Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка13/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
^

Тема 3.13. Дослідження хімічного складу еритроцитів й обміну гемоглобіну


Актуальність теми

Тривалість життя еритроцитів становить 110-120 днів. Після цього відбувається їхнє руйнування й звільнення гемоглобіну (Нв). У печінці, селезінці, кістковому мозку гемоглобін розпадається з утворенням білірубіну. Подальша доля жовчних пігментів (білірубіну) пов'язана з їхніми перетвореннями в печінці й у кишечнику.

Кількісний й якісний аналіз жовчних пігментів у крові, сечі, калі представляє великий клінічний інтерес. Визначення в клініці змісту загального білірубіну і його фракцій, а також уробіліногенових тіл має важливе значення при диференціальній діагностиці жовтяниць різної етіології.

Тільки знаючи біохімічні шляхи розпаду гемоглобіну, можна зрозуміти характерні зміни лабораторних показників пігментного обміну при різних жовтяницях, і , отже, правильно поставити діагноз.

Знання механізму утворення жовчних пігментів дозволить студентам успішно опанувати матеріалом з курсу біохімії: «Сеча», «Печінка», а також матеріалом інших медико-біологічних і клінічних дисциплін.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття, продумайте їх, засвойте необхідність їхнього вивчення.

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати результати кількісного визначення білірубіну й продуктів його розпаду в крові й сечі в нормі й при патологічних станах для оцінки порушення обміну жовчних пігментів при різних формах жовтяниць.

^ Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати білки еритроцитів для діагностики гемоглобінопатій.

1. Аналізувати метаболізм еритроцитів у нормі й при патологи (каф. біологічної хімії).

2. Аналізувати характерні зміни лабораторних показників пігментного обміну сечі, крові для визначення виду жовтяниці.

2. Інтерпретувати будова гемоглобіну (каф. біоорганічної хімії).

3. Інтерпретувати роль печінки в пігментному обміні.

3. Інтерпретувати реакції осадження білків, використовуючи різні осаджувачі ( каф. біоорганічної хімії).



Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.


Завдання 1.

У схемі метаболізму еритроцитів ( схема 1) укажіть:

  1. Ферменти, позначені цифрами 1, 2 і т.д.

(варіанти відповідей: 6-фосфофруктокіназа, гексокіназа, піруваткіназа, альдолаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза, тріозофосфатізомераза, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, дифосфогліцератмутаза, 1-фосфоглюконатдегідрогеназа, фосфогексоізомераза, фосфогліцераткіназа, гліцеральдегідфосфатдегідрогеназа, каталаза, супероксиддисмутаза, лактатдегідрогеназа, метгемоглобінредуктаза).

Б. Коферменти, позначені буквами А, Б (варіанти відповідей: НАД, НАДФ).

B. Реакції, що забезпечують еритроцити АТФ.

М. Процес, що забезпечує еритроцити відновленим НАДФ (НАДФН).

Д. Ферменти антиоксидантного захисту.

Е. Аллостеричний регулятор, що знижує спорідненість гемоглобіну до кисню.

Схема 1





Завдання 2 . Недостатність яких ферментів еритроцитів супроводжується гемолізом?

A. Глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Б. Піруваткінази.

B. Піруватдегідрогенази.

Г. Ізоцитратдегідрогенази.

Д. Аргінази.


Завдання 3. У результаті харчового отруєння отрутними грибами в пацієнта почався розпад еритроцитів і гемоглобіну. Вибрати із запропонованих формул цикл, що лежить в основі простетичної групи гемоглобіну:

А. Піримідин

В. Пиррол

С. Тіазол

Д. Пурин

Е. Фенантрен


Правильність рішень перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

  • 1. Б:

  • ^ А-НАДФ, НАД;

  • В: фосфогліцераткіназна (14) і піруваткіназна (15) реакції;

  • Г: пентозофосфатний шлях;

  • Д: супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіон-пероксидаза, глутатіонредуктаза; Е: 2,3-дифосфоглицерат;


2. А, Б;

3. - В


Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Биоорганическая хімія. М.: “Медицина”, 1991. - С.277-281, 361-377.

2.Лекції по биоорганической хімії.


Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1.Хімічний склад еритроцитів. Гемоглобін: будова, функції, різновиди

( нормальні й аномальні) і похідні гемоглобіну. Гемоглобінози.

2. Біосинтез гемоглобіну. Спадкоємні порушення синтезу (порфирієві): еритропоетична порфирія, печіночна порфирія. Регуляція біосинтезу гемоглобіну.

3.Розпад гемоглобіну в тканинах. Утворення жовчних пігментів, їхнє знешкодження. Жовтяниці: гемолітичная (предпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (постпечінкова). Диференціальна діагностика жовтяниць.

4. Принцип методу й хід визначення білірубіну в крові.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 462-467.

2. Практикум з біологічної хімії/ За ред.. проф.. Склярова О.Я. - Київ: Здоров'я, 2002. -

С.

3.Тестові завдання по біологічній хімії/ Під ред.Б.Г.Борзенко. -Донецьк, 2000. -

С. 252-280.

4.Лекції по біохімії.

5.Граф логічної структури (Додаток 1).

6.Інструкція до практичного заняття.

Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія. - М.: Медицина, 1998. - С. С.561-564.

2.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія. - М.: Медицина, 1990. - С.65-70, 394-398, 544-552, 590-593.

3.Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. - М.: ТОВ «Медичне інформаційне агентство», 1998.-.415-418, 427-433.

Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.


^ Цільові навчальні завдання.

Завдання 1 . У хворого 40 літа-жовтяниця. Зміст білірубіна в крові 38 мкмоль/л. «Прямий» білірубін- норма, «непрямий» білірубін-підвищений. У сечі білірубін не визначається, зміст уробіліногену підвищений. Кал темний, кількість стеркобіліногену перевищує норму. Який тип жовтяниці у хворого?

А. Механічна

В. Підпечінкова

С. Паренхіматозна

Д. Гемолітична

Е. Фізіологічна

Завдання 2. У хворого 20 років різко підвищений зміст уробіліногену в сечі, а зміст стеркобіліногену в калі знижено. Для якого типу жовтяниці це характерно?

А. Паренхіматозна

В. Обтураційна

С. Гемолітична

Д. Конъюгаційна

Е. Фізіологічна

Завдання 3. У хворого інфекційним гепатитом відбулося знебарвлення калу. Відсутністю в кишечнику якого продукту розпаду білірубіна це зв'язано?

А. Копропорфірину

В. Стеркобіліну

С. Білівердину

Д. Вердоглобіну

Е.»Непрямого»білірубін.

Завдання 4. У дитини, що страждає жовтяницею, в еритроцитах виявлений НbF. Який вид жовтяниці в пацієнта?

А. Гемолітична

В. Паренхіматозна

С.Обтураційна

Д.Фізіологічна жовтяниця

Е. Уроджена негемолітична жовтяниця.

Завдання 5. У крові пацієнта визначені наступні різновиди гемоглобіну: НвА-96%, Нв-2%, НвА2 - 2%. Для якого стану характерна така сполука гемоглобіну крові?

А. Норма

В. Таласемія А

С. Таласемія В

Д. Серповидноклітинна анемія

Е. Гемоглобін плода

Завдання 6. У сечі хворого виявлені у великій кількості амінолевулеїнова кислота порфобіліноген і порфірини. Сеча при тривалому освітленні отримала темно-червоні винні кольори. Яку патологію можна припустити в цьому випадку?

А. Печінкова жовтяниця

В. Еритропоетична порфирія

С. Гемолітична жовтяниця

Д. Печінкова порфирія

Е. Таласемія.


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань: 4 - А; 5 - А


^ Короткі методичні рекомендації до проведення заняття.

На початку заняття проводяться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й контролює викладач. Проводиться аналіз самостійної роботи студентів і корекція.

Наприкінці заняття проходить підсумковий контроль, підводять підсумки заняття.


Інструкція до практичного заняття

Колоріметричне визначення білірубіну в сироватці крові по

^ Ван ден Бергу й Мюллеру


Принцип методу.Колоріметричний метод визначення білірубінц заснований на здатності давати з діазореактивом Эрлиха рожеве забарвлення, інтенсивність якого пропорційна концентрації присутнього в крові білірубіну.

^ Матеріальне забезпечення:. центрифужні пробірки, негемолізована сироватка, діазореактив, 96% розчин спирту, насичений розчин сульфату амонію, ФЕК.

Хід роботи: у центрифужную пробірку наливають 2 мол негемолізованої сироватки, 1 мол діазореактива, 5,8 мол 96% розчину спирту й 1 мол насиченого розчину сульфату амонію. Добре струшують і центрифугують при 4000-5000 про/хв доти поки надосадова рідина не стане прозорої. Надосадову рідину обережно зливають у кювету й колориметрують на ФЕК із зеленим світлофільтром проти спирту. Потім по заздалегідь побудованій каліброваній кривій знаходять зміст загального білірубіну в сироватці крові.


У нормі концентрація загального білірубіну в плазмі (сироватці) крові составляетбилирубин : 8,5- 20,5 мкмоль/л

75 % його кількості припадає на частку вільного білірубіну.


Дані, отримані в г/л множать на 100 і на перерахунковий коефіцієнт 17,104 систему СІ. Норма білірубіну в системі СІ 1,7-20,5 мкмоль/л.


Екстинкція





Концентрація білірубіну


РОЗРАХУНОК:


Клініко-діагностичне значення дослідження пігментного обміну.

Один з важливих суб'єктивних признаків порушення пігментного обміну - поява жовтяниці, що відзначається звичайно при рівні білірубіну в крові 27-34 мкмоль/л і більше.

Причини гіпербілірубінемій й їхня класифікація:

  1. посилення гемолізу еритроцитів -гемолітична жовтяниця (предпечінкова);

  2. порушення функції печінкових клітин - паренхіматозна (печінкова), може бути викликана також спадково обумовленими дефектами в процесах транспорту білірубіну й утворення диглюкуроніду білірубіну;

  3. затримка відтоку жовчі - механічна (або обтураційна, постпечінкова) жовтяниця. Важкість жовтяниці звичайно відповідає рівню білірубінемії.

Прийнято вважати, що жовтяниця протікає в легкій формі, якщо вміст білірубіну в плазмі (сироватці) не перевищує 85 мкмоль/л; рівень його 86-169 мкмоль/л свідчить про средноважку, а понад 170 мкмоль/л - про важку форму жовтяниці.


ВИСНОВКИ:


Підпис викладача:


Додаток 1


Граф логічної структури до заняття по темі »Кількісне визначення білірубіну в крові»

^ ВМІСТ БІЛІРУБІНУ В КРОВІ І СЕЧІ



В НОРМІ


ПРИ ПАТОЛОГІЇ







Білірубін в сечі відсутній. Присутній

уробіліноген (стеркобіліноген).

В крові є 25% прямого і 75% непрямого білірубіну при концентрації загального білірубіну 20 мкмоль/л









Порушення конъюгації білірубіну і виділяння в кров прямого і непрямого білірубіну

Присутність у сечі білірубіну і зростання уробіліногену (мезобилиногена)

Зростання у крові концентрації прямого і непрямого білірубіну


у кров прямого билиру- і посередньо







ПАРЕНХіМАТОЗНА ЖОВТЯНИЦЯ






Порушення виділення печінкою диглюкуроніду білірубіну в кишковик

Зростання в крові прямого і непрямого білірубіну

Наявність в сечі білірубіну і відсутність уробіліногену






МЕХАНІЧНА ЖОВТЯНИЦЯ


^

Завдання для самоперевірки й самокорекції змістовного модуля «Біохімія й патобіохімія крові»



Завдання 1

При мобілізації жиру з жирових депо в кров надійшло велику кількість жирних кислот. Якими білками плазми крові вони будуть транспортуватися ?

А. Альбумінами

В. α1-глобулінами

С. α2-глобулінами

D. Бета -глобулінами

Е. Гамма-глобулінами

Завдання 2

У пацієнта з печінковою недостатністю виявлене зниження показника залишкового азоту крові. За рахунок якого компонента відбулося зниження цього показника ?

А. Сечовини

В. Аміаку

С. Амінокислот

D. Білірубіну

Е. Сечової кислоти

Завдання 3

У пацієнта, що страждає захворюванням нірок, з'явилися набряки. Зміною змісту яких білків плазми крові це обумовлене ?

А. Альбумінів

В. α1 -глобулінів

С. α2-глобулінів

D. Бета-глобулінів

Е. Гамма-глобулінів

Завдання 4

У пацієнта, що страждає схильністю до тромбоутворення, досліджена протизгортаюча система крові . Яке зі сполук належать до цієї системи ?

А. Фактор ІІ

В. Плазмін

С. Урокіназа

D. α2 –макроглобулін

Е. Стрептокіназа

Завдання 5

Перспективним уважається використання тихорєцького активатора плазміногену для відновлення прохідності коронарних артерій. З активацією якого процесу зв'язаний його терапевтичний ефект?

А. Антизгортаючої системи

В. Фібринолізу

С. Утворення брадикініну

D. Утворенням гепарину

Е. Утворенням білого тромбу

Завдання 6

У пацієнта, що страждає кровоточивістю, виявлена неможливість утворення стабільного фібринового згустку. З недостатністю якого фактора згортання крові це зв'язано ?

А. Фактора ХІІІ

В. Фактора ХІІ

С. Фактора ХI

D. Фактора V

Е. Протромбіну


Завдання 7

Відомо, що тромб протягом декількох днів після утворення розсмоктується. Якому ферменту належить головна роль у цьому процесі?

А. Урокиназі

В. Стрептокиназі

С. Плазминогену

D. Плазміну

Е. Гепарину


Завдання 8

Після отриманої травми на гомілці дитини з'явилася гематома, що із часом змінила свої кольори з пурпурного на жовтий. Який процес обумовив таку зміну фарбування?

А. Зв'язування білірубіна з альбумінами

В. Утворення біліріубіндиглюкуроніду

С. Перетворення гема в білірубін

D. Утворення мезобілірубину

Е. Перетворення гема в гемоглобін


Завдання 9

Отруєння грибами привело до токсичного ушкодження паренхіматозних кліток печінки й появі жовтяниці. Підвищення змісту якої речовини в крові привело до появи жовтяниці?

А. Гемоглобіну

В. Білівердину

С. Порфобіліногену

D. Протопорфірину 1Х

Е. Білірубіну


Завдання 10

У печінці пацієнта, що страждає залізодефіцитною анемією, виявлене порушення утворення залізовмісного білка, що є джерелом заліза для синтезу гема. Як називається цей білок?

А. Трансферин

В. Гемосідерин

С. Феритин

D. Міоглобін

Е. Цитохром


Еталони відповідей: 1 - А, 2 – А, 6 - А, 8 – З, 10 – З


^

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ «БІОХІМІЯ ТКАНИН Й ОРГАНІВ»



Актуальність теми

Біохімічна склад тканин й органів, а також особливості їхнього метаболізму вивчає функціональна біохімія. В основі будь-яких фізіологічних функцій лежать біохімічні реакції. Різний біохімічний склад тканин, органів є доказом їх морфологічної й функціональної гетерогенності. Вивчення біохімічних особливостей тканин й органів дозволяє виявити їх унікальні біохімічні маркери, тобто сполуки, властиві тільки для даної тканини, органу. По зміні вмісту цього маркера або його активності, якщо таким маркером є фермент, можна судити про втягнення до патологічного процесу даного органа або тканини.

^ Загальна мета змістовного модуля «Біохімія тканин й органів»: уміти інтерпретувати особливості біохімічної складу й метаболізму тканин й органів у нормі й патології для наступного використання на клінічних кафедрах.

^ Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати взаємозв'язок функцій печінки з особливостями її біохімічного складу й метаболізму

1. Інтерпретувати будову нірок (кафедри анатомії, гістології)

2. Інтерпретувати взаємозв'язок функцій сполучної тканини з особливостями її біохімічного складу й метаболізму

2. Інтерпретувати будова сполучної тканини (кафедра гістології)

3. Інтерпретувати біохімічний склад твердих тканин зуба

3. Інтерпретувати будову зуба (кафедри анатомії, гістології)

4. Інтерпретувати взаємозв'язок функцій слини з особливостями її біохімічного складу

4. Інтерпретувати будову слинних залоз (кафедра гістології)

5. Пояснювати біохімічні основи стоматологічних захворювань






1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи