № 24. Лікуючий лікар пацієнтки Л., що знаходиться на стац. лікуванні в гастроентерологічному відділенні, звернувся до зав. відділенням з письмовим проханням про передачу пацієнтки Л. на курацію іншому лікарю і відмовленні від подальшого її лікування по особистих причинах. В усній формі лікар пояснив, що пацієнтці став відомий номер його домашнього телефону, вона стала дзвонити йому додому, компрометуючи його перед родиною, а протягом останніх днів стала чекати його після роботи в дворі будинку. Чи правомірні дії лікаря?

A. Ні, тому що лікар не має право відмовлятися від початого їм лікування хворої по особистих причинах

B. Ні, тому що в обов'язку лікаря входить не тільки призначення лікування, але і встановлення правильних взаємин з пацієнтом

C. Так, тому що лікар має право відмовитися від лікування хворої по особистих причинах

D. Ні, тому що передача пацієнтів іншому лікарю здійснюється тільки при відсутності лікуючого лікаря з причин хвороби, відпустки, курсів, відрядження й ін.

E. Ні, тому що лікар не має права вибору собі пацієнтів і зобов'язаний діяти в інтересах хворого, незважаючи на стать, вік, особисті переваги

  1   2   3

Схожі:

Донецький національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров'я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Київський національний медичний університет ім. А. А. Богомольця
Автори: Нагорна Н. В., Волосовець О. П., Острополець С. С., Бордюгова О. В., Дудчак О. П., Марченко К. М
Донецький національний медичний університет iconРічний план закупівель на 2012 рік (зі змінами) Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький національний медичний університет iconЦентральний методичний кабінет з вищої медичної освіти акушерство та гінекологія
Програма складена: академіком нан україни, професором В.І. Грищенком (Харківський національний медичний університет); академіком...
Донецький національний медичний університет iconРічний план закупівель на 2012 рік (зі змінами) Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
move to 850-14505
Донецький національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ся вузу. Як приклад, підтримання належного стану ся в своєму структурному підрозділі
Донецький національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ся вузу. Як приклад, підтримання належного стану ся в своєму структурному підрозділі
Донецький національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ся вузу. Як приклад, підтримання належного стану ся в своєму структурному підрозділі
Донецький національний медичний університет iconДонецький національний медичний університет
Введення в перинатологию. Організація служби охорони материнства І дитинства. Захворюваність І смертність. Медична психологія. Етика...
Донецький національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Ся вузу. Як приклад, підтримання належного стану ся в своєму структурному підрозділі
Донецький національний медичний університет iconДонецький національний медичний університет ім. М. Горького графік консультацій та відпрацьовувань учбових занять для лікарів-інтернів на кафедрі загальної стоматології нніпо в 2013-2014 н р

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи