Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) icon

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075)




НазваДонецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075)
Сторінка1/11
Дата29.08.2012
Розмір2.08 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра фармакології


Методичні вказівки для студентів

за курсом загальної і спеціальної фармакології


Донецьк. 2009 р.

УДК 615.015 (075)


Методичні вказівки для студентів за курсом загальної і спеціальної фармакології.


Автори: Талалаєнко О. М., Коміссаров І. В., Абрамець І. І., Зіньковська Л. Я., Образцова О. Г., Самойлович І. М., Тихонов В. М. Євдокімов Д. В., Кідін Ю. В. Фролков В. В.

Донецьк. – 2009. – 118 с.


Посібник призначений для керівництва самопідготовкою студентів до модульних занять по фармакології. Містить тести для самоконтролю вихідного рівня знань по базових дисциплінах, перелік теоретичних питань у вивчаємих темах, орієнтовану основу дій для виписування рецептів за показаннями, тести для перевірки засвоєння теми.


Рецензенти: проф. С. В. Нальотов.

проф. Е. Ф. Баринов.


Затверджено Вченою Радою ДонГМУ ім. М. Горького

Протокол № 8 25.12.2008 р.


© Талалаєнко О. М., Коміссаров І. В., Абрамець І. І., Зіньковська Л. Я., Образцова О. Г., Самойлович І. М., Тихонов В. М. Євдокімов Д. В., Кідін Ю. В., Фролков В. В.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до модуля «МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ. ФАРМАКОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ».


Цілі модуля: Навчитися виписувати в рецептах основні готові лікарські форми.

Опанувати основними фармакологічними термінами, диференціювати фармакокінетичні і фармакодинамічні процеси, інтерпретувати їх роль у кінцевих ефектах медикаментів.

Уміти визначати групову приналежність лікарських речовин, що діють на синаптичну передачу, і здійснювати обґрунтований вибір груп лікарських речовин, що діють на периферичну і центральну нервову систему при типових патологічних синдромах.

Уміти вибирати адекватну форму призначення лікарських речовин, виписувати рецепт на один з засобів обраної групи, передбачати можливі побічні ефекти й ускладнення.


Змістовні модулі:

1.Медична рецептура.

2.Загальна фармакологія.

3.Фармакологія периферичної нервової системи.

4.Фармакологія центральної нервової системи.


Змістовний модуль «МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА».

Актуальність розділа. Так як забезпечення хворих медикаментами здійснюється через спеціалізовані установи – аптеки, будь-який практикуючий лікар повинний опанувати умінням виписувати рецепти, що є способом спілкування з провізором. Зручність прийому медикаментів хворим забезпечується адекватним вибором лікарських форм, знайомство з якими досягається при вивченні рецептури.


Цілі модуля

Вихідний рівень

Навчитися виписувати в рецептах основні готові лікарські форми.

Схиляти латинські іменники (лат. мова).

Використовувати відсотки для розрахунку концентрації розчинів, доз речовин й об'єму утримуючого її розчину (неорган. хімія).


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Виберіть одну правильну відповідь.

1.Назвіть у знахідному відмінку множини слово tabuletta:

А.Tabulettas, Б.Tabulettarum, В.Tabulettae;

слово dragee:

А.Dragees. Б.Dragee. В.Drageum;

слово suppositorium

А.Suppositoria. Б.Suppositoriae. В.Suppositorium.

2.Назвіть у родовому відмінку однини слово unguentum:

А.Unguentum. Б.Unguenti. В.Unguenta.

слово solutio:

А.Solutiae. Б.Solutio. В.Solutionis.

слово pasta:

А.Pasti. Б.Pasta. В.Pastae.

3.Яка процентна концентрація розчину, що містить 1 сг речовини в 1 мл?

А.0,1 % Б.0,01 %. В.1 %.

6 мг речовини в 3 мл?

А.2 %. Б.0,2 %. В.20 %.

5 дг речовини в 10 мл?

А.0,5. Б. 5. В.50.

4.Яка вагова кількість речовини міститься в 1 мл 10 % розчину?

А.1,0. Б.0,1. В.10,0.

5 мл 2 % розчину?

А.1,0. Б.0,1. В.0,01.

3 мл 1 % розчину?

А. 0,3. Б.0,03. В.3,0.

5.Який об'єм 1 % розчину буде містити 5 сг речовини?

А.0,5 мл. Б.5 мл. В.50 мл.

0,05 % розчину — 1 мг речовини?

А.0,2 мл. Б.20 мл. В.2 мл.

4 % розчину — 20 мг речовини

А.5 мл. Б.0,05 мл. В.0,5 мл.


Інформацію, необхідну для формування знань-умінь можна знайти в наступних підручниках:

1.Підручник латинської мови

2.Підручник неорганічної хімії

Еталон відповідей до завдань: 1:А, Б, А. 2:Б, В, В. 3:В, Б, Б, 4:Б, Б, Б. 5:Б, В, В.


^ ТЕМА 1.ВВЕДЕННЯ В РЕЦЕПТУРУ. РЕЦЕПТ І ПРАВИЛА ЙОГО ВИПИСУВАННЯ. ТВЕРДІ І М'ЯКІ ГОТОВІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.


Цілі заняття: Навчитися виписувати в рецептах основні види таблеток і драже, гранули, капсули, супозиторії, мазі, пасти і лініменти.


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтована основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтеся з теоретичними питаннями до заняття.

2.Вивчить посібник «Медична рецептура». Коміссаров І. В. і ін. Донецьк: ДонГМУ, 2001, с. 3-20.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Введення в рецептуру. Основні терміни: лікарський засіб, лікарська форма, лікарський препарат. Рецепт і правила його виписування. Накази МОЗ України про правила оформлення рецептів. Тверді готові лікарські форми: таблетки, драже, гранули. Прописування лікарських речовин у капсулах.

М'які лікарські форми: супозиторії, мазі, пасти, лініменти.


Для перевірки засвоєння вивченого матеріалу Вирішить наступні завдання.

1.У якому падежі ставиться назва лікарської форми при прописуванні розділених лікарських форм?

А.Називному однини. Б.Називному множини. В.Родовому однини. Г.Знахідному множини.

2.У якому падежі і числі ставиться назва лікарської форми при прописуванні нерозділених лікарських форм?

А.Називному однини. Б.Називному множини. В.Родовому однини. Г.Знахідному множини.


Еталон відповіді: 1 Г.

Орієнтовна основа дій при прописуванні готових лікарських форм (скорочений спосіб)

Після Recipe послідовно в потрібному числі і падежі назвати лікарську форму, речовину і дати кількісну характеристику кількості речовини.

Якщо лікарська форма, що виписується, є нерозділеною (чи використовується комерційна назва засобу), у другому рядку пишеться Da. Signa.

Якщо лікарська форма, що виписується, є розділеної, у другому рядку пишеться Da tales doses numero (число). Signa.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Ознайомлення студентів з умовами навчання: план лекцій і занять, підручники і посібники, зошити, вимога до внутрікафедральної дисципліни й ін.

II. Обговорення змісту заняття.

III. Виписування рецептів на готові лікарські форми.


^ ТЕМА 2.ІН'ЄКЦІЙНІ ТА ІНШІ ГОТОВІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.


Мети заняття: Навчитися виписувати в рецептах ін'єкційні порошки, розчини, суспензії, новогаленові препарати, настойки, екстракти, аерозолі.


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтована основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтеся з теоретичними питаннями до заняття.

2.Вивчить посібник «Медична рецептура». Коміссаров І. В. і ін. Донецьк: ДонГму, 2001, с. 20-34.

3.Для закріплення навичок у робочому зошиті випишіть наступні рецепти:

1. Табл. Anaesthesinum по 3 дециграми (дг).

2. Табл. Butadionum по 15 сантиграмів (сг).

3. Табл., що містять по 15 мг Codeinum і 3 дг Natrii hydrocarbonas.

4. Драже Phepranonum по 25 мг.

5. Табл. за назвою "Aeronum".

6. Драже за назвою "Belloid".

7. Гранули Calcii glycerophosphatis для прийому усередину по 1/2 чайній ложці на прийом.

8. Methacyclini hydrochloridum у капсулах по 15 р.

9. Свічі ректальні з 2 мг Cornerinum.

10. Свічі ректальні за назвою "Bethiolum".

11. Свічі вагінальні з 5 сг Trichomonacidum.

12. Свічі вагінальні за назвою "Osarbonum".

13. Мазь ністатину (Nystatinum).

14. Мазь за назвою "Viprosalum".

15. Паста граміцидина (Gramicidinum).

16. Лінімент стрептоциду (Streptocidum).


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Лікарські форми для ін'єкцій. Вимоги до них. Розчинники. Виписування ін'єкційних порошків, розчинів, суспензій, новогаленових препаратів. Інші готові лікарські форми: галенові препарати, аерозолі, плівки.

Уявлення про особливості виписування екстемпоральних лікарських форм.


Для перевірки засвоєння вивченого матеріалу Вирішить наступні завдання.

1.Яким способом можна ін'єктувати водні ампульні розчини?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

2. Яким способом можна ін'єктувати масляні ампульні розчини?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

3.Яким способом можна ін'єктувати ін'єкційні суспензії?

А.Підшкірно. Б.Внутрішньом'язово. В.Внутрівенно. Г.Будь-яким названим.

Еталон відповіді: 1 Г.


Орієнтовна основа дій при виписуванні екстемпоральних лікарських форм (розгорнутий спосіб)

Після Recipe послідовно в родовому відмінку однини назвати речовини (кожне в окремому рядку) і вказати потрібну їх кількість (тверді – у грамах, рідкі – у мілілітрах).

Робляться вказівки фармацевту на необхідні дії при виготовленні ліків (наприклад, Misce чи Sterilisetur!)

Якщо лікарська форма, що виписується, є нерозділеною, у наступному рядку пишеться Da. Signa.

Якщо лікарська форма, що виписується, є розділеною, у другому рядку пишеться Da tales doses numero (число). Signa.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Самостійна робота з твердих і м'яких лікарських форм.

II. Обговорення змісту заняття.

III. Виписування рецептів по готових ін'єкційних і інших лікарських формах.


^ Змістовний модуль «ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ»


Конкретні цілі

Уміти: Вихідний рівень

1.Диференціювати і характеризувати зміни в живих організмах під дією хімічних речовин.




2. Інтерпретувати природу процесів і факторів, що визначають концентрацію хімічних речовин у рідинах і середовищах організму (фармакокінетика).

1. Розуміти природу фізико-хімічних явищ у рідких середовищах організму (фізколоїдна хімія);

3. Інтерпретувати природу процесів, що визначають механізми дії хімічних речовин на живі організми (фармакодинаміка).

2. Аналізувати прояви і природу електричних явищ у мембранних структурах клітин (нормальна фізіологія).

3. Представляти закономірності взаємодії низькомолекулярних лігандів з високомолекулярними макромолекулами (біохімія)

4. Трактувати походження і природу вторинних посередників (біохімія)

4. Інтерпретувати природу факторів, що впливають на дію лікарських речовин.

5. Інтерпретувати природу факторів, що детермінують спадкові властивості (біологія)


Для з'ясування, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань.


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

1.Крапля чорнила, додана в склянку з водою, викликає її рівномірне фарбування. Як називається процес, що обумовлює це явище?

А. Осмос. Б. Дифузія. В. Конвекція. Г. Броуновський рух.

2.Якщо в склянку, наполовину наповнений водою, додати рослинну олію, то утворяться два шари рідин, що незмішуються. Як називаються однорідні частини складної системи у фізхімії?

А. Компоненти. Б. Інгредієнти. В. Фази. Г. Складові.

3.Морська вода солона; нафта, при її розливі, плаває на поверхні води. Яку залежність між полярністю часток, що розчиняються, і розчинністю у воді демонструють ці факти?

А. Водорозчинними є іони. Б. Водорозчинними є незаряджені речовини. В.Водорозчинними є неполярні речовини. Г.Водорозчинними є нейтральні молекули.

4.Чим визначається різниця потенціалів поверхні клітинних мембран (вибиріть найбільш повну відповідь)?

А. Різницею концентрацій катіонів по обидві сторони мембрани. Б.Різницею концентрацій аніонів по обидві сторони мембрани. В.Розходженням проникності мембрани для іонів. Г.Різницею концентрацій іонів по обидві сторони мембрани і її проникністю для них.

5.Гайку можна нагвинтити лише на гвинт визначеного діаметра і типу різьблення при належності взаємної відповідності (комплементарність). Таке явище стеричних властивостей молекул, що забезпечує їх специфічне з‘єдання, зустрічається в багатьох біологічних явищах. У якому з названих випадків воно відсутнє?

А. Взаємодія ферменту і субстрату. Б. Взаємодія антигену й антитіла. В. Взаємодія амінокислот при полімеризації. Г.Взаємодія кодона й антикодону.

6.Яка послідовність різних видів валентних зв'язків по зростанню міцності вірна?

А. Іон-іонні, ковалентні, диполь-дипольні, ван-дер-ваальсові. Б.Ван-дер-ваальсові, іон-іонні, ковалентні, диполь-дипольні. В. Ван-дер-ваальсові, диполь-дипольні, іон-іонні, ковалентні. Г. Іон-іонні, диполь-дипольні, ван-дер-ваальсові, ковалентні.

7.Яка з перерахованих речовин не відноситься до вторинних посередників?

А. цАМФ. Б. ІТФ. В. АДФ. Г. ДАГ.


Інформацію, необхідну для формування знань-умінь можна знайти в наступних підручниках:

1. Філімонов В. І. Нормальна фізіологія. Київ. «Здоров‘я», 1994. С. 6-21.

2. Березов Т. Т., Коровкин В. Ф. Біологічна хімія. М., «Медицина», 1998. С.637-641.

3. Равич-Щербо М. І., Новиков В. В. Фізична та колоїдна хімія. М. Вища школа. 1975. С. 21-50.


Еталонні відповіді до завдань: 1:Б, , 2:В, 3:А, 4:Г, 5:В, 6:В, 7:Г.


^ ТЕМА 3. ФАРМАКОЛОГІЯ: ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ, МЕТОДИ.

ФАРМАКОКІНЕТИКА І ФАРМАКОДИНАМІКА


Актуальність теми: Застосування лікарських засобів для лікування хвороб є одним з найбільш розповсюджених і могутніх методів впливу, який використовують лікарі всіх спеціальностей. Засвоєння фармакології неможливо без оволодіння набором основних специфічних термінів, що відбивають властивості речовин, істотні з погляду їх дії і терапевтичного застосування, і типи ефектів, що спостерігаються при використанні медикаментів. Без знання «мови» неможливе розуміння підручників і довідників, самоосвіта.


Ціль (загальна): Уміти користатися фармакологічними термінами для опису й інтерпретації дії лікарських засобів.

Конкретні цілі

Уміти:

1.Диференціювати і характеризувати зміни в живих організмах під дією хімічних речовин.

2. Інтерпретувати природу процесів і факторів, що визначають концентрацію хімічних речовин у рідинах і середовищах організму (фармакокінетика).

3. Інтерпретувати природу процесів, що визначають механізми дії хімічних речовин на живі організми (фармакодинаміка).


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 5-25 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури до теми.

4. Для закріплення навичок виписування ін'єкційних і інших готових лікарських форм у домашньому зошиті випишіть наступні рецепти:

1. Cocarboxylasum в ампулах по 5 сг речовини, для в/м уведення.

2. Ampicillinum-natrium по 5 дг в оригінальних склянках, для в/м уведення.

3. Ephedrini hydrochloridum в ампулах по 1 мл 5% р-ра.

4. Corazolum у виді розчину в ампулах по 1 мл зі змістом 1 дг речовини.

5. Camphora по 2 мл 20% масляного розчину в ампулах. Призначити в об'ємі, що містить 4 дг речовини.

6. Cortisoni acetas у флаконах по 10 мл у виді суспензії , що містить 250 мг речовини.

7. Monosuinsulinum у флаконах по 5 мл для п/к уведення по 1/2 мл перед їжею.

8. Аерозоль фенотеролу (Fenoterolum) для інгаляційного застосування при бронхоспазмі.

9. Аерозоль "Oxycortum" для зовнішнього застосування.

10. Настойка полиню (Absinthium).

11. Рідкий екстракт жостеру (Frangula).


5.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.




^ Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Фармакологія: зміст, задачі, методи. Основні поняття: біологічно активна речовина, фармакологічна речовина(засіб), лікарський засіб (речовина; ЛЗ), лікарська форма, лікарський препарат. Фармакотерапевтичні і хіміотерапевтичні засоби. Фармакологічний ефект і види дії лікарських речовин. Головна і побічна, фармакологічна і терапевтична дія, функціональна спрямованість дії. Способи кількісного вираження ефекту. Резорбтивна дія як сукупність фармакокінетичних і фармакодинамічних процесів. Усмоктування як фармакокінетичний процес: фактори, що його визначають. Розподіл як фармакокінетичний процес: фактори, що його визначають. Елімінація як сукупність біотрансформації і виведення ЛЗ. Передсистемна елімінація і біодоступність ЛЗ. Первинна фармакологічна реакція (ПФР) неспецифічної і специфічної дії. Фактори, що визначають ПФР. Молекулярні субстрати первинної дії і їх характеристика. Вибірковість дії ЛЗ і визначальні фактори вибірковості (фармакодинамічні і фармакокінетичні).


Граф логічної структури до теми: «Загальна фармакологія»


^ Навчальні задачі:

1. Пентамін - речовина, що використовується для лікування гіпертензивного синдрому. До яких речовин дозволяє віднести пентамін знання цієї обставини?

А. БАР. Б. Фармакологічних речовин. В. Фармакотерапевтичних засобів. Г. Хіміотерапевтичних засобів.

2. Синтезований засіб в експерименті виявив здатність змінювати біологічні функції при введенні в організм тварини. До яких речовин дозволяє віднести засіб знання цієї обставини?

А. БАР. Б. Фармакологічних речовин. В. Отрут. Г. Лікарських засобів

3. Уведення лікарських речовин в організм людини може бути безпосередньою причиною виникнення різних змін функцій і властивостей на різних рівнях організації, наприклад, сну, підвищення АТ, зменшення перистальтики кишечнику, скорочення міоцитів судинної стінки, деполяризації синаптичної мембрани, збільшення онкотичного тиску плазми крові, модифікації форми макромолекул кліток у результаті приєднання речовин, що вводяться. Зміни на якому рівні не відносяться до фармакологічних ефектів?

А. Системному. Б. Органному. В. Клітинному. Г. Субклеточному. Д. Молекулярному.

4. Які основні способи елімінації для речовин Х и У, якщо відомо, що перше з них - ліпофільно, а друге - гідрофільно?

А. Обидві речовини піддаються біотрансформації. Б. Обидві речовини виводяться. В. Х — біотрансформується, а У — виводиться. Г. У — біотрансформується, а Х — виводиться.

5. Період напіврозпаду речовини 4 години, а період напіввиведення 20 годин. Чи зміниться істотно тривалість дії цієї речовини, у порівнянні зі здоровим, у хворого з порушенням функцій печінки? нирок?

А.Зменшиться в хворих з порушеннями функцій і печінки, і нирок. Б.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій печінки. В.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій нирок.

6. Період напіввиведення речовини 2 години, а період напіврозпаду 10 годин. Чи зміниться істотно тривалість дії цієї речовини, у порівнянні зі здоровим, у хворого з порушенням функцій печінки? нирок?

А. Зменшиться в хворих з порушеннями функцій і печінки, і нирок. Б. Збільшиться в хворих з порушеннями функцій печінки. В.Збільшиться в хворих з порушеннями функцій нирок.


Еталонна відповідь до завдань: 1:В.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка домашніх рецептів і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів (розв‘язування задач).

  1. Підсумковий тестовий контроль.



^ ТЕМА 4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЮ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН


Актуальність теми: Дія лікарських речовин залежить від багатьох факторів, не знаючи ролі яких не можна здійснювати ефективне їх застосування. Необхідно розуміти, як можуть уплинути на дію лікарських речовин їх кількість, індивідуальні особливості реакції, повторне і спільне використання лік.


Ціль (загальна): Уміти користатися фармакологічними термінами для опису й інтерпретації дії лікарських засобів.


Конкретні цілі

Уміти:

Інтерпретувати природу факторів, що впливають на дію лікарських речовин: дози, віку, індивідуальних особливостей, кратності і сумісності застосування.


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до вивчення наступних матеріалів:

1.Познайомтеся з теоретичним питаннями до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. і ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Норд-Пресс», 2004, с. 25-34.

2. Граф логічної структури даної теми.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Фактори, що впливають на дію ЛЗ. Доза: поняття. Залежність (якісна і кількісна) дії ЛЗ від дози. Залежність дії ЛЗ від віку. Проблема дозування ЛЗ дітям і особам літнього віку. Індивідуальна чутливість до ЛЗ; фактори її визначальні. Залежність дії ЛЗ від кратності (повторності) застосування. Кумуляція, сенсибілізація, толерантність (звикання), залежність (пристрасть). Комбіноване застосування ЛЗ. Синергізм, його види, практичне застосування. Антагонізм, його види, практичне застосування.


^ Для перевірки засвоєння теми Вирішить наступні задачі:

1.Яка кількісна залежність між дозою і величиною фармакологічного ефекту характерна для речовин специфічної, молекулярної дії в досвідах на ізольованих органах: А.Гіперболічна. Б.Параболічна. В.Сігмоїдна. М.Прямо пропорційна. Д.Колоколообразна.

2. Той самий міотропний спазмолітик (речовина, що розслаблює гладком'язові клітини в наслідку прямої дії на них) може бути використаний для лікування гіпертензії, бронхоспазму і кишкової кольки. Чи буде однаковим вплив на тонус міоцитів кишечника в цих хворих?

А. Так. Б. Ні, більше при гіпертензії. В. Ні, більше при бронхоспазмі. Г. Ні, більше при кольці.

3. У хворого виникло різке погіршення самопочуття з загрозою життю при першому застосуванні терапевтичної дози лікарського засобу. Яке явище може лежати в його основі?

А. Сенсибілізація. Б. Кумуляція. В. Ідіосинкразія. Г. Залежність.

4. Толерантність характеризується: А.Відсутністю ефекту при першому застосуванні ЛЗ. Б.Зниженням ефекту при багаторазовому застосуванні ЛЗ. В.Підвищенням ефекту при повторному застосуванні. Г.Сталістю ефекту при багаторазовому застосуванні ЛЗ. Д.Можливістю відновлення ефекту при підвищенні дози.

5. Речовини, що діють на різні частини однієї і тієї ж молекули клітки, можуть викликати при спільному застосуванні: А.Функціональний антагонізм. Б.Хімічний антагонізм. В.Незалежний антагонізм. Г.Потенціювання. Д.Сумацію.

6. Пілокарпін і ізадрин взаємно послабляють дія один одного на частоту скорочень ізольованого серця жаби. Який вид антагонізму має місце в даному випадку, якщо відомо, що пілокарпін активує холінорецептори, а ізадрин — адренорецептори кардіоміоцитів?

А. Конкурентний. Б. Неконкурентний. В. Незалежний.

7. Пілокарпін і атропін взаємно послабляють дію один одного на частоту скорочень ізольованого серця жаби. Який вид антагонізму має місце в даному випадку, якщо відомо, що обідві речовини взаємодіють з холінорецепторами кардіоміоцитів?

А. Конкурентний. Б. Неконкурентний. В. Незалежний.


Еталон відповіді: 1 А.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Корекція вихідного рівня.

II. Самостійна робота і розбір її результатів (рішення задач, самостійне письмове виконання індивідуальних рецептурних завдань).

III. Підсумковий тестовий контроль.


ІНСТРУКЦІЯ

для підготовки до підсумкового заняття по рецептурі і загальній фармакології


Терміни і поняття, знання яких буде потрібно на підсумковому занятті:

Фармакологія, біологічна речовина, отрута, фармакологічний засіб, лікарський засіб, фармакотерапевтичнийзасіб, хіміотерапевтичний засіб, лікарська форма.

Фармакокінетика, усмоктування, розподіл, елімінація, метаболічна і синтетична біотрансформація, передсистемна елімінація, біодоступність. Роль дифузії, фільтрації, активного транспорту, эндоцитозу, неполярності і наявності заряду молекул, гидро-и ліпофільності.

Фармакодинаміка, фармакологічний ефект, дія збудлива, тонізуюча, седативна, гнітюча, паралізуюча, рефлекторна, резорбтивна. Первинна фармакологічна реакція, її субстрати, трансдукція рецепторного стимулу, вибірковість дії, внутрішньоклітинні (вторинні) посередники. Вибірковість дії, її механізми.

Залежність дії речовин від дози (її види), ідіосинкразія, особливості і причини дитячої чутливості.

Явища при повторному застосуванні: кумуляція, толерантність, тахіфілаксія, сенсибілізація, залежність.

Явища при сумісному застосуванні речовин: синергізм, потенціювання, сумація (аддиція), антагонізм фізичний, хімічний, функціональний (непрямий, прямий, конкурентний, неконкурентний, незалежний).

Тестова частина завдання буде включати 12 тестів із численними правильними відповідями (позначені цифрами, кількість правильних відповідей від 1 до 4) і однією правильною відповіддю (позначені буквами). Максимальна кількість можливих помилок у завданні – 48. Середня математично очікувана кількість помилок при випадковому угадуванні – 23. Якщо помилок не більш 6 – «відмінно», не більш 12 — «добре», не більш 18 помилок — «задовільно».

Рецептурна частина завдання буде включати умови 10 рецептів (таблетки прості чи з комерційною назвою, драже прості та з комерційною назвою, ін'єкційний порошок, 3 ін'єкційних розчини з розрахунком дози, що міститься, процентної концентрації й обсягу, що містить задану дозу, мазь, паста чи лінімент, супозиторії ректальні чи вагінальні, гранули, капсули чи аерозоль, галеновий препарат). Критерій оцінки: «відмінно» при несуттєвих помилках і неточностях, «добре», якщо неправильний 1 рецепт, «задовільно», якщо неправильні 4 рецепти. Більш 4-х неправильних рецептів — «незадовільно».


^ Змістовний модуль: «ФАРМАКОЛОГІЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ»


Актуальність розділа: Периферична нервова система здійснює керуючі впливи на діяльність внутрішніх органів і кістякових м'язів. За допомогою речовин, що впливають на синаптичну передачу, можна здійснювати корекцію порушених захворюваннями функцій внутрішніх органів і кістякових м'язів. Речовини такої дії широко застосовуються при лікуванні внутрішніх хвороб, забезпеченні хірургічних втручань, як засоби впливу при гострих невідкладних станах.


Конкретні цілі

Уміти: Вихідний рівень

1. Визначати групову приналежність засобів, діючих на ПНС.




2. Передбачати зміни функцій організму під впливом засобів, діючих на ПНС, відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах)

1.Інтерпретувати будову і функціонування частин синапсу, оцінювати роль хемо- і електрозбудних мембран у механізмах міжнейроної синаптичної передачі (нормальна фізіологія, біохімія).

2.Інтерпретувати функції різних видів периферичних нервів: аферентних (чуттєвих) і еферентних (соматичних, симпатичних, парасимпатичних) (нормальна фізіологія).

3. Інтерпретувати механізми керування тонусом кістякових м'язів і довільних рухів (нормальна фізіологія)

3. Вибирати адекватні групи засобів, діючих на ПНС, для впливу на вегетативні і соматичні функції.




4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози, способи введення при виписуваннні рецептів.





Для з'ясування, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань.


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОРЕКЦІЇ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

1.Відомо, що спинномозкова пункція використовується не тільки як діагностичний прийом, але і як метод введення лікарських засобів. У якій послідовності розташовуються оболонки спинного мозку (з поверхні усередину)?

А. Тверда, м'яка, павутинна. Б. Тверда, павутинна, м'яка. В. Павутинна, тверда, м'яка. Г. М'яка, тверда, павутинна.

2.У заповнену изотонічним розчином хлориду натрію спеціальну камеру, де підтримується за допомогою ультратермостату постійна температура, поміщено ізольований сідничний нерв жаби. За допомогою підсилювача біострумів реєструється потенціал спокою нерва. При якій зміні проникності для іонів натрію і калію обов'язково виникне деполяризація?

А. При підвищенні проникності для обох іонів. Б. При зниженні проникності для обох іонів. В. При підвищенні проникності для натрію і зниженні для калію. Г. При зниженні проникності для натрію і підвищення для калію.

3.У заповнену изотонічним розчином хлориду натрію спеціальну камеру, де підтримується за допомогою ультратермостату постійна температура, поміщений ізольований сідничний нерв жаби. При його електричній стимуляції за допомогою підсилювача біострумів реєструється потенціал дії. При якій зміні концентрації іонів виникне збільшення амплітуди потенціалів дії?

А. При підвищенні внутрішньоклітинної концентрації іонів натрію. Б. При підвищенні позаклітинної концентрації іонів натрію. В. При підвищенні позаклітинної концентрації іонів калію. Г. При зниженні внутрішньоклітинної концентрації іонів калію.

4.У тварини під наркозом відпрепарована і пересічена чуттєва гілочка стегнового нерва. Як зміниться просвіт судин шкіри стегна, региструємий капилляроскопом, якщо на дистальний відрізок перерізаного нерва накласти електроди і піддати його електричній стимуляції?

А. Звузиться. Б. Розшириться. В. Не зміниться.

5.Заповните таблицю, позначивши наявність і спрямованість змін функцій, наприклад, збільшення, зменшення, відсутність змін.

Орган

Функція

Зміна функцій при подразненні нерва







симпатичного

парасимпатичного

Серце

Частота

Сила скорочень

Швидкість проведення







Мезентеріальні судини

Тонус







ШКТ

Секреція

Перистальтика

Сфінктери







Бронхи

Просвіт







Око

Розмір зіниці







6.У кролика під наркозом перерізали в стерильних асептичних умовах передні корінці грудних сегментів на рівні Т16. Через 7 днів тварина була забита. При наступному морфологічному дослідженні вивчали стан закінчень рухових нервів поперечно-смугастих міжреберних м'язів кролика і симпатичних нервів серця. Які передбачувані результати?

А. Морфологічні зміни не виникнуть. Б. Вони з'являться в обох випадках. В. Вони виникнуть лише в соматичному нерві. Г. Вони виникнуть лише в симпатичному нерві.

7.У собаки під наркозом перерізали волокна блукаючого і симпатичного нервів безпосередньо перед входженням їх у серце. Через 7 днів провели гістологічне дослідження міокарда тварини. Чи будуть виявлені зміни в структурі нервових закінчень цих нервів?

А. Ні. Б. Так, обох нервів. В. Тільки парасимпатичного. Г. Тільки симпатичного.

8.В експерименті на кішці за допомогою спеціального пристрою реєструють стан попередньо денервованих бронхів. Що відбудеться з їх просвітом, якщо через вживленні електроди піддати безпосередньої електричної стимуляції грудні і поперекові сегменти спинного мозку кішки?

А. Просвіт збільшиться. Б. Просвіт зменшиться. В. Просвіт не зміниться.

9.У кішки, що знаходиться під наркозом, реєструють через капсулу Марея на стрічці кімографа дихальні рухи. Що відбудеться з їх частотою, якщо сегмент сонної артерії, що включає її біфуркацію зі збереженими нервовими зв'язками, перфузувати розчином Рингера з підвищеною концентрацією СО2?

А. Частота не зміниться. Б. Вона зросте. В. Вона зменшиться.

10.Кістяковий м'яз жаби подразнюється електричним струмом. При яких умовах стимуляції варто очікувати стійкого підвищення тонусу м'яза?

А. При включенні постійного струму. Б. При пропущенні постійного струму. В. При пропущенні переривчастого струму. Г. При виключенні постійного струму.

11.Який набір очних ефектів виникне після перерізання вегетативних гілочок очерухового нерва?

А. Міоз і спазм акомодації. Б. Міоз і параліч акомодації. В. Мідріаз і спазм акомодації. Г. Мідріаз і паралічі акомодації.

12.У кішки під наркозом при безупинній реєстрації артеріального тиску ушкоджують нервові структури на різних рівнях. У якому з перерахованих нижче випадків артеріальний тиск не зміниться?

А. При перерізанні спинного мозку безпосередньо під довгастим. Б. При перерізанні передніх корінців спинного мозку в грудних і поперекових відділах. В. При видаленні паравертебрального симпатичного гангліонарного ланцюжка. Г. При перерізанні передніх корінців спинного мозку в крижовому відділі.

13.У кішки під наркозом реєструються функції кишечнику. Як вони зміняться при електричній стимуляції парасимпатичних нервів?

А.Підсилиться перистальтика і зменшиться секреція. Б.Підсилиться перистальтика і збільшиться секреція. В.Зменшиться перистальтика і секреція. Г.Зменшиться перистальтика і збільшиться секреція

14.Який з впливів істотно не поліпшить стан людини, у якої розвивається гострий набряк легенів?

А. Накладення джгутів на нижні кінцівки з помірним стисненням тканин. Б. Кровопускання. В. Збільшення діурезу. Г. Додання тілу горизонтального положення.

15.До 10 грамів сухого екстракту алкалоидоносної рослини додано 200 мол води. Суспензія, що вийшла, профільтрована. Фільтрат і осад розділені на дві порції, до яких додані рівні обсяги кислоти і лугу. Отримані зразки знову профільтровані. Основна частина алкалоїду буде знаходитися в порції, отриманої

А. З первісного фільтрату, обробленого кислотою. Б. З первісного фільтрату, обробленого лугом. В. З первісного осаду, обробленого кислотою. Г. З первісного осаду, обробленого лугом.

16.Групу тварин годували їжою, що містить радіоактивний ізотоп в одній з амінокислот — попередниці медіатора симпатичних нервів. Через кілька годин тварин забивали і з гомогенату тканин серця виділяли фракцію, що містить цей медіатор і оцінювалася її радіоактивність. При дачі якої амінокислоти мітка виявлялася в молекулі медіатора?

А. Триптофану. Б. Гистидину. В. Фенилаланину. Г. Гліцину.

17.Визначали вміст норадреналіну в гомогенаті серця пацюка до і через 2 тижні після впливу. У якому з перерахованих випадків концентрація медіатора не понизиться?

А. Видалення шийних симпатичних гангліїв. Б. Перерізання нервового стовбура між спинним мозком і шийним симпатичним ганглієм. В. Перерізання нервового стовбура між шийним симпатичним ганглієм і серцем.

18.Тварині були вживлені електроди, за допомогою яких реєстрували частоту імпульсів, що надходять по симпатичних нервах до мезентеріальних судин органів черевної порожнини при різних станах організму. При яких обставинах потік імпульсів був найбільш інтенсивний?

А. В сні. Б. Після їжі. В. Під час фізичної роботи. Г. При пасивному спостереженні.

19.У тварини в експерименті при безупинній реєстрації артеріального тиску і частоти серцевих скорочень зроблена перерізка аортального нерва і нерва Моісєєва-Герінга. Як зміняться ці параметри?

А. Тахікардія і зниження АТ. Б. Тахікардія і підвищення АТ. В. Брадикардія і зниження АТ. Г. Брадикардія і підвищення АТ.

20.Нижня кінцівка тварини через канюли, введені в стегнові артерію і вену, перфузувалась живильним розчином при постійному тиску. При подразненні симпатичних нервів, що іннервують судини, об'ємна швидкість струму рідини змінилася. Що лежить в основі її зміни?

А. Звуження артеріол і венул. Б. Звуження артеріол і розширення венул. В. Розширення артеріол і венул. Г.Розширення артеріол і звуження венул.

21.За допомогою катетерів, введених в аорту і каротидний синус собаки, брали проби крові, у яких визначалася концентрація кисню. Їх зіставлення дозволяло оцінювати споживання кисню міокардом. При якому з обставин ця величина не збільшується?

А. Виконання фізичного навантаження. Б. Електрична стимуляція симпатичних нервів серця. В. Введення адреналіну. Г. Електрична стимуляція вагуса.


Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

1. Б. К. Степаненко. «Курс органічної хімії» — М., «Вища школа», 1979, с. 414.

2. Філімонов В. І. Нормальна фізіологія. Київ. «Здоров‘я», 1994. С. 5-33, 84-88, 157-183, 209-212.

3. Березов Т. Т., Коровкин В. Ф. Біологічна хімія. М., «Медицина», 1998. С. 161, 636-641.


Еталонні відповіді до завдань: 1:Б, 2:В, 3:Б, 4:В. 5.


Орган

Функція

Зміна при подразненні функцій нерва

.




симпатичного

парасимпатичного

Серце

Частота

Сила скорочень

Швидкість проведення

збільшення

збільшення

збільшення

зменшення

зменшення

зменшення

Мезентеріальні судини

Тонус

збільшення

відсутність змін

ШКТ

Секреція

Перистальтика

Сфінктери

зменшення

зменшення

збільшення

збільшення

збільшення

зменшення

Бронхи

Просвіт

збільшення

зменшення

Око

Розмір зіниці

збільшення

зменшення


6:В, 7:Г, 8:А, 9:Б. 10:В, 11:Г, 12:Г, 13:Б, 14:Г, 15:В. 16:В, 17:Б, 18:Б, 19:В, 20:А, 21:Г.


^ ТЕМА 2. ФАРМАКОЛОГІЯ ПОДРАЗНЮЮЧИХ, МІСЦЕВОАНЕСТЕЗУЮЧИХ І В'ЯЖУЧИХ ЗАСОБІВ


Актуальність теми: Один з можливих способів зміни функції виконавчих органів і психічних сприйнять полягає в спрямованому впливі на закінчення чуттєвих нервів, що може бути реалізоване за допомогою місцевоанестезуючих і подразнюючих засобів. Цей спосіб впливу в силу простоти, доступності і відносній безпеці широко використовується в різних областях медицини. Так, у хірургії він застосовується для боротьби з больовим синдромом, для забезпечення хірургічних втручань, у терапії — для лікування запальних захворювань багатьох органів, при гострій судинній і коронарній недостатності і т.д.

Ціль (загальна): Навчитися використовувати (вибирати і виписувати) місцевоанестезуючі, в'яжучі і подразнюючи засоби для впливу на функції чуттєвих нервів.


Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність досліджуваних засобів.

2. Передбачати зміна функцій організму під впливом анестезуючих, в'яжучих і подразнюючих засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати адекватні засоби при різних видах місцевої анестезії і таких форм патології як запалення шкіри і слизуватих, стенокардії, непритомності.

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози, способи введення при виписуваннні рецептів.


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 35-42 і лекцію.

3.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

4.У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі що рекомендується.

5.У робочому зошиті випишіть: анестезин для усунення болі у шлунку, новокаїн і лідокаїну гідрохлорид для інфільтраційної і провідникової анестезії, нашатирний спирт для усунення непритомності, камфорну мазь для лікування міозиту, валідол для усунення приступу стенокардії.


^ Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Подразнюючи засоби: гірчичники, розчин амонію їдкого, олія терпентинна очищена (скипидар), камфора, ментол, валідол. Місцева, рефлекторна і «відволікаюча» дія подразнюючих засобів. Показання до застосування.

Поняття про анестезуючу дію. Види місцевої анестезії. Місцевоанестезуючі засоби: анестезин, новокаїн, дикаїн, лідокаїну гідрохлорид. Вплив на процеси генерації і проведення нервових імпульсів. Застосування для поверхневої, інфільтраційної, провідникової, спинномозкової анестезії, для проведення блокад. Резорбтивна дія місцевих анестетиків, її клінічне використання. Можливість розвитку пристрасті: кокаїнізм.

В'яжучі та обволікаючі засоби. Поняття. Засоби: танін, танальбін, кора дуба, галун, вісмуту субнітрат, дерматол, ксероформ; крохмаль, алюмінію гідроксид, альмагель. Можливе застосування.


^ Навчальні задачі:

1. Шкіра кисті піддана дії етилхлориду, летучої рідини, що закипає на поверхні руки та викликає її глибоке охолодження й у результаті - місцеву втрату чутливості. Чи можна назвати це явище місцевою анестезією? Чи варто відносити етилхлорид до місцевоанестезуючих речовин?

А. Це місцева анестезія й етилхлорид — місцевоанестезуюче засіб. Б. Це місцева анестезія, але етилхлорид не місцевоанестезуючий засіб. В. Це не місцева анестезія.

2. Два нервово-м'язові препарати жаби поміщені в розчин місцевоанестезуючого засобу. Один з них стимулюється прямокутними електричними імпульсами, інший - ні. Швидкість розвитку блокади рухових нервів виявляється більше в стимулюємому препараті. Про що це говорить?

А. Про блокаду потенціалозалежних (п/з) натрієвих каналів незалежно від їх стану. Б. Про прискорення інактивації п/з натрієвих каналів. В. Про блокаду п/з натрієвих каналів у вихідному закритому стані.

3. В експерименті на гігантському аксоні кальмара новокаїн можна ввести за допомогою мікропіпетки внутрішньоклітинно. Як співвідноситься активність новокаїну при поза- і внутрішньоклітинному введенні?

А. Активність однакова. Б. Активність більше при позаклітинному введенні. В. Активність більше при внутрішньоклітинному введенні.

4. Для якого виду анестезії варто застосовувати 0,5 % розчин новокаїну?

А. Термінальної. Б. Інфільтраційної. В. Провідникової. Г. Спинномозковий.

5. Яку речовину слід застосувати для субарахноїдальної анестезії?

А. Анестезин. Б. Дикаїн. В. Новокаїн. Г. Лідокаїн.

6. Ділянка шкіри людини, піддана інфільтраційної анестезії новокаїном, змазана скипидаром. Як називається цей варіант комбінованої дії лікарських речовин, якщо ми оцінюємо його по появі суб'єктивних відчуттів?

А. Синергізм. Б. Антагонізм прямий. В. Антагонізм непрямий. Г. Антагонізм незалежний.

Еталонна відповідь до завдань: 1:Б.


^ ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ЗАСОБІВ, ЩО ДІЮТЬ НА ЧУТТЄВІ НЕРВИ.

1.Відповідно до завдання визначить ефект, що необхідно досягнути при інфільтраційній, провідниковій анестезії, гемороїдальному болі, болі в шлунку, дерматозі із сверблячкою, лікуванні поперекового радикуліту, дерматиту, усуненні непритомності, приступу стенокардії.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає необхідний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаними формами випуску.


Приклад: інфільтраційна анестезія.

1.Вона здійснюється для усунення неприємних відчуттів (такожі, болі) у тій частині тіла, де планується оперативне втручання. Отже, бажаним ефектом буде утрата усіх видів чутливості.

2. Таку здатність мають лише місцевоанестезуючі засоби.

3. З вивчаємих місцевоанестезуючих засобів (анестезин, дикаїн, новокаїн, лідокаїну гідрохлорид) непридатні анестезин, що погано розчиняється у воді (інфільтрація здійснюється водним розчином) і дикаїн, що є високотоксичним (при просочуванні тканини значна частина речовини надійде в системний кровотік). При нетривалому втручанні можна використовувати новокаїн, при тривалому чи передбаченні значного післяопераційного болю — лідокаїн.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів, домашні рецепти) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів по показанням: для зменшення гемороїдальних болів, для анестезії слизуватої носоглотки, для провідникової й інфільтраційної анестезії, для усунення непритомності, для місцевого лікування поперекового радикуліту, для усунення приступу стенокардії.

IV. Підсумковий тестовий контроль.


Граф логічної структури до розділу «Фармакологія ПНС»





^ ФАРМАКОЛОГІЯ ЕФЕРЕНТНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

ТЕМА 6. ФАРМАКОЛОГІЯ ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСІВ. ХОЛІНОПОЗИТИВНІ ЗАСОБИ.


Актуальність теми: функція виконавчих органів (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту й інших гладком’язових органів, кістякових м'язів і т.д.) контролюється еферентними нервами, частина яких здійснює свій вплив за допомогою медіатора ацетилхоліну. Впливаючи на холінергічну передачу медикаментозними засобами, лікар може змінювати стан багатьох виконавчих органів. Ця обставина дозволяє різним фахівцям: терапевтам, хірургам, невропатологам, офтальмологам і т.д. використовувати холінергічні засоби для лікування ряду захворювань. Теоретичне значення теми обумовлене вивченням на конкретному матеріалі загальних закономірностей дії синаптотропних речовин, що необхідно для наступного вивчення курсу (інші теми цього розділу, фармакологія ЦНС).

Ціль (загальна): Уміти використовувати (вибирати і виписувати) холінопозитивні засоби для корекції порушень функцій, регульованих холінергічними нервами.

Конкретні цілі

Уміти:

1. Визначати групову приналежність холінопозитивних засобів.

2. Передбачати зміни функцій організму під впливом холінопозитивних засобів відповідно до їх фармакодинаміки і фармакокінетики (у терапевтичних і токсичних дозах).

3. Вибирати бажаний напрямок дії холінопозитивних засобів при патологічних синдромах (міастенія, атонія кишечнику, підвищення внутріочного тиску, порушення дихання і т.д.).

4. Застосовувати відомості про форми випуску, дози при виписуваннні рецептів.


Після поновлення необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Познайомтесь з теоретичними питаннями до заняття (див. нижче).

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. та ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Новий світ», 2004, с. 43-52 і лекцію.

3.Вивчить граф логічної структури розділа.

4.Розв‘яжить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.

5. У препаратному зошиті складіть список препаратів по формі що рекомендується.

6. У робочому зошиті випишіть: прозерин для лікування післяопераційної атонії кишечнику і міастенії, пілокарпіну гідрохлорид для лікування глаукоми.


^ Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Способи лікарського впливу на функцію холінергічних синапсів. Поняття про холінорецептори, особливість функції і локалізації М- і Н-холінорецепторів.

Холінопозитивні засоби. Антихолінестеразні засоби: прозерин, піридостигміну бромід, армін. Механізм дії, ефекти, клінічне застосування. Отруєння антихолінестеразними речовинами і допомога при них. Реактиватори холінестерази: дипіроксим. Засоби посилюючі імпульсне вивільнення ацетилхоліну: амиридин. Можливе застосування. М-холіноміметики: пілокарпіну гідрохлорид. Вплив на секрецію, тонус міоцитів різної локалізації, серцево-судинну систему. Клінічне застосування. Н-холіноміметики: лобеліну гідрохлорид і його застосування як стимулятор дихання.


^ Навчальні задачі:

1. У кон'юнктивальний мішок ока кролика з попередньо денервованою райдужною оболонкою внесений розчин гідрохлориду пілокарпіну, що викликав міоз. Про приналежність до якої групи холінопозитивних засобів це говорить?

А. М-холіноміметикам. Б. Н-холіноміметикам. В.Антихолінестеразним засобам. Г. Стимуляторам імпульсного вивільнення медіатора.

2. У ванночку, де знаходиться прямий м'яз живота жаби, додали розчин гідрохлориду лобеліну, що викликав скорочення м'яза. Про приналежність до якої групи холінопозитивних засобів це говорить?

А. М-холіноміметикам. Б. Н-холіноміметикам. В. Антихолінестеразним засобам. Г. Стимуляторам імпульсного вивільнення медіатора.

3. Цілком денервоване ізольоване серце жаби піддавалося впливу пілокарпіну, прозерину, лобеліну. Яких змін частоти скорочень варто очікувати в кожнім з цих випадків?

А. Усі викличуть брадикардію. Б. Усі викличуть тахікардію. В. Брадикардію викличе тільки пілокарпін. Г.Зміни частоти викличе тільки лобелін. Д. Зміни частоти викличе тільки прозерин.

4. Розчин пілокарпіну введено усередину міокардіоцита синусного вузла серця жаби за допомогою мікропіпетки. Що відбудеться з частотою генерації імпульсів після цього?

А. Вона не зміниться. Б. Вона збільшиться. В. Вона зменшиться.

5. Для лікування глаукоми призначений прозерин. Яка кінцева мета його застосування?

А. Розширення зіниці. Б. Спазм акомодації. В. Іммобілізація радужки. Г. Звуження зіниці. Д.Прискорення відтоку внутріочної рідини.

6. Для лікування післяопераційної атонії кишечнику призначений прозерин. Чим обумовлений його лікувальний ефект?

А. Посиленням вивільнення медіатора. Б. Посиленням впливу парасимпатичних нервів. В.Зменшенням впливу симпатичних нервів. Г. Прямою дією на тонус гладких м'язів. Д.Активацією гангліїв вегетативних нервів.

Еталонна відповідь до завдань: 1:А.


^ ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЙ ПРИ ВИБОРІ ХОЛІНОПОЗИТИВНИХ ЗАСОБІВ ПРИ КОРЕЦІЇ ФУНКЦІЇ, РЕГУЛЬОВАНИХ ХОЛІНЕРГІЧНИМИ НЕРВАМИ.


1.Відповідно до завдання визначить ефект, що треба досягти при лікуванні глаукоми, післяопераційної атонії кишечнику, міастенії і міастеничному кризі, відновленні дихання після застосування курареподібних засобів.

2.Назвіть групу (и) засобів, що викликає потрібний ефект.

3.Виберіть придатну речовину з необхідними фармакодинамічними і фармакокінетичними властивостями і бажаними формами випуску.


Приклад: післяопераційна атонія кишечнику.

1. Необхідно підвищити перистальтику і тонус гладких м'язів кишечнику, для чого можна підсилити чи імітувати вплив холінергічних (парасимпатичних) нервів.

2. Такою здатністю володіють антихолінестеразні засоби і М-холіноміметики.

3. Варто вибрати прозерин, як засіб придатний для ін'єкційного введення (всмоктування при атонії порушується).


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

I. Перевірка (список препаратів, домашні рецепти) і корекція вихідного рівня (самостійне письмове виконання індивідуальних завдань).

II. Самостійна робота і розбір її результатів.

1.Робота з тестами.

2.Розв‘язування задач.

III. Виписування рецептів за показаннями: для лікування глаукоми, для усунення післяопераційної атонії кишечнику, для лікування міастенії, для усунення міастеничного кризу, для лікування отруєнь фосфорорганічними антихолінестеразними отрутами.

IV. Підсумковий тестовий контроль.


^ ТЕМА 7. ФАРМАКОЛОГІЯ І ТОКСИКОЛОГІЯ НІКОТИНУ(для самостійного вивчення).


Актуальність теми. Нікотин не застосовується як лікарська речовина, але паління, тобто зловживання нікотином, є істотним чинником ризику, що сприяє розвитку багатьох захворювань. Тому знайомство з його фармакологічними і токсикологічними властивостями корисно лікарям різних спеціальностей.

Ціль (загальна): Уміти передбачати зміни функцій і можливі їх порушення під впливом нікотину і при палінні.


Конкретні цілі:

Уміти:

1.Інтерпретувати механізми дії нікотину і компонентів диму

2.Передбачати зміни функцій організму під впливом речовини, що збуджує Н-холінорецептори

3.Уявляти існуючі способи боротьби з палінням


Після засвоєння необхідних базисних знань переходить до наступного (орієнтовна основа дій при підготовці до заняття):

1.Прочитайте теоретичні питання до заняття.

2.Вивчить підручник: Коміссаров І. В. і ін. «Фармакологія: введення у фармако- і хіміотерапію» — Донецьк, «Норд-Пресс», 2004, с. 52-58 і лекцію.

3.Вирішить задачі для вироблення навичок застосування вивченого матеріалу.


^ Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності: Фармакологія нікотину: вплив на синокаротидную зону, вегетативні ганглії, мозкову речовину наднирників, ЦНС.

Токсична дія нікотину. Шкода паління. Хронічне отруєння нікотином. Застосування Н-холіноміметиків для боротьби з палінням.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconДвнз «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра клінічної фармакології й фармакотерапії з курсом основ біоетики й біобезпеки
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconДвнз «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кафедра клінічної фармакології й фармакотерапії з курсом основ біоетики й біобезпеки
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconДонецкий национальный медицинский университет им. М. Горького Кафедра фармакологии Методические указания для студентов по курсу рецептуры, общей и частной фармакологии Донецк. 2009 г. Удк 615. 015 (075)
Методические указания для студентов по курсу рецептуры, общей и частной фармакологии
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconДонецький національний медичний університет ім. М. Горького графік консультацій та відпрацьовувань учбових занять для лікарів-інтернів на кафедрі загальної стоматології нніпо в 2013-2014 н р

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconФорма № н 04 Міністерство охорони здоров’я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра радіології
Робоча програма з радіології для студентів за напрямом підготовки 1101 – «Медицина»
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconФорма № н 04 Міністерство охорони здоров’я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра радіології
Робоча програма з радіології для студентів за напрямом підготовки 1101 «Медицина»
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconРічний план закупівель на 2012 рік (зі змінами) Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький національний медичний університет ім М. Горького Код за єдрпоу 02010698
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconМіністерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет робоча навчальна програма з клінічної фармакології (4 курс) на 2008-2009 навчальний рік
Схвалено на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб 21 травня 2008 року (протокол...
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconТематичний план лекцій з клінічної фармакології для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету зі спеціальності “Клінічна фармація” на 2008-2009 навчальний рік
Предмет, завдання та основні розділи клінічної фармакології. Рецептори клітинних мембран: клініко-фармакологічні та фармакотерапевтичні...
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Кафедра фармакології Методичні вказівки для студентів за курсом загальної І спеціальної фармакології Донецьк. 2009 р. Удк 615. 015 (075) iconДонецький національний медичний університет
Біоетика. Методичні вказівки для самопідготовки (для студентів стоматологічного факультету)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи