Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Сторінка7/10
Дата23.08.2012
Розмір1.47 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
^

ТЕМА 2.9. ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ КРОВІ. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОГО АЗОТУ КРОВІ


Актуальність теми

Хімічний склад плазми крові є свого роду дзеркалом метаболізму, оскільки зміни концентрації метаболітів у клітинах, навіть якщо вони відбуваються в окремих органах, відображуються на концентрації цих метаболітів у крові.

У практиці охорони здоров'я широко використовують біохімічні методи визначення найважливіших компонентів цільної крові, у тому числі небілкових азотистих компонентів крові (залишковий азот). У здорової людини коливання вмісту залишкового азоту незначні. При ряді патологічних станів рівень небілкового азоту в крові підвищується, виникає стан, що одержав назву азотемії.

Знання основних компонентів небілкового азоту крові, можливих причин азотемії допоможе майбутнім лікарям у постановці діагнозу та вибору лікування хворих.

^ Загальна мета

Вміти інтерпретувати результати кількісного визначення залишкового азоту крові в нормі та при патологічних станах.

Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати хімічний склад крові в нормі та при патологічних станах

1. Інтерпретувати розкладання сечовини бромноватистим лугом (каф.медичної та фармацевтичної хімії)

2. Інтерпретувати показники кислотно-лужної рівноваги крові

2.Аналізувати результати загального аналізу крові (каф.фізіології)


3. Аналізувати результати визначення в безбілковому фільтраті крові залишкового азоту

3.Аналізувати структуру сечовини, сечової кислоти,амінокислот, креатиніну, креатину, аміаку, нуклеотидів, білірубіну (каф.медичної та фармацевтичної хімії)


4. Пояснити зміни залишкового азоту крові при різних патологічних станах






^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.


Завдання 1. До розчину сечовини додати по краплях розчин бромноватистой лугу. Спостерігається рясне виділення пухирців безбарвного газу без заходу. Що це за газ?

А. ПРО2

В. NН3

С. Н2 S

Д. СН3

Е. N2

Завдання 3. Сечову кислоту нагріли разом з азотною кислотою з наступним додаванням аміаку. З'явилося інтенсивне фіолетове фарбування. Для виявлення яких з'єднань використовується ця реакція?

А. Утримуючих пиримидиновое ядро

В. Утримуюче пуринове ядро

С. Утримуючих аминогруппу

Д. Утримуючий піридин

Е. Утримуючих имидазол

Завдання 4. Онкотическое тиск крові хворого доставленого в лікарню склало 5,9 атм. Наслідком зміни яких біохімічних констант крові є зазначений показник?

А. Холестерола

В. Альбумінів

С. Аміаку

Д. Загальних ліпідів

Е. Сечовини

Фізіологічні концентрації хімічних сполук крові наведені в таблиці1


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

1. - Е ; 2. - В ; 3. - В

Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Біоорганічна хімія. М.: “Медицина”, 1991. - С. 208-209, 212-213, 313-330, 439-441.

2.Рево А.Я.,Зеленкова В.В. Керівництво до лабораторних занять по біоорганічній хімії. М.:”Медицина”, 1980. -З. 96-99.

3. Лекції по біоорганічній хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання,чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

  1. Фізіологічні та біохімічні функції крові.

  2. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика; фракції білків крові.

  3. Компоненти системи неспецифічної резистентності організму та тестові білки “гострої фази” запальних процесів – (С-реактивний протеїн, α2-макроглобулін, α1-протеїназний інгібітор, фібронектин, кріоглобулін, тощо).

  4. Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів. Калікреїн-кінінова система.

  5. Небілкові (азотисті та безазотисті) органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми.

  6. Класи ліпопротеїнів плазми крові: хімічний склад; апопротеїни.

  7. Кислотно-основний стан організму людини. Механізми регуляції та підтримки кислотно-лужного стану: буферні системи крові, функція легень і нирок.

  8. Гормональні механізми регуляції.

  9. Порушення кислотно-лужного стану: метаболічні алкалоз і ацидоз, респіраторні алколоз і ацидоз, механізми їх виникнення.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література

1.Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – с.

2.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С.. 418-419, 425-431

3.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко. -Донецк, 2000. -

С.252-280

4.Лекції з біохімії

5.Граф логічної структури

6.Інструкція до практичного заняття

Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: Медицина,1998.-С.567-585

2.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: Медицина,1990.-С.438-457

3.Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:Высшая школа, 1989.-С.427-428, 437-439

4.Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:Высшая школа, 1999. –С. 427-428, 437-439

Після вивчення переліченних вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Цільові навчальні завдання

Завдання 1. Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто та глибоко на протязі декілька хвилин. Як це відбивається на кислотно-лужній рівновазі організму?

A. Виникає дихальний алкалоз

B. Виникає дихальний ацидоз

C. Виникає метаболічний алкалоз

D. Виникає метаболічний ацидоз

E. Кислотно-лужна рівновага не змінюється

Завдання 2. Яке похідне гемоглобіну виявляється в крові при отруєнні чадним газом ?

A. Карбоксігемоглобін.

B. Метгемоглобін.

C. Оксігемоглобін.

D. Карбгемоглобін.

E. Вердоглобін

Завдання 3. Електрофоретичне дослідження сироватки крові хворого з пневмонією показало збільшення однієї з білкових фракцій. Вкажіть її.

A. Гама-глобуліни

B. Альбуміни

C. Альфа1-глобуліни.

D. Альфа2-глобуліни

E. Бета-глобуліни

Завдання 4. Біохімічний аналіз сироватки крові пацієнта з гепатолентикулярною дегенерацією (хвороба Вільсона-Коновалова) виявив зниження вмісту церулоплазміну. Концентрація яких іонів буде підвищена в сироватці крові при цьому?

A. Міді

B. Кальцію

C. Фосфору

D. Калію

E. Натрію

Завдання 5. У хворого з гострою нирковою недостатністю виявлене підвищення залишкового азоту крові. За рахунок якого компоненту небілкового азоту крові відбулося підвищення цього показника?

А. Креатину

В. Сечовини

С. Глутатіону

Д. Сечової кислоти

Е. Аміаку

Завдання 6. Вміст залишкового азоту крові в пацієнта становить 20 ммоль/л. Який основний компонент небілкового азоту крові у пацієнта?

А. Амінокислоти

В. Сечова кислота

С. Сечовина

Д. Креатин

Е. Аміак

Завдання 7. У хворого з печінковою недостатністю виявлене зниження показника залишкового азоту крові. За рахунок якого компонента небілкового азоту крові відбулося зниження його показника?

А. Сечовини

В. Аміаку

С. Амінокислот

Д. Білірубіну

Е. Сечової кислоти

Завдання 8. У хворого з опіками кінцівок наступила продукціонна азотемія. Яка можлива причина її появи?

А. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у зв'язку із захворюванням нирок

В. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у зв'язку з наявністю перешкоди відтоку сечі

С. Посилений розпад тканинних білків

Д. Недостатнє виділення із сечею азотвмісних продуктів у результаті зниження артеріального тиску

Е. Порушення синтезу сечовини у зв'язку із захворюванням печінки


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

^ Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

2- Д, 4-А, 5-Е, 6-С..

Короткі методичні рекомендації до проведення заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Перевіряється виконання домашнього завдання. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й коректує викладач. Проводиться підсумковий тестовий контроль по темі, підводять підсумки роботи.


Інструкція до практичного заняття: «Визначення залишкового азоту крові гіпобромідним методом»

.

Принцип методу: при дії на азотисту сполуку лужного розчину гіпоброміду азот витісняється у вигляді газу. Залишок гіпоброміду визначається йодометрично.

^ Матеріальне забезпечення:. розчин гіпоброміду, 0,5 мл 10% розчину йодистого калію, 18% розчин соляної кислоти, 1 % розчин крохмалю, 0,005 н. розчин гіпосульфіту натрію,осаджувач, пробірки.

^ Хід роботи: до 1 мл центрифугата (кров, позбавлена білка) додають 2 мл розчину гіпоброміду, збовтують. Через 2 хвилини додають 0,5 мл 10% розчину йодистого калію, 2 мл 18% розчину соляної кислоти, збовтують. Додають 2-3 краплі 1 % розчину крохмалю, титрують 0,005 н.розчином гіпосульфіту натрію до знебарвлення розчину. Одночасно з дослідом ставлять контроль: 1 мл осаджувача, 2 мл гіпоброміду, 0,5 мл 10% йодистого калію, 2 мл 18% соляної кислоти, 2-3 краплі 1% розчину крохмалю та титрують 0,005 н розчином гіпосульфіту натрію до знебарвлення.


Розрахунок: різниця в кількості гіпосульфіту, витраченого на титрування контрольної та дослідної проб, множать на 25 і дають відповідь у мг %. Вміст залишкового азоту в крові в нормі становить 20-24 мг%. Коефіцієнт перерахування в систему СІ дорівнює 0,714.

У нормі вміст залишкового азоту становить 14,3-28,6 ммоль/л.

ВИСНОВОК:

^ Клініко-діагностичне значення

Велике діагностичне значення має визначення змісту сечовини в крові. Воно в багатьох випадках може замінити технічно більш складне визначення залишкового азоту. Азот сечовини в нормі становить не менш 50% залишкового азоту крові. У нормі сечовина в крові коливається в межах від 15 до 40 мг%, причому азот сечовини, що становить близько її половини, не перевищує 20 мг %.

Підвищення сечовини в крові resp. азоту сечовини спостерігається в першу чергу, при захворюваннях бруньок, причому підвищення її в крові в більшості випадків іде паралельно наростанню залишкового азоту й може мати відоме прогностичне значення,


Підпис викладача:


Додаток 1


Граф логічної структури


^ БІОХІМІЯ КРОВІ



ПЛАЗМА КРОВІ



Х І М І Ч Н И Й С К Л А Д



БІЛКИ

^ ПРОДУКТИ ОБМІНУ ПРОСТИХ БІЛКІВ

ПРОДУКТИ ОБМІНУ СКЛАДНИХ БІЛКІВ

БЕЗАЗОТИСТЕ ОРГАНІЧНІ КОМПОНЕНТИ



^ ОСТАТОЧНИЙ АЗОТ(НЕБІЛКОВИЙ АЗОТ )

КРОВІ



ВИЗНАЧЕННЯ ОСТАТОЧНОГО АЗОТА КРОВІ ГІПОБРОМИДНИМ МЕТОДОМ





ПАТОЛОГІЧНІ

^ СТАНИ, ЩО ПРИВОДЯТЬ ДО ЗМІНИ

ВЕЛИЧИНИ ЗАЛИШКОВОГО

АЗОТУ КРОВІ І ЙОГО ХІМІЧНОГО

СКЛАДУ



Тема 2.10 Дослідження згортальної,антизгортальної та фібринолітичної систем крові.

Актуальність теми

Іони кальцію регулюють в організмі ряд найважливіших фізіологічних і біохімічних процесів, зокрема нейром’язове збудження, згортання крові, підтримку цілісності мембран і транспорт через мембрани, багато ферментативних реакцій, вони також є посередниками ряду гормонів. Різноманіття фізіологічних функцій клітин, активуємих іонами кальцію, дозволило назвати цей макроелемент "королем месенджерів”. Для мінералізації костей необхідна підтримка певної концентрації іонів кальцію та фосфат-іонів у позаклітинній рідині й у кістках. Аномальні концентрації іонів кальцію в організмі можуть спричинювати багато патологій і навіть загибель, тому знання біологічної ролі Са+2 і механізмів, що підтримують його нормальну концентрацію в крові, необхідно студентові- фармацефту.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття, продумайте їх, засвойте необхідність їхнього вивчення

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати результати кількісного визначення іонів кальцію в сироватці крові в нормі й при патологиях для наступного використання цих даних у клінічній практиці.

^ Конкретні цілі: Мети вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати роль кальцію в згортанні крові й інших фізіологічних і біохімічних процесах в організмі.

1. Провести осадження іонів кальцію із сироватки крові (каф.біоорганічної хімії).

2. Інтерпретувати гормональну регуляцію рівня Са+2 у плазмі крові.

2. Інтерпретувати різну розчинність солей кальцію для обґрунтування змін його концентрації в біологічних рідинах (каф.біоорганічної хімії).

3. Аналізувати дані про зміст кальцію в сироватці крові в нормі й при порушенні гомеостазу.

3. Інтерпретувати роль -СООН груп білків і інших з'єднань як місць зв'язування Са 2+ (каф.біоорганічної хімії).





^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.

Завдання 1. До сироватки крові додали щавлевокислий амоній. Випав осад. Про наявність яких іонів у крові це свідчить?

А. Іонів натрію

В. Іонів калію

С. SO3 Н-Н-

Д. Іонів кальцію

Е. Іонів хлору.

Завдання 2. При додаванні невідомої речовини до розчину хлориду кальцію випав осад. Виберіть цю речовину із запропонованих:

А. Иодид калію

В. Щавлева кислота

С. Цитрат натрію

Д. Сечовина

Е. Глюкоза.

Завдання 3. Якими властивостями солей кальцію можна пояснити кальцификацию (відкладення кальцію) стінок кровоносних судин, утворення каменів у жовчному міхурі, брунькових баліях або канальцах?

А. Поганою розчинністю солей кальцію

В. Здатністю іонів кальцію зв'язуватися з білками.

С. Гарною розчинністю солей кальцію

Д. Здатністю зв'язуватися з вуглеводами

Е. Зв'язуванням іонів кальцію із цитратом.

Завдання 4. При деяких захворюваннях спостерігається зміна рн плазми крові в кислу (ацидоз) або в лужну сторону (алкалоз).

1. Як ці зміни можуть відбитися на змісті в крові іонів кальцію? 2.

1.1. Ацидоз збільшує зміст Са 2+

1.2.. Ацидоз зменшує рівень Са 2+ .

1.3. Алкалоз збільшує зміст Са 2+.

1.4. Алкалоз знижує рівень Са 2+.

1.5. Зміна рН не впливає на зміст Са 2+.

2. Чим це можна пояснити?

2.1. У лужному середовищі зменшується зв'язування Са 2+ з білками.

2.2. У лужному середовищі зв'язування Са 2+ з білками зростає.

2.3. У кислому середовищі зростає перехід кальцію в іонізовану форму.

2..4. У лужному середовищі зростає перехід кальцію в іонізовану форму.

2.5. У кислому середовищі знижується перехід кальцію в іонізовану форму.

Завдання 5. Установлено, що зв'язування Са 2+ з білками плазми крові запобігає можливість утворення осаду. Які функціональні групи цих биополимеров зв'язуються з іонами кальцію?

А. -NН3+

В. -–СН3

С. -ОН

Д. -–СОО-

Е. -SН

Правильність рішення завдань перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня:

1. - Д, 3. - A, 5. - Д.

Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1. Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Біоорганічна хімія. -М.: “Медицина”, 1991. - С.322.

2. Лекції по біоорганічній і біофізичній хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структуру досліджуваної теми (Додаток 1).


^ Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Коагуляційний та судинно-тромбоцитарний гемостаз.

2. Згортальна система крові; характеристика окремих компо­­­нентів (факторів) згортання. Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові; внутрішній та зовнішній шляхи коагуляції.

3. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції (карбоксилювання глутамінової кислоти в g-карбоксиглутамінову кислоту, роль в зв’язуванні кальцію).

4. Лікарські засоби – аго­­­ністи та антагоністи вітаміну К. Спадкові порушення процесу згортання крові.

5. Антизгортальна система крові. Функціональна характеристика гепарину, антитромбіну ІІІ, лимонної кислоти, простацикліну.

6. Фібринолітична система крові. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу. Активатори плазміногену та інгібітори плазміну.

7. Принцип методу й хід визначення змісту кальцію в сироватці крові.

Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.

Обов'язкова література

1.Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М., Кравченко В.М., Сахарова Т.С., Савченко Л.Г., Шоно Н.А. Біологічна хімія: Підручник. – Харьків: Основа; Вид-во НФАУ, 2000. – с.

2. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. - С. 518 – 528.

3. Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:Укрмедкнига, 2000.-С. 112, 376-381, 432-438

4.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко.-Донецк,2000.-С.252-280

5. Лекції з біохімії

6. Граф логічної структури

7. Інструкція до практичного заняття

Додаткова література

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: Медицина, 1998.-С.599-607

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: Медицина,1990.-С.464-472

3. Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:Высшая школа, 1989, 1998 - С 439 –448

4. Пустовалова Л.М. Практикум по биохимии.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1999.-С.356-357

5. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия.- М.-С-П.: Издательство БИНОМ-Невский Диалект, 1999. -368 с.

6.Марри Р. и др. Биохимия человека.- М.: Мир 1993.- Т.2.-С. 166-168, 193-204, 325-330


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по даній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.

Цільові навчальні завдання

Завдання 1. Відомо, що деякі реакції, у яких беруть участь фактори згортання крові, активуються іонами кальцію. Який фактор згортання крові має центри зв'язування кальцію?

А. Фібриноген

В. Фактор Хагемана

С. Фактор Розенталя

Д. Протромбін

Е. Тканевий тромбопластин

Завдання 2. Хворому з підвищеним згортанням крові для попередження тромбозів призначили синкумар - антивітамін К. Який механізм дії даного препарату?

А. Утворення неактивних комплексів з факторами згортання крові

В. Зв'язування іонів кальцію

С. Порушення синтезу I, V, VIII, XII факторів згортання крові

Д. Активація фібринолітичної системи

Е. Порушення утворення (гама-карбоксиглутамату в білках згортальної системи

крові

Завдання 3. У сироватці крові хворого вміст загального кальцію становить 3,4 ммоль/л. Для якого захворювання характерна така зміна вмісту кальцію?

А. Гіпопаратіреозу

В. Рахіту

С. Стеатореї

Д. Панкреонекрозу

Е. Гіперпаратиреозу

Завдання 4. У сироватці крові хворого вміст загального кальцію становить 1,6 ммоль/л. Для якого захворювання характерно така зміна вмісту кальцію?

А. Гіперпаратиреозу

В. Гіпопаратиреозу

С. Гіпервітамінозу Д

Д. Гіпертиреозу

Е. Множинної миєломи

Завдання 5. У хворого, що страждає кровоточивістю, виявлена неможливість утворення стабільного фібринового згустку. З недостатністю якого фактора згортання крові це зв'язано?

А. Фактора ХШ

В. Фактора ХП

С. Фактора ХI

Д. Фактора Х

Е. Протромбіну

Завдання 6. В процесі катаболізму гемоглобіну звільняється залізо, яке в складі спеціального транспортного білку надходить в кістковий мозок і знову використовується для синтезу гемоглобіну. Назвіть цей транспортний білок

A. Трансферин

B. Транскобаламін

C. Гаптоглобін

D. Церулоплазмін

E. Альбумін

Завдання 7. У пацієнта після перебування на сонці виявлено пухирі та посилену пігментацію. Сеча після стояння набуває червоного кольору. Який показник сечі підтвердить хворобу Гюнтера?

A. Уропорфіриноген І

B. Гемоглобін

C. Білірубін

D. Креатинін

E. Ацетон

Завдання 8. В якості антикоагулянтів використовують різноманітні речовини, в тому числі полісахарид природного походження, а саме:

A. Гепарин

B. Гіалуронова кислота

C. Дерматансульфат

D. Хондроітинсульфат

E. Декстран

Завдання 9. Для запобігання післяопераційної кровотечі рекомендовано приймати вікасол, що є синтетичним аналогом вітаміну К. Вкажіть, які посттрансляційні зміні факторів згортання крові активує вікасол.

A. Карбоксилювання глутамінової кислоти

B. Фосфорилювання радикалів серину

C. Частковий протеоліз

D. Полімеризацію

E. Глікозилювання

Завдання 10. У дитини з дисбактеріозом кішечнику розвинувся геморагічний синдром. Що є найбільш ймовірною причиною геморагій?

A. Нестача вітаміну К

B. Активація тромбопластину тканин

C. Гіповітаміноз РР

D. Дефіцит фібриногену

E. Гіпокальциемія

Правильність рішення завдань перевірте, зіставивши з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.

1.- А, 2.- А, 8.- А.

Короткі методичні рекомендації до прведению заняття

На занятті проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція, перевіряється виконання домашнього завдання. Після цього студенти приступають до виконання практичної частини, використовуючи інструкцію до лабораторної роботи.

Після виконання лабораторної роботи, необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й коректує викладач. Наприкінці заняття проводиться підсумковий тестовий контроль засвоєння матеріалу, підводять підсумки роботи.


Інструкція до практичного заняття

Визначення вмісту кальцію в сироватці крові

^ Принцип методу.: кальцій осаджується із сироватки у вигляді оксалату. Після розчинення осаду в сірчаній кислоті, що звільняється щавлеву кислоту титрують розчином марганцевокислого калію. Кількість КМnО4 , використованого на титрування, еквівалентна кількості Са2+.

^ Матеріальне забезпечення:. сироватка крові, дистильована вода, розчин оксалату амонію, 1% розчин сірчаної кислоти, 0,01 н. розчин марганцево-кислого калію, скляна паличка, пробірки, водяна баня.

^ Хід роботи: В одну центрифужную пробірку (дослід) наливають 1мл сироватки крові, а в іншу (контроль) – 1 мл дистильованої води. В обидві пробірки доливають по

1 мл розчину оксалату амонію та центрифугують протягом 10 хвилин. Перед центрифугуванням необхідно попарно зрівноважити пробірки! Після центрифугування обережно зливають рідину, щоб не скаламутити осад. Потім додають 2мл 1% розчину сірчаної кислоти. Розмішують осад скляною паличкою та, не виймаючи її, поміщають пробірку в киплячу водяну баню на 1 хвилину. Титрують, помішуючи паличкою, гарячий вміст пробірок 0,01 н. розчином марганцево-кислого калію до появи блідо-рожевого фарбування. По різниці кількості марганцево-кислого калію, використованого на титрування дослідної та контрольної проб, судять про вміст кальцію в досліджуваній сироватці крові.

Розрахунок роблять по формулі: Х = 0,2 (А-В) 100, де:

Х - вміст кальцію в сироватці крові в мг%,

А - результат титрування дослідної проби (мл), В - результат титрування контролю (мл).

0,2 - титр марганцево-кислого калію по кальцію.

Для розрахунку в системі «СІ» у ммоль/л результат множать на коефіцієнт 0,2495.

Норма - загальний кальцій у сироватці крові 9-11 мг% або 2,25-2,8 ммоль/л.


Дані титрування заносять у таблицю:


Кількість 0,01н. розчину КмnО4, використованого на титрування

Вміст кальцію в сироватці крові: 1. У мг% 2. У ммоль/л

Дослідна Контрольна

проба проба

Дослідна проба Норма

1.

2.


ВИСНОВОК:


Клініко-діагностичне значення

Кальцій відіграє важливу роль у здійсненні процесів життєдіяльності.

Він впливає на проникність біологічних мембран, збудливість нервів і м'язів,

бере участь у нервово-м'язовій провідності, скороченні й розслабленні мускулатури (в

тому числі м'яза серця), секреторних процесах, формуванні кістки й хряща; впливає на обмін речовин в клітинах, є важливим чинником згортання крові й посредникому дії гормонів у клітці.

Кількісне визначення кальцію в плазмі крові має важливе значення для діагностики ряду захворювань і при спостереженні за ходом лікування.


Підпис викладача:


Додаток 1




Додаток 2

Граф логічної структури

^
КАЛЬЦІЙ КРОВІ





РЕГУЛЯЦІЯ ВМІСТУ КАЛЬЦІЯ В ПЛАЗМІ
ФУНКЦІЇ

^ РЕЗУЛЬТАТИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ






^ ПЕРЕДАЧА НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ


ПАРАТГОРМОН





КАЛЬЦИТРІОЛ

^ МЫШЕЧНОЕ СОКРАЩЕНИЕ






ТИРЕОКАЛЬЦИТОНІН

ТАНСПОРТ РЕЧОВИН ЧЕРЕЗ МЕМБРАНИ






^ КОСТНА ТКАНИНА (СТРОЕНИЕ)






ЗГОРТАННЯ КРОВІ

АНТИЗГОРТАЛЬНА СИСТЕМА КРОВІ

^ ФІБРИНОЛІТИЧНА СИСТЕМ









^ ШТУЧНІ АНТИКОАГУЛЯНТИ


ПАТОГЕНЕЗ РАЗВИТКУ СПАДКОЄМНИХ І ПРИДБАНИХ ГЕМОРАГИЧНИХ СТАНАХ І ТРОМБОЗІВ











^ ЗАСТОСУВАННЯ В МЕДИЦИНІ




Тема 2.11 Дослідження хімічного складу еритроцитів. Нормальні та патологічні форми гемоглобінів. Дослідження кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.

^ Актуальність теми

Тривалість життя еритроцитів становить 110-120 днів. Після цього відбувається їхнє руйнування й звільнення гемоглобіну (Нв). У печінці, селезінці, кістковому мозку гемоглобін розпадається з утворенням білірубіна. Подальша доля жовчних пігментів (білірубіна) пов'язана з їхніми перетвореннями в печінці й у кишечнику.

Кількісний і якісний аналіз жовчних пігментів у крові, сечі, калі має великий клінічний інтерес. Визначення в клініці змісту загального білірубіна і його фракцій, а також уробилиногенових тіл має важливе значення при диференціальній діагностиці жовтяниць різної етіології.

Тільки знаючи біохімічні шляхи розпаду гемоглобіну, можна зрозуміти характерні зміни лабораторних показників пігментного обміну при різних жовтяницях.

Знання механізму утворення жовчних пігментів дозволить студентам фармацевтам успішно опанувати матеріалом з курсу біохімії: «Сеча», «Печінка», а також матеріалом інших медико-біологічних і клінічних дисциплін.

Тепер ознайомтеся із цілями заняття, продумайте їх, засвойте необхідність їхнього вивчення.

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати результати кількісного визначення білірубіну та продуктів його розпаду в крові й сечі в нормі та при патологічних станах для оцінки порушення обміну жовчних пігментів при різних формах жовтяниць.

^ Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Аналізувати білки еритроцитів для діагностики гемоглобінопатій.

1. Аналізувати метаболізм еритроцитів у нормі та при патологи (каф. біологічної хімії)

2. Аналізувати характерні зміни лабораторних показників пігментного обміну сечі, крові для визначення виду жовтяниці.

2. Інтерпретувати будова гемоглобіну (каф. медичної та фармацевтичної хімії)

3. Інтерпретувати роль печінки в пігментному обміні.

3. Інтерпретувати реакції осадження білків, використовуючи різні осаджувачі ( каф. медичної та фармацевтичної хімії)


Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки й самокорекції вихідного рівня.


Завдання 1.

У схемі метаболізму еритроцитів ( схема 1) укажіть:

  1. Ферменти, позначені цифрами 1, 2 і т.д.

(варіанти відповідей: 6-фосфофруктокиназа, гексокиназа, пируваткиназа, альдолаза, глутатионпероксидаза, глутатионредуктаза, триозофосфатизомераза, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа, дифосфоглицератмутаза, 1-фосфоглюконатдегидрогеназа, фосфогексоизомераза, фосфоглицераткиназа, глицеральдегидфосфатдегидрогеназа, каталаза, супероксиддисмутаза, лактатдегидрогеназа, метгемоглобинредуктаза).

Б. Коферменти, позначені буквами А, Б (варіанти відповідей: НАД, НАДФ).

B. Реакції, що забезпечують еритроцити АТФ.

М. Процес, що забезпечує еритроцити відновленим НАДФ (НАДФН).

Д. Ферменти антиоксидантной захисту.

Е. Аллостерический регулятор, що знижує спорідненість гемоглобіну до кисню.

Схема 1





Завдання 2 . Недостатність яких ферментів еритроцитів супроводжується гемолізом?

A. Глюкозо-6-Фосфатдегидрогенази. Б. Пируваткинази.

B. Пируватдегидрогенази. М. Изоцитратдегидрогенази. Д. Аргінази.

Завдання 3. У результаті харчового отруєння отрутними грибами в пацієнта почався розпад еритроцитів і гемоглобіну. Вибрати із запропонованих формул цикл, що лежить в основі простетической групи гемоглобіну:

А. Пиримидин

В. Пиррол

С. Тиазол

Д. Пурин

Е. Фенантрен

Правильність рішень перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки й самоконтролю вихідного рівня:

  • 1. Б: А-НАДФ, НАД; В: фосфоглицераткиназная (14) і пируваткиназная (15) реакції; Г: пентозофосфатний шлях; Д: супероксиддисмутаза, каталаза, глутатион-пероксидаза, глутатинредуктаза; Е: 2, 3-дифосфоглицерат;

  • 2. А, Б; 3. - В


Інформацію для заповнення вихідного рівня можна знайти в наступній літературі:

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Біоорганічна хімія. М.: “Медицина”, 1991. - С. 277-281, 361-377.

2.Лекції по біоорганічній хімії.


Зміст навчання.

Зміст навчання повинне забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

  1. Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: структура, властивості, механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю.

  2. Варіанти гемоглобінів людини; молекулярні порушення бу­­­дови гемоглобінів (гемоглобінози) - гемоглобінопатії, таласемії.

  3. Порфірини: структура; реакції біосинтезу протопорфіри­­­ну IX; утворення гему. Регуляція синтезу порфіринів.

  4. Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії): еритропоетична порфірия, печенкові порфірії, неврологічні порушення, фотодерматити.

  5. Катаболізм ге­­­моглобіну: розрив тетрапірольного кільця гему, розпад вердоглобіну, перетворення білівердину на білірубін, утворення білірубін-диглюкуроніду, екскреція в жовч.

6. Патобіохімія жовтяниць; гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова). Ферментативні, спадкові жовтяниці.

7. Принцип методу й хід визначення білірубіна в крові.


Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:

Обов'язкова література

1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. - С. 503 – 507, 577 – 585.

2.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 462-467

3. Практикум з біологічної хімії/ За ред.. проф.. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2002. –

С. 255 - 262

4.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко. -Донецк, 2000. -

С. 252-280

5.Лекції з біохімії

6.Граф логічної структури

7.Інструкція до практичного заняття

Додаткова література

1.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1998. - С. С.561-564

2.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1990. - С.65-70, 394-398, 544-552, 590-593

3.Николаев А.Я. Биологическая химия. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 1998.-.415-418, 427-433

Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі Вам пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.


^ Цільові навчальні завдання

Завдання 1 . У хворого - жовтяниця. Вміст білірубіну в крові - 38 мкмоль/л. «Прямій» білірубін- норма, «непрямий» білірубін-підвищений. У сечі білірубін не визначається, зміст уробіліногену підвищений. Кал темний, кількість стеркобіліногену перевищує норму. Який тип жовтяниці у хворого?

А. Механічна

В. Підпечінкова

С. Паренхіматозна

Д. Гемолітична

Е. Фізіологічна

Завдання 2. У хворого 20 років різко підвищений вміст уробіліногену в сечі, а вміст стеркобіліногену в калі знижено. Для якого типу жовтяниці це характерно?

А. Паренхіматозна

В. Обтураційна

С. Гемолітична

Д. Кон’югаційна

Е. Фізіологічна

Завдання 3. У хворого інфекційним гепатитом відбулося знебарвлення калу. З відсутністю в кишечнику якого продукту розпаду білірубіну це зв'язано?

А. Копропорфірину

В. Стеркобіліну

С. Білівердину

Д. Вердоглобіну

Е.”Непрямого” білірубіну

Завдання 4. У крові пацієнта визначені наступні різновиди гемоглобіну: Нв А-96%, Нв В-2%, Нв А2 - 2%. Для якого стану характерний такий склад гемоглобіну крові?

А. Норма

В. Таласемія А

С. Таласемія В

Д. Серповидноклітинна анемія

Е. Гемоглобін плода

Завдання 5. У сечі хворого виявлені у великій кількості амінолевулінова кислота, порфобіліноген і порфірини. Сеча при тривалому перебуванні на повітрі придбала темно-червоний винний колір. Яку патологію можна припустити в цьому випадку?

А. Печіночна жовтяниця

В. Еритропоетична порфірія

С. Гемолітична жовтяниця

Д. Печінкова порфірія

Е. Таласемія

Завдання 6. У хворого виявлена серповидноклітинна анемія. Заміна якої амінокислоти в поліпептидному ланцюгу Hb на валін призводить до цього захворювання?

A. Глутамінової кислоти

B. Аспарагінової кислоти

C. Лейцину

D. Аргініну

E. Треоніну

Завдання 7. Валін — амінокислота, яка входить до складу білків. Вкажіть, до якої групи вона належить за хімічною природою залишку

A. Аліфатична, моноаміномонокарбонова

B. Ароматична, моноаміномонокарбонова

C. Аліфатична, диаміномонокарбонова

D. Гетероциклічна, моноаміномонокарбонова

E. Аліфатична, моноамінодикарбонова


Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань: 4 - А; 5 - А


^ Короткі методичні рекомендації до проведення заняття.

На початку заняття проводяться тестовий контроль вихідного рівня знань студентів і його корекція. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи при цьому інструкцію.

Після виконання лабораторної роботи необхідно оформити протокол, зробити висновки до роботи, які перевіряє й контролює викладач. Проводиться аналіз самостійної роботи студентів і корекція.

Наприкінці заняття проходить підсумковий контроль, підводять підсумки заняття.

Інструкція до практичного заняття « Колориметричне визначення білірубіну в сироватці крові по Ван ден Бергу та Мюллеру»


Принцип методу.Колориметричний метод визначення білірубіну заснований на здатності давати з діазореактивом Ерліха рожеве фарбування, інтенсивність якого пропорційна концентрації присутнього в крові білірубіну.

^ Матеріальне забезпечення:. центрифужні пробірки, негемолізована сироватка, діазореактив, 96% розчин спирту, насичений розчин сульфату амонію, ФЕК.

Хід роботи: у центрифужну пробірку наливають 2 мл негемолізованої сироватки, 1 мл діазореактиву, 5,8 мл 96% розчину спирту та 1 мл насиченого розчину сульфату амонію. Добре струшують і центрифугують при 4000-5000 об/хв, поки надосадова рідина не стане прозорою. Надосадову рідину обережно зливають у кювету та колориметрирують на ФЕК із зеленим світлофільтром проти спирту. Потім по побудованій каліброваній кривій знаходять вміст загального білірубіну в сироватці крові.

Дані, отримані в г/л, множать на 100 та на перерахунковий коефіцієнт 17,104 для перекладу в систему СІ.

У нормі концентрація загального білірубіна в плазмі (сироватці) крові становить: 4,5- 20,5 мкмоль/л, причому 75 % його кількості доводиться на частку вільного білірубіну.


Екстинкція





Концентрація білірубіну


ВИСНОВОК:

Клініко-діагностичне значення дослідження пігментного обміну.

Один з важливих ознак порушення пігментного обміну – поява жовтяниці, яка

відзначається звичайно при рівні білірубіну в крові 27 – 34 мкмоль/л і більш. Кров

немовлят, особливо недоношених дітей, відрізняється більш високим змістом

білірубіну (фізіологічна жовтяниця). Спостережуване з 2- 3-го до 7- 10-го дня життя

збільшення концентрації білірубіну, в основному за рахунок непрямого, пов'язане з функцио-

нальною недостатністю печінки, зокрема малою активністю ферменту УДФ-

глюкуронилтрансферази, необхідного для утвору прямого білірубіну.

Гемолітична жовтяниця (надпечінкова) - посилення гемолізу еритроцитів, що

приводить до посиленого утвору неконьюгированного білірубіну, тому що печінка не

встигає його зв'язувати.

Паренхіматозна жовтяниця (печіночна) - порушення функції печіночних клітин.

Може викликана також спадково обумовленими дефектами в процесах транс-

порту білірубіну й утворення диглюкуронида білірубіну.

Механічна жовтяниця (обтураційна, подпечінкова) – затримка відтоку жовчі. Виникає при переповненні жовчних шляхів внаслідок закупорки.

Вага жовтяниці звичайно відповідає рівню білірубінемії. Прийнято вважати,

що жовтяниця протікає в легкій формі, якщо зміст білірубіну в плазмі (сироватці) не

перевищує 85 мкмоль/л; рівень його 86 – 169 мкмоль/л свідчить про среднетяжкої, а

понад 170 мкмоль/л – про важку форму жовтяниці.


ВИСНОВКИ:


Підпис викладача:


Додаток 1


Граф логічної структури





у кров прямого билиру- і посередньо


^ ТЕМА 2.12. БІОХІМІЯ ПЕЧІНКИ. МІКРОСОМАЛЬНЕ ОКИСНЕННЯ. ЦИТОХРОМИ Р-450

Актуальність теми

Печінка є самим великим із внутрішніх органів людини та самою великою залозою травного тракту. Печінка розташована на шляху руху речовин зі шлунково-кишкового тракту в загальний кровообіг, і ця особливість її розташування дозволяє печінці регулювати в крові концентрацію багатьох метаболітів. По системі ворітної вени в печінку із кров'ю надходять продукти перетравлення їжі та інші речовини. Печінка не тільки приймає, але й розподіляє ці речовини.

У гепатоцитах деякі речовини накопичуються та потім або в незмінному вигляді, або у вигляді метаболітів надходять із печінки в загальний кровообіг.

Вважається, що печінка є біохімічною лабораторією організму. Їй належить провідна роль в обміні вуглеводів, ліпідів, білків. Крім того, у печінці відбувається метаболізм гормонів, білірубіну. У печінці депонуються глікоген, вітаміни А і В12, залізо. Однією з головних функцій печінки є знешкодження токсичних речовин, що має саме безпосереднє значення для збереження життя. У печінці знешкоджуються та інактивуються не тільки субстрати ендогенного походження, але й лікарські препарати, токсичні речовини екзогенного походження.

Отже, необхідна оцінка функціонального стану печінки з використанням різних біохімічних тестів, особливо у випадках захворювань печінки.


Тепер ознайомтеся з цілями заняття.

^ Загальна мета

Уміти інтерпретувати біохімічні процеси, які відбуваються в печінці в процесі обміну речовин, для пояснення їхнього функціонування в нормі та патології, а також для обґрунтованого застосування методів діагностики, профілактики та лікування патологічних процесів, що відбуваються у печінці.

^ Конкретні цілі: Цілі вихідного рівня:

Уміти:

1. Інтерпретувати роль печінки в метаболізмі вуглеводів, ліпідів, білків

1. Інтерпретувати особливості морфології печінки (кафедри анатомії)

2. Інтерпретувати механізми детоксикації ксенобіотиків і ендогенних токсинів у печінці

2. Інтерпретувати типи реакцій введення різних функціональних груп у молекули хімічних сполук з метою збільшення гідрофільності цих речовин (кафедра медичної та фармацевтичної хімії)

3. Інтерпретувати особливості структури та функціонування електронтранспортуючих ланцюгів ендоплазматичного ретикулуму




4. Інтерпретувати механізм розвитку толерантності до лікарських препаратів




5. Інтерпретувати причини та механізм розвитку хімічного канцерогенезу






^ Для перевірки вихідного рівня Вам пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня

Завдання 1. При вивченні мікропрепарату печінки студентам дане завдання намалювати структурну морфологічну одиницю печінки – ацинус.

    1. Які елементи входять до цієї морфологічної одиниці?

А. Центральна вена

В. Печінкові балки

С. Печінкові артеріоли та венули

D. Ретікулоцити

Е. Жовчні капіляри

    1. Назвіть функції, що виконують елементи цієї морфологічної одиниці – клітини Купфера.

А. Синтетична

В. Знешкоджуюча

С. Екскреторна

    1. Яку роль грають елементи ацинусу – простори Дисе?

А. Беруть участь у транспорті речовин між кров'ю синусоїдів і паренхіматозними клітинами

В. Депонують жовч

. С. Беруть участь у транспорті речовин між артеріолами, венулами та центральною веною


Завдання 2. Методом мічених атомів була зафіксована ентерогепатична циркуляція жовчних кислот.

    1. Які морфологічні особливості структури печінки забезпечують цю циркуляцію?

А. Жовчні капіляри, зливаючись, утворюють печінкову протоку, котра з'єднуючись з міхуровою протокою, утворює загальну жовчну протоку

В. Жовч із печіночних канальців безпосередньо надходить до міхурової протоки, котра відкривається в дванадцятипалу кишку

С. Жовч із печіночних канальців надходить безпосередньо до загальної жовчної протоки, а з неї – до кишечнику

    1. По яким кровоносним судинам відбувається повернення жовчних кислот з кишечнику до гепатоцитів в процесі цієї циркуляції?

А. По центральній віні печінки

В. По воротній віні

С. По нижній порожнистій віні

D. По печінковій артерії

Завдання 3. На лабораторному практикумі студенти одержали завдання порівняти розчинність різних речовин у воді. Порівнявши результати дослідження, студенти переконалися, що введення деяких функціональних груп підвищує гідрофільність молекул органічних сполук.

3.1. Які функціональні групи можуть забезпечити гідрофільні властивості цих молекул?

А. Ізопропільні

В. Гідроксильні
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи