Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка2/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
^

Тема 3.1. Дослідження біосинтезу й катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їхнього обміну



Актуальність теми

Обмін нуклеотидів в організмі тісно пов'язаний з їх важливими біологічними функціями. Навіть якщо їжа багата нуклеопротеинами, клітини людини однаково синтезують попередники нуклеїнових кислот з амфиболических проміжних сполук. Біосинтез мононуклеотидів є життєво важливим процесом, що забезпечує утворення біомолекул нуклеїнових кислот і нуклеотідних коферментів, необхідних для реалізації всієї сукупності генетичної інформації, що локалізується в живих клітинах. Сформувалися механізми, що забезпечують такий рівень синтезу цих сполук у часі, що задовольняє постійно мінливі фізіологічні потреби організму. Процеси катаболізму нуклеопротеинов ведуть до утворення проміжних метаболітів і кінцевих продуктів, для знешкодження й виведення з організму яких необхідна дія специфічних механізмів у печінці й нірках. При порушенні обміну пуринових нуклеотидів виникають такі захворювання як подагра, синдром Леша-Нихана, иммунодефицитніе стану (недостатність аденозиндезаминазі) і ін.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття.

^ Загальна мета

Уміти оцінювати стан пуринового обміну й інтерпретувати його можливі порушення на основі кількісного визначення сечової кислоти в крові й сечі для наступної правильної діагностики на клінічних кафедрах .


^ Конкретні цілі: Мета вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати процеси синтезу пуринових нуклеотидів, їхню регуляцію.

1. Інтерпретувати структуру пуринових азотистих основ (каф. медичної й фарм. хімії).

2. Інтерпретувати процеси розпаду пуринових нуклеотидів




3. Пояснити порушення пуринового обміну на молекулярному рівні.

3. Аналізувати структуру й розчинність сечової кислоти і її солей (каф. медичної й фарм. хімії).

4. Інтерпретувати механізм дії

аллопуринолу й інгібіторів

синтезу пуринових нуклеотидів.




5. Використати дані визначення сечової кислоти в сечі й крові для діагностики порушень пуринового обміну.





^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань

Завдання для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня з.

Завдання 1. У лабораторії проведений кислотний гідроліз нуклеїнових кислот із дріжджів. Які з даних сполук могли бути виявлені серед продуктів цієї реакції при розщепленні РНК?

А. Глюкоза

В. Урацил

С. Тімін

Д. Дезоксірібоза

Е. Сечова кислота


Завдання 2. Після проведення повного гідролізу АТФ, у гідролізаті було за допомогою срібної проби відкрита пуринова основа. Назвіть його.

А. 2,6 –диоксіпурин

В. 6-оксипурин

С. 2,4-диоксипиримідин

Д. 6- амінопурин

Е. 2-аміно-4-оксипурин

Завдання 3. До амонійної солі сечової кислоти додали кілька крапель розчину НСl. Спостерігалося часткове розчинення осаду й наступне утворення кристалів. Які властивості сечової кислоти доводить дана проба?

А. Здатність зв'язуватися із НСl

В. Погану розчинність у кислому середовищі

С. Гарну розчинність у кислому середовищі

Д. Здатність утворювати солі

Е. Виражені кислотні властивості

Завдання 4. При дослідженні мочекислих каменів, витягнутих із нірки хворого, були виявлені нерозчинні кристали, які добре розчинялися при додаванні NАОН. Яка речовина виявлена в складі каменів?

А. Двухзаміщена калієва сіль

В. Двухзаміщена натрієва сіль

С. Однозаміщена натрієва сіль

Д. Однозаміщена літієва сіль

Е. Двухзаміщена літієва сіль.


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня з:

1. - В; 2, -Е; 3.- В.;. 4 - З

Інформацію для заповнення вихідних з можна знайти в наступній літературі.

1. Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Біоорганична хімія. -М.: “Медицина”, 1991. - С. 296-298, 301-304.

2.А.Я.Рево, В.В.Зеленкова «Малий практикум по органічній хімії».-«Вісш. школа»,1980, С. 154-156.

  1. Лекції по біоорганичої хімії.


Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:


1. Біосинтез пуринових нуклеотидів

1.1. Реакції біосинтезу ІМФ.

1.2. Утворення АМФ і ГМФ.

1.3. Синтез АТФ і ГТФ.

1.4. Регуляція синтезу пуринових нуклеотидів.

1.5. Запасний шлях синтезу пуринових нуклеотидів

2. Розпад пуринових нуклеотидів у тканинах до сечової кислоти.

3. Спадкоємні порушення пуринового обміну: подагра, синдром Леша-Ніхана, недостатність аденозиндезамінази.

4. Біохімічні аспекти використання інгібітору ксантиноксидази- аллопуринолу.

5. Клініко-діагностична цінність визначення сечової кислоти в біологічних рідинах (крові й сечі).

6. Принцип методу й хід роботи з визначення сечової кислоти в сечі.

Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література.

1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 270-275, 281-282.

2. Тестові завдання по біологічній хімії/ Під ред. Б. Г. Борзенко.-Донецьк,2002.-С. 111-117

3.

7. Лекції по біохімії.

8. Граф логічної структури (Додаток 1).

9. Інструкція до практичного заняття.

Додаткова література

  1. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Біохімія людини.- М.: “Мир”, 1993. Т.II.-С. 15-34.

  2. Ленинджер А. “Основи біохімії”. - М.: Мир, 1985.-С. 665-668, 672-674

  3. Маршалл В. Дж. Клінічна біохімія.- М.-С-П.: “Видавництво Біном-невський Діалект”, 1999. -368 с.

  4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1998.-С. 470-474,

500-501.

  1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1990.-С. 369-373,

390- 392.

  1. Миколаїв А.Я. Біохімія. -М.:”Гэотар-мед”, 2001.-С.258-261.

  2. Пустовалова Л.М. Практикум по біохімії.- Ростову-на^-Дону.: “Фенікс”, 1999.-С. 215-219.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по даній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Вивчення регуляції синтезу пуринових нуклеотидів в експерименті показало, що надлишок АМФ і ГМФ гальмує синтез ІМФ - попередника цих нуклеотидів за рахунок ингибирования одного з ферментів.

1.Назвіть цей фермент.

  1. А. ІМФ-циклогидролаза.

В. Гліцінамідсинтетаза

  1. С. ФРПФ-амідотрансфераза

Д. Аденилосукциназа

  1. Е. Формілтрансфераза



2. Який механізм регуляції?

А. Конкурентне інгібування

В. Фосфорилювання-дефосфорилювання

С. Аллостерична регуляція за принципом зворотного зв'язку

Д. Частковий протеоліз

Е. Неконкурентне інгібування

Завдання 2. У хворого з важкою поразкою печінки зміст сечової кислоти в плазмі крові знижено, у сечі значно збільшена кількість оксипуринов - гипоксантина й ксантина. До недостатності якого ферменту привела патологія печінки?

А. Аденозиндезамінази

В. Ксантиноксидази

С. ФРПФ-синтетази

Д. Тимідинфосфорилази

Е. Дигідропіримідінази.


Завдання 3. У дитини із синдромом Леша-Нихана корковий параліч, гиперурікемия й надлишкова кількість эекскретуємих пуринів. Дефект якого ферменту викликає дану патологію?

А. Гіпоксантин-гуанін-фосфорібозилтрансферази

В. Ксантиноксидази

С. Аденозиндезамінази

Д. Карбамоїлфлсфатсинтетази

Е. Тимідилатсинтази


Завдання 4. Для симптоматичного лікування подагри хворому призначений препарат аллопурінол, синтетичний аналог гипоксантину, що призвело до зростання екскреції останнього із сечею. Який фермент ингибується цим препаратом?

А. Аденозиндезаміназа

В. Ксантиноксидаза

С. Нуклеозидфосфорилаза

Д. Карбамоїлфосфатсинтетаза

Е. Аденінфосфорибозилтрансфераза


Завдання 5. У клініку надійшов чоловік 48 років з гострим приступом подагри. Зміст сечової кислоти в сироватці крові хворого 0,68 ммоль/л, у сечі добова кількість сечової кислоти підвищено. Часткова втрата активності якого ферменту приводить до даної патології?

А. Ксантиноксидази

В. Фосфорібозиламидотрансферази

С. Гуанінфосфорібозилтрансферази

Д. Аденозиндезаміназі

Е. Тимидинкинази


Правильність рішення завдань перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

1.- З; 2. - З; 3.- А; 4. - В; 5.- С.


Короткі методичні рекомендації до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Перевіряється виконання домашнього завдання. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й контролює викладач.


Інструкція до практичного заняття

Кількісне визначення сечової кислоти в сечі

^ Принцип методу. Метод заснований на здатності сечової кислоти відновлювати фосфорно-вольфрамовий реактив у фосфорно-вольфрамову синю, інтенсивність фарбування якої пропорційна змісту сечової кислоти. Кількість фосфорно-вольфрамової синьої визначається шляхом титрування червоною кров'яною сіллю ДО3 [Fе(СN)6]. Остання окисляє фосфорно-вольфрамову синю й синє фарбування зникає.

^ Матеріальне забезпечення: сеча, розчин карбонату натрію, фосфорно–вольфрамового реактиву Фолину, розчин ДО3 [Fе(СN)6], хімічні склянки, бюретка.

^ Хід роботи. ДО 1,5 мол сечі додають 1 мол 20% розчину карбонату натрію й 1 мол фосфорно-вольфрамового реактиву Фолину, перемішують і титрують 0,01 н розчином

ДО3 [Fе(СN)6] до зникнення синього фарбування. Паралельно проводять такий же досвід зі стандартним розчином сечової кислоти.

Розрахунок: Зміст сечової кислоти (у мг) у добовій сечі обчислюють по формулі:


А х В

Х = 0,75-і-і-і-і- мг/доб; Х =

Ао х 1,5

де:

А-кількість мол червоної кров'яної солі,витрачена на титрування досліджуваної сечі,

Ат-кількість мол червоної кров'яної солі, потрачене на титрування стандартного розчину сечової кислоти,

0,75 - кількість мол сечової кислоти в стандартному розчині в мг,

У - об'єм добової сечі в мол (1500мол).

Для перерахування результатів у системі “СІ” (ммоль/доб.) результат потрібно помножити на коефіцієнт 0,0059.

^ Норма змісту сечової кислоти в сечі 1,6-3,5 ммоль/доб або 276-600 мг/доб.


ВИСНОВКИ:


Підпис викладача.

Додаток 1


Додаток 1


Граф логічної структури

^ ЗАПАСНИЙ ШЛЯХ

СИНТЕЗУ

СИНТЕЗ З ПРОСТИХ ПОПЕРЕДНИКІВ

(DE NOVO)



ПУРИНОВІ

НУКЛЕОТИДИ



РОЗПАД

^ СЕЧОВА КИСЛОТА



КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ В СЕЧІ



ВИКОРИСТАННЯЧ У ДІАГНОСТИЦІ







^ ПОДАГРА СИНДРОМ ЛЕША-НИХАНА


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи