Міністерство охорони здоров’я України icon

Міністерство охорони здоров’я України




НазваМіністерство охорони здоров’я України
Сторінка1/3
Дата29.08.2012
Розмір0.66 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького





„ЗАТВЕРДЖУЮ”

перший проректор ДонНМУ

професор О. М. Талалаєнко

________________________

„____”_____________2011р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

З АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ


Для спеціальності 7.110201 – «фармація»

Факультет фармацевтичний

Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії

Нормативні дані




Форма навчання

Курс

Кількість годин







Кредитів

ВСЬОГО

Аудиторних

СРС







Лекцій

Практичні







денна

2

9

324

30

150

144












Робочу програму склала:



К.х.н., доцент Глушкова О.М.
Програму обговорено на засіданні кафедри „____” __________ 2011 р.

Протокол № __

Завідувач кафедри _______________ д.х.н. Матвієнко А.Г.

Програму ухвалено на засіданні методичної комісії

„_____” ______________ 2011 р. протокол № ______

Голова методичної комісії _____________ д.ф.н. Хоменко В.Н.

Програму розроблено на підставі типової програми навчальної дисципліни «аналітична хімія» для студентів вищого фарм. закладу та фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації, затвердженої на міжкафедральній нараді завідувачів однопрофільних кафедр Національного фармацевтичного університету та фармацевтичних факультетів ВМНЗ України (протокол № від 21.04.2010 р.)



  1. п/п

    Теми занять та вузлові питання до них

    Кількість годин (кредитів)

    ^ Рік навчання

    Вид контролю

    Всього год/кредит

    аудиторних

    лекцій

    практичн.

    СПРС




    Всього

    324/9

    30

    150

    144

    2

    Тестовий контроль, контроль практичних навичок




    Модуль 1 Якісний аналіз

    108/3

    10

    50

    48

    2







    Цілі модуля:

    1. Засвоїти основні поняття та задачі аналітичної хімії, значення аналітичної хімії у підготовці спеціалістів провізорів.

    2. Визначати аналітичні властивості речовин, аналітичних реакцій, вимоги до них.

    3. Трактувати чутливість та специфічність аналітичних реакцій. Пояснювати умови їх виконання.

    4. Класифікувати методи якісного аналізу за кількістю аналізованої речовини та технікою виконання: мікрокристалоскопічні, крапельні реакції та реакції забарвлення полум'я, тощо.

    5. Класифікувати загальні, групові, селективні та специфічні реагенти. Засвоїти дробний та систематичний хід аналізу.

    6. Засвоїти основні положення теорії розчинів сильних електролітів: загальна та активна концентрація іонів, активність іонів, коефіцієнт активності, іонна сила розчинів.

    7. Встановлювати залежність хіміко-аналітичних властивостей катіонів від положення елементів у періодичній системі Д.І. Менделєєва.

    8. Класифікувати катіони. Пояснювати переваги та недоліки класифікацій.

    9. Застосовувати закон діючих мас (ЗДМ) в аналітичній хімії. Пояснювати основні типи рівноваг, які використовуються в аналітичній хімії. Розраховувати константи хімічних рівноваг (термодинамічні, концентраційні).

    10. Пояснювати рівноваги у гетерогенних системах. Застосовувати ЗДМ до гетерогенних систем. Розраховувати добуток розчинності та розчинність.

    11. Трактувати умови розчинення осадів (сольовий ефект, рН, комплексоутворення), перехід одних малорозчинних сполук в інші.

    12. Трактувати кислотно-основну класифікацію катіонів. Застосовувати групові реагенти в аналізі катіонів. Визначати катіони І аналітичної групи: NH4+, Na+, K+; II аналітичної групи: Ag+ , Pb+ , Hg22+ ; III аналітичної групи: Ba2+ , Ca2+ , Sr2+ . Пояснювати умови їх виконання.

    13. Засвоїти основні положення теорії розчинів слабких електролітів: ступінь та константа іонізації, їх взаємозв'язок. Розраховувати іонний добуток води.

    14. Пояснювати кислотно-основні рівноваги в аналітичній хімії. Засвоїти протолітичні теорії Бренстеда-Лоурі, Ізмайлова та Усановича. Визначати типи протолітів.

    15. Трактувати гідролітичні рівноваги в розчинах солей. Розраховувати ступінь та константу гідролізу (сольволізу), рН розчинів різніх типів солей, що гідролізуються. Використовувати реакції гідролізу в аналізі.

    16. Застосовувати протолітичні рівноваги у буферних системах. Пояснювати види буферних систем. Розраховувати рН у буферних розчинах і застосовувати буферні системи у якісному аналізі.

    17. Пояснювати протолітичні рівноваги в неводних розчинах. Класифікувати розчинники. Визначати константу автопротолізу. Пояснювати диференцюючу та нівелюючу дію розчинників на силу кислот та основ у неводних розчинах. Застосовувати неводні розчинникі в аналізі.

    18. Засвоїти рівноваги в реакціях комплексоутворення та їх роль аналітичній хімії. Застосовувати ЗДМ до рівноваги комплексоутворення. Розраховувати константи нестійкості та стійкості, встановлювати зв'язок між ними.

    19. Розраховувати рівноважні концентрації у розчинах комплексних сполук. Пояснювати вплив різних факторів на зміщення рівноваги у розчинах комплексних сполук.

    20. Застосовувати реакції комплексоутворення з неорганічними лігандами у якісному аналізі (виділення, виявлення, маскування іонів).




    ^ Змістові модулі:



















    1

    Теоретичні основи аналітичної хімії


    1.1. Вступ до аналітичної хімії.

    Предмет і завдання аналітичної хімії. Різновиди хімічного аналізу: технічний, біохімічний, фармацевтичний, санітарно-хімічний, токсикологічний, медико-біологічний. Значення аналітичної хімії для підготовки провізора. Аналітична служба у фармації. Найважливіші розділи хімічного аналізу: - якісний, кількісний, фазовий, структурний. Методи аналізу: хімічні, інструментальні (фізичні та фізико-хімічні), біологічні. Хімічні реагенти. сторія розвитку аналітичної хімії. Перспективи розвитку аналітичної хімії.

    1.2. Теоретичні основи аналітичної хімії

    Аналітичні властивості речовин та аналітичні ефекти хімічних реакцій. Реакції, які використовуються в аналітичній хімії, вимоги до них (чутливість, специфічність, селективність, швидкість і повнота перебігу та ін.). Періодичний закон Д.І.Менделєєва - основа вивчення хіміко-аналітичних властивостей речовин. Зв'язок між будовою атомів, іонів і їх аналітичними властивостями. Закономірне змінювання хіміко-аналітичних властивостей іонів і сполук (заряд і радіус іона, забарвлення, окислювально-відновний потенціал, кислотно-основні властивості, здатність до комплексоутворення, розчинність) і залежність їх від положення елементів у періодичній системі Д.І.Менделєєва. Підготовка зразків до аналізу. Хімічні та фізичні властивості речовин, які аналізуються. Наважки речовин, їх оптимальні величини. Відбір проби для аналізу однорідних та неоднорідних речовин: подрібнення, просіювання, змішування, ділення. Правильність відбору проби. Засоби переведення речовини, що аналізується у розчинений стан: розчинення у воді, в інших розчинниках, у кислотах і лугах; сплавлення. Принципи визначення речовин. Аналітичні властивості речовин. Аналітичні ефекти. Задачі визначення.

    1.3. Теорія розчинів електролітів в аналітичній хімії

    Розчини, як середовище для проведення аналітичних реакцій. Вода, як розчинник. Теорія розчинів, іонні реакції в розчинах, їх значення в аналітичній хімії. Сильні та слабкі електроліти. Основні положення теорії сильних електролітів. Загальна та активна концентрація іонів, коефіцієнт активності, зв'язок між ними. Іонна сила розчину, її залежність від різних факторів. Закон діючих мас (ЗДМ), його застосування в аналітичній хімії. Застосування ЗДМ до рівноваги іонізації води. Іонний добуток води. Шкала рН водних розчинів.

    1.4. Хімічні рівноваги в аналітичній хімії.

    Закон діючих мас. Основні типи хімічних реакцій, що застосовуються в аналізі: кислотно-основні, осаджувальні, комплексоутворюючі, окислювально - відновні. Зворотні хімічні реакції. Рівноваги у водних та неводних розчинах. Константи рівноваги для різних типів рівноваг. Термодинамічна і концентраційні константи рівноваги, їх вирази, зв'язок між ними, показник константи рівноваги.

    1.5. Кислотно-основні рівноваги.

    Протолітична теорія розчинів Бренстеда Кислотно-основні реакції, що використовуються в аналітичній хімії - нейтралізації, гідролізу. Характеристика сили слабких електролітів. Константа кислотності, рКа. Константа основності, рКв. Розрахунок рН і рОН розчинів сильних, слабких кислот та основ, багато протонних кислот та основ. Використання констант іонізації в аналітичній хімії. Ступінь, константа гідролізу. Розрахунок рН розчинів солей, що піддаються гідролізу. Використання процесу гідролізу в аналізі. Протолітичні рівноваги в буферних системах. Буферні системи, їх характеристики, механізм дії. Розрахунок рН у буферних розчинах. Буферна ємність. Застосування в аналізі. Амфотерність. Рівноваги в розчинах амфолітів. Константи електролітичної дисоціації амфотерних гідроксидів. Розрахунок рН в розчинах амфолітів. Застосування явища амфотерності в аналізі. Протолітичні рівноваги в неводних розчинах. Класифікація розчинників. Вплив властивостей неводних розчинників на силу кислот і основ у неводних розчинах. Константа автопротолізу. Диференціюча та нівелюючи дія розчинників. Застосування неводних розчинників в аналізі. 3.2. Рівноваги комплексоутворення.

    1.6. Рівноваги в розчинах комплексних сполук.

    Будова комплексних сполук. Константа стійкості. Умовні константи комплексних сполук. Розрахунок іонних рівноваг у розчинах. Типи комплексних сполук, що використовуються в аналітичній хімії, вимоги до них (стійкість, розчинність, забарвлення та ін.). Комплексні сполуки металів з неорганічними і органічними лігандами. Функціонально-аналітичні, хромофорні та ауксохромні групи в органічних реагентах. Основні типи сполук з органічними реагентами, що застосовуються в аналізі: внутрішньо комплексні сполуки (хелати), іонні асоциати. Стійкість хелатних сполук. Найважливіші органічні реагенти, що застосовуються в аналізі: 1-нітрозо-2-нафтол, диметилгліоксим (діацетил-діоксим), алізарин, дитизон, 8-гідроксихінолін, антипірин, дифенілкарбазид, купрон, купферон, магнетон, комплексони та ін. Використання комплексних сполук з органічними та неорганічними лігандами в аналізі.

    1.7. Окислювально-відновні рівноваги.

    Характеристика реакцій окислення-відновлення. Зворотні окислювально-відновні системи. Рівняння Ернста. Стандартні електродні потенціали окислювально-відновних пар. Електрорушійна сила реакції ЕРС. Фактори, що впливають на величину потенціалів окислювально-відновних пар, напрямок перебігу реакції в розчинах (рН, концентрація іонів, температура, комплексоутворення та ін.). Константа рівноваги окислювально-відновних реакцій. Застосування окислювально-відновних реакцій в аналізі. Найбільш важливі окисники (калію перманганат, азотна кислота, калію дихромат, амонію персульфат, водню пероксид) та відновники (натрію сульфіт, тіосульфат, оксалат та ін.), що використовуються в аналітичній хімії.

    1.8. Гетерогенні рівноваги.

    Розчинність сполук у воді. Рівноваги між розчином та твердою фазою. Іонний добуток, добуток розчинності, добуток активності. Умови утворення осаду. Вплив надлишку осаджувача на повноту осадження іонів. Дрібне осадження. Розрахунок повноти осадження. Переведення одних малорозчинних сполук в інші. Розрахунок розчинності осадів з добутку розчинності. Вплив різних речовин на розчинність осаду (сторонніх електролітів у розчині; сильних кислот та основ, комплексоутворюючих реагентів). Використання ЗДМ для вибору умов проведення аналітичних реакцій з утворенням або розчиненням осаду. Застосування реакцій осадження-розчинення в аналітичній хімії.

    1.9. Розрахунково-графічна робота.

    Рішення задач на кислотно-основні рівноваги, буферні розчини, рівноваги в розчинах комплексних сполук, рівноваги окисно-відновні, гетерогенні рівноваги, розчини солей, що гідролізуються.

    36

    4

    16

    16



    2

    Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок


    2.

    Якісний аналіз катіонів.


    2.1. Аналітичні реакції, вимоги до них.

    Типи класифікації іонів. Кислотно-основна класифікація катіонів. Підготовка зразків до аналізу. Хімічні та фізичні властивості речовин, які аналізуються. Наважки речовин, їх оптимальні величини. Відбір проби для аналізу однорідних та неоднорідних речовин: подрібнення, просіювання, змішування, ділення. Правильність відбору проби. Засоби переведення речовини, що аналізується у розчинений стан: розчинення у воді, в інших розчинниках, у кислотах і лугах; сплавлення. Принципи визначення речовин. Аналітичні властивості речовин. Аналітичні ефекти. Задачі визначення. Ідентифікація атомів, іонів, молекул. Хімічні, фізико-хімічні методи визначення. Класифікація методів якісного аналізу за масою речовини, що визначається: макро-, напівмікро-, мікрометоди. Аналітичні реакції і реагенти. Класифікація аналітичних реакцій. Характеристика аналітичних реакцій, реагентів. Засоби збільшення чутливості та зниження межі визначення аналітичних реакцій. Заважаючий вплив іонів. Маскування та вилучення іонів в якісному аналізі. Маскуючи комлексоутворювачі: тіосечовина, гідроксиламін, винна, лимонна і аскорбінова кислоти, комплексони та ін. Засоби підвищення селективності реакцій. Мікрокристалоскопічний аналіз. Реакції забарвлення полум'я. Крапельний аналіз. Інструментальні методи аналізу (оптичні, електрохімічні, хроматографічні). Використання екстракційних методів в якісному аналізі.

    Характерні і групові реакції іонів. Групові реагенти. Типи класифікацій іонів. Аналітичні групи катіонів і аніонів. Аналітичні реакції катіонів I-II аналітичних груп.

    2.2. Реакції катіонів I-II аналітичних груп

    Аналітичні властивості речовин та аналітичні ефекти хімічних реакцій. Реакції, які використовуються в аналітичній хімії, вимоги до них (чутливість, специфічність, селективність, швидкість і повнота перебігу та ін.). Періодичний закон Д.І.Менделєєва - основа вивчення хіміко-аналітичних властивостей речовин. Зв'язок між будовою атомів, іонів і їх аналітичними властивостями. Закономірне змінювання хіміко-аналітичних властивостей іонів і сполук (заряд і радіус іона, забарвлення, окислювально-відновний потенціал, кислотно-основні властивості, здатність до комплексоутворення, розчинність) і залежність їх від положення елементів у періодичній системі Д.І.Менделєєва.

    2.3. Аналітичні реакції катіонів III-VI аналітичних груп. Систематичний хід аналізу катіонів різних аналітичних груп

    Техніка та заходи роботи при виконанні якісного аналізу. Аналітична кислотно-основна класифікація катіонів. Уявлення про сульфідну та аміачно-фосфатну класифікацію. Групові реагенти, що використовують в аналізі катіонів: основи, кислоти. Характерні реакції катіонів: алюмінію, олова (II), миш'яку (III, V), сурми (III), магнію, марганцю (II), заліза (II), заліза (III), ртуті (II), кобальту, нікелю, міді, кадмію. Аналіз сумішей катіонів та аніонів. Попередні випробовування проби. Дрібний та систематичний хід аналізу сумішей катіонів. Дрібний, систематичний хід аналізу аніонів. Хроматографічні методи аналізу сумішей катіонів та аніонів. Аналіз сумішей катіонів з використанням реакцій осадження, екстракції, хроматографічних методів. Аналіз сумішей речовин невідомого складу. Реакції тотожності, випробування на чистоту та допустимі межі домішок. Уявлення про Державну Фармакопею. Реакції тотожності. Особливості техніки, умови проведення цих реакцій. Реакції випробування на чистоту та допустимі межі домішок. Особливості техніки і умов їх проведення. Реакції тотожності на аміни ароматичні первинні; на: амоній-, ацетат-, бензоат-, бромід-, вісмут (III), залізо (III), йодид-, калій-, кальцій-, карбонат-, гідрокарбонат-, магній, миш'як (III,V), натрій-, нітрат-, нітрит-, саліцилат-, срібло-, сульфат-, тартрат-, фосфат-, хлорид-, цинк, цитрат-іони.Реакції на домішки: хлоридів, сульфатів, солей амонію, кальцію, заліза (III), цинку, важких металів, миш'яку.


    36

    4

    16

    16

    2

    Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок


    3.

    Якісний аналіз аніонів.


    3.1. Методи вилучення, розділу та концентрування аніонів.

    Основні методи розділу та концентрування, їх вибір, оцінка. Сполучення різних методів розділення, концентрування між собою, з фізико-хімічними та фізичними методами визначення. Осадження та співосадження. Осади, їх властивості. Кристалічні і аморфні осади. Залежність структури осаду від його індивідуальних властивостей (розчинності, полярності молекул) та умов осадження (концентрації іонів, що осаджуються і осаджувача, сольового складу, рН та температура розчину). Умови одержання кристалічних та аморфних осадів. Старіння осаду. Причини забруднення осаду: адсорбція, оклюзія, ізоморфізм (правило Хлюпіна). Позитивне та негативне значення явища співосадження в аналізі. Роль колоїдних розчинів

    у хімічному аналізі. Коагуляція та пептизація. Розділення елементів з використанням реакцій осадження. Застосування неорганічних та органічних реагентів для осадження.

    ^ 3.2. Аніони. Класифікація, характерні реакції аніонів. Особливі випадки в аналізі аніонів та схеми систематичного ходу аналізу аніонів при сумісній присутності

    Класифікація аніонів за здатністю до утворення малорозчинних сполук, за окислювально-відновними властивостями. Групові реагенти на аніони: солі барію, срібла та ін. Аніони органічних кислот. Характерні реакції аніонів: сульфат-, сульфіт-, сульфід-, тіосульфат-, фосфат-, тетраборат-, карбонат-, арсеніт-, арсенат-, хлорид-, бромід-, йодид-, йодат-, бромат-, ціанід-, тіоціанат-, нітрат-, нітрит-, оксалат-, цитрат-, бензоат-, саліцилат-, тартрат-. Аналіз сумішей аніонів. Попередні випробовування проби. Дрібний та систематичний хід аналізу сумішей аніонів. Дрібний, систематичний хід аналізу аніонів. Хроматографічні методи аналізу сумішей катіонів та аніонів.


    36

    2

    18

    16

    2

    Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок





    Модуль 2 Кількісний хімічний аналіз

    108/3

    12

    52

    44

    2







    Цілі модуля:

      1. Засвоїти основні поняття титриметричного аналізу. Вивчити вимоги до реакцій, які застосовуються в титриметричному аналізі. Класифікувати методи.

      2. Визначати концентрацію розчинів, засвоїти розрахунки у титриметричному аналізі.

      3. Засвоїти приготування та стандартизацію титрантів за стандартними речовинами та стандартними розчинами.

      4. Трактувати способи титрування: пряме, зворотне та заміщення та методи титрування: окремих наважок, піпетування.

      5. Вивчити метод кислотно-основного титрування: титранти, стандартні речовини, індикатори та способи їх вибору.

      6. Застосовувати індикатори методу кислотно-основного титрування. Розраховувати, будувати та проводити аналіз кривої титрування сильної кислоти лугами. Вивчити фактори, які впливають на величину стрибка титрування.

      7. Визначати похибки титрування, у тому числі індикаторні, причини їх виникнення та способи усунення. Проводити їх розрахунок.

      8. Засвоїти кислотно-основне титрування у неводних середовищах. Використовувати розчинники та індикатори для неводного титрування.

      9. Наводити приклади кількісного визначення хімічних сполук та лікарських засобів.




    ^ Змістові модулі



















    4.

    Класифікація методів. Гравіметричний аналіз.


    4.1. Сутність гравіметричного аналізу.

    Класифікація методів гравіметричного аналізу (методи відгонки, методи осадження).Можливості методу відгонки. Техніка виконання прямої та непрямої відгонки. Визначення вологості у лікарських препаратах. Розрахунок результатів аналізу. Техніка виконання методу осадження (хімічний посуд та обладнання, розрахунок наважки, зважування, розчинення, вибір реагента осаджувача, осадження, старіння осадів, фільтрування, промивання, висушування, прожарювання).Вимоги до осадів у гравіметричному аналізі. Осаджувальна та гравіметрична форми речовини, що визначається. Вибір реагента осаджувача (найважливіші органічні та неорганічні осаджувачі), умови осадження. Вимоги до осаджувача, осадженої та гравіметричної форм. Гравіметричний фактор. Розрахунок результатів аналізу. Використання гравіметричних методів в аналізі. Лабораторні роботи: визначення масової частки солей магнію, заліза (III) методом осадження. Визначення вологості у речовинах: хлориді барію, каоліні, препараті анальгін та ін.

    4.2. Методи вилучення, розподілу та концентрування

    Основні методи розділу та концентрування, їх вибір, оцінка. Сполучення різних методів розділення, концентрування між собою, з фізико-хімічними та фізичними методами визначення.

    4.3. Осадження та співосадження.

    Осади, їх властивості. Кристалічні і аморфні осади. Залежність структури осаду від його індивідуальних властивостей (розчинності, полярності молекул) та умов осадження (концентрації іонів, що осаджуються і осаджувача, сольового складу, рН та температура розчину). Умови одержання кристалічних та аморфних осадів. Старіння осаду. Причини забруднення осаду: адсорбція, оклюзія, ізоморфізм (правило Хлюпіна). Позитивне та негативне значення явища співосадження в аналізі. Роль колоїдних розчинів

    у хімічному аналізі. Коагуляція та пептизація. Розділення елементів з використанням реакцій осадження. Застосування неорганічних та органічних реагентів для осадження.

    16

    2

    8

    6







    5.



    Титриметричні методи аналізу.


    5.1. Основні поняття титриметричного аналізу

    Класифікація титриметричних методів аналізу. Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі. Хімічний посуд. Перевірка місткості мірного посуду. Помилки вимірювання об'ємів рідини. Техніка проведення титриметричного аналізу. Засоби титриметричних визначень (окремих наважок, аліквотних проб). Прийоми титрування (пряме, зворотне, замісне).Засоби вираження концентрацій розчинів: молярна, молярна концентрація еквівалентів, масова доля, титр.Первинні та вторинні стандартні розчини. Засоби їх приготування, стандартизації, зберігання. Стандартні речовини, вимоги до них. Точка еквівалентності і кінцева точка титрування. Фіксування кінцевої точки титрування. Індикатори, їх класифікація. Розрахунки в титриметрії.

    5.2. Кислотно-основне титрування.

    Сутність методу та його можливості. Індикатори. Криві титрування

    Сутність методу. Можливості методу кислотно-основного титрування. Алкаліметрія. Титранти, їх приготування та стандартизація. Стандартні речовини. Визначення кінцевої точки титрування. Індикатори методу кислотно-основного титрування. Теорії індикаторів (іонна, іонно-хромофорна). Інтервал переходу забарвлення індикатора. Показник титрування індикатора. Вибір індикатора за продуктами реакції. Розрахунок, побудова, аналіз кривих титрування (сильних, слабких кислот та основ). Вплив сили кислот та основна характер кривих титрування. Залежність стрибка на кривих титрування від величин констант іонізації кислот та основ, їх концентрації. Вибір індикатора за кривими титрування. Індикаторні помилки титрування (воднева, гідроксидна та ін) причини їх появи, засоби зменшення, розрахунок.

    5.3. Осаджувальне титрування.

    Сутність та класифікація методів. Вимоги до реакцій в осаджувальному титруванні. Побудова та аналіз кривих титрування. Індикатори осаджувального титрування: осаджувальні, адсорбційні, комплексоутворюючі.

    Аргентометрія. Класифікація методів. Сутність методу Мора, титрант, його приготування та стандартизація. Індикатор, його дія. Умови титрування, застосування методу в аналізі. Сутність методу Фаянса-Ходакові. Адсорбційні індикатори, механізм їх дії. Умови титрування. Використання методу в аналізі.

    ^ Тіоціанатометрія ( Роданометрія). Сутність методу Фольгарда. Титранти, їх приготування та стандартизація. Пряме, зворотне титрування. Індикатор методу. Умови титрування. Застосування методу в аналізі.

    Меркурометрія. Сутність методу, титрант, його приготування та стандартизація. Індикатори , умови титрування, застосування методу в аналізі. Визначення галогенідів.

    ^ Сульфатометрія та гексаціанофератометрія. Сутність методів, титранти, їх приготування та стандартизація. Застосування методів в аналізі

    5.4. Комплексиметричне титрування.

    Сутність комплексиметричного титрування. Вимоги до реакцій в комплексонометрії. Класифікація за типом титрантів.

    ^ Комплексонометрія (трилонометрія). Сутність методу. Вимоги до реакцій в комплексонометрії. Комплексони та їх властивості. Динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА). Склад і властивості комплексонівМеталохромні індикатори (еріохром чорний Т, мурексид та ін.). Механізм їх дії, вимоги до індикаторів. Криві титрування. Титранти, їх приготування та стандартизація. Умови застосування комплексонометричного титрування: прямого, зворотного, титрування замісників. Лабораторні роботи. Визначення солей кальцію, магнію, цинку, твердості води.

    Меркуриметрія. Сутність методу. Титрант, його приготування і стандартизація. Індикатори , застосування методу в аналізі.

    Лабораторна робота. Визначення галогенідів.

    5.5. Окислювально-відновне титрування.

    Оксидиметрія. Сутність методу. Вимоги до реакцій в окислювально-відновному титруванні. Класифікація редокс методів за типом титранту. Індикатори окислювально-відновного титрування: редокс і ндикатори, специфічні (крохмаль), незворотні (метиловий оранжевий, метиловий червоний). Інтервал переходу забарвлення редокс індикаторів. Розрахунок, побудова та аналіз кривих титрування. Фактори, які впливають на величину стрибка титрування: рН середовища, електрорушійна сила реакції, наявність комплексоутворювачів та ін. Поняття про каталітичні, супряжені реакції. Приклади використання окислювально-відновного титрування в аналітичній практиці.

    5.6. Перманганатометрія.

    Сутність методу, титрант, його приготування та стандартизація. Визначення кінцевої точки титрування. Умови перманганатометричних визначень, застосування в аналізі.

    Лабораторні роботи. Визначення солей заліза (II), нітритів, оксалатів, водню пероксиду.

    5.7. Йодометрія.

    Сутність визначення окисників і відновників; титранти, їх приготування, стандартизація і зберігання, індикатори методу, визначення кінцевої точки титрування. Умови йодиметричних визначень, джерела помилок та засоби їх усунення. Застосування в аналізі.

    Лабораторні роботи. Визначення сполук миш'яку (III), натрію тіосульфату, аскорбінової кислоти, міді (II), йоду, активного хлору та ін.

    5.8. Бромо- та броматометрія.

    Сутність методів, титранти, їх приготування та

    стандартизація. Індикатори. Застосування в аналізі.

    Визначення ароматичних амінів, фенолу, його похідних, натрію саліцилату, сполук миш'яку (III) та ін.

    5.9. Йодхлорметрія.

    Сутність методу, титранти, його приготування та стандартизація. Індикатори. Застосування методу в аналізі.

    5.10. Дихроматометрія.

    Сутність методу, титрант, його приготування. Умови визначення солей заліза (II) з використанням індикатора дифеніламіну. Застосування в аналізі.

    5.11. Нітритометрія.

    Cутність методу, титрант, його приготування, стандартизація і зберігання. Зовнішні та внутрішні індикатори в нітритометрії. Умови нітритометричних визначень. Використання методу в аналізі.

    Лабораторні роботи. Визначення стрептоциду, новокаїну та інших лікарських речовин в препаратах.

    5.12. Церіметрія.

    Сутність методу, титрант, його приготування та стандартизація. Визначення кінцевої точки титрування. Застосування методу в аналізі.

    80

    8

    40

    32

    2

    Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок


    6.

    Статистична обробка результатів хімічного аналізу.

    Статистична обробка результатів аналізу: середнє вибірки, дисперсія, стандартне відхилення, стандартне відхилення середнього результату, довірчий інтервал, відносна погрішність середнього результату.

    Методи виявлення грубих помилок (промахів), що використовуються в математичній статистиці, Q-критерій.

    Порівняння двох методик за відтворюваністю.

    12

    2

    4

    6

    2







    Модуль 3 Кількісний інструментальний аналіз

    108/3

    8

    48

    52

    2







    ^ Цілі модуля:


    1. Засвоїти сутність та класифікацію оптичних методів аналізу.

    1. Трактувати спектрофотометричні терміни: довжина хвилі, нанометр, хвильове число, пропускання, оптична густина, молярний коефіцієнт поглинання. Області світопоглинання: ультрафіолетова, видима, інфрачервона.

    2. Засвоїти абсорбційно-молекулярну спектроскопію. Спектри поглинання. Основні характеристики. Способи реєстрації. Спектрофотометрія, фотоколориметрія, колориметрія. Вивчити закони світлопоглинання: Бугера-Ламберта, Бера, об'єднаний закон Бугера-Ламберта-Бера. Причини відхилення від основного закону поглинання світла. Визначення меж підпорядкування.

    3. Розраховувати молярний та питомий коефіцієнти поглинання, концентрацію речовин у розчинах.

    4. Оволодіти методом спектрофотометричного титрування.

    5. Засвоїти атомно-абсорбційну спектроскопію полум'я та емісійну фотометрію полум'я. Вивчити екстракційно-фотометричний аналіз. Екстракційні реагенти та екстрагенти. Екстракційні системи, їх класифікація. Застосування в аналізі неорганічних, органічних речовин та фармацевтичних препаратів.

    6. Засвоїти люмінесцентний метод аналізу, флюорометрію.

    8. Оволодіти рефрактометрією, застосовувати в аналізі однокомпонентних і багатокомпонентних сумішей.




    Змістові модулі:

    6.


    7.


    8.

    Класифікація інструментальних методів. Оптичні методи аналізу.


    6.1. Класифікація інструментальних методів аналізу.

    Використання інструментальних методів для аналізу концентрацій речовин та їх сумішей. Чутливість, селективність і відтворюваність інструментальних методів аналізу. Роль українських вчених у розвитку інструментальних методів аналізу.

    6.2. Оптичні методи аналізу.

    Сутність та класифікація оптичних методів аналізу. Атомні і молекулярні спектри, їх особливості. Електронні, обертові, коливальні спектри. Спектри речовин в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній ділянках спектру.

    6.3. Спектральні методи аналізу.

    Емісійний спектральний та атомно-абсорбційний аналіз. Атомно-абсорбційне визначення мікроелементів у біологічних об'єктах. Методи абсорбційного аналізу. Теоретичні основи

    абсорбційного аналізу.

    Спектри поглинання та їх походження. Об'єднаний закон Бугера-Ламберта-Бера. Оптичне поглинання. Молярний і питомий коефіцієнти світлопоглинання, їх фізичний зміст. Поняття про істинний та умовний молярний коефіцієнт світло поглинання. Фотометрія. Різновиди фотометричного аналізу: фото­колориметрія, спектрофотометрія. Способи визначення концентрацій у фото­колориметри та спектрофотометрії. Екстракційно - фотометричнийаналіз. Методи фотометричного титрування. Поняття про диференціальну та двохвильову спектрофото­метрію. Основні типи приладів, що застосовуються у фотометричному аналізі. Застосування оптичних методів в аналізі хімічних сполук і лікарських речовин.

    6.4. Рефрактометрія та поляриметрія.

    Сутність рефрактометрічного методу аналізу. Закон заломлення Снелліуса.

    Поняття показника заломлення (абсолютний і відносний показники заломлення). Фактори, що впливають на величину показника заломлення. Рефрактометрічний фактор, спосіб знаходження (математичне вираження). Основні рефрактометричні методики аналізу: метод калібровочного графіку, розрахунковий метод, метод лінійної інтерполяції з використанням рефрактометричних таблиць.

    6.4. Методи люмінесцентного аналізу.

    Природа люмінесцентного випромінювання, його характеристики. Основні закономірності
    молекулярної люмінесценції. Класифікація
    методів. Флуоресцентний аналіз. Прилади для
    люмінесцентного аналізу. Екстракційно -
    люмінесцентний аналіз. Застосування люмінесцентних методів в аналізі хімічних сполук та лікарських речовин.


    Електрохімічні методи аналізу.


    7.1. Класифікація методів аналізу.

    Теоретичні основи електрохімічних методів аналізу. Класифікація методів. Поняття про електрогравіметричні методи аналізу. Роль українських вчених у розвитку електрохімічних методів аналізу (Л.В.Писаревський, М.А.Ізмайлов та ін.).

    7.2. Кондуктометричний аналіз.

    Теоретичні основи методу. Апаратура. Пряма кондуктометрія. Кондуктометричне титрування. Типи кривих кондуктометричного титрування. Високочастотне титрування. Використання методу в аналізі. Перспективи розвитку кондуктометрії

    7.3. Потенціометричний аналіз.

    Теоретичні основи методу. Апаратура. Електроди порівняння та індикаторні, їх вибір. Іон
    селективні електроди. Пряме потенціометричне
    визначення концентрацій іонів у розчині.
    Потенціометричне титрування. Типи кривих
    потенціометричного титрування. Застосування
    методу в аналізі хімічних сполук та лікарських
    речовин. Перспективи розвитку методу.
    Лабораторні роботи: Іонометрія: визначення рН,
    нітрат-, галогенід-іонів, іонів лужних та
    лужноземельних металів. Визначення

    концентрацій кислот, основ, заліза (II), сумішей

    кислот, основ та солей методом потенціометричного титрування.

    7.4. Вольтамперометричні методи аналізу.

    Теоретичні основи методів. Електроди, які використовуються. Полярографічна хвиля та її характеристика. Фактори, які впливають на потенціал напівхвилі. Умови проведення полярографічного аналізу. Якісний поляро­графічний аналіз. Рівняння Ільковича. Кількісний полярографічний аналіз. Особливості полярографії органічних сполук. Апаратура. Модифіковані вольтамперометричні методи.

    Амперометричне титрування. Типи кривих амперометричного титрування. Апаратура. Застосуваннявольтамперометричних методів в аналізі хімічних сполук та лікарських речовин. Перспективи розвитку вольтамперометричних методів аналізу.

    7.5. Кулонометричний аналіз.

    Теоретичні основи методу. Закон Фарадея.
    Прямий кулонометричний аналіз та кулонометричне титрування. Визначення кінцевої точки титрування. Кулонометрія при постійному струмі, при постійному потенціалі. Апаратура. Застосування в аналізі. Перспективи розвитку методу.


    Хроматографічні методи аналізу.


    8.1. Теоретичні основи хроматографічних методів. Адсорбційна та розподільча хроматографія.

    Теоретичні основи хроматографічних методів, їх класифікація. Адсорбційна хроматографія. Основи методу. Умови і можливості методу. Застосування в аналізі.

    Розподільча хроматографія. Поняття кінетичної теорії та теорії теоретичних тарілок у хроматографії. Високоефективна рідинна хроматографія. Особливості апаратурного оформлення та детектування. Можливості методу, застосування в аналізі.

    8.2. Іонообмінна та газова хроматографія.

    Іонообмінна хроматографія. Іонообмінна рівновага, константа іонного обміну. Іоніти, їх класифікація і властивості. Використання іонообмінної хроматографії в кількісному аналізі.

    Газова хроматографія. Апаратура, детекторні системи, методи кількісної інтерпретації хроматограм. Особливості апаратурного оформлення та детектування. Використання в аналізі хімічних сполук і лікарських речовин.

    8.3. Способи хроматографічного розділення. Колоночна, тонкошарова, паперова хроматографія, гель-хроматографія, іонна хроматографія. Використання цих методів в аналізі хімічних сполук та лікарських речовин. Роль українських учених у розвитку хроматографії (Ізмайлов М.А. та ін.). Перспективи розвитку хроматографічних методів аналізу. Визначення складу сумішей вуглеводів, спиртів, домішок до ефіру, хлороформу методом газової хроматографії. Визначення якісного та кількісного складу сумішей неорганічних або органічних речовин методом паперової або тонкошарової хроматографії.

    34


    30


    44

    4


    2


    2



    16


    12


    20

    14


    16


    22

    2


    2


    2


    Поточний контроль;тестові завдання; контроль практичних навичок

  1   2   3

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я України iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи