Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» icon

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»




НазваЧастина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій»
Сторінка4/17
Дата23.08.2012
Розмір1.73 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
^

Тема 3.3. Дослідження реплікації ДНК і транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій і репарації ДНК



Актуальність теми

Проблема біосинтезу нуклеїнових кислот є предметом уваги багатьох наукових колективів. Дотепер не розкриті в деталях механізми передачі генетичної інформації, закодованої в ДНК. Генетична інформація в ДНК реалізується шляхом програмованого через мрнк синтезу білків, що визначають в остаточному підсумку фенотипические ознаки живих організмів.

Регуляція експресії генів - це один з фундаментальних механізмів адаптації живих організмів до умов зовнішнього середовища. Всі живі організми на землі піддаються постійній дії мутагенних факторів, що супроводжується нестабільністю ДНК, пов'язаної з постійними локальним мутаціями. У процесі еволюції живих організмів виникли спеціальні молекулярні механізми, які протидіють постійним ушкодженням молекул ДНК і репарують зміни в її структурі

Генна інженерія- науково-практичний напрямок сучасної біомедицин-

скої науки. Біотехнологічні методи генної інженерії дозволяють у майбутньому створити нові медичні технології терапії спадкоємних захворювань практично невиліковних у наш час, а також синтез лікарських речовин: інтерферонів, гормонів, ферментів, імунобіологічних препаратів і т.д.

Знання цього матеріалу дозволить Вам усвідомлено вирішувати питання діагностики , лікування, профілактики спадкоємних хвороб.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття.


^ Загальна мета. Уміти інтерпретувати інформацію про біосинтез і функціонування нуклеїнових кислот для пояснення адаптації організму до умов, що змінюються, середовища, рішення питань діагностики, лікування й профілактики спадкоємних й інших хвороб.

^ Конкретні цілі : Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати інформацію про потік генетичної інформації - експресії генів.

1. Використати знання про комплементарності азотистих основ для розуміння вторинної структури ДНК (каф. медичної й фармацевтичної хімії).

2. Інтерпретувати інформацію про матричні синтези ДНК і РНК й їхньої регуляції.

2. Інтерпретувати первинну, вторинну структуру ДНК і всіх видів РНК (каф. медичної й фармацевтичної хімії).

3. Застосовувати знання про молекулярні механізми спадковості й реалізації генетичної інформації для діагностики, лікування й профілактики спадкоємних й інших хвороб.

3. Аналізувати структуру сполук, що є антагоністами азотистих основ і порушують синтез нуклеїнових кислот (каф. медичної й фармацевтичної хімії).


^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня .

Завдання 1.При аналізі сполуки очищеної ДНК було виявлено, що кількість аденіну й цитозину дорівнює

А. Кількості аденіну й гуаніну

В. Кількості аденіну й тиміну

С. Кількості гуаніну й тиміну

Д. Кількості гуаніну й цитозину

Е. Кількості тиміну й цитозину

Завдання 2.При аналізі сполуки очищеної ДНК було виявлено, що кількість аденіну й гуаніну дорівнює:

А.Кількості аденіну й тиміну

В. Кількості цитозину й тиміну

С.Кількості гуаніну й тиміну

Д.Кількості аденіну й цитозину

Е.Кількості цитозину й гуаніну.

Завдання 3. Фрагмент одного ланцюга ДНК має наступну нуклеотидну послідовність - ААЦГТ. Яким образом виглядає комплементарний фрагмент іншого ланцюга ДНК ?

А. ГТГЦА

В. ТГГЦЦ

С. ААЦГТ

Д. ТТГАЦ

Е. ТТГЦА

Завдання 4.Фрагмент однієї з ланцюгів ДНК має наступну нуклеотидну послідовність ГЦАГТТ. Яким образом виглядає комплементарний фрагмент іншого ланцюга ДНК?

^ А. ГТЦАГЦ

В.ЦГТЦАА

С.ГГТЦАГ

Д. ТТТГАА

Е. ЦТТЦАА.

Завдання 5. При вивченні вторинної структури РНК було встановлено , що вона має форму «конюшинового листя».Що це за вид РНК?

А. мрнк

В.гярнк

С. рРНК

Д. трнк

Е.мярнк

Завдання 6.При вивченні первинної структури РНК виявлені мінорні азотисті основи: дигідроурацил, метильовані гуанозин й інозин. У який РНК вони містяться?

А. мРНК

В.гя РНК

С.рРНК

Д.тРНК

Е.мяРНК.

Завдання 7. У якості протипухлинного препарату хворому був призначений 5-фторурацил . У ролі антагоніста якої азотистої підстави він виступає?

А.Гіпоксантину

В. Цитозину

С.Аденіну

Д. Тиміну

Е.Гуаніну


Завдання 8. У якості протипухлинного препарату була запропонована речовина 6-меркаптопурин. У ролі антагоніста якої азотистої підстави він виступає?

А.Гипоксантинау

В.Цитозину

С.Аденіну

Д.Тиміну

Е.Гуаніну.


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня :

1.- З; 3.- Е; 5.- Д; 7.- Д.

Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступних підручниках:

1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая хімія. М., “Медицина”, 1991. - С.431-448.

2. Лекції по биоорганической хімії.


Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф-логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Поняття про генетичну інформацію. Види її передачі.

2. Будова хроматину, ДНК, РНК

3. Біосинтез ДНК на Днк-матриці (реплікація). Особливості реплікації вірусного генома.

4. Ушкодження ДНК й їхнє виправлення (репарація).

5. Поняття про генні мутації: заміщення (миссенс і нонсенс мутації), вставка, делеция, інверсія. Біологічні наслідки мутацій.

6. Біосинтез РНК на Днк-матриці (транскипция).

7. Процессинг - пострансляційна модифікація РНК.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.

Обов'язкова література.

1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 284-299, 322-329.

2. Тестові завдання по біологічній хімії/ Під ред.Б.Г.Борзенко.-Донецьк,2000.-С.206-222.

3. Лекції по біологічній хімії.

4. Граф логічної структури (Додаток 1).


Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1998.-С.478-493. 2.2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Біологічна хімія.-М.: “Медицина”,1990.-С.81-91, 377-387.

3. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:”Вища школа”, 1989.-С.92-115.

4. Миколаїв А.Я. Біологічна хімія. -М.:”Вища школа”, 1998.-С.92-115.

5. Маршалл В.Дж. Клінічна біохімія.- М.-С-П.: “Видавництво Біном-невський Діалект”, 1999. -368 с.

6. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Біохімія людини.- М.: “Мир”,1993.-384 с.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.

^ Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. В організм людини потрапив онкогенний вірус. Яким образом здійснюється реплікація його генома?

А. РНК вірусу>РНК

В. РНК вірусу>ДНК>Рнк-вируса

С. РНК вірусу→білок

Д. ДНК вірусу→ДНК

Е. ДНК вірусу>мрнк

Завдання 2. Під дію УФ - випромінювання в одній з нуклеотідних ланцюгів ДНК утворився димер тимідиловой кислоти. Який із зазначених ферментів бере участь у реплікації ДНК й її репарації?

А. Днк-днк-залежна РНК-полімераза

В. Хеліказа

С. Днк-полімераза Ш

Д. ДНК-полімераза 1

Е. Зворотна транскриптаза

Завдання 3. У результаті генної мутації почався синтез «неправильного» білка, кодируемого ушкодженим геном зі зрушенням рамки зчитування. При яких мутаціях це відбувається?

А. Вставка тринуклеотиду

В. Делеція тринуклеотидів

С. Вставка нуклеотида

Д. Випадання цистрону

Е. Інверсія.


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

1. - В, 2 – Д, 3- С.


Короткі методичні рекомендації до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Перевіряється виконання домашнього завдання. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й контролює викладач.



Додаток 1

Граф логічної структури

Генетичний код і його властивості

Будова і функції нуклеїнових кислот

Будова білків


Реплікація і репарація ДНК

Біосинтез РНК (транскрипція)

Біосинтез білку (трансляция)

Регуляция біосинтезу белка

Мутаціїї

Види мутацій

Спадкові хвороби

Вірусні хвороби

Злоякісні пухлини


^


Матричні біосинтези

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТеоретичні питання
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconПрограма магістерського спецкурсу
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconКиєво-Могилянська академія”
Спецкурс розрахований на студентів, які вже ознайомлені з такими курсами, як гематологія, цитологія, гістологія, біохімія, біофізика,...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconМедична ботаніка ● Біохімія та молекулярна біологія
...
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2010 р. 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період. Назва школи
Назва школи: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О.; член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconЗвіт про наукову роботу кафедри біохімії у 2011 році 1 Досягнення провідних наукових шкіл за звітний період Наукова школа
Наукова школа: “Біохімія І молекулярна біологія” (проф. Сибірна Н. О., член-кореспондент нан україни, проф. Стойка Р. С)
Частина ІІ 3 модуль ІIІ «молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин І фізіологічних функцій» iconТема заняття
Фізіологія як предмет. Завдання фізіології. Експеримент. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія збудливих тканин....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи