Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка11/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
^

Тема 3.11. Дослідження хімічного складу й кислотно-лужного стану крові. Визначення залишкового азоту крові



Актуальність теми

Хімічний склад плазми крові є свого роду дзеркалом метаболізму, оскільки зміни концентрації метаболітів у клітинах, навіть якщо вони відбуваються в окремих органах, відбиваються на концентрації цих метаболітів у крові.

У практиці охорони здоров'я широко використають біохімічні методи визначення найважливіших складених компонентів цільної крові, у тому числі небілкових азотистих компонентів крові («залишковий азот»). У здорової людини коливання в змісті залишкового азоту незначні. При ряді патологічних станів рівень небілкового азоту в крові підвищується, виникає стан, що одержала назва азотемії.

Знання основних компонентів небілкового азоту крові, можливих причин азотемії допоможе майбутнім лікарям у постановці діагнозу й виборі лікування хворих.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття, продумайте їх, усвідомте необхідність їхнього вивчення.

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати результати кількісного визначення залишкового азоту крові в нормі й при патологічних станах.

Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати хімічний склад крові в нормі й при патологічних станах

1. Інтерпретувати розкладання сечовини бромноватистою лугою (каф.медичної і фармацевтичної хімії).

2. Інтерпретувати показники кислотно-лужної рівноваги крові.

2.Аналізувати результати загального аналізу крові (каф.фізіології).


3. Аналізувати результати визначення в безбілковому фільтраті крові залишкового азоту.

3.Аналізувати структуру сечовини, сечової кислоти,амінокислот, креатиніну, креатину, аміаку, нуклеотидів, білірубіна (каф.медичної і фармацевтичної хімії).


4. Пояснити зміна величини залишкового азоту крові при різних патологічних станах.





^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.


Завдання 1. До розчину сечовини додати по краплях розчин бромноватистої луги. Спостерігається рясне виділення пухирців безбарвного газу без заходу. Що це за газ?

А. ПРО2

В. NН3

С. Н2 S

Д. СН3

Е. N2

Завдання 3. Сечову кислоту нагріли разом з азотною кислотою з наступним додаванням аміаку. З'явилося інтенсивне фіолетове фарбування. Для виявлення яких сполук використовується ця реакція?

А. Утримуючих пиримідинове ядро

В. Утримуюче пуринове ядро

С. Утримуючих аміногрупу

Д. Утримуючий піридин

Е. Утримуючих імідазол

Завдання 4. Онкотичний тиск крові хворого доставленого в лікарню склало 5,9 атм. Наслідком зміни яких біохімічних констант крові є зазначений показник?

А. Холестеролу

В. Альбумінів

С. Аміаку

Д. Загальних ліпідів

Е. Сечовини

Фізіологічні концентрації хімічних сполук крові наведені в таблиці1

Таблиця1

Деякі біохімічні константи крові

Щільність крові (цільної) 1,05-1,06

рН 7,34-7,44

Осмотичний тиск 7,6-8,1 атм

Онкотичний тиск 0,03-0,04 атм

Глюкоза плазми (сироватки) 3,3-6,0 ммоль/л

Загальні ліпіди 4,5- 5,5 г/л

Триацилгліцероли 1,2-2,8 ммоль/л

Холестерол 3,9-7,2 ммоль/л

Загальний білок плазми 60-85 г/л

Альбуміни 35-50 г/л

Глобуліни 20-35 г/л

Фібриноген 2 -4 г/л

Залишковий азот плазми (сироватки) 14,3-25 ммоль/л

Сечовина плазми (сироватки) 2,5-8,3 ммоль/л

Аміак крові 6—65 мкмоль/л


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

1. - Е ; 2. - В ; 3. - В

Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Биоорганическая хімія. М.: “Медицина”, 1991. - С. 208-209, 212-213, 313-330, 439-441.

2.Рево А.Я.,Зеленкова В.В. Керівництво до лабораторних занять по биоорганической хімії. М.:”Медицина”, 1980. -З. 96-99.

3. Лекції по биоорганической хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання,чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:


1.Фізико-хімічні властивості крові.

3.Хімічний склад крові:

    1. Білки плазми крові. Основні білкові фракції: альбуміни, глобуліни, фібриноген (зміст, функції); альбуміно-глобуліновий коефіціент і його діагностичне значення. Діагностичне значення некотріх білків плазми крові (білки “гострої фази” запальних процесів ): З -реактивний білок, α 2-макроглобулін, α 1- протеїназний інгібітор, фібронектин, кріоглобулін, гаптоглобін .

    2. Ферменти плазми крові (секреторні, індикаторні, екскреторні), діагностичне значення визначення активності ферментів плазми крові.

    3. Плазмені ліпопротеїни. Дисліпопротеїнемії.

    4. Небілковий азот (азотемії ), електроліти плазми крові.

4. Буферні системи крові: бікарбонатна, гемоглобінова, білкова, фосфатна (компоненти, механізм дії) Поняття про кислотно-лужну рівновагу. Порушення кислотно-лужної рівноваги: алкалоз й ацидоз метаболічний і дихальний.

5. Біохімічна сполука крові і його значення в характеристиці стану здоров'я людини.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С.. 418-419, 425-431.

2..Тестові завдання по біологічній хімії/ Під ред.Б.Г.Борзенко. -Донецьк, 2000. -

СС.252-280 (№ 36, 41, 43, 45, 51, 52, 53, 56, 58, 60).

3..Лекції по біохімії.4.

4.Граф логічної структури (Додаток 1).

5.Інструкція до практичного заняття.

Додаткова література

1Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1998.-С.567-585.

4.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1990.-С.438-457.

5.Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:”Вища школа”, 1989.-С.427-428, 437-439.

6.Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:”Вища школа”, 1999. -З. 427-428, 437-439.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Лікар-біохімік для визначення залишкового азоту крові використав її фільтрат. Яким образом була оброблена кров для одержання відповідного фільтрату?

А. Вилучена сечовина

В. Проведене осадження білків

С. Вилучені ліпіди

Д. Додана глюкоза

Е. Вилучений аміак

Завдання 2. У хворого з гострою бруньковою недостатністю виявлене підвищення залишкового азоту крові. За рахунок якого компонента небілкового азоту крові відбулося підвищення цього показника?

А. Креатину

В. Сечовини

С. Глутатиону

Д. Сечової кислоти

Е. Аміаку

Завдання 3. Зміст залишкового азоту крові в пацієнта становить 20 ммоль/л. Який основний компонент небілкового азоту крові в нашого пацієнта?

А. Амінокислоти

В. Сечова кислота

С. Сечовина

Д. Креатин

Е. Аміак

Завдання 4. У хворого з печінковою недостатністю виявлене зниження показника залишкового азоту крові. За рахунок якого компонента небілкового азоту крові відбулося зниження його показника?

А. Сечовини

В. Аміаку

С. Амінокислот

Д. Білірубіна

Е. Сечової кислоти

Завдання 5. У хворого з опіками кінцівок наступила продукційна азотемія. Яка можлива причина її появи?

А. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у зв'язку із хворобою нірок.

В. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у зв'язку з наявністю перешкоди відтоку сечі.

С. Посилений розпад тканинних білків.

Д. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у результаті зниження ПЕКЛО.

Е. Порушення синтезу сечовини у зв'язку із захворюванням печінки.


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

  1. - В, 5-З.

Короткі методичні рекомендації до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Перевіряється виконання домашнього завдання. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й коректує викладач. Проводиться підсумковий тестовий контроль по темі, підводять підсумки роботи.


Інструкція до практичного заняття

Визначення залишкового азоту крові гіпобромідним методом

.

^ Принцип методу : при дії на азотисту сполуку лужного розчину гіпоброміду азот витісняється у вигляді газу. Залишок гіпоброміду визначається йодометрично.

^ Матеріальне забезпечення:. розчин гіпоброміду, 0,5 мол 10% розчину йодистого калію, 18% розчин соляної кислоти, 1 % розчин крохмалю, 0,005 н. розчин гіпосульфиту натрію, осаджувач, пробірки.

^ Хід роботи: до 1 мол центрифугату (кров, позбавлена білка) додають 2 мол розчини гіпоброміду, збовтують. Через 2 хвилини додають 0,5 мол 10% розчину йодистого калію, 2 мол 18% розчину соляної кислоти, збовтують. Приплив 2-3 краплі 1 % розчину крохмалю, титрують 0,005 н. розчином гіпосульфіту натрію до знебарвлення розчину. Одночасно з досвідом ставлять контроль: 1 мол осаджувача, 2 мол гупобромуду, 0,5 мол 10% йодистого калію, 2 мол 18% соляної кислоти, 2-3 краплі 1% розчину крохмалю й титрують 0,005 н розчином гіпосульфіту натрію до знебарвлення.

Розрахунок: різниця в кількості гіпосульфіту, що було затрачено на титрування контролю й досвіду множать на 25 і дають відповідь у мг %.Зміст залишкового азоту в крові в нормі становить 20-24 мг%. Коефіцієнт перерахування в систему СІ дорівнює 0,714. У нормі зміст залишкового азоту становить 14,3-28,6 ммоль/л.


ВИСНОВКИ:


Підпис викладача:


Додаток 1


Граф логічної структури






ПАТОЛОГІЧНІ

^ СТАНИ, ЩО ПРИВОДЯТЬ ДО ЗМІНИ ВЕЛИЧИНИ ЗАЛИШКОВОГО

АЗОТУ КРОВІ І ВМІСТУ ЙОГО ХІМІЧННИХ

СПОЛУК



Додаток 3


1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи