М. горького психіатрія. Наркологія icon

М. горького психіатрія. Наркологія




НазваМ. горького психіатрія. Наркологія
Сторінка1/10
Дата28.08.2012
Розмір1.31 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО


ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

(для студентів стоматологічного факультету)


Донецьк-2010


ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ. Методичні вказівки для самопідготовки (для студентів стоматологічного факультету)


АБРАМОВ В.А., АБРАМОВ О.В., РЯПОЛОВА Т.Л., ВИГОВСЬКА О.М., ПИРКОВ С.Г., ГОЛОДЕНКО О.М., ДЕНИСОВ Є.М., ПУТЯТІН Г.Г., КОКОТОВА О.О., ОСОКІНА О.І., ОМЕЛ`ЯНОВИЧ В.Ю.


ПСИХІАТРІЯ. НАРКОЛОГІЯ

Методичні вказівки для самопідготовки (для студентів стоматологічного факультету). За редакцією проф. Абрамова В.А. – Донецьк, 2010. – 85 с.


Призначений для реалізації програмно-цільового підходу до управління якістю підготовки фахівців із медичної біоетики.

Визначено мету кожного заняття, які сформульовано у вигляді професійних вмінь, приведено цільові завдання (навчальні завдання), що дозволяє студентові визначити ступінь засвоєння теми.

Методичні вказівки розраховані для керованої самопідготовки студентів стоматологічного факультету вищих медичних навчальних закладів і є доповненням до відповідних посібників та підручників.


Друкується за рішенням Вченої Ради ДонНМУ

(протокол № 7 від 22.10.10)


^ ©АБРАМОВ В.А., АБРАМОВ О.В.,

РЯПОЛОВА Т.Л., ВИГОВСЬКА О.М.,

ПИРКОВ С.Г., ГОЛОДЕНКО О.М.,

ДЕНИСОВ Є.М., ПУТЯТІН Г.Г.,

КОКОТОВА О.О., ОСОКІНА О.І.,

^ ОМЕЛ`ЯНОВИЧ В.Ю.


ПАТОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, ЕМОЦІЙ ТА ВОЛІ


Цією темою починають вивчення пропедевтики психіатрії - загальної психопатології, її найважливішої складової частини – семіотики психічних захворювань.

Поява розладів відчуттів і сприйнять при психічних захворюваннях означає перекручування інформації про зовнішній світ, порушуються орієнтування в ньому, розуміння того, що відбувається навколо, поведінка людини. Порушення пам'яті й уваги тією чи іншою мірою спостерігаються практично при всіх психічних захворюваннях і є одними з найважливіших симптомів патологічного стану мозку. При цьому змінюються особистість, вчинки, мотиви дій, знижується інтелект і ступінь продуктивності контакту з хворим. Важливість оцінки порушень мислення визначається місцем мислення в пізнавальній діяльності людини, неможливістю у випадках порушення мислення прогнозувати свою діяльність, робити її цілеспрямованою і продуктивною.

Емоційні розлади займають ведуче положення в клінічних проявах не тільки психічних захворювань. При будь-якій гострій соматичній патології неминуче виникають такі емоційні стани різного ступеня виразності і стійкості, як реакція особистості на сам факт захворювання, що вимагають психотерапевтичної чи медикаментозної корекції. При хронічних соматичних захворюваннях формується більш стійка "сукупність переживань" - "внутрішня картина хвороби" (Р.А. Лурія). Емоційний компонент є основним у структурі патологічних типів "внутрішньої картини хвороби". Емоції є основною ланкою психосоматичних взаємовідносин і нерідко сприяють виникненню психосоматичних захворювань. Емоційні порушення постійно відзначаються при неврозах, розладах особистості, психозах. Субклінічним рівнем емоційних змін виявляються непатологічні стани психічної дезадаптації. При такому широкому спектрі афективних розладів лікар будь-якої спеціальності повинен уміти виявляти їх і здійснювати психофармакологічну та психотерапевтичну корекцію.

Значущість порушень пізнавальних процесів, емоцій та волі в діагностиці психічних захворювань обумовлює загальну мету вивчення даної теми: уміти виявляти патологію пізнавальних та емоційно-вольових процесів для подальшої діагностики психічних розладів.

Конкретні цілі – уміти:

Цілі вихідного рівня – уміти:

1. Проводити цілеспрямоване клінічне дослідження пізнавальних психічних процесів.

1. Збирати скарги, дані анамнеза, проводити клінічне дослідження хворих (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб).

2. Виявляти об'єктивні ознаки порушень когнітивних процесів.

2. Проводити патопсихологічне дослідження відчуттів і сприйнять та інтерпретувати отримані результати (кафедра ООЗ, цикл медичної психології кафедри психіатрії та медичної психології).

3. Кваліфікувати виявлені розлади пізнавальних процесів як психопатологічні симптоми.

3. Проводити патопсихологічне дослідження почуттів (емоцій) та інтерпретувати отримані результати (кафедра ООЗ, цикл медичної психології кафедри психіатрії та медичної психології).

  1. Проводити цілеспрямоване клінічне дослідження емоційної та вольової сфери, в тому числі оцінювати вираженість, стійкість і адекватність почуттів.




  1. Кваліфікувати виявлені порушення як патопсихологічні симптоми.







  1. Виявляти об’єктивні ознаки порушень емоцій та волі.




Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирівши запропоновані завдання.

Завдання №1. Укажіть, що є морфологічною основою відчуття?

  1. Рецептор

  2. Діяльність рецептора

  3. Проведення збудження по нервових шляхах

  4. Діяльність відповідної ділянці кори мозку

  5. Нічого з вищезазначеного

Завдання № 2. Укажіть, що є фізіологічною основою відчуття?

A. Рецептор

B. Діяльність рецептора

C. Проведення збудження по нервових шляхах

D. Діяльність відповідної ділянці кори мозку

E. Нічого з вищезазначеного

Завдання № 3. Для відчуттів не характерно:

  1. Якість

  2. Інтенсивність

  3. Тривалість

  4. Цілісність

  5. Локалізація дратівника у простірі

Завдання № 4. Залежність сприйняття від попереднього життєвого досвіду людини носить назву:

  1. Спостережливість

  2. Апперцепція

  3. Сінестезія

  4. Модальність

  5. Предметність

Завдання № 5. При проведенні патопсихологічного дослідження за допомогою методики 10 слів відзначені: 1) коливання продуктивності відтворення в процесі завчання; 2) падіння продуктивності відтворення до кінця завчання. Які порушення уваги виявляються в першому і другому випадках?

  1. Звуження обсягу

  2. Зниження здатності до переключення

  3. Нестійкість

  4. Виснаджуваємість

  5. Прикутість

Правильні відповіді на тестові завдання на вихідний рівень - у додатку 1.

Якщо при виконанні приведених вище тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: “Здоров’я”, 1994. – С.52-291.

2. Абрамов В.А. та інш. Медична психологія. – Донецьк, 2008. – 289 с.

Тільки добре засвоївши попередній матеріал можете переходити до вивчення нової навчальної інформації.

Зміст навчання.

Інформація, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, викладена у літературних джерелах та лекціях.

Література:

  1. Лекція „Патологія пізнавальних процесів, емоцій та волі” проф. В.А.Абрамова.

  2. Загальна психопатологія. Навчальний посібник под ред. проф. В.А.Абрамова. – Донецк, 2010. – с.6-38.

  3. Психіатрія. Підручник під ред. проф. О.К.Напреєнко. – Київ, 2001. – с.77-122.

  4. Психиатрия. Учебник под ред. проф. Е.Н.Жарикова. – Москва, 2000. – с.64-87.

Теоретичні питання

  1. Кількісні порушення відчуття (гіпестезія, гіперестезія, анестезія)

  2. Якісні порушення відчуття (парестезії, сєнєстопатії)

  3. Ілюзії: класифікація, види

  4. Галюцінації

  5. Психосенсорні розлади

  6. Роль порушень відчуттів та сприйняття у діагностиці психічних розладів

  7. Кількісні порушення пам’яті (гіпомнезія, амнезія, гіпермнезія )

  8. Якісні порушення пам’яті (псевдоремінісценції, конфабуляції, кріптомнезії)

  9. Порушення уваги (виснажуємість, присутність, відволікаємість, слабкість активної уваги)

  10. Роль порушень пам’яті та уваги у діагностиці психічних розладів

  11. Роль мислення у діагностиці психічних розладів

  12. Кількісні розлади мислення

  13. Патологічні ідеї (понад цінні, нав’язливі, маячні)

  14. Порушення емоційного реагування

  15. Порушення емоційних станів (настрою)

  16. Роль порушення емоцій у діагностиці психічних станів

  17. Кількісні порушення вольової активності

  18. Якісні порушення вольової активності

  19. Порушення потягів

  20. Роль виявлення рухово-вольових порушень у діагностиці психічних розладів

Граф логічної структури теми “Патологія пізнавальних психічних процесів, емоцій і волі” приведено у додатках 2, 3.

Орієнтована основа дії (ООД):

^

Порушення відчуттів


Кількісні

Якісні

Гіперестезія

Парестезії

Гіпестезія

Сенестопатії

Анестезія







^ Порушення уваги

-Слабкість активної уваги

-Виснажуваність уваги

-Відволекаємість (нестійкість уваги)

-Інертність (тугорухомість) уваги

-Звуження об'єму уваги



^

Порушення сприйняття





Ілюзії


Галюцинації

Психосенсорні розлади


За аналізаторами


За механізмом виникнення


За аналізаторами


За особливостями сприйняття


За особливими механізмами виникнення



За змістом



За складностю


Зорові


Фізичні

Зорові

Істинні галюцина-ції

Гіпнагогічні

Коментуючі

Елементарні

Порушення схеми тіла (аутометамор-фопсія)

Слухові


Фізіологічні

Слухові (вербальні)


Псевдогалюцина-ції

Гіпнопомпічні


Індиферентні

Прості (акоазми, фонеми, фотопсії)

Метаморфопсія

Дотикові


Патологічні:


Нюхові





Функціональні

Осуджуючі

Складні





Тактильні


-Афективні


Смакові





Рефлекторні


Загрожуючі

Сценоподіб-

ні (кінема-

тографічні)




Нюхові


-Парейдолічні


Інтероцеп-тивні (вісцеральні




Екстракампінні


Імперативні










-Інтерпрета-тивні


Тактильні








Антагоністичні










Порушення мислення
^

Симптоми дезінтеграції мислення

Продуктивні розлади мислення


(патологічні ідеї)

Порушення темпу мислення

Порушення структури мислення

Прискорення, «скачка ідей»

Розірване (атактичне) мислення:

- Нав'язливі ідеї

Уповільнення

-зісковзування

- Маячні ідеї

Затримки мислення (шперунг), зупинка мислення, «обрив думок»

-розірваність

- Надцінні ідеї

«Напливи думок» (ментизм)

-шизофазія







Резонерствування







Паралогічність







Символічність







Стереотипії мислення:








-персеверації








-вербігерації








Докладність







Патологічна деталізація







Амбівалентне мислення







Аутистичне мислення







Інкогерентне мислення







^ Надційні ідеї

Пов'язані з переоцінкою біологічних властивостей своєї особистості

Пов'язані з переоцінкою психологічних особливостей або творчості особи

Пов'язані з переоцінкою соціальних чинників

Дисморфобічні

Винахідництва

Звинувачення

Іпохондричні

Реформаторства

Еротичні

Сексуальної неповноцінності

Талановитості

Кверулянства, кляузництва

Самовдосконалення










^ Нав'язливі ідеї

За механізмом виникнення


За змістом


Ситуаційні

Нав'язливі сумніви

Автохтонні

Абстрактні нав'язливі думки




Контрастні думки




Нав'язливі спогади




^ Маячні ідеї

За ступенем систематизації

За змістом

Маячні ідеї з підвищеною самооцінкою


Маячні ідеї зі зниженою самооцінкою


Персекуторні маячні ідеї


Змішані маячні ідеї


Паранойяльні


Альтруїстичні (місіанства)

Самозвинувачення

Переслідування

Інсценування

Параноїдні

Високого походження

Самоунічіження

Архаїчні

Звинувачення

Парафренні

Винахідництва

Іпохондричні

Впливу

Позитивного двійника




Реформаторства

Гріховності

Метаморфози

Негативного двійника




Любовні




Відносин

Особливого значення




Величі





Отруєння


Інтерметаморфози





Багатства




Ревнощів

Поліморфні










Антагоністичні (маніхейські)













Збитку







^ Порушення пам'яті

Кількісні

Якісні (парамнезії)

Гіпермнезія

Конфабуляції

Гіпомнезія

Псевдоремінісценції

Амнезія:

Кріптомнезії (спотворення пам'яті)

- Антероградна




- Ретроградна




- Антероретроградна




- Фіксаційна




- Прогресуюча за законом Рібо




- Конградна




- Палімпсест







^ Порушення емоцій


Порушення виразності (сили) емоцій

Порушення стійкості (рухливості) емоцій


^ Порушення адекватності емоцій


Патологічне посилення емоцій

Патологічне ослаблення емоцій

Емоційна гіперестезія (сензитивність)

Емоційна гіпостезія

Слабодухість (емоційна слабкість, нетримання емоцій)


Амбівалентність емоцій (подвійність)





Емоційне збіднення (притуплення, уплощення емоцій)

Інертність емоцій («застрявання», тугорухомість)

Патологічний афект





Хвороблива психічна анестезія

Експлозивність (емоційний вибух)

Емоційна неадекватність (паратімія)




Апатія

Емоційна лабільність







^ Рухово-вольові порушення

Кількісні

Якісні

Гіпербулія

Негативізм:

Гіпобулія

-активний

Абулія

-пасивний

Ступор:

Каталепсія (воскоподібна гнучкість)

- кататонічний

Імпульсивність

- депресивний

Стереотипії

- реактивний





Після вивчення дійсної глави посібника і відповідних розділів підручника вирішите самостійно запропоновані завдання. Якщо Ви зазнаєте труднощів у рішенні, зверніться до еталонів правильних відповідей завдань у додатку 1. Якщо Ви вирішили завдання невірно, повторно прочитайте главу посібника та літературу. Ознайомтесь із завданням і дайте відповідь на питання. Це дасть Вам можливість з'ясувати, наскільки засвоєна інформація.

Завдання №6. Хворий А., 44 роки, головний інженер промислового підприємства. Звернувся до терапевта зі скаргами на порушення сну: довго не міг заснути, у голову лізли думки про роботу, спогади минулого дня; відзначає зниження працездатності (по вечорах уже не міг змусити себе зосередитися на своїх справах), дратівливість, нестерпність яскравого світла і голосних звуків. Які порушення відчуттів у хворого?

  1. Гіпестезія

  2. Гіперестезія

  3. Анестезія

  4. Парестезії

  5. Сенестопатії

Завдання № 7. Хворий М., 16 років. Спрямований на консультацію терапевтом, до якого звернулися батьки хворого. На прийомі хворий розгублений, тривожний, періодично відчуває страх. На питання відповідає не відразу, удалося з'ясувати, що хворобливий стан почався гостро - навколишнє стало невиразним, примарним, бачиться як би крізь плівку, туман. Голоси і звуки доносяться як крізь подушку. Змінилися фарби навколишніх предметів: "світло померкло, листя зблякло, сонце стало світити менш яскраво". Періодично навколишній світ сприймається безжиттєвим. Які порушення відчуттів хворого?

  1. Гіпестезія

  2. Гіперестезія

  3. Анестезія

  4. Парестезії

  5. Сенестопатії

Завдання № 8. Хворий Л., 60 років. Спрямований на консультацію терапевтом. На прийомі хворої пред'являє безліч скарг: "Болить голова, щось стискає голову; під шкірою щось переливається і булькає, може, гній; у ногах начебто м'ясо від кісток відривають". Хворий тривожний, настрій знижений. Висловлює побоювання, що в нього рак. Обстеження в терапевта патології внутрішніх органів не виявило. Які порушення відчуттів у хворого?

  1. Гіпестезія

  2. Гіперестезія

  3. Анестезія

  4. Парестезії

  5. Сенестопатії

Завдання № 9. Хворий Л., 7 років. У 6-річному віці став говорити, що "бачить у малюнку шпалери - на стінах зелені чудовиська", лякався їх, кричав, шукав захисту в батьків. Боявся дивитися на буфет - здавалося, що це величезна голова з "очима-плошками". Які розлади сприйняття у хворого?

  1. Фізичні ілюзії

  2. Фізіологічні ілюзії

  3. Афективні ілюзії

  4. Парейдолічні ілюзії

  5. Зорові галюцинації

Завдання № 10. Хворий Д., 7 років. У 6 років став розсіяним. Перед сном водив по стіні пальцем, кричав: "Побіг, побіг!" Після госпіталізації був збуджений, ховався, зі страхом кричав "Боюся!" Не хотів входити в палату. Говорив, що там "страшні іграшки". Іноді прикладав до підлоги вухо. Розповідав, що "під підлогою живуть люди". Затверджував, що він їх "чує". Про які порушення сприйняття можна говорити у даному випадку?

  1. Фізичні ілюзії

  2. Фізіологічні ілюзії

  3. Афективні ілюзії

  4. Парейдолічні ілюзії

  5. Галюцинації

Завдання № 11. Хвора М., 8 років. При обстеженні розгублена, просторікувата, відволікається. Часом відганяла щось від себе, просила звільнити її від "поганої дівчинки". Розповідала про "невидимок" - настільки маленьких, що побачити їх може тільки уважна людина. Малювала багатьох "невидимок", розповідала про їх іншим дітям. Повідомляла, що "чує голоси" маленьких чоловічків, що живуть у камінцях. На прогулянках підносила до вуха невеликі камені, з яких чулися "голоси". Почала відмовлятися від занятть і nрогулянок, практично увесь час малювала. Які порушення переважають у клінічній картині захворювання?

  1. Слухові пседогалюцинації

  2. Зорові справжні галюцинації

  3. Зорові пседогалюцинації

  4. Слухові та зорові пседогалюцинації

  5. Слухові та зорові галюцинації

Завдання № 12. Хворий І., 40 років. Занедужав 2 тижня тому. Став скаржитися на головний біль, погано спав, чув рокіт трактора з боку свого саду, у зв'язку з чим виходив із квартири, тому що побоювався, що вони можуть завдати шкоди деревам. Трактора в саду не бачив. Незабаром з'явилися множинні голоси, що лунали з боку. Одні лаяли, ображали, грозили розправою, інші – підбадьорували, давали ради, обіцяли допомогти. При надходженні до стаціонару був тривожним, подавленим. Які порушення сприйняття у хворого?

  1. Зорові галюцинації

  2. Слухові антагоністичні галюцинації

  3. Слухові коментуючі галюцинації

  4. Слухові осудливі галюцинації

  5. Слухові імперативні галюцинації

Завдання № 13. Хворий К., 25 років, студент. На лікування у психіатричну лікарню доставлений у зв'язку з неправильним поводженням. Останній місяць не відвідує заняття, не стежить за собою, різко схуд, відмовляється від їжі. Лікарю розповів, що “шия стала непомірно довгих розмірів, змушений навіть обмацьовувати її”, часто дивиться у дзеркало. Настрій знижений, з'явилися думки про небажання жити. Які порушення сприйняття хворого?

A. Фізичні ілюзії

B. Метаморфопсії

C. Порушення схеми тіла

D. Деперсоналізація

E. Вісцеральні галюцинації

Завдання № 14. Хворий А., 13 років. Скаржиться на неприємні відчуття розпирання і напруги в спині. Говорить, що очі стають "косими", "вилазять з орбіт". Часто плаче. Іноді виникають відчуття значного збільшення голови, зменшення ніг. Постійно розглядає себе в дзеркалі. Як можна кваліфікувати виявлені у хворого розлади?

A. Фізичні ілюзії

B. Метаморфопсії

C. Порушення схеми тіла

D. Деперсоналізація

E. Вісцеральні галюцинації

Завдання № 15. Хворий К., 8 років. При надходженні говорив, що бачить голови людей у тарілці з їжею, на стіні, ковдрі. Голови були різної величини і форми – людина-головоног, людина-тулуб. Іноді при засинанні бачив голови на простирадлі, ковдрі. Часто бачення мали незвичайну форму - були відсутні ніс і очі, іноді ріт і ніс були розташовані окремо від голови. Як називаються галюцинації, що виникають при засинанні у хворого?

  1. Гіпнагогічні

  2. Гіпнопомпічні

  3. Кінематографічні

  4. Сценоподібні

  5. Інтероцептивні

Завдання №16. Хворий К., 40 років. У психіатричну лікарню доставлений родичами. Кілька днів тому родичі помітили, що хворий став погано спати, що в нього був пригничений настрій. Один раз уночі, за словами дружини, у хворого з'явилося неправильне поводження: до чогось прислухався, визирав у вікно, щось уважно розглядав. Говорив, що за ним хтось стежить, хоче його убити. Психічний стан: Настрій пригничений. У місці, часі орієнтується правильно, повідомив анамнестичні дані. Розповів, що чує "якісь дивні розмови": за стіною кілька людей обговорюють його дії, вчинки; одні говорять, що він "нікчемна людина", "злочинець", що приносить шкоду родині і близьким, у зв'язку з чим його потрібно покарати чи навіть знищити, інші намагаються його захистити, виправдують, згадують його заслуги і просять "помилувати". Людей, що розмовляють, хворий не бачить, але голоси їхні чує чітко і ясно. Які галюцинації в хворого?

A. Слухові нейтральні

B. Слухові антагоністичні

C. Слухові імперативні

D. Слухові коментуючі

E. Слухові осудливі

Завдання № 17. Хворий Н., 38 років, доставлений у психіатричну лікарню з районного відділення міліції, куди звернувся з проханням відгородити його від переслідування чортами. У відділення міліції з'явився ранком, весь забруднений, і заявив, що всю ніч просидів у болоті, куди сховався від чортів, що його переслідували. Чорти хотіли за допомогою палаючих стріл "викурити" його з болота, але він пірнув у бруд і цим "врятував своє життя". У прийомному відділенні: розповідає про чортів, що його переслідували, докладно описує зовнішній вигляд чортів ("схожі на собаку, ходять на двох лапах, покриті чорною вовною, з рогами і хвостом"). Тривожний. Критики немає. Які порушення описані у хворого?

A. Парейдолічні зорові ілюзії

B. Щирі зорові галюцинації

C. Зорові псевдогалюцинації

D. Фізичні зорові ілюзії

E. Афективні зорові ілюзії

Завдання № 18. Хвора К., 65 років. Грубо орієнтована в часі і місці, досить у власній особистості. Настрій рівний. Увага швидко виснажується. Продуктивної психосимптоматики немає. Не може запам’ятати ім'я і по батькові лікаря після декількох повторень. Яке порушення пам'яті у хворої?

  1. Ретроградна амнезія

  2. Антероградна амнезія

  3. Фіксаційна амнезія

  4. Гіпермнезія

  5. Прогресуюча амнезія

Завдання №19. Хвора С., 87 років, пенсіонерка. Протягом останніх 5 років родичі помітили, що хвора почала забувати імена своїх близьких. Не може згадати, куди поклала ту чи іншу річ. Часто робила безглузді вчинки, була безпомічна, ішла з будинку і не могла повертатися, тому що "забувала" адресу. На прийомі у лікаря-психіатра виявляла нечітке аллопсихічне орієнтування. Не знала, скільки їй років. Не могла точно сказати, скільки в неї дітей, як кличуть їх. Виявляла неспроможність при виконанні елементарних рахункових операцій, не знала часів року, не могла перелічити місяці року і дні тижня. Запам'ятовування поточних подій практично було відсутнє - відразу забувала ім'я лікаря, не утримувала в пам'яті запропоновані для запам'ятовування числа, фрази і т.д. Критика до хвороби була відсутня.

Які порушення пам'яті у хворої?

  1. Прогресуюча амнезія

  2. Ретроградна амнезія

  3. Конфабуляції

  4. Псевдоремінісценції

  5. Антероградна амнезія

Завдання №20. Хворий Н., 35 років. У відділенні весь час у русі, співає, танцює, збирає навколо себе хворих. У перший же день з усіма познайомився, перейшов на “ти”. Тримається городовито, але в той же час весело посміхається, підморгує, жартує. У бесіду з лікарем вступає охоче, говорить дуже швидко, ковтаючи закінчення. Розповідаючи про своє життя, відразу вигадує різні неймовірні події, а потім зі сміхом заявляє, що він пожартував. Сам почуває, як думки в голові стрімко переміняють один одного. Хворим себе не вважає. Визначити характер порушень мислення:

A. Паралогічність

B. Прискорення темпу

C. Незв’язність

D. Понадцінні ідеї

E. Резонерство

Завдання №21. Хвора Л., 40 років. Доставлена в психіатричну лікарню з родильного будинку, де родила здорову дитину. При надходженні виявила дезорієнтування в місці, часі, навколишнім оточенні, власній особистості, недоступність до мовного контакту. Відбивала окремі фрази, слова, склади (“раз, два, три, що таке? – Звірі...убивають...син...лимон...помер...торт...торг...не вбивайте...”). Іноді повторювала сказані кимось слова, робила хватальні рухи руками. Температура тіла 38,8С, обличчя гіпереміроване, неприємний запах із рота. Кваліфікуйте порушення мислення:

A. Ментизм

B. Шперунг

C. Незв’язність

D. Паралогічність

E. Резонерство

Завдання №22. Хворий І., 36 років. Доставлений у психіатричну лікарню бригадою “швидкої допомоги”. Повідомив про себе зведення, що відповідають даним паспорта. Правильно назвав дату і місце перебування. Спонтанно заявив, що займається науковими вишукуваннями, процитував фрагмент зі своїх “робіт” наступного змісту: “Розум гайморова поля не є прецедентом математичного обчислення і висунутої гіпотези”. Намагався обґрунтувати передсказанність непередсказуємого, засновуючись на “концепції уваги та інтеграції”. Кваліфікуйте розлади мислення:

A. Розірваність

B. Незв’язність

C. Паралогічність

D. Патологічна деталізація

E. Символізм

Завдання №23. Хвора К., 48 років. Сверджує, що народилася від черв’яка, народилася великою і за чотири дні від роду вже ходила. “Черв’як спочатку зародився в мені, я їла, і він їв, і від цього світило сонце”. Охарактеризуйте висловлення хворої:

A. Символізм

B. Незв’язність

C. Ментизм

D. Паралогічність

E. Розірваність

Завдання №24. Хворий К., 18 років. Замкнутий, нетовариський. На питання, що його турбує, відповів: “Я увесь час думаю: хто я? Чому світить сонце? Чому зростає трава? Я не знаю себе. Я став собі, як вам чужі люди”. Охарактеризуйте висловлення хворого:

A. Резонерство

B. Символізм

C. Розважність

D. Незв’язність

E. Розірваність

Завдання №25. Хворий В., 12 років. Орієнтований правильно, доступний контакту. Увага концентрується з трудом. Розгальмований, непосидющий, легко збудливий, схильний до грубої афектації. Мова бідна, повільна, словниковий запас обмежений. Предмети і явища групує по малоістотних ознаках, не може пояснити переносне значення прислів’їв і метафор. З трудом виконує прості рахункові операції. Визначить порушення мови:

A. Вербігерація

B. Персеверація

C. Олігофазія

D. Мутизм

E. Шизофазія

Завдання №26. Хворий М., 30 років. Протягом останніх 8 років страждає на судомні приступи із утратою свідомості. Дружина помітила, що протягом останніх 4 років став змінюватися характер – з’явилися настирливість, схильність до підвищеної уразливості. На прийомі у лікаря – мова у трохи уповільненому темпі, під час бесіди скрупульозно намагається викласти дані анамнезу, застряє на несуттєвих деталях, повторює по кілька разів ті ж самі фрази. При спробі переключити увагу на основну тему бесіди повертається до викладання колишніх деталей. Наполягає на тому, щоб “вислухали все”. Кваліфікуйте порушення мислення:

A. Паралогічність

B. Резонерство

C. Розірваність

D. Символізм

E. Розважність

Завдання №27. Хворий Г., 14 років. Постійно зайнятий складанням схем, креслень космічного корабля особливої конструкції, а також читанням технічних журналів. Заявляє, що близько до мети – “створення надшвидкісного космічного корабля”, швидкість якого наближається до швидкості світла. У зв’язку з цим припускає: одержить Нобелевську премію за своє відкриття. У розмові зі старшими тримається зарозуміло, говорить повчаючим тоном. З однолітками не спілкується, тримається замкнуто. Визначите характер порушень мислення:

A. Понадцінні ідеї

B. Нав’язливі ідеї

C. Маячні ідеї

D. Розважність

E. Резонерство

Завдання №28. Хвора П., 20 років. На прийомі у райпсихіатра зі скаргами на знижений настрій. Завжди виявляла риси нерішучості, невпевненості у собі, губилася в життєвих ситуаціях, коли в них не було повної ясності та визначеності. Перші ознаки захворювання з’явилися у 19 років. Виникло прагнення постійно рахувати свої кроки. Відмінно розуміла безглуздість такого рахунку, але не могла його позбутися. Намагалася не виходити з будинку, вважаючи, що так їй буде легше позбутися постійного прагнення рахувати. Кваліфікуйте психічні розлади, що виявляються у хворої:

A. Символізм

B. Маячні ідеї

C. Понадцінні ідеї

D. Паралогічність

E. Нав’язливі ідеї

Завдання №29. Хворий С., 45 років. Суттєві риси характеру хворого – чесність, принциповість, схильність до захоплень, що підкоряють собі поводження на тривалий час. Так, зустріувшись у віці 34 років зі своєю майбутньою дружиною, запалився до неї “незвичайною” любов’ю. Переборов ряд труднощів при оформленні шлюбу (прописка, розмін квартири й інш.). Родина зайняла в його житті основне положення на 6-7 років. Потім захопився колекціонуванням монет. Їздить по місту в надії дістати рідкі екземпляри. Займається обміном монет навіть на службі, ризикуючи викликати невдоволення начальства. Жадає від дружини, щоб вона доставала йому монети, коли вона відмовлюється, кричить на неї, може ударити. До пізньої ночі сидить над нумізматичними довідниками. Вважає нумізматику “важливішим ділом життя”. Кваліфікуйте стан хворого:

A. Понадцінні ідеї

B. Маячні ідеї

C. Нав’язливі ідеї

D. Символізм

E. Розважність

Завдання № 30. Хвора І., 37 років. Під час бесіди з лікарем говорить тихим голосом, повільно, відповіді односкладові. Вираз обличчя страждальницький, між бровами - складка, що нагадує грецьку букву "омега". Рухово загальмована, сидить в одноманітній позі. За допомогою якої методики можна виявити наявність депресії?

  1. Зунга

  2. Спілбергера

  3. Айзенка

  4. Шмішека

  5. Шульте

Завдання № 31. Хворий К., 46 років. Звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску, занепокоєння, внутрішню напруженість, періодичне тремтіння в тілі, порушення сну (довго не може заснути, сон неглибокий). Виглядає розгубленим, в очах тривога. Розповів, що такий стан з'явився кілька днів назад, коли довідався, що ''попадає під скорочення" на заводі. Для вивчення стану тривожності треба використати методику:

A. Спілбергера

B. Айзенка

C. Зунга

D. Крепеліна

E. Дженкінса

Завдання № 32. Хворий Ш., 26 років, інвалід II групи, на психічний розлад страждає з 14 років. Психічний стан: продуктивний контакт утруднений, увага привертається важко. Мова незв’язана, часто у формі монологу. Бездіяльний, неохайний, багато часу лежить у ліжку. Цинічний. Онанірує у присутності медичного персоналу, перебуванням у відділенні не тяжіє. Не виявляє інтересу до матері, що приїхала здалеку на побачення. Який симптом порушення емоцій описано у даного хворого?

A. Апатія

B. Емоційне збіднення

C. Хвороблива психічна анестезія

D. Гіпотимія

E. Дратівливість

Завдання № 33. Хворий П., 10 років. Батько страждає на алкоголізм. Хворий навчання в школі почав вчасно, займався посередньо. Був забіякуватий, запальний, конфліктний. Важко засвоював матеріал, інтересу до навчання не виявляв. Був рухово розгальмований, жорстокий, агресивний, часто уходив із занять. Психічний статус. Правильно орієнтований. Емоційно нестриманий, збуджений. Під час бесіди на очах часто з'являються сльози. Утікання зі школи пояснює конфліктами, сам себе характеризує дратівливим, говорить, що раніше був "зовсім психічним". Запас знань і уявлень не відповідає вікові. Зміст прислів'їв і приказок розуміє конкретно, судження поверхові, пише з граматичними помилками. До яких порушень емоцій можна віднести розлади, що відзначаються?

  1. Експлозивність

  2. Тугорухомість емоцій

  3. Гіпертимія

  4. Гіпотимія

  5. Емоційна слабість

Завдання № 34. Хвора Г., 58 років. Вважає себе хворою протягом двох останіх років. При надходженні в психіатричну лікарню дуже охоче і докладно розповідає про своє захворювання, гладить лікаря по руці, зі сльозами просить допомогти їй. Відзначає, що стала плаксивою: "Не можу дивитися жалісливий фільм, уся заливаюся сльозами", "якщо внучці розповідаю про свою молодість, теж обов'язково плачу". Під час бесіди з лікарем також плаче. У відділенні іноді відзначається бурхлива афективна реакція з найменшого приводу. Хвора відзначає: "Раніш була такою терплячою, а зараз спалахую як сірник". Який симптом порушення емоційної сфери в даної хворої?

  1. Емоційна лабільність

  2. Експлозивність

  3. Тугорухомість емоцій

  4. Слабодухість

  5. Гіпертимія

Завдання № 35. Хворий 50 років. Протягом останнього року хворий 6 разів звертався у вендиспансер із проханням дослідження крові на сифіліс. На момент огляду психіатром хворий висловлює побоювання, що хворий на сифіліс, просить дослідити кров. У розмові неспокійний, метушливий. На обличчі вираз розгубленості. Постійно витирає чоло і долоні хусткою. У процесі бесіди заспокоюється, погоджується, що сифілісом не хворий, але "для заспокоєння" просить дослідити реакцію Вассермана. З анамнезу: рік назад мав випадковий половий акт, після якого партнерка запитала його: "А ти чистий?" Охопило почуття страху від того, що жінка, можливо, сама хвора на сифіліс. З тих пір систематично досліджує кров на сифіліс, негативний результат лише на час приносить заспокоєння. Який симптом порушення емоцій у даного хворого?

  1. Страх

  2. Амбівалентність емоцій

  3. Фобія

  4. Дисфорія

  5. Експлозивність

Ознайомтеся з приведеними нижче завданнями (завдання для самоконтролю) і вирішіть їх. Тільки правильне вирішення завдань свідчить про засвоєння вами теми "Порушення ємоцій та волі".

Завдання № 36. Хворий Д., 52 років, бухгалтер. При надходженні в психіатричну лікарню скаржиться на головний біль, слабкість, зниження працездатності, пам'яті, плаксивість, порушення сну. Протягом двох років занепокоюють головний біль, періодичні запаморочення, швидко стомлюється на роботі, з'явилася "безпам'ятність", деяка неуважність, дратівливість, уразливість, запальність при найменших зауваженнях з боку співробітників. При сомато-неврологічному обстеженні – ознаки церебрального атеросклерозу. Під час бесіди хворий не виявляє галюцінацій, маревних ідей. Орієнтований правильно. Увага виснажена. Відзначається зниження пам'яті, в основному на події недавнього минулого. У бесіді відзначається легка зміна емоцій - образився на лікаря, коли той запропонував віднімати з 100 по 7 - "що я, рахувати не вмію?" Швидко заспокоївся. При найменшому хвилюванні в очах з'являються сльози. Критично оцінює свій стан. Які порушення емоцій виявляються у хворого?

  1. Емоційна лабільність

  2. Експлозивність

  3. Дисфорія

  4. Апатія

  5. Амбівалентність

Завдання № 37. Хворий Ш., 32 років, на вокзалі звернувся в кімнату чергового міліції з проханням захистити його від банди, що оточила його у потязі. Повідомив, що їхав у Смоленськ, у купе почув голоси: одні засуджували його за пияцтво і негідну повіденку, називали п'яницею, покидьком і негідником, вимагали його негайно убити. Інші голоси намагалися його захистити, домагалися милостивості. Верх усе-таки взяли його вороги, і тоді він, рятуючися від неминучої загибелі, вибіг з вагона і звернувся в міліцію. Орієнтован в місці, власній особистості і часі вірно. У бесіді неспокійний, періодично озирається, сідає ближче до лікаря. Вираження обличчя злякане. АТ - 160/ 100 мм.рт.ст., пульс - 100 ударів у 1 хв. Яке порушення емоцій виявляється у хворого?

  1. Страх

  2. Експлозивність

  3. Емоційне збіднення

  4. Апатія

  5. Дисфорія

Завдання № 38. Хворий К., 21 рік. Психічним захворюванням страждає з 17 років, коли поступово стала наростати млявість, з'явилася замкнутість, став уникати друзів. Багато часу проводив у ліжку. Залишив навчання в технікумі: "нічого не цікавило". Був агресивний щодо батьків, останні 2 роки знаходиться в закритому відділенні психіатричної лікарні. У відділенні ні з ким не спілкується. На питання лікаря відповідає неохоче, односкладово. Сам питань не задає, випискою не цікавиться. Вираз обличчя маскообразний. На побачення з батьками йде неохоче. Їхнім життям, турботами не цікавиться. При спробі медперсоналу підняти його з ліжка і вивести на прогулянку озлоблюється, стає агресивним. Яке порушення емоцій описано у хворого?

  1. Апатія

  2. Гипертимія

  3. Гіпотимія

  4. Емоційне обіднення

  5. Хвороблива психічна анестезія

Завдання № 39. Хворий K., малорухливий, позбавлений власної ініціативи, зі своєї ініціативи не починає ніякої справи, однак дані йому інструкції і доручення матері, близьких, лікаря виконує цілком. У результатах діяльності не зацікавлений. Емоційні реакції на навколишнє виявляє зрідка. Який симптом порушення волі виявляє хворий?

  1. Абулія

  2. Гіпобулія

  3. Гіпербулія

  4. Негативізм

  5. Імпульсивність
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

М. горького психіатрія. Наркологія iconІМ. М. Горького психіатрія. Наркологія
Абрамов в. А., Абрамов о. В., Ряполова т. Л., Виговська о. М., Пирков с. Г., Голоденко о. М., Денисов є. М., Путятін г. Г., Кокотова...
М. горького психіатрія. Наркологія iconПерелік рекомендованої навчальної та навчально-методичної літератури з психіатрії та наркології для студентів 4 курсу медичного факультету за спеціальністю „Медична психологія”
Гавенко В. Л., Самардакова Г. О., Бачериков М.Є. Психіатрія І наркологія. – Київ, 1993
М. горького психіатрія. Наркологія iconПерелік рекомендованої навчальної та навчально-методичної літератури з психіатрії та наркології для студентів 4 курсу медичного факультету за спеціальністю „медична психологія”
Гавенко В. Л., Самардакова Г. О., Бачериков М.Є. Психіатрія І наркологія. – Київ, 1993
М. горького психіатрія. Наркологія iconЕкзаменаційна програма з психіатрії І наркології для студентів 4 курсу медичного факультету за спеціальністю „Педіатрія”
...
М. горького психіатрія. Наркологія iconБілетна програма іспиту з психіатрії І наркології для студентів 4 курсу медичного факультету за спеціальністю „Лікувальна справа”
...
М. горького психіатрія. Наркологія iconБілетна програма іспиту з психіатрії І наркології для студентів 4 курсу медичного факультету за спеціальністю „медична психологія”
...
М. горького психіатрія. Наркологія iconБілетна програма іспиту з психіатрії І наркології для студентів 4 – 5 курсів медичного факультету за спеціальністю „медична психологія”
...
М. горького психіатрія. Наркологія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія»...
М. горького психіатрія. Наркологія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія»...
М. горького психіатрія. Наркологія icon«судова медицина та психіатрія» галузь знань – 0304 «Право» напрям підготовки – 030401 «Правознавство»
Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни «Судова медицина та психіатрія». Галузь знань – 0304 «Право», напрям підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи