Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка1/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


ЗМІСТ

Ст.


ЧАСТИНА ІІ 3

МОДУЛЬ ІIІ «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ»

Введення до модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних

комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій»

Змістовний модуль «Основи молекулярної біології» 5

Тема 3.1. Дослідження біосинтезу й катаболізму пуринових нуклеоти дів.

Визначення кінцевих продуктів їхнього обміну (Хомутов Е.В.) 6

Тема 3.2. Дослідження метаболізму піримідинових нуклеотидів.

Дослідження сполуки нуклеїнових кислот (Хомутов Е.В.) 12

Тема 3.3. Дослідження реплікації ДНК і транскрипції РНК. Аналіз

механізмів мутацій і репарації ДНК (Соколовська Л.В.) 18

Тема 3.4. Біосинтез білка в рибосомах. Дослідження процесів ініціації,

елонгації й терминації в синтезі поліпептидного ланцюга.

Інгібіторна дія антибіотиків (Соколовська Л.В.) 23

Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля

«Основи молекулярної біології» 28


^ Змістовний модуль «Молекулярні механізми дії гормонів на

клітинки-мішені й біохімія гормональної регуляції» 30

Тема 3.5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на

клітинці-мішені. Гормони гіпофіза й гіпоталамуса (Соколовська Л.В.) 31

Тема 3.6. Дослідження дії гормонів підшлункової залози й шлунково-кишкового

тракту. Механізм порушення обміну речовин при цукровому

діабеті (Швець Т.А.) 35

Тема 3.7. Гормональна регуляція вмісту глюкози в крові. Побудова

цукрових кривих. Гормони наднірників (Швець Т.А.) 40

Тема 3.8. Гормональна регуляція обміну кальцію. Дослідження вмісту

йоду в щитовидній залозі. Фізіологічно активні эйкозаноїди (Швець Т.А.) 49

Тема 3.9. Дослідження ролі стероїдних гормонів полових залоз у регуляції

метаболічних процесів. Гормональна регуляція біохімічних перетворень

у процесі харчування. Регуляція обміну речовин при

голодуванні (Богатирьова Е.В.) 54

Тема 3.10. Взаємозв'язок всіх видів обміну речовин і його регуляція (Скоробога-

това З.М.) 62

Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Молекулярні

механізми дії гормонів на клітинці-мішені й біохімія гормональної регуляції» 67


Змістовний модуль «Біохімія й патобіохімія крові» 70

Тема 3.11. Дослідження хімічного складу й кислотно^-лужного стану крові.

Визначення залишкового азоту крові (Богатирьова Е.В.) 71

Тема 3.12. Дослідження згортаючої, протизгортаючої і фібринолітичної

систем крові (Богатирьова Е.В.) 77

Тема 3.13. Дослідження хімічного складу еритроцитів. Нормальні і патологічні

різновиди гемоглобіну. Дослідження кінцевих продуктів катаболізму гема. Патобіохімія жовтяниць (Богатирьова Е.В.) 83

Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля

«Біохімія й патобіохімія крові» 90


Змістовний модуль «Біохімія тканин й органів» 92

Тема 3.14. Біохімія печінки. Мікросомальне окислювання, цитохроми

Р-450 (Турсунова Ю.Д.) 93

Тема 3.15. Біохімія сполучної тканини й зуба (Турсунова Ю.Д.) 103

Тема 3.16. Біохімія слини (Турсунова Ю.Д.) 116

Тема для самостійного вивчення «Роль жиророзчинних вітамінів у функціонуванні

тканин й органів (Соколовська Л.В.) 125

Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля

«Біохімія тканин й органів» 133

^ Перелік основних теоретичних питань для підсумкового контролю

Модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних кому-

нікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» 135


^




ЧАСТИНА ІІ

Модуль ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій»




Введення до модуля ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій»



Модуль ІІІ «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» присвячений вивченню функціональної й медичної біохімії. Біохімія як наука розвивається швидкими темпами. В останні роки значна частина біохімічних досліджень присвячена процесам взаємодії біологічних макромолекул у складних системах. Головними в біохімії міжклітинних комунікацій є механізми внутрішньоклітинної й міжклітинної передачі сигналів, а також внутрішньоклітинна, міжклітинна й міжорганна координація процесів.

Істотно розширилися сучасні уявлення про молекулярні основи життя, що сприяло виникненню самостійної науки молекулярної біології, що є раніше одним з розділів біохімії. До числа найважливіших напрямків сучасної молекулярної біології відноситься створення й клонування нових сполучень генів, розробка й застосування методів аналізу послідовності нуклеотидів у ДНК й, безумовно, Днк-діагностика ряду захворювань. Перспективним напрямком як теоретичної, так і клінічної медицини є генна терапія.

Сучасна клініка використовує результати біохімічних досліджень для діагностики, прогнозу й контролю за лікуванням різних захворювань. Біохімічні дослідження використовуються для оцінки стану того або іншого виду обміну речовин, функціонального стану того або іншого органа, тісний взаємозв'язок всіх органів і систем організму.

Майбутній лікар на основі аналізу змін різних біохімічних показників повинен не тільки скласти уявлення про функціонування організму, але й з'ясувати стан механізмів компенсації даного організму в даному стані. Важливо мати на увазі те, що професіоналізм лікаря визначається його здатностями до інтерпретації й інтегральної оцінки досліджуваних біохімічних показників, а це, у свою чергу, залежить від наявних знань майбутнього лікаря в області такої фундаментальної медико-біологічної дисципліни як біохімія.


^ Метою вивчення модуля «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» є: уміти інтерпретувати роль біорегуляторних молекул в інтеграції життєдіяльності й аналізувати біохімічні основи функціонування тканин й органів для наступного використання цих даних на клінічних кафедрах.


Модуль «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин і фізіологічних функцій» включає наступні змістовні модулі:

  1. Основи молекулярної біології.

  2. Молекулярні механізми дії гормонів на клітинці-мішені й біохімія гормональної регуляції.

  3. Біохімія й патобіохімія крові.

  4. Біохімія тканин й органів.



Література

Основна

  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. - Київ - Вінниця: НОВА КНИГА,

2007. - 656 с.

  1. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Григоренко В.К. Функціональна біохімія. - Полтава,

2000. - 216 с.

  1. Практикум з біологічної хімії/ За ред. проф. Склярова О.Я.. - Київ: Здоров'я,

2002. - С. 47 - 50, 180 -208, 236 - 291

4. Лекції по біохімії

5. Графи логічної структури

Додаткова

  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. - Київ - Тернопіль: Укрмедкнига,

2000. - С. 263 - 398, 418 - 439, 449 - 467, 478 - 490

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая ххимия: Підручник. - Москва: Медицина,

1998. - С. 96 - 113, 248 - 297, 469 - 644, 661 - 678

3. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. - Москва: ТОВ «Медичне

інформаційне агентство», 1998. - С. 92 - 159, 339 - 448, 461 - 481

  1. Гринстейн Б., Гринстейн А. Наочна біохімія. - Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. - С. 18 - 61, 106 - 113

  2. Біохімія. Короткий курс із вправами й завданнями/ Під ред. Северина Е.С.,

Миколаєва А.Я.. - Москва: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2001. - С. 59 - 94, 162 - 176, 256 - 332, 352 - 363, 387 - 390, 418 - 441

  1. Тарасенко Л.М., Суханова Г.А., Мищенко В.П., Непорада К.С. Слинні залози

(біохімія, фізіологія, клінічні аспекти). - Томськ: Із НТЛ, 2002. - 124 с.

  1. Біохімія. Короткий курс із вправами й завданнями/ Під ред.. Северина Е.С., Миколаєва А.Я. - Москва: ГЭОТАР МЕД, 2001. - 448 с.

  2. Тарасенко Л.М., К.С. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Біологія порожнини рота. - Москва: Медицина, 1991. - 304 с.



^

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ «ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ»



Актуальність теми

Загальновідомо, що інформаційною базою всього організму є гени. Гени кодують структуру білків, що визначає унікальність кожного організму. Зміни сполуки, активності генів є першопричиною багатьох захворювань.

Молекула ДНК, таким чином, може служити самим точним інструментом для розпізнавання захворювань, що використовуєтсья в молекулярно-генетичній діагностиці. За допомогою Днк-діагностики можна локалізувати генетичні ушкодження, ідентифікувати ультрамалі кількості збудників мікробних або вірусних інфекцій. Крім того, завдяки Днк-діагностиці можна визначати схильність до того або іншого захворювання ще на пресимптоматичній стадії, що дає можливість запобігти розвитку хвороби. При проведенні пренатального Днк-тестування виявляють спадкування патологічних генів.

Завдяки досягненням молекулярної біології останнього років з'явилася нова область медичної науки - генна терапія. Тепер гени починають використовувати як лікарські засоби для корекції спадкоємних захворювань, злоякісних новотворів, вірусних і мікробних інфекцій.

Одним з перспективних напрямків прикладної молекулярної біології є фармакогенетика. Завдяки точному типированию генотипу пацієнта можна виявити індивідуальну чутливість пацієнта до того або іншого лікарського препарату, що дозволити уникнути розвиток лікарських ускладнень.

^ Загальна мета змістовного модуля «Основи молекулярної біології»: уміти інтерпретувати молекулярно-біологічні процеси збереження, передачі генетичної інформації й можливі порушення цих процесів для використання отриманих знань у медичній генетиці й молекулярній діагностиці.

^ Конкретні цілі: Мета вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати метаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів і його можливі порушення

1. Інтерпретувати структуру пуринових і піримідинових нуклеотидів (кафедра медичної й фармацевтичної хімії)

2. Інтерпретувати механізм реплікації ДНК і його можливі порушення




3. Інтерпретувати механізм транскрипції РНК і його можливі порушення




4. Інтерпретувати механізм біосинтезу білка і його можливих порушень




5. Інтерпретувати механізм регуляції експресії генів і його можливі порушення






  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи