Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка12/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
^

Тема 3.12. Дослідження що згортає, протисгортаючої і фібринолітичної систем крові




Актуальність теми:

Іони кальцію регулюють в організмі ряд найважливіших фізіологічних і біохімічних процесів, зокрема нейром’язові порушення, згортання крові, підтримка цілісності мембран і транспорт через мембрани, багато ферментативних реакцій, є посередниками ряду гормонів і т.д. Різноманіття фізіологічних функцій кліток активуємих іонами кальцію дозволило образно назвати цей макроелемент " королем месенджерів”. Для мінералізації костей необхідна підтримка певної концентрації іонів кальцію й фосфатів-іонів у позаклітинній рідині й окісті. Аномальні концентрації іонів кальцію в організмі можуть служити причиною безліч патологій і навіть загибелі, тому знання біологічної ролі Са+2 і механізмів, що підтримують його нормальну концентрацію в крові, необхідно студентові-медикові. Лікування хворих, що страждають геморагіямі й тромбозами, вимагає ясного розуміння процесів згортання крові й фібринолізу.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття, продумайте їх, засвойте необхідність їхнього вивчення

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати результати кількісного визначення іонів кальцію в сироватці крові в нормі й при патологіях для наступного використання цих даних у клінічній практиці.

^ Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати роль кальцію в згортанні крові й інших физіологічних і біохімічних процесах в організмі.

1. Провести осадження іонів кальцію із сироватки крові (каф. биоорганічної хімії).

2. Інтерпретувати гормональну регуляцію рівня Са+2 у плазмі крові.

2. Інтерпретувати різну розчинність солей кальцію для обґрунтування змін його концентрації в біологічних рідинах (каф. биоорганічної хімії).

3. Аналізувати дані про зміст кальцію в сироватці крові в нормі й при порушенні гомеостазу.

3. Інтерпретувати роль -СООН груп білків й інших сполук як місць зв'язування Са 2+ (каф. биоорганічної хімії).



^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.

Завдання 1. До сироватки крові додали щавлевокислий амоній. Випав осад. Про наявність яких іонів у крові це свідчить?

А. Іонів натрію

В. Іонів калію

С. SO3Н-

Д. Іонів кальцію

Е. Іонів хлору.

Завдання 2. При додаванні невідомої речовини до розчину хлориду кальцію випав осад. Виберіть цю речовину із запропонованих:

А. Йодид калію

В. Щавлева кислота

С. Цитрат натрію

Д. Сечовина

Е. Глюкоза.

Завдання 3. Якими властивостями солей кальцію можна пояснити кальцифікацію (відкладення кальцію) стінок кровоносних посудин, утворення каменів у жовчному міхурі, ніркових мисках або канальцях?

А. Поганою розчинністю солей кальцію

В. Здатністю іонів кальцію зв'язуватися з білками.

С. Гарною розчинністю солей кальцію

Д. Здатністю зв'язуватися з вуглеводами

Е. Зв'язуванням іонів кальцію із цитратом.

Завдання 4. При деяких захворюваннях спостерігається зміна рн плазми крові в кислу (ацидоз) або в лужну сторону (алкалоз).

1. Як ці зміни можуть відбитися на змісті в крові іонів кальцію? 2.

1.1. Ацидоз збільшує зміст Са 2+

1. 2.. Ацидоз зменшує рівень Са 2+ .

1.3. Алкалоз збільшує зміст Са 2+.

1. 4. Алкалоз знижує рівень Са 2+.

1.5. Зміна рН не впливає на зміст Са 2+.

2. Чим це можна пояснити?

2.1. У лужному середовищі зменшується зв'язування Са 2+ з білками.

2. 2. У лужному середовищі зв'язування Са 2+ з білками зростає.

2.3. У кислому середовищі зростає перехід кальцію в іонізовану форму.

2..4. У лужному середовищі зростає перехід кальцію в іонізовану форму.

2.5. У кислому середовищі знижується перехід кальцію в іонізовану форму.

Завдання 5. Установлено, що зв'язування Са 2+ з білками плазми крові запобігає можливість утворення осаду. Які функціональні групи цих біополімерів зв'язуються з іонами кальцію?

А. -NН3+

В. -СН3

С. -ВІН

Д. –СОО-

Е. -SН

Правильність рішення завдань перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня:

1. - Д, 3. - A, 5. - Д.

Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1. Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Биоорганическая хімія. -М.: “Медицина”, 1991. - С.322.

2. Лекції по биоорганической і біофізичної хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структуру досліджуваної теми (Додаток 1).


^ Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1.. Гемостаз: визначення, структурно-функціональні компоненти, сосудисто-тромбоцитарній і коагуляционній гемостаз.

2. система, Що Згортає, крові: фактори, їхня характеристика, механізми активації.

3. Включення процесу тромбоутворення: зовнішній і внутрішній механізми згортання крові, їхній взаємозв'язок.

4. Механізм перетворення фібриногену у фібрин.

5.Роль вітаміну ДО: хімічна природа, природні джерела,роль у гемокоагуляции.

6. Роль Са2+ у процесі згортання крові. Біологічна роль Са 2+ в організмі. Гормональна регуляція концентрації Са 2+ у крові.

7. Утворення й стабілізація тромбу, роль трансглутамінази в цьому процесі.

8. Протисгортаюча система, її фізіологічне значення. Природні й штучні антикоагулянти ( прямої й непрямої дії).

9. Фібриноліз.

10. Спадкоємні порушення процесу згортання крові.

11. Принцип методу й хід визначення змісту кальцію в сироватці крові.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.


Обов'язкова література.

1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 112, 376-381, 432-438.

2. Тестові завдання по біологічній хімії/ Під ред.Б.Г.Борзенко.-Донецьк,2000.-С.252-280.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1998.-С.599-607.

4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1990.-С.464-472.

5. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:”Вища школа”, 1989, 1998 - З 439 -448.

6. Пустовалова Л.М. Практикум по біохімії.- Ростову-на^-Дону.: “Фенікс”, 1999.-С.356-357.

7. Лекції по біохімії.

8. Граф логічної структури (Додаток 1).

9. Інструкція до практичного заняття.

Додаткова література

1. Маршалл В. Дж. Клінічна біохімія.- М.-С-П.: “Видавництво Біном-невський Діалект”, 1999. -368 с.

2.Марри Р. й ін. Біохімія людини.- М.: “Мир” 1993. т.2.-С. 166-168, 193-204, 325-330.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по даній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Відомо, що деякі реакції, у яких беруть участь фактори згортання крові, активуються іонами кальцію. Який фактор згортання крові має центри зв'язування кальцію?

А. Фібриноген

В. Фактор Хагемана

С. Фактор Розенталя

Д. Протромбін

Е. Тихорєцької тромбопластин

Завдання 2. Хворому з підвищеної згортаємості крові для попередження тромбозів призначили синкумар - антивітамін К. Який механізм дії даного препарату?

А. Утворення неактивних комплексів з факторами згортання крові

В. Зв'язування іонів кальцію

С. Порушення синтезу I, V, VIII, XII факторів згортання крові

Д. Активація фібринолітичної системи

Е. Порушення утворення (-карбоксиглутамінової кислоти в білках згортання крові

Завдання 3. У сироватці крові хворого зміст загального кальцію становить 3,4 ммоль/л. Для якого захворювання характерно така зміна змісту кальцію?

А. Гіпопаратиреозу

В. Рахіту

С. Стеатореї

Д. Панкреонекрозу

Е. Гіперпаратиреозу

Завдання 4. У сироватці крові хворого зміст загального кальцію становить 1,6 ммоль/л. Для якого захворювання характерно така зміна змісту кальцію?

А. Гіперпаратиреозу

В. Гіпопаратиреозу

С. Гіпервітамінозу Д

Д. Гіпертиреозу

Е. Множинної миеломі

Завдання 5. У хворого, що страждає кровоточивістю, виявлена неможливість утворення стабільного фібринового згустку. З недостатністю якого фактора згортання крові це зв'язано?

А. Фактора ХШ

В. Фактора ХП

С. Фактора ХI

Д. Фактора Х

Е. Протромбіну

Завдання 6. При проведенні деяких аналізів крові важливо, щоб вона не згорталася. Для цього до неї додають ЭДТА або цитрат натрію. Який механізм антикоагулянтної дії цих сполук?

А. Зв'язують білкові фактори згортання

В. Інактивуют фактори тромбоцитів

С. Зв'язують іони кальцію

Д. Блокують перетворення фібриногену у фібрин

Е. Активують антитромбін III.


Правильність рішення завдань перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

1.- Д, 3.- Е, 6.- С.

Короткі методичні рекомендації до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція, перевіряється виконання домашнього завдання. Після цього студенти приступають до виконання практичної частини, використовуючи інструкцію до лабораторної роботи.

Після виконання лабораторної роботи, необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й коректує викладач. Наприкінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль засвоєння матеріалу, підводять підсумки роботи.


Інструкція до практичного заняття

Принцип методу.: кальцій осаджується із сироватки у вигляді оксалату. Після розчинення осаду в сірчаній кислоті, що звільняється щавлеву кислоту титрують розчином марганцевокислого калію. Кількість КМnО4 , що було затрачене на титрування, еквівалентно кількості Са2+.

^ Матеріальне забезпечення:. сироватка крові, дист. вода, розчин оксалату амонію, 1% розчин сірчаної кислоти, 0,01н. розчин марганцево-кислого калію, скляна паличка, пробірки, водяна лазня.

^ Хід роботи: В одну центрифужну пробірку (досвід) наливають 1мол сироватки крові, а в іншу (контроль) – 1 мол. дист. води. В обидві пробірки доливають по 1 мол розчину оксалату амонію й центрифугують протягом 10 хвилин. Перед центрифугуванням необхідно попарно зрівноважити пробірки! Після центрифугування обережно зливають рідину, щоб не скаламутити осад. Потім додають 2мол 1% розчину сірчаної кислоти. Розмішують осад скляною паличкою й, не виймаючи її, поміщають пробірку в киплячу водяну лазню на 1 хвилину. Титрують, помішуючи паличкою, гарячий вміст пробірок 0,01н. розчином марганцево-кислого калію до появи блідо-рожевого фарбування. По різниці кількості марганцево-кислого калію, що було затрачене на титрування досвідченої й контрольної проб, судять про зміст кальцію в досліджуваній сироватці крові.

Розрахунок роблять по формулі:

Х = 0,2 (В) 100, Х=

де:

Х - зміст кальцію в сироватці крові в мг%,

А - результат титрування досвідченої проби (мол), В - результат титрування контролю (мол).

0,2 - титр марганцево-кислого калію по кальції.

Для розрахунку в системі «СІ» у ммоль/л результат множать на коефіцієнт 0,2495.

Норма - загальний кальцій у сироватці крові 9-11 мг% або 2,25-2,8 ммоль/л.


Дані титрування заносять у таблицю:


В 0,01н.розчину КмnО4, що було затрачене на титрування

Зміст кальцію в сироватці крові: 1. У мг% 2. У ммоль/л

Досвідчена Контрольна

Проба проба

Досвідчена проба Норма

1.

2.


ВИСНОВКИ:


Підпис викладача:


Додаток 1

Граф логічної структури


^
КАЛЬЦІЙ КРОВІ





РЕГУЛЯЦІЯ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ В ПЛАЗМІ

^ РЕЗУЛЬТАТИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
ФУНКЦІЇ








^ ПЕРЕДАЧА НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ


ПАРАТГОРМОН





КАЛЬЦИТРИОЛ

^ М'ЯЗОВЕ СКОРОЧЕННЯ






ТИРЕОКАЛЬЦИТОНИН

ТАНСПОРТ РЕЧОВИН ЧЕРЕЗ МЕМБРАНИ






^ КІСТКОВА ТКАНИНА (БУДОВА)






ЗГОРТАННЯ КРОВИ

ПРОТИЗГОРТАЮЧА СИСТЕМА КРОВІ

^ ФІБРИНОЛІТИЧНА СИСТЕМА









^ ШТУЧНІ АНТИКОАГУЛЯНТИ

ПАТОГЕНЕЗ РОЗВИТКУ СПАДКОВИХ ТА НАБУТИХ ГЕМОРАГІЧНИХ

СТАНІВ І ТРОМБОЗІВ











^ ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦІНІ




1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи