Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 icon

Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011




НазваГорького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011
Сторінка1/20
Дата23.08.2012
Розмір1.98 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З БІОХІМІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

З КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ


Частина IІ


Донецьк 2011


УДК 612.015(075.8)+577.1(075.8)


Автори: Турсунова Ю.Д., Скоробогатова З.М., Богатирьова О.В., Хомутов Є.В., Бакурова О.М., ,Соколовська Л.В., Швець Т.А.


Перекладено на українську мову: ас. Зуйковим С. О.


За редакцією доктора біологічних наук, професора Борзенко Б.Г.


Даний учбово-методичний посібник призначений для самопідготовки з біохімії для студентів 2 курсу медичних факультетів з кредитно-модульної системи навчання, робота з яким підвищує мотивацію вивчення даної дисципліни. Методичні розробки по кожній темі конкретизують навчальну інформацію та дозволяють перевірити якість її засвоєння в процесі рішення навчальних завдань. Знання з біохімії є фундаментом для вивчення не тільки медико-біологічних дисциплін, таких як загальна патологія, фармакологія, але вони також необхідні для засвоєння клінічних дисциплін. Це підкреслюють дані методичні розробки, демонструючи тісний взаємозв'язок медико-біологічних і клінічних наук.


Рецензенти:


Єльський В.М. – завідувач кафедри патологічної фізіології ДонДМУ, доктор

медичних наук, професор


Рождественський Є.Ю. – доцент кафедри хімії

ДонДМУ, кандидат хімічних наук


З М І С Т


^ ЧАСТИНА ІІ

МОДУЛЬ ІІІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ

КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ»

Вступ до модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.

Біохімія тканин і фізіологічних функцій»


Змістовий модуль «Основи молекулярної біології»

Тема 3.1. Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів. Визна-

чення кінцевих продуктів їх обміну (Хомутов Є.В.) 16

Тема 3.2. Дослідження метаболізму піримідинових нуклеотидів. Дослідження

складу нуклеїнових кислот (Хомутов Є.В.) 22

Тема 3.3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів

мутацій, репарацій ДНК (Соколовська Л.В.) 28

Тема 3.4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації

та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія анти-

біотиків (Соколовська Л.В.) 33

Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Основи молеку-

лярної біології»


^ Змістовий модуль «Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та

біохімія гормональної регуляції»

Тема 3.5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітини-

мішені. Гормони гіпофізу та гіпоталамусу» (Соколовська Л.В.) 41

Тема 3.6. Дослідження дії гормонів підшлункової залози та шлунково-кишкового

тракту. Механізм порушень обміну речовин при цукровому діабеті

(Швець Т.А.) 45

Тема 3.7. Гормональна регуляція рівня глюкози в крові. Будування цукрових кри-

вих. Гормони надниркових залоз (Швець Т.А.) 51

Тема 3.8. Гормональна регуляція обміну кальцію. Дослідження йоду в щитовидної

залозі. Фізіологічно активні ейкозаноїди (Швець Т.А.) 60

Тема 3.9. Дослідження ролі стероїдних гормонів статевих залоз в регуляції метабо-

лічних процесів. Гормональна регуляція метаболічних перетворень

речовин при харчуванні. Регуляція обміну речовин при голодуванні

(Богатирьова О.В.) 65

Тема 3.10. Взаємозв’язок усіх видів метаболізму та його регуляція (Скоробогатова З.М.)72

Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Молекулярні меха-

нізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції»


Змістовий модуль «Біохімія та патобіохімія крові»

Тема 3.11. Дослідження хімічного складу та кислотно-основного стану крові. Визна-

чення залишкового азоту крові (Богатирьова О.В.) 80

Тема 3.12. . Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем

крові (Богатирьова О.В.) 86

Тема 3.13 . Дослідження хімічного складу еритроцитів. Нормальні та патологічні форми

гемоглобінів. Дослідження кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіо-

хімія жовтяниць (Богатирьова О.В.) 92

Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Біохімія та патобіохімія крові»

Змістовий модуль «Біохімія тканин та органів»

Тема 3.14. Біохімія печінки. Мікросомальне окислення, цитохроми Р-450

(Турсунова Ю.Д.) 101

Тема 3.15. Дослідження типів біологічного окислювання. Антиоксидантна функція жиророзчиних вітамінів (Богатирьова Е.В., Соколовская Л.В.) 110

Тема 3.16 Дослідження нормальних і патологічних компонентів сечі

(Турсунова Ю.Д.) 122

Тема 3.17. Біохімія нервової та сполучної тканин (Турсунова Ю.Д.) 129

Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля Завдання для самоперевірки та самокорекції змістового модуля «Біохімія тканин та органів»


^ Перелік теоретичних питань для підсумкового контроля модуля ІІІ «Моле-

кулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» 145


^ ЧАСТИНА ІІ

МОДУЛЬ ІІІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ»


ВСТУП


Модуль ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» присвячений вивченню функціональної та медичної біохімії. Біохімія як наука розвивається швидкими темпами. В останні роки значна частина біохімічних досліджень присвячена процесам взаємодії біологічних макромолекул у складних системах. Головними в біохімії міжклітинних комунікацій є механізми внутрішньоклітинної та міжклітинної передачі сигналів, а також внутрішньоклітинна, міжклітинна та міжорганна координація процесів.

Значно розширилися сучасні представлення про молекулярні основи життя, що сприяло виникненню самостійної науки молекулярної біології, котра раніше була одним з розділів біохімії. До cкладу найважливіших напрямків сучасної молекулярної біології відносяться створення та клонування нових комбінацій генів, розробка та застосування методів аналізу послідовності нуклеотидів у ДНК і, безумовно, ДНК-діагностика ряду захворювань. Перспективним напрямком як теоретичної, так і клінічної медицини є генна терапія.

Сучасна клініка використовує результати біохімічних досліджень для діагностики, прогнозу та контролю за лікуванням різних захворювань. Біохімічні дослідження використовуються для оцінки стану того або іншого виду обміну речовин, функціонального стану того або іншого органа, враховуючи при цьому тісний взаємозв'язок всіх органів і систем організму.

Майбутній лікар на основі аналізу змін різних біохімічних показників повинний не тільки скласти уявлення про функціонування організму, але й з'ясувати стан механізмів компенсації даного організму в даному стані. Важливо мати на увазі те, що професіоналізм лікаря визначається його здібностями до інтерпретації та інтегральної оцінки досліджуваних біохімічних показників, а це, в свою чергу, залежить від наявних знань майбутнього лікаря в області такої фундаментальної медико-біологічної дисципліни як біохімія.


^ Метою вивчення модуля «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» є: вміти інтерпретувати роль біорегуляторних молекул в інтеграції життєдіяльності та аналізувати біохімічні основи функціонування тканин і органів для наступного використання цих даних на клінічних кафедрах.


Модуль «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» включає наступні змістові модулі:

  1. Основи молекулярної біології.

  2. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені та біохімія гормональної регуляції.

  3. Біохімія та патобіохімія крові.

  4. Біохімія тканин і органів.


Література

Основна

  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – Київ – Тернопіль: Укрмедкнига,

2000. – С. 263 – 398, 418 – 439, 449 – 467, 478 - 490

  1. Практикум з біологічної хімії/ За ред. проф. Склярова О.Я.. – Київ: Здоров'я,

2002. – С. 47 – 50, 180 -208, 236 – 291

3. Лекції з біохімії

4. Графи логічної структури

Додаткова

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: Учебник. – Москва: Медицина,

1998. – С. 96 – 113, 248 – 297, 469 – 644, 661 – 678

2. Николаев А.Я. Биологическая химия. – Москва: ООО «Медицинское

информационное агентство», 1998. – С. 92 – 159, 339 – 448, 461 – 481

  1. Гринстейн Б., Гринстейн А. Наглядная биохимия. – Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. – С. 18 – 61, 106 – 113

  2. Уайт А., Хендлер Ф., Смит Э., Хилл Р., Леман И. Основи биохимии. – Москва:

Мир, 1981. – Т. 3: С. 1157 – 1265, 1425 – 1498, 1529 – 1702

  1. Биохимия. Краткий курс с упражнениями и задачами/ Под ред. Северина Е.С.,

Николаева А.Я.. – Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2001. – С. 59 – 94, 162 – 176, 256 – 332, 352 – 363, 387 – 390, 418 - 441


^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ «ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ»


Актуальність теми

Загальновідомо, що інформаційною базою всього організму є гени. Гени кодують структуру білків, що визначає унікальність кожного організму. Зміни складу, активності генів є першопричиною багатьох захворювань.

Молекула ДНК, таким чином, може служити найточнішим інструментом для розпізнавання захворювань, котрий використовується в молекулярно-генетичній діагностиці. За допомогою ДНК-діагностики можна локалізувати генетичні ушкодження, ідентифікувати дуже малі кількості збудників мікробних або вірусних інфекцій. Крім того, завдяки ДНК-діагностиці можна визначати схильність до того або іншого захворювання ще на досимптоматичній стадії, що дає можливість запобігти розвиткові хвороби. При проведенні пренатального ДНК-тестування виявляють спадкування патологічних генів.

Завдяки досягненням молекулярної біології останніх років з'явилася нова область медичної науки – генна терапія. Тепер гени починають використовуватися як лікарські засоби для корекції спадкоємних захворювань, злоякісних новоутворень, вірусних і мікробних інфекцій.

Одним з перспективних напрямків прикладної молекулярної біології є фармакогенетика. Завдяки точному аналізу генотипу пацієнта можна виявити індивідуальну чутливість пацієнта до того або іншого лікарського препарату, що дозволить уникнути розвиток лікарських ускладнень.

^ Загальна мета змістовного модуля «Основи молекулярної біології»: вміти інтерпретувати молекулярно-біологічні процеси збереження, передачі генетичної інформації та можливі порушення цих процесів для використання отриманих знань у медичній генетиці та молекулярній діагностиці.

^ Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати метаболізм пуринових і піримидинових нуклеотидів і його можливі порушення

1. Інтерпретувати структуру пуринових і піримідинових нуклеотидів (кафедра медичної та фармацевтичної хімії)

2. Інтерпретувати механізм реплікації ДНК і його можливі порушення




3.Інтерпретувати механізм транскрипції РНК і його можливі порушення




4. Інтерпретувати механізм біосинтезу білка і його можливі порушення




5. Інтерпретувати механізм регуляції експресії генів і його можливі порушення





Тема для самостійного вивчення

^ РОЛЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ФУНКЦІОНУВАННІ ОРГАНІЗМУ

Актуальність теми

Хімічні елементи - це життєво необхідні компоненти внутрішнього середовища організму, відповідальні за сталість її сполуки й плин процесів життєдіяльності. Важливу роль серед них займають іони натрію, калію, кальцію, магнію, заліза, міді, фосфору, які входять до складу кліток, присутні в міжклітинні й межтканевих рідинах. Виконуючи каталітичну, структурну й регуляторну функції, вони беруть участь у таких найважливіших біохімічних процесах як подих, кровотворення, синтез білків, проникність посудин і тканин, передача нервових імпульсів, підтримка нормальної збудливості м'язових кліток.

Багатогранність функцій зазначених хімічних елементів дозволяє використовувати дані їхнього змісту в крові як діагностичні показники патологічних змін організму.

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати дані кількісного визначення хімічних елементів у біологічних субстратах для наступного використання отриманих даних у лікарській практиці.

^ Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:


Уміти:


1.Інтерпретувати роль хімічних елементів у життєдіяльності організму

1.Інтерпретувати дані будови й властивостей хімічних елементів (кафедра медичної й фармацевтичної хімії)

2. Інтерпретувати кількісний зміст хімічних елементів у крові й сечі




3. Інтерпретувати механізми

порушення обміну хімічних елементів






^ Зміст навчання

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми. (Додаток 2).

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1.Біологічна роль натрію й калію в організмі людини 2. 2.Біологічна роль кальцію й фосфатів в організмі людини 3. Біологічна роль міді в організмі людини 4. Біологічна роль заліза в організмі людини 5. Регуляція балансу хімічних елементів.

6. Порушення обміну хімічних елементів.

Основні терміни і їхнє значення.

Трансферрин – білок, що транспортує залізо в крові.

Ферритин, гемосидерин – залізовмісні білки, що забезпечують запас заліза в

організмі.

^ ОЖСС – загальна железосвязивающая здатність трансферрина. НЖСС

ненасичена железосвязивающая здатність сироватки.

Церулоплазмин – основний білок, що транспортує мідь в організмі.

Металлотионеин – білок, що забезпечує запас міді в організмі.

^ Знайти матеріал для освоєння цих питань можна знайти в наступних джерелах:

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Бiологiчна хiмiя.- Киiв - Тернопiль.: Укр.мед.книга, 2000.-С.112, 127,

337-341, 409, 428, 433-436, 469, 474, 481

2. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Григоренко В.К. Функцiональна бiохiмiя.- Полтава,

2000.- С. 80-84

3.Тестові завдання по біологічній хімії./ Під ред. Б.Г.Борзенко. - Донецьк 2006,

частина 2.-С. 70-124 4. Додаток 1 5. Граф логічної структури (Додаток 2) Додаткова література 1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.- М.: Медицина, 1998.-С. 78-85,

94, 95, 121, 146, 293, 296, 297, 309, 315, 467, 503-506, 582-585, 621, 632, 652, 676

2. Скельний А.В., Рудаков И.А. Биоэлементи в медицині. - М.: Видавничий будинок

«ОНІКС 21 вік»: Мир, 2004. - 272 с.

Після вивчення перерахованих вище питань Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.

^ Цільові навчальні завдання

Завдання 1. Для підтримки діяльності ізольованих органів в експерименті використовують фізіологічні розчини, що містять життєво необхідні хімічні речовини. Який з них найбільш ефективний для теплокровних тварин?

А. Розчин, що містить хлорид натрію

В. Розчин, що містить хлориди натрію, калію, кальцію й глюкозу

С. Розчин, що містить хлориди натрію, калію, кальцію й бікарбонат натрію

D. Розчин, до складу якого входять хлориди натрію, калію, кальцію, магнію,

одноосновні фосфат і гідрокарбонат натрію, глюкозу

Е. Розчин, що містить хлориди натрію, калію, кальцію, магнію й глюкозу


Завдання 2. У печінці хворого, що страждає залізодефіцитною анемією, порушене утворення залізовмісного білка, що поставляє залізо для синтезу гемоглобіну. Як називається цей білок?

А. Ферритин В. Трансферрин С. Міоглобін D. Гемосидерин Е. Гаптоглобинаптоглобин

Завдання 3. Залізо в організмі людини втримується в печінці, кістковому мозку, селезінці. У складі якого білка воно депонується?

А. Апоферритина В. Трансферрина С. Церулоплазмина D. Ферритина E.Лактоферрина


Завдання 4. Процес кровотворення в людини здійснюється тільки при взаємодії трьох хімічних елементів. Які це сполучення? А. Co, Fe, Са В. Fe, Cu, Zn С. Си,Co, Fe D. Co, Cu, Са E. Са, Zn, Си


Завдання 5. Мідь у крові транспортується в комплексі з білками. З яким з білків вона утворить комплекс?

А. Із церулоплазмином В. З інтерфероном С. З металлотионеином D. З гаптоглобином Е. Із трансферрином


Завдання 6. Надлишок міді в організмі депонується у вигляді білка металлотионеина. Де відбувається депонування міді?

А. У слизуватій оболонці кишечника

B.B еритроцитах

С. B лейкоцитах

D. У бруньках

Е. У селезінці

Завдання 7. Дисбаланс у змісті електролітів може привести до порушення скорочувальної здатності серцевого м'яза. Дисбаланс яких електролітів має негативне значення в цьому випадку? А. Натрію/ калію

В. Натрію/ кальцію С. Калію/ кальціюция

D. Натрію/ магнію

Е. Калію/ магнію

Завдання 8. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на м'язову слабість, гіпотонію м'язів, утому, депресію. Лабораторні дослідження крові виявили алкалоз і зміни в електролітному обміні. Які це зміни?

А. Гипокалиемия В. Гиперкалиемия С. Гипокальциемия D. Гиперхлоремия Е. Гипонатриемияриемия

Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Еталони відповідей до рішення завдань:

1-D, З, 3-D, 4-З, 5-А, 6-А, 7-А, 8-А.


Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.

Завдання 1. Залізо в крові транспортується білком у складі бета-глобулінів. Назвіть цей білок.

А.Церулоплазмин В.Трансферрин С.Ферритин D.Лактоферрин

Е. Гаптоглобин


Завдання 2. Хронічні крововтрати нерідко приводять до порушення розвитку еритроцитів і наповненню їхнім гемоглобіном (гипохромии). Як змінюється при цьому метаболізм заліза?

А. Знижується рівень ферритина. В. Знижується рівень гемосидерина С. Знижується рівень трансферрина D. Знижується рівень железосерних білків Е. Знижується рівень міоглобіну


Завдання 3. Недолік міді в організмі є причиною багатьох захворювань, пов'язаних з порушенням її транспорту через клітинні мембрани. Що служить причиною цього порушення?

А.Недолік рецепторів до церулоплазмину на плазматичних мембранах В.Низький рівень церулоплазмина С.Недолік заліза D.Надлишок глутатиона Е Недолік металлотионеинаонеина


Завдання 4. Схований дефіцит заліза характеризується зниженням запасного й транспортного фондів при збереженні гемоглобинового. Який показник, крім рівня заліза в сироватці, необхідно визначити для виявлення даного стану?

А. Рівень гаптоглобина В.Рівень трансферрина

С.Рівень ферритина D.Рівень церулоплазмина Е. Загальну железосвязивающую здатність сироватки кровікрові


Завдання 5. Залізо, що перебуває в організмі можна розділити на дві групи: гемовое й негемовое. У складі якого білка перебуває гемовое залізо?

А. Трансферрина

В. Лактоферрина С. Міоглобіну Міоглобіну

D. Гемосидерина Е. Ферритинаитина


Завдання 6. Надлишок міді депонується у вигляді металлотионеина. Де переважно відбувається її депонування?

А. У печінці

В. В еритроцитах С. У лейкоцитах

D. У бруньках

Е. У кістковому мозку


Завдання 7. У юнака, що страждає хворобою Вильсона-Коновалова, у сироватці крої зміст церулоплазмина перебуває на низькому рівні (в 2 рази нижче норми). При цьому в 10 разів збільшилося виділення із сечею одного з неорганічних компонентів. Назвіть цей компонент.

А. Залізо

В. Мідь

С. Кальцій

D. Фосфор

Е Калій


Завдання 8. Мідь у крові транспортується у вигляді комплексів з білками. З яким з нижчеперелічених білків вона утворить комплекс?

А. З альбуміном В. Із-Реактивним білком С. Із трансферрином D. З гаптоглобином Е З інтерферономнтерфероном


Завдання 9. Дефіцит міді в їжі може привести до анемії. Яка причина анемії в цьому випадку?

А. Недолік заліза. В. Недолік церулоплазмина С. Надлишок глутатиона D. Низький рівень ферритина Е Низький рівень металлотионеинаеина

Завдання 10. У хворого, що страждає спадкоємним коллагенозом, знижена активність лизилоксидази - ферменту, відповідального за формування нормальної структури сполучної тканини. З недоліком якого хімічного елемента це зв'язано?

А. Заліза

В. Міді

С. Калію D. Кальцію Е Фосфору


Завдання 11. Після видалення паращитовидних залоз підвищується нервово-м'язова збудливість. Зі зміною концентрації в крові якого елемента це зв'язано?

А. Калію

В. Натрію

С. Кальцію D. Магнію Е Фосфору


Завдання 12. У людей з низьким рівнем усмоктування міді із кліток слизуватої оболонки кишечника часто спостерігається депігментація волось. Зі зміною активності якого ферменту це зв'язано?

А. Тирозинази В. Лизилоксидази С. Аминооксидази D. Цитохромоксидази Е Церулоплазмина


Завдання 13. Залізо - агент, що окисляє. У зв'язку із цим прийом залізовмісних препаратів необхідно сполучати із препаратами, що володіють антиоксидантним дією. Який це може бути препарат?

А. Вітамін РР В. Вітамін Е С. Вітамін В12 D. Вітамін В6

Е. Вітамін D


Завдання 14. У хворих ацерулоплазмией відзначається нагромадження заліза в печінці, головному мозку при відсутності змін у метаболізмі міді. Укажіть причину таких змін.

А. Відсутність синтезу трансферрина В. Недолік апоферритина С. Надлишок ферритина D. Надлишок гемосидерина Е Надлишок железосерних білківелезосерних білків


Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Еталони відповідей до рішення завдань:

1-В, 2-А, 3-А, 4-Е, 5-З, 6-А, 7-В, 8-А, 9-В, 10-В, 11-З, 12-А, 13-В, 14-А.


Додаток 1

Обмін заліза

Залізо входить до складу гемсодержащих білків, а також металлопротеинов, железосерних білків, трансферрина й ферритина. В організмі дорослої людини його втримується біля 3-5г; майже 2/3 ці кількості входить до складу гемоглобіну.

Оптимальна інтенсивність надходження заліза становить 10-20 мг/ добу. Джерелами заліза при біосинтезі залізовмісних білків є харчові продукти й залізо, що звільняється при постійному розпаді еритроцитів.

Кисле середовище шлунка й присутність у їжі аскорбінової кислоти сприяють вивільненню заліза з органічних солей. Всмоктується залізо в кишечнику у вигляді іона двовалентного заліза. Усмоктування поліпшують аскорбінова й лимонна кислоти, жири, алкоголь, зменшують - оксалати, фосфати, надлишок Ca, Zn, вітаміну Е, танінова кислота.

Надходження заліза з энтероцитов у кров залежить від швидкості синтезу в них білка апоферритина. Апоферритин зв'язує залізо в клітках слизуватої оболонки й перетворюється у ферритин, що залишається в энтероцитах. При недоліку заліза в організмі апоферритин в энтероцитах майже не синтезується.

У крові залізо, окислене церулоплазмином, зв'язується із гликопротеином трансферрином. Трансферрин синтезирутся в печінці. Це транспортний білок, що взаємодіючи зі специфічними рецепторами кліток, переносить іони тривалентного заліза в тканини й органи, де вони використовуються при синтезі залізовмісних білків і депонуються у формі ферритина й гемосидерина. При нормальному обміні заліза трансферрин насичений їм на 25%-40%, що відповідає концентрації заліза в сироватці 14,3 мкмоль/л у жінок і 21,5мкмоль/л у чоловіків. Загальна железосвязивающая здатність трансферрина (ОЖСС) показує та найбільша кількість заліза, що він може приєднати. Це становить 44-72 мкмоль/л. Різниця між величинами ОЖСС і концентрацією сироваткового заліза є показником ненасиченої железосвязивающей здатності сироватки (НЖЗС), що використовується як тест при діагностиці залізодефіцитних анемій.

Ферритин, гемосидерин - це складні залізовмісні білки, функцією яких є створення запасу заліза, для наступного його використання, наприклад для синтезу гемоглобіну. Перебувають вони в основному в клітках печінки, кісткового мозку й селезінки. Зміст заліза у ферритине становить 17%-23%, у гемосидерине (похідне ферритина) -25%-30%. На відміну від ферритина гемосидерин не розчинний у воді.

Лактоферрин також ставиться до залізовмісних білок. Він бере участь в імунних процесах, володіє бактериостатическими властивостями, гальмує резорбцію заліза в ЖКТ. Виявлений лактоферрин у молоці, слізної, синовинальной рідинах, панкреатичному соку, нейтрофилах.

Порушення обміну заліза. Гемосидероз- надлишкове утворення гемосидерина й відкладення його в різних тканинах, наприклад, при частих гемотрансфузиях або при надлишковому введенні залізовмісних препаратів. Гемохроматоз - спадкоємна патологія, що характеризується підвищеним усмоктуванням заліза в кишечнику, порушенням обміну заліза, відкладенням гемосидерина в ретикулоэндотелиоцитах печінки й селезінки, що приводить до ушкодження функцій цих органів. Залізодефіцитна анемія розвивається при недостатнім надходженні або порушенні утилізації заліза


^ Обмін міді

Мідь є життєво важливим елементом, що входить до складу багатьох ферментів, дихальних пігментів, гормонів, до складу миелинових оболонок нервів. Вона присутня в системі антиоксидантной захисту організму, бере участь у тихорєцькому подиху, у процесах обміну речовин, в эритропоэзе, стимулює усмоктування заліза в ЖКТ, сприяє депонуванню глюкози в печінці, підсилює дію інсуліну, гормонів гіпофіза, інгибує амілазу, ліпазу, Атф-Азу. Мідь має велике значення для підтримки нормальної структури костей, хрящів, еластичності стінок кровоносних посудин, легеневих альвеол, шкіри.

В організм мідь надходить в основному з їжею ( 2-4 мг/доба). Багато її втримується в морських продуктах, бобових, капусті, кукурудзі, кропиві, яблуках, моркві.

У ЖКТ абсорбуються до 95% міді, що надійшла в організм (причому в шлунку її максимальна кількість). Засвоєння міді знижують аскорбінова кислота, танини.

Абсорбовані в кишечнику іони міді зв'язуються в плазмі крові з альбуміном (12%-17%), у меншому ступені з амінокислотами - гистидином, глутаматом (10%-15%), і у вигляді комплексів доставляються в печінку.

Печінка відіграє провідну роль у метаболізмі міді, оскільки тут синтезується білок церулоплазмин, що володіє ферментативною активністю й бере участь у регуляції її гомеостазу. Церулоплазмин - головний медьсодержащий білок. На його частку доводиться 3% загального змісту міді в організмі й 90% її змісту в крові. Основна його функція полягає в транспорті іонів міді. На плазматичних мембранах ряду кліток (еритроцити, лімфоцити, эндотелий печінки, серця) є рецептори до церулоплазмину. Після зв'язування з ними мідь надходить усередину кліток. У цитоплазмі іони міді транспортуються до місць синтезу медьсодержащих ферментів.


Таблиця

Характеристика медьзависимих білків

Білки

Біологічна функція

Порушення функціонування

Цитохром З оксидаза

Перенос електронів у дихальному ланцюзі

Гипоэнергетические стану, міопатія, судороги

Лизилоксидаза

Хімічна модифікація коллагена й эластина

Порушення структури й функціонування сполучної тканини, васкулит, зниження еластичності шкіри

Тирозиназа

Продукція меланина

Зміна пігментації, зниження захисних властивостей шкіри при Уф-Опроміненні

Церулоплазмин

Транспорт міді, окислювання заліза

Анемія, хвороба Вильсона-Коновалова

Металлотионеин

Зв'язування й компартментатизация міді

Розвиток токсичних ефектів міді

Супероксиддисмутаза

Зв'язування вільних радикалів, що утворяться при перекісному окислюванні ліпідів мембран кліток

Свободнорадикальное ушкодження компонентів клітки

Дофамин–бета-гидроксилаза

Біосинтез катехоламинов

Порушення функціонування гипоталамо-гипофизарной системи, гіпотермія, гипотензия, дегідратація

Ангиотенин

Участь у формуванні мікропосудин

Уроджені порушення микроцеркуляции

Плазменние фактори свертиваемости крові

Свертиваемость кроаи

Схильність до кровотеч



Надлишок міді зв'язується в печінці й слизуватій оболонці кишечника на початку із глутатионом, а потім з низькомолекулярними білками металлотионеинами.

При дефіциті міді в організмі може бути депігментація, випадання волось, гипохромная анемія внаслідок зниження усмоктування й використання заліза.

Порушення обміну міді проявляються змінами як загального змісту в організмі, так і концентрацією її й церулоплазмина в крові.

Уроджені порушення обміну міді: хвороба Менкеса - дефіцит міді внаслідок порушення виходу її із кліток слизуватої оболонки кишечника; хвороба Вильсона-Коновалова (гепатоцеребральная дистрофія) - дефіцит церулоплазмина й відкладення іонізованої міді в крові й внутрішніх органах.


Додаток 1

Граф логічної структури


Надходження мінеральних сполук в організм

Регуляція


Всмоктування в ШКТ


Виведення з організму


Функції хімічних елементів


Калій, натрій

Кальцій

Жалізо

Мідь

Водно-сольовий обмін


Кислотно-основна рівновага


Передача нервових імпульсів


Формування тканевых структур


Згортання крові


Регуляторна

Транспорт сполук крізь мембрану

Транспорт кисню


Тканинне дихання

Каталітична

Стимуляція гемоглобино-утворення


Синтез колагену та эластину

Синтез гормонів

Бактеріо-статическое действие

Антиоксидантний захист організму

Зміст желіза та міді у сиворотці крові

Передача нервово-м'язового збудження


Патологія

Норма

Хвороба Вільсона-Коновалова

Анемія жалізодефіцитна

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМ. Горького методичні вказівки для самостійної роботи з біологічноі хімії для студентів фармацевтичного факультету частина п донецьк, 2007
Цей курс біохімії для керованої позааудиторної підготовки студентів-фармацевтів до практичних занять по кожній темі дає ретельно...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМ. Горького методичні вказівки для самостійної роботи з біологічноі хімії для студентів фармацевтичного факультету частина 1 Донецьк, 2008
Цей курс біохімії для керованої позааудиторної підготовки студентів-фармацевтів до практичних занять по кожній темі дає ретельно...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з дисципліни “інформатика” Модуль Операційні системи та текстові процесори
Методичні вказівки побудовані за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу та узгоджені з орієнтовною структурою...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з дисципліни “інформатика” Модуль Електронні таблиці
Методичні вказівки побудовані за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу та узгоджені з орієнтовною структурою...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з дисципліни “інформатика” Модуль Програми управління базами даних
Методичні вказівки побудовані за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу та узгоджені з орієнтовною структурою...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМіського господарства методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, самостійної роботи та контрольних робіт з дисципліни “інформатика”
Методичні вказівки побудовані за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу та узгоджені з орієнтовною структурою...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з першої долікарської...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки та матеріали для практичних занять та самостійної роботи студентів І курсу факультету економіки та менеджменту спеціальності 050201«Менеджмент» денної форми навчання
Українська мова. Методичні вказівки та матеріали для практичних занять та самостійної роботи / укладач Л. М. Яременко. Суми: Сумський...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії Донецьк, 2011
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Горького методичні вказівки з біохімії для самостійної роботи студентів медичного факультету з кредитно-модульної системи навчання частина IІ донецьк 2011 iconГосподарства методичні вказівки з самостійної робіти студентів з дисципліни
Безпека руху та гальмівні системи: Методичні вказівки з самостійної роботи студентів (для студентів 4 курсу денної І заочної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи