Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка17/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
^

Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 411-417.


2. Практикум з біологічної хімії/ За ред. проф.. Склярова О.Я. - Київ: Здоров'я, 2002. -

С. 226 - 235.

3.Тестові завдання по біологічній хімії (частина 1)/ Під ред.Б.Г.Борзенко. -Донецьк,

2005. - С. 17 - 30

4.Лекції по біохімії.

5.Граф логічної структури (Додаток 1).

6.Інструкція до практичного заняття.

Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія. - М.: Медицина, 1998. - С. 210-219.

2.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія. - М.: Медицина, 1990. - С. 138-147.

3.Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. - М.: ТОВ «Медичне інформаційне агентство», 1998.-С.161, 167-171, 386-388,

478-480.

4. Пустовалова А.М. Практикум по біохімії. - Дон^-донові-Ростову-на^-дону:Фенікс, 1999. - С. 310-

317.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.


^ Цільові навчальні завдання


Завдання 1. Пацієнтові призначений кумарин (антивітамін філлохінону). Які порушення були в пацієнта?

А. Анемія

В. Пухлина

С. Запалення легенів

D. Тромбоз

Е. Васкуляризація роговиці


Завдання 2. Під дією твердого ультрафіолетового опромінення розвивається м'язова дистрофія. Яка речовина може перешкоджати цьому порушенню?

А.(-токоферол

В. 1,25-диоксихолекальциферол

С. Ретинол

D. Вітамін Д3

Е. Філлохінон


Завдання 3. У рятувальника, що працює в радіаційному вогнищі, почалися некрозо-дістрофічені процеси в печінці. Що йому варто призначити в комплексі лікування?

А. Ретинол

В. Аскорбінову кислоту

С. Вітамін ДО

D. Лецитин

Е. (-токоферол


Завдання 4. Вітамін D регулює мінеральний обмін в організмі. Для засвоєння яких мінеральних елементів він необхідний?

А. Натрію

В. Калію

C. Кальцію

D. Заліза

Е. Кобальту


Завдання 5. Складний процес утворення в організмі кальцитріолу проходить через кілька стадій. Для якої з них потрібне ультрафіолетове опромінення?

А. 7-дегидрохолестерин  холекальциферол)

В. Холестерин  холевая кислота

С. Холекальциферол  25-гидроксихолекальциферол

D. 25(ОН)-Д3  1,25(ОН)23)

Е. Сквален ланостерин


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
  1. ^

    D, 2 - E, 3 - Е.




Додаток 1


Граф логічної структури



Жиророзчинні вітаміни


А, D, Е, К, F

Структура і фізіко-хімічні властивості

Вплив на обмін речовин

Прояви авітамінозів вітамінів А, D, Е, К

Якісні реакції на вітаміни А, D, Е, К



Додаток 2

^

Біологічна роль жиророзчинних вітамінів


До складу жиророзчинних вітамінів входять вуглеводородні ізопреноїдні радикали, тому вони є компонентами біомембран, у складі яких виконують специфічні біофункции, зокрема, потужних біоантиоксидантів (Е, А, ДО).

На відміну від водорозчинних вітамінів надлишкове надходження вітамінів А, D, До викликає гіпервітамінози завдяки їхній кумуляції в органах.


^ 1.Біологічна роль вітаміну ДО

Вітамін До ставиться до групи хінонів. Біологічна роль полягає в його впливі на систему згортання крові, тому що він бере участь у реакції карбоксилювання глутаминової кислоти білкових факторів згортання крові ІІ, VІІ, ІХ, Х після їхнього синтезу в печінці.


^ 2.Біологічна роль вітаміну Е

Вітамін Е- похідне токолів. Найбільш активний ?-токоферол.

Біологічна активність полягає в наступному:

-завдяки наявності фенольного гідроксилу в ароматичному ядрі ?-токоферолу він вступає в реакцію з вільними радикалами й інгібує їх, загальмовуючи процеси вільнорадикального окислювання органічних молекул.

. ٠

RО2 ٠ RОН

ланцюг.Е - ОН + > ланцюг.Е - О +

٠ RH

R

Продукти реакції вітаміну Е с органічними радикалами вступають у реакцію між собою, утворюючи неактивні молекулярні сполуки.

٠ ?

ланцюг.Е -О + ланцюг.Е - О > ланцюг.Е - О - О - ланцюг Е

Завдяки гідрофобному бічному радикалу вітаміну Е він вбудовується у фосфоліпідний шар мембран, стабілізуючи рухливість і мікров'язкість мембранних ліпідів і білків.

Антирадикальні й мембраностабілізуючі властивості вітаміну Е є основою його біофункції як найбільш потужного біоантиоксиданта. Він протидіє перекісному окислювання ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, захищає клітинні структури від цитотоксичної дії вільних радикалів екзо- і ендогенного походження.

Продукти реакції ?-токоферолу з радикалами вступають у реакції між собою.

Найбільш характерними для Е-авітамінозу є:

  • порушення репродуктивної функції чоловіків (аномальний сперматогенез) і жінок (нездатність до зачаття й виношування вагітності)

  • м'язова дистрофія

  • некрозо-дістрофічні процеси в печінці


^ 3. Біологічна роль вітаміну D

- схема синтезу вітаміну D у шкірі в печінці

УФ-опромінення

7-дегідрохолестерин → холекальциферол (Д3) →

^ 25-гидроксилаза Р-450

У нірках

25-оксихолекальциферол → 1,25 дигідроксихолекальциферол

(кальцидіол) 1-гідроксилаза (кальцитріол)

цитохром Р-450

^ Механізм дії й функції кальцитріолу

-Утворення в цитозолі ентероцитів комплексу з білковими рецепторами й транслокація комплексу в ядро.

- Зв'язок комплексу із хроматином й активація транскрипції генів, що контролюють синтез Са-связуючих білків.

-Кальцитріолзалежні Са-связуючих білків энтероцитов транспортують кальцій з кишечнику проти градієнта концентрації.

-У такий спосіб кальцитріол підтримує фізіологічну концентрацію кальцію й фосфатів у плазмі крові, що необхідно для кісткоутворення й контролю за багатьма кальцийзалежними процесами.

^ 4. Біологічна роль вітаміну А

-джерела:

вітамін А надходить із тваринним жиром або в складі рослинних продуктів у вигляді провітамінів альфа, бета-каротинов.

бета-каротин найбільш активний, тому що при його гідролізі ферментом каротиназою в епітелії тонкого кишечнику й печінки утворяться 2 молекули вітаміну А.

Бета-іоновое кільце -R-СН=СН- R- бета -іононовое кільце

2О + Каротиназа

2 молекули вітаміну А

Активні молекулярні форми вітаміну А:


Спирт ретинол А-СН2 -ВІН


Альдегід ретиналь А – СНО
^

Ретиноева кислота А- СООН


Вітамін регулює наступні функції:

- процес темнового зору

РОДОПСИН (інтегральний білок мембрани диска)


Темрява квант світла




Цис-ретиналь ОПСИН транс-ретиналь



(А-СНО)


НАД


НАДН2

Ретинол^-ретинол-транс-ретинол

Цис-ретинол ↔ А-СН2ВІН

ізомераза


- ріст і диференціювання клітин

- утворення глікопротеінів біологічних слизів (у формі транс-ретиноевої кислоти) завдяки впливу на процеси транскрипції. Ретинол є коферметом глікозилтрансферази ендоплазматичного ретикулуму як переносник олигосахаридніх залишків до місця глікозилювання глікопротеїнів слизів, що покриває епітелій внутрішніх органів.

Ядерні рецептори для ретиноевої кислоти належать до суперсімейства регуляторів транскрипції разом з рецепторами для вітаміну Д, тироксину, стероїдних гормонів.

Прояв авітамінозу А

-сухість слизуватих оболонок з одношаровим плоским епітелієм: (ШКТ, дихальний тракт, сечовидильна система, слізний, слуховий канали, тому що порушено синтез глікопротеїдів слизів, що покривають епітеліальні покриви.


Вітамін F – це група поліненасичених жирних кислот (лінолева, ліноленова, арахідонова), які є попередниками в синтезі тканинних гормонів ейкозаноїдів. Містяться в рослинних маслах.


^ Завдання для самоперевірки й самоконтролю змістовного модуля «Біохімія тканин й органів»


Завдання 1

При лікуванні запалення слинних залоз використовують антиоксиданти. Який з наведених нижче вітамінів має таку властивість?

A. Тіамін

B. Токоферол

C. Рибофлавін

D. Пантотенова кислота

E. Піридоксин

Завдання 2

Під час огляду в пацієнтки, що скаржиться на кровоточивість ясен, виявлений пародонтоз. Застосування яких препаратів у вигляді аплікацій буде ефективно в цьому випадку?

A. Нікотинова кислота й АТФ

B. Вітаміни А и С

C. Біотин і токоферол

D. Вікасол і рутин

E. Кокарбоксилаза й аскорбінова кислота

Завдання 3

У пацієнта, що страждає гіперпаратиреозом, при рентгенологічному дослідженні виявлені порожнини в костях. Кількість якої речовини буде в цьому випадку збільшена із сечею?

A. Гідроксипроліну

B. Колагену

C. Кератансульфату

D. Хондроїтинсульфату

E. Гіалуронової кислоти

Завдання 4

Після загоєння рани на її місці утворився рубець. Яка сполука становить його основу?

A. Гіалуронова кислота

B. Колаген

C. Еластин

D. Гіпурова кислота

E. Кератансульфат

Завдання 5

У дитини, що страждає хронічною бруньковою недостатністю, виявлена затримка формування тканин зуба. Синтез якої речовини, необхідного для нормального розвитку зубів, порушений у нірках у цьому випадку?

A. Кальцитріолу

B. Глутаміну

C. Гідроксипроліну

D. Гідроксилізіну

E. Креатину

Завдання 6

Дослідник проаналізував різні біохімічні процеси, які забезпечують стійкість зубів до карієсу. Який з них забезпечує максимальну резистентність?

A. Синтез гідроксиапатиту

B. Синтез хлорапатиту

C. Синтез колагену

D. Синтез карбонатного апатиту

E. Синтез фторапатиту


Завдання 7

У немовляти з'явилися ознаки жовтяниці. Застосування фенобарбіталу через кілька днів усунуло ці симптоми. Із чим зв'язана дія препарату?

A. Інгібує катаболізм гемоглобіну

B. Індукує мікросомальне окислювання в печінці

C. Утворить кон’югати з білірубіном

D. Сповільнює ре абсорбцію білірубіну з кишечнику

E. Активує синтез глюкуронової кислоти


Завдання 8

У клініку доставлена дитина з отруєнням аспірином. З якою речовиною повинен про- реагувати його метаболіт для детоксикації?

A. З ацетил-КоА

B. Із гліцином

C. Із цистеїном

D. З янатрною кислотою

E. З оротовою кислотою


Завдання 9

В експерименті досліджувалася роль печінки в детоксикації після введення чотирьох-хлористого вуглецю. Вивчення якої реакції повинен вибрати експериментатор?

A. Гідроксилювання

B. Фосфорилювання

C. Трансамінування

D. Гликозилювання

E. Декарбоксилювання


Завдання 10

Для підтвердження діагнозу «гострий гепатит» лікар призначив визначення активності одного з ферментів сироватки крові. Якого саме?

A. Глутамінази

B. Креатинкінази

C. Уреази

D. Аланінової амінотрансферази

E. Глюкокінази


Еталони відповідей: 2 - В; 3 - A; 6- Е; 8 - В; 9 - А







ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ III «МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ»


1. Метаболізм пуринових нуклеотидів.

2. Метаболізм піримідинових нуклеотидів.

3. Особливості синтезу нуклеотидів у швидкопроліферуючих тканинах.

4. Патологія пуринового й піримідинового обміну: оротацидурія, подагра, синдром Леша-Нихана.

5. Генетичний код. Властивості генетичного коду.

6. Будова ДНК. Біологічна роль.

7. Будова РНК, її різновиди. Біологічна роль.

8. Реплікація ДНК.

9. Ушкодження ДНК і репарація ДНК.

10. Поняття про генні мутації. Їхні біологічні наслідки.

11. Транскрипція: біосинтез РНК на матриці ДНК.

12. Роль транспортних РНК у біосинтезі білка. Активація амінокислот й їхнє приєднання до тРНК.

13. Основні етапи біосинтезу білка.

14. Посттрансляційні модифікації білків.

15. Загальна теорія регуляції синтезу білків по Ф.Жакобу й Ж.Моно.

16. Антибіотики як інгібітори синтезу білка. Механізм дії дифтерійного токсину на біосинтез білка.

17. Ієрархія регуляторних систем, Роль гормонів у системі регуляції метаболізму й функцій організму.

18. Механізми зворотного зв'язку в регуляції утворення й дії гормонів.

19. Класифікація гормонів по хімічній будові й біологічних функціях.

20. Основні механізми передачі гормональних сигналів у клітинці-мішені

21. Гормони гіпоталамуса, їхня структура й механізм дії. Біологічна роль лібіеринів і статинів.

22. Гормони передньою, середньою й задньою часткою гіпофіза. Біологічне значення гіпофіза в системі ендокринних залоз. Механізм дії гормонів гіпофіза на білковий, вуглеводний і ліпідний обміни. Гіпо- і гіперфункції гіпофіза.

23. Гормони щитовидної залози. Біосинтез тироксину. Механізм дії йодтиронинів на білковий, вуглеводний, ліпідний, мінеральний й енергетичний обміни. Основні порушення обміну при гіпо- і гіперфункції щитовидної залози.

24. Гормони підшлункової залози. Хімічна природа й механізм дії інсуліну. Вплив інсуліну на вуглеводний, ліпідний і білковий обміни. Основні біохімічні прояви порушення цих обмінів при цукровому діабеті і його ускладненнях. Хімічна природа й механізм дії глюкагону.

25. Гормони наднірників. Біосинтез адреналіну й норадреналіну. Регуляція обміну вуглеводів, жирів й амінокислот гормонами мозкового шару наднірників. Хімічна природа й біосинтез гормонів кори наднірників. Механізм дії глюкокортикоїдов на вуглеводний, жировий, білковий і мінеральний обміни. Біохімічні прояви гіпо- і гіперфункції кори наднірників. Взаємозв'язок системи «гіпофіз - кора наднірників».

26. Полові гормони. Структура й біосинтез жіночих і чоловічих полових гормонів. Роль полових гормонів у регуляції репродуктивної функції і їхній вплив на обмін речовин Адреногенитальний синдром. Синтетичні полові гормони, застосування їх у клініці.

27. Регуляція водно-сольового обміну. Структура й механізм дії вазопресину й альдостерону. Ренін-ангіотензинова система. Нецукровий діабет.

28. Регуляція обміну кальцію й фосфатів. Роль паратгормону, кальцитоніну й кальцитріолу в регуляції кальцієвого й фосфорного обмінів.

29. Тканинні гормони. Синтез ейкозаноїдів й їхня біологічна роль.

30. Біохімічні методи діагностики ендокринних порушень. Використання гормонів й їхніх синтетичних аналогів у лікуванні ендокринних захворювань.

31. Фізіологічні й біохімічні функції крові.

32. Біохімічний склад крові. Білки крові: загальна характеристика, роль, окремі представники.

33. Біохімічний склад крові. Небілкові компоненти плазми крові. Залишковий азот плазми крові. Поняття азотемії й причини її виникнення.

34. Біохімічний склад крові. Ферменти сироватки крові. Їхнє походження й значення для діагностики.

35. Кислотно - лужна рівновага. Буферні системи крові. Порушення кислотно -лужної рівноваги.

36. Біохімія системи, що згортає, крові: компоненти, механізми активації й функціонування каскадної системи згортання крові. Роль вітаміну К у процесі згортання крові. Спадкоємні порушення процесу згортання крові.

37. Антизгортаюча система крові. Антикоагулянти природного й синтетичного походження.

38. Фібринолітична система крові.

39. Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: структура, біологічна роль. Молекулярні форми гемоглобінів.

40. Патологічні форми гемоглобінів. Гемоглобінози.

41. Синтез гемоглобіну. Роль і механізм процесу. Спадкові порушення обміну порфіринів: еритропоетична й печінкова порфирії.

42. Катаболізм гемоглобіну й обмін жовчних пігментів.

43. Патобіохімія жовтяниць. Гемолітична, паренхіматозна, обтураційна жовтяниці. Ферментативні (спадкові) жовтяниці. Механізм дії фенобарбіталу для попередження жовтяниці немовлят.

44. Роль печінки в обміні білків.

45. Роль печінки в обміні ліпідів. Ліпопротеїни, їх біологічна роль.

46. Роль печінки у вуглеводному обміні.

47. Найважливіші механізми знешкодження речовин у печінці: мікросомальне окислювання, реакції кон'югації. Приклади знешкодження чужорідних речовин і продуктів гниття білків у товстому кишечнику.

48. Роль печінки в метаболізмі лікарських речовин.

49. Біохімічна характеристика компонентів сполучної тканини: колагену, еластину, протеогліканів, фібронектину. Структурна організація й основні функції матриксу сполучної тканини.

50. Посттрансляційні зміни колагену й утворення фібриллярних структур. Роль вітаміну С у синтезі колагену.

51. Роль сполучної тканини в загоєнні ран. Колагеназа. Екскреція оксіпроліну як показник швидкості розпаду колагену. Зміни сполучної тканини при старінні, колагенозах, мукополісахаридозах.

52. Емаль зуба: функції й хімічний склад.

53. Дентин зуба: функції й хімічний склад.

54. Цемент зуба: функції й хімічний склад.

55. Біологічна роль, фізичні властивості й органічні компоненти слини.

56. Функції слини і її мінеральний склад.

57. Роль біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.

58. Біохімічні механізми розвитку й корекції карієсу й пародонтиту.


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи